середа, 25 березня 2020 р.

Флора Лівобережного Лісостепу України: ХІХ. Lemnaceae

Родина Lemnaceae Gray (ряскові) - невелика, але дуже своєрідна група однодольних, поширена на усіх континентах Земної кулі. Це дуже маленькі (до 2 см завдовжки) квіткові рослини з редукованими вегетативними і генеративними органами, добре пристосовані до водного способу життя. Вегетативний пагін ряскових (фронд) не диференційований на стебло і листки, він має листкоподібну кулясту або довгасту форму і складається з паренхімних клітин хлоренхіми, розділених міжклітинними повітряноносними проміжками. У базальній частині фронду закладаються вегетативні бруньки, завдяки яким зазвичай відбувається розмноження ряскових. Іноді утворюються й генеративні бруньки, з яких формується суцвіття, оточене невеликим покривцем. У ньому можна нарахувати одну жіночу квітку і 1-3 чоловічих, вони не мають оцвітини. Плоди мішечкоподібні, кулясті або широкоовальні, нерозкривні або розкриваються повздовжнім швом, містять 1-6 насінин. Квітки і плоди у ряскових утворюються дуже рідко.

Ряскові - давня і добре відокремлена у морфологічному аспекті група судинних рослин. Дуже цікавим є питання щодо її походження. Їхня близька спорідненість з представниками родини Araceae не викликає жодних заперечень: редуковане суцвіття ряскових, безперечно, є гомологічним суцвіттям-початкам, що характерні для представників Araceae. Тривалий час найпопулярнішою була думка, що ряскові виникли від предків тропічного роду Pistia L. і є його неотенічними формами (Тахтаджян, 1943, 1966). Однак дослідження пилкових зерен не підтвердили їхню близьку спорідненість (Куприянова, Тарасевич, 1984), що згодом було підтверджено і молекулярно-філогенетичними дослідженнями. Наприклад, у праці Rothwell et al. (2004) на підставі вивчення trnL–trnF спейсеру хлоропластного геному встановлено, що пісція і ряскові знаходяться у двох незалежних кладах, а отже, мають різне походження. У переважній більшості новітніх праць щодо філогенії ароїдних однодольних ряскові переважно мають базальне положення і є сестринською групою щодо більшості інших видів родини Araceae (у тому числі добре відомим в Україні представникам родів Arum L., Calla L. i Pistia L.), за винятком невеликої групи так званих "первинних ароїдних" (Proto-Araceae), до якої входить чотири дуже своєрідні роди - Gymnostachys R. Br. (монотипний, з єдиним видом G. anceps R. Br., який росте у вологих лісах західної частини Австралії), Orontium L. (монотипний, єдиний вид O. aquaticum L. росте у перезволожених біотопах південно-східної частини США), Lysichiton Schott (два види у природному стані ростуть у лісах Східної Азії та Північної Америки) i Symplocarpus Salisb. ex W. Barton (близько 5 видів, поширених на Далекому Сході, в Японії і східній частині Північної Америки). З метою збереження обсягу родини Araceae у традиційному розумінні ("справжні Araceae" + "Proto-Araceae") було запропоновано уключити родину Lemnaceae до складу Araceae (як окрему підродину) і це рішення нині вважається загальноприйнятим. Цьому рішенню, наприклад, слідує Н.М. Шиян у своїй праці "Анотований конспект родини Araceae флори України" (2017). На мій погляд, цього краще не робити і є доцільнішим визнавати родину Lemnaceae як самостійну і морфологічно добре окреслену, тоді як представників "Proto-Araceae" виділяти у дві окремі самостійні родини - Gymnostachidaceae Davydov fam. nov. prov. (монотипна родина, ендемічна для Австралії) i Orontiaceae Lindl. (інші три роди "первинних ароїдних", зазначені вище). Пропонують визнавати родину Lemnaceae i американські ботаніки N.P. Tippery і D.Н. Les (один з "класиків" у систематиці водних однодольних) у нещодавній монографії "The Duckweeds Genomes" (2020).
Молекулярно-філогенетичні взаємозв'язки між рясковими, ароїдними та іншими групами гідрофільних однодольних на підставі аналізу послідовностей хлоропластного гену rbcL (цит. за: Les et al., 1997)
Молекулярно-філогенетичні зв'язки представників родини Araceae s.l. на підставі дослідження ДНК хлоропластів (цит. за: Cabrera et al., 2008; деякі з представників, поширених в Україні, виділені червоним)

У складі родини Lemnaceae як за морфологічними, так і за молекулярно-філогенетичними даними добре виділяються дві підродини: ряскові (Lemnoideae) і вольфієві (Wolffioideae).

До складу підродини ряскові входять роди Lemna L. i Spirodela Schleid. (=Landoltia Les & Crawford), їхні фронди добре помітні неозброєним оком і завжди мають корені, а суцвіття з двома чоловічими квітками і добре розвинутим плівчастим покривцем. До складу підродини вольфієві, яка є більш спеціалізованою, входить також два роди - Wolffia Horkel ex Schleid. i Wolffiella Hegelm. (=Pseudowolffia Hartog & Plas, Wolffiopsis Hartog & Plas), представники цієї підродини мають дуже дрібні фронди без коренів, лише одну чоловічу квітку і суцвіття без покривця.
Кладограма представників родини Lemnaceae, побудована на підставі комбінованого аналізу морфологічних, філогенетичних, аллозимних і флавоноїдних даних (цит. за: Les et al., 2002)

Представники родини ряскових загалом є досить поширеними на території України і мають важливе практичне значення у птахівництві і рибництві, оскільки є поживним кормом для водоплавних птахів, риб, свиней. В окремих країнах (у Латинській Америці і Південно-Східній Азії) вони також вживаються в їжу людиною. Є дуже перспективними для вирощування у культурі з метою одержання біомаси, можуть використовуватися і як органічні добрива.

На території Лівобережного Лісостепу України родина Lemnaceae представлена трьома родами і п'ятьма видами.

Таблиця для визначення родів:
1. Фронди дрібні, до 2 мм завдовжки, завжди без коренів ... 3. Wolffia Horkel ex Schleid. (Вольфія)
- Фронди більші, 1,5-20 мм завдовжки, з одним або багатьма коренями ... 2
2. Кожен фронд з 3-5 коренями і 3-15 жилками, зверху зелений, знизу - суцільно темно-червоний ... 2. Spirodela Schleid. (Завитка)
- Кожен фронд завжди з одним коренем і 1-3 жилками, з обох боків зелений (лише іноді з червонуватим відтінком) ... 1. Lemna L. (Ряска)


I. Lemna L. - Ряска
1753, Species Plantarum, 2: 970; id. 1754, Genera Plantarum, ed. 5: 417.
Тип: L. minor L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 187.
= Telmatophace Schleid. 1839, Linnaea, 13(4): 391 (тип – T. gibba (L.) Schleid.)
= Staurogeton (Rchb.) Rchb. 1841, Das Herbarienbuch: 33 (тип – S. trisulcus (L.) Schur)

Таблиця для визначення видів роду:
1. Фронди тонкі і напівпрозорі, занурені у товщу води, ланцетні або довгасті, 5-10 мм завдовжки, лишаються тривалий час з'єднаними між собою і утворюють численні скупчення ... 3. L. trisulca L. (Р. триборозенчаста)
- Фронди зелені (листкоподібні), плавають на поверхні води, від еліптичних до майже округлих, 1-5(7) мм завдовжки, поодинокі або зібрані у невеликі групи по 2-6 особин ... 2
2. Фронди зверху плоскі, знизу кулеподібно вигнуті і мають добре помітний червонуватий відтінок, з (3)4-5 жилками ... 1. L. gibba L. (Р. горбата)
- Фронди з обох боків плоскі ... 3
3. Фронди у живому стані з обох боків з більш-менш помітним червонуватим відтінком, 1,3-3(4) мм завдовжки. Восени формуються сплячі бруньки (туріони), схожі на фронди, але забарвлені в оливково-бурий колір, дещо дрібніші і не мають коренів ... *L. turionifera Landoldt (Р. туріононосна) (на досліджуваній території поки що невідома, але може бути виявлена; в Україні зафіксована у Волинській, Житомирській і Чернігівській (поліська частина) областях (Орлов, Якушенко, 2013), а також у Криму (Seregin et al., 2015))
- Фронди у живому стані знизу завжди без червонуватого відтінку, тільки зверху іноді може спостерігатися червона пігментація. Сплячі бруньки (туріони) ніколи не утворюються ... 4
4. Фронди 1-3 мм завдовжки, з однією жилкою, яскраво-зелені, блискучі, завжди без червоної пігментації, поодинокі або зібрані у групи по 2-3 ... *L. minuta Kunth (Р. дрібна) (на досліджуваній території поки невідома, але може бути знайдена, в Україні наводилася тільки з гирлових областей рр. Дунаю і Дністра під назвою L. minuscula Herter - Дубина, Протопопова, 1983)
- Фронди 3-4 мм завдовжки, з трьома (рідко п'ятьма, іноді нечіткими) жилками, темно-зелені, у кінці вегетації іноді зверху може спостерігатися червона пігментація, зазвичай зібрані у групи по 3-4 ... 2. L. minor L. (Р. мала)

1. Lemna gibba L. - Ряска горбата
1753, Species Plantarum, 2: 970.
≡ Telmatophace gibba (L.) Schleid. 1839, Linnaea, 13(4): 391.
Описано з Європи (‘in Europae aquis segnibus’).
Лектотип: [зображення] ‘Lenticula palustris, major, inferne magis convexa, fructu polyspermo’ у праці: Micheli, 1729, Nov. Pl. Gen., 15, t. 11, f. 2. – Hashimi & Omer, 1986, Flora of Pakistan, 173: 5.
Протолог Lemna gibba L. (цит. за: Linnaeus, 1753)
Зображення видів родини Lemnaceae у роботі Міхелі, які обрано лектотипами назв Lemna gibba, Spirodela polyrhiza i Wolffia arrhiza (цит. за: Micheli, 1729)
У стоячих водоймах та у річках з повільною течією. Зрідка по всій території ЛЛС (не бачив зборів з Чернігівської і Сумської областей). Характерний і діагностичний вид в угрупованнях асоціацій Lemnetum gibbae Miyawaki et J. Tx. 1960 i Lemno gibbae-Wolffietum arrhizae Slavnic 1956 (союз Lemnion minoris de Bolos et Masclans 1955 порядку Lemnetalia minoris de Bolos et Masclans 1955 класу Lemnetea de Bolos et Masclans 1955).

