Експедиції-2016: Панфили – Яготин (7 травня)

Річка Супій є однією з найменш досліджених на території Лівобережного Придніпров’я у ботанічному аспекті, а Яготинський район – найменш вивченим в Київській області. Непрямим доказом останнього факту є те, що у цьому районі існує нині лише один (!) об’єкт природно-заповідного фонду – гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Усівський-2» (1447,7 га). Тому детальне вивчення рослинності Яготинського району та долини р. Супій зараз є досить актуальним.

Під час травневих свят я мав можливість здійснити невелику рекогносцирувальну екскурсію до села Панфили та найближчих околиць міста Яготина, оглянувши заплаву Супою біля мосту на шосе Київ–Харків.

Вигляд на шосе Київ-Харків з мосту у селі Панфили

Річка Супій (вигляд з мосту на шосе Київ-Харків)

На жаль, у цей день періодично дощило, погода була не дуже сприятлива, тому робити геоботанічні описи бажання не було. Найпоширенішими видами на заплавних луках р. Супій є тонконіг лучний (Poa pratensis L.), осока шершава (Carex hirta L.), китник тростиновий (Alopecurus arundinaceus Poir.), кропива дводомна (Urtica dioica L.), розхідник плющовидний (Glechoma hederacea L.), жовтець їдкий (Ranunculus acris L.), будяк кучерявий (Carduus crispus L.), живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), вероніка дібровна (Veronica chamaedrys L.), грястиця збірна (Dactylis glomerata L.) тощо. Спорадично трапляються осока чорна (Carex nigra (L.) Reichard), роговик джерельний (Cerastium fontanum Baumg.; =C. holosteoides Fr.), вероніка польова (Veronica arvensis L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L.), а також адвентивний вид – ехіноцистис шипуватий (Echinocystis lobata (Michx.) Torr. et Gray)

Заплава р. Супій (правий берег)

Валеріана лікарська

Місцями трапляються рясні групи особин повитиці європейської (Cuscuta europaea L.), що паразитує на кропиві дводомній.

Повитиця європейська

Біля мосту через річку в одному місці знайдена численна група осоки житньої (Carex secalina Willd. ex Wahlenb.) – виду з «Червоної книги України», що якраз квітувала.

Осока житня

Досить характерними для заплав річок Трубежу та Супою у східній частині Київщини є ділянки торф’янистих ґрунтів, що відзначаються досить розрідженим трав’яним покривом. У їх складі зростають сідач коноплевий (Eupatorium cannabinum L.), зніт шорсткий (Epilobium hirsutum L.), ожина сиза (Rubus caesius L.), плетуха звичайна (Calystegia sepium (L.) R. Br.), жовтий осот болотний (Sonchus palustris L.), перстач повзучий (Potentilla reptans L.) тощо.

Далі, оглянувши заплаву річки по обох її берегах, я рухався у бік міста Яготина. Коло повороту на Яготин вздовж шосе Київ–Харків знаходяться ділянки пагорбів з лучностеповою рослинністю. У їхньому складі виявлені зіновать руська (Cytisus ruthenicus Fisch. ex Wol.), молочай кипарисовидний (Euphorbia cyparissias L.), льонолисник розлогий (Thesium ramosum Hayne), різак звичайний (Falcaria vulgaris Bernh.), вероніка лежача (Veronica prostrata L.), горлянка женевська (Ajuga genevensis L.) тощо.

Вздовж дороги з шосе Київ–Харків на Яготин окремими розрідженими групами трапляється адвентивний вид люрпин багатолистий (Lupinus polyphyllus Lindl.). Декілька цікавих адвентивних видів є й у самому місті: так, під каштанами, посадженими вздовж залізниці, у великій кількості трапляється бугила кервель (Anthriscus cereifolium (L.) Hoffm.), що у Лівобережному Лісостепу є надзвичайно рідкісною (мені досі цей вид достовірно був відомий лише з с. Сахнівщини Машівського району Полтавської області, де він зрідка зростає у чагарнику на схилі балки). 

Бугила кервель

Серед менш цікавих представників рудеральних екотопів – ячмінь мишачий (Hordeum murinum L. s.l.; зібрано біля залізничного мосту при дорозі), хрінниця смердюча (Lepidium ruderale L.), жовтозілля королицелисте або весняне (Senecio leucanthemifolius Poir., =S. vernalis Waldst. et Kit.; зібрані поміж колій біля залізничної станції).

Всього під час екскурсії знайдено один вид з «Червоної книги України» (осока житня). 

Карта пішохідного маршруту виглядає так: