Фото з книги О.А. Гроссгейма "Растительные богатства Кавказа" (1952)) |
Олександр Альфонсович Гроссгейм народився 6 березня 1888 р. у селищі Лихівка П'ятихатського району Дніпропетровської області (тоді – Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії). Навчався у Катеринославському реальному училищі, яке закінчив у 1905 р., одним з його викладачів був відомий ботанік Іван Якович Акінфієв. У 1907 р. вступив до Харківського університету, а у 1911 р. перевівся на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету (закінчив у 1912 р.). Здійснивши ще під час навчання у Харківському університеті (1910 р.) експедицію в Єреванську губернію, Олександр Альфонсович захопився вивченням флори Кавказу, що й визначило його подальшу долю. Він вніс значний внесок у пізнання флори Закавказзя, особливо його південно-східної частини (Талиш, Нахічеванська АРСР, Карабах). Трудову діяльність О.А. Гроссгейм розпочав у Тіфліському ботанічному саду (1913 р. – практикант, 1914–1926 рр. – ботанік-флорист), після чого тривалий час працював в Азербайджані (1927–1930 – ботанік Наркомзему з вивчення пасовищ Азербайджанської РСР, 1931–1932 рр. – завідувач сектору з перегляду флори на каучуконосність Азербайджанського науково-дослідного інституту, 1932–1936 рр. – завідувач сектору ботаніки Азербайджанського відділення Закавказького філіалу АН СРСР, 1936–1945 рр. – директор Ботанічного інституту Азербайджанського філіалу АН СРСР). Після Великої вітчизняної війни переїхав до Ленінграду і останні роки життя працював у Ленінградському державному університеті. Доктор біологічних наук (з 1935 р., ступінь присуджено за сукупністю праць), член-кореспондент АН СРСР з 1939 р., а з 1946 р. – академік АН СРСР. Лауреат премії ім. В.Л. Комарова та Сталінської премії ІІ ступеня, нагороджений малою золотою медаллю Російського географічного товариства.
Олександр Гроссгейм – відомий вчений у галузі систематики судинних рослин, філогенії та ботанічної географії, автор двох видань багатотомної праці "Флора Кавказа" (перше видання – 1928–1934 рр. – чотири томи; друге видання лишилося незавершеним – 1939–1967 рр. – з запланованих десяти томів вийшло сім, причому чотири – вже після смерті вченого), таксономічних обробок родів Gagea Salisb., Scilla L., Medicago L., Trigonella L. та Onobrychis Adans. для "Флоры СССР". Його перу належать такі фундаментальні монографії, як "Флора Талыша" (1926), "Анализ флоры Кавказа" (1936), "Растительные ресурсы Кавказа" (1946), "Растительный покров Кавказа" (1948), а також "Определитель растений Кавказа" (1949) та цікава науково-популярна книга "В горах Талыша" (1948). Втім, Олександр Альфонсович має також декілька праць, присвячених флорі тодішньої Катеринославської губернії, заснованих на його особистих матеріалах, зібраних під час польових експедицій у 1903–1910 рр. (як самостійних, так і разом зі своїм вчителем І.Я. Акінфієвим).
Гербарні колекції, зібрані О.А. Гроссгеймом у численних експедиціях, зберігаються переважно у гербаріях TBI, TB, BAK, ERE, LE, LECB та MW, а також в іменній колекції вченого у Дніпропетровському національному університеті (DSU, 5600 аркушів), а окремі дублети та ексикати флори Кавказу - у багатьох інших світових гербаріях (A, B, BM, E, G, GH, K, LAU, MO, P, S, Z).
Гербарні колекції, зібрані О.А. Гроссгеймом у численних експедиціях, зберігаються переважно у гербаріях TBI, TB, BAK, ERE, LE, LECB та MW, а також в іменній колекції вченого у Дніпропетровському національному університеті (DSU, 5600 аркушів), а окремі дублети та ексикати флори Кавказу - у багатьох інших світових гербаріях (A, B, BM, E, G, GH, K, LAU, MO, P, S, Z).
Основна література про Олександра Гроссгейма:
- Сосновский Д.И. Академик А.А. Гроссгейм. К 60-летию со дня рождения // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 379–383.
- Лавренко Е.М. Памяти акад. А.А. Гроссгейма // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 326–335.
- Гейдеман Т.С. Светлой памяти акад. А.А. Гроссгейма // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 336–337.
- Ильинская И.А., Кирпичников М.Э. Воспоминания об А.А. Гроссгейме // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 337–339.
- [Гроссгейм А.А.] В кн.: Липшиц С.Ю. Русские ботаники (Ботаники России - СССР). Биографо-библиографический словарь. Том 3. – М., 1950. – С. 59–67 [Зведений список наукових праць вченого можна знайти саме у цій книзі]
- Александр Альфонсович Гроссгейм. 1888–1948. – Москва–Ленинград: АН СССР, 1953. – 131 с.
- Колаковский А.А. К 100-летию со дня рождения. Александр Альфонсович Гроссгейм (1888-1948) // Ботанический журнал. – 1989. – Т. 74, № 1. – С. 124–127.
Праці Олександра Гроссгейма, які стосуються флори та рослинності України:
- Гроссгейм А.А., Акинфиев И.Я. Дикая растительность Славяносербского уезда // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1907. – Т. 40, вып. 2. – С. 136–151.
- Акинфиев И., Гроссгейм А. Природа Александровских степей ранней весной. В кн.: Адрес-календарь г. Александровска и уезда на 1907 год. – Александровск, 1907. – С. 1-21.
- Гроссгейм А.А. Заметка о более редких и новых для флоры окрестностей г. Екатеринослава видах // Протоколы Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1913. – Т. 2. – С. 11–18.
- Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. О видовой самостоятельности Sedum pallidum M. B. // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 33. – С. 9–15.
- Гроссгейм А. Об охране природы в Екатеринославской губ. // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1914. – № 4. – С. 22–30. – 1915. – № 5. – С. 30–39.
- Гроссгейм А.А. Интересный случай уродливости у Sedum glaucum W. K. // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1915. – Вып. 37. – С. 80–83.
- Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. Таблица для определения родов Umbilicus и Sedum по "чешуйкам" // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1917. – Вып. 42–43. – С. 125–135.
- Гроссгейм А.А. Флора Екатеринославской губ. І. Высшие споровые - голосемянные - однодольные. – Юрьев, 1917. – 272 с. [Рукопис, вийшов друком ніби-то єдиний сигнальний примірник]
- Гроссгейм А.А. Вторая заметка о более редких и новых видах Екатеринославской флоры // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1918. – Т. 49. – С. 1–13.
- Гроссгейм А.А. Обзор крымско-кавказских представителей рода Medicago // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада. – 1919. – Вып. 1. – С. 1–56.
- Гроссгейм А.А. Эспарцеты Кавказа // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада. – 1926. – Вып. 5. – С. 149–168. – 1929. – Вып. 6. – С. 113–151.
- Гроссгейм А.А. Гусиный лук – Gagea Salisb. Пролеска – Scilla L. В кн.: Флора СССР. Том 4. – Л., 1935. – С. 61–112, 369–379, 734–738, 740–743.
- Гроссгейм А.А. Пажитник – Trigonella L. Люцерна – Medicago L. В кн.: Флора СССР. Том 11. - М.–Л., 1941. – С. 102–176, 391.
- Гончаров Н.Ф., Попов М.Г., Борисова А.Г., Васильченко И.Т., Горшкова С.Г., Гроссгейм А.А. Астрагал – Astragalus L. В кн.: Флора СССР. Том 12. – М.–Л., 1945. – 918 с.
- Гроссгейм А.А. Некоторые данные о растительности ныне затопленных песчаных островов Днепра близ Днепропетровска // Научные записки Днепропетровского государственного университета. – 1948. – Т. 32. – С. 3–22.
- Гроссгейм А.А. Обзор лютиков ряда Illyrici m. // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 305–314.
- Гроссгейм А.А. Эспарцет – Onobrychis Adans. В кн.: Флора СССР. Том 13. – М.–Л., 1948. – С. 319–367, 553–554.
- Гроссгейм А.А. Семейство Gentianaceae [кроме рода Lomatogonium]. В кн.: Флора СССР. Том 18. – М.–Л., 1952. – С. 525–620, 622–640, 750–751.
Для завантаження доступні також такі праці О.А. Гроссгейма:
- Гроссгейм А.А. Материалы для флоры Эриванской губернии // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1912. – Т. 45. – С. 178–251.
- Гроссгейм А.А. Ботаническая экскурсия в Эриванскую губернию в августе 1911 года // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1913. – Т. 46. – С. 17–40.
- Гроссгейм А.А. Некоторые данные о засоренности крестьянских пшеничных посевов Гокчинского плато (Ново-Баязетского уезда, Эриванской губерн.) // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 16 (приложение). – С. 1–81.
- Гроссгейм А. [Реферат: Пачоский И. Описание растительности Херсонской губернии. I. Леса] // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1916. – Т. 9, № 10. – С. 583–589.
- Гроссгейм А. [Реферат: Медведев Я. Растительность Кавказа] // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1917. – Т. 10, № 1. – С. 193–199.
- Гроссгейм А. Заметка о двух Primulaceae талышинской флоры // Известия Кавказского музея. – 1918. – Вып. 11. – С. 303–309.
- Гроссгейм А.А. Новые данные к флоре Талыша и других областей Кавказа // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1920. – Сер. 2, вып. 1. – С. 1–48.
- [Сообщение] Гроссгейм А.А. Геоботанический очерк Талыша // Журнал Русского ботанического общества. – 1922. – Т. 7. – С. 324–325.
- [Сообщение] Гроссгейм А.А. Анализ флоры Талыша // Журнал Русского ботанического общества. – 1922. – Т. 7. – С. 326–327.
- Гроссгейм А.А. Новые кавказские злаки // Ботанические материалы Гербария Главного ботанического сада РСФСР. – 1923. – Т. 4, вып. 3. – С. 17–21.
- Гроссгейм А.А. Новая раса дикой горной ржи Secale Vavilovi m. из Закавказья // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1923. – Т. 13, вып. 2. – С. 461–482.
- Гроссгейм А.А. [Автореферат: Новые данные для флоры Талыша и других областей Кавказа] // Ботаническое обозрение. Реферирующий орган Главного Ботанического сада в Петрограде. – 1923. – Т. 1 (1919–1920 г.), № 3. – С. 75–77.
- Гроссгейм А.А. [Автореферат: Несколько новых видов для Закавказья] // Ботаническое обозрение. Реферирующий орган Главного Ботанического сада в Петрограде. – 1923. – Т. 1 (1919–1920 г.), № 3. – С. 77–78.
- Сосновский Д.И., Гроссгейм А.А. [Автореферат: Определитель растений окрестностей Тифлиса] // Ботаническое обозрение. Реферирующий орган Главного Ботанического сада в Петрограде. – 1923. – Т. 1 (1919–1920 г.), № 3. – С. 93–94.
- Гроссгейм А.А. Опыт деления южного Закавказья на флористические провинции // Журнал Русского ботанического общества. – 1924. – Т. 9. – С. 83–100.
- Grossheim A., Schischkin B. Schedae ad Herbarium "Plantae orientalis exsiccatae". Fasc. I-VIII. № 1-200. – Тифлис, 1924. – 52 с. – Fasc. IX-XVI. № 201-400. – Тифлис, 1928. – 52 с.
- Гроссгейм А.А. Материалы к познанию растительных формаций северо-западной Персии // Журнал Русского ботанического общества. – 1925. – Т. 10, № 3–4. – С. 251–278.
- Гроссгейм А., Сосновский Д., Шишкин Б. Флора Тифлиса. Часть 1 // Труды Музея Грузии. – 1925. – № 3. – С. 1–211.
- Гроссгейм А.А. Типы растительности северной части Нагорного Дагестана. – Тифлис, 1925. – 68 с.
- Гроссгейм А.А. Новые данные к познанию кавказских люцерн // Записки научно-прикладных отделов Тифлисского ботанического сада. – 1925. – Вып. 4. – С. 143–148.
- Гроссгейм А.А. Материалы к характеристике растительных формаций северо-западной Персии. В кн.: Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Москве в январе 1926 года. – М., 1926. – С. 73–74.
- Гроссгейм А.А. Флора Талыша. – Тифлис, 1926. – 273 с.
- Grossheim A.A. Vegetation und Flora des Talysch-Gebietes // Beihefte zum Botanischen Centralblatt. Abteilung 2: Systematik, Pflanzengeographie, angewandte Botanik etc. – 1926. – Bd. 43. – S. 1–33.
- Гроссгейм А.А. Западноевропейские флористы о флоре СССР (Обзор) // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 1–2. – С. 233–239.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Kozlowska A. La variabilite de Festuca ovina L. en rapport avec la succession des associations steppiques du plateau de la Petite Pologne] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 375–377.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Podpera J. Die ostrussischen Laubmischwalder] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 377–378.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Warburg O., Erg A. Pisum fulvum Sibth. et Sm. v. nova amphicarpum] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 378–379.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Стефанов Б. Монография на род Colchicum L.] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 379–380.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Wulff E. Entwicklungsgeschichte der Flora der Krim] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 380–381.
- Grossheim A.A. Iter Persicum primum // Beihefte zum Botanischen Centralblatt. Abteilung 2: Systematik, Pflanzengeographie, angewandte Botanik etc. – 1927. – Bd. 44. – S. 199–248.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Hard av Segerstad F. Sydsvenska Florans vaxtgeogradiska Huvudgruppe] // Журнал Русского ботанического общества. – 1927. – Т. 12, № 1–2. – С. 228–231.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Stojanoff N. On the origin of the xerothermic plant element in Bulgaria] // Журнал Русского ботанического общества. – 1927. – Т. 12, № 1–2. – С. 232–233.
- Гроссгейм А.А. Некоторые новые для Кавказа виды цветковых растений // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1927. – Новая серия. Вып. 3–4. – С. 15–24.
- Гроссгейм А.А. Пролески Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1927. – Новая серия. Вып. 3–4. – С. 179–202.
- Гроссгейм А.А. Некоторые данные маршрутного исследования бородачевой и ковыльной степи в Центральном Закавказье // Журнал Русского ботанического общества. – 1928. – Т. 13, № 3–4. – С. 271–310.
- Гроссгейм А.А. Краткий очерк растительного покрова С.С.Р. Армении // Комиссия районирования при Государственной плановой комиссии С.С.Р. Армении. Материалы по районированию. – Тифлис–Эривань, 1928. – Вып. 2. – С. 1–38.
- Гроссгейм А.А. Флора Кавказа. Первое издание. Том 1. – Эривань–Тифлис, 1928. – 296 с. – Том 2. – Эривань–Тифлис, 1930. – 438 с. – Том 3. – Тифлис–Эривань, 1932. – 405 с. – Том 4. – Баку, 1934. – 344 с.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Попов М.Г. Основные черты истории развития флоры Средней Азии] // Журнал Русского ботанического общества. – 1928. – Т. 12, № 3. – С. 357–359.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Eig A. On the vegetation of Palestine] // Журнал Русского ботанического общества. – 1928. – Т. 12, № 4. – С. 417–420.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Gaussen H. Vegetation de la moitie orientale des Pyrenees] // Журнал Русского ботанического общества. – 1929. – Т. 14, № 1. – С. 111–113.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Kozlowska A. Etudes phyto-sociologiques sur la vegetation des roches du plateau de la Petite-Pologne] // Журнал Русского ботанического общества. – 1929. – Т. 14, № 1. – С. 114–115.
- Гроссгейм А.А., Сосновский Д.И., Троицкий Н.А. [Реферат: Михеев А.А. Опыты и наблюдения на Мугани в 1922–23 и 24 г. Флора Апшеронского полуострова. Флора Азербайджана] // Журнал Русского ботанического общества. – 1929. – Т. 14, № 2. – С. 202–204.
- Гроссгейм А.А. Новые и критические формы кавказских растений // Журнал Русского ботанического общества. – 1930('1929'). – Т. 14, № 3. – С. 297–315.
- Гроссгейм А.А. Новые виды растений из Азербайджана // Труды Ботанического института Азербайджанского филиала АН СССР. – 1936. – Т. 2. – С. 245–261.
- Гроссгейм А.А. Анализ флоры Кавказа. – Баку, 1936. – 259 с.
- Гроссгейм А.А. Флора Кавказа. Второе издание. Том 1. – Баку, 1939. – 402 с. – Том 2. – Баку, 1940. – 284 с. – Том 3. – Баку, 1945. – 321 с. – Том 4. – М.–Л., 1950. – 311 с. – Том 5. – М.–Л., 1952. – 453 с. – Том 6. – М.–Л., 1962. – 256 с. – Том 7. – Л., 1967. – 549 с.
- Гроссгейм А.А. Заметки о кавказских астрагалах // Заметки по систематике и географии растений Тбилисского ботанического института. – 1940. – Вып. 9. – С. 13–19
- Гроссгейм А.А. Что такое Dionysia sp. indet. Boiss. et Kusn. с Кавказа? // Заметки по систематике и географии растений Тбилисского ботанического института. – 1940. – Вып. 11. – С. 3–5.
- Гроссгейм А.А. Лотос в СССР // Ботанические материалы Гербария Ботанического института имени В.Л. Комарова АН СССР. – 1940. – Т. 8, вып. 8. – С. 130–136.
- Гроссгейм А.А. Новый вид молочая с Кавказа // Ботанический журнал СССР. – 1940. – Т. 25, № 4–5. – С. 330–331.
- Гроссгейм А.А. Новый вид тополя с Кавказа – Populus Sosnowskyi sp. n. // Заметки по систематике и географии растений Тбилисского ботанического института. – 1941. – Вып. 10. – С. 1–4.
- Гроссгейм А.А. Институт ботаники АзФАН // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1943. – № 6. – С. 71–84.
- Гроссгейм А.А. В.Л. Комаров – крупнейший ботаник Советского Союза // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1944. – № 10. – С. 19–21.
- Гроссгейм А.А. Новые виды цветковых растений из Закавказья // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1944. – № 10. – С. 30–47.
- Гроссгейм А.А. Новый пирамидальный тополь. Populus Schischkini sp. nova // Ботанический журнал СССР. – 1944. – Т. 29, № 4. – С. 124–125.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Заметки по систематике и географии растений. Вып. 12] // Ботанический журнал. – 1946. – Т. 31, № 2. – С. 49–50.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Сосновский Д.. Оригиналы и аутентики представителей флоры Кавказа. I. Аутентики Музея Грузии. Род Quercus] // Ботанический журнал. – 1946. – Т. 31, № 2. – С. 50–52.
- Гроссгейм А.А. Ксероморфогенез и некоторые вопросы истории флоры (тезисы доклада) // Ботанический журнал. – 1947. – Т. 32, № 1. – С. 43–44.
- Гроссгейм А.А. Два новых астрагала из Закавказья // Ботанические материалы Гербария Ботанического института имени В.Л. Комарова АН СССР. – 1947. – Т. 10. – С. 100.
- Гроссгейм А.А. Высокогорные кавказские представители рода Podospermum D. C. // Заметки по систематике и географии растений Института ботаники АН Грузинской ССР. – 1947. – № 13. – С. 65–68.
- Гроссгейм А.А. Растительный покров Кавказа. – М., 1948. – 267 с.
- Гроссгейм А.А. В горах Талыша. Рассказ об одной экспедиции. – М., 1948. – 122 с. Переиздана в 1960 г. – М., 1960. – 120 с.
- Гроссгейм А.А. Проблема филогении растений на предстоящем четвертом Всесоюзном ботаническом съезде // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 1. – С. 144–145.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: Harold N. Moldenke. A preliminary classification on the plant kingdom to families] // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 384–386.
- Гроссгейм А.А. К вопросу о графическом изображении характера эволюции на филогенетических схемах // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 4. – С. 407–415.
- Гроссгейм А.А. О новом геоботаническом районировании Кавказа // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 6. – С. 619–621.
- Гроссгейм А.А. Новый вид Argyrolobium из Закавказья // Заметки по систематике и географии растений Института ботаники АН Грузинской ССР. – 1948. – № 14. – С. 1–3.
- Гроссгейм А.А. Новые данные о кавказских Caryophyllaceae // Ботанические материалы Гербария Ботанического института имени В.Л. Комарова АН СССР. – 1949. – Т. 11. – С. 82–86.
- Гроссгейм А.А. Определитель растений Кавказа. – М., 1949. – 748 с.
- Гроссгейм А.А. [Реферат: А.Л. Тахтаджян. Морфологическая эволюция покрытосеменных] // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 2. – С. 211.
- Гроссгейм А.А. Основные задачи ботанической науки в свете мичуринского учения // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 233–244.
- Гроссгейм А.А. Растительные богатства Кавказа. – М., 1952. – 632 с.
- Гроссгейм А.А., Сахокия М.Ф. Обзор новейших систем цветковых растений. – Тбилиси, 1966. – 198 с.
Немає коментарів:
Дописати коментар