Експедиції-2016: Корчі - Мотовилівка (29 квітня)

Невеличка експедиція у цікавий осередок соснових лісів на межі Правобережного Полісся та Правобережного Лісостепу. Досліджена ділянка адміністративно розташована на території Васильківського (залізнична платформа «Корчі» між селами Скрипки та Плесецьке) та Фастівського (околиці смт Борова, залізнична станція «Мотовилівка») районів Київської області.

 Межу між лісовою та лісостеповою зонами на Правобережжі Дніпра традиційно проводять по залізниці Фастів–Київ. Ботанічне обстеження цієї ділянки не дозволило точніше визначити її чітку приналежність до однієї з цих зон: соснові ліси тут досить сильно трансформовані, трапляються місця суцільних рубок та насадження культур сосни, у складі яких зростають адвентивні деревно-чагарникові види: робінія несправжня акація (Robinia pseudoacacia L.), черемха пізня (Prunus serotina Ehrh.), ірга колосиста (Amelanchier spicata (Lam.) K. Koch), хеномелес японський (Chaenomeles japonica (Thunb.) Spach), кінський каштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.), аґрус (Ribes uva-crispa L. s.l.), бірючина звичайна (Ligustrum vulgare L.), бузок звичайний (Syringa vulgaris L.). 

Хеномелес японський у дубово-сосновому лісі

 У підліску та подекуди по узліссях серед аборигенних видів відмічені клен татарський (Acer tataricum L.), зіновать руська (Cytisus ruthenicus Fisch. ex Wol.), груша звичайна (Pyrus communis L. s.l.), горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), малина (Rubus idaeus L.), терен колючий (Prunus spinosa L.), трапляються невеликі групи брусниці (Vaccinium vitis-idaea L.) і вересу звичайного (Calluna vulgaris (L.) Hull), а також вишні кущової (Prunus fruticosa Pall.) – регіонально рідкісного виду у Київській області. 

Зіновать руська

Вишня кущова

Метелик денне павичеве око (Inachis io) на квітках вишні кущової

Травостій формують конвалія звичайна (Convallaria majalis L.), орляк звичайний (Pteridium aquilinum (L.) Kuhn s.l.), куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth), мітлиця волосовидна (Agrostis capillaris L.), смовдь гірська (Oreoselinum nigrum Delarbre), а також адвентивний вид розрив-трава дрібноцвіта (Impatiens parviflora DC.). 

Ділянка дубово-соснового лісу з домінуванням конвалії

Розрив-трава дрібноцвіта

Рясними групами зростає регіонально рідкісний вид волошка сумська (Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz). 

Волошка сумська

У невеликій кількості у соснових і дубово-соснових лісах трапляються перстач білий (Potentilla alba L.), смілка поникла (Silene nutans L.), купина запашна (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce), віхалка галузиста (Anthericum ramosum L.), ожика рівнинна (Luzula campestris (L.) DC.), перлівка поникла (Melica nutans L.), ломиніс прямий (Clematis recta L.) тощо.

Листки перстача білого

Молоді пагони віхалки галузистої

По узліссям та порубам соснового лісу біля платформи «Корчі» формуються ділянки псамофітної рослинності. Характерними їх видами на цій території є костриця валіська (Festuca valesiaca Gaud.; домінант), вероніка Діленієва (Veronica dillenii Crantz), шпергель польовий (Spergula arvensis L.), осока вереснянкова (Carex ericetorum Pollich), козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz.). Трапляються лишайники роду Cladonia, а з мохоподібних звичайними є цератодон пурпуровий (Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid.) та політрих волосконосний (Polytrichum piliferum Hedw.). 

Фрагменти псамофітної рослинності

Цікаво, що на цих пісках відсутні такі типові ранньовесняні види, як роговик п’ятитичинковий (Cerastium semidecandrum L.) і вероніка весняна (Veronica verna L.), та й різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.) у цьому місці вкрай рідкісна. Однак усі ці види були знайдені в околицях смт Борової, де вони ростуть на супіщаних схилах залізничних насипів.

Поруч з платформою «Корчі» на зниженні серед соснового лісу знайдено невеличке лісове болітце, на якому ростуть осока гостра (Carex acuta L.), перстач прямостоячий (Potentilla erecta (L.) Raeusch.), верба попеляста (Salix cinerea L.).

Болото на зниженні серед соснового лісу

 Між платформою «Корчі» та станцією «Мотовилівка» (приблизно посередині за відстанню між ними) виявлено цікаву ділянку дубового лісу (Quercetum sparsiherbosum). У трав’яному ярусі зростають чини весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.) та чорна (Lathyrus niger (L.) Bernh.), костяниця (Rubus saxatilis L.), астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos L.).

Певний ботанічний інтерес становлять і залізничні насипи біля станції «Мотовилівка», але за браком часу (поспішав на зворотню електричку) їх детально дослідити не вдалося. З цього місця взяв у гербарій в’яз низький (Ulmus pumila L.) і жовтозілля звичайне (Senecio vulgaris L.), також тут зростали хрінниця крупковидна (Lepidium draba L.), незабудка дрібноцвіта (Myosotis micrantha Pall. ex Lehm.), гостриця лежача (Asperugo procumbens L.) та перстач пагорбковий (Potentilla collina Wib.).

Отже, цього разу знайдено один вид з Європейського Червоного списку (козельці українські) та два види, що знаходяться під регіональною охороною на території Київської області (вишня степова, волошка сумська).

Карта маршруту виглядає так: