Флора Лівобережного Лісостепу України: XIІІ. Ephedraceae

Завершивши таксономічний огляд вищих спорових рослин, переходимо до розгляду голонасінних.

Розпочати варто з гнетоподібних - дуже цікавої групи голонасінних, що налічує три окремі роди, які настільки сильно відрізняються між собою, що зазвичай виділяються в окремі родини та порядки (а інколи навіть класи!). Незважаючи на дуже різкі та відмінні морфологічні ознаки, спільними рисами у будові цих рослин, що відокремлюють їх від решти голонасінних, є дихазіальний характер галуження верхівок пагонів, які несуть стробіли (такі галуження можна вважати своєрідними аналогами суцвіть у покритонасінних), повна відсутність смоляних ходів, супротивне розташування листків, наявність покривцю довкола стробілу, схожого з оцвітиною покритонасінних, судин у вторинній деревині та зародків з двома сім'ядолями. Ці риси, безперечно, мають вважатися прогресивними порівняно з іншими голонасінними, тому нерідко висловлювалися теорії, що саме гнетоподібні є найближчими родичами квіткових рослин. Однак ці думки, все ж, є недостатньо обгрунтованими і не підтверджуються новітніми молекулярно-філогенетичними даними. Втім, спорідненість усіх трьох родів між собою добре підтверджується філогенетично (див. наприклад: Ickert-Bond, Woiciechowski, 2004; Lu & al., 2014 тощо).

До гнетоподібних належать такі представники голонасінних рослин:

1. Рід Гнетум (Gnetum L.) з родини Гнетові (Gnetaceae) - близько 40 видів однодомних або дводомних вічнозелених дерев чи ліан з великими шкірястими еліптичними листками, поширених у тропіках Старого і частково Нового світу (найбільша кількість видів росте у Південно-Східній Азії).
2. Рід Вельвічія (Welwitschia Hook. f.) з родини Вельвічієві (Welwitschiaceae) - монотипний рід з єдиним видом - вельвічія дивна (Welwitschia mirabilis Hook. f.) - ендеміком пустелі Наміб у західній частини Південної Африки (у межах Анголи та Намібії). Вельвічія має вкорочене здерев'яніле стебло та лише два лінійні листки, які ростуть упродовж всього життя рослини.
3. Рід Ефедра (Ephedra L.) з родини Ефедрові (Ephedraceae) - близько 70 видів дводомних (рідко однодомних) чагарників та чагарничків з дуже редукованими лускоподібними листками, які ростуть переважно у посушливих районах Південної Європи, Азії, Америки та Північної Африки.

Представники гнетоподібних (a - Ephedra minuta, b - Gnetum parvifolium, c - Welwitschia mirabilis) та схематичне філогенетичне дерево (d), яке ілюструє спорідненість гнетоподібних з рештою голонасінних та з квітковими рослинами (цит. за: Yang & al., 2013)

Молекулярно-філогенетична спорідненість видів родини Ephedraceae Старого (OW) та Нового (NW) світу з родами Gnetum i Welwitschia (цит. за: Ickert-Bond, Woiciechowski, 2004)

У флорі України поширений тільки один вид гнетоподібних - ефедра двоколоскова (Ephedra distachya L.), який є типом даного роду і досить часто трапляється на кам'янистих відслоненнях та пісках півдня України. Для гір Криму неодноразово вказувався ще вид Ephedra arborea Lag. ex Bertol., описаний з острова Сардинія у Середземному морі (Бобров, 1974; Орлова, 2012), однак його видова самостійність нині вважається дуже сумнівною (Єна, Шевера, 2011).

I. Ephedra L. - Ефедра

 1753, Species Plantarum, 2: 1040.

Тип: E. distachya L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 192.

≡ Chaetocladus J. Nelson, 1866, Pinaceae: 161, nom. illeg. (тип – C. distachyus (L.) J. Nelson (‘distachys’)).

1. Ephedra distachya L. - Ефедра двоколоскова
1753, Species Plantarum, 2: 1040.
Описано з півдня Європи ("in G. Narbonensis, Hispaniae saxosis collibus marinis").
Лектотип: "Herb. Clifford: 465, Ephedra 1" (BM 647523). – Nouviant, 1996, Bulletin de la Murithienne Société Valaisanne des Sciences Naturelles, 114: 132.

Протолог Ephedra distachya L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

Ephedra distachya L. (цит. за: Губанов и др., 2002)

На сухих степових схилах. Дуже рідко. Достовірно відомий з двох місцезнаходжень у Полтавській (урочище "Зміїна гора" біля с. Лучки Кобеляцького р-ну) та Харківській (біля залізничної станції "Куряж" поблизу м. Харкова - збір В.М. Черняєва 1856 р., пізніше не знаходили). У Харківській області нині зник. За літературними даними наводиться також для Глобинського району Полтавської області (гора Пивиха біля смт Градизьк та окол. с. Манжелії - Байрак, Стецюк, 2005), ці вказівки потребують підтвердження (під час обстеження гори Пивихи у 2007 р. нами цей вид там не був знайдений). Росте у Лівобережному Лісостепу на північній межі свого ареалу, знаходиться під регіональною охороною на території Полтавської та Харківської областей.

Ефедра двоколоскова у стані квітування на пісках Федотової коси (Генічеський район Херсонської обл.)

Картосхема поширення єдиного виду родини Ephedraceae у Лівобережному Лісостепу України за дослідженими гербарними зразками:

1 - Ephedra distachya

Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae