Невеличка ботанічна екскурсія, присвячена лісам та піщаним ділянкам коло залізниці у межах міста. Пройшов від кінця вулиці Алма-Атинської до залізниці на Ніжин, а звідти - до Биківні та Броварського шосе. Ці ліси (переважають тут, звичайно, соснові, причому здебільшого у вигляді середньовікових, 40-60-річних культур) мені дуже подобаються, оскільки кожного разу я знаходжу в них щось нове й цікаве для себе. У деревостані, крім сосни звичайної (
Pinus sylvestris L.), зростають дуб звичайний (
Quercus robur L.), клен гостролистий (
Acer platanoides L.), подекуди також граб звичайний (
Carpinus betulus L.), береза повисла (
Betula pendula Roth), робінія (
Robinia pseudoacacia L.). В районі ДВРЗ флористичний склад цих лісів досить збіднений, хоча нерідко трапляються невеликі ділянки з домінуванням конвалії звичайної (
Convallaria majalis L.) - регіонально рідкісного у межах міста Києва виду.
|
Ділянка з домінуванням конвалії |
Взагалі ліси Києва відзначаються великою кількістю адвентивних видів дерев та кущів, що дичавіють з культури. Робінією, кленом ясенолистим (
Acer negundo L.) та черемхою пізньою (
Prunus serotina Ehrh.) зараз нікого у Києві вже не здивуєш, однак тут є й цікавіші представники. Наприклад, знайшов в одному місці два кущі садового жасмину звичайного (
Philadelphus coronarius L.).
|
Садовий жасмин звичайний |
Також тут зростає дуже своєрідний вид липи (
Tilia sp.), який мені поки ще визначити не вдалося. Його характерні ознаки - гладенький стовбур, великі листки (у півтора рази крупніші за листки липи серцелистої, що теж тут зрідка трапляється) та пухнасті від рясного короткого опушення гілки. Такі ж особини минулого року я знаходив у соснових лісах біля Житомирського шосе (Святошинський район). Буду чекати квітків та плодів для точнішого визначення.
|
Невідома липа |
У підліску зрідка трапляються ірга колосиста (
Amelanchier spicata (Lam.) Koch) та кизильник блискучий (
Cotoneaster lucidus Schlecht.).
|
Ірга колосиста |
|
Кизильник блискучий |
Дуже характерними для дослідженої території є чагарникові угруповання, що формуються по периферії лісових масивів. Домінують у них терен колючий або степовий (
Prunus spinosa L., =
P. stepposa Kotov), малина (
Rubus idaeus L.), ведмежина (
Rubus nessensis Hall).
|
Угруповання терну колючого |
|
Гілочка терну з квітками |
|
Малина |
По узліссях та рідколіссях часто трапляється вишня кущова (
Prunus fruticosa Pall.) - регіонально рідкісний у межах міста Києва вид.
|
Ділянка зі значною участю вишні кущової |
|
Пагін з квітками вишні кущової |
У трав'яному ярусі характерними є чорниця (
Vaccinium myrtyllus L.), молочай кипарисовидний (
Euphorbia cyparissias L.), осока вереснянкова (
Carex ericetorum Pollich), кінський часник черешковий (
Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara et Grande), чистотіл великий (
Chelidonium majus L.), підмаренник чіпкий (
Galium aparine L.), ожика рівнинна (
Luzula campestris (L.) DC.), чаполоч запашна (
Hierochloe odorata (L.) P. Beauv.). З числа регіонально рідкісних та малопоширених видів відмічені перстач білий (
Potentilla alba L.), волошка сумська (
Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz), суниці мускусні (
Fragaria moschata Weston), хвощі зимуючий (
Equisetum hyemale L.) та лучний (
E. pratense Ehrh.), верес звичайний (
Calluna vulgaris Hull), костяниця (
Rubus saxatilis L.).
|
Волошка сумська |
|
Костяниця |
|
Перстач білий - регіонально рідкісний у межах Києва вид |
На одному з узлісь виявив невелику популяцію сону розкритого - виду з "Червоної книги України"!
|
Листки сону розкритого |
Біля залізниці добре виявлені піщані ділянки з переважанням таких видів, як костриці Беккера (
Festuca beckeri (Hack.) Trautv.) та валіська (
F. valesiaca Gaud.), вероніки Діленієва (
Veronica dillenii Crantz) і весняна (
V. verna L.), різушка Таля (
Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.), роговик п'ятитичинковий (
Cerastium semidecandrum L.), веснянка весняна (
Erophila verna (L.) Besser), енотера дворічна (
Oenothera biennis L.), полин рівнинний (
Artemisia campestris L. s.l.) тощо. Зрідка трапляються козельці українські (
Tragopogon ucrainicus Artemcz.) - вид, занесений до Європейського Червоного списку видів, що потребують охорони (1991).
|
Козельці українські |
Цікавими також є вільхові та осокові болота, що трапляються біля залізниці. Їхній трав'яний покрив формують осоки побережна (
Carex riparia Curtis) та висока (
C. elata All.), кропива жабрійолиста (
Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz), жеруха зубчаста (
Cardamine dentata Schult.) та інші гігрофільні види.
|
Болота біля залізниці на Ніжин |
|
Купина осоки високої |
Всього під час цієї екскурсії було виявлено один вид з ЧКУ та три регіонально рідкісних у межах міста.
Маршрут екскурсії на топографічній карті виглядає так:
Козельці українські дуже цікаво виглядають! Дякую за чудові фото!
ВідповістиВидалити