четвер, 15 грудня 2022 р.

Нові видання: "Історія Інституту ботаніки в іменах" (2022)

 Шановні друзі, радий повідомити, що нещодавно вийшла друком цікава книга "Історія Інституту ботаніки в іменах". Вона містить біографії та огляди наукового доробку 112 учених, які працювали в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України у різні часи з моменту заснування цієї установи 8 вересня 1921 р. Вона буде цікавою для дослідників історії ботаніки та природознавства в цілому, а також студентів та викладачів установ біологічного профілю. Це велика колективна робота, до якої загалом долучилося 63 автори з Києва і Львова. Невеликий внесок зробив і автор цих рядків, підготувавши у співавторстві з Д.В. Дубиною і Д.С. Винокуровим нарис про видатного вітчизняного ботаніка Ю.Д. Клеопова.

Історія Інституту ботаніки в іменах / Відп. ред. Д.В. Дубина. Київ, 2022. 353 с.


 Книга доступна для завантаження за цим посиланням, а також у ResearchGate.

Опубліковано о Немає коментарів:

понеділок, 12 грудня 2022 р.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 15-16

 Цей випуск присвячений пам'яті Олексія Шипунова - видатного ботаніка, засновника відомої дуже багатьом читачам мого блогу електронної бібліотеки "Флора і фауна" і автора Youtube-каналу "Tales from Greenhouse", який трагічно загинув 4 грудня в Японії.

Перелік праць:
 
  1. [Анонім] Комплексне обслідування тютюнництва Лівобережного Лісостепу України (Попередній звіт за матеріалами експедицій 1927 р.). Труди сільськогосподарської ботаніки. 1929. Т. 2, вип. 2. С. 95–138.
  2. Аверин В.Г. Краткий очерк оз. Лимана, б. Змиевского уезда Харьковской губернии. Природа и охота на Украине. 1924. Т. 2, № 1–2. С. 259–268.
  3. Алексеев А.Д. Достижения в изучении пойменных лугов УССР. Записки Харьковского сельскохозяйственного института. 1951. Т. 7. С. 149–174.
  4. Алексеев А.Д. Схема геоботанической классификации пойменных лугов бассейна Северного Донца. Записки Харьковского сельскохозяйственного института. 1957. Т. 13. С. 249–256.
  5. Балашов Л.С. Одичавшая ирга круглолистая в лесах Левобережного Полесья. В сб.: Первая научная конференция молодых ученых биологов (тезисы докладов). Киев: АН УССР, 1964. С. 74–75.
  6. Балашов Л.С., Асаул З.І., Мошкова Н.О., Партика Л.Я. Поліський державний заповідник, його флора та рослинність. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 184–187.
  7. Барбарич А.І., Дубовик О.М. Декоративні види соняшника (Helianthus L.) на Україні, їх біологія і систематика. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 136–137.
  8. Барулина Е. О засорении посевов хлебов однозернянкой в Крыму. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1925. Т. 14, вып. 1. С. 136–139.
  9. Бедей М.И. Геоботаническая характеристика некоторых формаций Festuceta Украинских Карпат. В сб.: Третья научная конференция молодых специалистов Института ботаники АН УССР (тезисы докладов). Киев: Наукова думка, 1965. С. 3–4.
  10. Берко И.Н. Растительность бассейна Лимницы в Горганах. В сб.: Третья научная конференция молодых специалистов Института ботаники АН УССР (тезисы докладов). Киев: Наукова думка, 1965. С. 5–6.
  11. Білик Г.І. Наукова сесія Інституту ботаніки АН УРСР, присвячена XVIII з’їзду ВКП(б). Вісті АН УРСР. 1939. № 3–4. С. 97–100.
  12. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Сучасний стан рослинного покриву Українського державного степового заповідника. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 140–143.
  13. Бортняк Н.Н., Любченко В.М. Сосудистые растения урочища Жуков хутор в окрестностях г. Киев. Охрана, изучение и обогащение растительного мира. 1985. Вып. 12. С. 28–37.
  14. Буняк В.И. Эфемероиды основных субформаций буковых лесов северо-восточного склона Украинских Карпат. Охрана, изучение и обогащение растительного мира. 1985. Вып. 12. С. 41–43.
  15. Водоп’янова Т.П. Суничниковий маквіс у Криму, необхідність його охорони і розширення ареалу. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 147–148.
  16. Вульф Е.В. К вопросу о получении эфирных масел в Крыму. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1926. Т. 16, вып. 4. С. 259–292.
  17. Гапон С.В., Гапон Ю.В. До поширення видів родини Polytrichaceae C. (мохоподібні) на Полтавщині. У зб.: Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (до 115-річниці М.І. Гавриленка). Полтава, 2004. С. 205–207.
  18. Гапон С.В., Кваша А.П., Гапон Ю.В. Мохоподібні штучних деревних насаджень м. Полтави та їх участь в утворенні бріоугруповань. У зб.: Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. Полтава, 2002. С. 90–92.
  19. Гарбовский Л. Sclerospora macrospora Sacc. на всходах пшеницы в Подольской губ. Материалы по микологии и фитопатологии. 1916. Т. 2, вып. 1. С. 10–15.
  20. Гарбовский Л. Болезни хлебных злаков в Подольской губ. в 1915 г. Материалы по микологии и фитопатологии. 1917. Т. 3, вып. 1. С. 7–34.
  21. Голова Т.П., Кононович Є.Л. Вплив засолення грунту кормових угідь на видовий склад травостою. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 98–100.
  22. Голубков А. Материалы к микологической флоре Херсонской губернии (апрель–сентябрь 1915 года). Материалы по микологии и фитопатологии. 1916. Т. 2, вып. 1. С. 16–18.
  23. Гринь Ф.О. Пам’яті акад. Ю.М. Висоцького. Вісті АН УРСР. 1940. № 2. С. 66–68.
  24. Двирна Т.С. Asclepias syriaca L. – история культивирования и современное распространение на территории Роменско-Полтавского геоботанического округа (Украина). В сб.: Инвазионная биология: современное состояние и перспективы: материалы рабочего совещания (Москва, 10–13 сентября 2014 г.). Москва, 2014. С. 82–88.
  25. Дідух Я.П. Географічна структура флори: ефект мішені. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 127–151.
  26. Дідух Я.П. Загадки Сморжівського лісу. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 251–255.
  27. Дідух Я.П. Проблеми динаміки ареалу. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 65–103.
  28. Дідух Я.П. Роль екології та географії рослин у розробці проблем розвитку рослинного покриву. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 27–64.
  29. Дідух Я.П. Роль річкових долин у розселенні видів рослин. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 246–250.
  30. Дідух Я.П. Сучасні підходи до класифікації біотичних об’єктів. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 190–210. [Також ця ж стаття виходила друком у «Віснику НАН України», 2005, № 1, с. 32–45]
  31. Дідух Я.П. Теоретичні проблеми еволюції рослинного покриву. У кн.: Етюди фітоекології. Київ: Арістей, 2008. С. 152–177.
  32. Дубовик О.Н. История флоры Донбасса в свете анализа родофлоры. В сб.: Первая научная конференция молодых ученых биологов (тезисы докладов). Киев: АН УССР, 1964. С. 83–84.
  33. Еленкин А.А. О формах лишайника Physcia grisea (Lam.) Elenk. nov. comb. Ботанические материалы Института споровых растений Главного ботанического сада РСФСР. 1922. Т. 1, вып. 2. С. 17–32.
  34. Ивашин Д.С. Дикорастущие лекарственные растения речных долин Левобережной Лесостепи Украины (Материалы к распространению, запасам сырья и биологии): Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Киев, 1963. 22 с.
  35. Ивашин Д.С., Ганжа Р.В., Стасилюнас О.А., Буланый Ю.И. Редкие болотные и водные растения юго-востока Левобережной Лесостепи и их охрана. В сб.: VII съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов (Ялта, апрель 1982 г.). Киев: Наукова думка, 1982. С. 269–270.
  36. Івашин Д.С. Весняні ефемероїди лісів Донецької височини. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 201–202.
  37. Івашин Д.С. Ефемери та ефемероїди степів Донбасу. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 202–203.
  38. Івашин Д.С. Реліктові болотяні і водяні рослини долини Сіверського Дінця. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 159.
  39. Івашин Д.С., Зиман С.М., Хархота Г.І., Чуприна Т.Т. Еремурус гарний в Донбасі (поширення) та еколого-біологічні особливості. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 200–201.
  40. Івашин Д.С., Чуприна Т.Т. Поширення та місцезростання ковилів у Донбасі. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 158–159.
  41. Каневський Ю. Лікарські рослини Прилуччини. Бюлетень Прилуцького окружного музею. 1929. № 2. С. 8–18.
  42. Кащенко Н.Ф. О некоторых лекарственных и других растениях, разводимых в Киевском акклиматизационном саду. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1925. Т. 14, вып. 3. С. 137–138.
  43. Коротченко І.А. Еколого-ценотична диференціація рослинного покриву степів південної частини Лівобережного Лісостепу України. У зб.: Ю.Д. Клеопов та сучасна ботанічна наука: Матеріали читань, присвячених 100-річчю від дня народження Ю.Д. Клеопова. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 225–234.
  44. Кузьменко А. Цікава біологічна особливість осоту (Cirsium arvense Scop.). Труди сільськогосподарської ботаніки. 1927. Т. 1, вип. 2. С. 101–103.
  45. Кузьмичев А.И. Современная растительность болот Волынского лессового плато. В сб.: Третья научная конференция молодых специалистов Института ботаники АН УССР (тезисы докладов). Киев: Наукова думка, 1965. С. 11–12.
  46. Куковица Г.С. Систематическая структура флоры степей Западной Подолии. Охрана, изучение и обогащение растительного мира. 1985. Вып. 12. С. 15–20.
  47. Кучерява Л.Ф. Болота Киевской области и их народнохозяйственное значение: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Киев, 1966. 16 с.
  48. Кучерявая Л.Ф. Реликты водной флоры Киевского водохранилища. Охрана, изучение и обогащение растительного мира. 1985. Вып. 12. С. 37–41.
  49. Липа О.Л. До вивчення фондів декоративних деревних і чагарникових екзотів УРСР. Вісті АН УРСР. 1937. № 4–5. С. 73–94.
  50. Любченко В.М. Про рослинність грабового лісу Канівського заповідника. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 211–212.
  51. Моляка О.Н. Флора мілководь і підтоплених ділянок Кременчуцького водоймища. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 121–123.
  52. Моляка А.Н., Потульницкий П.М. Интродукция цицании широколистной в мелководьях Кременчугского водохранилища. В сб.: Тезисы докладов Республиканской научной конференции по проблеме «Биологические основы рационального использования, преобразования и охраны растительного и животного мира» (27–30 октября 1965 г., г. Симферополь). Симферополь, 1965. С. 85–87.
  53. Мринский О.П. Ботанико-географический очерк Левобережной Лесостепи Украины: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Киев, 1971. 33 с.
  54. Мулярчук С.О. Деякі дані до характеристики тимофіївки вузлуватої. Збірник статей Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В. Гоголя. Природничі науки. Київ: Вища школа, 1970. С. 52–56.
  55. Нагорна П.І., Семеніхіна К.А. До питання про склад біоценозів малих річок Остер і Удай в межах Чернігівщини. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1974–1975 рр. Київ: Наукова думка, 1977. С. 57–58.
  56. Неводовський Г.С. Спостереження над грибковими хворобами польових рослин за час вегетації 1925 року. Київ, 1925. 16 с.
  57. Ніколаєв В.Ф. Рослинність багнищ західної частини Полтавщини. У кн.: Щорічник Музею Полтавського губернського земства. Полтава, 1918. Вип. 5–7. С. 33–59 [У скані відсутні оригінальні сторінки 38–39, вони замінені рукописним текстом].
  58. Ніколаєв В.Ф. Природничо-історичні екскурсії в околицях Полтави. Бюлетень Полтавського губерніального відділу народної освіти на Полтавщині. 1922. № 2. С. 12–16.
  59. Орлова Л.Д., Пугинська С.В., Орлова Н.О. Рідкісні та зникаючі рослини Варварівського лісу Карлівського району Полтавщини. У зб.: Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (до 115-річниці М.І. Гавриленка). Полтава, 2004. С. 216–219.
  60. Осадча Н. До фльори лікарських рослин Конотопщини. Труди сільськогосподарської ботаніки. 1929. Т. 2, вип. 2. С. 267–278.
  61. Павлович Л. О кормовых травах, дикорастущих и возделываемых в Украине. Земледельческая газета. 1877. № 11. С. 170–172. № 12. С. 186–188.
  62. Павловский И.Ф. Ботанические сады в Полтаве, разведение и собирание лекарственных растений в Полтавской губернии в прошлом столетии (По архивным данным). Труды Полтавской ученой архивной комиссии. 1915. Вып. 13. С. 199–253.
  63. Полынов Б. Список растений Остерского уезда, собранных во время почвенных исследований 1903 года и указанных для уезда г.г. Ракочи и Монтрезором. В кн.: Почвы Черниговской губернии. Вып. 1. Остерский уезд. Чернигов, 1906. С. 1–42.
  64. Попов Т.И., Проскоряков Е.И. О новом виде овсяницы Festuca cretacea sp. n. Бюллетень Общества естествоиспытателей при Воронежском государственном университете. 1927. Т. 2, вып. 1. С. 46–47.
  65. Протопопова В.В. Новые данные о распространении заносных растений на Украине за последние годы. В сб.: Первая научная конференция молодых ученых биологов (тезисы докладов). Киев: АН УССР, 1964. С. 97–98.
  66. Путешествие академика Гильденштедта по Слободско-Украинской губернии / Перевод и предисловие М.Н. Салтыковой; примечания Д.И. Багалея. Харьков, 1892. 89 с.
  67. Савич В.П. О новом почвенном лишайнике Cornicularia steppae mihi и лишайнике Cornicularia tenuissima. Ботанические материалы Института споровых растений Главного ботанического сада РСФСР. 1924. Т. 3, вып. 12. С. 185–188.
  68. Савич Л. Мох Phascum curvicollum Ehrh. в СССР. Ботанические материалы Института споровых растений Главного ботанического сада РСФСР. 1926. Т. 4, вып. 3. С. 25–26.
  69. Саричева З.А. Зміна рослинності лучного степу під впливом випасання на прикладі Михайлівської цілини. У зб.: Питання експериментальної ботаніки. Київ, 1964. С. 110–117.
  70. Сарычева З.А. Динамика растительного покрова луговых степей северо-восточной части Лесостепи Украины по исследованиям в заповеднике Михайловская целина: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Киев, 1966. 22 с.
  71. Сарычева З.А. Динамика колинов в растительных группировках северной луговой степи, на примере заповедника Михайловской целины. В сб.: Тезисы докладов Второго Всесоюзного симпозиума по физиолого-биохимическим основам формирования растительных сообществ (фитоценозов) (Киев, 23–27 мая 1967 г.). Киев: Наукова думка, 1967. С. 50–51.
  72. Сарычева З.А., Латышенко М.Д., Бородина О.И. Возрастной состав разнотравно-кострово-ковыльной ассоциации в заповеднике Михайловская целина. В сб.: Третья научная конференция молодых специалистов Института ботаники АН УССР (тезисы докладов). Киев: Наукова думка, 1965. С. 15–16.
  73. Скоробогатый А. Новые культуры в Крыму. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1925. Т. 14, вып. 4. С. 227–246.
  74. Смик Л.В. Нові види роду Otthia Nitz. на території України. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 78.
  75. Смирнов В.А. Влияние рекреации на структуру лесных биогеоценозов Лесостепи Левобережной Украины. В сб.: Биогеоценологические исследования на Украине: Тезисы докладов ІІІ республиканского совещания (18–19 декабря 1984 г.). Львов, 1984. С. 101–102.
  76. Смык Г.К., Тимофеев В.М. Реликтовая флора Центрального (Житомирского) Полесья УССР, ее происхождение, охрана и восстановление. Охрана, изучение и обогащение растительного мира. 1985. Вып. 12. С. 3–15.
  77. Собко В.Г. Рідкісні та маловідомі види піскової флори басейну р. Савранки. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 78–79.
  78. Спрыгин И. Геоботанические работы в Черниговской губернии. Предварительный отчет о летних ботанических экскурсиях по Черниговской губернии в 1912 году. В кн.: Предварительный отчет о работах по изучению естественно-исторических условий Черниговской губ. в 1912 году. Москва, 1913. С. 9–14.
  79. Станков С.С. О некоторых характерных культурных и одичавших растениях Южного берега Крыма. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1925. Т. 14, вып. 4. С. 275–324.
  80. Тверетінова В.В. Про костриці ряду Sulcatae V. Krecz. et Bobr. флори УРСР. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 80–82.
  81. Тишков А.А., Вайсфельд М.А., Быков А.В., Шеремет Л.Г. Некоторые итоги изучения биогеоценозов Михайловской целины (Сумская область). В сб.: Биогеоценологические исследования на Украине: Тезисы докладов ІІІ республиканского совещания (18–19 декабря 1984 г.). Львов, 1984. С. 139–140.
  82. Ткаченко В.С. Лучна рослинність заплави Сіверського Дінця в районі м. Змієва. У зб.: Питання експериментальної ботаніки. Київ, 1964. С. 103–109.
  83. Ткаченко В.С. Растительность поймы Сев. Донца в районе пос. Счастье. В сб.: Третья научная конференция молодых специалистов Института ботаники АН УССР (тезисы докладов). Киев: Наукова думка, 1965. С. 17–19.
  84. Траншель В. Опыты и наблюдения по биологии ржавчинных грибов за 1914–1919 гг. Ботанические материалы Института споровых растений Главного ботанического сада РСФСР. 1923. Т. 2, вып. 6. С. 83–86.
  85. Федорончук М.М. Критична ревізія деяких родів триби Sileneae DC. (підродина Caryophylloideae) родини гвоздичних (Caryophyllaceae Juss.) флори України. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Біологія. 2003. Вип. 169. С. 140–150.
  86. Федорченко І.М., Філатова О.В. Вивчення рідкісної фітобіоти крейдових схилів околиць м. Дворічна Харківської області. У зб.: Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (до 115-річниці М.І. Гавриленка). Полтава, 2004. С. 279–280.
  87. Черная Г.А. Водная флора притоков р. Северский Донец в пределах Харьковской области. В сб.: VI конференция молодых ученых-ботаников Украины: материалы конференции (Киев, февраль 1979 г.). Киев: Наукова думка, 1979. С. 44–46.
  88. Чопик В.И., Латышенко М.Д., Бортняк Н.Н., Погребенник В.П. Природная растительность зоны влияния Краснознаменской оросительной системы и ее изменения вследствие орошения. Охрана, изучение и обогащение растительного мира. 1985. Вып. 12. С. 21–28.
  89. Чорней І.І., Буджак В.В., Токарюк А.І., Никирса Т.Д. Рід Platanthera Rich. (Orchidaceae) у флорі Буковини – хорологічна характеристика. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Біологія. 2003. Вип. 169. С. 183–193.
  90. Шеремет Л.Г., Мазур Т.П. Видовой состав высшей водной флоры и растительности озер и стариц заповедника «Михайловская целина» Сумской области Украинской ССР. В сб.: VI конференция молодых ученых-ботаников Украины: материалы конференции (Киев, февраль 1979 г.). Киев: Наукова думка, 1979. С. 49–50.
  91. Шидловский В.Я. Заметки и наблюдения над жизнью природы в 1915 году. Бюллетень о вредителях сельского хозяйства и мерах борьбы с ними. 1915. № 3. С. 26–28. № 4. С. 16–20. № 5. С. 20–24. № 6. С. 22–29.
  92. Юглічек Л.С., Онищенко В.А. Грабово-дубові ліси на межі Малого та Житомирського Полісся. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Біологія. 2003. Вип. 169. С. 151–161.
  93. Яворский А. Материалы к флоре гименомицетов окрестностей гор. Киева. Материалы по микологии и фитопатологии. 1915. Т. 1, вып. 2. С. 10–34.
  94. Яната О. П. Крижевський (1873–1923 р. р.). Вісник сільськогосподарської науки. 1924. Т. 3, вип. 1–2. С. 70–72.
  95. Ячевский А.А. Бактериальные болезни хлебных злаков. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1925. Т. 14, вып. 1. С. 377–385.
  96. Borza A. Despre câteva Centauree din România. Buletinul de Informatii al Gradinii Botanice si al Muzeului Botanic dela Univeritatea din Cluj. 1924. T. 4, № 2–3. S. 33–37.
  97. Enculescu P. Contribuţiuni la Vegetaţia fanerogamică a Insulei Şerpilor. Buletinul de Informatii al Gradinii Botanice si al Muzeului Botanic dela Univeritatea din Cluj. 1924. T. 4, № 4. S. 89–95.
  98. Mühldorf A. Sphagnum Wulfianum Girgens. in Bucovina. Buletinul de Informatii al Gradinii Botanice si al Muzeului Botanic dela Univeritatea din Cluj. 1925. T. 5, № 1–2. S. 1–6.
  99. Soó R. Systematische übersicht der Pannonischen pflanzengesellschaften. I. Acta Botanica Academiae Scientiarum Hungaricae. 1957. T. 3. S. 317–373.
  100. Zamels A. Beiträge zur Kenntnis der Formenkreises Pulsatilla patens (L.) Mill. Acta Horti Botanici Universitatis Latviensis. 1926. T. 1. S. 81–108.
Попередні випуски рубрики:
 
Інші опубліковані матеріали:
Біографії видатних дослідників флори та рослинності України:
Бібліографії періодичних видань:
А також:
 
Як завжди, прошу вас не використовувати ці файли (як і загалом увесь контент з цього ресурсу) у комерційних цілях. Якщо раптом ви хочете підтримати мою діяльність, то найкращою допомогою зараз буде підтримка Збройних сил України у боротьбі зі військовою агресією окупантів.
 
Якщо раптом щось не працює і ви не можете завантажити потрібний вам файл - будь ласка, напишіть про це у коментарях або зверніться до мене, скориставшись формою зворотного зв'язку (контактна форма) праворуч на головній сторінці мого блогу. Оперативну інформацію щодо роботи проєкту можна також отримувати у відповідному телеграм-каналі: t.me/davydovbotany

Опубліковано о Немає коментарів:

понеділок, 12 вересня 2022 р.

Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХVIII. Colchicaceae

 Черговою родиною, яка раніше входила до складу родини лілійних (Liliaceae sensu lato), але зараз має вважатися самостійною, є родина пізньоцвітові (Colchicaceae DC.). В еволюційному аспекті вона є близькою до мелантієвих, розглянутих докладніше у попередньому повідомленні, а також до справжніх лілійних (Liliaceae s.str.), про яких мова буде йти в наступному випуску. Наприклад, у чеклісті С.Л. Мосякіна і М.М. Федорончука 1999 року роди Bulbocodium L. i Colchicum L. уключені до складу родини Melanthiaceae, але вже у прагматичній класифікації С.Л. Мосякіна (2013) родина Colchicaceae визнається самостійною і незалежною, так само, як в усіх версіях системи Angiosperm Phylogeny Group (APG) та більшості новітніх систем покритонасінних інших авторів.

Представники родини Colchicaceae є багаторічними трав'яними рослинами, підземні органи яких представлені бульбами, бульбоцибулинами чи кореневищами. Їхній зовнішній вигляд може бути дуже різноманітним: від низьких трав з редукованим стеблом, листками у прикореневій розетці і поодинокими квітками (Colchicum L.) до рослин з дещо здерев'янілими (кущеподібними) добре розвиненими стеблами, черговими листками і дрібними квітками, зібраними у зонтикоподібні суцвіття (Kuntheria Conrad & Clifford). Листки у представників родини цілісні, здебільшого сидячі, від лінійних і шилоподібних до яйцеподібних, іноді з сітчастим жилкуванням. Квітки двостатеві, рідше одностатеві, актиноморфні (але іноді бувають і зигоморфні), поодинокі або зібрані у китиці, зонтики чи голівки, листочків оцвітини зазвичай 6 (рідко 7-12), тичинок 6, маточка з трьох плодолистків (рідше їх 2 чи 4), плід коробочка, рідко ягода (Disporum Salisb.).

За даними ресурсу POWO (станом на 11.09.2022) родина Colchicaceae налічує 15 родів і 286 видів, поширених на усіх материках, крім Антарктиди і Південної Америки. Найчисельнішими за кількістю видів є роди Colchicum (до 160 видів) і Wurmbea Thunb. (53 види), ареал першого з них охоплює помірні і тропічні регіони Європи, Африки, Західної і Центральної Азії, ареал другого - Центральну і Південну Африку, Австралію та Нову Зеландію. У Північній Америці, зокрема у центральних і східних штатах Канади і США, трапляється тільки один рід - Uvulana L. з п'ятьма видами. Два монотипні роди (Sandersonia Hook. i Baeometra Salisb. ex Endl.) є ендемічними для Капського флористичного царства, ще два (Hexacyrtis Dinter i Camptorrhiza Hutch., теж монотипні) дещо ширше трапляються у Південній Африці. Виключно африканським є також рід Ornithoglossum Salisb. (до 10 видів). Тільки в Австралії та Новій Гвінеї зафіксовані роди Burchardia R. Br. (шість видів), Kuntheria (монотипний) i Schelhammera R. Br. (два види). Рід Disporium (23 види за POWO) поширений виключно у Південно-Східній Азії, Gloriosa L. (11 видів) - в Африці і Південно-Східній Азії, а Iphigenia Kunth (12 видів) - в Африці, Південно-Східній Азії та Австралії.

Останнім часом обсяг деяких родів родини Colchicaceae був переглянутий та уточнений завдяки використанню молекулярно-філогенетичних методів. Для нас значний інтерес, безперечно, викликає низка робіт, що стосуються нині єдиного поширеного в Європі роду Colchicum. Так, нещодавно було переконливо доведено, що роди Androcymbium Willd., Bulbocodium L. i Merendera Ramond, що тривалий час вважалися самостійними, доцільніше приєднати до роду Colchicum, оскільки їх визнання робить останній поліфілетичним (Vinnersten, Reeves, 2003; Manning et al., 2007). На основі цих даних пізніше була запропонована нова класифікація родини (Vinnersten, Manning, 2007), в якій усі розглянуті вище 15 родів були розподілені за шістьмома трибами. Таким чином, добре відомий багатьом вітчизняним ботанікам вид Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng., уключений до третього видання "Червоної книги України" (2007), необхідно зараз розглядати у складі роду Colchicum (разом з іншими чотирма видами цього роду на території України, що також охороняються на загальнодержавному рівні).

Рис. 1. Морфологічна різноманітність видів, що мають нині бути уключені до роду Colchicum L. s.l.: A - Androcymbium ciliolatum Schltr. & K. Krause; B - A. latifolium Schinz; C - A. asteroides J.C. Manning & Goldblatt; D - A. longipes Baker; E - A. striatum Hochst. ex A. Rich.; F - A. dregei C. Presl; G - A. cuspidatum Baker; H - Merendera trigyna (Steven ex Adams) Stapf; I - Colchicum szovitsii Fisch. & C.A. Mey. (автор фото - John Manning, цит. за: Manning et al., 2007)

Рис. 2. Філогенетичні взаємозв'язки між представниками родини Colchicaceae на основі комбінованого аналізу ДНК-генів rps16, atpB-rbcL i trnL-F (цит. за: Vinnersten, Manning, 2007)

На території Лівобережного Лісостепу України родина Colchicaceae представлена тільки одним родом.

Colchicum L. - Пізньоцвіт
1753, Species Plantarum, 1: 341; id. 1754, Genera Plantarum, ed. 5: 159.
Тип: C. autumnale L. – Hitchcock in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 148.
= Bulbocodium L. 1753, Species Plantarum, 1: 294; id. 1754, Genera Plantarum, ed. 5: 142; тип: B. vernum L. – Steudel, 1840, Nomenclator Botanicus, ed. 2, 1: 236.
 
Ареал роду охоплює Європу, Африку, Західну і Центральну Азію. До складу роду загалом входить близько 160 видів, з них в Європі зафіксовано близько 100 видів, в Україні - п'ять видів, на території Лівобережного Лісостепу - один вид. Ще один вид - C. autumnale L., поширений в Україні переважно на Закарпатській низовині та у Карпатах, наводився для хутора Високого біля м. Лохвиця Полтавської області (Іллічевський, 1928; з посиланням на рукопис місцевого мешканця на прізвище Баранович), але ця вказівка є дуже сумнівною і може стосуватися лише культурних або випадково здичавілих рослин, які вирощувалися в культурі як декоративні.

1. Colchicum bulbocodium Ker Gawl. - Пізньоцвіт брандушковий (пізньоцвіт різнобарвний, брандушка різнобарвна)
1807, Curtis’s Botanical Magazine, 26: t. 1028.
≡ Bulbocodium vernum L. 1753, Species Plantarum, 1: 294.
Описано з Іспанії (“in Hispania”).
Лектотип: “Herb. Linn. № 417.1” (LINN). – Mathew & López González in Jarvis & al. (ed.), 1993, Regnum Vegetabile, 127: 27.
= Colchicum versicolor Ker Gawl. 1821, Botanical Register, 7: t. 571. – Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng. 1825, Systema Vegetabilium, ed. 16, 2: 40. – Bulbocodium vernum subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Richt. 1890, Plantae Europeae, 1: 189. – C. bulbocodium subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Perss. 2007, Botanische Jahrbücher für Systematik, Pflanzengeschichte und Pflanzengeographie, 127(2): 178. Опис зроблений з культурних рослин, батьківщиною яких була Східна Європа (“Bulb obtained from Moscow…. probably native of the South East provinces of the Russian dominions”), лектотип: оригінальне зображення "t. 571" з протологу – Persson, 2007, Botanische Jahrbücher für Systematik, Pflanzengeschichte und Pflanzengeographie, 127(2): 178.
= Bulbocodium ruthenicum Bunge, 1837, Delectus Seminum quae in Horto Botanico Universitatis Caesareae Dorpatensis Collecta: 11. Опис також був заснований на живих рослинах зі Східної Європи, що вирощувалися у Ботанічному саду Імператорського Юріївського університету (нині - Тарту, Естонія), тип невідомий.
Першоопис Bulbocodium vernum L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

Першоопис Colchicum bulbocodium Ker Gawl. (цит. за: Ker Gawler, 1807)
Першоопис Colchicum versicolor Ker Gawl. (цит. за: Ker Gawler, 1821)

Лектотип Colchicum versicolor Ker Gawl. (цит. за: Ker Gawler, 1821)

Оприлюднення номенклатурної комбінації Colchicum bulbocodium subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Perss. та позначення лектотипу цієї назви (цит. за: Persson, 2007)

На степових схилах балок і долин річок, узліссях. Зрідка. Зафіксовано у Полтавській, Сумській та Харківській областях, у лівобережній частині Київській області зараз, очевидно, є зниклим видом (відома єдина знахідка 1978 р. у Студениківському лісництві Бориспільського району, яка нашими дослідженнями не підтверджується). Можливо, вид буде знайдений у майбутньому також у Золотоніському районі Черкащини та на крайньому півдні Чернігівської області. Уключений до "Червоної книги України" та потребує охорони в усіх відомих локалітетах.
Примітка: В Україні цей вид представлений окремим підвидом - C. bulbocodium subsp. versicolor, який відрізняється від типу дещо дрібнішими та світлішими листочками оцвітини і бульбами менших розмірів. Типовий підвид росте на гірських луках Піренеїв та Південно-Західних Альп, subsp. versicolor - далі на схід, від Центральної Італії і Угорщини до р. Волга.
Детальнішу інформацію про поширення цієї рослини на території України Ви можете знайти у монографії В.І. Мельника зі співавторами "Bulbocodium versicolor (Melanthiaceae) - редкий вид флоры Европы" (2007).

Пізньоцвіт брандушковий на схилі долини р. Полузір'я у ботанічному заказнику "Рожаївський" (с. Рожаївка Полтавського району Полтавської обл., фото автора)

Пізньоцвіт брандушковий на степовому схилі балки біля с. Нова Мерефа (Харківський район Харківської обл.; фото автора)

Картосхеми поширення видів родини Colchicaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними зразками:

1 - Colchicum bulbocodium



Спостереження видів родини Colchicaceae з території Лівобережного Лісостепу України на ресурсі iNaturalist:

Colchicum bulbocodium

Попередні випуски:

Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XV. Cupressaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVІ. Nymphaeaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVII. Aristolochiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVIII. Acoraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХІХ. Lemnaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХ. Araceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХІ. Alismataceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXII. Butomaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIII. Hydrocharitaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIV. Scheuchzeriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXV. Juncaginaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXVI. Potamogetonaceae
Опубліковано о Немає коментарів:

пʼятницю, 12 серпня 2022 р.

Юрій Клеопов: До 120-річчя з дня народження

Зовсім нещодавно виповнилося 120 років з дня народження видатного українського флориста, геоботаніка і ботаніко-географа Юрія Дмитровича Клеопова (1902-1943).

Фото вченого з книги "Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР" (1990)

Юрій Клеопов народився 9 серпня 1902 р. у м. Городище на Черкащині у сім'ї священника Дмитра Степури (отримав прізвище "Клеопов" (гр. клео - славний) після отримання сану). Навчався спочатку у Смілянській гімназії, а у 1920-1924 рр. - у Вищому інституті народної освіти ім. М. Драгоманова у м. Київ. Вже з дитинства цікавився природознавством, а в період студентства мав можливість суттєво поглибити свої знання з природничих наук, слухаючи курси лекцій та проводячи практичні заняття під керівництвом видатних учених-педагогів О.В. Фоміна (морфологія і систематика рослин, ботанічна географія), О.А. Янати (загальна ботаніка), М.Г. Холодного (анатомія і фізіологія рослин), І.І. Шмальгаузена (загальна зоологія та ембріологія), П.А. Тутковського тощо. З 1921 р. Ю.Д. Клеопов став працювати у лабораторії академіка ВУАН Олександра Фоміна, а з 1923 р. був зарахований позаштатним науковим співробітником Ботанічного кабінету і гербарію ВУАН, де під керівництвом О.В. Фоміна розпочав дослідження флори та рослинності різних регіонів України. У квітні 1925 р. Ю.Д. Клеопов був зарахований до аспірантури науково-дослідної кафедри ботаніки у Київському ботанічному саду Київського університету, а з липня 1929 р. став штатним науковим співробітником Інституту ботаніки УАН. У 1930 р. вченому був присвоєний науковий ступінь кандидата біологічних наук за сукупністю праць без захисту дисертації, а у 1934 р. - вчене звання професора. У 1931-1939 рр. Ю.Д. Клеопов очолював відділ геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР, ставши його першим завідувачем, а з 1935 р. він також очолив кафедру ботанічної географії у Харківському державному університеті, якою успішно керував до 1941 р. У Харкові вчений мав змогу більше часу приділяти викладацькій роботі, читав лекції з ботанічної географії (останні викликали дуже велику зацікавленість навіть серед студентів інших факультетів), регулярно вів польові практики та активну індивідуальну науково-дослідну роботу зі студентами. До учнів Ю.Д. Клеопова належать добре відомі багатьом вітчизняним ботанікам вчені - доктори біологічних наук Дарина Доброчаєва і Георгій Зозулін, а також М. Киндяк, Д. Калашніков, О. Культенко, М. Журавльов.

Дуже складний період у житті вченого розпочався у серпні 1941 р. з початком фашистської окупації України. Спочатку Ю.Д. Клеопов разом з іншими викладачами і студентами ХДУ займався будівництвом та укріпленням оборонних споруд біля с. Залінійне на межі Харківщини і Дніпропетровщини, а згодом за сімейних обставин не зміг евакуюватися з Харкова у той час, коли окупація міста вже стала неминучою. У січні 1942 р. Ю.Д. Клеопов повернувся до Києва. Одним з небагатьох інститутів АН УРСР, що продовжили роботу в окупації, був саме Інститут ботаніки, який тоді мав назву Інститут сільськогосподарської ботаніки при Форшунцентрасе у Києві, очолюваний відомим німецьким ботаніком Генріхом Вальтером. З огляду на те, що Г. Вальтер добре знав та високо оцінював наукові праці Ю.Д. Клеопова, йому було запропоновано стати заступником Г. Вальтера, так званим "українським директором" Інституту. У цей складний час в установі працювали ті вітчизняні ботаніки, які з різних причин також не змогли евакуюватися - Є.І. Бордзіловський, Н.О. Десятова-Шостенко, І.Г. Зоз, Г.М. Зозулін, О.Г. Радде-Фоміна, Є.Т. Полонська та ін., ними проводилися ботанічні екскурсії, збір гербарних зразків та лікарських рослин, складання карт ареалів видів флори України тощо. В одній з таких екскурсій з вивчення  лікарських рослин на Черкащині Юрій Клеопов відвідав рідну для себе Смілянщину, де й закінчився його земний шлях. Помер вчений 13 липня 1943 р. після раптової хвороби. Похований на старому польському кладовищі у м. Сміла.

Основні наукові досягнення Юрія Клеопова пов'язані з вивченням рослинного покриву лісів та степів Східної Європи (від Поділля до Уралу), що базуються на значному фактичному матеріалі, отриманому автором під час польових експедицій. Так, ним детально досліджувалися колишні Маріупільська і Сталінська округи на Донбасі, Черкащина, Київщина, Харківщина, здійснено декілька поїздок на Кам'янеччину, Полтавщину, Дніпропетровщину, до Тамбовської губернії та Приуралля. Результатом цього була низка важливих наукових праць ученого, що містять інформацію про найцікавіші флористичні знахідки з цих експедицій та описи нових для науки видів і таксонів нижчих рангів. Ю.Д. Клеопову належить оригінальна класифікація географічних елементів флори України, яка часто використовується і у наш час для аналізу флори. Безсумнівним і надзвичайно вагомим є внесок вченого у вивчення походження неморальних і степових видів флори України та шляхів їхньої міграції у зв'язку з нинішніми ареалами. Як таксономіст Юрій Клеопов відомий своїми грунтовними і оригінальними статтями про систематику і географію родів Dianthus L. i Silene L. s.l. родини Caryophyllaceae, хоча низка нових таксонів ним описано й з інших груп судинних рослин. Ю.Д. Клеопов підготував рукопис докторської дисертації «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР», яка не була захищена з огляду на початок Великої Вітчизняної війни, але завдяки наполегливості його учениці Дарині Доброчаєвій, була опублікована у 1990 році як окрема монографія. Чимало фахівців вважають цю книгу однією із зразкових робіт у галузі ботанічній географії, вона вже давно має класичний характер і наполегливо рекомендується до ознайомлення усім людям, які вважають себе ботаніками.

 Юрій Дмитрович Клеопов, на мою особисту думку, без жодних сумнівів має вважатися одним з найвидатніших українських ботаніків, однак його наукова спадщина ще потребує детальнішого вивчення, осмислення та аналізу. Не можна не згадати при цьому, що його ім'я з огляду на співпрацю з німцями у період фашистської окупації України тривалий час замовчувалося та ігнорувалося, а численні гербарні збори автора цитувалися у 12-томній "Флорі УРСР" без прізвища, а лише зі знаком "!".

Основні публікації про Ю.Д. Клеопова: 

Список наукових праць Юрія Клеопова:

  1. Клеопов Ю.Д. Про цікаву знахідку папоротів на Маріупільщині. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 3. С. 27–29.
  2. Клеопов Ю.Д. Дещо з фауни Lepidoptera Черкащини. Збірник праць Зоологічного музею. 1926. С. 79–81.
  3. Клеопов Ю. Матеріали для флори Надазов’я (Маріупольської окр.). Український ботанічний журнал. 1926. Т. 3. С. 28–34.
  4. Клеопов Ю., Дубовик М. Ботанічна екскурсія до кол. Переяславського повіту Полтавщини. Український ботанічний журнал. 1926. Т. 3. С. 44–45.
  5. Клеопов Ю.Д. Нові дані для флори Ліпецького повіту Тамбовської губернії. Вісник Київського ботанічного саду. 1926. Вип. 4. С. 11–15.
  6. Клеопов Ю. Нові й маловідомі рослини Маріупольської округи. Вісник Київського ботанічного саду. 1926. Вип. 4. С. 16–21.
  7. Клеопов Ю. Уваги до де-яких рослин Української флори. Вісник Київського ботанічного саду. 1927. Вип. 5–6. С. 84–88.
  8. Клеопов Ю. Хомутовський степ (Маріупольської окр.). У зб.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник І. Харків, 1927. С. 40–48. [На жаль, у скані відсутня остання сторінка цієї праці]
  9. Клеопов Ю. Новіші відомості про флору Поділля. Український ботанічний журнал. 1928. Т. 4. С. 24–32.
  10. Клеопов Ю.Д. Про видову самостійність Daphne Juliae K.-Pol. Вісник Київського ботанічного саду. 1928. Вип. 7–8. С. 74–77.
  11. Клеопов Ю. Рештки степової рослинності в Черкаській окр. У зб.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник ІІ. Харків, 1928. С. 37–49.
  12. Клеопов Ю. Степи Надазовської кристалічної смуги. У зб.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник ІІ. Харків, 1928. С. 61–67.
  13. Клеопов Ю.Д. Доповнення до флори Черкащини. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 3–17.
  14. Клеопов Ю.Д. Критичні уваги до де-яких рослин української флори ІІ. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 64–76.
  15. Клеопов Ю. До питання про клясифікацію степів південного сходу України. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 41–52.
  16. Клеопов Ю.Д. Доповнення до фльори Сталінської округи. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 68–86.
  17. Клеопов Ю.Д. Рослинність Сталінської окр. (короткий попередній нарис). У зб.: Матеріали дослідження ґрунтів України. Київ, 1929. Вип. 4. С. 52–62.
  18. Клеопов Ю.Д. До історії рослинного вкриття України. Четвертинний період. 1930. Вип. 1–2. С. 123–151.
  19. Клеопов Ю.Д. Про Маріупільську фльору в зв’язку з реліктовим питанням на Україні. Вісник Київського ботанічного саду. 1930. Вип. 11. С. 21–40.
  20. Клеопов Ю.Д. Огляд представників роду Dianthus України й сумежних місцевостей. Вісник Київського ботанічного саду. 1931. Вип. 12–13. С. 155–161. 1932. Вип. 14. С. 99–140.
  21. Kleopow Ju.D. Über das Alter der Relikte der Ukraine im Konnex mit den Sukzessionen ihrer Vegetation im Laufe der Quartärzeit. Четвертинний період. 1932. Вип. 4. С. 17–25.
  22. Клеопов Ю.Д. До питань, зв’язаних із знахідкою Orobus variegatus Ten. в лісах Правобережної України. Четвертинний період. 1932. Вип. 3. С. 207–214.
  23. Клеопов Ю.Д., Лавренко Є.М. Сучасний стан клясифікації Українських степів. Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН. 1933. № 5–6. С. 7–21.
  24. Клеопов Ю.Д. Залишки степової рослинності на Київській височині. Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН. 1933. № 5–6. С. 135–156.
  25. Клеопов Ю.Д. Рослинне вкриття південно-західної частини Донецького кряжа (кол. Сталінської округи). Вісник Київського ботанічного саду. 1933. Вип. 15. С. 9–162.
  26. Клеопов Ю.Д., Гринь Ф.О. Про умови росту та історію Euonymus nana MB. в Понтійській області. Вісник Київського ботанічного саду. 1933. Вип. 16. С. 109–115.
  27. Клеопов Ю.Д. Геоботанічний ескіз лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Журнал Інституту ботаніки ВУАН. 1934. № 2(10). С. 29–73.
  28. Клеопов Ю.Д. Рослинність Карлівського степового заповідника ВУАН. Вісник Київського ботанічного саду. 1934. Вип. 17. С. 41–86.
  29. Клеопов Ю.Д. Родина Orchidaceae. У кн.: Флора УСРР. Визначник квіткових та вищих спорових рослин УСРР. Частина І. Вищі спорові, голонасінні та вкритонасінні односім’ядольні. Київ: Держколгоспвидав, 1935. С. 327–344.
  30. Клеопов Ю.Д. Про геоморфогенетичні мотиви розвитку рослинного вкриття УРСР. Журнал Інституту ботаніки УАН. 1935. № 5(13). С. 13–74.
  31. Клеопов Ю.Д. Список рослин гербарію флори УСРР, що його видає Інститут ботаніки УАН. Центурія І (1934). Київ, 1935. С. 1–23.
  32. Клеопов Ю.Д. Геоботанический очерк районов свеклосеяния УССР. В кн.: Почвы в районах свеклосеяния. Москва–Ленинград, 1936. С. 75–95.
  33. Клеопов Ю.Д. Геоботанічний профіль від Дністра до Урала. Вісті Української Академії наук. 1936. № 1–2. С. 41–50.
  34. Клеопов Ю.Д. До систематики і географії Caryophyllaceae УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1936. № 9(17). С. 91–126.
  35. Клеопов Ю.Д. [Діагнози нових видів Silene polaris Kleop. sp. n. і Gypsophila ucrainica Kleop. sp. n.]. У кн.: Флора СССР. Т. 6. Ленинград, 1936. С. 890, 891.
  36. Клеопов Ю.Д. [Выступление в прениях к докладу Б. Городкова «Степные растения в Арктике» на совещании по истории флоры и растительности СССР, Ленинград, 25–29 января 1938 г.]. Советская ботаника. 1938. № 2. С. 86–87.
  37. Клеопов Ю.Д. Ботаніко-географічні етюди. І. Про нові знахідки Evonymus nana MB. i Coronilla elegans Panc. в УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1938. № 17(25). С. 136–165.
  38. Клеопов Ю.Д. Проект класифікації географічних елементів для аналізу флори УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1938. № 17(25). С. 209–219.
  39. Клеопов Ю.Д., Лавренко Є.М. Легенда до карти рослинності УРСР. У кн.: Геоботанічний збірник Інституту ботаніки АН УРСР. Київ, 1938. Вип. 2. С. 3–14.
  40. Клеопов Ю.Д. Реликты во флоре широколиственных лесов Европейской части СССР. В кн.: Проблемы реликтов во флоре СССР (тезисы совещания). 1938. Вып. 2. С. 16–25.
  41. Клеопов Ю.Д. Новини флори Присивашшя. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1939. № 21–22(29–30). С. 243–252.
  42. Клеопов Ю.Д. Основные черты развития флоры широколиственных лесов Европейской части СССР. В кн.: Материалы к истории флоры и растительности СССР. Москва–Ленинград, 1941. Вып. 1. С. 183–256.
  43. Клеопов Ю.Д. Перигляциальные степи Европейской части СССР. Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки ХДУ. 1941. Т. 4. С. 167–181.
  44. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. Киев: Наукова думка, 1990. 352 с.
  45. Клеопов Ю.Д. Геоботанічна карта УРСР в масштабі 1:1000000 (тезиси доповіді). У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 62–63.
  46. Клеопов Ю.Д. Karte Botanisch-Geographischer Rayons der Ukraine. У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 64–71.
  47. Клеопов Ю.Д. Про єдиний буковий ліс України. У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 72–77.
  48. Клеопов Ю.Д. География и экология полевых сорняков Украины. У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 78–90.
  49. Клеопов Ю.Д. Тезисы доклада «Лес и степь в их взаимоотношениях в пределах Европейской равнины СССР». У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 91–92.


Список нових для науки видів, описаних Юрієм Клеоповим з території України:

  1. Centaurea pseudoleucolepis Kleopow, 1926, Вісник Київського ботанічного саду, 4: 20. – Centaurea margaritacea subsp. pseudoleucolepis (Kleopow) Dostál, 1976, Botanical Journal of the Linnaean Society, 71(3): 204. Описано з заповідника «Кам’яні Могили» у Донецькій області (протологу не бачив). Голотип: «Ukrainia meridionalis: distr. Mariupol, in rupibus graniticis in loco “Kamjani Mohyly” dicto. Planta stepo-endemica! 05 VII 1925. G. Kleopow» (KW000006266!).
  2. Centaurea taliewii Kleopow, 1927, Вісник Київського ботанічного саду, 5–6: 87. – Rhaponticoides taliewii (Kleopow) M.V.Agab. & Greuter, 2003, Willdenowia 33(1): 61, nom. inval.; id. 2008, Med-Checklist, 2: 690. Описано з півдня степової зони Східної Європи («In steppis siccis castagneis et in declivis denudatis Ucrainae australioris atque Rossiae austro-orientalis (Prov. Taurica, Catherinoslav, Terra Cosaccorum Tanaiticorum et Astrachan … Маріупільська округа, глинясті схили до моря коло с. Ляпине 21.V.1926. пуп!! Маріупіль Вержбицький! (Герб. Київ. Бот. Саду). Мелітопільська округа, Асканія Нова, на цілинному степу. VI.1924 fl. fr. Окснер! Астраханська губ. Єргеня, південна Еліста. 1.VI (19.V.) 1890. fl. Пачоський!»). Лектотип (Шиян та ін., 2010): «Маріупільська округа, с. Ляпине, глинясті схили до моря, 21 V 1926, Ю. Клеопов» (KW000006278!).
  3. Cynanchum rossicum Kleopow, 1929, Вісник Київського ботанічного саду, 9: 66 (in clavi), 67, nom. inval.; id. in Hill, 1933, Index Kewensis, Suppl. 8: 67. – Vincetoxicum rossicum (Kleopow) Barbarych, 1950, Визначник рослин УРСР: 346. – Antitoxicum rossicum (Kleopow) Pobed. 1952, Флора СССР, 18: 690. – Alexitoxicon rossicum (Kleopow) Pobed. 1962, Taxon, 11(5): 174. – Vincetoxicum officinale var. rossicum (Kleopow) Grodzinska, 1971, Flora Polska, 12: 49. Описано зі сходу України та півдня Росії («in decliviis inter frutices in Ucraina orientalis atque in Rossia australi ... Specim. exam.: Prov. Charcov: 1. Ивановка-Каразина ex Herb. Delavignei! – V. medium. 2. Circa Charcovia! – V. medium. Prov. Tanaitica. 3. Ореховка на Медведице. 18.VI.1884. Д. Литвинов! – V. medium. Prov. Saratov: 4. Sarepta A. Becker! – V. medium. 5. Sarepta! – V. medium. 6. Цариц. у., с. Ольховатка. Персидський! – V. medium det. Шмальгаузен. № 1–2 Герб. Харк. Бот. Саду. № 3 Герб. Д. І. Літвінова. № 4–6 Герб. Київ. Ботан. Ін-ту»). Неотип (Федорончук и др., 2006): «Екатеринослав. Ар. Н. Войнов» (KW). Примітка: Номенклатурі цього виду присвячена одна з робіт за участю автора (Mosyakin et al., 2017).
  4. Cynanchum meoticum Kleopow, 1929, Вісник Київського ботанічного саду, 9: 70. – Antitoxicum meoticum (Kleopow) Pobed. 1952, Флора СССР, 18: 687. – Vincetoxicum meoticum (Kleopow) Barbarych, 1950, Визначник рослин УРСР: 395. Описано з півдня України («in lapidosis argillosisque decliviis et steppis meridiei extremae Ucrainae … Specim. exam.: Prov. Katerinoslav. 1. Околиці Маріуполя, схили зіллясті до р. Кальчика. 30.VI.1925. fr. Клеопов!! 2. Окол. Маріуполя, вапн. відсл. над р. Кальчиком. 20.V.1925. fl. Клеопов!! 3. Маріуп. округа, с. Чердакли, каменяст. степ над р. Полковою. 16.V.1926. fl. пуп. Клеопов!! 4. Маріуп. округа, Кам’яні Могили, жорства гранітова. 29.V.1926. fl. Клеопов!! Prov. Tanaitica. 5. Окол. Маріуполя, глинясті схили по Найденівськ. балці. 21.V.1926. fl. Клеопов!! 6. Маріупільська окр., с. Хомутове, вапн. відсл. в б. 24.V.1926 fl. Клеопов!! 7. Маріуп. окр., целена Принцфельд в окр. с. Карани. 5.VI.1923. fl. (fr.). Е. Лавренко и Н. Прошкина! – C. minus? 8. Таганр. окр., окр. с. Красново. Целина Клепфера, склоны балочки с б. м. обнаж. лесом. 4.VI.1923. Е. Лавренко и Н. Прошкина! – C. Schmalhauseni. 9. Таганр. у., окр. ст. Кутейниково, целина по склону б. Копани. 10.VI.1923. fr. (fl.). Е. Лавренко – C. minus? 10. Сталінська окр., ст. Амвросіївка, на взліссі байрачн. ліска по Білому ярі, мергель, 4.IX.1928. defr. Клеопов!! 11. Rostow! – V. medium. 12. Аксай. Скалы. 25.IV.1888. fl. Д. І. Літвінов! – V. medium. № 1–6, 10, 11 Герб. Київ. Ботан. Ін-ту. № 7–9. Герб. Харк. Бот. Саду. № 12 Герб. Д. І. Літвінова»). Лектотип (Крицька та ін., 2000): «Надозів’я. Маріупіль. Степовий схил до р. Кальчика (зіллястий участок). 30.VI.1925, Ю. Клеопов» (KW000003685!).
  5. Dianthus eugeniae Kleopow, 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 157, 161; id. 1932, op. cit. 14: 103. Описано зі східної частини України ("in pratulis silvaticis atque in steppis pratensis Ucrainae orientalis"). Лектотип (Федорончук, 1999): «Харьковская губ., Ахтырский у., урочище «Маков лес» близ Тростянца, 27.VI.1914, С. Милютин» (KW).
  6. Dianthus rogowiczii Kleopow, 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 156, 160; id. 1932, op. cit. 14: 104. Описано з західної частини України ("in silvis atque inter frutices Ucrainae occidentalis"). Лектотип (Федорончук, 1999): «Н. Град Волын. у. окр. г. Полонное. 1860, цв. Тышецкий» (KW). Примітка: Очевидно, цей вид слід вважати гетеротипним синонімом D. polonicus Zapał. 
  7. Dianthus pineticola Kleopow, 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 156, 161; id. 1932, op. cit. 14: 119. Описано з Полісся і північної частини Лісостепу ("in pinetis et pineto-quercetis nec non in pratis Ucrainae borealis et media"). Лектотип (Федорончук, 1999): «Ucrainia distr. Wasilkow, 1815, Andrz.» (KW). 
  8. Gypsophila ucrainica Kleopow, 1936, Флора СССР, 6: 748, 891. Описано з Лівобережного Полісся («Ucraina. In viciniis urbis Kiev in pineto prope pag. Darvitza. 9 VIII 1909. Leg. E. Bordzilowski; in Herb. Acad. Sci. URSS conservatur»). Голотип зберігається в LE. Примітка: Переважна більшість фахівців вважає цю назву синонімом G. fastigiata L.
  9. Silene krymensis Kleopow, 1936, Журнал Інституту ботаніки АН УСРР, 9(17): 115. – Otites krymensis (Kleopow) Klokov, 1974, Новости систематики высших и низших растений, 1974: 58. Описано з Гірського Криму («Крим.: Кара-кум, Карасубазарськ. р!»). Неотип (Крицька та ін., 1999): «Крымская обл., Белогорский район, с. Вышенное, Белая Скала, меловые склоны, 29.VIII.1964, О. Дубовик» (KW). 
  10. Silene donetzica Kleopow, 1936, Журнал Інституту ботаніки АН УСРР, 9(17): 116. – Otites donetzicus (Kleopow) Klokov, 1948, Ботанічний журнал АН УРСР, 5(1): 25. Описано з Донбасу і Передкавказзя («УСРР: Д.Л.-С.: Слав’янськ! Артемівськ! с. Часов Яр! Амвросіївка!! Ясеновата!! Красна могила! с. Олександрівка на р. Кальміусі! ст. Байрак, Горлівськ. р! Макіївка! Л. З.-Л. С.: Гори Артема! Крива Лука к. Ізюм. п! Комсомольське л-цтво! с. Ігнатівка! ст. Каранськ. р!! Передкав.: Ставрополь! П’ятигорськ!»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «RSS Ucr., ditio Donetzica, prope st. v. f. Jassinovataja, ad fl. Kalmiuss, 13.VII.1931, G. Kleopow» (KW000056764!). 
  11. Silene eugeniae Kleopow, 1936, Журнал Інституту ботаніки АН УСРР, 9(17): 119. – Otites eugeniae (Kleopow) Klokov, 1974, Новости систематики высших и низших растений, 1974: 61. Описано з Правобережного Лісостепу («УСРР: П. Л.-С.: Житомир! М. Турбів! ст. Устинівка! Біла Церква с. Лютори – с. Чайки! Богусл. р., с. Хотіва! Богусл. р.»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Білоцерківська округа, Богуславський р-н, с.с. Лютори × Чайки. На вирубці соснового лісу. 3.VII.1929, Є. Полонська, sub nom. S. pseudotites Besser» (KW).
  12. Scilla scythica Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 245. Описано з півдня степової зони («П. С. Захарівка, Новотроїцького р-ну, Запорізької області (Білик!)»). Тип: невідомий. Примітка: Самостійність виду є дискусійною, скоріше за все, його слід вважати синонімом S. autumnalis L.
  13. Cerastium syvaschicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 246. Описано з Присивашшя України («П. С. О-в Бирючий (Прянішніков!, Левіна!, Чича!, Зоз!), “Степок” між остр. Бирючим і с. Кирилівкою (Кот!), Солодкий під, Н.-Троїцьк. р-ну (Левіна!), о-в Джарилгач (Зоз!), коса Тендер (Давидич!), Ягорлицький півострів (Давидич!), Куюк-Тук (Зоз!, Л. Сукачов!»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «О-в Джарылгач. Солончаки в сев. ч. острова, плоская гривка, 16.V.1936, И. Зоз» (KW000017410!).
  14. Holosteum syvaschicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 246. – Holosteum umbellatum subsp. syvaschicum (Kleopow) Tzvelev, 2004, Флора Восточной Европы, 11: 173. Описано з Присивашшя («П. С. о-в Чурюк (Левіна!), о-в Китай (Попович!), о-в Куюк-Тук (Прянішніков!), Новотроїцький рн, ділянка № 64 меліофонду (Левіна!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999; помилково зазначений як голотип): «Melitopil. Ins. Tschurjuk. Новотроицкий р-н, о-в Чурюк, уроч. Узгун, 23.V.1928, Ф. Левина» (KW000056747!). 
  15. Arenaria zozii Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 247. Описано з приморських пісків на крайньому півдні України («ЛЗ–ЛС. Білосарайська коса на Азовському морі (Постригань). Бердянська коса на Азовському морі (Черн!). П. С. о-в Джарилгач (Зоз!), о-в Бирючий (Чича!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Українська РСР, Херсонська обл., о. Джарилгач в Чорному морі» (KW). Примітка: Самостійність виду є спірною, зазвичай нині його уключають до синонімів A. serpyllifolia L. s.l. або A. viscida Lois. 
  16. Scleranthus syvaschicus Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 248. Описано з подів півдня степової зони («Л.З.С. Асканія Нова (Клок n. v.). П. С. Куюк-Тук (Сукачов!), півостр. Чонгар (Кривошия!)»). Неотип (Крицька та ін., 1999): «Херсонська обл., Новотроїцький р-н, колгосп ім. Сталіна. Положистий схил Сиваша. 18.V.1951, Г. Білик» (KW000021349!). Примітка: Цей таксон потребує подальших досліджень. Більшістю новітніх авторів він розглядається як синонім S. verticillatus Tausch (=S. annuus subsp. verticillatus (Tausch) Arcang.). 
  17. Silene syvaschica Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 248. Описано з півдня степової зони («Var. pubescens Kleop. var. nova … П.З.С. окол. Миколаєва! Л.З.С. остр. Джарилгач (Дзевановський!), остр. Довгий в Ягорлицькій затоці (Шост. і Левіна!), коса Тендер (Давидич! Шост. і Левіна!), П.С. Новотроїцьк. рн, півостр. Тюбек (Кот!) … Var. glabra Kleop. var. nova … П.З.С. Між Одесою і Херсоном (Біберштейн!), окол. Миколаєва! Л.З.С. Буркутські плавні (Свистунова!), окол. с. Чалбас, Буркутські плавні (Лавр!), окол. Голої Пристані, хут. Солдати (Козлов!), Коса Тендер (Давидич!), П.С. Ташкишкентський під Новотроїцького рну (Левіна!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Distr. Cherson. Коса Тендер. Білі кучугури. У трингуляційного знаку, 500 м на північ від берега Чорного моря. Ракушняковий хребтик. 17.VII.1929, П. Давидич, № 458» (KW000021375!). Примітка: На нашу думку, цю назву треба вважати синонімом S. multiflora (Waldst. & Kit.) Pers. 
  18. Silene steppicola Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 250. Описано з Лісостепу і Степу («Subsp. glabra Kleop. subsp. nova … П. Л.-С. Новогеоргієвськ (Пач!), Л. Л.-С. Омельник Кременч. р-ну (Клеоп!!), Говтва Козельщанськ. р-ну (Клеоп!!), Лубни (Рог!), Абазівка Решетилівськ. р-ну (Лейба!), Полтава (Рог! Шмальг! Іллічевський!), бл. Мерефи (Стахорський!), Харків (Чеботарьов!), Зміїв (Мілютін!), Донецька біолог. станція Змієв. р-ну (Лавр! Клеоп!!), Коробові хутори Змієв. р-ну (Шир!), Маслівка кол. Зміїв. п. (Шир!), піски і Замостя к. Змієв. п. (Карзов!), окол. ст. Мохнач Чугуївськ. р-ну (Лавр!), Кочеток Чугуївськ. р-ну (Савенков!). Л. З.-Л. С. м. Білики Кобеляцького р-ну, Кобеляки, Карлівка (все Цінгер!), Павлоград (Криштофович!), Близнеці кол. Павлогр. п. (Лукашов!), Багатир на р. Вовчій (Клеоп!!), по Дінцю: Балаклія (Карзов!), Артемовські (кол. “Святі”) гори (Мілютін! Залєський! Кот!), Богородичне (Шир!), Петровська-Співаківка (Залєський!), Нов. Айдар к. Староб. пов. (Шир!) ... Subsp. pubescens Kleop. subsp. nova … Л. Л.-С. Окол. Мерефи (Стахорський!), Мостова, кол. Зміїв. пов. (Карзов!), Печеніги×Лебяже (Лавр!), Хотомля Стар. Салтівського р-ну (Черн!). Д. Л.-С. Серебрянка по Дінцю (Кот!). Л. З.-Л. С. Ізюм (Залєський!), Рубцево (Залєський!), Куп’янськ (Піскунов!), Дуванка к. Куп’янськ. п. (Клок!), Верхня Дуванка (Кот!), Андріївка к. Куп’янськ. п. (Черн!), Старобільськ (Черн!), Курячівка к. Староб. п. (Контрольський!), Нов. Айдар к. Староб. пов. (Шир!), Стрілецька цілина (Еттінген!), Петропавлівка Нижнє-Теплівськ. р-ну (Шир!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Полтавская губ., Кобелякский у., поляны в лесу бл. железнодорожной колонии, 15.V.1897, Н. Цингер» (KW). Примітка: На нашу думку, цю назву треба вважати синонімом S. multiflora (Waldst. & Kit.) Pers. 
  19. Lepidium syvaschicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 251. Описано з Присивашшя України («П. С. Захарівка Новотроїцьк. р-ну (Свистунова!), оз. Овер’янівське Новотроїцьк. р-ну (Кот.!), півостр. Тюбек (Левіна!), о-в Чурюк (Левіна!), о-в Чурюк-Тюб (Прянішніков!), о-в Бирючий (Чича!), окол. Генічеська, Арбатська стрілка (Кот.!)»). 
  20. Lepidium borysthenicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 251. Описано з Лівобережного Лісостепу («Л. Л.-С. Лубни і Березоточі Лубенського р-ну (Августинович!), Кременчук (Краснов), Солониця Козельщанського р-ну (Клеоп.!!), Мартинівка і Холява-Гребля Кобеляцького р-ну (Цінгер!), Турбаї Хорольськ. р-ну (Зоз!), Скалонівка (Іллічевський!), с. Лиман Зміївського р-ну (Лавр.!), оз. Горіле Зміївськ. р-ну (Савенков!)»). Примітка: Самостійність двох зазначених видів Lepidium L. та їхні взаємозв'язки з L. crassifolium Waldst. & Kit. i L. carthilagineum (C.A. Mey.) Thell. потребують спеціального дослідження.



Опубліковано о Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)