У гонитві за кількістю публікацій: статті, що друкуються українськими вченими повторно

Іноді трапляються випадки, коли одні й ті ж матеріали друкуються українськими ботаніками у вигляді статей повторно у різних виданнях. Звісно, мова не йде про пари журналів на кшталт "Альгологія" та "International Journal on Algae" (якщо Ви не в курсі - другий журнал публікує статті з першого, перекладені на англійську мову). Про вину редакції наукового видання чи членів редколегій тут навряд чи варто говорити, тому такі "оригінальні дослідження" мають лишатися виключно на совісті їхніх авторів.


Гайова Ю.Ю., Коротченко І.А. Лісова рослинність за участю Daphne сneorum L. на території Черкасько-Чигиринського геоботанічного району // Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: Матер. ІІ Міжнар. наук. конф. (9-12 жовтня 2012 р., м. Умань, Черкаська обл.). - К.: ПАЛИВОДА А.В., 2012. - С. 81-84.
Гайова Ю.Ю., Коротченко І.А. Лісова рослинність з участю Daphne сneorum L. на території Черкасько-Чигиринського геоботанічного району // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.7. - С. 27-33.


Ярова О.А., Федорончук М.М. Географічна структура флори Національного природного парку «Білоозерський» // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 3. - С. 296-300.
Yarova O.A., Fedoronchuk M.M. The geographic analysis of the flora of Biloozersky National Nature Park (Ukraine) // Thaiszia - J. Bot. - 2015. - 25 (1): P. 15-20.

Цікава інформація з архіву журналу Phytologia Balcanica

Про Sicyos angulatus L. (Cucurbitaceae) у Болгарії:

Tzonev R. Sicyos angulatus (Cucurbitaceae): a new adventive species for the flora of Bulgaria // Phytologia Balcanica. – 2005. – 11(1). – P. 67-68.

Цікаво проаналізувати фотографію цього виду, зроблену автором, у порівнянні з його типовим зразком, що зберігається у гербарії Британського Природничого музею у Лондоні (BM), а також з фотографіями цього виду в інтернет-мережі. Добре помітно, що для роду Sicyos характерними ознаками є жовтувато-зелений колір квіток, менш розсічені пелюстки та більш "кутасті" листки.

Фрагмент ключа М.М. Цвєльова для визначення родів родини Cucurbitaceae ("Флора Восточной Европы. Том 9", СПб, 1996) виглядає так:

Втім, це не така вже й новина: відомий бельгійський ботанік Філіп Верлове (Filip Verloove), фахівець з вивчення адвентивної флори Середньої Європи, також відзначає, що вказівка Sicyos angulatus для Болгарії помилкова: http://alienplantsbelgium.be/content/sicyos-angulatus

Однак у 2013 році вийшла книга "Invasive Alien Species of Vascular Plants in Bulgaria" Ани Петрової, Владіміра Владімірова і Валєрія Георгієва. У ній є вказівки на інші місцезростання Sicyos angulatus на території Болгарії, а також авторські фотографії, що цілком відповідають цьому виду (див. стор. 268-271).

Експедиції - 2016: Київ (ДВРЗ - Биківня, 22 квітня)

Невеличка ботанічна екскурсія, присвячена лісам та піщаним ділянкам коло залізниці у межах міста. Пройшов від кінця вулиці Алма-Атинської до залізниці на Ніжин, а звідти - до Биківні та Броварського шосе. Ці ліси (переважають тут, звичайно, соснові, причому здебільшого у вигляді середньовікових, 40-60-річних культур) мені дуже подобаються, оскільки кожного разу я знаходжу в них щось нове й цікаве для себе. У деревостані, крім сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), зростають дуб звичайний (Quercus robur L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), подекуди також граб звичайний (Carpinus betulus L.), береза повисла (Betula pendula Roth), робінія (Robinia pseudoacacia L.). В районі ДВРЗ флористичний склад цих лісів досить збіднений, хоча нерідко трапляються невеликі ділянки з домінуванням конвалії звичайної (Convallaria majalis L.) - регіонально рідкісного у межах міста Києва виду.

Ділянка з домінуванням конвалії

Взагалі ліси Києва відзначаються великою кількістю адвентивних видів дерев та кущів, що дичавіють з культури. Робінією, кленом ясенолистим (Acer negundo L.) та черемхою пізньою (Prunus serotina Ehrh.) зараз нікого у Києві вже не здивуєш, однак тут є й цікавіші представники. Наприклад, знайшов в одному місці два кущі садового жасмину звичайного (Philadelphus coronarius L.).

Садовий жасмин звичайний

Також тут зростає дуже своєрідний вид липи (Tilia sp.), який мені поки ще визначити не вдалося. Його характерні ознаки - гладенький стовбур, великі листки (у півтора рази крупніші за листки липи серцелистої, що теж тут зрідка трапляється) та пухнасті від рясного короткого опушення гілки. Такі ж особини минулого року я знаходив у соснових лісах біля Житомирського шосе (Святошинський район). Буду чекати квітків та плодів для точнішого визначення.

Невідома липа

У підліску зрідка трапляються ірга колосиста (Amelanchier spicata (Lam.) Koch) та кизильник блискучий (Cotoneaster lucidus Schlecht.).

Ірга колосиста

Кизильник блискучий

Дуже характерними для дослідженої території є чагарникові угруповання, що формуються по периферії лісових масивів. Домінують у них терен колючий або степовий (Prunus spinosa L., =P. stepposa Kotov), малина (Rubus idaeus L.), ведмежина (Rubus nessensis Hall).

Угруповання терну колючого

Гілочка терну з квітками

Малина

 По узліссях та рідколіссях часто трапляється вишня кущова (Prunus fruticosa Pall.) - регіонально рідкісний у межах міста Києва вид.

Ділянка зі значною участю вишні кущової

Пагін з квітками вишні кущової

У трав'яному ярусі характерними є чорниця (Vaccinium myrtyllus L.), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias L.), осока вереснянкова (Carex ericetorum Pollich), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara et Grande), чистотіл великий (Chelidonium majus L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), ожика рівнинна (Luzula campestris (L.) DC.), чаполоч запашна (Hierochloe odorata (L.) P. Beauv.). З числа регіонально рідкісних та малопоширених видів відмічені перстач білий (Potentilla alba L.), волошка сумська (Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz), суниці мускусні (Fragaria moschata Weston), хвощі зимуючий (Equisetum hyemale L.) та лучний (E. pratense Ehrh.), верес звичайний (Calluna vulgaris Hull), костяниця (Rubus saxatilis L.).

Волошка сумська

Костяниця

Перстач білий - регіонально рідкісний у межах Києва вид

На одному з узлісь виявив невелику популяцію сону розкритого - виду з "Червоної книги України"!

Листки сону розкритого

Біля залізниці добре виявлені піщані ділянки з переважанням таких видів, як костриці Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.) та валіська (F. valesiaca Gaud.), вероніки Діленієва (Veronica dillenii Crantz) і весняна (V. verna L.), різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.), роговик п'ятитичинковий (Cerastium semidecandrum L.), веснянка весняна (Erophila verna (L.) Besser), енотера дворічна (Oenothera biennis L.), полин рівнинний (Artemisia campestris L. s.l.) тощо. Зрідка трапляються козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz.) - вид, занесений до Європейського Червоного списку видів, що потребують охорони (1991).

Козельці українські

Цікавими також є вільхові та осокові болота, що трапляються біля залізниці. Їхній трав'яний покрив формують осоки побережна (Carex riparia Curtis) та висока (C. elata All.), кропива жабрійолиста (Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz), жеруха зубчаста (Cardamine dentata Schult.) та інші гігрофільні види.

Болота біля залізниці на Ніжин

Купина осоки високої

Всього під час цієї екскурсії було виявлено один вид з ЧКУ та три регіонально рідкісних у межах міста.
Маршрут екскурсії на топографічній карті виглядає так:

Спеціалізована вчена рада НБС ім. М.М. Гришка порушує правила оприлюднення дисертацій

Здається, вже не вперше...

Вже у цю п'ятницю, 29 квітня, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України) має відбутися захист двох кандидатських дисертацій - Олексія Коваленка ("Флора, рослинність та фітосозологічні аспекти НПП "Пирятинський"") та Марії Калісти ("Раритетні ендемічні види судинних рослин Карадагу (популяційні та созологічні аспекти").

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 758 від 14 липня 2015 р. "Про оприлюднення дисертацій та відгуків офіційних опонентів" примірник дисертації в електронному вигляді та відгуки офіційних опонентів мають бути оприлюднені на офіційному сайті установи, де функціонує спеціалізована вчена рада, не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дати захисту дисертації, зазначеної в авторефераті.

У понеділок, 25 квітня, повних текстів вказаних вище робіт та відгуків офіційних опонентів на сайті спецради ще не було, вони з'явилися лише зранку у середу, 27 квітня.

Експедиції - 2016: Дівички (17-18 квітня)

17 та 18 квітня вдалося детально дослідити рослинний покрив ділянки борової тераси р. Дніпра на південь від села Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. У цьому місці поблизу військового полігону збереглися цінні та своєрідні лісові та чагарникові масиви. Також тут трапляються піски, фрагменти болотної та лучної рослинності, водні та прибережно-водні угруповання.


Лісову рослинність репрезентують угруповання соснових, дубово-соснових, грабово-дубово-соснових і похідних від них грабових та грабово-дубових, а також вільхових та осикових лісів. Переважаючими за площею є соснові ліси, у складі травостою яких зараз можна помітити осоку вереснянкову (Carex ericetorum Pollich), ожику рівнинну (Luzula campestris (L.) DC.), келерію сизу (Koeleria glauca (Spreng.) DC.), розетки листків молодила руського (Sempervivum ruthenicum (L.) Schnittsp. & C.B. Lehm.), щавля пірамідального (Rumex thyrsiflorus (L.) Fingerh.).

Куртина осоки вереснянкової у сосновому лісі

 На піщаному узліссі соснового лісу знайшов три особини сону лучного (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.) - рідкісного виду, уключеного до "Червоної книги України" (2009).

Сон лучний - вид з "Червоної книги України"

 Дубово-соснові та грабово-дубово-соснові ліси трапляються спорадично, переважно невеликими ділянками. На зниженнях у місцях виходу грунтових вод, а також унаслідок рубання сосни сформувалися широколистяні ліси зі значною участю граба (Carpinus betulus L.) та дуба звичайного (Quercus robur L.).

Квітує граб звичайний

Основу травостою листяних та мішаних лісів зараз складають синузії ранньовесняних ефемероїдів, які Лівобережного Лісостепу є специфічними. Їх домінуючими видами є рясти порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte) і проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat), що зростають у лісах біля полігону "Дівички" скрізь та у великій кількості. При цьому варто відзначити, що на Київщині ці два види трапляються не дуже часто і цілком заслуговують на внесення до списку регіонально рідкісних видів на території області. А ряст проміжний для Переяслав-Хмельницького району взагалі, здається, раніше не наводився!

Синузія рясту порожнистого

Квітує ряст порожнистий

Плодоносить ряст проміжний

Цікаво, що ні ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), ні види родів зірочки (Gagea lutea (L.) Ker Gawl, Gagea minima (L.) Ker Gawl.) та проліска (Scilla bifolia L., Scilla siberica Haw.), ні пшінку весняну (Ficaria verna Huds.), що є звичайними видами синузій ефемероїдів дібров Полтавської рівнини та Середньоруської височини, мені виявити не вдалося. Зате у грабово-дубовому лісі та на порубах біля контори Стовп'язького лісництва (поруч з дорогою) виявлена численна популяція анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.).

