понеділок, 9 квітня 2018 р.

Олександр Гроссгейм: До 130-річчя з дня народження

Нещодавно виповнилося 130 років з дня народження видатного ботаніка Олександра Гроссгейма (1888–1948), одного з найвідоміших дослідників рослинного покриву Кавказу у ХХ столітті.
Фото з книги О.А. Гроссгейма "Растительные богатства Кавказа" (1952))
Олександр Альфонсович Гроссгейм народився 6 березня 1888 р. у селищі Лихівка П'ятихатського району Дніпропетровської області (тоді – Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії). Навчався у Катеринославському реальному училищі, яке закінчив у 1905 р., одним з його викладачів був відомий ботанік Іван Якович Акінфієв. У 1907 р. вступив до Харківського університету, а у 1911 р. перевівся на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету (закінчив у 1912 р.). Здійснивши ще під час навчання у Харківському університеті (1910 р.) експедицію в Єреванську губернію, Олександр Альфонсович захопився вивченням флори Кавказу, що й визначило його подальшу долю. Він вніс значний внесок у пізнання флори Закавказзя, особливо його південно-східної частини (Талиш, Нахічеванська АРСР, Карабах). Трудову діяльність О.А. Гроссгейм розпочав у Тіфліському ботанічному саду (1913 р. – практикант, 1914–1926 рр. – ботанік-флорист), після чого тривалий час працював в Азербайджані (1927–1930 – ботанік Наркомзему з вивчення пасовищ Азербайджанської РСР, 1931–1932 рр. – завідувач сектору з перегляду флори на каучуконосність Азербайджанського науково-дослідного інституту, 1932–1936 рр. – завідувач сектору ботаніки Азербайджанського відділення Закавказького філіалу АН СРСР, 1936–1945 рр. – директор Ботанічного інституту Азербайджанського філіалу АН СРСР). Після Великої вітчизняної війни переїхав до Ленінграду і останні роки життя працював у Ленінградському державному університеті. Доктор біологічних наук (з 1935 р., ступінь присуджено за сукупністю праць), член-кореспондент АН СРСР з 1939 р., а з 1946 р. – академік АН СРСР. Лауреат премії ім. В.Л. Комарова та Сталінської премії ІІ ступеня, нагороджений малою золотою медаллю Російського географічного товариства.

Олександр Гроссгейм – відомий вчений у галузі систематики судинних рослин, філогенії та ботанічної географії, автор двох видань багатотомної праці "Флора Кавказа" (перше видання – 1928–1934 рр. – чотири томи; друге видання лишилося незавершеним – 1939–1967 рр. – з запланованих десяти томів вийшло сім, причому чотири – вже після смерті вченого), таксономічних обробок родів Gagea Salisb., Scilla L., Medicago L., Trigonella L. та Onobrychis Adans. для "Флоры СССР". Його перу належать такі фундаментальні монографії, як "Флора Талыша" (1926), "Анализ флоры Кавказа" (1936), "Растительные ресурсы Кавказа" (1946), "Растительный покров Кавказа" (1948), а також "Определитель растений Кавказа" (1949) та цікава науково-популярна книга "В горах Талыша" (1948). Втім, Олександр Альфонсович має також декілька праць, присвячених флорі тодішньої Катеринославської губернії, заснованих на його особистих матеріалах, зібраних під час польових експедицій у 1903–1910 рр. (як самостійних, так і разом зі своїм  вчителем І.Я. Акінфієвим).

Гербарні колекції, зібрані О.А. Гроссгеймом у численних експедиціях, зберігаються переважно у гербаріях TBI, TB, BAK, ERE, LE, LECB та MW, а також в іменній колекції вченого у Дніпропетровському національному університеті (DSU, 5600 аркушів), а окремі дублети та ексикати флори Кавказу - у багатьох інших світових гербаріях (A, B, BM, E, G, GH, K, LAU, MO, P, S, Z).

Основна література про Олександра Гроссгейма:
Праці Олександра Гроссгейма, які стосуються флори та рослинності України:
  • Гроссгейм А.А., Акинфиев И.Я. Дикая растительность Славяносербского уезда // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1907. – Т. 40, вып. 2. – С. 136–151.
  • Акинфиев И., Гроссгейм А. Природа Александровских степей ранней весной. В кн.: Адрес-календарь г. Александровска и уезда на 1907 год.  Александровск, 1907.  С. 1-21.
  • Гроссгейм А.А. Заметка о более редких и новых для флоры окрестностей г. Екатеринослава видах // Протоколы Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1913. – Т. 2. – С. 11–18.
  • Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. О видовой самостоятельности Sedum pallidum M. B. // Вестник Тифлисского ботанического сада.  1914.  Вып. 33.  С. 915.
  • Гроссгейм А. Об охране природы в Екатеринославской губ. // Бюллетени Харьковского общества любителей природы.  1914.  № 4.  С. 2230.  1915.  № 5.  С. 3039.
  • Гроссгейм А.А. Интересный случай уродливости у Sedum glaucum W. K. // Вестник Тифлисского ботанического сада.  1915.  Вып. 37.  С. 8083.
  • Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. Таблица для определения родов Umbilicus и Sedum по "чешуйкам" // Вестник Тифлисского ботанического сада.  1917.  Вып. 4243.  С. 125135.
  • Гроссгейм А.А. Флора Екатеринославской губ. І. Высшие споровые - голосемянные - однодольные.  Юрьев, 1917.  272 с. [Рукопис, вийшов друком ніби-то єдиний сигнальний примірник]
  • Гроссгейм А.А. Вторая заметка о более редких и новых видах Екатеринославской флоры // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1918. – Т. 49. – С. 1–13.
  • Гроссгейм А.А. Обзор крымско-кавказских представителей рода Medicago // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада.  1919.  Вып. 1.  С. 156.
  • Гроссгейм А.А. Эспарцеты Кавказа // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада.  1926.  Вып. 5.  С. 149168.  1929.  Вып. 6.  С. 113151.
  • Гроссгейм А.А. Гусиный лук  Gagea Salisb. Пролеска  Scilla L. В кн.: Флора СССР. Том 4 Л., 1935.  С. 61112, 369379, 734738, 740743.
  • Гроссгейм А.А. Пажитник  Trigonella L. Люцерна  Medicago L. В кн.: Флора СССР. Том 11. - М.Л., 1941.  С. 102176, 391.
  • Гончаров Н.Ф., Попов М.Г., Борисова А.Г., Васильченко И.Т., Горшкова С.Г., Гроссгейм А.А. Астрагал  Astragalus L. В кн.: Флора СССР. Том 12 М.Л., 1945.  918 с.
  • Гроссгейм А.А. Некоторые данные о растительности ныне затопленных песчаных островов Днепра близ Днепропетровска // Научные записки Днепропетровского государственного университета.  1948.  Т. 32.  С. 322.
  • Гроссгейм А.А. Обзор лютиков ряда Illyrici m. // Ботанический журнал.  1948.  Т. 33, № 3.  С. 305314.
  • Гроссгейм А.А. Эспарцет  Onobrychis Adans. В кн.: Флора СССР. Том 13 М.Л., 1948.  С. 319367, 553554. 
  • Гроссгейм А.А. Семейство Gentianaceae [кроме рода Lomatogonium]. В кн.: Флора СССР. Том 18– М.Л., 1952.  С. 525–620, 622–640, 750–751.
Для завантаження доступні також такі праці О.А. Гроссгейма: