Булавоносець сірий – нова чужорідна рослина для Харківської області

З цією знахідкою пов’язана цікава історія. Ще 28 липня 2019 року під час подорожі потягом з Києва до Куп’янська я з вікна потяга побачив на пісках біля платформи «Безлюдівка» рослину, яка була дуже схожою на булавоносець сірий (Corynephorus canescens (L.) P. Beauv.) – вид, який є досить характерним для пісків Полісся і у великій кількості перед цим був знайдений мною у лісостеповій зоні на боровій терасі р. Дніпро між Києвом і Переяславом, а у 2018 р. – на північній околиці Полтави, неподалік військового полігону у Вакуленцях. В останньому місці булавоносець сірий, безперечно, є чужорідною рослиною, скоріше за все, занесеною військовою технікою, оскільки літературні відомості про його наявність на території Полтавщини повністю відсутні. На жаль, у 2019–2020 рр. я не мав можливості відвідати це місце і повторно проїхав потягом повз цей локалітет 22 червня 2021 року. Натомість користувач ресурсу iNaturalist з логіном «kiof» 1 серпня 2021 року сфотографував у цьому ж місці невизначену ним рослину родини злакових (Poaceae), яка, на мій погляд, також могла належати до Corynephorus canescens, але певні сумніви у мене ще лишалися. І ось у п’ятницю 19 листопада 2021 року усі ці сумніви вдалося розвіяти – я відвідав Безлюдівку і з'ясував, що там справді росте саме булавоносець сірий! Нарешті вдалося підтвердити наявність цього виду у Харківській області не лише фотографіями, а й гербарними зразками, які незабаром будуть передані на зберігання до гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW).

Причому у цьому місці неподалік озера Підборівське булавоносець сірий росте у величезній кількості і місцями домінує у рослинному покриві або співдомінує з осокою колхідською (Carex colchica J. Gay). Немає жодних сумнівів, що для Харківщини цей вид є чужорідною рослиною, оскільки будь-які літературні дані щодо його поширення в області мені лишилися невідомими (нагадаю, що завдяки роботам видатного вітчизняного ботаніка Ю.М. Прокудіна та його учнів злаки у Харківській області вивчені ледь не найкраще у порівнянні з іншими регіонами України!). Можна прогнозувати подальше розселення цього виду на пісках Харківщини. Детальна інформація про його поширення у Лівобережному Лісостепу подана в одній з моїх свіжих наукових публікацій, але зі зрозумілих причин інформація про Харківську область у цій праці відсутня, так само як не зазначено ще один новий локалітет, знайдений мною улітку цього року у Чалівському лісництві неподалік Полтави.

Фотографії булавоносця сірого з Харківської області (доступні також в онлайн-проєкті  iNaturalist: спостереження 1 спостереження 2)

 

Іван Акінфієв: До 170-річчя з дня народження

 У червні цього року виповнилося 170 років з дня народження видатного вітчизняного ботаніка, дослідника флори Південно-Східної України і Кавказу Івана Яковича Акінфієва (1851-1919). 

Фото І.Я. Акінфієва з обкладинки книги В.С. Савчука (1996)

 Іван Якович Акінфієв народився 10 червня (29 травня за старим стилем) 1851 року у селі Донське Ставропольської губернії (нині - Ставропольський край Російської Федерації) у родині священнослужителя. Навчався у 1862–1869 рр. у Катеринодарському духовному училищі, у 1869–1874 рр. – у Кавказькій духовній семінарії (м. Ставрополь), але у 1874 р. відмовився від майбутньої долі священника і цього ж року вирушив до м. Одеса, де вступив до природничого відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. Після закінчення університету у 1879 р. І.Я. Акінфієв працював вчителем природознавства у Центральному училищі м. Болград на Одещині (1880 р.), а згодом переїхав до Катеринослава (нині – м. Дніпро), де працював викладачем природознавства та хімії Катеринославського реального училища (1880–1905) та додатково викладав біологічні дисципліни у жіночих гімназіях і різних школах міста. У 1905 р. він був запрошений на посаду очільника Олександрівського комерційного училища (нині – м. Запоріжжя), але вже у 1911 р. знову повернувся до Катеринослава, де влаштувався на посаду інспектора учбових класів музичної школи. З 1917 до своєї смерті у 1919 рр. І.Я. Акінфієв також виконував обов’язки доцента вищих жіночих курсів, які у 1918 р. були перетворені у Катеринославський університет, зробивши значний внесок в організацію у цій установі ботанічних кабінетів і лабораторій. 

Івана Яковича Акінфієва, безперечно, слід вважати одним з найактивніших дослідників рослинного покриву Катеринославської губернії. Цю територію, яка нині розташована переважно у межах нинішньої Дніпропетровської адміністративної області України, І.Я. Акінфієв досліджував упродовж майже 40 років (з 1880 р. до самої смерті у 1919 р.). Ним у ботанічному аспекті детально вивчено флору околиць Катеринослава, а також зібрано низку відомостей про рослинний покрив інших місць Катеринославської губернії, зокрема Верхньодніпровського, Новомосковського та Павлоградського повітів. Також Іван Якович є добре відомим дослідником флори Північного і Центрального Кавказу, де він регулярно екскурсував у 1882–1913 рр., зібравши значний за обсягом гербарій, який був використаний М.І. Кузнєцовим та В.І. Липським для підготовки узагальнених зведень з флори Кавказу. Гербарні збори І.Я. Акінфієва зараз зберігаються переважно у Ботанічному інституті імені В.Л. Комарова РАН у Санкт-Петербурзі та Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, хоча окремі аркуші з його прізвищем як колектора можна відшукати й у багатьох інших гербаріях Східної Європи.

І.Я. Акінфієв - відомий український фітофенолог, який проводив тривалі та регулярні фенологічні спостереження в околицях Катеринослава, багато уваги приділяв питанням впливу клімату на розвиток рослинного покриву. Крім того, надзвичайно вагоме місце у діяльності Івана Яковича займала популяризація наукових знань та суспільно-педагогічна робота. У кінці ХІХ ст. він став одним з провідних педагогів та громадських діячів Катеринославщини, а також здобув славу одного з найвідоміших викладачів природознавства тодішньої Російської імперії. Він заклав у Катеринославському реальному училищі природнознавчий кабінет з великою кількістю різних експонатів, регулярно проводив екскурсії у природу для своїх учнів, писав численні науково-популярні праці, які були присвячені його поїздкам на Кавказ та природі Катеринославщини. Також він регулярно брав участь у з'їздах природодослідників та лікарів Російської імперії з 1883 до 1911 рр., був членом низки наукових товариств - Московського, Харківського і Новоросійського товариств дослідників природи, Кавказького відділу Російського географічного товариства. Учнями І.Я. Акінфієва були талановиті ботаніки Федір Микитович Олексієнко (1882-1904) і Олександр Альфонсович Гроссгейм (1888-1948).

Аналізуючи трудовий шлях Івана Яковича, треба відзначити, що він різко відрізнявся від основної маси викладачів середніх шкіл дореволюційної Росії, бо поряд з педагогічною діяльністю Акінфієв багато часу, сил і енергії віддавав вивченню природи рідного краю і в першу чергу дослідженню його флори і рослинного покриву

(зі статті О.Л. Бельгарда, 1952 р.)

Основні публікації про Івана Акінфієва:

• [Акинфиев Иван Яковлевич (Автобиографические данные)] // Венгеров С.А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых. Т. 6. – СПб, 1904. – С.  321–324.
  
• Бельгард А.Л., Липшиц С.Ю. Акинфиев, Иван Яковлевич // Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь. І. А–Б / Сост. С.Ю. Липшиц. – М.: МОИП, 1947. – С. 17–20.
• Бельгард О.Л. І.Я. Акінфієв (До сторіччя з дня народження) // Український ботанічний журнал. – 1952. – Т. 9, № 1. – С. 89–93. 
• Бельгард А.Л. Памяти И.Я. Акинфиева - выдающегося исследователя флоры юго-восточной Украины и Кавказа // Ботанический журнал. – 1952. – Т. 37, № 4. – С. 569–575.
  
• Савчук В.С. Иван Яковлевич Акинфиев. 1851–1919. – М.: Наука, 1996. – 110 с.
• Ляшко С.М. Акінфієв І.Я. - один з плеяди педагогів Олександрівська // Культурологічний вісник. – 2002. – Вип. 9. – С. 16–19. 
• Швидько Г.К. Нові дані до біографії І.Я. Акінфієва // Придніпров'я: Історико-краєзнавчі дослідження. – 2011. – Вип. 9. – С. 72–90.
• Коробченко А.А. Погляди І. Акінфієва (1851–1919) на викладання природознавства в середній школі // ХХ Каришинські читання: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава, 2013. – С. 165–168.
• Барановський Б.О. Акінфієв І.Я. – один із засновників флористичних досліджень степової зони України // Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття: Матеріали Міжнародної наукової конференції. – Берегово, 2015. – С. 127–131.
• Савчук В.С. І.Я. Акінфієв і представники Київської ботанічної школи: невідомі сторінки спілкування // Наддніпрянська Україна: Історичні процеси, події, постаті. – 2017. – Вип. 17. – С. 69–77.
• Барановський Б., Лісовець О. Колекція І.Я. Акінфієва в науковому гербарії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2018. – Вип. 78. – С. 85–88.

Перелік найважливіших наукових праць І.Я. Акінфієва:

1. Акинфиев И.Я. Список цветковых растений г. Болграда // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1884. – Т. 10, вып. 1. – С. 1–44.
2. Акинфиев И.Я. Очерк флоры г. Екатеринослава // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1884. – Т. 10, вып. 1. – С. 1–114.
3. Акинфиев И.Я. Таблицы для определения семейств цветковых растений Европейской России по Кауфману, Люрсену и Ледебуру. Вып. 1. – Екатеринослав: тип. Я.М. Чаусского, 1885. – 26 c.
4. Акинфиев И.Я. О результатах наблюдений, производимых на метеорологической станции при Екатеринославском реальном училище // Отчет о состоянии училища за 1886–1888 учебные годы. – Екатеринослав, 1888. – С. 1–11.
5. Акинфиев И.Я. О наблюдении метеорологической станции при Екатеринославском реальном училище в связи со сведениями, относящимися к вопросу о развитии растительности Екатеринослава (весною) // Отчет Екатеринославского реального училища за 1887–1888 учебный год. – Екатеринослав, 1888. – С. 1–9.
6. Акинфиев И.Я. Наблюдения над развитием растительности окрестностей г. Екатеринослава // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1889. – Т. 22. – С. 1–32.
7. Акинфиев И.Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. Ч. 1. – Екатеринослав, 1889. – 116 с. – Ч. 2. – Екатеринослав, 1889. – 238 с.
8. Акинфиев И.Я. О фенологических наблюдениях в Екатеринославской губернии // Дневник VIII Съезда русских естествоиспытателей и врачей. – 1890. – № 3. – С. 6.
9. Акинфиев И.Я. Фенологические наблюдения над растениями окрестностей Екатеринослава // Труды VIII Съезда Русских естествоиспытателей и врачей. – Санкт-Петербург, 1890. – С. 62–83.
10. Акинфиев И.Я. О  фенологических  наблюдениях  в  Екатеринославской  губ.  в  1890  г. // Труды  метеорологической  сети  Юго-Западной  России. – Одесса, 1890. – С. 1–20.
11. Акинфиев И.Я. По поводу "Флоры Крыма" г. Агеенко // Вестник естествознания. – 1891. – № 4. – С. 145–147.
12. Акинфиев И.Я. Ответ на возражение г. Аггеенка // Журнал Министерства народного просвещения. – 1893. – № 2. – С. 488–493.
13. Акинфиев И. Обзор древесной растительности Екатеринославской губернии. Ч. 1–3 // Екатеринославские губернские ведомости. – 1893. – Вып. 1. – С. 1–21. – 1894. – Вып. 2. – С. 1–10. – 1895. – Вып. 3. – С. 1–10.
    
14. Акинфиев И.Я. Новые и редко встречающиеся виды Кавказской флоры, собранные в 1882 –1892 годах // Записки Кавказского отдела Русского географического общества. – 1893. – Т. 15. – С. 1–24.
15. Акинфиев И.Я. Северный Кавказ. Ботаническое исследование Ставропольской губ. 1889 г. Верховье Калауса и ставропольское поднятие // Записки Кавказского отдела Русского географического общества. – 1894. – Т. 16. – С. 65–79.
16. Акинфиев И.Я. Поездка в Осетию на Ардоне и Сванетию // Записки Кавказского отдела Русского географического общества. – 1894. – Т. 16. – С. 81–114.
17. Акинфиев И.Я. Девять дней в центре Кавказа. – Екатеринослав, 1893. – 30 с.
18. Акинфиев И.Я. Путешествие по югу России и Северному Кавказу. – Екатеринослав, 1893. – 146 с.
19. Акинфиев И.Я. С Кавказа. О растительных и преимущественно лесных зонах // Русское лесное дело. – 1894. – Вып. 14. – С. 655–659. – Вып. 15. – С. 702–708.
20. Акинфиев И.Я. Краткий предварительный отчет о ботаническом исследовании Верхнеднепровского уезда Екатеринославской губернии // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1895. – Т. 28. – С. 267–278.
21. Акинфиев И.Я. Флора Центрального Кавказа. Ч. 1 // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1894. – Т. 27. – С. 123–332.
22. Акинфиев И.Я. О древесной растительности Екатеринославского уезда // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1895. – Т. 28 (приложение). – С. IX–XII.
23. Акинфиев И.Я. Ботаническое иcследование Новомосковского уезда Екатеринославской губернии. В кн.: Материалы к познанию фауны и флоры Российской империи. – М., 1896. – Т. 3. – С. 1–28.
24. Акинфиев И.Я. Определитель семейств цветковых растений. Издание 2-е, испр. и доп. – Екатеринослав, 1896. – 68 с.
25. Акинфиев И.Я. Альпийские растения Центрального Кавказа // Записки Кавказского отдела Русского географического общества. – 1897. – Т. 19. – С. 1–38.
26. Акинфиев И.Я. Поездка  по  Эльборусу  в  1896  г. // Естествознание и география. – 1897. – №  4. – С. 12–26.
27. Акинфиев И.Я. Весенняя поездка на Кавказ в 1897 г. // Естествознание и география. – 1897. – №  4. – С. 83–87.
28. Акинфиев И.Я. Ботаническое исследование Кубанско-Терского водораздела и Эльбруса // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1899. – Т. 3. – С. 83–168. 
29. Акинфиев И. Delectus IV plantarum exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Horti Botanicus Universitatis Jurjevensis. Примечания к каталогу IV и поправки и добавления к каталогам I–III. № 115. Cymbaria borysthenica Pall. // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 3. – С. 163.
    
30. Акинфиев И.Я. Определение семейств цветковых растений Европейской России. Систематика растений России. Издание 3-е, исправленное и дополненное. – Екатеринослав, 1902. – 66 с.
31. Акинфиев И. Цветочный календарь для Екатеринослава // Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1905 г. – Екатеринослав, 1905. – С. 1–5.
32. Акинфиев И. Материалы по метеорологии Екатеринославской губернии // Памятная книжка Екатеринославской губернии. – Екатеринослав, 1905. – С. 1–11.
33. Акинфиев И.Я. О флоре Екатеринославской губ. // Сборник Екатеринославского научного общества. – Екатеринослав, 1905. – С. 139–204 [На жаль, наявний лише PDF-файл низької якості].
34. Акинфиев И., Воронов Ю. Памяти Федора Никитича Алексеенко // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1906. – Т. 7, вып. 1. – С. 51–61.
35. Гроссгейм А.А., Акинфиев И.Я. Дикая растительность Славяносербского уезда // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1907. – Т. 40, вып. 2. – С. 136–151.
36. Акинфиев И., Гроссгейм А. Природа Александровских степей ранней весной // Адрес-календарь г. Александровска и уезда на 1907 год. – Александровск, 1907. – С. 1–21.
37. Акинфиев И.Я. Ботанический очерк Новомосковского уезда // Материалы к оценке земель Екатеринославской губернии. Вып. 3. Новомосковский уезд. – Екатеринослав, 1908. – С. 1–15.
38. Акинфиев И.Я. Краткое  описание  поездок  по  Кавказу  (К кавказскому гербарию) // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1913. – Вып. 32. – С. 1–26.

 Види судинних рослин, описані за участю І.Я. Акінфієва:

1. Dracocephalum caucasicum Lipsky & Akinf. 1894, Acta Horti Petropolitani, 13: 326. Описано з Кавказу ("In monte Elbrus una cum amico J. Akinfiew invenimus ad glaciem Malka, alt. 9 000 - 10 000, medio Julio 1892; iterum Augusto 1893 ad Stulivzek (Balkaria x Digoria)"), у POWO зараз вважається синонімом Nepeta supina Steven.
   
2. Laserpitium dauciforme Schmalh. ex Akinf. 1893, Записки Кавказского отдела Русского географического общества, 15: 22. Описаний з Кавказу ("в Центральном Кавказе: в Главном хребте, на горной стороне, по Бечоскому перевалу, на выс. 6500, в плодах, 9 июля, а также по горному склону Дадиановского хребта, в цвету 24 июня"), у POWO зараз вважається синонімом Laser stevenii (Fisch. & al.) Wojew. & Spalik.

Крім того, у працях І.Я. Акінфієва, зазначено також декілька нових видів, встановлених І.Ф. Шмальгаузеном, які одночасно або дещо раніше були оприлюднені цим автором в інших працях, а також запропоновано низку номенклатурних комбінацій для внутрішньовидових таксонів, які потребують детальніших досліджень.

Таксони, названі на честь І.Я. Акінфієва:

1. Alsine akinfijewi Schmalh. 1892, Berichte der Deutschen Botanischen Gessellschaft, 10: 287. - Minuartia akinfijewii (Schmalh.) Woronow, 1914, Определитель растений Кавказа и Крыма, 2(2): 176 [самостійність виду потребує уточнення].
2.  Hieracium incanum subsp. akinfiewii Woronow & Zahn, 1908, Вестник Тифлисского ботанического сада, 12: 13. - H. akinfiewii (Woronow & Zahn) Juxip, 1960, Флора СССР, 30: 401. - Pilosella akinfiewii (Woronow & Zahn) Sennik. 1998, Ботанический журнал, 83(3): 62. - P. verruculata subsp. akinfiewii (Woronow & Zahn) S. Braut. & Greuter, 2007, Willdenowia, 37(1): 136 (POWO приймає саме останню назву).
   
3. Jurinea akinfievii Nemirova, 1973, Новости систематики высших растений, 10: 261 [прийнята у POWO].
   
4. Saxifraga x akinfievii Galushko & Kudrjasch. 1967, Деревья и кустарники Северного Кавказа: 173 [прийнята у POWO].
   
5. Silene akinfijewi Schmalh. 1892, Berichte der Deutschen Botanischen Gessellschaft, 10: 286. - Charesia akinfijewii (Schmalh.) E. Busch, 1926, Труды Ботанического музея АН СССР, 19: 183. - Melandrium akinfijewii (Schmalh.) Schischk. 1936, Флора СССР, 6: 709 [POWO приймає першу назву].
   
6. Pyrethrum akinfiewii F.N. Alex. 1902, Труды Тифлисского ботанического сада, 6: 58. - Tanacetum akinfiewii (F.N. Alex.) Tzvelev, 1961, Флора СССР, 26: 357 [POWO приймає другу назву].