понеділок, 27 травня 2019 р.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 9


Пропоную Вашій увазі дев'ятий випуск добре відомої рубрики. Сподіваюся, щось цікаве зможете знайти для себе й цього разу. Велику допомогу під час підготовки цього повідомлення мені надали Надія Капець та колеги з відділу фікології, ліхенології та бріології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, завдяки яким було суттєво доповнено та оновлено перелік публікацій Альфреда Миколайовича Окснера. Висловлюю їм за це велику подяку. Запрошую усіх читачів блогу, якщо є така можливість, за цією адресою поділитися тими публікаціями А.М. Окснера або інших вчених (Д.М. Доброчаєва, М.В. Клоков, М.І. Котов, Б.В. Заверуха, О.В. Фомін, М.Г. Попов), електронних версій яких у мене поки що немає.

Перелік робіт дев'ятого випуску:

  1. Алехин В.В. Русские степи и методы исследования их растительного покрова // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1931. – Т. 40, вып. 3–4. – С. 285–374.
  2. Андриенко Т.Л. Антропогенные изменения растительности Украинского Полесья. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 15–29.
  3. Гамор Ф.Д., Комендар В.И., Наумова Л.Г., Хазиахметов Р.М. Количественный анализ факторов, контролирующих распределение сегетальных видов в Закарпатье. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 61–74.
  4. Гродзинский А.М., Марьюшкина В.Я., Хазиахметов Р.М., Онищенко Л.И. Опыт статистического анализа ценотических отношений Ambrosia artemisiifolia с другими сорными компонентами в некоторых сообществах степной зоны Украинской ССР. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 40–48.
  5. Дохман Г.И. К экологии видов рода Adonis // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1948. – Т. 53, вып. 2. – С. 81–95. – Т. 53, вып. 3. – С. 67–77.
  6. Дубына Д.В., Протопопова В.В. Новые адвентивные виды флоры УССР, причины их проникновения и расселения. В сб.: Тезисы докладов VІІ делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества (Донецк, 11–14 мая 1983 г.). – Л.: Наука, 1983. – С. 44.
  7. Ена А.В. Реликтовые средиземноморские кустарники Горного Крыма. В сб.: Тезисы докладов VІ делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества (Кишинев, 12–17 сентября 1978 г.). – Л.: Наука, 1978. – С. 301.
  8. Ермаченко Г.А. Щучковые луга высокогорья Украинских Карпат. В сб.: Проблемы ботаники. Т. 8. Растительность высокогорий и вопросы ее хозяйственного использования. – М.–Л.: Наука, 1966. – С. 246–254.
  9. Злобин Ю.А., Сухой И.Б. Пострекреационная демутация в лесном сообществе. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 29–39.
  10. Иванюкович Л.К., Доронина Ю.А. К вопросу о классификации двух культурных видов сорго – Sorghum bicolor (L.) Moench и S. saccharatum (L.) Moench // Бюллетень Всесоюзного НИИ растениеводства им. Н.И. Вавилова. – 1978. – Вып. 81. – С. 30–35.
  11. Ильинский А.П. Растительность Советских Карпат // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1945. – Т. 50, вып. 3–4. – С. 80–101.
  12. Кац Н.Я. Фитоценоз и вид // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1948. – Т. 53, вып. 2. – С. 67–79.
  13. Коровина О.Н. Новые комбинации внутривидовых таксонов у диких сородичей культурных растений // Бюллетень Всесоюзного НИИ растениеводства им. Н.И. Вавилова. – 1978. – Вып. 81. – С. 35–37.
  14. Корсаков Н.И. К уточнению ботанического названия сои // Бюллетень Всесоюзного НИИ растениеводства им. Н.И. Вавилова. – 1978. – Вып. 81. – С. 42.
  15. Костылев А.В. О двух ассоциациях рудеральной растительности Северо-Западного Причерноморья. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 91–97.
  16. Косых В.М. К систематике рода Rubus L. В сб.: Тезисы докладов VІ делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества (Кишинев, 12–17 сентября 1978 г.). – Л.: Наука, 1978. – С. 306.
  17. Ларионов Д. Местонахождение дикой однозернянки в России // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1910. – Т. 3, № 1. – С. 7–16.
  18. Литвинов Д.И. Ботанический пресс // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1912. – Т. 5, № 9. – С. 316–320.
  19. Литвинов Д.И. Сушение растений в сукне // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1912. – Т. 5, № 9. – С. 305–315.
  20. Малиновский К.А. Смены растительного покрова Карпатского высокогорья под влиянием антропогенных факторов. В сб.: Проблемы ботаники. Т. 8. Растительность высокогорий и вопросы ее хозяйственного использования. – М.–Л.: Наука, 1966. – С. 130–138.
  21. Мальцев А.И. Хмелевидная повилика (Cuscuta lupuliformis Krock.) в садах, как паразит // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1908. – Т. 1, № 5–6. – С. 146–151.
  22. Мальцев А.И. Распространение в России важнейших видов полевых сорных растений // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1909. – Т. 2, № 5–6. – С. 251–311. – Т. 2, № 11. – С. 595–665.
  23. Мальцев А.И. Пахучий ясменник (Asperula odorata L.) и его применение // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1909. – Т. 2, № 10. – С. 585–592.
  24. Мальцев А.И. Перечная повилика. Cuscuta obtusiflora HBK. var. breviflora Engelm. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1910. – Т. 3, № 8. – С. 289–306.
  25. Мальцев А. О вегетативном размножении мятлика однолетнего – Poa annua L. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1912. – Т. 5, № 3. – С. 80–86.
  26. Марьюшкина В.Я., Соломаха В.А. Ассоциации сегетальной растительности с Ambrosia artemisiifolia в Северном Степном Приднепровье. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 84–90.
  27. Мищенко П. Дикие виды Tulipa (тюльпан) и Scilla Кавказа, Крыма и Средней Азии, как материал для культуры // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1912. – Т. 5, № 2. – С. 37–59.
  28. Новопокровский И.В. О видах заразихи (Orobanche), поражающих культурные растения Дона и Северного Кавказа // Известия Донского института сельского хозяйства и мелиорации (в Новочеркасске). – 1928. – Т. 8. – С. 49–58, 208.
  29. Новопокровский И.В. Заметки о заразихах // // Известия Донского института сельского хозяйства и мелиорации (в Новочеркасске). – 1929. – Т. 9. – С. 41–58.
  30. Пачоский И. О сорно-полевой растительности Херсонской губернии // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1911. – Т. 4, № 3. – С. 71–146.
  31. Пачоский И. Дикий херсонский виноград // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1912. – Т. 5, № 7. – С. 205–260.
  32. Регель Р., Фляксбергер К., Мальцев А. Важнейшие формы пшениц, ячменей и сорных растений России из коллекций Бюро по прикладной ботанике // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1910. – Т. 3, № 6. – С. 209–280.
  33. Регель Р. Число чашелистников у Anemone nemorosa L. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1911. – Т. 4, № 7. – С. 256–264.
  34. Скворцов А.К. О видах рода рамишия // Вестник Московского университета. Серия VI. Биология, почвоведение. – 1960. – № 1. – С. 47–53.
  35. Смирнов П.А. О некоторых видах рода Agrostis L. // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отделение биологии. – 1938. – Т. 47, вып. 4. – С. 245–250.
  36. Смирнов П.А. О географическом распространении Festuca silvatica (Poll.) Vill. // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1940. – Т. 49, вып. 2. – С. 73–79.
  37. Смирнов П.А. К систематике и географии среднерусских представителей группы Festuca ovina L. s. ampliss. // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1945. – Т. 50, вып. 1–2. – С. 89–103.
  38. Соломаха Т.Д., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ассоциации рудеральной растительности класса Plantaginetea majoris R.Tx. et Preis., 1950 Левобережной Лесостепи Украины. В кн.: Фитоценология антропогенной растительности: Межвузовский научный сборник. – Уфа, 1985. – С. 75–83.
  39. Станкевич А.К. К систематике политипного вида Vicia sativa L. // Бюллетень Всесоюзного НИИ растениеводства им. Н.И. Вавилова. – 1978. – Вып. 81. – С. 3–11.
  40. Фодор С.С. Скальная высокогорная флора Советских Карпат. В сб.: Проблемы ботаники. Т. 8. Растительность высокогорий и вопросы ее хозяйственного использования. – М.–Л.: Наука, 1966. – С. 12–17.
  41. Фодор С.С. Некоторые итоги флористических исследований в Украинских Карпатах. В сб.: Тезисы докладов V делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. – К., 1973. – С. 166.
  42. Хребтов А.А. Сорная растительность г. Винницы (Подольск. губ.) и его окрестностей в 1909 году // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1910. – Т. 3, № 12. – С. 531–559.
  43. Чопик В.И. Охрана высокогорной флоры Украинских Карпат. В сб.: Проблемы ботаники. Т. 8. Растительность высокогорий и вопросы ее хозяйственного использования. – М.–Л.: Наука, 1966. – С. 18–22.
  44. Чопик В.И. Некоторые вопросы организации видовой охраны растений. В сб.: Тезисы докладов V делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. – К., 1973. – С. 62–64.
  45. Чопик В.И. Современные методы картирования ареалов видов растений. В сб.: Тезисы докладов V делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. – К., 1973. – С. 167–169.
  46. Чопик В.И. Флористическое картирование и изменение флоры Украины. В сб.: Тезисы докладов VІ делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества (Кишинев, 12–17 сентября 1978 г.). – Л.: Наука, 1978. – С. 314.
  47. Шалыт М.С. О растительности Присивашья (К вопросу о существовании "полынных степей" на юге Украины и в степном Крыму) // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1948. – Т. 53, вып. 6. – С. 53–66.
  48. Шахов А.А. Формирование фитоценоза (ценозогенез) // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1946. – Т. 51, вып. 4–5. – С. 126–136.
  49. Smirnow P.A. Plantarum novarum descriptiones // Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. – 1940. – Т. 49, вып. 1. – С. 90–93. – Т. 49, вып. 2. – С. 85–88.
  50. Ugrinsky K.A. Die gesamtart Iris flavissima Pall. Eine monographische studie // Repertorium specierum novarum regni vegetabilis. Beihefte. – 1922. – Bd. 14. – S. 1–40.

Попередні випуски рубрики:
Інші опубліковані у блозі матеріали:
Видатні дослідники флори та рослинності України:
Бібліографії періодичних видань:
А також:


пʼятниця, 24 травня 2019 р.

Експедиції-2019: Харківська обл. (29-30 березня)

Цього року разом з дружиною я розпочав польові ботанічні дослідження на території Харківської області. Мета цієї експедиції - з'ясування сучасного стану поширення типових і рідкісних весняних ефемероїдів у південній частині Лівобережного Лісостепу та північній частині Лівобережного Степу. У перший день, 29 березня, ми оглянули дубовий ліс, лісосмуги та балки неподалік залізниці Харків - Лозова між залізничною станцією "Бірки" (Зміївський район) і платформою "Липкуватівка" (Нововодолазький район).

Пройшовши трохи на захід від станції "Бірки" ми відвідали діброву на східній околиці села Липкуватівки. У великій кількості почала квітувати проліска сибірська (Scilla siberica Haw.). Невеликими групами на схилах яру у лісі росте тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov & Zoz), він же тюльпан лісовий південний (Tulipa sylvestris subsp. australis (Link) Pamp.) чи тюльпан Біберштейна (Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f.), як його називають у різних працях - вид з "Червоної книги України" (2009). Тюльпан вже сформував бутони. Серед інших весняних ефемероїдів ми бачили тільки ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), який щойно розпочинав цвісти, та зірочки низенькі (Gagea pusilla (F.W. Schmidt) Sweet) у невеликій кількості. У цьому лісі також ростуть копитняк європейський (Asarum europaeum L.) і фіалка запашна (Viola odorata L.), а також регіонально рідкісний у Харківській області вид - ряст Маршаллів (Corydalis marschalliana (Steph. ex Willd.) Pers.), усі вони поки ще квіток не утворили.
Дубовий ліс на схід від Липкуватівки
Зірочки низенькі
Проліска сибірська

Проліска сибірська

Тюльпан дібровний
Ряст ущільнений

У лісосмузі біля залізничного полотна у великій кількості відзначена омела біла (Viscum album L.), яка паразитує на клені гостролистому (Acer platanoides L.), ясеню пенсільванському (Fraxinus pennsylvanica Marshall) та інших деревних породах.
Грунтова дорога між лісосмугою та залізницею на відрізку Бірки-Липкуватівка
Омела біла

Найцінніший об'єкт під час даного виїзду - це балка біля платформи "Липкуватівка", рослинний покрив якої я побіжно дослідив влітку 2018 року. Ця балка созологічно є дуже цінною, вона, безперечно, потребує заповідання. У великій кількості тут я знаходив ковилу волосисту з "Червоної книги України", а також регіонально рідкісні види - карагану кущову, шавлію лучну, волошку східну, азинеуму сивувату. Ось і цього разу дуже приємною несподіванкою було зустріти у цій балці цілих три види з "Червоної книги України" - брандушка різнобарвна (Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng., зараз цей вид краще називати вже Colchicum bulbocodium Ker Gawl.), сон лучний (Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l.; у вузькому розумінні - це сон український, P. ucrainica (Ugr.) Wissjul.) та горицвіт весняний (Adonis vernalis L.). Чисельність брандушки, що росте у нижній частині схилу південно-східної експозиції, становить близько 100 особин. Горицвіт у невеликій кількості (до 40 особин) росте по усій балці, а сон є численним у нижній і середній частинах схилів. Брандушка - для мене особливо цінна знахідка, оскільки останній раз я бачив її у природі аж у 2010 році. Також у цій балці ми знайшли регіонально рідкісні види - півники карликові (Iris pumila L.), барвінок трав'яний (Vinca herbacea Waldst. & Kit.), псефелюс сумський (Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz = Centaurea sumensis Kalen.) - усі, щоправда, тільки у вегетативному стані.
Загальний вигляд балки біля платформи "Липкуватівка"
Брандушка різнобарвна

Горицвіт весняний

Сон український

Сон український

Сон український

Наступного дня, 30 березня, ми здійснили ще два невеликі виїзди. Перший з них - в околицях залізничного роз'їзду "Караван" біля сел Завадівка та Червона Поляна Нововодолазького району. Рослинність цієї ділянки я теж оглядав минулого літа. Дуже цікавим є те, що тут невеликі площі займають піски, очевидно, пов'язані з відслоненнями пісковиків (великих річкових долин поблизу немає, а є лише невеликий струмок - притока річки Вільхуватки). На цих пісках у чималій кількості ростуть зірочки низенькі (Gagea pusilla). Зірочки, крім того, є масовими на горбах у селі Червона Долина. Поряд по струмку розташовані вільхові ліси, по периферії яких ростуть пшінка весняна (Ficaria verna Huds.) і мати-й-мачуха звичайна (Tussilago farfara L.). Серед цікавіших знахідок - адвентивні рослини лілійник рудий (Hemerocallis fulva (L.) L.) біля однієї з покинутих хат у селі Червона Долина і елодея канадська (Elodea canadensis Michx.) у струмку біля пішохідного містка.
Піски біля роз'зду "Караван"
Зірочки низенькі
Вільхові ліси по струмку-притоці р. Вільхуватка
Пшінка весняна
Мати-й-мачуха звичайна
Лілійник рудий

Після цього ми відвідали околиці села Раківки Нововодолазького району біля залізничного роз'їзду "Широкий". Цю ділянку я досліджую уперше, вона цікава розташованим неподалік великим дубовим лісом, який розташований біля межі між Лісостепом і Степом на Лівобережжі і адміністративно належить вже не до Нововодолазького, а до Красноградського району Харківської області (між селами Світле і Кобзівка). Перед тим, як дослідити цей ліс, ми оглянули досить велике озеро в селі Раківка та балочку на його північній околиці, де росли зірочки низенькі, квітуючи просто у величезній кількості.
Озеро у селі Раківка
Балка на північній околиці Раківки

Зірочки низенькі
Після цього ми оглянули сам лісовий масив, про який йшла мова вище. Типовими ранньовесняними видами рослин для нього є проліска сибірська (Scilla siberica), ряст ущільнений (Corydalis solida) та пшінка весняна (Ficaria verna), спорадично трапляються анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.) і медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.). На заболоченій ділянці лісу знайдений щитник картузійський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs) - регіонально рідкісний на території Харківської області вид.
Анемона жовтецева
Проліска сибірська

Пшінка весняна

Щитник картузійський
До південно-західної межі лісового масиву прилягає схил північної експозиції до озера. Саме на цьому схилі було знайдено численну популяцію ще одного рідкісного вида з "Червоної книги України" - шафрана сітчастого (Crocus reticulatus Steven ex Adams).
Загальний вигляд схилів з шафраном
Шафран сітчастий
Шафран сітчастий
Користуючись нагодою, ми дослідили ще й невелику балку біля залізниці Харків - Красноград на північній околиці села Кирилівки Красноградського району (між роз'їздом "Широкий" і платформою "53 км"). Проїзджаючи у 2014 р. електричкою, я бачив з вікна потяга у цій балці якийсь вид горицвіту (для околиць міста Красноград вказуються як Adonis vernalis, так і A. volgensis). Виявилося, що цей вид - горицвіт весняний (Adonis vernalis), щоправда нам було дуже важко знайти його, оскільки він тільки-тільки починав формувати цьогорічні пагони.
Балка біля залізниці

Горицвіт весняний у балці біля залізниці
Загалом, це була дуже цікава та продуктивна експедиція, були знайдені нові для Харківської області локалітети п'яти видів з "Червоної книги України" (Bulbocodium versicolor, Crocus reticulatus, Tulipa quercetorum, Adonis vernalis, Pulsatilla pratensis) та п'яти регіонально рідкісних (Dryopteris carthusiana, Iris pumila, Corydalis marschalliana, Vinca herbacea, Psephellus sumensis).
 
Ті мої читачі, хто є активними користувачами соцмережі Facebook, можуть також прочитати розповідь моєї дружини про ці експедиції (пост 1 і пост 2).

Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:

неділя, 24 лютого 2019 р.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 8

Черговий випуск рубрики містить низку раритетних праць зі збірників "Щорічник Українського ботанічного товариства" і "Досягнення ботанічної науки на Україні" різних років, оцифрованих мною особисто, а також деякі інші маловідомі широкому загалу публікації. Доповнено переліки праць і у розділах рубрики "Видатні дослідники флори та рослинності України".


Перелік робіт восьмого випуску:
  1. Аверьянов Л.В. Происхождение и эволюция рода Dactylorhiza Nevski (Orchidaceae). В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 24–26.
  2. Алексеев А.Д. Пойменные луга Харьковской области. Сообщение 1-ое // Записки Харьковского сельськохозяйственного института. – 1947. – Т. 6 (43). – С. 95–98 [Дякую Павлу Митрофановичу Устименку за подаровану паперову копію цієї рідкісної праці]
  3. Алексеенко М.И. Пойменные луга Северного Донца в пределах Харьковской области, их охрана и использование // Известия Харьковского отдела Географического общества Союза ССР. – 1963. – С. 101–105 [Дякую Павлу Митрофановичу Устименку за подаровану паперову копію цієї праці]
  4. Андриенко Т.Л. Listera cordata (L.) R. Br. на Украине. В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 20–21.
  5. Артемчук І.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Рогіз бетулонський в західних областях УРСР // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1959. – № 1. – С. 23.
  6. Барбарич А.І. Меч-трава на Україні – свідок давно минулих епох розвитку її рослинності // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 51–52.
  7. Барбарич А.І. Рододендрон жовтий – третинний релікт Полісся // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 52–53.
  8. Бачурина Г.Ф. Аналіз флори боліт Українського Полісся. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 37–38.
  9. Билык Г.И., Ткаченко В.С. Михайловская целина. В сб.: Почвенно-биогеоценологические исследования в Приазовье. Вып. 2. – М.: Наука, 1976. – С. 170–204.
  10. Білокінь І.П. Розвиток ботанічної науки в країнах народної демократії // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 15–45.
  11. Бойко М.П. Про зміни видового складу і мінливість сезонних аспектів у травʼянистих асоціаціях на Білій горі в Бродівському районі Львівської області у період з 1959 по 1963 р. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 46–47.
  12. Брадіс Є.М. Рослинність боліт Української РСР // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1959. – № 1. – С. 25–26.
  13. Вольф Э.Л. Таблица для определения по шишкам хвойных, входящих в программу практических занятий по дендрологии // Известия Императорского лесного института. – 1912. – Вып. 23. – С. 73–78.
  14. Горохова З.Н., Козлова Т.К. Деякі дані про гірські ліси Чернівецької області // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 61–62.
  15. Дидух Я.П. Некоторые аспекты изучения популяций орхидных в связи с вопросами их охраны. В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 31–33.
  16. Дидух Я.П., Вакаренко Л.П. Урочище "Скалистое" – проектируемый заказник орхидных. В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 52–54.
  17. Добровольський І.А., Гаєва Н.В. Матеріали до бріофлори штучних лісонасаджень Криворіжжя і прилеглих районів // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1959. – № 1. – С. 27.
  18. Клеопов Ю.Д. Рослинність Карлівського степового заповідника ВУАН // Вісник Київського ботанічного саду. – 1934. – Вип. 17 – С. 41–86 [Дякую Павлу Митрофановичу Устименку за подаровану паперову копію цієї праці]
  19. Комендар В.І. Рослинність полонин Гуцульських Альп // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1959. – № 1. – С. 28.
  20. Кондратюк Є.М. Карпатська гірська ялина // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1959. – № 1. – С. 28–29.
  21. Круцкевич М.М. Про видовий склад подільських Pulsatilla // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 76–77.
  22. Кузнецова Г.О., Протопопова В.В. Цікавий куток природи Західного Криму. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 81–83.
  23. Кууск В.В. Dactylorhiza baltica (Klinge) Orlova. В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 29–31.
  24. Лавренко Є. [Рецензія: Танфильев Г.И. Очерк географии и истории главнейших культурных растений] // Вісник сільсько-господарської науки. – 1923. – Т. 2, вип. 1–2. – С. 39–40.
  25. Лепченко Я., Оксіюк П. Про бур’яни Радомиської (Федорівської) с.-г. досвідної станції на пісках // Вісник сільсько-господарської науки. – 1923. – Т. 2, вип. 5–7. – С. 180–182.
  26. Малиновський К.А. Історія вивчення флори і рослинності Українських Карпат. І. Австро-угорський період (1772–1918 рр.) // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 77.
  27. Моляка О.Н. Рослинність заплавних лісів р. Рось і її приток // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 79–81.
  28. Паламарчук Г.Л. До флори лісів Віниччини. І. Грабові та дубові ліси. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1969 р. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 68–69.
  29. Паламарчук Г.Л., Уськова Г.О. Вінницький гербарій флори Поділля УРСР. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1969 р. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 70–71.
  30. Попов К.П. Третинні хвойні релікти Криму та їх сховища // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 86–88.
  31. Попова А.Я. Про роль верблюдки у фітоценозах пасовищ Степового Криму // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 88–90.
  32. Попович С.Ю. Орхидные Полесского государственного заповедника УССР. В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 54–56.
  33. Потульницький П.М. Формування водної і прибережної рослинності в Кременчуцькому водоймищі протягом 1960 р. // Щорічник Українського ботанічного товариства. – 1962. – № 3. – С. 91–92.
  34. Протопопова В.В. Ареалогическая характеристика орхидных Украины. В сб.: Охрана и культивирование орхидей: Тезисы докладов ІІ Всесоюзного совещания (Киев, май 1983 г.). – К.: Наукова думка, 1983. – С. 12–13.
  35. Радде-Фомина О. Про техничну прядильну рослину Asclepias Cornuti та про її культуру на Україні // Вісник сільсько-господарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 2. – С. 62–63.
  36. Сосновский Д.И. Таблица для определения кавказских шиповников // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1943. – № 3. – С. 58–67.
  37. Сосновский Д.И. Родологические заметки // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1944. – № 10. – С. 22–29.
  38. Сукачев В.И. Растительная ассоциация и тип насаждений // Известия Ленинградского лесного института. – 1925. – Вып. 32. – С. 39–56.
  39. Харкевич С.С. Ботанічна екскурсія в Чивчинські гори. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 121–122.
  40. Цингер М. Як захищаються рослини від людини // Вісник сільсько-господарської науки. – 1923. – Т. 2, вип. 3–4. – С. 81–91.
  41. Чопик В.І. Нові та маловідомі рослини з флори Українських Карпат. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 123.
  42. Чопик В.І. Сучасний стан охорони рослин на Україні і за кордоном. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 123–125.
  43. Чопик В.І. До історії виникнення криволісся з вільхи зеленої (Alnus viridis D.C.) в Українських Карпатах. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 125–127.
  44. Чопик В.І. Флористичні особливості Чивчинських гір в Українських Карпатах. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. – К.: Наукова думка, 1968. – С. 127–129.
  45. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Базифільні діброви Поділля. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1969 р. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 80–82.
  46. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Мринський О.П. Про зону широколистяних лісів на Україні. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1969 р. – К.: Наукова думка, 1972. – С. 82–83.
  47. Ширяев Г.И. Заметка о нахождении Sorbus scandica Fr. на г. Бештау // Известия Кавказского отдела Императорского Русского географического общества. – 1914. – Т. 22, вып. 3. – С. 280. 
  48. Яната О. Проф. М. Цингер (1866–1923) // Вісник сільсько-господарської науки. – 1923. – Т. 2, вип. 3–4. – С. 151–152. 
  49. Jackson B.D. Index to the Linnean Herbarium, with indication of the types of species marked by Carl von Linne. – London, 1912. – 152 p.
  50. Zamelis A. Key of the East Baltic species of Alchemilla // Acta Horti Botanici Universitatis Latviensis. – 1933. – T. 8. – P. 113–126.


Попередні випуски рубрики:

Інші опубліковані у блозі матеріали:
Видатні дослідники флори та рослинності України:
Бібліографії періодичних видань:
А також:


четвер, 7 лютого 2019 р.

Бібліографія: Український ботанічний журнал. ІIІ (2014-2018)

"Український ботанічний журнал" - провідне і найстаріше ботанічне періодичне видання України. Заснований у 1921 році Ботанічною секцією Українського наукового товариства у м. Києві. За весь свій тривалий період існування він тісно пов'язаний з теперішнім Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, який й був відповідальним за його видавництво. Неодноразово змінював свою назву: у 1921-1929 рр. - "Український ботанічний журнал", у 1931-1933 рр. - "Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН", у 1934-1939 рр. - "Журнал Інституту ботаніки ВУАН", у 1940-1955 рр. - "Ботанічний журнал АН УРСР", з 1956 р. і дотепер - "Український ботанічний журнал".

Журнал публікує статті з усіх напрямків ботаніки, у тому числі загальних проблем, флористики, систематики, геоботаніки, екології, еволюції, географії рослин, історії флори та рослинності, ботанічного ресурсознавства, фікології, мікології, морфології, анатомії, ембріології, фізіології, біохімії, клітинної та молекулярної біології рослин, грибів та інших ботанічних об'єктів.
Періодичність: шість номерів на рік (починаючи з 1959 р.).
Журнал уключений до "Переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук", "Реєстру наукових фахових видань України" (категорія В), індексується у Web of Science, Index Copernicus, Google Scholar, ResearchGate та деяких інших міжнародних базах даних.

Офіційний сайт журналу (доступні повні тексти статей з 2013 р.)
Сторінка журналу на сайті Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Сторінка журналу на сайті Національної бібліотеки України
Архів журналу у бібліотеці "Флора и фауна"

Перша частина повідомлення (перелік статей, опублікованих у 1921-1972 рр.)
Друга частина повідомлення (перелік статей, опублікованих у 1973-2013 рр.)

Перелік статей, які були опубліковані в "Українському ботанічному журналі" у 2014-2018 рр.:

2014 - Том 71, № 1

2014 - Том 71, № 2

2014 - Том 71, № 3

2014 - Том 71, № 4

2014 - Том 71, № 5

2014 - Том 71, № 6

2015 - Том 72, № 1

2015 - Том 72, № 2

2015 - Том 72, № 3
2015 - Том 72, № 4

2015 - Том 72, № 5

2015 - Том 72, № 6

2016 - Том 73, № 1

2016 - Том 73, № 2

2016 - Том 73, № 3

2016 - Том 73, № 4

2016 - Том 73, № 5

2016 - Том 73, № 6

2017 - Том 74, № 1

2017 - Том 74, № 2

2017 - Том 74, № 3

2017 - Том 74, № 4

2017 - Том 74, № 5

2017 - Том 74, № 6

2018 - Том 75, № 1

2018 - Том 75, № 2

2018 - Том 75, № 3

2018 - Том 75, № 4

2018 - Том 75, № 5

2018 - Том 75, № 6