Синузія анемони жовтецевої

Також у трав'яному ярусі широколистяних лісів відмічені типові для лісостепової зони неморальні види: яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.; місцями домінує), осока волосиста (Carex pilosa Scop.; місцями домінує), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), чина весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.), фіалка дивна (Viola mirabilis L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara & Grande), осока пальчаста (Carex digitata L.), подекуди також трапляються петрів хрест лускатий (Lathraea squamaria L.), вороняче око чотирилисте (Paris quadrifolia L.), осока Мікелі (Carex michelii Host), фіалка шершава (Viola hirta L.) та рідкісний для Лівобережного Лісостепу вид - веснівка дволиста (Maianthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt).

Листки яглиці звичайної

Ділянка з домінуванням конвалії травневої у травостої

Квітки чини весняної

Кінський часник черешковий

Фіалка шершава

Петрів хрест лускатий - паразит на коренях граба та ліщини

Куртини веснівки дволистої

Вороняче око чотирилисте

 Унікальними для даної території є значні площі ліщинників, що утворилися унаслідок рубок деревостану. Найбільші їхні площі розташовані відразу за військовим містечком. За флористичним складом вони дуже подібні до неморальних ценозів, відзначаються високою участю яглиці звичайної, рясту проміжного, підмаренника чіпкого (Galium aparine L.), осоки пальчастої, воронячого ока чотирилистого. Дуже характерним видом ліщинників є хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.) - загалом малопоширений вид у Лівобережному Лісостепу, що тут зростає просто у величезній кількості! Трапляються й ділянки ліщинових угруповань з домінуванням барвінку малого (Vinca minor L.), що у даному випадку є здичавілим з культури видом.

Ліщинник з домінуванням у травостої хвоща зимуючого

Хвощ зимуючий

Ліщинник з переважанням у трав'яному ярусі яглиці та воронячого ока

Вороняче око чотирилисте (рідкісна п'ятилиста форма)

Куртина барвінку малого

Невеликими ділянками трапляються по периферії листяних лісів та ліщинових угруповань трапляються осичняки. Біля каналів та на зниженнях вузькими смугами зростають клейковільхові ліси. Досить характерними є болотні угруповання, що трапляються на зниженнях борової тераси та поруч з каналами. У їх складі виявлені такі види, як осока побережна (Carex riparia Curtis) та гостра (Carex acuta L.), живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum Huds.), вовконіг європейський (Lycopus europaeus L.), кропива жабрійолиста (Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz) тощо.

Лісове болото з домінуванням осоки побережної

Живокіст лікарський

Кропива жабрійолиста

Болото на зниженні другої тераси

Піщані ділянки будуть вивчені у цьому місці трохи згодом, зараз їхній видовий склад є досить бідним. Квітують зараз такі види, як буглосоїдес Черняєва (Buglossoides czernjajevii (Klokov) Czer.), веснянка весняна (Erophila verna (L.) Besser), вероніка весняна (Veronica verna L.), різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.), які, втім, трапляються не дуже часто.

Буглосоїдес Черняєва

Лучні та прибережно-водні угруповання детально поки що не досліджувалися, вони трапляються поблизу каналу, що з'єднує р. Трубіж з р. Дніпром.

Досліджена ділянка на топографічній карті виглядає так:

Цитати з дисертації Тетяни Багацької

1 квітня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України була успішно захищена кандидатська дисертація Тетяни Багацької на тему "Флора прибережно-водного екотону рекреаційних зон міста Києва" (спеціальність 03.00.05 - ботаніка).

