Експедиції-2016: Гречаники - Веселе - Дівички (6 травня)

На території Київської області не так вже й багато природно-заповідних об’єктів кластерного типу, що складаються з декількох ізольованих у просторі ділянок. Одним із таких є ландшафтний заказник місцевого значення «Стовп’язькі краєвиди» загальною площею 118,2 га. Він включає п’ять окремих урочищ: «Торфорозробка» (став у місці добування торфу), «Ліс за Войцехівським» (ділянка соснових насаджень), «Вільшаники» (вільховий ліс), «Кавказ» (вільховий ліс) та «Іваненків гай» (масиви соснового, дубово-соснового та вільхового лісу). Усі ці урочища дещо віддалені одне від одного і розділені, крім того, мережею каналів, що значно утруднює їхнє обстеження. Тому під час цієї експедиції я зміг дослідити лише урочище «Вільшаники», розташоване на західній околиці села Гречаники (Переяслав-Хмельницький район Київської області). Саме біля цього масиву й розташований інформаційний стенд заказника.

Загальний вигляд лісу в урочищі "Вільшаники"

Інформаційний стенд

Дійсно, як і вказано у книзі «Природно-заповідний фонд Київської області», урочище «Вільшаники» представлене лісом з вільхи клейкої (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.) переважно порослевого походження. Вік деревостану – близько 50 років. Весь масив я не обходив, але інших дерев у його складі не помічено, окрім клену ясеневидного (Acer negundo L.), що зрідка трапляється по периферії масиву. Численними у трав’яному ярусі є осока побережна (Carex riparia Curtis; чи може C. acutiformis Ehrh.? точне визначення без плодів неможливе), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), ожина сиза (Rubus caesius L.), гравілат міський (Geum urbanum L.), жовтець повзучий (Ranunculus repens L.), плакун верболистий (Lythrum salicaria L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.) тощо.

Зарості підмаренника чіпкого у рідколіссі

Плакун верболистий

По краю масиву розташовані вологі та суходільні луки, до складу яких входять китник тростиновий (Alopecurus arundinaceus Poir.), жовтець їдкий (Ranunculus acris L.), осоки гостра (Carex acuta L.) та шершава (Carex hirta L.), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.), тонконіг лучний (Poa pratensis L.), перстач повзучий (Potentilla reptans L.), вероніки чебрецелиста (Veronica serpyllifolia L.) та дібровна (Veronica chamaedrys L.) тощо. Місцями зростають малопоширені види – молочай напівмохнатий (Euphorbia semivillosa Prokh.), герань пагорбкова (Geranium collinum Steph. ex Willd.), осока розсунута (Carex distans L.).

Китник тростиновий

Вероніка чебрецелиста

Куртина молочаю напівмохнатого

Молодий пагін молочаю напівмохнатого

Перехід через канал

Далі, перебравшись через канал навпроти с. Веселе і рухаючись у напрямку с. Дівички, я знайшов балочку між полями з добре збереженими ділянками степової рослинності. 

Зовнішній вигляд дослідженої балки

У ній є фрагменти угруповань ковили пірчастої (Stipa pennata L.; вид включено до «Червоної книги України», а його ценози – до «Зеленої книги України»).

Ковила пірчаста

З інших рідкісних видів виявлена скорзонера пурпурова (Scorzonera purpurea L.).

Скорзонера пурпурова

Також тут росли костриця борозенчаста (Festuca rupicola Heuff.; F. valesiaca p.p.), келерія крупноцвіта (Koeleria macrantha (Ledeb.) Schult.), холодок лікарський (Asparagus officinalis L.), конюшина гірська (Trifolium montanum L.), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias L.), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L.), суниці зелені (Fragaria viridis Weston), перстач сріблястий (Potentilla argentea L.), віскарія клейка (Viscaria viscosa (Scop.) Aschers.), вероніка лежача (Veronica prostrata L.), шавлія лучна (Salvia pratensis L.), горлянка женевська (Ajuga genevensis L.), чебрець Маршаллів (Thymus marschallianus Willd.) тощо. 

Вероніка лежача

Суниці зелені

Серед чагарників у цьому місці у значній кількості поширена зіновать Ліндемана (Cytisus lindemannii V. Krecz.). Цей вид є таксономічно критичним, він дуже близький до зіноваті руської, характерною його ознакою є наявність не рідкого притиснутого, а відхиленого і дуже густого бархатистого опушення стебла та гілок. 

Зіновать Ліндемана

Фрагмент пагону зіноваті Ліндемана

Взагалі досліджена степова ділянка цілком заслуговує на охорону, хоча ні ковили волосистої, ні астрагалу шерстистоквіткового, які наводяться для схилів розташованих поруч курганів «Три брати» у цьому місці не знайдено.

Біля самої балки росте шовковиця біла (Morus alba L.), а на полях як бур’ян – адвентивний вид ваточник сирійський (Asclepias syriaca L.), що є дуже поширеним у Переяслав-Хмельницькому районі. 

Квітує шовковиця біла

Далі я пройшовся вздовж берегів ставка (нічого надто цікавого у цьому місці немає) та вийшов у село Дівички, флора околиць якого детальніше описана у моїх попередніх повідомленнях.

Ставок між дослідженою балкою та селом Дівички

 Отже, під час цієї екскурсії виявлено один вид з «Червоної книги України» (ковила пірчаста) та один регіонально рідкісний у Київській області вид (скорзонера пурпурова).