Експедиції-2016: Дівички та Ковалин (30 квітня, 2-3 травня)

Першу частину травневих свят я провів у Дівичках, тому зміг зробити декілька екскурсій, що значно доповнюють відомості про флору та рослинність цього цікавого куточку Лівобережного Лісостепу.

30 квітня я пройшов лісом з військового містечка «Дівички» у бік однойменного села, дійшовши до декількох каналів. Найбільший з цих каналів на Google Maps підписаний як річка Карань, тому далі у блозі я буду називати його саме так (назва походить від урочища Карань біля села Старе Бориспільського району, де розташовані його витоки, він впадає у річку Трубіж поблизу гирла останньої в околицях міста Переяслав-Хмельницького). Місцеві мешканці назву Карань не вживають і називають його просто каналом. Мосту на р. Карань відразу за листяним лісом я не знайшов, на карті він позначений трохи далі, зате тут є ще два дрібніших канали, що формують зрошувальну систему.

Біля цих каналів розташований великий масив грабово-дубового лісу з домінуванням у травостої осоки волоситої (Carex pilosa Scop.) та яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.). Цікаво, що інший характерний для таких фітоценозів вид – зірочник лісовий (Stellaria holostea L.) – тут зовсім відсутній. Крім граба (Carpinus betulus L.) та дуба звичайного (Quercus robur L.), у деревостані можна знати липу серцелисту (Tilia cordata Mill.), клен польовий (Acer campestre L.), грушу (Pyrus communis L.). 

Клен польовий у підрості грабово-дубового лісу

 По периферії масиву нерідко трапляються яблуня лісова (Malus sylvestris Mill.) та в’яз малий (Ulmus minor Mill.). В одному місці на узліссі біля каналу є досить старе (коло 80 років) дерево клена цукрового (Acer saccharinum L.). Нещільний підлісок формують ліщина звичайна (Corydalis avellana L.), клен татарський (Acer tataricum L.), свидина криваво-червона (Swida sanguinea (L.) Opiz; =Cornus sanguinea L.), бруслини бородавчаста (Euonymus verrucosus Scop.) та європейська (Euonymus europaea L.), бузина чорна (Sambucus nigra L.). 

Свидина криваво-червона

Асектаторами травостою є копитняк європейський (Asarum europaeum L.), підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), просянка розлога (Milium effusum L.), фіалка дивна (Viola mirabilis L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.), медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), мерингія трижилкова (Moehringia trinervia (L.) Clairv.), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum L.) тощо. 

Купина багатоквіткова у трав'яному ярусі грабово-дубового лісу

Фіалка дивна

Вздовж стежок часто росте зірочник середній (Stellaria media (L.) Cirillo).

Зірочник середній

По берегах каналів зростають осоки побережна (Carex riparia Curtis) та гостра (Carex acuta L.), очерет звичайний (Phragmites australis (L.) Trin. ex Steud.), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), а на водних плесах – угруповання ряски малої (Lemna minor L.).

Річка Карань

На луках біля каналів у значній кількості поширені такі види, як тонконіг лучний (Poa pratensis L.), осока шершава (Carex hirta L.), суріпиця дуговидна (Barbarea arcuata Opiz), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L.), чина лучна (Lathyrus pratensis L.), звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.), розхідник плющовидний (Glechoma hederacea L.). Зрідка трапляються китятки чубаті (Polygala comosa Schkuhr), конюшина середня (Trifolium medium L.), чина лісова (Lathyrus sylvestris L.), а також фіалка висока (Viola elatior Fr.) – регіонально рідкісний вид на території Київської області.

Луки біля каналів

Фіалка висока

Суріпиця дуговидна

2 травня я детально дослідив піщану та болотну рослинність борової тераси р. Дніпра безпосередньо коло військового полігону «Дівички». Ця частина долини розташована вже у межах не Переяслав-Хмельницького, а Бориспільського району Київської області. Антропогенний вплив тут не просто незначний, а зовсім мінімальний: періодично ця ділянка взагалі буває «закрита» для відвідин на час проведення військових навчань. Але мені дуже пощастило встигнути дослідити цю надзвичайну цінну у ботанічному аспекті територію.

Найбільші площі біля військового полігону займає псамофітна рослинність. Саме тут розташовані найчисельніші в Україні популяції піщаної раси ковили пірчастої (Stipa pennata L. subsp. sabulosa Pacz.), яка дуже часто розглядається вітчизняними ботаніками як окремий вид – ковила дніпровська (Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin). Ця рослина, занесена до «Червоної книги України» (2009),  в околицях Дівичок є дуже поширеною і трапляється скрізь на відкритих піщаних ділянках, часто утворюючи угруповання відповідної формації (Stipeta borysthenicae), які у свою чергу включені до «Зеленої книги України» (2009).

Угруповання ковили дніпровської

Звичайними видами для пісків полігону є осока колхідська (Carex colchica J. Gay), костриці Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.) та валіська (Festuca valesiaca Gaud.), куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth), келерія сиза (Koeleria glauca (Spreng.) DC.). Серед супутніх видів нерідко трапляються гвоздики несправжньорозчепірена (Dianthus pseudosquarrosus (Novak) Klokov) та Борбаша (Dianthus borbasii Vandas), шпергель польовий (Spergula arvensis L.), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa L.), енотера дворічна (Oenothera biennis L.), вероніка Діленієва (Veronica dillenii Crantz), полин рівнинний або Маршаллів (Artemisia campestris L. s.l.; =A. marschalliana Spreng.), волошка піщана або дніпровська (Centaurea arenaria M. Bieb. ex Willd.; =C. borysthenica Gruner), дивина борошниста (Verbascum lychnitis L.) та ін., червеці однорічний (Scleranthus annuus L.) та багаторічний (Scleranthus perennis L.), а також козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz.), занесені до Європейського Червоного списку. Невеликими групами особин зростає сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.) – вид з «Червоної книги України» (2009).

Сон лучний

Червець багаторічний

Соснові та дубово-соснові ліси займають невеликі площі. Досить типовими для прилеглих до полігону територій є рідколісся, участь у формуванні трав’яного покриву яких беруть смовдь гірська (Oreoselinum nigrum Delarbre), нечувітер зонтичний (Hieracium umbellatum L.), тонконіг лучний або вузьколистий (Poa pratensis L.; =P. angustifolia L.), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias L.), фіалка триколірна або ранкова (Viola tricolor L.; =V. matutina Klokov), холодок лікарський (Asparagus officinalis L.), орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn s.l.) тощо. Серед деревно-чагарникових видів трапляються груша, осика (Populus tremula L.), берези повисла (Betula pendula Roth) та пухнаста (Betula pubescens Ehrh.), верби біла (Salix alba L.), ламка (Salix fragilis L.), гостролиста (Salix acutifolia Willd.) та попеляста (Salix cinerea L.), крушина ламка (Frangula alnus Mill.), терен колючий (Prunus spinosa L.; =P. stepposa Kotov), вишня кущова (Prunus fruticosa Pall.; =Cerasus fruticosa Pall.; регіонально рідкісний вид), зіновать руська (Cytisus ruthenicus Fisch. ex Wol.; =Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Wol.) Klaskova).
Дуже характерними для цієї частини борової тераси Дніпра є блюдцеподібні зниження. Переважна більшість з них є висохлими, але у деяких вода ще лишилася. У таких умовах формуються угруповання болотної рослинності класу Scheuchzerio-Caricetea fuscae Tüxen 1937, що є рідкісними для Лівобережного Лісостепу та заслуговують на всебічне вивчення. Детально досліджено одне з боліт, по периферії якого зростають один з видів сфагнуму (Sphagnum sp.) та політрих звичайний (Polytrichum commune Hedw.), а серед судинних рослин – осока чорна (Carex nigra (L.) Reichard), ситник розлогий (Juncus effusus L.), теліптерис болотний (Thelypteris palustris Schott), рогіз широколистий (Typha latifolia L.), перстач прямостоячий (Potentilla erecta (L.) Raeusch.), вовче тіло болотне (Comarum palustre L.). 

Загальний вигляд сфагнового болота

Сфагнум

Осока чорна

На ділянці осикового лісу поруч з цим болотом трапляється рідкісний бореальний вид плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.), а також більш поширені пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum L.) та молінія голуба (Molinia coerulea (L.) Moench).

Плаун булавовидний

Куртина молінії голубої

3 травня я мав змогу дослідив лісову рослинність урочища «Плоске», розташованого між селами Дівички та Ковалин, а також ділянку річки-каналу Карань (по обох берегах) в околицях Ковалина.

Рослинний покрив урочища «Плоске» не надто відрізняється від прилеглих вже вивчених ділянок лісової рослинності. Слід сказати, що досить поширеними на його території є ділянки дубово-соснових лісів. До деревостану нерідко домішуються груша, осика, горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.) та яблуня лісова. У трав’яному ярусі домінують орляк звичайний та конвалія травнева (Convallaria majalis L.), часто також трапляються купина багатоквіткова, ожика рівнинна (Luzula campestris (L.) DC.), молочай кипарисовидний, зірочник злаковидний (Stellaria graminea L.), смілка поникла (Silene nutans L.). По піщаних узліссях та вирубках поширені ожина несійська (Rubus nessensis W. Hall), бруслина європейська, різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.), вероніка польова (Veronica arvensis L.), незабудка дрібноцвіта (Myosotis micrantha Pall. ex Lehm.), зірочник середній тощо.

Яблуня лісова

Дубово-сосновий ліс конвалієвий

В околицях села Ковалин по обох берегах р. Карань поширені ділянки повітряно-водної та лучної рослинності, помітну участь у формування яких беруть осока побережна, осока гостра, кропива дводомна (Urtica dioica L.), хвилівник звичайний (Aristolochia clematitis L.), ожина сиза (Rubus caesius L.), осот сивий (Cirsium canum (L.) All.), бугила лісова (Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm.), борщівник сибірський (Heracleum sibiricum L.), хвощ польовий (Equisetum arvense L.). У сухіших умовах трапляються куртини молочаю напівмохнатого (Euphorbia semivillosa Prokh.), добре помітні здалеку.

Молочай напівмохнатий

За мостом через річку поширені значні масиви соснових та дубово-соснових лісів. Їх специфічні особливості – висока частота трапляння черемхи звичайної (Prunus padus L.; =Padus avium Mill.) під дубом та добре сформований моховий ярус, який формують плевроцій Шребера (Pleurozium schreberi (Brid.) Mitt.) та види роду дикран (Dicranum Hedw.). У цих лісах, крім типових (конвалія травнева, орляк звичайний, щитник чоловічий (Dryopteris filix-mas (L.) Schott)), трапляються й малопоширені види – наприклад, ортилія однобока (Orthilia secunda (L.) House).

Ділянка з домінуванням плевроцію Шребера

Черемха звичайна

По узліссях соснових лісів за каналом відзначені фрагменти псамофітної рослинності. У їх складі відмічені костриця валіська, ковила пірчаста або дніпровська, осока колхідська, шпергель польовий, молочай Сегієрів (Euphorbia seguieriana Neck), келерія сиза, вероніки Діленієва та весняна (Veronica verna L.), козельці українські.

Костриця валіська

Осока колхідська

Дуже різноманітною є й фауна околиць Дівичок та Ковалина. Звичайним видом на луках Карані за Ковалином є поліксена (Zerynthia polyxena) – метелик з «Червоної книги України» (2009), серед інших видів лускокрилих поширені денне павичеве око (Inachis io), зоряниця Аврора (Anthocharis cardamines), білан ріп’яний (Pieris rapae) тощо. 

Поліксена

 На просіці у сосновому лісі трапилася черепаха болотяна (Emys orbicularis).

Черепаха болотяна

Таким чином, за ці три екскурсії виявлено шість рідкісних видів: один з Європейського Червоного списку (козельці українські), два з «Червоної книги України» (ковила дніпровська, сон лучний) та три регіонально рідкісних (фіалка висока, плаун булавовидний, вишня кущова).