Вашій увазі пропонуються деякі цитати з тексту цієї дисертації:

С. 11: "Видатний український дослідник Д. К. Зеров окрім боліт та мохів, які там зростають, вивчав склад водної рослинності зарегульованих ділянок  Дніпра та його водосховищ, роль окремих компонентів флори в їх заростанні, процес формування заростей та його закономірності. В його роботах показана роль окремих факторів в формуванні рослинності, розподіл зарослих ділянок на території водосховищ та динаміка цього процесу [66]".

С. 112: "66.Зеров К.К. Формирование растительности и заростание водохранилищ Днепровского каскада. / К.К. Зеров // К.: Наук. Думка, 1976. - 142 с."

С. 40: "Особливими біморфами є ліани та напівпаразити. Так, у прибережно-водній флорі екотону рекреаційних зон 11 видів ліан. Цю життєву форму презентують трав’янисті ліани: аборигенні рослини - Humulus lupulus, Calystegia sepium, Convolvulus arvensis, Vicia cracca, Solanum dulcamare; та адвентивні - Echinocystis lobata, Vicia angustifolia, V. tetrasperma, Fallopia convolvulus".

Серебряков, 1962 ("Экологическая морфология растений", с. 343): "Лианы, или лазящие растения, как их называл Дарвин (1878), могут быть охарактеризованы как укореняющиеся в почве, обычно автотрофные растения со стеблями, неспособными постоянно сохранять вертикальное положение и использующие другие растения как опору, чтобы поднять свою ассимилирующую листву и цветки над почвой в условия благоприятного освещения" (розрядка моя).

С. 40: "За характером вегетування рослини розподіляють на вічнозелені, зимовозелені та ефемерні".

С. 41: "Порівняно велика кількість літньо-зимовозелених видів. Це група рослин, які зелені не тільки влітку, але залишаються такими і взимку. Їх  у флорі прибережно-водного екотону рекреаційних зон нами виявлено 81 вид: Equisetum hyemale, Leontodon autumnalis, Lepidotheca squaveoleus, Senecio vulgaris, Capsella bursa pastoris, Scleranthus annuus, Stelaria media, Geum rivale, G. urbanum, Gratiola officinalis та ін.; водно-болотні рослини: Rumex hydrolapathum, Elodea canadensis, E. nuttallii, Egeria densa, Ceratophyllum demersum, C. submersum, Stratiotes aloides, 9 видів Potamogeton та ін.".

С. 41: "Ефемерні рослини представлені 3 видами: Arabidopsis thaliana, Erophyla verna, Ficaria verna".

С. 47: "Геліофітами є всі псамофітні рослини та ранньовесняні ефемерні види: Heracium pilosella, H. pranense, Tromosdorffia maculate, Steris vulgaris, Plantago scabra, Alliaria petiolata, Descurainia Sophia, Erophila verna та ін.".

С. 52-53: "I. [Iris - Д.Д.] sibirica є регіонально охоронним видом, занесеним до Червоного списку водних макрофітів України. В Києві широко зустрічався на луках, що існували ще до 60-80 років минулого століття. Тут I. sibirica зростали великими куртинами, які під час квітування робили луки "синім морем" ... Наші знахідки залишків того багатства - куртини півників сибірських в урочищах "Моложі" та "Чорторий"".

С. 57: "Найменш чисельні групи ефемерофітів та колонофітів. Так, ефемерофіти представлені 5 видами, або 3,55% від загальної кількості адвентивних рослин. Ці рослини були випадково занесені та за часом нетривало зростають в місцях заносу, а потім зникають (Ptelea trifoliata, Morus alba)".

Повний текст роботи (посилання не буде "вічним", тому поспішайте ознайомитися!)

Стежкою Михайла Клокова: таксони роду Lathyrus, які були описані двічі

У 1923 році Михайло Клоков описав свій перший новий для науки вид - Gypsophila stepposa Klokov (=Psammophiliella stepposa (Klokov) Ikonn.) з Кочиновського степу у Куп'янському районі Харківської області. Причому авторський опис цього виду вийшов друком майже одночасно відразу у трьох окремих публікаціях:

Клоков М.В. Заметка о Gypsophila stepposa sp. n. // Журнал Русского ботанического общества. - 1923 ('1921'). - Т. 6. - С. 137-142.
Клоков М.В. Gypsophila stepposa m. sp. n. // Ботанические материалы Гербария Главного ботанического сада. - 1923. - Т. 4, вып. 11-12. - С. 95-96.
Клоков М.В. Gypsophila stepposa m. sp. n. // Український ботанічний журнал. - 1924. - Т. 2. - С. 40-41.

Ознайомившись з текстом другої і третьої праць, можна побачити, що ніякої наукової новизни вони не містять, але додають головного болю фахівцям з номенклатури для з'ясування місця та часу опублікування цього таксону.

Інформація про цей вид в IPNI

"Ботанические материалы..." вийшли друком, очевидно, не раніше листопада 1923 року (випуск 11-12), тому протологом має бути стаття, опублікована в "Журнале Русского ботанического общества", шостий том якого, ймовірно, вийшов з друку у першій половині 1923 року.

Зараз Ви, мабуть, думаєте, що у наш час така ситуація просто неможлива? Тоді зверніть увагу на таку інформацію:

• Крицька Л.І. Рід Lathyrus (Fabaceae) у флорі України // Український ботанічний журнал. - 2014. - Т. 71, № 6. - С. 676-689.
• Крицька Л.І. Конспект роду чина - Lathyrus L. (Fabaceae) у флорі України // Флорологія та фітосозологія. - 2014. - Т. 3-4. - С. 66-76.

Основний текст цих двох статей (ключ для визначення та характеристика видів) повністю співпадає. Любов Крицька здійснила дві номенклатурні комбінації:

Lathyrus subgen. Orobus sect. Orobus subsect. Palustres (Bassler) Krytzka: базіонім - Lathyrus ser. Palustres Bassler
Lathyrus subgen. Orobus sect. Pseodorobus (Czefr.) Krytzka: базіонім - Lathyrus subgen. Pseudorobus Czefr.

Виникає питання: яка з цих двох праць Крицької є протологом для цих двох комбінацій? "Мабуть, стаття в Українському ботанічному журналі?" - подумаєте Ви і цей варіант неправильний. Шостий номер цього журналу був надрукований у кращому випадку у кінці грудня 2014 року, тоді як вказаний том журналу "Флорологія та фітосозологія" я вже тримав у руках у квітні 2014 р. Тому публікація вказаної вище статті Крицької в "Українському ботанічному журналі" була взагалі зайвою.

Про блог та його автора

"Хто володіє інформацією, той володіє світом" (Натан Ротшильд)

Мета створення цього блогу - оприлюднення цікавих фактів, що стосуються ботанічної науки в Україні в цілому. Це не новинний ресурс; скоріше, це спроба представити і запропонувати для обговорення ту інформацію, на яку автор особисто звернув увагу і яка може бути цікавою для інших вчених.

Головний принцип блогу: "максимум фактів та мінімум емоцій". Тому авторської критики досліджень, проведених іншими фахівцями, тут буде дуже мало. Немає нічого гіршого (особливо для науковця!) за графоманство і "поливання брудом" інших. Будь-які критичні зауваження мають бути чітко аргументованими.

Автор блогу - Денис Давидов, науковий співробітник відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (м. Київ), кандидат біологічних наук (з 2013 р.). Займаюся вивченням флори та рослинності України, переважно таксономією судинних рослин і синтаксономією рослинних угруповань, але цікавлюся і захоплююся значно ширшим колом ботанічних питань.

Детальніша інформація про автора: http://www.botany.kiev.ua/davidov.htm
Повний список наукових публікацій (постійно оновлюється): https://www.researchgate.net/profile/Denis_Davydov7