Ботанічний блог Дениса Давидова: Експедиції

17 та 18 квітня вдалося детально дослідити рослинний покрив ділянки борової тераси р. Дніпра на південь від села Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. У цьому місці поблизу військового полігону збереглися цінні та своєрідні лісові та чагарникові масиви. Також тут трапляються піски, фрагменти болотної та лучної рослинності, водні та прибережно-водні угруповання.

Лісову рослинність репрезентують угруповання соснових, дубово-соснових, грабово-дубово-соснових і похідних від них грабових та грабово-дубових, а також вільхових та осикових лісів. Переважаючими за площею є соснові ліси, у складі травостою яких зараз можна помітити осоку вереснянкову (Carex ericetorum Pollich), ожику рівнинну (Luzula campestris (L.) DC.), келерію сизу (Koeleria glauca (Spreng.) DC.), розетки листків молодила руського (Sempervivum ruthenicum (L.) Schnittsp. & C.B. Lehm.), щавля пірамідального (Rumex thyrsiflorus (L.) Fingerh.).

Куртина осоки вереснянкової у сосновому лісі

На піщаному узліссі соснового лісу знайшов три особини сону лучного (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.) - рідкісного виду, уключеного до "Червоної книги України" (2009).

Сон лучний - вид з "Червоної книги України"

Дубово-соснові та грабово-дубово-соснові ліси трапляються спорадично, переважно невеликими ділянками. На зниженнях у місцях виходу грунтових вод, а також унаслідок рубання сосни сформувалися широколистяні ліси зі значною участю граба (Carpinus betulus L.) та дуба звичайного (Quercus robur L.).

Квітує граб звичайний

Основу травостою листяних та мішаних лісів зараз складають синузії ранньовесняних ефемероїдів, які Лівобережного Лісостепу є специфічними. Їх домінуючими видами є рясти порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte) і проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat), що зростають у лісах біля полігону "Дівички" скрізь та у великій кількості. При цьому варто відзначити, що на Київщині ці два види трапляються не дуже часто і цілком заслуговують на внесення до списку регіонально рідкісних видів на території області. А ряст проміжний для Переяслав-Хмельницького району взагалі, здається, раніше не наводився!

Синузія рясту порожнистого

Квітує ряст порожнистий

Плодоносить ряст проміжний

Цікаво, що ні ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), ні види родів зірочки (Gagea lutea (L.) Ker Gawl, Gagea minima (L.) Ker Gawl.) та проліска (Scilla bifolia L., Scilla siberica Haw.), ні пшінку весняну (Ficaria verna Huds.), що є звичайними видами синузій ефемероїдів дібров Полтавської рівнини та Середньоруської височини, мені виявити не вдалося. Зате у грабово-дубовому лісі та на порубах біля контори Стовп'язького лісництва (поруч з дорогою) виявлена численна популяція анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.).

Синузія анемони жовтецевої

Також у трав'яному ярусі широколистяних лісів відмічені типові для лісостепової зони неморальні види: яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.; місцями домінує), осока волосиста (Carex pilosa Scop.; місцями домінує), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), чина весняна (Lathyrus vernus (L.) Bernh.), фіалка дивна (Viola mirabilis L.), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum (L.) All.), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara & Grande), осока пальчаста (Carex digitata L.), подекуди також трапляються петрів хрест лускатий (Lathraea squamaria L.), вороняче око чотирилисте (Paris quadrifolia L.), осока Мікелі (Carex michelii Host), фіалка шершава (Viola hirta L.) та рідкісний для Лівобережного Лісостепу вид - веснівка дволиста (Maianthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt).

Листки яглиці звичайної

Ділянка з домінуванням конвалії травневої у травостої

Квітки чини весняної

Кінський часник черешковий

Фіалка шершава

Петрів хрест лускатий - паразит на коренях граба та ліщини

Куртини веснівки дволистої

Вороняче око чотирилисте

Унікальними для даної території є значні площі ліщинників, що утворилися унаслідок рубок деревостану. Найбільші їхні площі розташовані відразу за військовим містечком. За флористичним складом вони дуже подібні до неморальних ценозів, відзначаються високою участю яглиці звичайної, рясту проміжного, підмаренника чіпкого (Galium aparine L.), осоки пальчастої, воронячого ока чотирилистого. Дуже характерним видом ліщинників є хвощ зимуючий (Equisetum hyemale L.) - загалом малопоширений вид у Лівобережному Лісостепу, що тут зростає просто у величезній кількості! Трапляються й ділянки ліщинових угруповань з домінуванням барвінку малого (Vinca minor L.), що у даному випадку є здичавілим з культури видом.

Ліщинник з домінуванням у травостої хвоща зимуючого

Хвощ зимуючий

Ліщинник з переважанням у трав'яному ярусі яглиці та воронячого ока

Вороняче око чотирилисте (рідкісна п'ятилиста форма)

Куртина барвінку малого

Невеликими ділянками трапляються по периферії листяних лісів та ліщинових угруповань трапляються осичняки. Біля каналів та на зниженнях вузькими смугами зростають клейковільхові ліси. Досить характерними є болотні угруповання, що трапляються на зниженнях борової тераси та поруч з каналами. У їх складі виявлені такі види, як осока побережна (Carex riparia Curtis) та гостра (Carex acuta L.), живокіст лікарський (Symphytum officinale L.), щавель прибережний (Rumex hydrolapathum Huds.), вовконіг європейський (Lycopus europaeus L.), кропива жабрійолиста (Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz) тощо.

Лісове болото з домінуванням осоки побережної

Живокіст лікарський

Кропива жабрійолиста

Болото на зниженні другої тераси

Піщані ділянки будуть вивчені у цьому місці трохи згодом, зараз їхній видовий склад є досить бідним. Квітують зараз такі види, як буглосоїдес Черняєва (Buglossoides czernjajevii (Klokov) Czer.), веснянка весняна (Erophila verna (L.) Besser), вероніка весняна (Veronica verna L.), різушка Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.), які, втім, трапляються не дуже часто.