Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae

Родина Соснові (Pinaceae) є одним з найхарактерніших представників голонасінних нашої флори. У світовому масштабі вона охоплює 11 родів та близько 250 видів, поширених майже виключно у Північній півкулі. Південна межа ареалу родини досягає Північної Африки, Індії, Китаю, Індонезії та Центральної Америки.

Ареал родини Pinaceae (позначено штриховкою; цит. за: Maheshwari, Konar, 1971)

Значна частина представників родини має важливе фітоценотичне (та й економічне, безперечно!) значення, оскільки належить до едифікаторів природних рослинних угруповань. Зазвичай це досить високі дерева (дуже рідко - кущі) з дрібними вузьколінійними чи голчастими листками (хвоя), у переважної більшості видів - вічнозеленими. Хоча, стоп - Ви ж, мабуть, і так добре знаєте, як насправді виглядають хвойні дерева! Саме до цієї родини належать сосни та ялини, а також ялиці, модрини, кедри, тсуги і псевдотсуги та деякі інші, менш популярні роди.

У природній флорі України родина Pinaceae представлена чотирма родами: Abies Mill., Picea A. Dietr., Larix Mill. i Pinus L. Найбільша кількість видів родини (шість - Abies alba Mill., Larix decidua Mill. s.l. (сюди ж належить і дуже близький вид L. polonica Racib.), Picea abies (L.) H. Karts., Pinus cembra L., P. mugo Turra, P. sylvestris L.) відзначена у горах Карпат; тільки у горах Криму трапляються P. brutia Ten. s.l. (=P. pityusa Steven; P. stankewiczii (Sukacz.) Fomin) i P. nigra Arnold s.l. (=P. pallasiana D. Don). Що собою являє P. uliginosa Neumann ex Wimm. мені поки не зовсім зрозуміло; очевидно, ця назва має уключатися до складу P. mugo. Слідуючи видатному досліднику голонасінних Альйосу Фарйону і його монографії "A Handbook of the World's Conifers", Pinus fominii Kondr. та P. hamata (Steven) Sosn. зараховую до складу збірного виду Pinus sylvestris L. Сосна Веймутова (Pinus strobus L.) в Україні росте тільки у культурі, а сосну Бенкса (Pinus banksiana Lamb.) я особисто ніколи не бачив, хоча у багатьох працях вона наводилася як така, що часто раніше вирощувалася у різноманітних лісництвах, у тому числі й на території Лівобережного Лісостепу (походить цей вид з Північної Америки).

Один з найпівденніших природних масивів сосни лісової (Pinus sylvestris) - бір на лівому березі р. Самари біля с. Вербки Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.

Ялинові ліси у Горганах (Українські Карпати)

Ялиновий ліс біля перевалу Боревка (Івано-Франківська обл.)

Криволісся на горі Ігровець (Українські Карпати): Picea abies (на передньому плані) та Pinus mugo

Pinus mugo на горі Ігровець (Східні Карпати)

Larix decidua у культурі біля с. Петрів Тлумацького р-ну Івано-Франківської області

У лісах Лівобережного Лісостепу України нині можна зустріти два види - сосну лісову або звичайну (Pinus sylvestris) і ялину звичайну (Picea abies). Довго вагався, чи варто уключати ялину до списку флори цього регіону, оскільки, зрозуміло, її природний ареал проходить значно північніше, і вирішив все ж уключити. Ялину нині вирощують у різних лісництвах і часом вона справляє враження цілком природного виду, трапляючись поодиноко чи невеликими групами поруч з сосною. Місцями вона навіть дає невеликий самосів. Тому, гадаю, ялину можна вважати адвентивним видом-ергазіофітом, який знаходиться на перших стадіях натуралізації у місцях свого культивування.

Таблиця для визначення родів:

1. Дерева, які мають тільки видовжені пагони із поодинокими спірально розташованими листками. Шишки циліндричні ... I. Picea A. Dietr. (Ялина)
- Дерева, які мають пагони двох типів: кінцеві видовжені та бічні вкорочені; зелені листки розвиваються тільки на бічних пагонах, зібрані у пучки по 2-5. Шишки яйцевидні ... II. Pinus L. (Сосна) 

I. Picea A. Dietr. - Ялина

1824, Flora der Gegend um Berlin, 1(2): 793.

Тип: P. rubra A. Dietr. nom. illeg. (≡ P. abies (L.) H. Karst.).

1. Picea abies (L.) H. Karst. - Ялина звичайна 
1881, Deutsche Flora: Pharmazeutisch-Medizinische Botanik: 324.
≡ Pinus abies L. 1753, Species Plantarum, 2: 1002.
≡ Pinus excelsa Lam. 1779, Flore Française, 2: 202, nom. illeg.
≡ Picea vulgaris Link, 1830, Abhandlungen der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, 1827: 180, nom. illeg.
≡ Picea excelsa (Lam.) Link, 1841, Linnaea 15: 517, nom. illeg.
Описано з Євразії (“in Europae, Asiae borealibus humidiusculis”).
Лектотип: зображення – “Picea” in Mattioli & Camerarius, 1586, De Plantis Epitome Utilissima: 47 – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 128: 122.

Протолог Pinus abies L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

Оприлюднення комбінації Picea abies (L.) H. Karst. (цит. за: Karsten, 1881)

Лектотип Pinus abies - малюнок з доліннеївської праці (Mattioli, Camerarius, 1586)

У лісах, здебільшого соснових, але іноді вирощують навіть у дібровах (наприклад, біля с. Підлісся Броварського району Київської області). Зрідка. Культивується, але інколи справляє враження цілком природної рослини. Гербарних матеріалів дуже мало, з території ЛЛС є лише один зразок з околиць с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., зібраний автором (передано до KW).

Picea abies у сосновому лісі біля контори Стовп'язького лісництва за с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.; фото автора)

Гілочка Picea abies з цього ж локалітету (фото автора)

II. Pinus L. - Сосна

1753, Species Plantarum, 2: 1000. 
Тип: P. sylvestris L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 189.

Таблиця для визначення видів:

1. Шишки зігнуті, яйцевидно-довгасті, залишаються на дереві декілька років після плодоношення; листки серповидно-зігнуті, 2,5-6 см завдовжки. Дерево з темно-сірою корою та пірамідальною кроною ... *P. banksiana Lamb. (С. Бенкса; на території ЛЛС достовірно нині невідома, але може трапитися у лісових культурах)

- Шишки прямі, яйцевидні, зазвичай опадають відразу після плодоношення; листки прямі, 3-7(13) см завдовжки. Крона не пірамідальна ... 1. P. sylvestris L. (С. лісова)

1. Pinus sylvestris L. - Сосна лісова

1753, Species Plantarum, 2: 1000.

Описано з Північної Європи (“in Europae borealis sylvis glareosis”).

Лектотип: зображення – “Le Sapin” in Daléchamps, 1587, Histoire Generale des Plantes, 1: 45 – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 127: 76.

= P. fominii Kondr. 1950, Ботанічний журнал АН УРСР, 7(1): 53 (описано з України, тип – “RSS Ucr., distr. Zhytomirensis, prope opp. Gorodnitza, in graniticis ad fl. Slucz, 14.X.1947, E. Kondratjuk” – у KW).

Протолог Pinus sylvestris L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

Лектотип Pinus sylvestris - зображення з доліннеївської праці (Dalechamps, 1587)

У лісах на борових терасах річок, на пісках, іноді також висаджують для закріплення схилів балок і ярів, культивують у лісництвах. Звичайно. У природному стані масово трапляється на боровій терасі р. Дніпра, а також у басейнах його лівобережних приток - рр. Сули, Псла та Ворскли.

Pinus sylvestris на пісках борової тераси р. Дніпра біля військового полігону "Дівички" (Бориспільський р-н Київської обл.)

Pinus sylvestris у гаю між каналами біля с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.)

Pinus sylvestris - жертва "новорічних" браконьєрів (окол. с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.)

Несподівана знахідка Pinus sylvestris на полі соняшнику біля села Бугаївка (Полтавський р-н Полтавської обл.)

Під назвою P. fominii Kondr. були описані особини з довшими шишками (4,5-7 см завдовжки замість 3-4 см у типової P. sylvestris), часто червонуватими, а не матово-сірими, а також з деякими особливостями анатомічної будови хвої, однак вказані Є.М. Кондратюком ознаки мені особисто здаються не дуже чіткими.

Картосхема поширення видів родини Pinaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними матеріалами:

1 - Pinus sylvestris; 2 - Picea abies

Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae

Рукопис Войнича - найзагадковіша книга у світі

Нещодавно (у неділю - 21 травня) мав можливість взяти участь у заходах, присвячених Міжнародному дню рослин, та зробити доповідь, яка стосується однієї з найзагадковіших книг ботанічної тематики - рукопису Войнича.

Відразу скажу, що не люблю публічних виступів, але часто доводиться себе пересилювати. Не буду детально тут усе розписувати, краще дивіться відеолекцію, доступну на YouTube. Моя презентація також доступна для завантаження за цим посиланням.

Деякі інтернет-ресурси:
Сторінка з українськомовної Вікіпедії
Статті Едіт Шервуд
Статті на Хабрахабр (habrahabr.ru): 1 і 2
Разгадка манускрипта Войнича (tezan.ru)
Д/ф "Код Войнича. Самый загадочный манускрипт в мире"
та чимало-чимало інших ... Сам рукопис можна завантажити, наприклад, тут.

Також рекомендую Вам переглянути відеозаписи ще двох заходів з Міжнародного дня рослин, які відбулися у цей самий день, 21 травня, у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України:

Від квітів фантазії до Світлоносних Дерев. Рослини у літературі фентезі (лекція д.ф.н. Тетяни Рязанцевої)
Образи степових рослин в повісті М. Гоголя "Тарас Бульба" (практикум к.ф.н. Тетяни Михайлової)

Експедиції-2017: квітень

Доки всі обговорюють блокування в Україні соцмереж "ВКонтакте" і "Одноклассники" та сервісів "Mail.Ru" і "Яндекс" (як же мені тепер планувати свої поїздки без "Яндекс-Розкладів"? чи існує нині якась альтернатива, яка б так само стабільно і регулярно оновлювалася, принаймні щодо приміських поїздів та електричок?), пропоную ознайомитися з коротким звітом про експедиції, здійснені у квітні цього року. За цей місяць зміг зробити, на жаль, тільки вісім поїздок.

Першого квітня працював в околицях смт Кегичівки Харківської області, де досліджував фрагменти степової рослинності біля колишньої військової бази (місцеві називають цей район селища "Багатенькою"), а також прилеглі рудеральні ділянки, поля та лісосмуги. Серед видів, що квітували у цей час, відзначено тільки фіалку двозначну (Viola ambigua Waldst. & Kit.) та грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.). У цьому ж місці у великій кількості раніше ріс гіацинтик блідий (Hyacinthella leucophaea (K. Koch) Schur), якого у даний момент не було знайдено - мабуть, для його появи, все ж, було ще зарано. Чимало тут і різноманітних бур'янових рослин - наприклад, полину гіркого (Artemisia absinthium L.) та звичайного (Artemisia vulgaris L.), будяку колючого (Carduus acanthoides L.), татарнику колючого (Onopordum acanthium L.) тощо.

Фіалка двозначна

Полин гіркий

Загальний вигляд досліджених у цей день ділянок:

А ось такий чудові примірники пшінки весняної (Ficaria verna Huds.) несподівано виросли цього року у малиннику коло будинку моєї бабусі у Кегичівці. Здавалося б, нічого дивного, але у Кегичівці пшінка трапляється вкрай рідко, оскільки лісів тут взагалі-то зовсім немає!

Пшінка весняна

Третього квітня я вже був у Полтаві, де зміг за один день зробити цілих дві поїздки! У першу половину дня я дослідив ранньовесняну флору Пушкарівського лісу м. Полтави та прилеглу територію балок між мікрорайонами "Сади-2" та "Половки". Цю місцину я відвідую регулярно, бо вона надзвичайно цікава. У Пушкарівському лісі, наприклад, вперше був знайдений ряст проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat; цей вид, між іншим, ніхто до мене для Полтавської області не наводив!). Цього разу мені теж дуже пощастило і я зміг знайти у Пушкарівському лісі, хоча й у дуже невеликій кількості, два рідкісних види - тюльпан дібровний (чи лісовий південний, як він йде у новітніх зведеннях - Tulipa quercetorum Klokov & Zoz чи T. sylvestris subsp. australis (Link) Pamp.) з "Червоної книги України" та проліску сибірську (Scilla siberica Haw.), яка є регіонально рідкісною рослиною та охороняється у Полтавській області. Натомість, дуже поширеними видами у Пушкарівському лісі є ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), пшінка весняна, анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.), зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.), нерідко також трапляються медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), фіалка запашна (Viola odorata L.), зірочки малі (Gagea minima (L.) Ker Gawl.), ряст проміжний.

Ряст ущільнений

Ряст ущільнений - домінант ранньовесняної синузії ефемероїдів

Медунка темна

Анемона жовтецева

Зірочки жовті

Пшінка весняна - масовий вид на узліссях

Фіалка запашна

А ще біля Пушкарівського лісу розташований каскад ставків, коло яких мешкають різноманітні тварини. Особливо багато тут птахів, причому як водних та коловодних - крижень (Anas platyrhynchos), мартин річковий (Larus ridibundus), лиска (Fulica atra), так і звичних для міста - сорока (Pica pica), ворона сіра (Corvus cornix), голуб сизий (Columba livia), синиця велика (Parus major) тощо. На луках біля ставків у чималій кількості росте хвощ польовий (Equisetum arvense L.), який у той час спороносив.

Сизі голуби на березі ставка

Хвощ польовий

Також 3 квітня зміг відвідати листяні ліси біля села Розсошенці (Полтавський р-н Полтавської обл.), розташовані неподалік м. Полтави. Саме у цьому місці (ліси Розсошенського лісництва) знаходиться одна з найчисленніших популяцій проліски сибірської на Полтавщині і вона щороку зазнає суттєвого людського впливу - збирачі пролісок на букети працюють настільки інтенсивно, що відразу за самим селом цього виду вже немає і щоб відшукати його, необхідно "зануритися" у самісінькі лісові хащі.

Проліска сибірська

 Крім проліски, у даному лісовому масиві є чимало цікавинок. Наприклад, той самий тюльпан, згаданий вище; спорадично трапляється тут і ряст Маршаллів (Corydalis marschalliana (Willd.) Pers.) - регіонально рідкісний вид, а також типові для регіону пшінка весняна, медунка темна, анемона жовтецева, копитняк європейський (Asarum europaeum L.), фіалка запашна, переліска багаторічна (Mercurialis perennis L.), адокса мускусна (Adoxa moschatellina L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.), зірочник ланцетолистий (Stellaria holostea L.) тощо. Ну й ряст ущільнений, звісно, який тут як домінує самостійно у синузіях, так і співдомінує разом з проліскою.

Ряст Маршаллів

Пшінка весняна

Зірочник ланцетолистий

А ось такий дуже нетиповий екземпляр рясту ущільненого трапився коло просіки (жартівлива думка: а чи не гібрид, бува, з адоксою?:)):

Біля струмку на узліссі росте ще один регіонально рідкісний у Полтавській області вид - жовтяниця черговолиста (Chrysosplenium alternifolium L.). Разом з нею - осот сірий (Cirsium canum (L.) All.), гадючник в'язолистий (Filipendula ulmaria (L.) Maxim. s.l.) та дудник лісовий (Angelica sylvestris L.).

Жовтяниця черговолиста на фоні листків пшінки весняної

Осот сірий

Шостого квітня здійснив досить продуктивну поїздку у Київську область, дослідивши околиці села Заворичі (Броварський р-н). Найбільше цікавила мене долина річки Трубіж на схід від залізничної станції "Заворичі". На цій ділянці (між селами Заворичі та Мокрець) у заплаві поширені вільхові ліси і частково вільхові болота, фрагменти заплавних лук та вербових та осокових боліт. У вільшняках у значній кількості квітувала калюжниця болотна (Caltha palustris L.), також відмітив кропиву жабрійолисту (Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz; домінант травостою), хміль звичайний (Humulus lupulus L.), щитницю картузіанську (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), гравілат міський (Geum urbanum L.). По периферії вільхових боліт росли верби біла (Salix alba L.) та попеляста (Salix cinerea L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), ехіноцистис шипуватий (Echinocystis lobata (Michx.) Torr. & Gray), ліщина звичайна (Corylus avellana L.). На луках квітуючих видів майже не було, лише в одному місці біля річки знайшов куртину глухої кропиви пурпурової (Lamium purpureum L.).

Калюжниця болотна

Вільхове болото - характерний біотоп для калюжниці болотної

Пішохідний місток на р. Трубіж між селами Заворичі та Мокрець

Вигляд на річку Трубіж з пішохідного містка

Глуха кропива пурпурова

Ліси біля Заворичів представлені майже виключно посадками сосни звичайної (Pinus sylvestris L.), хоча трапляються також невеликі ділянки дубово-соснових та березово-соснових лісів. У складі їх травостою - конвалія травнева (Convallaria majalis L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.), герань Роберта (Geranium robertianum L.), зірочник середній (Stellaria media (L.) Cirillo), гірськосмовдь чорна (Oreoselinum nigrum Delarbre) тощо. Серед деревно-чагарникових видів знайдено осику (Populus tremula L.), вербу козячу (Salix caprea L.), аморфу кущову (Amorpha fruticosa L.), робінію звичайну (Robinia pseudoacacia L.), здутоплідник калинолистий (Physocarpus opulifolius (L.) Maxim.), бруслину європейську (Euonymus europaea L.), бузину китицеву (Sambucus racemosa).

Соснові ліси

Фрагмент дубово-соснового лісу

Цікавими є узлісні ділянки. Місцями (наприклад, на південно-західній околиці Заворичів) трапляються піщані узлісся, на яких ростуть хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.), костриця валіська (Festuca valesiaca Gaud.), келерія сиза (Koeleria glauca (Spreng.) DC.) та деякі інші більш-менш типові псамофіти.

Хвощ зимуючий на узліссі

 В одному місці на вирубці масово розрослася молінія голуба (Molinia coerulea (L.) Moench).

Угруповання асоціації Molinio-Pinetum Matuszkiewicz (1973) 1981 (той рідкісний випадок, коли обидва ім'яутворюючі таксони утворюють спільний ярус)

Чимало видів зібрав коло залізничного полотна. У декількох місцях здалеку добре видно білі "плями" - масово росте талабанчик пронизанолистий (Microthlaspi perfoliatum (L.) F.K. Meyer). Взагалі, чи не новий це вид для Броварського району Київської області? У самій області він є дуже рідкісним і трапляється виключно як занесена рослина.

Талабанчик пронизанолистий

Також біля залізниці у значній кількості росли веснянка весняна (Erophila verna (L.) Besser), крупка дібровна (Draba nemorosa L.), різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.). Останній вид є звичайним і його часто можна побачити й на інших забур'янених місцях. На полях та біля доріг у самому селі Заворичі також знайдені глуха кропива стеблеобгортна (Lamium amplexicaule L.), талабан польовий (Thlaspi arvense L.), вероніка струнка (Veronica polita Fr.) та деякі інші рослини.

Вероніка струнка

Інші чотири поїздки у квітні здійснив в околицях села Дівички. З Вашого дозволу, дуже детально їх описувати не буду, оскільки чимало інформації про цю місцевість Ви отримаєте, переглянувши мої попередні екскурсії, зокрема минулорічні (усі посилання розташовані у кінці даного повідомлення).

Сьомого квітня дослідив кургани між с. Дівички і с. Веселе, а також нерозорану балку між полями, описану в одній з минулорічних поїздок, але майже нічого цікавого там не знайшов і, повертаючись селом, потрапив під рясний дощ.

Загальний вигляд балка між полями

П'ятнадцятого квітня відвідав ліщинники та соснові і дубово-соснові ліси біля річки Карань між селом Дівички і військовим містечком. Обабіч дороги знайшов невелику популяцію сону лучного (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.) - виду з "Червоної книги України".

Фіалка запашна у ліщиннику коло військового містечка

Копитняк європейський

Фіалка дивна (Viola mirabilis L.)

Подалірій (Iphiclides podalirius) - метелик з "Червоної книги України"

Сон лучний

Ожика рівнинна (Luzula campestris (L.) DC.) на узліссі соснового лісу

Шістнадцятого квітня мав можливість ненадовго проїхати за територію полігону до р. Дніпра. На жаль, погода знову була не з приємних і детально дослідити цю ділянку не мав змоги.

Двадцять дев'ятого квітня здійснив невеличкий похід від військового полігону до каналів та р. Карань. Дуже радів, коли знайшов пшінку весняну - як не дивно, біля Дівичок за два роки постійних екскурсій вона мені ніколи раніше не трапилася!

Граб звичайний (Carpinus betulus L.)

Яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.)

Вороняче око чотирилисте (Paris quadrifolia L.)

Яблуня лісова (Malus sylvestris Mill. s.l.)

Пшінка весняна

Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2017: березень
Експедиції-2016: Дівички (17-18 квітня)
Експедиції-2016: Київ, ДВРЗ - Биківня (22 квітня)
Експедиції-2016: Київ, парк Дружби Народів (28 квітня)
Експедиції-2016: Корчі - Мотовилівка (29 квітня)
Експедиції-2016: Дівички - Ковалин (30 квітня, 2-3 травня)
Експедиції-2016: Гречаники - Веселе - Дівички (6 травня)
Експедиції-2016: Панфили - Яготин (7 травня)
Експедиції-2016: Русанів (13 травня)
Експедиції-2016: Вербки (27 травня)
Експедиції-2016: Маховик - Попівка (28 травня)
Експедиції-2016: Слободо-Петрівка (5 червня)