Володимир Липський: До 160-річчя від дня народження

В кінці лютого 2023 року виповнилося 160 років з дня народження видатного українського та радянського ботаніка, відомого дослідника рослинного покриву Бесарабії, Кавказу та Середньої Азії Володимира Іполитовича Липського (1863-1937).

Володимир Липський (фото з автографом, опубліковане у 1937 р. у випуску 13-14 "Журналу Інституту ботаніки АН УРСР", присвяченому пам'яті вченого)

Володимир Липський народився 27 лютого (11 березня) 1863 р. у селі Самостріли Волинської губернії (нині - Великомежиріцька сільська громада Рівненського району Рівненської області) у родині священника. У 1873-1877 рр. він навчався у Житомирській гімназії, а в 1877-1881 рр. - у колегії Павла Галагана у м. Київ. У 1881 р. був зарахований на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету імені Святого Володимира, де навчався до 1886 р. і під керівництвом видатного вітчизняного ботаніка, професора Івана Федоровича Шмальгаузена зацікавився ботанічними дослідженнями. Після закінчення університету В.І. Липський був призначений спочатку на посаду помічника консерватора, а згодом - позаштатного консерватора Ботанічного саду Київського університету. З огляду на той факт, що однією з найменш досліджених в ботанічному аспекті територій тодішньої південно-західної частини Російської імперії вважалася Бесарабія, за сприяння І.Ф. Шмальгаузена Володимир Липський був спеціально відряджений у 1887-1888 рр. на території нинішньої Одещини та Молдови, де зібрав великий гербарний матеріал, а, крім того, також відвідав у 1887 р. Закавказзя та Закаспійську область. У 1889-1895 рр. він активно займався вивченням флори Кавказу, одним з перших підкресливши схожість у видовому складі рослинного покриву Кримського півострова та Передкавказзя. У 1896-1899 рр. здійснив декілька тривалих експедицій до Середньої Азії. Результати цих експедицій висвітлені вченим у фундаментальних монографічних працях "Флора Кавказа" і "Флора Средней Азии", що стали класичними у вітчизняній ботанічній географії. На той час Володимир Липський вже перейшов на роботу до Імператорського ботанічного саду в Санкт-Петербурзі, де поступово пройшов шлях від молодшого (1894-1897) до старшого консерватора (1897-1902) та головного ботаніка і завідувача відділу живих рослин (1902-1918). Під час роботи в Петербурзькому ботанічному саду В.І. Липський був неодноразово відряджений до багатьох зарубіжних країн для ознайомлення з тамтешніми ботанічними садами: у 1902 р. від відвідав ботанічні сади Південної Європи і Північної Африки (Угорщина, Італія, Франція, Алжир, Туніс), у 1905 р. - Західну і Південну Європу (Англія, Італія, Іспанія, Португалія), у 1907 р . - Північну Америку, у 1909 р. - острови Цейлон і Перім, у 1910 р. - Південну Америку (Бразилія, Уругвай, Аргентина), у 1913 р. - Японію та Корею. 

У 1918 р. Володимир Липський повертається до Києва, де стає одним з активних організаторів Всеукраїнської академії наук, цього ж року Київський університет присуджує йому ступінь доктора ботаніки за сукупністю наукових праць. У цей період він активно бере участь в організації та роботи різних структурних одиниць новоствореної Академії наук, займає посаду директора Ботанічного саду, також керує кафедрою квіткових рослин ВУАН. У 1922-1928 рр. очолює Всеукраїнську академію наук, ставши її п'ятим президентом. Період керівництва В.І. Липським Академією наук припав на дуже складні часи протистояння останній більшовицькій владі.

У 1928 р. Володимир Іполитович, залишивши посаду президента ВУАН, переїзджає до Одеси, очоливши Одеський ботанічний сад. У цей період він активно займався вивченням природних ресурсів півдня України і північно-західної частини акваторії Чорного моря та вніс вагомий внесок у розширення асортименту колекцій саду. Помер Володимир Липський 24 лютого 1937 р., похований у м. Одеса.

Володимир Липський без жодних перебільшень має вважатися одним з найвидатніших українських ботаніків, навіть попри той факт, що вивченню власне флори України він приділив значно менше уваги, ніж флорам Кавказу і Середньої Азії. Також він неодноразово піддавався критиці за суто емпіричні погляди та відсутність теоретичних висновків з аналізу дуже цінних зібраних ним флористичних даних щодо історії розвитку рослинного покриву, еволюції флор і т.д. Загалом ним описано чотири нові для науки роди і понад 150 видів судинних рослин. Вагомим є внесок вченого у вивчення рослинного покриву нинішньої території Одеської області (наприклад, він уперше знайшов меч-траву болотяну (Cladium marsicus (L.) Pohl) та низку інших дуже рідкісних видів у пониззі Дунаю) та Гірського Криму (саме ним був описаний як новий для науки вузьколокальний кримський ендемічний вид Lepidium turczaninowii Lipsky, уключений нині до "Червоної книги України").

Найголовніші літературні джерела про життя і наукову діяльність Володимира Липського:

• Комаров В., Бородин И. Записка об ученых трудах Владимира Ипполитовича Липского. Известия Российской Академии наук. VI серия. 1924. Т. 18, вып. 12–18. С. 493–494.
  
• Бордзіловський Є.І. В.І. Липський (Некролог). Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1937. № 13–14 (21–22). С. 5–6.
• Федченко Б.А. В.І. Липський і його робота в С.-Петербурзькому ботанічному саду. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1937. № 13–14 (21–22). С.11-14.
• Федченко Б.А. В.И. Липский как исследователь Средней Азии. Известия Государственного географического общества. 1937. Т. 69, вып. 4. С. 694–696.
• Ильинский А.П. Академик В.И. Липский. Известия Государственного географического общества. 1937. Т. 69, вып. 4. С. 693–694.
• Федченко Б.А. Памяти Владимира Ипполитовича Липского. Советская ботаника. 1937. № 4. С. 101–106.
• Лыпа А.Л. Памяти Владимира Ипполитовича Липского (1863–1937). Природа. 1938. № 9. С. 99–101.
• Гольд Т.М. Владимир Ипполитович Липский. Труды Одесского государственного университета им. И.И. Мечникова. 1955. Год XCI, т. 145, серия биологических наук, вып. 7. С. 29–39.
• Барбарич А.І. Володимир Іполитович Липський. Київ: Видавництво АН УРСР, 1958. 40 с.
• Васильченко И.Т. Владимир Ипполитович Липский (К 100-летию со дня рождения). Ботанический журнал. 1963. Т. 48, № 8. С. 1236–1239.
• Ситник К.М., М'якушко Т.Я., Зиман С.М. Володимир Іполитович Липський (До 120-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1983. Т. 40, № 5. С. 97–99.
• Шеляг-Сосонко Ю.Р., Зиман С.М. Видатний флорист і організатор науки. Вісник АН УРСР. 1983. № 9. С. 94–96.
• Гольд Т.М., Доброчаєва Д.М. Володимир Іполитович Липський (До 125-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1988. Т. 45, № 3. С. 94–96.
• Доброчаева Д.Н., Мокрицкий Г.П. Владимир Ипполитович Липский. Киев: Наукова думка, 1991. 216 с. [На жаль, скан не дуже гарної якості]
  
• Доброчаєва Д.М., Мокрицький Г.П. Життя, повне сонця і тепла. У зб.: Аксіоми для нащадків: Українські імена у світовій науці: збірник нарисів. Львів: Меморіал, 1992. С. 356–373.
• Крецул Н.І. Роль гербарію в науковій діяльності Липського В.І. 1887–1917 рр. У зб.: Історія української науки на межі тисячоліть. Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Київ, 2001. Вип. 5. С. 120–124.
• Крецул Н.І. В.І. Липський − організатор ботанічних садів. У зб.: Історія української науки на межі тисячоліть. Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Київ, 2001. Вип. 6. С. 94–99.
• Крецул Н.І. Володимир Липський про ботанічні сади Європи. У зб.: Історія української науки на межі тисячоліть. Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Київ, 2002. С. 120–126.
• Крецул Н.І. Флористичні дослідження В.І. Липського. У зб.: Історія української науки на межі тисячоліть. Відп. ред. О.Я. Пилипчук. Київ, 2002. С. 157–163.
• Крецул Н.І. В. Липський як історик науки. У зб.: Історія освіти, науки і техніки в Україні: Перша конференція молодих вчених та спеціалістів: тези доповідей та повідомлень (30 травня 2002 р., м. Київ). Київ, 2002. С. 83–85.
• Черевченко Т.М., Чувікіна Н.В. Життєвий та творчий шлях Володимира Іполитовича Липського. Інтродукція рослин. 2003. № 4. С. 17–24.
• Чувікіна Н.В., Черевченко Т.М., Кваша В.В. Роль Володимира Іполитовича Липського в розробці наукових основ Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України. Інтродукція рослин. 2003. № 4. С. 25–29.
• Мельник В.І. В.І. Липський – ботанік, географ, мандрівник. Інтродукція рослин. 2003. № 4. С.30–36.
• Крецул Н.І. Академік Володимир Іполитович Липський – організатор науки. У зб.: Восьма конференція молодих істориків освіти, науки і техніки (21–23 травня 2003 р., м. Київ). Київ, 2003. С. 101–105.
• Крецул Н.І. Історико-науковий аналіз діяльності академіка В.І. Липського в контексті розвитку ботанічної науки в Україні: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук; 07.00.07 – історія науки і техніки. Київ, 2005. 19 с.
• Крецул Н.І., Федорончук М.М. Володимир Іполитович Липський (до 150-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 2013. Т. 70, № 1. С. 113–117.
• Мельник В.І. Наукова спадщина академіка В.І. Липського – національне надбання України. Інтродукція рослин. 2013. № 3. С. 115–121.
• Гармасар В.Г. Липський Володимир Іполитович (до 150-річчя від дня народження). Наука та наукознавство. 2013. № 2. С. 78–86.
• Шендеровський В. Неперевершений знавець природи - Володимир Липський. Президент Української академії наук у 1922-1928 роках. Світогляд. 2013. № 2. С. 2-10.
  
• Крецул Н. Володимир Іполитович Липський: нарис про життя та наукову спадщину. Світогляд. 2013. № 2. С. 11–15.
• Зиман С. Доля ботаніка. Урядовий кур’єр. 12 березня 2013.
• Крецул Н.І. Значення наукової спадщини академіка В.І. Липського для розвитку ботанічної науки. У зб.: Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття: Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 200-річчю від дня народження Людвіга Вагнера (14–16 травня 2015 р., м. Берегово, Україна). Ужгород, 2015. С. 412–416.
• Коваленко С.Г., Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Володимир Іполитович Липський – видатний ботанік, флорист, директор Одеського ботанічного саду. В зб.: Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: збірник статей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова (Одеса, 19–21 вересня 2017 р.). Одеса: ОНУ, 2017. С. 249–253.
  
• Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В., Бондаренко О.Ю. Володимир Іполитович Липський. Учні та родина. В зб.: Генофонд колекцій ботанічних садів і дендропарків – запорука сталих фітоценозів в умовах кліматичних змін: збірник статей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 150-річчю Ботанічного саду ім. акад. В.І. Липського ОНУ ім. І.І. Мечникова (Одеса, 19–21 вересня 2017 р.). Одеса: ОНУ, 2017. С. 253–256.
• Крецул Н.І. Академік В.І. Липський та ботанічний сад Української академії наук (1918-1928 рр.). У зб.: Актуальні питання біологічної науки: Матеріали ІІІ Міжнародної заочної науково-практичної конференції (Україна, м. Ніжин, 25 квітня 2017 р.). С. 148–153.
• Савчук В.С. Липський Володимир Іполитович, Президент Всеукраїнської академії наук 1922–1928 (До 100-річчя від дня заснування Національної академії наук України). Наука та наукознавство. 2019. № 1 (103). С. 109–132.
• Шевера М. Липський Володимир Іполитович (11.03.1863 – 24.02.1937). У кн.: Історія Інституту ботаніки в іменах. Відп. ред. Д.В. Дубина. Київ, 2022. С. 13–18.

Перелік наукових праць Володимира Липського:

1. Липский В.И. Отчет о ботанической экскурсии, произведенной летом 1887 г. в Бессарабии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1888. Т. 9, вып. 1–2. С. LXV–LXVII.
2. Липский В. Исследования о флоре Бессарабии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1889. Т. 10, вып. 2. С. 225–391.
3. Липский В. Ботаническая экскурсия за Каспий. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1891. Т. 11, вып. 2. С. 1–22.
4. Липский В.И. Некоторые особенности растительности Новороссийска (Черноморского округа). Вестник естествознания. 1891. № 2. С. 73–76.
5. Липский В.И. Десмидиевые из торфяного озера под Киевом. Вестник естествознания. 1891. № 2. С. 76–78.
6. Липский В. Исследование Северного Кавказа (1889–1890) (Предварительный отчет). Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1891. Т. 11, вып. 2. С. 23–61.
7. Липский В. От Каспия к Понту (Предварит. отчет о ботанич. исслед. Сев. Кавказа в 1891 г.). Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1892. Т. 12, вып. 2. С. 339–369.
8. Schmalhausen J., Hohnbaum E., Lipsky W. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1892 collectorum. Университетские известия. 1892. № 12. С. 1–11.
9. Schmalhausen J., Hohnbaum E., Lipsky W. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1893 collectorum. Университетские известия. 1893. № 12. С. 1–10.
10. Lipsky W. Plantae ghilanenses (in itinere per Persiam borealem anno 1893 lectae). Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1894. Т. 13, вып. 2. С. 221–232.
11. Lipsky W. Novitates florae Caucasi (1889–1893). Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1894. Т. 13, вып. 2. С. 273–362.
12. Lipsky W. De generibus novis Beketowia Krasn., Orthorrhiza Stapf et Schumannia O. Kze. Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1894. Т. 13, вып. 2. С. 356–368.
13. Липский В.И. Dioscorea caucasica sp. n. (Новый вид кавказской флоры). Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1894. Т. 13. С. 143–154.
14. Липский В.И. Необходимые добавления к моей статье о Dioscorea caucasica. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1894. Т. 13. С. 156–162.
15. Липский В. Flora Ciscaucasica. Очерк растительности Предкавказья (1889–92). Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1894. Т. 13. С. 209–288.
16. Липский В. Заметка о флоре Крыма. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1894. Т. 13. С. 407–421.
17. Липский В. Новые данные для флоры Бессарабии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1894. Т. 13. С. 423–444.
18. Липский В. Revisio generis Aphanopleura (Umbelliferae). Известия Императорской Академии наук. 1896. Т. 4, № 4. С. 373–381.
19. Lipsky W. Valerianella turkestanicae. Известия Императорской Академии наук. 1896. Т. 4, № 4. С. 383–387.
20. Lipsky W. Euphorbia soongarica Boiss. auf der Balkanhalbinsel. Österreichische Botanische Zeitschrift. 1897. T. 47, № 1. S. 1–2.
21. Lipsky W. Florae Caucasicae imprimis Colchicae novitates (1895). Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1897. T. 14, вып. 2. C. 245–316.
22. Липский В.И. Гиссарская экспедиция 1896 г. Предварительный отчет. Известия Русского географического общества. 1897. Т. 33. С. 193–209.
23. Липский В.И., Барщевский Л.С. [Сообщение об экспедиции в области Гиссарского хребта в Туркестане]. В кн.: Отчет Русского географического общества за 1896 год. Санкт-Петербург, 1897. С. 18–20.
24. Липский В.И. Гербарий Императорского С.-Петербургского Ботанического сада к концу его 75-летнего существования (1823–1898). Санкт-Петербург, 1898. 128 с.
25. Липский В.И. [Сообщение об экспедиции в Гиссар и на хребет Петра Великого]. В кн.: Отчет Русского географического общества за 1897 год. Санкт-Петербург, 1898. С. 17–19.
26. Липский В.И. Хребет Петра Великого и его ледники. Известия Русского географического общества. 1898. Т. 34. С. 291–316.
27. Липский В.И. Ледник Галагана в Каратегине. Ежегодник Коллегии Павла Галагана. Киев, 1898. С. 249–265.
28. Липский В.И. О новом виде чины (Lathyrus mulkak Lipsky) декоративном и кормовом. Вестник русского сельского хозяйства. 1898. Т. 11, № 2. С. 26–28.
29. Lipsky W. Notiz über Seseli Lehmannii Degen. Österreichische Botanische Zeitschrift. 1898. T. 48. S. 380–381.
30. Липский В.И. Гербарий. Алфавитный указатель всех коллекций, поступивших в гербарий Ботанического сада (1823–1898). В кн.: Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада за последнее его 25-летие (с 1873 по 1898 г.). Санкт-Петербург, 1899. С. 36–160.
31. Липский В. Кто был первый русский ботаник? Естествознание и география. 1899. № 2. С. 74–75.
32. Липский В. По поводу издания "Флоры Кавказа". Естествознание и география. 1899. № 3. С. 81–84.
33. Липский В.И. Ледниковые области Арзынга, Мозара и Мука. Известия Русского географического общества. 1899. Т. 35. С. 649–693.
34. Липский В.И. [Заявление о проекте поездки для исследования восточной части хребта Петра Великого]. Известия Русского географического общества. 1899. Т. 35. С. 750–751.
35. Липский В.И. Флора Кавказа. Труды Тифлисского ботанического сада. 1899. Т. 4. С. 1–585.
36. Липский В.И. Краткий путеводитель по Императорскому Ботаническому саду. Санкт-Петербург, 1900. 80 с.
37. Липский В. Paederota pontica Rupr. In: Delectus plantarum exsiccatarum quae per mutationi offert Hortus botanicus Universitatis Jurjevensis (Каталог сухих растений, предлагаемых в обмен Ботаническим садом Юрьевского университета). Юрьев, 1900. С. 78–79.
38. Липский В.И. [Сообщение о третьем путешествии в Среднюю Азию]. В кн.: Отчет Русского географического общества за 1899 год. Санкт-Петербург, 1900. С. 15–17.
39. Липский В. Материалы для флоры Средней Азии (Contributio ad floram Asiae Mediae). Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1900. T. 18, вып. 1. C. 1–146. 1904. T. 23, вып. 1. C. 1–247. 1910. Т. 26, вып. 2. С. 115–616.
40. Липский В. 202. Anemone albana Stev. 220. Taraxacum gymnanthum (Lk.) DC. 223. Nepeta supina Stev. 235a. Listera cordata R. Br. 242. Bromus commutatus Schrad. 248. Aspidium aculeatum Sw. 249. Nothochlaena maranthae RBr. 253. Thlaspi latifolium MB. 263. Saxifraga cartilaginea Willd. 264. Astrantia biebersteinii Trautv. 266. Asperula taurica Paczoski. 268. Galium tenuissimum MB. 269. Galium valantioides MB. 270. Inula glandulosa Willd. 273. Pyrola media Sw. 274. Primula nivalis Pall. 296. Aeluropus villosus Trin. 301. Ranunculus oreophilus MB. 305. Viloa minuta MB. 312. Trifolium angustifolium L. 313. Trifolium hirtum All. 315. Lathyrus aphaca L. 320. Aetheopappus pulcherrimus Willd. 323. Mulgedium cacaliaefolium MB. 358. Linum corymbulosum Rchb. 369. Siegesbeckia orientalis L. 371. Rhododendron caucasicum Pall. 372b. Pyrola uniflora L. 375. Chora perfoliata W. 377. Eritrichium nanum Schrad. 404a. Arabis albida Stev. 405. Dianthus fragrans MB. 417. Valeriana saxicola CAM. 427. Androsace villosa L. 430. Melissa officinalis L. 438. Fagus orientalis Lipsky. 457. Silene fimbriata (MB.) Sims. 465. Serratula quinquefolia MB. 467. Symphyandra pendula DC. 468. Vaccinium arctostaphylos L. 471. Pleurogyne carinthiaca Grisb. 473. Scrophularia olympica Boiss. 501. Thalictrum alpinum L. 510. Coronilla cretica L. 511. Prosopis stephaniana Spreng. 513. Dryas octopetala L. 519. Convolvulus persicus L. 522. Salvia horminum L. 523. Zizyphora capitata L. 524. Scutellaria orientalis L. 525. Sideritis montana L. 536. Allium globosum Redoute. 560. Silene humilis C. A. M. 564. Saxifraga irrigua MB. 566. Asperula stylosa (Trin.) Boiss. 568. Valerianella echinata Dufr. 572. Centaurea salonitana Vis. 581. Teucrium polium L. 589. Crocus sativus L. 590a. Crocus susianus Ker. 591. Fritillaria tulipaefolia MB. 446b. Molinia coerulea L. In: Schedae ad Herbarium Florae Rossicae, a Museo Botanico Academiae Imperialis Scientiarum Petropolitanae editum. Список растений Гербария русской флоры, издаваемого Ботаническим музеем Императорской Академии наук. ІІ (№№ 201–600). Санкт-Петербург, 1900. С. 1, 6–7, 13, 15, 17–18, 20, 22–24, 30–38, 48, 50–53, 58–59, 62, 64–65, 67, 72, 74–76, 83, 85–89, 92, 97–102, 104, 106–107, 110.
41. Липский В.И. Главнейшие гербарии и ботанические учреждения Западной Европы (Отчет о заграничной командировке 1900 г.). Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1901. Т. 18 (приложение). 123 с.
42. Липский В.И. С.И. Коржинский (некролог). Вестник Российского общества садоводства. 1901. С. 40–43.
43. Липский В. 609. Althaea armeniaca Ten. 615. Potentilla fruticosa L. 627. Azalea pontica L. 629. Omphalodes wittmanniana Stev. 640. Crocus scharojani Rupr. 660. Trifolium polyphyllum C. A. M. 664. Prunus divaricata Ledeb. 669. Galium coronatum Sibth. et Sm. 681. Veronica monticola Trautv. 682. Pedicularis atropurpurea Nordm. 685. Lamium tomentosum W. 707. Hypericum nummularioides Trautv. 752. Ranunculus subtilis Trautv. 764. Potentilla micrantha Ramond. 774. Pyrethrum roseum MB. 777. Primula amoena MB. 778. Anchusa myosotidiflora Lehm. 781. Veronica filiformis Sm. 784. Salvia canecens CAM. 790. Lilium monadelphum MB. 808. Tilia intermedia DC. 814. Potentilla oweriniana Rupr. 828. Myosotis amoena Rupr. 831. Digitalis ciliata Trautv. 841. Colchicum speciosum Stev. 850. Woodsia fragilis Moor. 857. Aethionema buxbaumii (Fisch.) DC. 883. Chardinia xeranthemoides Desf. 885. Echium amoenum Fisch. et Mey. 887. Rhynchocoris elephas (L.) Grisb. 891. Diarthron vesiculosum Turcz. In: Schedae ad Herbarium Florae Rossicae, a Museo Botanico Academiae Imperialis Scientiarum Petropolitanae editum. Список растений Гербария русской флоры, издаваемого Ботаническим музеем Императорской Академии наук. III (№№ 601–900). Санкт-Петербург, 1901. С. 2–4, 7–8, 12, 17–18, 20, 22–24, 29, 40–41, 45, 47–50, 52, 56, 58, 62–63, 65, 68–69, 76–77, 79.
44. Липский В.И. Горная Бухара. Результаты трехлетних путешествий в Среднюю Азию в 1896, 1897 и 1899 году. Ч. 1. Гиссарская экспедиция 1896 г. Санкт-Петербург, 1902. С. 1–318. Ч. 2. Хребет Петра Великого, Алай, 1897 г. Санкт-Петербург, 1902. С. 320–541. Ч. 3. Хребет Гиссарский и Восточная Бухара: хребет Дарвазский, Мозарский и Петра Великого, 1899 г. Санкт-Петербург, 1905. С. 542–735.
45. Липский В.И. Флора Кавказа. Дополнение І. Труды Тифлисского ботанического сада. 1902. Вып. 6, кн. 1. С. 1–100.
46. Липский В. 906. Draba scabra C.A.M. 914. Euonymus nana MB. 934. Nepeta cyanea Stev. 942. Tulipa caucasica sp. n. 953. Corydalis alpestris C.A.M. 956. Draba supranivalis Rupr. 963. Haplophyllum villosum Juss. 978. Artemisia armeniaca Lam. 979. Primula algida Adam. 1028. Lapsana intermedia MB. 1058. Silene kubanensis Somm. et Lev. 1059. Cerastium multiflorum C.A.M. 1077. Androsace albana Stev. 1082, 1083. Nepeta grandiflora MB. 1094. Carex tristis M.B. 1121. Primula macrocalyx Bnge. 1141. Carex atrata L. 1143. Kobresia caricina W. 1144. Avena scheuchzeri All. 1145. Glyceria arundinacea (MB.) Kunth. 1155. Draba ossetica (Rupr.) Somm. et Lev. 1160. Astragalus incertus Ledb. 1177. Pedicularis subrostrata C.A.M. In: Schedae ad Herbarium Florae Rossicae, a Museo Botanico Academiae Imperialis Scientiarum Petropolitanae editum. Список растений Гербария русской флоры, издаваемого Ботаническим музеем Императорской Академии наук. ІV (№№ 901–1200). Санкт-Петербург, 1902. С. 2, 4, 10, 12–13, 16–20, 24, 39, 47–48, 52–53, 56, 63, 69–70, 74–76, 81.
47. Липский В.И. Ботанические учреждения и сады в Южной Европе и Северной Африке. Труды Тифлисского ботанического сада. 1903. Вып. 6 (Приложение 2). С. 1–128.
48. Липский В.И. Флора Средней Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы. Ч. 1. Литература по флоре Средней Азии. Труды Тифлисского ботанического сада. 1903. Т. 7, кн. 1. С. 1–245. Ч. 2. История ботанического исследования Средней Азии. Там же. Т. 7, кн. 2. С. 249–337. Ч. 3. Ботанические коллекции. Прибавление. Там же. 1905. Т. 7, кн. 3. С. 341–841.
49. Lipsky W. Cruciferae, Umbelliferae, Valerianaceae. In: Paulsen O. Lientenant Olufsen's second Pamir Ekspedition. Plants collected in Asia-Media and Persia. Videnskabelige Meddelelser fra den Naturhistoriske Forening i Kjöbenhavn. 1903. P. 133–144.
50. Липский В.И. [Сообщение о путешествии в область Тянь-Шаня]. В кн.: Отчет Русского географического общества за 1903 год. Санкт-Петербург, 1904. С. 10–12.
51. Липский В.И. Поездка в Туркестан. Известия Русского географического общества. 1904. Т. 40. С. 465.
52. Липский В.И. [Сообщение о небольшой поездке в Туркестан]. В кн.: Отчет Русского географического общества за 1904 год. Санкт-Петербург, 1905. С. 19–20.
53. Lipsky W. Labiatae Altaicae novae. Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1905. T. 24, вып. 2. P. 119–122.
54. Липский В. 1359. Delphinium semibarbatum Bienert. In: Schedae ad Herbarium Florae Rossicae, a Museo Botanico Academiae Imperialis Scientiarum Petropolitanae editum. Список растений Гербария русской флоры, издаваемого Ботаническим музеем Императорской Академии наук. V (№№ 1201–1600). Санкт-Петербург, 1905. С. 58–59.
55. Липский В.И. Ботанические сады Мадрида, Лиссабона и Кью. Отчет о заграничной командировке 1905 года. Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1906. Т. 24 (Приложение). 267 с.
56. Липский В.И. По горным областям Русского Туркестана (Тянь-Шаня). Известия Русского географического общества. 1906. Т. 42, вып. 1. С. 91–236.
57. Липский В.И. Гербарий С.-Петербургского ботанического сада (1823–1908). Юрьев, 1908. 238 с.
58. Липский В. [Описание Onosma zerizaminum Lipsky (sp. n.)]. В: Федченко О.А., Федченко Б.А. Растения Туркестана, преимущественно Алая, собранные во время путешествий 1897, 1901 и 1904 годов. II. Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1908. Т. 28, вып. 1. С. 44–45.
59. Липский В. 1702. Trollius patulus Salisb. 1709. Silene lacera Sims. 1714. Astragalus ssahendi Buhse. 1730. Valerianella olitoria Poll. 1732. Valerianella truncata Betcke. In: Schedae ad Herbarium Florae Rossicae, a Museo Botanico Academiae Imperialis Scientiarum Petropolitanae editum. Список растений Гербария русской флоры, издаваемого Ботаническим музеем Императорской Академии наук. VІ (№№ 1601–2000). Санкт-Петербург, 1908. С. 34, 37, 39–40, 46–47.
60. Липский В.И. Поездка на о. Цейлон в 1908 г. Ежегодник Зоологического музея Императорской Академии наук. 1909. Т. 14. С. XXXIV–XXXVII.
61. Липский В.И. Краткая характеристика Копальской растительности: Предварительный отчет о ботанических исследованиях в Сибири и Туркестане в 1910 году. Санкт-Петербург, 1910. С. 172–186.
62. Липский В.И. Лесная растительность Туркестана. Труды по лесному опытному делу в России. 1911. Вып. 30. С. 1–60.
63. Липский В.И. Цейлон и его ботанические сады. Санкт-Петербург, 1911. 282 с.
64. Липский В. [Описание Salsola iliensis Lipsky (sp.n.)]. В: Федченко Б.А. Гербарий Туркестанской флоры. Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1912. Т. 32, вып. 1. С. 6–7.
65. Липский В.И. Краткий путеводитель по Ботаническому саду Петра Великого. Санкт-Петербург, 1913. 96 с.
66. Липский В.И. Краткий очерк флоры Закаспийской области. В кн.: Предварительный отчет о ботанических исследованиях Сибири и Туркестана в 1912 году. Санкт-Петербург, 1913. С. 235–256.
67. Липский В.И. Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада (1713–1913). Коллекция живых растений (оранжереи и парк). В кн.: Императорский С.-Петербургский ботанический сад за 200 лет его существования (1713–1913). Юбилейное издание. Ч. 1. Санкт-Петербург, 1913. С. 1–408.
68. Липский В.И. Биографии и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся с Бот. садом. Перечень растений, распространенных в культуре С.-Петербургским ботаническим садом [спільно з К.К. Мейснер]. Литературно-издательская деятельность С.-Петербургского бот. сада. В кн.: С.-Петербургский ботанический сад за 200 лет его существования (1713–1913). Юбилейное издание. Ч. 3. Санкт-Петербург, 1913. С. 1–582. [Поки доступний тільки фрагмент книги до с. 132]
69. Липский В.И. Сергей Иванович Коржинский: Краткий биографический очерк. Научное плодоводство. 1914. Т. 1, вып. 3. С. 179–184.
70. Липский В.И. Ботанические исследования в Закаспийской области. В кн.: Труды почвенноботанической экспедиции по исследованию колонизационных районов в Азиатской России. Ч. 2. Ботанические исследования 1912 г. Петроград, 1915. Вып. 4. С. 1–78.
71. Липский В.И. [Предисловие]. Юбилейный том трудов С.-Петербургского ботанического сада. 1915. Вып. 1. С. 1–8.
72. Липский В.И. Северная Америка и ее ботанические сады. Ч. 1. Нью-Йоркский ботанический сад. Петроград, 1915. 180 с.
73. Липский В.И. Исследование флоры Туркестана в смысле техническом и лекарственном (Предварительный отчет о работах в 1916 году). Петроград, 1917. 6 с.
74. Липский В.И. Путешествие в Джунгарский Алатау. Труды Главного ботанического сада. 1924. Т. 37. С. 1–127.
75. Липський В., Свиренко Д. Доповідь про ботанічний сад та інші ботанічні заклади заповідники. Вісті Державного степового заповідника "Чаплі". 1926. Т. 5. С. 143–144.
76. Липський В.І. Ботанічний сад Української Академії наук і його завдання. У кн.: Ювілейний збірник на пошану акад. Д.І. Багалія. Київ, 1927. С. 1–53. Доступно за посиланням.
    
77. Липский В.И. Краткий отчет о ботанических исследования Сухого Лимана (1927). В сб.: Труды Озерной комиссии, состоящей при Всеукраинской Академии наук. Одесса, 1928. Вып. 1. С. 34–42.
78. Липский В.И. Йод и агар-агар из водорослей Черного моря. Доклады Академии наук СССР. 1932. № 3. С. 60–64.