2. Lemna minor L. - Ряска мала
1753, Species Plantarum, 2: 970.
Описано з Європи (‘in Europae aquis quietis’).
Лектотип: Linnean Herbarium. № 1093.2 (LINN). – Hepper, 1973, Flora of Tropical East Africa, Lemnaceae: 4.
Протолог Lemna minor L. (цит. за: Linnaeus, 1753)
У водоймах усіх типів (річки, озера, ставки, струмки, болота). Дуже звичайна рослина, поширена по всій території ЛЛС. Діагностичний і характерний вид в угрупованнях асоціацій Lemnetum minoris Soo 1927, Lemno-Salvinietum natantis Miyawaki et J. Tx. 1960 і Lemno-Spirodeletum polyrhizae Koch 1954 (союз Lemnion minoris de Bolos et Masclans 1955 порядку Lemnetalia minoris de Bolos et Masclans 1955 класу Lemnetea de Bolos et Masclans 1955), часто трапляється і в інших угрупованнях класів Lemnetea i Potamogetonetea Klika in Klika et Novak 1941.
Угруповання з домінуванням ряски малої (Lemna minor) на мілководді р. Карань біля с. Ковалин (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.)
Угруповання з домінуванням ряски малої у річці Бистриця у с. Макарівка (Бобровицький р-н Чернігівської обл.)
3. Lemna trisulca L. - Ряска триборозенчаста
1753, Species Plantarum, 2: 970.
≡ Staurogeton trisulcus (L.) Schur, 1853, Verhandlungen und Mittheilungen des Siebenbürgischen Vereins für Naturwissenschaften zu Hermannstadt, 4: 70.
Описано з Європи (‘in Europae sub aquis pigris puris’).
Лектотип: Linnean Herbarium. № 1093.1 (LINN). – Howard, 1979, Flora of the Lesser Antilles, Leeward and Windward Islands, 3: 402 [не бачив].
Протолог Lemna trisulca L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

У річках та озерах, рідше у ставках. По всій території ЛЛС. Часто. Діагностичний вид в угрупованні асоціації Lemnetum trisulcae Den Hartog 1963 (союз Lemnion minoris de Bolos et Masclans 1955 порядку Lemnetalia minoris de Bolos et Masclans 1955 класу Lemnetea de Bolos et Masclans 1955), дуже часто як супутній вид трапляється і в інших угрупованнях класів Lemnetea i Potamogetonetea Klika in Klika et Noval 1941.
Ряска триборозенчаста (Lemna trisulca) у річці Коломак у смт Чутове (Полтавська обл.)
Угруповання з домінуванням ряски триборозенчастої у р. Коломак у смт Чутове (Полтавська обл.)
II. Spirodela Schleid. - Завитка (спіродела)
1839, Linnaea, 13(4): 391.
Тип: S. polyrhiza (L.) Schleid.

Рід представлений у флорі ЛЛС одним видом.

1. Spirodela polyrhiza (L.) Schleid. - Завитка багатокоренева
1839, Linnaea, 13(4): 392 ('polyrrhiza').
≡ Lemna polyrhiza L. 1753, Species Plantarum, 2: 970.
≡ Telmatophace polyrhiza (L.) Godr. 1844, Flore de Lorraine, 3: 18.
Описано з Європи (‘in Europae paludibus fossis’).
Лектотип: [зображення] "Lenticularia", Micheli, 1729, Nov. Pl. Gen., 16, t. 11, f. 1. – Iamonico & Iberite, 2014, Taxon, 63(6): 1315.
Протолог Lemna polyrhiza L. (цит. за: Linnaeus, 1753)
Протолог родової і видової назв Spirodela Schleid. і S. polyrhiza (L.) Schleid. (цит. за: Schleiden, 1839)
У річках та озерах, іноді також у ставках і на болотах. По всій території ЛЛС. Часто. Діагностичний і домінантний вид в угрупованнях асоціацій Spirodeletum polyrhizae Koch 1954 i Lemno-Spirodeletum polyrhizae Koch 1954 (союз Lemnion minoris de Bolos et Masclans 1955 порядку Lemnetalia minoris de Bolos et Masclans 1955 класу Lemnetea de Bolos et Masclans 1955), часто трапляється і в інших угрупованнях класів Lemnetea i Potamogetonetea Klika in Klika et Novak 1941.
Угруповання з домінуванням завитки багатокореневої (Spirodela polyrhiza) у річці Бистриця у м. Бобровиця (район Лукашівка, Чернігівська обл.)
Завитка багатокоренева на мулистому березі струмка, що пересихає, в околицях с. Перемога (Баришівський р-н Київської обл.)
 III. Wolffia Horkel ex Schleid. - Вольфія (рясочка)
1844, Beiträge zur Botanik, 1: 233, nom. cons. (non Horkel ex Schleiden 1839).
Тип: W. michelii Schleid. (=W. arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.).

Рід представлений у флорі ЛЛС одним видом.

1. Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. - Вольфія безкоренева
1857, Flora von Schlesien, ed. 3: 140.
≡ Lemna arrhiza L. 1771, Mantissa Plantarum Altera: 294.
≡ Telmatophace arrhiza (L.) Schur, 1853, Verhandlungen und Mittheilungen des Siebenbürgischen Vereins für Naturwissenschaften zu Hermannstadt, 4: 70.
Описано з півдня Європи (‘in Italia, Gallia aquis. Du Chesne’).
Лектотип: [зображення] ‘Lenticularia’, Micheli, 1729, Nov. Pl. Gen., 16, t. 11, f. 4. – Iamonico & Iberite, 2014, Taxon, 63(6): 1314.
Протолог Lemna arrhiza L. (цит. за: Linnaeus, 1753)
Протолог Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm. (цит. за: Wimmer, 1857)

У річках та озерах. Зрідка по всій території ЛЛС (не бачив гербарних зборів з Чернігівської і Сумської областей). Діагностичний вид в угрупованнях асоціацій Wolffietum arrhizae Miyawaki et J. Tx. 1960 і Lemno gibbae-Wolffietum polyrhizae Koch 1954 (союз Lemnion minoris de Bolos et Masclans 1955, який належить до порядку Lemnetalia minoris de Bolos et Masclans 1955 і класу Lemnetea de Bolos et Masclans 1955).
Загалом слід зауважити, що багатьох представників родини Lemnaceae часто можна зустріти разом в одній і тій самій водоймі, тому їх вивчення у польових умовах має бути дуже уважним.
Вольфія безкоренева і ряска мала у р. Полузір'я у с. Абазівка (Полтавський р-н Полтавської обл.)
Вольфія безкоренева, завитка багатокоренева і ряска триборозенчаста у каналі в околицях с. Перемога (Баришівський р-н Київської обл.)
Ряска триборозенчаста, завитка багатокоренева і вольфія безкоренева у річці Стара Красилівка між селами Кучаків і Артемівка (Бориспільський р-н Київської обл.)

Безперечно, набагато легше визначати види ряскових за живими, а не гербарними екземплярами. Взагалі гербарних зразків, які б підтведжували поширення видів Lemnaceae на території ЛЛС, існує не дуже багато, види цієї родини ботаніки досить рідко свідомо гербаризують.
Картосхеми поширення видів родини Lemnaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними зразками:
1 - Lemna gibba L.
1 - Lemna minor L.
1 - Lemna trisulca L.
1 - Spirodela polyrhiza (L.) Schleid.
1 - Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimm.

Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XV. Cupressaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVІ. Nymphaeaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVII. Aristolochiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVIII. Acoraceae
Опубліковано о Немає коментарів:

неділя, 15 березня 2020 р.

Експедиції-2020: Талалаївка - Липове - Скороходове (Чернігівська і Сумська обл., 11-12 березня)

Нещодавно разом з дружиною мав змогу здійснити дводенну експедицію у смт Талалаївку та дослідити синузію ранньовесняних ефемероїдів у лісах південно-східної частини Чернігівської області і частково - південно-західної частини Сумської області (Роменський район).

Маршрут цей був обраний не просто так - навіть зараз у літературі майже відсутні відомості про рослинний покрив Талалаївського району Чернігівщини (окремі дані про поширення деяких видів і угруповань на території цього району можна знайти у роботах А.П. Тертишного і Г.М. Лисенка). Інформація про поширення та склад синузії ефемероїдів у лісах Талалаївщини нам також до сих пір була невідомою. Звичайно, нам дуже хотілося б знайти у цих лісах підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.) і анемону дібровну (Anemone nemorosa L.), які теоретично могли б тут траплятися: перший вид росте, наприклад, у великій кількості в Ічнянському національному природному парку, а також у Прилуцькому районі, тоді як другий вид як дуже рідкісна у Лівобережному Лісостепу рослина відомий тільки за давніми знахідками з Сумської області (околиці міст Суми та Ромни). На жаль, жодного з цих видів нам знайти не вдалося, хоча й без них поїздка вийшла дуже цікавою і продуктивною.

Свою увагу у перший день ми зосередили на північних околицях Талалаївки, звідки пройшли пішки до села Липове, дослідивши дубові ліси і схили балок поблизу цього населеного пункту. Ночували ми у палатці у дубовому лісі на схід від Липового, який адміністративно належить вже до Роменського району Сумщини (дальні околиці с. Посад). Другий день був присвячений дубовим лісам і балкам на захід від с. Липове, звідки ми дійшли пішки до с. Скороходове, а далі - до Талалаївки, звідки у другій половині дня 12 березня попрямували приміським поїздом до м. Бахмач, а вже звідти - до м. Києва.

У формуванні деревостану лісів біля с. Липове Талалаївського району Чернігівщини помітну роль відіграють дуб звичайний (Quercus robur L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), береза повисла (Betula pendula Roth), вільха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaertn., на зниженнях), трапляються окремі ділянки насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.; цей вид, безумовно, тут спеціально садили на окремих крутих ділянках схилів). Взагалі рельєф місцевості дуже хвилястий, з різкими перепадами висот (від 150 до 250 м над рівнем моря).
Байрачний дубовий ліс західніше вулиці Біла Гора у селі Липове
Вільховий ліс на зниженні неподалік озера
Посадки сосни звичайної на схилі біля озера

Найпоширенішими ранньовесняними видами у дубових лісах є анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.), ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), пшінка весняна (Ficaria verna Huds.) і зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.).
Анемона жовтецева
Анемона жовтецева
Пшінка весняна
Ряст ущільнений
Зірочки жовті
Зірочки жовті

На окремих ділянках нерідко трапляються медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), копитняк європейський (Asarum europaeum L.) і адокса мускусна (Adoxa moschatellina L.).
Медунка темна
Адокса мускусна
Копитняк європейський

Серед рідкісних видів біля с. Липове звертає на себе увагу регіонально рідкісна у Чернігівській та Сумській областях рослина - проліска дволиста (Scilla bifolia L.), яка трапляється тут місцями у дуже великій кількості і домінує у складі ранньовесняної синузії.
Проліска дволиста

Цікавими є ліси на схід від с. Липове, розташовані вже у Сумській області. Тільки у цих масивах ми змогли знайти ряст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte), переліску багаторічну (Mercurialis perennis L.), а біля струмка серед лісу - невеликі групи жовтяниці черговолистої (Chrysosplenium alternifolium L.) - малопоширеної у Лісостепу рослини, яка також вже розпочинає квітування.
Жовтяниця черговолиста

Ряст порожнистий

Переліска багаторічна

Серед регіонально рідкісних видів листяних лісів нам вдалося знайти й проліску сибірську (Scilla siberica Haw.), яка у невеликій кількості трапляється у дубовому лісі між селами Липове і Скороходове. Цей вид на Талалаївщині росте на північній межі свого ареалу і, безперечно, потребує охорони.
Проліска сибірська
Цікавими також є двоє представників грибів - один з видів роду саркосцифа (Sarcoscypha), який зрідка трапляється на вологих місцях у дібровах біля с. Липове (крайня східна околиця), за с. Посад та між селами Липове і Скороходове, а також невідомий слизовик (міксоміцет), знайдений у дубовому лісі на крайній східній околиці с. Липове.
Той самий слизовик

Саркосцифа

На жаль, на схилах балок, досліджених нами біля Липового, жодних ранньоквітуючих видів не трапилося, а на перелогах ми бачили окремі особини вероніки стрункої (Veronica polita Fr.), грициків звичайних (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.) та різушки Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.).
Загальний вигляд однієї з балок

Також не можу не похизуватися деякими зоологічними знахідками. Серед метеликів у цій поїздці я зміг сфотографувати сонцевика жовто-рудого (Nymphalis xanthomelas), а серед птахів - снігура (Pyrrhula pyrrhula), горихвістку чорну (Phoeniculus ochruros) і вівсянку звичайну (Emberiza citrinella).
Вівсянка звичайна
Горихвістка чорна
Сонцевик жовто-рудий
Снігур
 Загалом, ця поїздка вийшла дуже цікавою і подарувала нам з дружиною купу приємних і незабутніх вражень.

Користуючись нагодою, хотів би повідомити, що усі фотографії, які роблю під час експедицій, я завантажую на ресурс iNaturalist і ви можете переглядати їх і слідкувати за моїми поїздками (якщо вам це цікаво) за цим посиланням: https://www.inaturalist.org/observations/davydovbotany


Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2020: Полтава (Пушкарівський ліс і Гришкін ліс, 5 березня)
Експедиції-2019: Харківська обл. (29-30 березня)
Опубліковано о Немає коментарів:

вівторок, 10 березня 2020 р.

Експедиції-2020: Полтава (Пушкарівський ліс і Гришкін ліс, 5 березня)

Минулого тижня мав змогу відвідати Полтаву та оглянути два невеликі лісові масиви у західній частині міста - Пушкарівський ліс і Гришкін ліс.

Пушкарівський ліс разом з прилеглими до нього ділянками природної рослинності (каскад ставків та схили балок, які мають загальну назву Пушкарівська балка) досліджую вже досить давно і майже щорічно, починаючи з 2002 року. Загалом це цікавий природний комплекс, який заслуговує на детальну увагу - тут у міській зоні трапляється чимало як типових, так і рідкісних видів рослин, птахів і безхребетних тварин. Сам лісовий масив розташований між мікрорайонами Сади-1, Сади-2, Юрівка і Половки. Серед видів, які заслуговують на охорону, у цьому лісі трапляються тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov & Zoz, "Червона книга України"; він же тюльпан лісовий у широкому розумінні - T. sylvestris L. s.l.), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine (L.) Crantz, "Червона книга України") і проліска сибірська (Scilla siberica Haw., регіонально рідкісний у Полтавській області вид). Слід відзначити, що раритетна фітокомпонента флори зараз суттєво збідніла - раніше для Пушкарівського лісу за літературними даними вказувалися такі регіонально рідкісні види, як жеруха (зубниця) п'ятилиста (Cardamine quinquefolia (M. Bieb.) Schmalh., синонім - Dentaria quinquefolia M. Bieb.), ряст Маршаллів (Corydalis marschalliana (Willd.) Pers.), барвінок малий (Vinca minor L.). Усі вони нашими дослідженнями не підтверджуються. Однак у Пушкарівському лісі я зміг уперше на території Полтавської області знайти ряст проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat). Цей вид відомий з багатьох локалітетів на Сумщині та Харківщині, нерідко трапляється й в околицях м. Києва, але для Полтавщини досі був відомий лише з двох локалітетів - Пушкарівський ліс м. Полтави та байрачна діброва біля с. Мачухи Полтавського району (Гомля, Давидов, 2008; Давидов, 2011; Давидов, Гомля, 2019). Цікавим є той факт, що у лісах Розсошенського лісництва біля Полтави, які я досліджував у весняний період 2007-2019 рр. досить регулярно, ряст проміжний мені жодного разу не трапився. Цього року я вирішив перевірити, чи не росте раптом Corydalis intermedia у Гришкіному лісі - іншому невеликому лісовому масиві, розташованому близько 1 км на захід від Пушкарівського, на околиці мікрорайону Половки.

Деякі відомості про ранньовесняну флору Пушкарівського лісу можна знайти в одній з попередніх публікацій Блогу за 2017 рік. П'ятого березня була чудова сонячна погода, температура повітря досягла +16 градусів з а Цельсієм. По березі ставка вже почала активне квітування мати-й-мачуха звичайна (Tussilago farfara L.), представлена численними куртинами.

Мати-й-мачуха звичайна
На узліссі та у самому Пушкарівському лісі вже трапляються поодинокі квітки пшінки весняної (Ficaria verna Huds.).

Пшінка весняна
На жаль, незважаючи на тривалі пошуки, ряст проміжний у Пушкарівському лісі відшукати не зміг (очевидно, він зараз тільки проростає), але знайшов дві квітуючі особини рясту ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.).

Ряст ущільнений
Також у Пушкарівському лісі спостерігав декілька особин метелика сонцевика чорно-рудого (Nymphalis xanthomelas), серед птахів - дятлів звичайного (Dendrocopos major) і середнього (Dendrocoptes medius), синицю велику (Parus major), підкоришника звичайного (Certhia familiaris), сойку (Garrulus glandarius), ворону сіру (Corvus cornix), костогриза (Coccothraustes coccothraustes), а по струмку на узліссі і в одному із ставків - декілька пар крижнів (Anas platyrhynchos).

Струмок у Пушкарівському лісі
Сонцевик жовто-рудий
Ворона сіра
Дятел середній
Синиця велика
Костогриз
Крижень на плесі ставка (зліва - самка, справа - самець)

Гришкін ліс розташований на західній околиці м. Полтави біля мікрорайону Половки. Про цей масив є окрема сторінка у Вікіпедії, а його флорі присвячено низка публікацій (Донченко, 2015; Смоляр, Донченко, 2015). Цей ліс я раніше не досліджував, тому було цікаво ознайомитися з його видовим різноманіттям. Серед ранньовесняних ефемероїдів у цьому масиві бачив проліску сибірську (Scilla siberica), яка росте тут у значній кількості, але, схоже, винищується мешканцями міста на продаж (уздовж стежок бачив окремі зірвані квітки, які, очевидно, випадали з букетів), пшінку весняну, медунку темну (Pulmonaria obscura).
Проліска сибірська - регіонально рідкісний у Полтавській області вид

Пшінка весняна
Медунка темна

Сам ліс, на жаль, з огляду на сильне засмічення справляє дещо гнітюче враження, а вода у струмку серед лісу має неприродно білий колір.

Разом з тим, є й приємні моменти. На одній з ділянок бачив перші квітуючі екземпляри переліски багаторічної (Mercurialis perennis L.), а у нижній частині схилу поруч зі струмком мені все ж вдалось знайти ряст проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat) у кількості лише двох особин: одна з квіткою, інша - з бутоном.
Переліска багаторічна
Ряст проміжний
Це третє місцезнаходження рясту проміжного на території Полтавської області. Він дуже поширеного в області рясту ущільненого (Corydalis solida) він добре відрізняється малоквітковими головчастими суцвіттями та цілісними приквітками (у C. solida суцвітті багатоквіткові і більш-менш видовжені, а приквітки майже завжди з добре помітними зубцями). Безперечно, Corydalis intermedia у Полтавській області як дуже рідкісний вид заслуговує на регіональну охорону.

Перелік публікацій, що містять відомості про рослинний покрив лісових масивів Пушкарівський ліс і Гришкин ліс:
  1. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Рідкісні неморальні види рослин Полтавського району Полтавської області та проблеми їх охорони // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 2007. – № 15–17. – С. 43–44.
  2. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Доповнення до «Конспекту флори Лівобережного Придніпров’я» з Полтавського району Полтавської області // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 20. Біологія. – 2008. – № 2. – С. 3–11.
  3. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. – Полтава, ТОВ "Фірма Техсервіс", 2008. – 212 с.
  4. Давидов Д.А. Нові види для флори лісів Роменсько-Полтавського геоботанічного округу // Укр. ботан. журн. – 2011. – Т. 68, № 2. – С. 195–204.
  5. Смоляр Н.О., Донченко Д.В. Урочище "Гришкин ліс" - осередок збереження лісової фіторізноманітності в м. Полтава // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття Україн: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава: Астрая, 2015. – С. 74-76.
  6. Донченко Д.В. Алгоритм заповідання біорізноманітності урочища "Гришкин ліс" у м. Полтава // Біологічні дослідження – 2015: збірник наукових праць. – Житомир: ПП «Рута», 2015. – С. 256–257.
  7. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Нові види судинних рослин, запропоновані для регіональної охорони на території Полтавської області // Біологія та екологія. – 2019. – Т. 5, № 1. – С. 76–82.

Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2019: Харківська обл. (29-30 березня)
Опубліковано о Немає коментарів:

понеділок, 9 березня 2020 р.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 11

Одинадцятий випуск рубрики пропонує Вашій увазі чергову підбірку сканованих версій різних праць, які в тій чи іншій мірі стосуються флори та рослинності України.

Вагоме місце у цьому випуску займають праця Рудольфа Траутфеттера "История исследования флоры губерний Киевского учебного округа и литература, к ней относящаяся" (1855) і дві роботи Панаса Роговича - "Отчет о произведенной экспедиции с ботанической целью по Черниговской, Киевской и Полтавской губерниях в 1849-53 г." (1853) і "О нахождении и распространении дикорастущих деревьев и кустарников в губерниях Киевского учебного округа" (1861). Ці праці люб'язно передав мій колега Олександр Шиндер (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України), за що висловлюю йому велику подяку.

Також у цьому випуску уперше в електронному вигляді публікується низка праць з так званих "уфімських збірників", які виходили друком у 1980-их роках під редакцією відомого геоботаніка Бориса Михайловича Міркіна. У цих роботах опубліковано чимало нових для науки синтаксонів (у тому числі й з території України).

Декілька робіт можуть мати певний інтерес і для вітчизняних мікологів та ліхенологів. Це, зокрема, праці О.О. Єлєнкіна, В. Семашка і Л. Казновського. Чимало робіт стосується флори Криму. Заслуговують на увагу ще дві публікації - "Атлас семян и плодов среднерусских полевых сорных растений" (1914) російського ботаніка (випускника Київського університету) Володимира Хітрово і "Природна районізація України" (1922) видатного вітчизняного геолога, академіка Української академії наук Павла Аполоновича Тутковського. Сподіваюся, для постійних читачів Блогу щось цікаве у цьому випуску точно знайдеться.

Перелік праць:
  1. Аггеенко В. Ботанические наблюдения и данные, добытые во время 3-го путешествия по Крыму летом 1899 года // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1899. – Т. 30, вып. 1 (протоколы заседаний), № 5. – С. 169–173, 205.
  2. Балашов Л.С., Зуб Л.Н., Савицкий А.Л. Типы водоемов Киева по флористическому составу высшей водной растительности // Биология внутренних вод. – 2000. – № 1. – С. 5–12.
  3. Ваньков И.В. О новых для флоры Крыма папоротниках // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1906. – Т. 37, вып. 1 (протоколы заседаний), № 1. – С. 69–73, 85.
  4. Гоби Х. Э.Э. Линдеман (некролог) // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1900. – Т. 31, вып. 1 (протоколы заседаний), № 5. – С. 224–227.
  5. Голуб В.Б., Савченко И.В. Флористическая классификация пустынных сообществ дельты р. Волги. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 17–26.
  6. Гольде К. О нескольких интересных и для Крыма новых видах растений // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1903. – Т. 34, вып. 1 (протоколы заседаний), № 7. – С. 206–211, 223–224.
  7. Гольде К. О нескольких интересных растениях Крымского полуострова // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1900. – Т. 31, вып. 1 (протоколы заседаний), № 6. – С. 275–281, 291–294.
  8. Гольде К. Еще о нескольких интересных и для Крыма новых видах растений // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1904. – Т. 35, вып. 1 (протоколы заседаний), № 6. – С. 386–393, 415–417.
  9. Громова Т. Определитель видов и разновидностей рода Lotus (лядвенца), встречающихся в Европейской России и на Кавказе, и схема их распространения // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 9. – С. 1025–1058.
  10. Денисова А.В., Мухаметшина В.С., Муст Н.М. Краткая характеристика основных ассоциаций пойменных лугов Башкирии класса Molinio-Arrhenatheretea. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 27–40.
  11. Еленкин А. Лишайниковые формации в Крыму и на Кавказе // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1901. – Т. 22, вып. 1 (протоколы заседаний). – С. 171–181, 219–220.
  12. Казновский Л. Материалы по микофлоре окрестностей м. Смелы Киевской губ.; сборы 1913 года // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 8. – С. 929–960.
  13. Каменский К. Polygonum (Fagopyrum) tataricum Gärtn., как сорное растение среди гречихи в Волынской губ. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 7. – С. 496–497.
  14. Карпов Д.Н. Ассоциации солонцеватых степей Башкирского Предуралья. В сб.: Фитоценология антропогенной растительности. – Уфа, 1985. – С. 124–132.
  15. Кашапов Р.Ш. Ассоциации лугов Башкирского государственного заповедника. В сб.: Фитоценология антропогенной растительности. – Уфа, 1985. – С. 113–123.
  16. Козо-Полянский Б. Об отечестве Levisticum officinale Koch // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 8. – С. 961–967.
  17. Комендар В.И. Растительность полонин хребта Черногора // Szeged. – 1965. – С. 75–91.
  18. Кононов К.Е., Гоголева П.А., Миронова С.И. О двух пастбищных ассоциациях степей в Центральной Якутии. В сб.: Фитоценология антропогенной растительности. – Уфа, 1985. – С. 137–144.
  19. Корженевский В.В. Антропогенные ассоциации карьеров Керченского полуострова. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 40–55.
  20. Краснов А. Современное состояние вопроса о происхождении Слободско-Украинской степи // Харьковский сборник. – 1891. – Вып. 5. – С. 188–210.
  21. Криштофович А. Очерк весенней растительности с. Криштоповки, Екатеринославской губ. Павлоградского уезда // Сборник студенческого биологического кружка при Новороссийском университете. – Одесса, 1906. – Вып. 1. – С. 49–68 [Скан взято з eScriptorium]
  22. Кузнецов В. Бекмания (Beckmannia eruciformis Host) // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 9. – С. 577–589.
  23. Кузнецова Г.О. Флора і рослинність Поділля як памʼятка природи. У зб.: Матеріали про охорону природи на Україні. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1958. – Вип. 1. – С. 55–62.
  24. Ларионов Д. К статье: «Местонахождение дикой однозернянки (Triticum monococcum L.) в России» // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 10. – С. 667–668.
  25. Мальцев А.И. О нахождении в России Cuscuta racemosa Mart. и Сuscuta arvensis Beyr. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 3. – С. 257–275.
  26. Мальцев А. [Реферат: Каменский К. Сорные растения посевов мака в Волынской и Подольской губерниях] // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1916. – Т. 9, № 1. – С. 38–41.
  27. Миркин Б.М., Ишбирдин А.Р., Сахапов М.Т., Соломещ А.И. Эколого-флористическая классификация рудеральной растительности Башкирии. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 4–16.
  28. Окиншевич Н. Двудольные Северной Бессарабии, собранные летом 1902 года // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1908. – Т. 31. – С. 61–128.
  29. Рогович А.С. Отчет проф. А.С. Роговича об произведенной экспедиции с ботанической целью по Черниговской, Киевской и Полтавской губерниях в 1849–53 г. // Труды комиссии, Высочайше утвержденной при Университете Святого Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. – К., 1853. – С. 23–26.
  30. Рогович А.С. О нахождении и распространении дикорастущих деревьев и кустарников в губерниях Киевского учебного округа // Научные сообщения, читанные в собрании естествоиспытателей, бывшем в Киеве с 11 по 18 июня 1861 г. Приложение к отчету Университета за 1860–1861 гг. – Киев, 1861. – С. 54–76.
  31. Рыбин В.А. Об обнаружении алычи – Prunus divaricata Ldb. в дикорастущем состоянии в Крыму // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – 1951. – Вып. 1. – С. 59–63.
  32. Семашко В. Материалы к микологической флоре России. Список грибов, собранных Л. Грабовским в окрестностях Смелы Киевской губ. летом и осенью 1912 года // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 11. – С. 710–719.
  33. Соломаха Т.Д., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ассоциация Chenopodio-Setarietum Záhradníková-Rożetzka, 1955 сегетальной растительности Левобережной Лесостепи Украины. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 62–66.
  34. Траутфеттер Р.Э. История исследования флоры губерний Киевского учебного округа и литература, к ней относящаяся // Труды комиссии, Высочайше учрежденной при Университете Святого Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. – Киев, 1855. – Т. 3. – С. 1–11.
  35. Троицкий Н.А. Ботаническая и производственная характеристика пастбищ каракулеводческих совхозов Крыма // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – 1951. – Вып. 1. – С. 11–34.
  36. Туганаев В.В., Хазиахметов Р.М. Флористическая классификация растительности лугов пойм рек Удмуртии. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 66–76.
  37. Турубанова Л.П., Макулова Н.Н. Ассоциации с Phalaroides arundinacea в бассейнах рек Печоры и Вычегды. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 76–85.
  38. Тутковський П.А. Пpиpодня pайонізація Укpаїни: Генетична класифікація і pозподіл фізико-геогpафічних кpаєвидів Укpаїни на підставі геологічної їх еволюції. У зб.: Матеpіяли до pайонізації Укpаїни. – К., 1922. – Т. 1. – С. 1–79.
  39. Фляксбергер К. Triticum monococcum L. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 10. – С. 669–695.
  40. Хитрово В.Н. Атлас семян и плодов среднерусских полевых сорных растений // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1914. – Т. 7, № 3. – С. 181–202.
  41. Христюк П.М. Два новых для Крыма вида водных растений // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – 1951. – Вып. 1. – С. 65–68.
  42. Юзьків М.І. Тис у Княждвірській лісовій дачі на Прикарпатті. У зб.: Матеріали про охорону природи на Україні. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1958. – Вип. 1. – С. 27–41.
  43. Юнге А.Э. К флоре Крыма. 4. О новых для флоры Крыма и нескольких интересных для нее растениях // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1910. – Т. 41, вып. 1 (протоколы заседаний), № 1. – С. 33–45, 61–63.
  44. Юнге А.Э. О новых для флоры Крыма растениях и нескольких редких для нее видах // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1904. – Т. 35, вып. 1 (протоколы заседаний), № 6. – С. 393–405, 417–420.
  45. Burda R. Alien trees and shrubs of the Ukrainian agricultural landscape. У зб.: Phytogeographycal problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zajac. – Krakow, 2003. – P. 11–16.
  46. Król Z. Roślinność na granicznym pasie wyżyny podolskiej i niżu północnoeuropejskiego w Galicyi wschodniéj // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1878. – T. 12. – S. 108–148.
  47. Krupa J. Przyczynek do florystyki roślin naczyniowych // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1885. – T. 19. – S. 168–170.
  48. Protopopova V. Phytogeographical characteristic of stable and unstable components of the Kyiv adventive flora. У зб.: Phytogeographycal problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zajac. – Krakow, 2003. – P. 41–46.
  49. Śleńdziński A.J. Rośliny międzyrzecza Zbruczu і Seretu // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1878. – T. 12. – S. 68–107.
  50. Turczyński E. Zapiski botaniczne ze wschodniéj Galicyi i Bukowiny // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1878. – T. 12. – S. 3–10.

Попередні випуски рубрики:
Інші опубліковані у блозі матеріали:
Видатні дослідники флори та рослинності України:
Бібліографії періодичних видань:
А також:




Опубліковано о Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)