Родина болотянопапоротеві (Thelypteridaceae) - багаточисельна (близько 30 родів і понад 1000 видів) та морфологічно досить різноманітна група наземних папоротей, характерна переважно для тропічних та субтропічних областей Старого і Нового світу. У помірних широтах трапляється вкрай обмежена кількість представників: у Європі відомо усього п'ять видів, з них три росте на території України. Це: Thelypteris palustris Schott (майже вся територія України, крім крайнього півдня), Phegopteris connectilis (Michx.) Wall. (Карпати і Правобережне Полісся) i Oreopteris limbosperma (All.) Holub (Карпати).
Загалом у складі родини Thelypteridaceae помітно переважають маловидові роди, до яких і належать представники вітчизняної флори (рід Thelypteris Schmidel у світовому масштабі налічує два або три види, Oreopteris Holub - три, Phegopteris (C. Presl) Fee - чотири). Їхня самостійність нині чітко підтверджується експериментально. Найчисельнішими ж за кількістю видів є роди Amauropelta Kunze (до 220 видів), Sphaerostephanos J. Sm. (близько 180), Goniopteris C. Presl (близько 120), Pneumatopteris Nakai (приблизно 80), Christella H. Lev. (близько 70), однак дуже ймовірно, що принаймні деякі з цих родів у майбутньому виявляться поліфілетичними і будуть розділені на декілька дрібніших, оскільки систематика родини Thelypteridaceae зараз переглядається дуже інтенсивно і ще далеко не усі представники вказаних родів залучені до молекулярно-філогенетичних досліджень.
За сукупністю морфологічних ознак відомий британський птеридолог Річард Ерік Голттам розділив родину Thelypteridaceae на шість окремих груп (Holttum, 1983). Однак ці результати все ж не зовсім корелюють з новітніми філогенетичними даними (Almeida & al., 2015).
Декілька слів варто сказати й про українську назву роду Thelypteris і самої родини: "теліптерис", як пропонують майже усі вітчизняні визначники і конспекти флор, без сумнівів, є калькою з латини. Ю. Кобів (2004) пропонує використовувати родову назву "Болотяна папороть", називаючи Thelypteris palustris болотяною папороттю звичайною; це є цілком прийнятним варіантом. Можна використовувати й назви "соскокрильник" чи "сосочкокрильник" (Зиман та ін., 2008).
В Україні росте один вид цього роду.
1. Thelypteris palustris Schott – Болотяна папороть звичайна
1834, Genera Filicum: pl. 10, in obs.
≡ Acrostichum thelypteris L. 1753, Species Plantarum, 2: 1071.
≡ Polypodium palustre Salisbury, 1796, Prodromus Stirpium in Horto ad Chapel Allerton Vigentium: 403, non Burman fil. 1768.
≡ Dryopteris thelypteris (L.) A. Gray, 1848, A Manual of the Botany of the Northern United States: 630.
Описано з Європи (“in Europae septentrionalioris paludibus”).
Тип невідомий. Гербарні зразки цього виду у колекціях Ліннея відсутні, єдиним оригінальним елементом є дуже нечітке зображення на с. 738 третього тому доліннеєвської праці К. Баугіна і Й.Г. Херлера "Historia Plantarum Universalis Nova et Absolutissima" (1651), процитоване Ліннеєм у протолозі Acrostichum thelypteris.
На болотах, заболочених луках, у вільхових лісах. Спорадично трапляється по усій території Лівобережного Лісостепу (відзначений у всіх областях). Знаходиться під регіональною охороною на території Харківської області.
Болотяна папороть зазвичай досить легко діагностується у природі. Від безщитника, маттеуччії і щитника шартрського, які нерідко ростуть поруч з нею, вона відрізняється значно дрібнішими вайями, а крім того (наприклад, від щитника гребінчастого) - завжди цілісними та цілокраїми сегментами другого порядку. Влітку у болотяної папороті утворюються ваї, які несуть спороносні сегменти та мають дещо іншу форму у порівнянні зі стерильними, що теж добре впадає у вічі.
Окрім Thelypteris palustris, для Лівобережжя України вказувався ще один представник родини Thelypteridaceae. У праці К.С. Горницького (1872), яка стосується видів рослин, знайдених ним у Валківському та Ізюмському повітах Харківської губернії, з поміткою "in nemorosis humidis" наведено Polystichum oreopteris DC. - назва, що нині належить до синонімів виду Oreopteris limbosperma (All.) Holub. Ця вказівка є дуже сумнівною і, очевидно, має стосуватися Dryopteris filix-mas (L.) Schott, який у списку Горницького не згадується. Гербарні зразки, зібрані Горницьким і визначені ним як Polystichum oreopteris, у гербарії KW, де зараз зберігаються збори цього автора, на жаль, відсутні.
Загалом у складі родини Thelypteridaceae помітно переважають маловидові роди, до яких і належать представники вітчизняної флори (рід Thelypteris Schmidel у світовому масштабі налічує два або три види, Oreopteris Holub - три, Phegopteris (C. Presl) Fee - чотири). Їхня самостійність нині чітко підтверджується експериментально. Найчисельнішими ж за кількістю видів є роди Amauropelta Kunze (до 220 видів), Sphaerostephanos J. Sm. (близько 180), Goniopteris C. Presl (близько 120), Pneumatopteris Nakai (приблизно 80), Christella H. Lev. (близько 70), однак дуже ймовірно, що принаймні деякі з цих родів у майбутньому виявляться поліфілетичними і будуть розділені на декілька дрібніших, оскільки систематика родини Thelypteridaceae зараз переглядається дуже інтенсивно і ще далеко не усі представники вказаних родів залучені до молекулярно-філогенетичних досліджень.
 |
| Phegopteris connectilis у ялиновому лісі на перевалі Боревка (Івано-Франківська обл.) |
 |
| Характеристика груп Thelypteridaceae (цит. за: Holttum, 1983; переклад автора) |
 |
| Фрагмент кладограми, яка ілюструє еволюційні взаємозв'язки між представниками родини Thelypteridaceae (цит. за: Almeida & al., 2015): таксони флори України підкреслено червоним |
I. Thelypteris Schmidel – Болотяна папороть
X 1763, Icones Plantarum et Analyses Partium: 3, 45 (nom. cons.)
X 1763, Icones Plantarum et Analyses Partium: 3, 45 (nom. cons.)
[non Adans. VII–VIII 1763 (nom. rej.)].
Тип: T. palustris Schott (typ. cons.).
В Україні росте один вид цього роду.
1. Thelypteris palustris Schott – Болотяна папороть звичайна
1834, Genera Filicum: pl. 10, in obs.
≡ Acrostichum thelypteris L. 1753, Species Plantarum, 2: 1071.
≡ Polypodium palustre Salisbury, 1796, Prodromus Stirpium in Horto ad Chapel Allerton Vigentium: 403, non Burman fil. 1768.
≡ Dryopteris thelypteris (L.) A. Gray, 1848, A Manual of the Botany of the Northern United States: 630.
Описано з Європи (“in Europae septentrionalioris paludibus”).
Тип невідомий. Гербарні зразки цього виду у колекціях Ліннея відсутні, єдиним оригінальним елементом є дуже нечітке зображення на с. 738 третього тому доліннеєвської праці К. Баугіна і Й.Г. Херлера "Historia Plantarum Universalis Nova et Absolutissima" (1651), процитоване Ліннеєм у протолозі Acrostichum thelypteris.
 |
| Протолог Acrostchum thelypteris L. (цит. за: Linnaeus, 1753) |
 |
| Оприлюднення бінарної комбінації Thelypteris palustris (цит. за: Schott, 1834) |
 |
| Автентичне зображення, що стосується виду, відомого нині як Thelypteris palustris (цит. за: Bauhin, Cherler, 1651) |
 |
| Thelypteris palustris - домінант трав'яного ярусу вільхового лісу в урочищі "Гарячківський ліс" (околиці смт Решетилівки Полтавської обл.) |
Окрім Thelypteris palustris, для Лівобережжя України вказувався ще один представник родини Thelypteridaceae. У праці К.С. Горницького (1872), яка стосується видів рослин, знайдених ним у Валківському та Ізюмському повітах Харківської губернії, з поміткою "in nemorosis humidis" наведено Polystichum oreopteris DC. - назва, що нині належить до синонімів виду Oreopteris limbosperma (All.) Holub. Ця вказівка є дуже сумнівною і, очевидно, має стосуватися Dryopteris filix-mas (L.) Schott, який у списку Горницького не згадується. Гербарні зразки, зібрані Горницьким і визначені ним як Polystichum oreopteris, у гербарії KW, де зараз зберігаються збори цього автора, на жаль, відсутні.
Картосхема поширення єдиного виду родини Thelypteridaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними матеріалами:
 |
| 1 - Thelypteris palustris |
Немає коментарів:
Дописати коментар