До родини Безщитникові (Athyriaceae Alston) належить такий широко розповсюджений на території України рід, як безщитник (Athyrium Roth). У нашій країні ростуть два види цього роду: безщитник розставленолистий (A. distentifolium Tausch ex Opiz; відмічений тільки у Карпатах) та безщитник жіночий (A. filix-femina (L.) Roth). Останній вид, відомий ще під назвою "жіноча папороть", належить до типових і добре відомих більшості ботаніків папоротеподібних вітчизняної флори, він трапляється майже по всій території України, крім її найпівденніших степових районів.
У світовому масштабі родина Athyriaceae ("атіроїди" у розумінні К. Ротфельса зі співавторами) є майже космополітною (хоча більшість її представників росте саме у Північній півкулі). Вона охоплює близько 650 видів, об'єднані у три великі групи (клади), які найзручніше, мабуть, розглядати у ранзі самостійних родів: Athyrium s.l. (близько 230 видів; включає, крім Athyrium s.str., також близькі до нього роди Anisocampium C. Presl, Kuniwatsukia Pic. Serm., Neoathyrium Ching & Z.R.Wang i Cornopteris Nakai), Deparia Hook. & Grev. (близько 70 видів; сюди ж належать Lunathyrium Koidz., Dryoathyrium Ching, Parathyrium Holttum, Athyriopsis Ching, Dictyodroma Ching та Triblemma (J. Sm.) Ching) та Diplazium Sw. (близько 350 видів; включає також Allantodia R. Br., Anisogonium C. Presl, Callipteris Bory та Monomelangium Hayata).
Варто зауважити, що останнім часом висловлювалися різні точки зору на обсяг та місце родини безщитникових серед інших папоротеподібних. Так, у системі А. Сміта зі співавторами (2006) вони були уключені до родини Woodsiaceae, у системі М. Крістенхаша та М. Чейза (2014) - до складу збірної родини Aspleniaceae s.l. (куди також були зараховані Blechnaceae, Cystopteridaceae, Onocleaceae, Thelypteridaceae та Woodsiaceae, що навряд чи можна назвати зручним). Формально усі ці думки мають право на існування та є альтернативними варіантами тлумачення новітніх молекулярно-філогенетичних результатів (Schuettpelz, Pryer, 2007; Kuo & al., 2011). Автору цих рядків вважається правильнішим визнати самостійність родини Athyriaceae, вважаючи її сестринською щодо Woodsiaceae, як це прийнято у системах М. Крістенхаша зі співавторами (2011) та PPG I (2016).
1. Athyrium filix-femina (L.) Roth – Безщитник жіночий
1799('1800'), Tentamen Florae Germanicae, 3: 65.
≡ Polypodium filix-femina L. 1753, Species Plantarum, 2: 1090 (‘F. femina’).
Описано з Європи (“in Europae frigidioris subhumidis”).
Лектотип: зображення "Filix mas non ramosa, pinnulis angustis, rarioribus, profunde dentatis" у Плюкіне (Plukenet, 1692, Phytographia, pl. 180, fig. 4). – Jonsell & Jarvis, 1994, Nordic Journal of Botany, 14(2): 149.
Примітка: А. Бобров (1984) позначив лектотипом зразок "1251.39" з гербарію LINN, але ця типіфікація має бути відхилена з огляду на те, що даний зразок надійшов до ліннеївської колекції вже після виходу праці "Species Plantarum" у 1753 році (Jarvis, 2007).
У вільхових та широколистяних лісах, переважно на добре зволожених та затінених місцях. Характерний вид угруповань союзу Alnion incanae Pawłowski & al. 1928 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968. Спорадично трапляється у всіх областях ЛЛС, знаходиться під регіональною охороною на території Харківської області.
Завдяки характерним довгастим пірчасто-надрізаним чи пірчасто-роздільним сегментам другого порядку безщитник жіночий добре відрізняється як від видів роду Dryopteris, так і від інших наших папоротеподібних. Труднощі можуть виникати лише у тих випадках, коли Ви маєте справу з молодими ваями, що формуються рано навесні, нерідко останні є схожими з молодими ваями Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs чи D. dilatata (Hoffm.) A. Gray.
У лісостеповій зоні Athyrium filix-femina нині росте майже винятково під наметом лісу, тоді як на Поліссі, у Карпатах та на Прикарпатті цей вид часто трапляється і на відкритих заболочених ділянках.
У світовому масштабі родина Athyriaceae ("атіроїди" у розумінні К. Ротфельса зі співавторами) є майже космополітною (хоча більшість її представників росте саме у Північній півкулі). Вона охоплює близько 650 видів, об'єднані у три великі групи (клади), які найзручніше, мабуть, розглядати у ранзі самостійних родів: Athyrium s.l. (близько 230 видів; включає, крім Athyrium s.str., також близькі до нього роди Anisocampium C. Presl, Kuniwatsukia Pic. Serm., Neoathyrium Ching & Z.R.Wang i Cornopteris Nakai), Deparia Hook. & Grev. (близько 70 видів; сюди ж належать Lunathyrium Koidz., Dryoathyrium Ching, Parathyrium Holttum, Athyriopsis Ching, Dictyodroma Ching та Triblemma (J. Sm.) Ching) та Diplazium Sw. (близько 350 видів; включає також Allantodia R. Br., Anisogonium C. Presl, Callipteris Bory та Monomelangium Hayata).
Варто зауважити, що останнім часом висловлювалися різні точки зору на обсяг та місце родини безщитникових серед інших папоротеподібних. Так, у системі А. Сміта зі співавторами (2006) вони були уключені до родини Woodsiaceae, у системі М. Крістенхаша та М. Чейза (2014) - до складу збірної родини Aspleniaceae s.l. (куди також були зараховані Blechnaceae, Cystopteridaceae, Onocleaceae, Thelypteridaceae та Woodsiaceae, що навряд чи можна назвати зручним). Формально усі ці думки мають право на існування та є альтернативними варіантами тлумачення новітніх молекулярно-філогенетичних результатів (Schuettpelz, Pryer, 2007; Kuo & al., 2011). Автору цих рядків вважається правильнішим визнати самостійність родини Athyriaceae, вважаючи її сестринською щодо Woodsiaceae, як це прийнято у системах М. Крістенхаша зі співавторами (2011) та PPG I (2016).
I. Athyrium Roth – Безщитник
1799('1800'), Tentamen Florae Germanicae, 3: 31, 58.
1799('1800'), Tentamen Florae Germanicae, 3: 31, 58.
Тип: A. filix-femina (L.) Roth – Smith, 1875, Historia Filicum: 327.
1. Athyrium filix-femina (L.) Roth – Безщитник жіночий
1799('1800'), Tentamen Florae Germanicae, 3: 65.
≡ Polypodium filix-femina L. 1753, Species Plantarum, 2: 1090 (‘F. femina’).
Описано з Європи (“in Europae frigidioris subhumidis”).
Лектотип: зображення "Filix mas non ramosa, pinnulis angustis, rarioribus, profunde dentatis" у Плюкіне (Plukenet, 1692, Phytographia, pl. 180, fig. 4). – Jonsell & Jarvis, 1994, Nordic Journal of Botany, 14(2): 149.
Примітка: А. Бобров (1984) позначив лектотипом зразок "1251.39" з гербарію LINN, але ця типіфікація має бути відхилена з огляду на те, що даний зразок надійшов до ліннеївської колекції вже після виходу праці "Species Plantarum" у 1753 році (Jarvis, 2007).
Протолог Polypodium filix-femina L. (цит. за: Linnaeus, 1753) |
Оприлюднення бінарної комбінації Athyrium filix-femina (L.) Roth (цит. за: Roth, 1799) |
Лектотип Athyrium filix-femina (цит. за: Plukenet, 1692) |
Лектотипіфікація Polypodium filix-femina L. (Jonsell, Jarvis, 1994) |
У вільхових та широколистяних лісах, переважно на добре зволожених та затінених місцях. Характерний вид угруповань союзу Alnion incanae Pawłowski & al. 1928 класу Carpino-Fagetea Passarge 1968. Спорадично трапляється у всіх областях ЛЛС, знаходиться під регіональною охороною на території Харківської області.
Завдяки характерним довгастим пірчасто-надрізаним чи пірчасто-роздільним сегментам другого порядку безщитник жіночий добре відрізняється як від видів роду Dryopteris, так і від інших наших папоротеподібних. Труднощі можуть виникати лише у тих випадках, коли Ви маєте справу з молодими ваями, що формуються рано навесні, нерідко останні є схожими з молодими ваями Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs чи D. dilatata (Hoffm.) A. Gray.
Молода вая Athyrium filix-femina у вільшняку біля с. Пристанційне (Новосанжарський р-н Полтавської обл.) |
Athyrium filix-femina на узліссі дубово-соснового лісу в околицях м. Львовa |
Картосхема поширення єдиного виду родини Athyriaceae у Лівобережному Лісостепу України за дослідженими гербарними матеріалами:
1 - Athyrium filix-femina |
Немає коментарів:
Дописати коментар