У 1995 році в "Українському ботанічному журналі" (том 52, номер 5) вийшла друком стаття Наталії Стецюк під назвою "Флористичні знахідки в пониззі р. Ворскли". У цій статті повідомлялося про знаходження авторкою деяких рідкісних та малопоширених видів у пониззі Ворскли (переважно на території тодішнього біостаціонару "Лучки" Полтавського педінституту та на островах Дніпродзержинського водосховища). Одним з таких видів був Equisetum variegatum Schleich. ex F. Weber et D. Mohr, виявлений "на вологих пісках ... на лівому та правому берегах Ворскли (поблизу траси Світлогірське-Кобеляки), де він утворює монодомінантні ценози та інколи виступає співдомінантом" (с. 642 статті).
Згодом цей вид був внесений до списку регіонально рідкісних видів на території Полтавської області і згаданий у регіональних флористичних зведеннях - "Конспект флори Лівобережного Придніпров'я" Олени Байрак та "Конспект флори Полтавщини" Олени Байрак і Наталії Стецюк. Є він і в книзі "Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини" цих же авторів (с. 17):
На щастя, гербарний зразок цього виду, зібраний Наталією Стецюк, дійсно зберігається у гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного (KW) і я мав можливість детально його дослідити. Як Ви вже, мабуть, здогадалися (чи дізналися, прочитавши одне з моїх попередніх повідомлень у цьому блозі), цей зразок, визначений як Equisetum variegatum Тетяною Андрієнко, насправді ніякого відношення до цього виду не має. Ось так він виглядає:
Про приналежність цього зразка до Equisetum subgenus Hippochaete можна стверджувати без жодних сумнівів, оскільки у тих декількох стробілів ("колосків") на верхівках пагонів, що наявні на цьому аркуші, вістря добре помітні. Але по жодному з існуючих ключів для визначення хвощів Ви не вийдете саме на E. variegatum, оскільки цей вид має таку дуже характерну відмінність: наявність чорних основ листкових зубців з добре помітною білою облямівкою, що різко контрастують між собою. Виглядає це так (один зі зразків з Львівської області):
За загальним виглядом пагонів, як бачимо, Equisetum variegatum схожий на Equisetum hyemale L., але в нього вони значно тонші та дрібніші. А от на Equisetum ramosissimum Desf. зразок з пониззя Ворскли дуже схожий як за загальним габітусом, так і за морфологією (пагони численні, у нижній частині галузисті, сіро-зеленого кольору без переривчастих контрастних смуг).
Тетяні Андрієнко та Наталії Стецюк, очевидно, дуже хотілося, щоб цей зразок виявився саме Equisetum variegatum і ось чому: цей рідкісний бореальний вид вже наводився для Полтавської області - Панас Рогович в своїй класичній праці "Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа" (1869) вказував його для околиць міста Кременчука. Однак відповідний зразок у персональній колекції Роговича у гербарії KW відсутній, тому не виключено, що ця вказівка могла бути помилковою.
Найближче достовірне місцезнаходження цього виду - околиці міста Києва. Найпізніший гербарний збір - знахідка Іваном Парнікозою на березі Святошинського ставка у 2010 р.
Цікавою є інформація про поширення цього виду, подана у першому томі "Екофлори України" (2000 р.). На карті вказано не лише місцезнаходження виду у пониззі Ворскли, а й якесь місце знахідки цього виду ще південніше - на території Дніпропетровської області.
Що саме це за місцезнаходження поблизу Дніпропетровська - мені невідомо. У гербарії KW жодного зразка хвоща рябого з Дніпропетровської області немає, тому ця точка мені теж вважається дуже сумнівною. У книзі В. Тарасова "Флора Дніпропетровської та Запорізької областей" (2012) докладніша інформація про цей вид також відсутня, вказано лише посилання на перший том "Екофлори".
Загалом, базуючись на тій інформації, що була викладена вище, можна однозначно стверджувати, що хвощ рябий у Полтавській області та й узагалі у Лівобережному Лісостепу не трапляється. Тому цей вид потребує виключення з чинного списку регіонально рідкісних видів на території Полтавської області.
Згодом цей вид був внесений до списку регіонально рідкісних видів на території Полтавської області і згаданий у регіональних флористичних зведеннях - "Конспект флори Лівобережного Придніпров'я" Олени Байрак та "Конспект флори Полтавщини" Олени Байрак і Наталії Стецюк. Є він і в книзі "Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини" цих же авторів (с. 17):
На щастя, гербарний зразок цього виду, зібраний Наталією Стецюк, дійсно зберігається у гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного (KW) і я мав можливість детально його дослідити. Як Ви вже, мабуть, здогадалися (чи дізналися, прочитавши одне з моїх попередніх повідомлень у цьому блозі), цей зразок, визначений як Equisetum variegatum Тетяною Андрієнко, насправді ніякого відношення до цього виду не має. Ось так він виглядає:
Про приналежність цього зразка до Equisetum subgenus Hippochaete можна стверджувати без жодних сумнівів, оскільки у тих декількох стробілів ("колосків") на верхівках пагонів, що наявні на цьому аркуші, вістря добре помітні. Але по жодному з існуючих ключів для визначення хвощів Ви не вийдете саме на E. variegatum, оскільки цей вид має таку дуже характерну відмінність: наявність чорних основ листкових зубців з добре помітною білою облямівкою, що різко контрастують між собою. Виглядає це так (один зі зразків з Львівської області):
За загальним виглядом пагонів, як бачимо, Equisetum variegatum схожий на Equisetum hyemale L., але в нього вони значно тонші та дрібніші. А от на Equisetum ramosissimum Desf. зразок з пониззя Ворскли дуже схожий як за загальним габітусом, так і за морфологією (пагони численні, у нижній частині галузисті, сіро-зеленого кольору без переривчастих контрастних смуг).
Тетяні Андрієнко та Наталії Стецюк, очевидно, дуже хотілося, щоб цей зразок виявився саме Equisetum variegatum і ось чому: цей рідкісний бореальний вид вже наводився для Полтавської області - Панас Рогович в своїй класичній праці "Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа" (1869) вказував його для околиць міста Кременчука. Однак відповідний зразок у персональній колекції Роговича у гербарії KW відсутній, тому не виключено, що ця вказівка могла бути помилковою.
Найближче достовірне місцезнаходження цього виду - околиці міста Києва. Найпізніший гербарний збір - знахідка Іваном Парнікозою на березі Святошинського ставка у 2010 р.
Цікавою є інформація про поширення цього виду, подана у першому томі "Екофлори України" (2000 р.). На карті вказано не лише місцезнаходження виду у пониззі Ворскли, а й якесь місце знахідки цього виду ще південніше - на території Дніпропетровської області.
Що саме це за місцезнаходження поблизу Дніпропетровська - мені невідомо. У гербарії KW жодного зразка хвоща рябого з Дніпропетровської області немає, тому ця точка мені теж вважається дуже сумнівною. У книзі В. Тарасова "Флора Дніпропетровської та Запорізької областей" (2012) докладніша інформація про цей вид також відсутня, вказано лише посилання на перший том "Екофлори".
Загалом, базуючись на тій інформації, що була викладена вище, можна однозначно стверджувати, що хвощ рябий у Полтавській області та й узагалі у Лівобережному Лісостепу не трапляється. Тому цей вид потребує виключення з чинного списку регіонально рідкісних видів на території Полтавської області.
Немає коментарів:
Дописати коментар