На початку серпня 2020 року я мав можливість відвідати територію національного природного парку "Дворічанський" у Харківській області і за проханням співробітників парку дослідив крейдяні схили на правому березі річки Верхня Дворічна навпроти села Петро-Іванівка Дворічанського району Харківської області. Ця ділянка карбонатних відслонень безпосередньо не входить до території НПП "Дворічанський", але є переспективною для розширення меж останнього у майбутньому. Зараз їй загрожує небезпека: ТОВ "Петроіванівський кар'єр" збирається видобувати крейду на цій ділянці, а тому планує її повне знищення, яке є виробничою необхідністю. Можливо, Ви вже бачили публікації на цю тему у соцмережах (ось, наприклад, одна з них). З повідомленням про плановану діяльність ТОВ "Петроіванівський кар'єр" можна ознайомитися за цим посиланням, воно було оприлюднено 23 липня 2020 р.
Мета цього короткого повідомлення - показати реальний стан справ щодо флори та рослинності цих схилів, які планують ліквідувати.
 |
| Розташування дослідженої ділянки на топографічній мапі генштабу (фрагмент) |
 |
| Загальний вигляд дослідженої ділянки |
Рослинність цієї ділянки, розташованої на схилі правого берега р. Верхня Дворічна (притока р. Оскіл), представлена угрупованнями степів та крейдяних відслонень. Найбільшу наукову цінність мають саме ділянки відслонень крейди, домінантами рослинного покриву яких є види з "Червоної книги України" - полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca M. Bieb. ex Schrank) та гісоп крейдяний (Hyssopus cretaceus Dubjan.). Разом з цими видами, які у цьому місці є багаточисельними і представлені десятками тисяч особин, у значній кількості (5-25% покриття на ділянках площею 5 х 5 м) трапляються левкой запашний (Matthiola fragrans Bunge), ранник крейдовий (Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng.), переломник Козо-Полянського (Androsace koso-poljanskii Ovcz.), сонцецвіт крейдовий (Helianthemum cretaceum (Rupr.) Juz. ex Dobrocz.; усі ці види уключено до "Червоної книги України"), чебрець вапняковий (Thymus calcareus Klokov & Des.-Shost.), китятки крейдові (Polygala cretacea Kotov), самосил білоповстистий (Teucrium polium L.), рогачка крейдова (Erucastrum cretaceum Kotov; =Brassica cretacea (Kotov) Stankov ex Tzvelev), льон український (Linum ucranicum (Griseb. ex Planch.) Czern.), льон шорсткий (L. hirsutum L.), маренка сіроплода (Asperula tephrocarpa Czern. ex Popov & Chrshan.; усі - регіонально рідкісні у Харківській області), ласкавець серпоподібний (Bupleurum falcatum L.), бедринець скельний (Pimpinella tragium Vill.; =P. titanophila Schischk.), резеда жовта (Reseda lutea L.) тощо.
 |
| Ділянка крейдяних відслонень з домінуванням полину суцільнобілого |
 |
| Полин суцільнобілий |
 |
| Чебрець вапняковий |
 |
| Левкой запашний |
 |
| Маренка сіроплода |
 |
| Переломник Козо-Полянського |
 |
| Гісоп крейдовий |
На верхніх частинах схилу і на пологіших ділянках з краще сформованим грунтовим покривом формуються угруповання різнотравно-ковилових степів. Найбільші площі займають ділянки з домінуванням ковили волосистої (Stipa capillata L.; Червона книга України), співдомінантами цього виду є осока низька (Carex humilis Leyss; регіонально рідкісна рослина) і костриця валіська (Festuca valesiaca Gaud.). Часто трапляються також стоколос береговий (Bromus riparius Rehmann; =Bromopsis riparia (Rehmann) Holub), горицвіт весняний (Adonis vernalis L.; Червона книга України), маренка рожева (Asperula cynanchica L.), астрагал білостеблий (Astragalus albicaulis DC.; регіонально рідкісний вид), солодушка великоквіткова (Hedysarum grandiflorum Pall.; регіонально рідкісний вид), молочай степовий (Euphorbia stepposa Zoz ex Prokh.), цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench), рутвиця мала (Thalictrum minus L.), шавлія кільчаста (Salvia verticillata L.) та інші типові для Лівобережжя України степові рослини.
 |
| Степові угруповання |
 |
| Загальний вигляд ділянки з домінуванням у травостої ковили волосистої |
 |
| Солодушка великоквіткова |
 |
| Горицвіт весняний |
 |
| Астрагал білостебловий |
Загалом під час дослідження цієї ділянки, яке було проведене нами (Д.А. Давидовим, А.О. Давидовою та співробітником НПП "Дворічанський" М.О. Пархоменком) 5 серпня 2020 р., було знайдено 20 рідкісних видів судинних рослин, у тому числі 10 видів з "Червоної книги України" (2009) і 10 видів, які є регіонально рідкісними на території Харківської області.
Види з Червоної книги України:
1) Koeleria talievii Lavrenko (келерія Талієва)
2) Stipa capillata L. (ковила волосиста)
3) Artemisia hololeuca M. Bieb. ex Schrank (полин суцільнобілий)
4) Onosma tanaitica Dobrocz. (громовик донський)
5) Matthiola fragrans Bunge (левкой запашний)
6) Helianthemum canum (L.) Hornem. s.l. (=H. cretaceum Juz. ex Dobrocz.; сонцецвіт сивий або крейдовий)
7) Hyssopus cretaceus Dubjan. (гісоп крейдовий)
8) Androsace koso-poljanskii Ovcz. (переломник Козо-Полянського)
9) Adonis vernalis L. (горицвіт весняний)
10) Scrophularia cretacea Fisch. ex Spreng. (ранник крейдовий)
Регіонально рідкісні види:
1) Carex humilis Leyss (осока низька)
2) Erucastrum cretaceum Kotov (рогачка крейдова)
3) Astragalus albicaulis DC. (астрагал білостеблий)
4) Hedysarum grandiflorum Pall. (солодушка великоквіткова)
5) Linum ucranicum (Griseb. ex Planch.) Czern. (льон український)
6) Linum hirsutum L. (льон шорсткий)
7) Polygala cretacea Kotov (китятки крейдові)
8) Asperula tephrocarpa Czern. ex Popov & Chrshan. (маренка сіроплода)
9) Teucrium polium L. (самосил білоповстистий)
10) Thymus calcareus Klokov & Des.-Shost. (чебрець вапняковий)
Переважна більшість рідкісних видів на цій ділянці є багаточисельними і представлені повночленними популяціями, в яких присутні особини усіх вікових станів. Не виключено, що кількість рідкісних видів рослин тут є значно більшою (так, ми бачили також один з видів пірчастих ковил, однак його точна видова ідентифікація у постгенеративному стані є неможливою). Плануємо повторити обстеження цієї ділянки у травні чи на початку червня 2021 року.
Біотопи угруповань схилів біля Петро-Іванівки охороняються на європейському рівні і уключені до Резолюції 4 Бернської конвенції (Е 1.13. Континентальні сухі кам'янисті остепнені трав'яні угруповання та чагарнички на крейдяних відслоненнях). На цій ділянці також було виявлено нами вісім асоціацій рідкісних угруповань із "Зеленої книги України", які мають охоронятися на загальнодержавному рівні. Вони належать до трьох формацій:
1) Угруповання формації гісопу крейдяного (Hyssopeta cretacei): дві асоціації - вапняковочебрецево–крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) thymosum (calcarei)) і суцільнобілополиново–крейдяногісопова (Hyssopetum (cretacei) artemisiosum (hololeucae)).
2) Угруповання формації полину суцільнобілого (Artemisieta hololeucae): чотири асоціації - вапнолюбнобедринцево–суцільнобілополинова (Artemisietum (hololeucae) pimpinellosum (titanophilae)), вапняковочебрецево–суцільнобілополинова (Artemisietum (hololeucae) thymosum (calcarei)), крейдяногісопово–суцільнобілополинова (Artemisietum (hololeucae) hyssoposum (cretacei)) і сіроплодомаренково–суцільнобілополинова (Artemisietum (hololeucae) asperulosum (tephrocarpae)).
3) Угруповання формації ковили волосистої (Stipeta capillatae): дві асоціації - валіськокострицево–волосистоковилова (Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae)) і низькоосоково–волосистоковилова (Stipetum (capillatae) caricosum (humilis)).
Таким чином, навіть за результатами нашого короткого обстеження є очевидним, що ця ділянка має значну наукову цінність і майбутній видобуток крейди на ній є неприпустимим грубим порушенням чинного законодавства, а інформація про те, що "рослини та тварини, що знаходяться під охороною, на території планованої діяльності відсутні" (як це зазначено у повідомленні ОВД), жодним чином не відповідає дійсності. Крім науковців і співробітників НПП "Дворічанський", проти видобутку крейди у цьому місці висловлювалися й місцеві жителі села Петро-Іванівка ще на початку 2020 року. Закликаю Вас за можливістю звернути увагу на цю проблему та підтримати НПП "Дворічанський" у боротьбі за збереження цієї цінної ділянки природної рослинності, яка у майбутньому має ввійти до складу парку і отримати заповідний статус. Ви можете звернутися з відповідним листом від Вашої установи чи організації до начальника відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Шимкус Марини Олександрівни (контакти вказані у повідомленні ОВД).
