Експедиції-2016: Слободо-Петрівка (5 червня)

Експедиція з метою вивчення рослинного покриву долини річки Гнила Оржиця між м. Гребінка і с. Слободо-Петрівка (Гребінківський район Полтавської області).

У цьому місці на Гнилій Оржиці створено невелике водосховище. З-поміж інших воно має важливе значення як місце перебування та гніздування коловодних птахів: численними тут є лебідь-шипун (Cygnus olor), чапля сіра (Ardea cinerea), пірникоза велика (Podiceps cristatus), лиска (Fulica atra), бугай (Botaurus stellaris), бугайчик (Ixobrychus minutus), рибалочка голуба (Alcedo atthis) тощо.

Сама річка Гнила Оржиця у даному місці відзначається вузьким річищем та звивистим руслом з дуже мулистим дном і берегами.

Пішохідний місток між водосховищем і залізницею на Золотоношу

Вигляд на річку з залізничного мосту між Гребінкою і платформою "Оржиця"

Вигляд на річку з залізничного мосту між Гребінкою та Слободо-Петрівкою

Рослинний покрив дослідженої під час екскурсії ділянки представлений угрупованнями вищої водної та прибережно-водної, лісової, болотної, лучної та степової рослинності.
Вища водна рослинність водосховища представлена ценозами формацій Lemneta minoris, Potamogetoneta pectinati, Hydrochariteta morsus-ranae і Stratioteta aloiditis. Найпоширенішими видами вищої водної флори водосховища є штукенія гребінчаста (Stuckenia pectinata (L.) Boerner), жабурник звичайний (Hydrocharis morsus-ranae L.), ряска мала (Lemna minor L.). Спорадично трапляється водяний різак алоевидний (Stratiotes aloides L.) - вид, що виявлений поблизу східної межі ареалу. Цікаво, що кушир занурений (Ceratophyllum demersum L.) у цьому місці є досить рідкісним У самій річці з огляду на її відносно швидку течію вищих водних угруповань значно менше, найбільші площі серед них займають ценози формацій Lemneta minoris та Nuphareta luteae. Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Sm.) трапляються досить часто.

Угруповання жабурника звичайного

Ценози водяного різака алоевидного

Глечики жовті

Прибережно-водна рослинність репрезентована ділянками з домінуванням очерету звичайного (Phragmites australis (L.) Trin. ex Steud.), рогозів широколистого (Typha latifolia L.) та вузьколистого (Typha angustifolia L.), осоки побережної (Carex riparia Curtis), тонконогу звичайного (Poa trivialis L.). Спорадично поширені сусак зонтичний (Butomus umbellatus L.), лепешняк великий (Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmb.), катаброза водяна (Catabrosa aquatica (L.) P. Beauv.), слабник водяний (Myosoton aquaticum (L.) Moench), плетуха звичайна (Calystegia sepium (L.) R. Br.), живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), хвощ прирічковий (Equisetum fluviatile L.) тощо.

Лісова рослинність представлена угрупованнями асоціації Alnetum (glutinosae) urticosum (galeopsifoliae). Вільшняки у цьому місці трапляються невеликими смугами вздовж русла р. Гнилої Оржиці. У їх травостої відзначені, крім кропиви жабрійолистої (Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz), такі види, як осоки побережна і несправжньосмикавцева (Carex pseudocyperus L.), живокіст лікарський, комиш лісовий (Scirpus sylvaticus L.), дудник лісовий (Angelica sylvestris L.), гравілат алепський (Geum aleppicum Jacq.), розхідник звичайний (Glechoma hederacea L.) тощо. Дуже поширеною також є адвентивний вид розрив-трава дрібноцвіта (Impatiens parviflora DC.), на окремих ділянках вона формує ценози складу Alnus glutinosa - Impatiens parviflora.

Вільховий ліс

Ділянка зі значною участю розрив-трави дрібноцвітої

У лісосмугах вздовж залізниці ростуть клени ясеневидний (Acer negundo L.), польовий (Acer campestre L.) і несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.), дуб звичайний (Quercus robur L.), в'яз малий (Ulmus minor Mill.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.). Справжні чагарники представлені бузиною чорною (Sambucus nigra L.), свидиною криваво-червоною (Cornus sanguinea L.; =Swida sanguinea (L.) Opiz), жимолостю татарською (Lonicera tatarica L.), бруслиною європейською (Euonymus europaea L.), птелеєю трилистою (Ptelea trifoliata L.). У здичавілому стані трапляються вишня звичайна (Prunus cerasus L.; =Cerasus vulgaris Moench) та шовковиця біла (Morus alba L.). Серед трав'яних видів у лісосмугах відзначені, крім розрив-трави, чистотіл великий (Chelidonium majus L.), гравілат міський (Geum urbanum L.), розхідник звичайний, бугила лісова (Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.), осока колосиста (Carex spicata Huds.; =C. contigua Hoppe) тощо. Біля с. Оржиці коло кладовища у лісосмузі знайдено рясну куртину барвінку малого (Vinca minor L.).

Лісосмуга вздовж залізниці між Гребінкою і Слободо-Петрівкою

Клен ясеневидний

Свидина криваво-червона

Між с. Слободо-Петрівка і с. Лутайка на уступі надзаплавної тераси р. Гнилої Оржиці виявлена невелика ділянка дубового лісу (асоціація Quercetum (roboris) sparsiherbosum). У рідколіссі (зімкненість крон 0,6) тут зростають ожина сиза (Rubus caesius L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.), бугила лісова, осока колосиста, ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa L.), гравілат міський (Geum urbanum L.), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia L.), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), підмаренник мареновидний (Galium rubioides L.) та ін.


Лучна та болотна рослинність є характерною для заплави Гнилої Оржиці. До ценозоутворюючих видів лук належать костриці (або схенодоруси, якщо точніше) лучна (Schenodorus pratensis (Huds.) P. Beauv.; =Festuca pratensis Huds.) та тростиновидна (Schenodorus arundinaceus (Schreb.) Dumort.; =Festuca regeliana V. Krecz.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.). Харктерними видами є грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), кмин звичайний (Carum carvi L.), хвощ польовий (Equisetum arvense L.), вовчуг колючий (Ononis spinosa L. s.l.; =O. arvensis L.), конюшина лучна (Trifolium pratense L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.), молочай прутовидний (Euphorbia virgata Waldst. et Kit.), підмаренник білий (Galium album Mill.), злинка (стенактис) однорічна (Erigeron annuus (L.) Pers.; =Stenactis annua (L.) Nees), осока шершава (Carex hirta L.) тощо. Болотна рослинність добре виражена у заплаві річки вище Слободо-Петрівки, найпоширенішими видами є осока гостра (Carex acuta L.), комиш лісовий, кропива жабрійолиста, зозулин цвіт звичайний (Coccyganthe flos-cuculi (L.) Fourr.), живокіст лікарський, осот сивий (Cirsium canum (L.) All.). Серед більш рідкісних видів варто згадати теліптерис болотний (Thelypteris palustris Schott), рутвицю блискучу (Thalictrum lucidum L.), а також осот джерельний (Cirsium rivulare (Jacq.) All.) - субатлантичний вид, що росте на східній межі свого ареалу і потребує охорони у Полтавській області.

Живокіст лікарський

Осот джерельний

Невеликі ділянки степової рослинності розташовані на схилах до водосховища коло с. Оржиці, заходячи на пагорби коло залізничного полотна. Характерними для цих ділянок є гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench), астрагал еспарцетовидний (Astragalus onobrychis L.), елізанта клейка (Elisanthe viscosa (L.) Rupr.), вушанка херсонська (Otites chersonensis (Zapal.) Klokov), волошка скабіозовидна (Centaurea scabiosa L. s.l.), молочай напівмохнатий (Euphorbia semivillosa Prokh.), дивина фіолетова (Verbascum phoeniceum L.), деревій звичайний (Achillea millefolium L.), зіновать руська (Cytisus ruthenicus Fisch. ex Wol.) тощо.

Гадючник звичайний

На залізничних насипах трапляються яскраві жовті плями, утворені дернинками очитку їдкого (Sedum acre L.).

Очиток їдкий

 Серед цікавих флористичних знахідок можна також вказати на мак сумнівний (Papaver dubium L.), знайдений на схилах біля залізничного мосту біля Оржиці, а також герань сибірську (Geranium sibiricum L.) та хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.) - біля залізничного мосту коло Слободо-Петрівки.

Зарості хвоща зимуючого на залізничних насипах

Герань сибірська

Мак сумнівний

Отже, під час експедиції знайдено три регіонально рідкісних види: валеріана лікарська, хвощ зимуючий та барвінок малий (останній з них є адвентивним).
Маршрут походу: