четвер, 25 травня 2017 р.

Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae

Родина Соснові (Pinaceae) є одним з найхарактерніших представників голонасінних нашої флори. У світовому масштабі вона охоплює 11 родів та близько 250 видів, поширених майже виключно у Північній півкулі. Південна межа ареалу родини досягає Північної Африки, Індії, Китаю, Індонезії та Центральної Америки.
Ареал родини Pinaceae (позначено штриховкою; цит. за: Maheshwari, Konar, 1971)

Значна частина представників родини має важливе фітоценотичне (та й економічне, безперечно!) значення, оскільки належить до едифікаторів природних рослинних угруповань. Зазвичай це досить високі дерева (дуже рідко - кущі) з дрібними вузьколінійними чи голчастими листками (хвоя), у переважної більшості видів - вічнозеленими. Хоча, стоп - Ви ж, мабуть, і так добре знаєте, як насправді виглядають хвойні дерева! Саме до цієї родини належать сосни та ялини, а також ялиці, модрини, кедри, тсуги і псевдотсуги та деякі інші, менш популярні роди.

У природній флорі України родина Pinaceae представлена чотирма родами: Abies Mill., Picea A. Dietr., Larix Mill. i Pinus L. Найбільша кількість видів родини (шість - Abies alba Mill., Larix decidua Mill. s.l. (сюди ж належить і дуже близький вид L. polonica Racib.), Picea abies (L.) H. Karts., Pinus cembra L., P. mugo Turra, P. sylvestris L.) відзначена у горах Карпат; тільки у горах Криму трапляються P. brutia Ten. s.l. (=P. pityusa Steven; P. stankewiczii (Sukacz.) Fomin) i P. nigra Arnold s.l. (=P. pallasiana D. Don). Що собою являє P. uliginosa Neumann ex Wimm. мені поки не зовсім зрозуміло; очевидно, ця назва має уключатися до складу P. mugo. Слідуючи видатному досліднику голонасінних Альйосу Фарйону і його монографії "A Handbook of the World's Conifers", Pinus fominii Kondr. та P. hamata (Steven) Sosn. зараховую до складу збірного виду Pinus sylvestris L. Сосна Веймутова (Pinus strobus L.) в Україні росте тільки у культурі, а сосну Бенкса (Pinus banksiana Lamb.) я особисто ніколи не бачив, хоча у багатьох працях вона наводилася як така, що часто раніше вирощувалася у різноманітних лісництвах, у тому числі й на території Лівобережного Лісостепу (походить цей вид з Північної Америки).
Один з найпівденніших природних масивів сосни лісової (Pinus sylvestris) - бір на лівому березі р. Самари біля с. Вербки Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.
Ялинові ліси у Горганах (Українські Карпати)
Ялиновий ліс біля перевалу Боревка (Івано-Франківська обл.)
Криволісся на горі Ігровець (Українські Карпати): Picea abies (на передньому плані) та Pinus mugo
Pinus mugo на горі Ігровець (Східні Карпати)
Larix decidua у культурі біля с. Петрів Тлумацького р-ну Івано-Франківської області
У лісах Лівобережного Лісостепу України нині можна зустріти два види - сосну лісову або звичайну (Pinus sylvestris) і ялину звичайну (Picea abies). Довго вагався, чи варто уключати ялину до списку флори цього регіону, оскільки, зрозуміло, її природний ареал проходить значно північніше, і вирішив все ж уключити. Ялину нині вирощують у різних лісництвах і часом вона справляє враження цілком природного виду, трапляючись поодиноко чи невеликими групами поруч з сосною. Місцями вона навіть дає невеликий самосів. Тому, гадаю, ялину можна вважати адвентивним видом-ергазіофітом, який знаходиться на перших стадіях натуралізації у місцях свого культивування.

Таблиця для визначення родів:
1. Дерева, які мають тільки видовжені пагони із поодинокими спірально розташованими листками. Шишки циліндричні ... I. Picea A. Dietr. (Ялина)
- Дерева, які мають пагони двох типів: кінцеві видовжені та бічні вкорочені; зелені листки розвиваються тільки на бічних пагонах, зібрані у пучки по 2-5. Шишки яйцевидні ... II. Pinus L. (Сосна) 
I. Picea A. Dietr. - Ялина
1824, Flora der Gegend um Berlin, 1(2): 793.
Тип: P. rubra A. Dietr. nom. illeg. (≡ P. abies (L.) H. Karst.).

1. Picea abies (L.) H. Karst. - Ялина звичайна 
1881, Deutsche Flora: Pharmazeutisch-Medizinische Botanik: 324.
Pinus abies L. 1753, Species Plantarum, 2: 1002.
Pinus excelsa Lam. 1779, Flore Française, 2: 202, nom. illeg.
Picea vulgaris Link, 1830, Abhandlungen der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, 1827: 180, nom. illeg.
Picea excelsa (Lam.) Link, 1841, Linnaea 15: 517, nom. illeg.
Описано з Євразії (“in Europae, Asiae borealibus humidiusculis”).
Лектотип: зображенняPicea in Mattioli & Camerarius, 1586, De Plantis Epitome Utilissima: 47 – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 128: 122.
Протолог Pinus abies L. (цит. за: Linnaeus, 1753)
Оприлюднення комбінації Picea abies (L.) H. Karst. (цит. за: Karsten, 1881)
Лектотип Pinus abies - малюнок з доліннеївської праці (Mattioli, Camerarius, 1586)
У лісах, здебільшого соснових, але іноді вирощують навіть у дібровах (наприклад, біля с. Підлісся Броварського району Київської області). Зрідка. Культивується, але інколи справляє враження цілком природної рослини. Гербарних матеріалів дуже мало, з території ЛЛС є лише один зразок з околиць с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., зібраний автором (передано до KW).
Picea abies у сосновому лісі біля контори Стовп'язького лісництва за с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.; фото автора)
Гілочка Picea abies з цього ж локалітету (фото автора)
II. Pinus L. - Сосна
1753, Species Plantarum, 2: 1000. 
Тип: P. sylvestris L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 189.

Таблиця для визначення видів:
1. Шишки зігнуті, яйцевидно-довгасті, залишаються на дереві декілька років після плодоношення; листки серповидно-зігнуті, 2,5-6 см завдовжки. Дерево з темно-сірою корою та пірамідальною кроною ... *P. banksiana Lamb. (С. Бенкса; на території ЛЛС достовірно нині невідома, але може трапитися у лісових культурах)

- Шишки прямі, яйцевидні, зазвичай опадають відразу після плодоношення; листки прямі, 3-7(13) см завдовжки. Крона не пірамідальна ... 1. P. sylvestris L. (С. лісова)

1. Pinus sylvestris L. - Сосна лісова

1753, Species Plantarum, 2: 1000.
Описано з Північної Європи (“in Europae borealis sylvis glareosis”).
Лектотип: зображення – “Le Sapin in Daléchamps, 1587, Histoire Generale des Plantes, 1: 45 – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 127: 76.
= P. fominii Kondr. 1950, Ботанічний журнал АН УРСР, 7(1): 53 (описано з України, тип – “RSS Ucr., distr. Zhytomirensis, prope opp. Gorodnitza, in graniticis ad fl. Slucz, 14.X.1947, E. Kondratjuk” – у KW).
Протолог Pinus sylvestris L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

Лектотип Pinus sylvestris - зображення з доліннеївської праці (Dalechamps, 1587)

У лісах на борових терасах річок, на пісках, іноді також висаджують для закріплення схилів балок і ярів, культивують у лісництвах. Звичайно. У природному стані масово трапляється на боровій терасі р. Дніпра, а також у басейнах його лівобережних приток - рр. Сули, Псла та Ворскли.
Pinus sylvestris на пісках борової тераси р. Дніпра біля військового полігону "Дівички" (Бориспільський р-н Київської обл.)
Pinus sylvestris у гаю між каналами біля с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.)
Pinus sylvestris - жертва "новорічних" браконьєрів (окол. с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.)
Несподівана знахідка Pinus sylvestris на полі соняшнику біля села Бугаївка (Полтавський р-н Полтавської обл.)
Під назвою P. fominii Kondr. були описані особини з довшими шишками (4,5-7 см завдовжки замість 3-4 см у типової P. sylvestris), часто червонуватими, а не матово-сірими, а також з деякими особливостями анатомічної будови хвої, однак вказані Є.М. Кондратюком ознаки мені особисто здаються не дуже чіткими.

Картосхема поширення видів родини Pinaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними матеріалами:
1 - Pinus sylvestris; 2 - Picea abies


Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae


3 коментарі:

  1. Карта добре ілюструє недостатність вивчення рослин в Україні (і потрібність досліджень автора блогу), бо звісно ж, що Pinus sylvestris поширена в нас набагато ширше. А чи можуть тут бути ще й посадки Pinus strobus L.?

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую за коментар! У гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного (KW) значно більше локалітетів, але не були враховані і позначені на карті ті з них, що з певністю можна ототжнити з культивованими рослинами, висаженими у тих місцях, де природних соснових лісів ніколи раніше не було. Культур Pinus strobus на досліджуваній території не бачив, але допускаю, що цей вид можуть висажувати в окремих лісництвах (про таке явище на Сумщині мені, наприклад, повідомляв П.М. Устименко). У деяких парках Лівобережжя цей вид я спостерігав, але підросту він наче не дає.

    ВідповістиВидалити
  3. тобто при складанні карти враховані палеоботанічні дані? чи яким чином при складанні карти поширення зроблений висновок про поширення в минулому сосни звичайної?

    ВідповістиВидалити