понеділок, 15 серпня 2016 р.

Михайло Клоков: До 120-річчя з дня народження


12 серпня виповнилося 120 років з дня народження видатного українського ботаніка Михайла Клокова (1896–1981).

Михайло Васильович Клоков народився 12 серпня 1896 р. у м. Лебедин Сумської області у сім’ї учителів. У 1914 р. він закінчив Куп’янську гімназію і вступив до математичного відділу фізико-математичного факультету Харківського університету, а у наступному році був переведений до природничо-історичного відділу цього ж факультету, який і закінчив у 1921 р. Вже будучи студентом університету, він став членом Харківського товариства дослідників природи і на запрошення професора Валерія Талієва у 1915 р. взяв участь у ботанічному дослідженні тодішньої Харківської губернії. Результати цього дослідження були опубліковані у його першій науковій праці «Замечательный уголок северной растительности на юге Харьковской губ.», яка вийшла друком у 1916 р.

Протягом 1922–1926 рр. М.В. Клоков навчався в аспірантурі при науково-дослідній кафедрі ботаніки Харківського інституту народної освіти. Після закінчення він був зарахований на посаду наукового співробітника цієї ж кафедри, а у 1930–1941 рр. був завідуючим відділу систематики рослин Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету ім. О.М. Горького і одночасно професором кафедри систематики рослин Харківського інституту народної освіти. У 1936 р. він одержав науковий ступінь кандидата біологічних наук без захисту дисертації.

У 1941–1944 р. М.В. Клоков був в евакуації у м. Кзил-Орда Казахської РСР, де він завідував кафедрою ботаніки Об’єднаного Українського (Київського та Харківського) університету. Восени 1944 р. він переїхав до м. Києва і з тих пір працював на посаді старшого наукового співробітника Інституту ботаніки АН УРСР. У 1947 р. у Ботанічному інституті АН СРСР у м. Ленінграді він успішно захистив докторську дисертацію «Эндемизм украинской флоры».

Наукові здобутки Михайла Клокова тісно пов’язані з флористикою, систематикою судинних рослин та ботанічною географією. Йому належить розроблення науково-теоретичних та методологічних проблем з питань історії флори, флористичних комплексів, еволюції вищих рослин. Він є засновником фітоейдології – нового розділу ботаніки, який вивчає географічні раси рослин як безпосередні об’єкти диференціації у живій природі. Дуже вагомим є також його внесок (як автора, так і редактора) у підготовку багатотомного видання «Флора УРСР»: у 1969 р. разом з Д.К. Зеровим, М.І. Котовим, Д.М. Доброчаєвою та А.І. Барбаричем він був удостоєний за цю роботу Державної премії УРСР у галузі науки і техніки. Також він взяв участь у підготовці чотирьох томів 30-томного видання «Флора СССР», а також першого видання «Визначник рослин УРСР» (1950).

Михайло Клоков описав 547 нових для науки видів (з них 389 – з території України). Шість видів та один підвид були названі на його честь.

Також варто зазначити, що М.В. Клоков був відомим українським поетом та літературним критиком (псевдонім – Михайло Доленго), вірші якого друкувалися на сторінках періодичних літературних видань, а згодом виходили окремими збірками: «Узмінь» (1928), «Зросло на камені» (1929), «Цілюще зілля» (1946), «Роздуми» (1961), «Зелене і червоне» (1971), «Сім кольорів надії» (1980).


Найголовніші публікації про Михайла Клокова:
  1. Мосякин С.Л. Вид и видообразование у растений: фитоэйдологические взгляды М.В. Клокова и современность. – Киев: Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины, 2008. – 72 с.
  2. Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Наукова спадщина М.В. Клокова та її значення для розвитку ботанічної науки (до 90-річчя від дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1986. – Т. 43, № 5. – С. 105–107.
  3. Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Пам’яті Михайла Васильовича Клокова // Український ботанічний журнал. – 1982. – Т. 39, № 4. – С. 107.
  4. Кондратюк Є.М., Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (до 80-річчя з дня народження і 60-річчя наукової і педагогічної діяльності) // Український ботанічний журнал. – 1976. – Т. 33, № 4. – С. 436–438.
  5. Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (До 70-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1966. – Т. 23, № 6. – С. 88–90.
  6. Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В. Михаил Васильевич Клоков (К 70-летию со дня рождения и 50-летию научной и педагогической деятельности) // Ботанический журнал. – 1966. – Т. 51, № 11. – С. 1672–1678.
  7. Липшиц С.Ю. Клоков Михаил Васильевич // Русские ботаники (Ботаники России – СССР). Биографо-библиографический словарь. Т. 4. Кабанов – Кюз. - Москва: МОИП, 1952. - С. 201–203.
  Основні наукові праці Михайла Клокова:
  1. Клоков М. Замечательный уголок северной растительности на юге Харьковской губ. // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1916. – Т. 5, № 1. – С. 63–67.
  2. Клоков М.В. Заметка о Gypsophila stepposa sp. n. // Журнал Русского ботанического общества. – 1923. – Т. 6. – С. 137–142.
  3. Клоков М.В. Gypsophila stepposa m. sp. n. // Ботанические материалы Гербария Главного ботанического сада. – 1923. – Т. 4, № 11–12. – С. 95–96.
  4. Клоків М. Про північну рослинність на південному сході Харківщини // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 40–41.
  5. Клоків М.В. Gypsophila stepposa m. sp. n. // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 44–45.
  6. Клоків М. С.М. Піскунов (1887–1918) // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 96. 
  7. Клоков М.В., Котов М.И. Материалы к флоре окрестностей г. Чугуева (Предварительное сообщение) // Труды Харьковского общества испытатателей природы. – 1925. – Т. 50, вып. 1. – С. 51–58.
  8. Клоков М.В. Діагнози Dianthus carbonatus Klokov sp. nov. i Achillea glaberrima Klokov sp. nov. У кн.: Index seminum quae Hortus Botanicus Charjkoviensis pro mutua commutatione offert. - Харків, 1925. - С. 6-7. 
  9. Клоков М.В. Діагноз Pyrethrum odessanum Klokov species nova. У кн.: Index seminum quae Hortus Botanicus Charjkoviensis pro mutua commutatione offert. - Харків, 1926. - С. 7-8.
  10.  Клоков М., Котов М., Лавренко Є. Descriptio specierum novarum ex Ucrainia. Опис де-яких нових видів з України // Український ботанічний журнал. – 1926. – Т. 3. – С. 15–21.
  11. Клоков М.В. О новом виде пастушьей сумки, произрастающем в пределах Воронежской губернии // Бюллетень Общества естествоиспытателей при Воронежском университете. – 1926. – Т. 1, вып. 2–4. – С. 119–122.
  12. Клоків М., Лавренко Є. Рослинність Донбасу (Ботаніко-географічні досліди на Південно-Східній Україні за останні роки) // Червоний Шлях. - 1927. - № 8-9. - С. 193-212.  
  13. Клоков М. Кам’яні Могили (Загальний начерк рослинности) // Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник І. – Харків, 1927. – С. 34–39.
  14. Клоків М. [Опис Statice tshurjukiensis Klokov]. В статті: Левіна Ф., Шалит М. Про рослинність островів Чурюка та Чурюк-Тюба на Сиваші, Мелітопільск. окр. // Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник І. – Харків, 1927. – С. 60.
  15. Клоков М., Котов М. Про крейдяне вовчаче личко (Daphne sophia Kalen.) та його видову самостійність // Труди сільськогосподарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 105–109.
  16. Клоков М., Десятова-Шостенко Н. Перегляд українських чебреців Thymus L. // Труди сільськогосподарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 110–140. 
  17. Клоков М. Критичні нотатки // Труди сільськогосподарської ботаніки. – 1927. – Т. 1, вип. 3. – С. 166–171. 
  18. Клоков М. Dianthus campestris M. B. та близкі до нього види на Украіні // Наукові записки по біології. - 1927. - С. 7-17.
  19. Клоків М. Новий вид роду Polygonum з чорноморських островів // Матеріяли охорони природи на Україні. - 1928. - Т. 1. - С. 73-74.
  20. Клоков М.В., Десятова-Шостенко Н.А. Критический обзор р. Thymus во флоре Юговостока европейской части РСФСР и Западного Туркестана // Известия Ботанического сада АН СССР. – 1932. – Т. 30, вып. 3–4. – С. 523–550.
  21. Клоков М., Десятова-Шостенко Н. Чебреці України // Вісник Київського ботанічного саду. – 1932. – Вип. 14. – С. 77–98.
  22. Зоз І.Г., Клоков М.В. Нотатки про українську Tulipa biebersteiniana s. ampl. Попереднє повідомлення // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1935. – Т. 1. – С. 61–74. 
  23. Клоков М.В. Нова раса з флори борових узлісь // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1935. – Т. 1. – С. 75–77. 
  24. Клоков М.В. Четвертий вид роду Syrenia Andrz. // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1935. – Т. 1. – С. 107–112.
  25. Клоков М.В., Шостенко-Десятова Н.О. Нові види роду Thymus L. з Европейської частини Союзу // Журнал Інституту ботаніки ВУАН. – 1936. – № 9(17). – С. 193–202.
  26. Клоков М.В., Шостенко Н.О. Нові види чебреців з Західного Сибіру // Журнал Інституту ботаніки ВУАН. – 1936. – № 10(18). – С. 159–160.
  27. Клоков М., Десятова-Шостенко Н. Род Thymus L. - Чебрец. В кн.: Флора Юго-Востока европейской части СССР. Том 6. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1936. – С. 171–178.
  28. Клоков М.В., Шостенко (Десятова) Н.А. Чебрецы Кавказа // Труды Ботанического института Азербайджанского филиала АН СССР. – 1936. – Т. 2. – С. 281–310.
  29. Клоков М.В., Десятова-Шостенко Н.А. Чебрецы Крыма // Флора и систематика высших растений: Труды Ботанического института АН СССР. – 1936. – Сер. 1, вып. 2. – С. 275–293. 
  30. Клоков М.В., Шостенко Н.А. Чебрецы европейской части СССР // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1938. – Т. 3. – С. 107–157.
  31. Клоков М.В., Зоз І.Г. Рід Клейстогенес. У кн.: Флора УРСР. Том 2. – К.: Вид-во АН УРСР, 1940. – С. 196–203. 
  32. Клоков М.В., Шостенко Н.А. Новый вид незабудки – Myosotis pineticola nob. // Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки Харківського державного університету. – 1941. – Т. 4. – С. 147–149.
  33. Клоков М.В. Нові матеріали до пізнання української флори. І. Кілька нових видів флори УРСР // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1946. – Т. 3, № 1–2. – С. 17–26. 
  34. Клоков М.В. Нові матеріали до пізнання української флори. ІІ. Критичний перегляд родини гвоздичних – роди Cerastium L., Minuartia L., Herniaria L. // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1947. – Т. 4, № 1–2. – С. 60–75. 
  35. Клоков М.В. До систематики українських перлівок (Melica L.) // Ботанічний журнал АН УРСР – 1947. – Т. 4, № 1–2. – С. 90–94. 
  36. Клоков М.В. Нові матеріали до пізнання української флори. ІII. Нові види з родин гвоздичних, гречкових і хрестоцвітих // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1948. – Т. 5, № 1. – С. 20–31. 
  37. Клоков М.В. Чорноморська жовта люцерна // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1948. – Т. 5, № 2. – С. 44–49.
  38. Клоков М.В. Нові та маловідомі види роду Centaurea L. з України // Наукові записки Київського державного університету. Біологічний збірник. – 1948. – Т. 7, вип. 6 (Труди Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна № 19). – С. 67–83. 
  39. Клоков М.В. Новые степные виды льнянок // Ботанический журнал СССР. - 1949. - Т. 34, № 1. - С. 69-75.
  40.  Клоков М.В. Новий багаторічний вид роду Onosma L. з флори крейдяних відслонень // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1949. – Т. 6, № 3. – С. 72–75.
  41. Клоков М.В. Подрод Melanium Kupffer рода Viola L. Diagnoses plantarum novarum (Viola tarbagataica Klok., V. Kupfferi Klok., V. Elisabethae Klok., V. vespertina Klok., V. matutina Klok., V. cretacea Klok., V. karakalensis Klok., V. modestula Klok., V. monochroa Klok.). В кн.: Флора СССР. Том 15. – М.–Л.: Из-во АН СССР, 1949. – С. 452–479.
  42. Клоков М.В. Діагнози нових видів рослин, описаних у ІІІ томі «Флори УРСР» (Gagea praeciosa Klok., Allium sphaeropodum Klok., Allium Talijevii Klok., Allium pervestitum Klok., Iris pineticola Klok., Gladiolus apterus Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 3. – К.: Вид-во АН УРСР, 1950. – С. 405–408.
  43. Клоков М.В. Родини Гвоздичні, Гречкові, Губоцвіті (рід Чебрець), Злакові, Каннові, Макові (рід Мак), Кермекові, Плакунові, Складноцвіті (роди Анациклюс, Деревій, Жовтозілля, Нагідки, Головатень, Безсмертки, Одкасник, Лопух, Татарник, Розторопша, Соссюрея, Юринея, Будяк, Осот, Лисосім’яник, Сафлор, Сколімус, Кнікус, Празелень, Апозерис, Арнозерис, Цикорій, Поросинець, Любочки, Гіркуша, Скорцонера, Подоспермум, Козельці, Хондрила, Кульбаба, Лагозерис, Баркгавзія, Скереда, Нечуй-вітер, Жовтий осот, Ціцербіта, Молокан, Латук, Міцеліс, Пренант), Тамариксові. У кн.: Визначник рослин УРСР. – К., 1950. – С. 247–250, 425–429, 445–448, 493–494, 540–545, 553–570, 582–605, 620–661, 689–708, 782–783, 837–908. 
  44. Клоков М.В. Рід Jurinea Cass. та його значення в історії розвитку флори Української РСР. І. Група Molliformes Klok. // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1950. – Т. 7, № 4. – С. 39–54. 
  45. Гринь Ф.О., Клоков М.В. Новий вид мерингії з гранітів р. Південного Бугу // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1950. – Т. 7, № 4. – С. 55–60.
  46. Клоков М.В. Новые украинские злаки // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1950. – Т. 12. – С. 35–60. 
  47. Клоков М.В. Рід Jurinea Cass. та його значення в історії розвитку флори Української РСР. ІI. Група Cyanoides Iljin // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1951. – Т. 8, № 1. – С. 47–70.
  48. Клоков М.В. Родини Гречкові і Гвоздичні. Діагнози нових видів рослин (Polygonum scythicum Klok., P. Bordzilowskii Klok., P. pseudoincanum Klok., P. hypanicum Klok., P. saporoviense Klok., P. Andrzejowskianum Klok., Rumex Lonaczewskii Klok., Minuartia Bilykiana Klok., M. Piskunovii Klok., Arenaria pineticola Klok., Silene ucrainica Klok., S. odessana Klok., S. Mariae Klok., Otites artemisetorum Klok., O. maeotica Klok., O. orae-syvashicae Klok., Dianthus capitellatus Klok., D. bessarabicus Klok., D. pseudoversicolor Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 4. – К.: Вид-во АН УРСР, 1952. – С. 190–259, 421–660. 
  49. Гринь Ф.О., Клоков М.В. Новий вид глоду з Нижньодніпровських пісків – Crataegus Helenae Grynj et Klok. sp. nov. // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1952. – Т. 9, № 2. – С. 56–61. 
  50. Клоков М.В., Артемчук І.В. Новий ендемічний вид липучки // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1952. – Т. 9, № 3. – С. 81–85.
  51. Клоков М.В. Рід Мак. Діагнози нових видів рослин (Papaver tumidulum Klok., P. maeoticum Klok., Syrenia ucrainica Klok., S. dolichostylos Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 5. – К.: Вид-во АН УРСР, 1953. – С. 166–168, 176–180, 502–505.
  52. Клоков М.В. Заметка о некоторых критических видах лядвенца // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1953. – Т. 15. – С. 145–149.
  53. Клоков М.В. О некоторых украинских астрагалах // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1953. – Т. 15. – С. 150–154.
  54. Клоков М.В. Новые виды рода Onosma L. // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1953. – Т. 15. – С. 229–247.
  55. Клоков М.В. Родина Розові (роди Глід, Ожина, Манжетка, Миршавиця). Діагнози нових видів рослин (Crataegus pseudokyrtostyla Klok., C. subrotunda Klok., C. fallacina Klok., C. tanaitica Klok., C. Lipskyi Klok., C. leiomonogyna Klok., C. praearmata Klok., С. ser. Alutaceae Klok., C. alutacea Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 6. – К.: Вид-во АН УРСР, 1954. – С. 49–79, 81–94, 156–164, 574–580.
  56. Клоков М.В. Род Тимьян. В кн.: Флора СССР. Том 21. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1954. – С. 470–590.
  57. Клоков М.В. Новые виды рода Thymus L. в СССР // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1954. – Т. 16. – С. 293–318.
  58. Клоков М.В. Новый вид глухой крапивы // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1954. – Т. 16. – С. 319–320.
  59. Клоков М.В. Новые украинские сложноцветные // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1954. – Т. 16. – С. 355–368.
  60. Клоков М.В. Родини Молочайні, Фіалкові, Плакунові. Діагнози нових видів рослин (Euphorbia pseudovillosa Klok., E. cretophila Klok., E. bessarabica Klok., E. pseudoglareosa Klok., E. tyraica Klok. et Artemcz., E. virgultosa Klok., Viola accrescens Klok., Lythrum hybridum Klok., Falcaria neglectissima Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 7. – К.: Вид-во АН УРСР, 1955. – С. 114–176, 337–382, 395–410, 628–634, 636.
  61. Клоков М.В. Евразиатские виды рода Polemonium L. // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1955. – Т. 17. – С. 273–323.
  62. Клоков М.В. Основні етапи історичного розвитку рослинного світу (Лекція для студентів-заочників географічних та природничих факультетів педагогічних інститутів). – Київ: Радянська школа, 1956. – 84 с. 
  63. Клоков М.В. Родини Кермекові, Шорстколисті (рід Громовик [у співавторстві з Д.М. Доброчаєвою]). Діагнози нових видів рослин (Goniolimon tauricum Klok., G. platypterum Klok., G. caucasicum Klok., G. glaberrinum Klok., Limonium ser. Alutacea Klok., L. donetzicum Klok. f. donetzicum et f. longibracteatum Klok., L. hypanicum Klok., L. hungaricum Klok., L. ser. Eulimonia Klok., L. neoscoparium Klok., L. subsect. Spathulata Klok., L. ser. Caspia Klok., L. danubiale Klok., Onosma macrochaetum Klok. et Dobrocz.). У кн.: Флора УРСР. Том 8. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – С. 128–180, 351–377, 521–527.
  64. Клоков М.В. Конспект рода Melittis L. // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1957. – Т. 18. – С. 183–217.
  65. Клоков М.В. Степные виды ясменника // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1957. – Т. 18. – С. 225–230.
  66. Клоков М.В. Род Ясменник (секция Cynanchicа DC.). Diagnoses plantarum novarum (Asperula ser. Eucynanchicae V. Krecz., A. semiamicta Klok., A. creticola Klok., A. ser. Petreae Klok., A. exasperata V. Krecz., A. petraea V. Krecz., A. ser. Supinae Klok., A. Tranzshelii Klok., A. ser. Stevenianae Klok., A. bidentata Klok., A. ser. Rumelicae Klok., A. hypanica Klok., A. attenuata Klok., A. graniticola Klok., A. ser. Vestitae Klok., A. markothensis Klok., A. aemulans V. Krecz., A. praevestita Klok., A. infracta Klok., A. praepilosa Klok., A. cimmerica V. Krecz., A. ser. Pedicellatae Klok., A. pedicellata Klok., A. ser. Cristatae Klok., A. dasyantha Klok., A. accrescens Klok., A. intersita Klok., A. ser. Ponticae Klok., A. ser. Dolichophyllae V. Krecz., A. dolichophylla Klok., A. ser. Pseudograveolentes V. Krecz., A. ser. Graveolentes Klok., A. savranica Klok., A. diminuta Klok., A. laevissima Klok.). В кн.: Флора СССР. Том 23. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1958. – С. 218–265, 694–708.
  67. Клоков М.В. О бересклете европейском флоры СССР // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1959. – Т. 19. – С. 274–314.
  68. Клоков М.В. Родина Губоцвіті. Діагнози нових видів рослин (Teucrium Stevenianum Klok., T. fagetorum Klok., Scutellaria subalbida Klok., Marrubium civice Klok., Sideritis ajpetriana Klok., S. atrinervia Klok., Phlomis Piskunovii Klok., P. stepposa Klok., P. jailicola Klok., P. glandulifera Klok., Lamium stepposum Kossko, Ballota longicalyx Klok., Stachys velata Klok., S. cordata Klok., S. acanthodontha Klok., S. memorabilis Klok., Betonica brachydonta Klok., B. peraucta Klok., B. bjelorussica Kossko, B. fusca Klok., Salvia brachystemon Klok., S. extersa Klok., S. praemontana Klok., S. jailicola Klok., S. illuminata Klok., S. moldavica Klok., Melissa bicornis Klok., Calamintha langiflora Klok., C. macra Klok., Acinos eglandulosus Klok., A. subcrispus Klok., A. infectus Klok., A. schizodontus Klok., Origanum dilatatum Klok., Thymus hirtellus Klok., T. attenuatus Klok., T. platyphyllus Klok., T. liaculatus Klok., T. ciliatissimus Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 9. – К.: Вид-во АН УРСР, 1960. – С. 5–364, 637–669.
  69. Клоков М.В. О днепровских и некоторых других видах Corispermum L. // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1960. – Т. 20. – С. 90–136. 
  70. Клоков М.В. Критичне вивчення вищих рослин флори УРСР та його методологічні основи // Український ботанічний журнал. – 1960. – Т. 18, № 5. – С. 103–112.
  71. Барбарич А.І., Клоков М.В. Список рослин гербарію флори УРСР, що його видає Інститут ботаніки Академії наук Української РСР. Центурія ІІ (№ 101–200). – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – 34 с.
  72. Клоков М.В. Родина Маренові. Діагнози нових видів рослин (Crucianella catellata Klok., Asperula cincinnata Klok., A. Besseriana Klok., A. affrena Klok., A. Kotovii Klok., A. tauro-scythica Klok., Galium exoletum Klok., G. praeboreale Klok., G. pseudoboreale Klok., G. pseudorubioides Klok., G. dasypodum Klok., G. salicifolium Klok., G. carpaticum Klok., G. suberectum Klok., G. pseudomollugo Klok., G. Besseri Klok., G. sphenophyllum Klok., G. Kernerianum Klok., G. fagetorum Klok., G. fasciculatum Klok., G. hypanicum Klok., G. odessanum Klok., G. tyraicum Klok., G. semiamictum Klok., G. Zelenetzkii Klok., G. tomentellum Klok., G. borysthenicum Klok., G. tenderiense Klok., G. glabratum Klok., G. bellatulum Klok., G. decoronatum Klok., G. neotauricum Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 10. – К.: Вид-во АН УРСР, 1961. – С. 90–249, 455–474.
  73. Клоков М.В. Новые украинские мотыльковые // Ботанические материалы Гербария БИН СССР. – 1961. – Т. 21. – С. 233–242.
  74. Клоков М.В. Родина Складноцвіті (роди Полин, Жовтозілля [описи видів Senecio campestre (Retz.) DC. і S. capitatus (Wahlb.) Steud.], Одкасник, Лопух, Юринея, Будяк, Пікномон, Ляміра, Осот, Татарник). Діагнози нових видів рослин (Achillea birjuczensis Klok., Artemisia lanulosa Klok., A. elatior Klok., A. dniproica Klok., A. pseudofragrans Klok., A. praticola Klok., Carlina taurica Klok., Arctium leptophyllum Klok., A. chaorum Klok., A. flabrescens Klok., Jurinea sect. Molliniformes Klok. et Iljin, J. ser. Arachnoideae Klok., J. pseudomollis Klok., J. pachysperma Klok., J. ser. Molles Klok., J. tyraica Klok., J. ser. Cretaceae Klok., J. ser. Salicifoliae Klok., J. ser. Eucyanoides Klok., J. centauroides Klok., J. ser. Albicaules Klok., J. ser. Tenuilobae Klok., J. tanaitica Klok., Carduus bicolorifolius Klok., C. incanus Klok., C. fortior Klok., C. tyraicus Klok., C. tauricus Klok., C. attenuatus Klok., Cirsium Lipskyi Klok., Artemisia cretacea Kotov). У кн.: Флора УРСР. Том 11. – К.: Вид-во АН УРСР, 1962. – С. 307–348, 386–387, 392–393, 419–443, 450–548, 551–552, 553–572.
  75. Російсько-український словник ботанічної термінології і номенклатури / Укладачі: Афанасьєв Д.Я., Барбарич А.І., Зеров Д.К., Клоков М.В., Оксіюк П.Ф., Щитківська В.Л. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1962. – 340 с. 
  76. Клоков М.В. Основные этапы развития равнинной флоры европейской части СССР // Материалы по истории флоры и растительности СССР. Вып. 4. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1963. – С. 376–406.
  77. Клоков М.В. Род Василек (подроды Heterolophus (Cass.) Dobrocz., Acrolophus (Cass.) Dobrocz., Phalolepis (Cass.) Dobrocz.). Diagnoses plantarum novarum (Centaurea turgaica Klok., C. Sergii Klok., C. ossethica Sosn., C. kubanica Klok., C. Sophiae Klok., C. Steveniana Klok., C. koktebelica Klok., C. aemulans Klok., C. sect. Pseudophalolepis Klok., C. Vankovii Klok., C. novorossica Klok., C. georgica Klok., C. latiloba Klok.). В кн.: Флора СССР. Том 28. – М.–Л.: Изд-во АН СССР, 1963. – С. 463–472, 512–560, 613–620.
  78. Клоков М.В. Родина Складноцвіті (роди Серпій, Любочки, Козельці, Хондрила, Латук, Міцеліс, Скереда, Баркгавзія). Діагнози нових видів рослин (Serratula donetzica Dubovik, Leontodon jailae Klok., Tragopogon ser. Pseudorientales Klok., T. moldavicus Klok., T. transcarpaticus Klok., T. melanantherus Klok., T. xanthantherus Klok., T. ser. Podolici Klok., T. leiorhynchus Klok., T. ser. Floccosi Klok., T. Artemczukii Klok., T. dolichocarpus Klok., T. ser. Dubii Klok., T. tauricus Klok., T. tesquicola Klok., Crepis planitierum Klok., C. tristis Klok., Barkhausia pseudalpina Klok.). У кн.: Флора УРСР. Том 12. – К.: Вид-во АН УРСР, 1965. – С. 8–23, 197–211, 217–243, 270–271, 299–312, 317–345, 560–570.
  79. Клоков М.В. Дмитро Іванович Сакало // Український ботанічний журнал. – 1966. – Т. 23, № 1. – С. 109–110.
  80. Дубовик О.Н., Клоков М.В., Краснова А.Н. Флористические, историко-географические районы степной и лесостепной Украины. В кн.: Тезисы докладов V делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. – К., 1973. – С. 199–201. 
  81. Клоков М.В. Расообразование в роде тимьянов – Thymus L. – на территории Советского Союза. – К.: Наук. думка, 1973. – 190 с.
  82. Клоков М.В. Современное состояние изучения украинских гвоздичных // Новости систематики высших и низших растений. – 1974. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 7–67.
  83. Клоков М.В., Доброчаева Д.Н. Заметки о Helianthemum canum (L.) Baumg. и близких к нему видах // Новости систематики высших и низших растений. – 1974. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 67–77.
  84. Клоков М.В., Заверуха Б.В. Новые виды подмаренника из Северной Подолии // Новости систематики высших и низших растений. – 1974. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 80–91.
  85. Клоков М.В. Некоторые виды, упоминаемые в литературе, но до сих пор не описанные // Новости систематики высших и низших растений. – 1974. – К.: Наук. думка, 1974. – С. 98–117.
  86. Дубовик О.Н., Клоков М.В., Краснова А.Н. Флористические историко-географические районы лесостепной и степной Украины // Ботанический журнал. - 1975. - Т. 60, № 8. - С. 1092-1107.
  87. Клоков М.В., Осычнюк В.В. Ковыли Украины // Новости систематики высших и низших растений. – 1975. – К.: Наук. думка, 1976. – С. 7–92.
  88. Клоков М.В. О верониках колосистых // Новости систематики высших и низших растений. – 1975. – К.: Наук. думка, 1976. – С. 92–111.
  89. Клоков М.В. О костреце прибрежном и близких к нему видах // Новости систематики высших и низших растений. – 1976. – К.: Наук. думка, 1977. – С. 28–48.
  90. Дубовик О.Н., Клоков М.В. О некоторых крымских и кавказских молочаях и о видовом составе рода в украинской флоре // Новости систематики высших и низших растений. – 1976. – К.: Наук. думка, 1977. – С. 96–114.
  91. Клоков М.В., Дубовик О.М. [Рецензія: Ю.Н. Прокудин, А.Г. Вовк, О.А. Петрова, Е.Д. Ермоленко, Ю.В. Верниченко. Злаки Украины] // Український ботанічний журнал. – 1978. – Т. 35, № 5. – С. 546–549.
  92. Клоков М.В. Род рогоглавник в аспекте общей биологической дифференциации // Новости систематики высших и низших растений. – 1977. – К.: Наук. думка, 1978. – С. 7–73.
  93. Клоков М.В., Краснова А.Н., Вынаев Г.В., Третьяков Д.И. Хорологические и таксономические заметки о белорусских верблюдках (род Corispermum L.) // Новости систематики высших и низших растений. – 1979. – К.: Наук. думка, 1981. – С. 29–37.
  94. Клоков М.В., Краснова А.Н., Ткаченко В.С. Новый вид норичника с приазовских гранитов и условия его произрастания // Новости систематики высших и низших растений. – 1979. – К.: Наук. думка, 1981. – С. 80–86.
  95. Клоков М.В. Псаммофильные флористические комплексы на территории УССР (Опыт анализа псаммофитона) // Новости систематики высших и низших растений. – 1979. – К.: Наук. думка, 1981. – С. 90–150.
  96. Клоков М.В., Крицкая Л.И. О филогенетических взаимоотношениях в роде Achillea L. // Филогения высших растений: Материалы VI Московского совещания по филогении растений, посвященного 100-летию со дня рождения профессора Московского университета К.И. Мейера (декабрь 1981 г.). – Москва: Наука, 1982. – С. 69–73.
  97. Клоков М.В., Ткаченко В.С. Флорогенез причерноморских степей. В сб.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. – Киев: Наукова думка, 1982. – С. 20–21.
  98. Клоков М.В., Дубовик О.М., Івченко І.С. [Рецензія: С.К. Черепанов. Сосудистые растения СССР] // Український ботанічний журнал. – 1982. – Т. 39, № 6. – С. 96–97. 
  99. Клоков М.В., Крицька Л.І. Система родів Ptarmica Mill. i Achillea L. // Український ботанічний журнал. – 1984. – Т. 41, № 3. – С. 1–11.
  100. Тысячелистники / Сытник К.М., Андрощук А.Ф., Клоков М.В., Крицкая Л.И., Лебедева Т.С., Зиман С.Н., Савицкий В.Д., Ильинская А.Ф., Кашеваров Г.П. – К.: Наук. думка, 1984. – 272 с.

До синтаксономії угруповань класу Molinio-Betuletea pubescentis басейну р. Сули

Вийшла друком така стаття:

Воробйов Є.О., Смоляр Н.О., Смаглюк О.Ю., Соломаха В.А. Синтаксономія евтрофних пухнастоберезових боліт у басейні нижньої Сули // Вісник Черкаського університету. Серія: Біологічні науки. - 2016. - № 1. - С. 26-40.

Думаю, маю право висловити свою думку з приводу цієї роботи з огляду на те, що я опрацьовував клас Molinio-Betuletea pubescentis для колективної монографії "Продромус рослинності України", яка незабаром буде опублікована.

Перш за все, відразу варто зауважити щодо авторства цього класу: зазвичай він цитується як "Passarge et G. Hofmann 1968". Місцем публікації у даному випадку вважається монографія цих двох авторів під назвою "Pflanzengesellschaften des Nordostdeutschen Flachlandes" (том 2, 1968 р.). Однак 15 січня 1968 року у журналі "Feddes Repertorium" вийшла друком одноосібна стаття Гарро Пассарже під назвою "Neue Vorschläge zur Systematik nordmitteleuropäischer Waldgesellschaften", де згадується також цей клас і, очевидно, вона з'явилася раніше за вказану вище монографію. Тому, на мій погляд, варто цитувати цей клас з авторством "Passarge 1968" замість "Passarge et G. Hofmann 1968".
Другий факт, на який особливо варто звернути увагу, перед тим, як ми розпочнемо аналіз цієї публікації - це позиція західноєвропейських синтаксономістів на обсяг та місце даного класу. Далеко не усіма синтаксономістами він визнається. У досить ґрунтовній праці Юргена Денглера зі співавторами "New descriptions and typifications of syntaxa within the project ‘Plant communities of Mecklenburg-Vorpommern and their vulnerability’ - Part II" матеріали щодо синтаксономії класу Molinio-Betuletea підготував німецький геоботанік Уте Клауснітцер. Він підкреслює, що трав’яні та деревні угруповання, які формуються в умовах надмірного зволоження, дійсно є дуже схожими між собою за флористичним складом і їх розмежування є складною проблемою, але з огляду на специфіку структурних особливостей лісових боліт, визначаючи характерні види для окремих ярусів фітоценозу, їх можна класифікувати окремо. Клауснітцер пропонує виділяти для угруповань, сформованих за участю фанерофітів, три класи: Vaccinio uliginosi-Pinetea Passarge et G. Hofmann 1968 (для оліготрофних боліт), Molinio-Betuletea pubescentis Passarge et G. Hofmann 1968 (для мезотрофних боліт) і Alnetea glutinosae Braun-Blanquet et Tuxen ex Westhoff et al. 1946 (для евтрофних боліт). Як бачимо, евтрофні лісові болота, поширені у лісостеповій зоні України, за Клауснітцером, ніякого стосунку до класу Molinio-Betuletea pubescentis не мають, вони належать до Alnetea glutinosae. У межах Molinio-Betuletea Клауснітцер виділяє два порядки: Molinio-Betuletalia pubescentis Passarge 1968 (у нього - з авторством Passarge et G. Hofmann 1968 - див. вище; ценози на ацидофільних грунтах) та Salici pentandrae-Betuletalia pubescentis Clausnitzer in Dengler et al. 2004 (на базифільних та кальцієфільних грунтах), різниця між ними за флористичним складом є нечіткою. Відомо, що у новому продромусі рослинності Європи (“EuroVegChecklist”), що незабаром з’явиться, цього класу взагалі не буде, він визнаний синонімом Alnetea glutinosae Braun-Blanquet et Tüxen ex Westhoff et al. 1946 (див.: Willner & Mucina, in Hacquetia 15(1): 16. 2016).

Переходячи до тексту рецензованої праці Воробйова зі співавторами, варто окремо зупинитися на таких тезах:

У домінантній класифікації рослинності такі угруповання [пухнастоберезові евтрофні болота – Д.Д.] не відображені [1]
Коментар: Будь-хто, знайомий з домінантною класифікацією, відразу зверне увагу на тому, що це твердження у даному контексті є невірним. Щоб переконатися, достатньо всього лише ознайомитися, наприклад, з книгою Є. Брадіс та Г. Бачуриної «Рослинність УРСР. Болота» (1969), де на сторінці 45 наведено інформацію про поширення в Україні угруповань формації березової болотної з групами асоціацій: березово-осокова, березово-осоково-гіпнова, березово-осоково-сфагнова, березово-куничниково-сфагнова (з берези бородавчастої), осиково-березово-різнотравна та осиково-березово-осоково-сфагнова. У даному випадку автори мають на увазі, що такі угруповання не відображені тільки у «Продромусе растительности Украины», тобто у книзі, на яку йде посилання (відчуйте різницю!).

Ці дослідження є актуальними з огляду на те, що пухнастоберезові евтрофні болота є дуже рідкісними унікальними угрупованнями, досі не описаними.
Коментар: Відразу виникає логічне питання: а чи є описані авторами угруповання взагалі болотами? Можливо, вони належать не до боліт, а до пухнастоберезових лісів? І як взагалі розрізнити заболочені ліси та лісові болота? Проблема розмежування цих двох типів угруповань, не буду приховувати, і у мене викликала у свій час певні труднощі. Відповідно до роз’яснення мого наукового керівника – д.б.н. Павла Устименка – угруповання варто вважати лісом у тому випадку, коли деревостан у ньому є добре сформованим (зімкненість крон 0,5 і більше) та відзначається значною продуктивністю (здебільшого ІІ-ІІІ класів бонітету). Коли деревостан розріджений, пригнічений, розріджений і відзначається низькою продуктивністю в умовах надмірного обводнення – безперечно, у такому випадку має йти мова про болота, а не про ліси. На жаль, у фітоценотичних таблицях та й узагалі у тексті статті зовсім відсутня інформація про вік березових угруповань, описаних авторами, тому це питання лишається відкритим. Можна, втім, звернути увагу, що зімкненість крон варіює у межах 0,6–0,9. А якщо Ви поглянете на легенду до таблиці 2 (наприклад: «Опис 2 виконаний Є.О. Воробйовим, О.Ю. Смаглюк 27.05.2015 р. на пухнастоберезовому лісовому болоті в заплаві р. Гнила Оржиця … Ліс досить порушений рубками та рудералізований»), то у Вас може скластися враження, що самим авторам неважливо, чи є ці угруповання лісами, чи болотами.

На основі порівняльного аналізу новоописаних і відомих з літератури угруповань порядку Salici pentandrae-Betuletalia pubescentis (Таблиця 1) складено діагнози нових союзу та асоціації пухнастоберезових лісових боліт басейну нижньої Сули, а також синтаксонів вищого і нижчого рангів для цієї території.
 Коментар: Замість того, щоб спочатку навести необхідну відповідну аргументацію, автори ставлять читача до відома, що описані ними угруповання, безперечно, є новими для науки. Ну, добре. Дивимося далі діагностичні види для виділених синтаксонів у таблиці 1. До діагностичних видів нового союзу Urtico galeopsifoliae-Betulion pubescentis та нової асоціації Urtico galeopsifoliae-Betuletum pubescentis, що входить до складу цього союзу, належать Swida sanguinea, Ribes nigrum, Sambucus nigra, Salix triandra, Urtica galeopsifolia, Impatiens noli-tangere, Symphytum officinale, Humulus lupulus, Galium aparine, Carex riparia, Myosoton aquaticum, Milium effusum, Festuca gigantea, Poa remota, Myosotis sparsiflora, Cirsium rivulare, Chelidonium majus (див. табл. 1). Спробую дуже коротко охарактеризувати еколого-ценотичні умови зростання кожного з цих видів у Лівобережному Лісостепу України.

Cornus sanguinea L. (=Swida sanguinea (L.) Opiz) – типовий представник підліску широколистяних лісів, трапляється у чагарниках та лісосмугах. Надмірного обводнення, за моїми спостереженнями, намагається уникати, хоча нерідко трапляється у заплавних листяних лісах та по периферії лісових боліт. Діагностичний для класу Rhamno-Prunetea Rivas Goday et Borja Carbonell ex Tuxen 1961 в Україні (Соломаха, 2008). Виявлений у 14 описах авторів з 24-ох.

Ribes nigrum L. – характерний та діагностичний в Україні (Соломаха, 2008) вид угруповань вільхових лісів (клас Alnetea glutinosae), поза межами вільшняків трапляється вкрай рідко, а у Лівобережному Лісостепу взагалі є малопоширеним. Виявлений у 17 описах.

Sambucus nigra L. – синантропний вид, зростає у лісосмугах, поміж чагарниками, на узліссях, є діагностичним для угруповань класу Rhamno-Prunetea в Україні (Соломаха, 2008). На лісових болотах та у заболочених лісах трапляється вибірково, на найбільш порушених їхніх ділянках. Виявлений у 12 описах.

Salix triandra L. – діагностичний вид ценозів смуги прирічкових пісків (союз Salicion triandrae Th. Müller et Görs 1958 класу Salicetea purpureae Moor 1958), трапляється й на болотах, але здебільшого по периферії та у невеликій кількості. Геліофільний вид, тому уникає підліску заболочених лісів. Виявлений у шести описах, причому лише в одному з них його проективне покриття є більшим за 1%.

Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz (я особисто нині надаю перевагу вживанню назви U. dioica subsp. pubescens (Ledeb.) Domin) – вид, що є дуже характерним для вільхових лісів та боліт лісостепової зони. Виявлений у 23 описах.

Impatiens noli-tangere L. – характерний вид для вільхових лісів як палюдального (клас Alnetea glutinosae), так і неморального (союз Alnion incanae Pawlowski et al. 1928 класу Carpino-Fagetea Passarge et G. Hofmann 1968) типів, трапляється й у ценозах класу Galio-Urticetea Passarge et Kopecky 1969. Виявлений у 18 описах.

Symphytum officinale L. – вид, що є дуже поширеним скрізь у перезволожених екотопах (заболочені луки, болота, вільхові ліси). Як діагностичний для асоціації у таблиці 2 не вказаний. Виявлений у 22 описах з 24.

Humulus lupulus L. – синантропний вид, трапляється у значній кількості скрізь у перезволожених екотопах. Діагностичний для класу Galio-Urticetea в Україні (Соломаха, 2008). Виявлений у 22 описах.

Galium aparine L. – синантропний вид, діагностичний для класу Galio-Urticetea (т. зв. «рудералізованих узлісь»), дуже часто трапляється скрізь по затінених місцях – від вільшняків до дубових лісів та лісосмуг. Виявлений у 22 описах.

Carex riparia Curtis – звичайний вид угруповань повітряно-водної та болотної рослинності Лівобережного Лісостепу України. Виявлений у 19 описах.

Myosoton aquaticum (L.) Moench – досить звичайний вид перезволожених екотопів, трапляється у багатьох місцях, але переважно як асектатор. Діагностичний для класу Alnetea glutinosae в Україні (Соломаха, 2008). Виявлений у 12 описах з 24.

Milium effusum L. – типовий вид широколистяних лісів в умовах достатнього зволоження, діагностичний для ценозів порядку Fagetalia sylvaticae Pawlowski et al. 1928 класу Carpino-Fagetea. На болотах росте виключно як випадковий флористичний елемент. Виявлений у шести описах з 24, у двох з них – з покриттям до 1%.

Festuca gigantea (L.) Vill. (коректнішою нині є назва Schenodorus giganteus (L.) Holub) – як і попередній, цей вид є досить типовим для вогких широколистяних лісів, а такої їхніх вирубок, просік та лісових галявин; на болотах росте випадково. Виявлений у п’яти описах з 24, в усіх – з проективним покриттям до 1%.

Poa remota Forssell. – така ж ситуація, цей вид, на відміну від двох попередніх, у Лівобережному Лісостепу є вкрай рідкісним. Виявлений у шести описах з 24, у п’яти з них – з покриттям до 1%. Не виключено, що під цією назвою взагалі мається на увазі P. trivialis L. (=P. sylvicola Guss.), який у таблиці авторів відсутній, але, за моїми особистими спостереженнями, є досить характерним для заболочених лук заплави р. Гнилої Оржиці.

Myosotis sparsiflora (Mikan) Pohl. – синантропний вид, зрідка трапляється у фітоценозах листяних лісів, на узліссях, вздовж стежок, на галявинах та ін. На болотах, на мій погляд, теж росте випадково. Виявлений авторами у восьми описах, в усіх проективне покриття виду не перевищує 1%.

Cirsium rivulare (Jacq.) All. – саме ця переважно центральноєвропейська рослина є «гарним» діагностичним видом для боліт басейну Нижньої Сули, оскільки зростає у Лівобережному Лісостепу на східній межі ареалу. Виявлена у п’яти описах, але в усіх проективне покриття не перевищує 1%.

Chelidonium majus L. – синантропний вид лісових насаджень усіх типів. Виявлений у п’яти описах, у чотирьох з них – з покриттям до 1%.

Отже, серед усіх цих 17 видів до палюдантів, тобто характерних представників саме болотних угруповань, можна зарахувати тільки п’ять (Urtica galeopsifolia, Symphytum officinale, Carex riparia, Myosoton aquaticum та Cirsium rivulare). Решта видів, безперечно, є випадковими елементами. Ци стали б Ви стверджувати, виявивши угруповання, де ростуть усі ці п’ять видів на одній пробній площі, що воно є новим для науки? Я б точно не став. Висновок дуже простий: діагностичні види для нового союзу підібрані виключно так, щоб показати відокремленість та флористичну «своєрідність» останнього від решти відомих нині синтаксонів у таблиці 1.


Власне, коментувати текст даної статті далі навряд чи є сенс взагалі. Зверну Вашу увагу лише на опис 18 у таблиці 2. Він настільки відрізняється від інших за структурою і флористичним складом, що я вирішив його виписати на окремий аркуш. Зімкненість деревного ярусу у ньому становить 0,9, деревостан формує Betula pubescens Ehrh. (5 балів). Зімкненість підліску – 0,9 (!), його формують Corylus avellana L. (5), Swida sanguinea (+), Ribes nigrum (+). Травостій має загальне проективне покриття 5%, у ньому ростуть Myosotis sparsiflora (+), Glechoma hederacea L. (+), Milium effusum (1), Adoxa moschatellina L. (1), Poa nemoralis L. (+), Rubus caesius L. (+), Humulus lupulus (+), Impatiens noli-tangere (1), Thelypteris palustris Schott (+), Urtica galeopsifolia (1), Carex riparia (+), Lysimachia vulgaris (+), Polygonatum odoratum (Mill.) Druce (+ [мабуть, все-таки P. multiflorum (L.) All.? – Д.Д.]). Як Вам таке болото, на якому одночасно ростуть адокса і купина та осока побережна і теліптерис? Дійсно вражає! Та й не забагато видів для 5% покриття травостою?

А якщо трохи серйозніше, то дуже шкода, що у вітчизняній геоботаніці місцями досі поширюється описовий підхід до вивчення синтаксономії, причому зазвичай він здійснюється шляхом складання списку діагностичних видів з метою проілюструвати різницю новоописаних угруповань від інших вже існуючих синтаксонів, базуючись на флористичній відмінності блоків діагностичних видів за коефіцієнтом Чекановського-Сьоренсена. Задумався навіть над тим, чи була взагалі опублікована за останні років 20 хоча б одна геоботанічна праця за участю Є.О. Воробйова та В.А. Соломахи, у якій не було описано хоча б одного нового для науки синтаксону? Втім, пригадую, сам Володимир Соломаха на конференції «Класифікація рослинності та біотопів України як наукова основа збереження біорізноманітності», що проходила у березні цього року у нас в Інституті ботаніки НАНУ у своєму виступі сказав, що головним завданням є описати новий синтаксон, а визнають чи не визнають його інші геоботаніки – це справа десята. Дуже сумно при цьому лише те, що усі ці синтаксони, описані у монографіях "Лісові болота Українського Полісся" (2005), "Класифікація грабових лісів України" (2008) та у деяких інших публікаціях, є невалідними, вони не відповідають вимогам Міжнародного кодексу фітосоціологічної номенклатури (статті 3о і 5).

Ну, а щодо синтаксономії пухнастоберезових лісів можу стверджувати, що, на мою думку, ніякого стосунку до класу Molinio-Betuletea вони взагалі не мають. Наявність тільки берези пухнастої навряд чи може слугувати достатньою причиною для їх приналежності саме до цього класу. Описи авторів з номерами 1–14 у таблиці 2 належать до Alnetea glutinosae, місце решти описів у синтаксономічній схемі потребує уточнення. Вказаний вище, наприклад, опис 18 є екотоном між ліщиновими та пухнастоберезовими лісами і згідно методики Б.М. Міркіна зі співавторами (2001), якої притримувалися автори, він мав би взагалі бути вибракованим при обробці. Переконаний, що у наступному році матиму бажання та можливість відвідати якщо не усі, то більшість вказаних у легенді до таблиці 2 місць описів даних угруповань у басейні Нижньої Сули та особисто їх дослідити з метою коректнішого порівняння.

понеділок, 8 серпня 2016 р.

Дарина Доброчаєва: До 100-річчя з дня народження


Нещодавно переглянув чудовий документальний фільм «Берегиня флори», підготовлений до сторіччя з дня народження відомого українського ботаніка Дарини Доброчаєвої (1916–1995), і згадав, що досі не підготував у своєму блозі жодного повідомлення про цю видатну постать у вітчизняній науці.


     Дарина Микитівна Доброчаєва (дівоче прізвище – Ковальчук) народилася 30 березня 1916 р. у селі Хижники (Хмельницька обл.) у селянській родині. Закінчивши школи та педагогічні курси і деякий час пропрацювавши вчителькою, вона вирішили продовжити навчання, вступивши на робітничий факультет Північно-Кавказського ветеринарно-зоотехнічного інституту (м. Новочеркаськ). Згодом вона стала студенткою біологічного факультету Ростовського, а пізніше – Харківського державного університету. Познайомившись з видатним українським ботаніком Юрієм Клеоповим, вона вирішила професійно займатися ботанікою та взяла участь у своїй першій ботанічній експедиції на Кавказ. Після завершення навчання, восени 1938 р. Дарина Доброчаєва переїзджає до м. Києва і починає працювати асистентом відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР, а вже через рік вступає до аспірантури Інституту. Під керівництвом відомого систематика проф. Євгена Бордзиловського вона розпочала критико-систематичне вивчення волошок (рід Centaurea L.) флори УРСР.
     Розпочаті Дариною Доброчаєвою дослідження були перервані Великою Вітчизняною війною. Спочатку Доброчаєву було евакуйовано до Ярославської області, де вона деякий час працювала агрономом. У 1942 р., після загибелі її чоловіка – льотчика-інженера Павла Доброчаєва – вона добровільно пішла на фронт і знаходилася у складі 215-ої авіаційної винищувальної дивізії.
     У березні 1944 р. Дарина Доброчаєва повертається до м. Києва і у 1946 р. під керівництвом професора Михайла Клокова захищає кандидатську дисертацію «Систематичний та історико-географічний нарис роду Centaurea L. s.l. у флорі УРСР».
     Подальша наукова діяльність Д.М. Доброчаєвої пов’язана з відділом вищих рослин Інституту ботаніки АН УРСР. Свої наукові інтереси вона зосередила на питаннях систематики, філогенії, хорології судинних рослин. Дуже вагомим є внесок Дарини Доброчаєвої у підготовку багатотомного видання «Флора УРСР» (у 1969 р. разом з Д.К. Зеровим, М.В. Клоковим, М.І. Котовим та А.І. Барбаричем вона була удостоєна за цю роботу Державної премії УРСР у галузі науки і техніки); також вона брала участь у підготовці багатьох інших ботанічних видань, зокрема «Визначник рослин УРСР» (1950), «Визначник рослин України» (1965), «Флора Крыма» (1969), «Визначник рослин Українських Карпат» (1977), «Флора европейской части СССР» (1981), «Хорология флоры Украины» (1986), «Определитель высших растений Украины» (1987).
     Результати ґрунтовних критико-систематичних досліджень родини Boraginaceae у межах європейської частини тодішнього Радянського Союзу були підсумовані Д.М. Доброчаєвою у її докторській дисертації «Бурачникоцветные (Boraginales Hutch) европейской части СССР», яка була успішно захищена у 1978 р.
     З ім’ям Дарини Доброчаєвої пов’язане створення та функціонування Ботанічного музею АН УРСР, який нині носить її назву. Вона очолила його у 1966 р. і зіграла дуже значущу роль у розробленні та створенні його експозицій, збору відповідних матеріалів, підготовці натурних експонатів, хорологічних карт тощо. Експозиції Ботанічного музею (перша черга була відкрита для відвідувачів вже у 1969 р., а друга – у 1973 р.) отримали дуже високу оцінку багатьох вітчизняних та зарубіжних спеціалістів.
     Дуже важливим також є внесок Дарини Доброчаєвої у з’ясування історії ботанічної науки в Україні. Низка її друкованих праць присвячена аналізу наукової спадщини видатних ботаніків – О.С. Роговича, І.Ф. Шмальгаузена, В.І. Липського, О.А. Янати, Є.І. Бордзиловського, М.В. Клокова, М.І. Котова, М.Г. Попова, Є.М. Лавренка, Д.К. Зерова. Завдяки її ентузіазму та енергійності було опубліковано двотомний збірник праць М.Г. Попова «Филогения, флорогенетика, флорография, систематика» (1983) та монографію Ю.Д. Клеопова «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР» (1990).
     Д.М. Доброчаєва описала 21 новий для науки вид, а також шість рядів та одну секцію у складі роду Centaurea. Крім того, вона здійснила 12 номенклатурних комбінацій (одна рангу підтриби, п’ять – підроду, три – ряду, три – виду). Перелік усіх цих таксонів, їхні типи та фотокопії типів (для видів) наведені у книзі «Дарина Микитівна Доброчаєва. До 100-річчя з дня народження» (2016), вказаній нижче.

Основні публікації про Дарину Доброчаєву:
  1. Дарина Микитівна Доброчаєва. До 100-річчя від дня народження / Упорядкув. та вступ. стат. А.П. Ільїнської, В.В. Протопопової, М.В. Шевери. – К.: Академперіодика, 2016. – 168 с.
  2. Дарина Микитівна Доброчаєва у спогадах / Уклад. М.В. Шевера, В.В. Протопопова, А.П. Ільїнська. – К.: Фітосоціоцентр, 2016. – 80 с.
  3. Ільїнська А.П., Шевера М.В. Д.М. Доброчаєва. У кн.: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1921–2011): віхи історії та сучасність. – Київ: Альтерпрес, 2011. – С. 416–417.
  4. Ільїнська А.П., Протопопова В.В., Шевера М.В. Людина, яка творила добро (до 95-річчя від дня народження Дарини Микитівни Доброчаєвої) // Український ботанічний журнал. – 2011. – Т. 68, № 3. – С. 474–477.
  5. Ільїнська А.П., Протопопова В.В., Шевера М.В. Берегиня ботанічного дива (з нагоди 90-річчя від дня народження Д.М. Доброчаєвої) // Вісник НАН України. – 2006. – № 7. – С. 62–66.
  6. Ільїнська А.П., Шевера М.В. Дарина Микитівна Доброчаєва (1916–1995). – Київ–Кременчук: ПП Щербатих, 2006. – 40 с.
  7. Кузьмичев А.И., Ильинская А.Ф., Протопопова В.В., Шевера М.В. Памяти Дарьи Никитичны Доброчаевой // Ботанический журнал. – 1997. – Т. 82, № 9. – С. 143–145.
  8. Бурда Р.І., Дудка І.О., Заверуха Б.В., Ільїнська А.П., Крицька Л.I., Мусатенко Л.І., Протопопова В.В., Ситник К.М., Сипайлова Л.М., Черевченко Т.М., Шевера М.В. Вінок пам’яті на свіжу могилу професора Дарини Доброчаєвої // Український ботанічний журнал. – 1996. – Т. 53, № 1–2. – С. 154–161.
  9. Заверуха Б.В., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Дарина Микитівна Доброчаєва (до 75-річчя від дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1991. – Т. 48, № 2. – С. 109–110.
  10. Кондратюк Є.М., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Дарія Микитівна Доброчаєва (до 60-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1976. – Т. 33, № 3. – С. 301–302.
Основні наукові праці Дарини Доброчаєвої:
  1. Доброчаєва Д.М. Група волошок фригійських на Україні // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1946. – Т. 3, № 1–2. – С. 29–33.
  2. Доброчаєва Д.М. Нові види роду Centaurea L. з України та суміжних областей // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1947. – Т. 4, № 3–4. – С. 73–83.
  3. Доброчаєва Д.М. Волошки УРСР, їх поширення та історія розвитку // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1949. – Т. 6, № 2. – С. 63–77.
  4. Доброчаєва Д.М. Родина Складноцвіті (роди Серпуха, Крупіна, Рапонтикум, Хартолепіс, Гірчак, Феопапус, Волошка). У кн.: Визначник рослин УРСР. – Київ, 1950. – С. 570–582.
  5. Доброчаєва Д.М., Утєхін А.Г. Гірчак рожевий – Acroptilon picris (Pall.) Fisch. et Mey. та заходи боротьби з ним // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1950. – Т. 7, № 2. – С. 40–54.
  6. Доброчаєва Д.М., Макаревич М.Ф. Про роботу конференції по проблемі «Вивчення флори і рослинності Української РСР у зв’язку з їх використанням і перетворенням» // Ботанічний журнал АН УРСР. – 1953. – Т. 10, № 4. – С. 91–100. 
  7. Доброчаєва Д.М. Родина Розові (роди Пухироплідник, Таволга, Горобинник, Таволжник, Екзохорда, Кизильник, Айва, Хеномелес, Груша, Яблуня, Горобина, Ірга, Мушмула, Суниця, Дюшенея, Парило, Родовик, Чорноголовник). Діагнози нових видів рослин (Spiraea Litwinowii Dobrocz. sp. nova). У кн.: Флора УРСР. Том 6. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1954. – С. 8–49, 94–104, 164–176, 574.
  8. Доброчаєва Д.М. Родини Геранієві, Квасеницеві, Красолеві, Льонові, Паролистові, Рутові, Виринницеві, Виноградові, Мальвові, Руслицеві, Чистові, Онагрові, Водяногоріхові, Столисникові, Сосонкові. Діагнози нових видів рослин (Trapa Flerovii Dobrocz. sp. nova, Trapa macrorhiza Dobrocz. sp. nova, Trapa danubialis Dobrocz. sp. nova). У кн.: Флора УРСР. Том 7. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1955. – С. 5–98, 176–182, 240–250, 261–301, 313–318, 327–337, 410–459, 634–635.
  9. Доброчаєва Д.М. Флора і рослинність заповідника АН УРСР Стрілецький степ // Український ботанічний журнал. – 1956. – Т. 13, № 2. – С. 44–57.
  10. Доброчаєва Д.М. [Рецензія: Игошина К.Н. Дополнения к флоре Закарпатской области УССР] // Український ботанічний журнал. – 1956. – Т. 13, № 3. – С. 104–105.
  11. Доброчаєва Д.М. Родина Шорстколисті [рід Громовик - у співавторстві з М.В. Клоковим]. Діагнози нових видів рослин (Onosma macrochaetum Klok. et Dobrocz. sp. nova, Myosotis popovii Dobrocz. sp. nova). У кн.: Флора УРСР. Том 8. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1957. – С. 328–514, 527–528.
  12. Доброчаєва Д.М. Нова адвентивна рослина – ксименезія енцелійовидна (Ximenesia encelioides Cav.) на Україні // Український ботанічний журнал. – 1958. – Т. 15, № 3. – С. 87–89.
  13. Доброчаєва Д.М. До систематики роду роман (Anthemis L.) з України // Український ботанічний журнал. – 1961. – Т. 18, № 2. – С. 67–72.
  14. Доброчаєва Д.М. Родина Складноцвіті (роди Агератум, Сідач, Гринделія, Золотушник, Стокротки, Китайська айстра, Айстра, Солонечник, Грудниця, Солончакова айстра, Злинка, Стенактис, Бомбицилена, Жабник, Котячі лапки, Білотка, Сухоцвіт, Цмин, Оман, Блощиця, Карпезій, Паленіс, Крем’яник, Сильфій, Гвайюла, Майорці, Геліопсис, Сигезбекія, Рудбекія, Ехінацея, Соняшник, Ксименезія, Кореопсис, Жоржина, Череда, Космос, Галінсога, Мадія, Гайлардія, Чорнобривці, Сантоліна, Роман, Хамемелюм, Анацикл, Аргирантемум, Хризантема, Королиця, Левкантемела, Ромашка, Триреберник, Маруна, Пижмо, Дендрантема). У кн.: Флора УРСР. Том 11. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1962. – С. 16–19, 22–147, 160–230, 265–307.
  15. Доброчаєва Д.М., Котов М.І. До систематики роду волошка (Centaurea L.) // Український ботанічний журнал. – 1962. – Т. 19, № 1. – С. 39–44.
  16. Доброчаєва Д.М. Родина Складноцвіті (роди Крупина, Рапонтикум, Хартолепіс, Гірчак, Одонтолофус, Псефелус, Волошка, Лисонасінник). У кн.: Флора УРСР. Том 12. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1965. – С. 5–8, 23–168.
  17. Доброчаева Д.Н. Памяти Веры Николаевны Сарандинаки (1878–1963) // Ботанический журнал. – 1965. – Т. 50, № 2. – С. 272–274.
  18. Доброчаева Д.Н. Флора бурачниковых Украины и сопредельных территорий Европейской части СССР в ее историческом развитии // Тезисы докладов Республиканской научной конференции по проблеме «Биологические основы рационального использования, преобразования и охраны растительного и животного мира» (27–30 октября 1965 г., г. Симферополь). – Симферополь, 1965. – С. 40–42. 
  19. Доброчаєва Д.М. Родини Виноградові, Виринницеві, Водяногоріхові, Водянососонкові, Геранієві, Квасеницеві, Красолеві, Льонові, Онагрові, Паролистні, Плакунові, Розоцвітні (крім родів Абрикос, Вальдштейнія, Вишня, Гравілат, Дріада, Лабазник, Мигдаль, Персик, Перстач, Сіверсія, Слива, Черемха, Шипшина), Рутові, Складноцвітні (роди Агератум, Аденостилес, Айстра, Анацикл, Аргирантемум, Білотка, Блошниця, Бомбицилена, Волошка, Гайлардія, Галінсога, Гвайюла, Геліопсис, Гринделія, Грудниця, Дендрантема, Ехінацея, Жабник, Жоржина, Злинка, Золотушник, Карпезій, Китайська айстра, Кореопсис, Королиця, Космос, Котячі лапки, Крем'яник, Крупіна, Ксименезія, Левкантемела, Лисонасінник, Мадія, Майорці, Маруна, Оман, Паленіс, Пижмо, Псефелус, Рапонтикум, Роман, Ромашка, Рудбекія, Сантоліна, Серпій, Сигезбекія, Сильфій, Сідач, Солонечник, Солончакова айстра, Соняшник, Стенактис, Степовий гірчак, Стокротки, Сухоцвіт, Триреберник, Феопапус, Цмин, Хамемелюм, Хартолепіс, Хризантема, Череда, Чорнобривці), Столисникові, Чистові, Шорстколистні. У кн.: Визначник рослин України. – Київ: Урожай, 1965. – С. 344–368, 374–380, 427–440, 456–458, 467–470, 477–479, 480–486, 538–556, 659–670, 670–677, 679–684, 704–718.
  20. Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (До 70-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1966. – Т. 23, № 6. – С. 88–90.
  21. Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В. Михаил Васильевич Клоков (К 70-летию со дня рождения и 50-летию научной и педагогической деятельности) // Ботанический журнал. – 1966. – Т. 51, № 11. – С. 1672–1678.
  22. Доброчаєва Д.М., Виноградова В.М. Новий вид громовика (Onosma guberlinense Dobrocz. et Vinogr.) із Південного Приуралля // Український ботанічний журнал. – 1966. – Т. 23, № 3. – С. 96–99.
  23. Доброчаєва Д.М. До систематики роду живокіст (Symphytum L.). І. Секція Symphytum // Український ботанічний журнал. – 1967. – Т. 24, № 5. – С. 33–39.
  24. Доброчаєва Д.М. Про видову самостійність двох видів роду живокіст (Symphytum L.) – S. asperum Lepech. та S. peregrinum Led. // Український ботанічний журнал. – 1968. – Т. 25, № 4. – С. 43–49.
  25. Доброчаєва Д.М. До систематики роду живокіст (Symphytum L.). ІІ. Секція Tuberosa Buckn. // Український ботанічний журнал. – 1968. – Т. 25, № 6. – С. 58–62.
  26. Доброчаєва Д.М. Життя і діяльність Й.К. Пачоського (до 100-річчя з дня народження). У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – Київ: Наукова думка, 1968. – С. 64–66.
  27. Доброчаева Д.Н. Род Пупавка. В кн.: Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 3, вып. 3. – Ялта, 1969. – С. 185–195.
  28. Доброчаєва Д.М. Систематичний склад та історія розвитку шорстколистих Східної Європи. У кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (короткі тези доповідей). – Ужгород, 1972. – С. 13–14.
  29. Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Ботанический музей Института ботаники им. Н.Г. Холодного АН УССР (к 50-летию Института ботаники АН УССР) // Ботанический журнал. – 1972. – Т. 57, № 3. – С. 416–423. 
  30. Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. [Рецензія: Дикорастущие полезные растения Крыма (Краткий справочник). Под общей редакцией проф. Н. И. Рубцова, Труды Гос. Никитского ботанического сада, Ялта, 1971, 59, 278 стор.] // Український ботанічний журнал. – 1973. – Т. 30, № 6. – С. 799. 
  31. Клоков М.В., Доброчаева Д.Н. Заметки о Helianthemum canum (L.) Baumg. и близких к нему видах // Новости систематики высших и низших растений. – 1974. – Киев: Наукова думка, 1974. – С. 67–77.
  32. Доброчаева Д.Н. Новый род бурачниковых (Moltkia Lehm.) для флоры УССР // Новости систематики высших и низших растений. – 1974. – Киев: Наукова думка, 1974. – С. 78–80.
  33. Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Новые экспозиции Ботанического музея Института ботаники им. Н.Г. Холодного АН УССР // Ботанический журнал. – 1975. – Т. 60, № 2. – С. 300–308. 
  34. Доброчаєва Д.М., Ситенко Б.Б. Ботаніки в десятому рейсі науково-дослідного судна «Академик Вернадский» // Український ботанічний журнал. – 1976. – Т. 33, № 2. – С. 207–212. 
  35. Кондратюк Є.М., Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (до 80-річчя з дня народження і 60-річчя наукової і педагогічної діяльності) // Український ботанічний журнал. – 1976. – Т. 33, № 4. – С. 436–438. 
  36. Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сіпайлова Л.М. Рослинний світ пустель Середньої Азії. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. –Київ: Наукова думка, 1976. – С. 102–103.
  37. Доброчаєва Д.М., Сипайлова Л.М. Рослинний світ Прибайкалля (за матеріалами експедиції). У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. – Київ: Наукова думка, 1976. – С. 150–151.
  38. Доброчаєва Д.М. Кількісний склад і аналіз флори Boraginaceae Lindl. (порядок Boraginales Hutch) європейської частини СРСР // Український ботанічний журнал. – 1977. – Т. 34, № 6. – С. 604–611.
  39. Доброчаева Д.Н. Новые таксоны бурачниковых Восточной Европы // Новости систематики высших и низших растений. - 1976. - Киев: Наукова думка, 1977. - С. 114-125. 
  40. Доброчаєва Д.М. Родина Шорстколисті. У кн.: Визначник рослин Українських Карпат. – Киев: Наукова думка, 1977. – С. 238–248.
  41. Доброчаева Д.Н. Критический список флоры бурачникоцветных (порядок Boraginales Hutch.) европейской части СССР // Новости систематики высших и низших растений. – 1977. – Киев: Наукова думка, 1978. – С. 140–201.
  42. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Доброчаєва Д.М., Панова Л.С. VI з’їзд Всесоюзного ботанічного товариства. Екскурсії по Молдавії // Український ботанічний журнал. – 1979. – Т. 36, № 2. – С. 182–184. 
  43. Доброчаева Д.Н. О направлении морфогенеза бурачникоцветных (Boraginales Hutch.) по данным флорогенетических исследований. В кн.: Проблемы эволюционной морфологии и биохимии в систематике и филогении растений: Доклады республиканского семинара. – Киев: Наукова думка, 1981. – С. 86–100. 
  44. Доброчаева Д.Н. Семейство Бурачниковые. В кн.: Флора европейской части СССР. Том 5. – Ленинград: Наука, 1981. – С. 113–179.
  45. Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Пам’яті Михайла Васильовича Клокова // Український ботанічний журнал. – 1982. – Т. 39, № 4. – С. 107. 
  46. Доброчаева Д.Н. Биноминалы или полиноминалы должны превалировать в названиях растений на страницах "Флор" и "Определителей"? В сб.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. – Киев: Наукова думка, 1982. – С. 14-15.
  47. Доброчаєва Д.М. Йосип Конрадович Пачоський (До 120-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1985. – Т. 42, № 1. – С. 95–97.
  48. Доброчаєва Д.М., М’якушко Т.Я., Сябряй С.В. Водяний горіх (рід Trapa L.) у басейні середньої течії р. Дніпра // Український ботанічний журнал. – 1986. – Т. 43, № 1. – С. 87–90. 
  49. Доброчаєва Д.М., Панова Л.С. Микола Іванович Рубцов (до 75-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1982. – Т. 39, № 4. – С. 106.
  50. Ситник К.М., Блюм О.Б., Кондратьєва Н.В., Чопик В.І., Судьїна О.Г., Соломко Е.З., Вассер С.П., Гродзінський А.М., Заверуха Б.В., Протопопова В.В., Білай В.Й., Григора І.М., Сікура Й.Й., Дудка І.О., Доброчаєва Д.М., Андрієнко Т.Л., Комендар В.І., Масюк Н.П., Коваль Е.З., Кордюм Є.Л. Роль ботанічної науки в сучасному світі // Український ботанічний журнал. – 1983. – Т. 40, № 2. – С. 91–106. 
  51. Доброчаєва Д.М., Сипайлова Л.М., Савицький В.Д. До створення нових експозицій Ботанічного музею Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР // Український ботанічний журнал. – 1983. – Т. 40, № 6. – С. 74–80.
  52. Ситник К.М., Гродзінський А.М., Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Масюк Н.П., Гордецький А.В., Багнюк В.М., Морозюк С.С., Блюм О.Б., Глеба Ю.Ю., Андрощук О.Ф., Кордюм В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Банникова В.П., Судьїна О.Г., Сябряй С.В., М’якушко В.К., Паламар-Мордвинцева Г.М., Дубовик О.М., Савицький В.Д., Любченко В.М., Івченко І.С., Григора І.М., Андрієнко Т.Л., Ткаченко В.С., Лаптєв О.О., Панова Л.С., Ловеліус О.Л., Мар’юшкіна В.Я., Вольвач Ф.В., Соломахіна В.М., Дудка І.О., Кондратьєва Н.В., Зерова М.Я., Сікура Й.Й., Черевченко Т.М., Сіренко Л.А., Митяєва Т.І. Фітосфера та її охорона // Український ботанічний журнал. – 1985. – Т. 42, № 2. – С. 49–82.
  53. Доброчаєва Д.М. Євген Іванович Бордзиловський (до 110-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1985. – Т. 42, № 5. – С. 76–78.
  54. Доброчаєва Д.М., Савицький В.Д. Пам’яті Володимира Геннадійовича Хржановського (1912–1985) // Український ботанічний журнал. – 1985. – Т. 42, № 5. – С. 83. 
  55. Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Наукова спадщина М.В. Клокова та її значення для розвитку ботанічної науки (до 90-річчя від дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1986. – Т. 43, № 5. – С. 107. 
  56. Доброчаєва Д.М., Протопопова В.В. Наукова спадщина Михайла Івановича Котова (до 90-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1987. – Т. 43, № 1. – С. 97–99.
  57. Доброчаєва Д.М., Шевера М.В. «Флора Юго-Западной России» І. Ф. Шмальгаузена (до 100-річчя з часу виходу у світ) // Український ботанічний журнал. – 1987. – Т. 44, № 5. – С. 101–102.
  58. Доброчаєва Д.М. Третє видання цінної книги – підручника, довідника. Гейдеман Т.С. Определитель высших растений Молдавской ССР / Отв. ред. Черепанов С.К. – Кишинев, Штиница, 1986. – 637 с. // Український ботанічний журнал. – 1987. – Т. 44, № 6. – С. 97–98. 
  59. Доброчаева Д.Н. Таблица для определения семейств [у співавторстві з Т.Я. М’якушко]. Семейства Онагровые, Водяноореховые, Леновые, Бурачниковые, Лобелиевые, Астровые (ключ для определения родов, роды Степной горчак, Анацикл, Кошачьи лапки, Пупавка, Аргирантемум, Астра, Бомбицилена, Василек, Хамемелюм, Хартолепис, Хризантема, Кринитария, Крупина, Мелколепестник, Жабник, Гайлардия, Солонечник, Сушеница, Цмин, Эдельвейс, Леукантемелла, Нивяник, Мадия, Одонтолофус, Лысосемянник, Псефеллюс, Рапонтикум, Рудбекия, Сантолина, Золотарник, Бархатцы, Триполиум). В кн.: Определитель высших растений Украины. – Киев: Наукова думка, 1987. – С. 11–20, 207–212, 216–218, 266–278, 316–326, 330–334, 336–337, 353–364.
  60. Гольд Т.М., Доброчаєва Д.М. Володимир Іполитович Липський (до 125-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1988. – Т. 45, № 3. – С. 94–96.
  61. Доброчаєва Д.М., Рибалко О.Л. Олександр Алоїзович Яната – талановитий вчений і організатор ботанічної науки (до 100-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1989. – Т. 46, № 1. – С. 97–101.
  62. Доброчаєва Д.М., М’якушко Т.Я. Іван Федорович Шмальгаузен (до 140-річчя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1989. – Т. 46, № 3. – С. 87–91.
  63. Доброчаева Д.Н., Мокрицкий Г.П. Владимир Ипполитович Липский. Киев: Наукова думка, 1991. 216 с. [На жаль, скан не дуже гарної якості]
  64. Заверуха Б.В., Доброчаєва Д.М. Відділ вищих рослин // Український ботанічний журнал. – 1991. – Т. 48, № 6. – С. 22–30.
  65. Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Ботанічний музей // Український ботанічний журнал. – 1991. – Т. 48, № 6. – С. 120–123.
  66. Доброчаєва Д.М. У пошуках карти Ю. Д. Клеопова «Флористическое районирование Евросибири» // Український ботанічний журнал. – 1991. – Т. 48, № 6. – С. 124–128.
  67. Азарова Л.В., Бонецький А.С., Доброчаєва Д.М., Пирожок Ю.А. Вшанування пам’яті Володимира Іполитовича Липського // Український ботанічний журнал. – 1992. – Т. 49, № 1. – С. 98–101.
  68. Доброчаєва Д.М., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Панас Семенович Рогович (до 180-річчя від дня народження). Біографічний нарис // Український ботанічний журнал. – 1992. – Т. 49, № 5. – С. 116–123.
  69. Доброчаєва Д.М. Пам’яті моїх незабутніх колег – Олександра Люціановича Бельгарда, Юрія Миколайовича Прокудіна та Євгена Миколайовича Кондратюка // Український ботанічний журнал. – 1992. – Т. 49, № 6. – С. 105–106.
  70. Доброчаєва Д.М., Любінська Л.Г., Рибалко О.Л. Нестор Гаморак. Сторінки життя вченого // Український ботанічний журнал. – 1993. – Т. 50, № 5. – С. 86–92.
  71. Доброчаєва Д.М., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Наукова спадщина П.С. Роговича (вклад у дослідження флори України) // Український ботанічний журнал. – 1993. – Т. 50, № 6. – С. 85–92.
  72. Азарова Л.В., Бонецький А.С., Доброчаєва Д.М., Пирожок Ю.А. Вшанування пам’яті академіка Володимира Іполитовича Липського // Український ботанічний журнал. – 1994. – Т. 51, № 5. – С. 121–122.
  73. Доброчаєва Д.М., Ільїнська А.П., Німчук В.В., Пеняк П.С., Рековець Л.І., Шевера М.В. Наукова спадщина П.С. Роговича (етноботанічний, палеонтологічний та археологічний доробок) // Український ботанічний журнал. – 1994. – Т. 51, № 5. – С. 160–165.
  74. Доброчаєва Д.М. Нове у науковій спадщині Юрія Дмитровича Клеопова (1902–1943) // Український ботанічний журнал. – 1995. – Т. 52, № 2. – С. 288–305.
  75. Доброчаєва Д.М., Малиновський К.А. Всеволод Максимович Мельничук (1914–1994) // Український ботанічний журнал. – 1995. – Т. 52, № 3. – С. 426–428.
  76. Доброчаєва Д.М., Крицька Л.І., Новосад В.В., Протопопова В.В., Сипайлова Л.М., Шевера М.В. Ольга Миколаївна Дубовик (до 60-річчя від дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1995. – Т. 52, № 3. – С. 429–433.
  77. Доброчаєва Д.М. До 100-річчя від дня народження академіка НАН України Д.К. Зерова. Брати Зерови // Український ботанічний журнал. – 1995. – Т. 52, № 6. – С. 757–766.
  78. Доброчаєва Д.М., Мосякін С.Л. Д.К. Зеров – відповідальний редактор «Флори УРСР» // Український ботанічний журнал. – 1995. – Т. 52, № 6. – С. 810–815.
  79. Доброчаєва Д.М., Грембецька В., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Епістолярна спадщина П.С. Роговича // Український ботанічний журнал. – 1997. – Т. 54, № 2. – С. 201–206.
Серед таксонів, описаних за участю Д.М. Доброчаєвої, варто також згадати дві форми Acroptilon picris (Pall. ex Willd.) C.A.Mey., описані нею у співавторстві з А.Г. Утєхіним. На жаль, вони були опубліковані невалідно, без латинського діагнозу. Їхні номенклатурні цитати виглядають так:

Acroptilon picris f. virens Bornm. ex Dobrocz. & Utekhin, 1950, Ботан. журн. АН УРСР, 7(2): 44, nom. inval. [Art. 39.1].
Acroptilon picris f. incanum Hohenack. ex Dobrocz. & Utekhin, 1950, Ботан. журн. АН УРСР, 7(2): 44, nom. inval. [Art. 39.1].
Типами цих форм є відповідні гербарні зразки, зібрані Й. Борнмюллером та Р.Ф. Гогенакером, які, очевидно, зберігаються у гербарії Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН у Санкт-Петербурзі (LE).