Експедиції–2016: Вербки (27 травня)

Поїздка до однієї з найулюбленіших моїх місцин на території Дніпропетровської області – долини річки Самари в околицях села Вербки Павлоградського району. Сюди мені досить зручно приїздити з Києва (потягом до м. Лозової, а звідти електричкою на м. Дніпропетровськ до платформи «988 км»), тому останні два роки навідуюся сюди регулярно – то з метою дослідження соснових лісів і заплавних дібров р. Самари (серпень 2014 р. і червень 2015 р.), то для детального вивчення галофітної рослинності (серпень 2015 р.). Цього разу метою поїздки, що відбулася разом з моїм колегою Євгеном Польовим, стало вивчення пісків борової тераси р. Самари.

 Ділянка долини річки Самари навпроти самого села відзначається добре розвиненою заплавою. Переважають тут, втім, не справжні, а засолені луки, домінантами яких є костриця тростинова (Schedonorus arundinaceus (Schreb.) Dumort.), покісниця розсунута (Puccinellia distans (Jacq.) Parl.), пирій видовжений (Elytrigia elongata (Host) Nevski). Біля самого русла значне поширення мають угруповання бульбокомишу плоскостеблового (Bolboschoenus planiculmis (Fr. Schmidt) Egorova), трапляються й ценози куги Табернемонтана (Schoenoplectus tabernemontanii (C.C. Gmel.) Palla). Мозаїчно трапляються як вологі солончакові, так і сухіші солонцюваті ділянки. До складу перших входять ситник Жерара (Juncus gerardii Loisel.), скорзонера дрібноквіткова (Scorzonera parviflora Jacq.), солончакова айстра паннонська (Tripolium pannonicum (Jacq.) Dobrocz.), тризубець морський (Triglochin maritimum L.), до складу других – солонець багаторічний (Salicornia perennans Willd.), стелюшок приморський (Spergularia marina (L.) Griseb.), полин сантонінський (Artemisia santonica L.), кермек замшевий (Limonium alutaceum (Steven) O. Kuntze) тощо.

Покісниця розсунута

Угруповання солонцю багаторічного

Солончакова айстра паннонська

Полин сантонінський

Біля мосту на річці ділянки лук дуже збиті унаслідок випасу і сильно трансформовані. Їх рослинний покрив формують бур’янові види – хрінниця пронизанолиста (Lepidium perfoliatum L.), твердоколос стиснутий (Sclerochloa dura (L.) P. Beauv.), сухоребрик Льозеліїв (Sisymbrium loeselii L.), кудрявець Софії (Descurainia sophia (L.) Web ex Prantl), рижій дрібноплодий (Camelina microcarpa Andrz. ex DC.), евклідій сирійський (Euclidium syriacum (L.) W.T. Aiton), лещиця пронизанолиста (Gypsophila perfoliata L.) тощо. В одному місці навіть росте мачок рогатий (Glaucium corniculatum (L.) J. Rudolph).

Мачок рогатий

 Дуже добре заплавні луки представлені і на правому березі річки вище мосту, що розташовані у напрямку гирла річки Мала Тернівка. На лівому ж березі луки займають значні площі на надзаплавній терасі за боровою (хоча відразу зауважимо, що терасованість ландшафту у цьому місці взагалі досить слабко виражена). На луках лівого берега поруч з сосновим лісом зростають китник лучний (Alopecurus pratensis L.), морківник звичайний (Silaum silaus (L.) Schinz et Thell.), волошка-хартолепіс або хартолепіс середній (Centaurea chartolepis Greuter; =Chartolepis intermedia Boiss.), рапонтикум серпієвидний (Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobrov), півники солелюбні (Iris halophila Pall.), конюшина двозначна (Trifolium ambiguum M. Bieb.), подорожники Корнута (Plantago cornuti Gouan) та найбільший (Plantago maxima Juss. ex Jacq.), здутонасінник або скорзонера сиза (Podospermum canum C.A. Mey.) тощо. Зрідка трапляються сухі коробочки рябчика малого (Fritillaria meleagroides Patrin ex Schult. et Schult. fil.) – виду з «Червоної книги України». 

Домінує китник лучний

Кермек замшевий

Хартолепіс середній

Конюшина двозначна

Рапонтикум серпієвидний

 У западинках формуються вологіші ділянки, що заростають сусаком зонтичним (Butomus umbellatus L.), осокою лисячою (Carex vulpina L.), кугою озерною (Schoenoplectus lacustris (L.) Palla), очеретом звичайним (Phragmites australis (L.) Trin. ex Steud.), бекманією звичайною (Beckmannia eruciformis (L.) Host). На одному з таких знижень ми знайшли у значній кількості жовтець багатолистий (Ranunculus polyphyllus Waldst. et Kit. ex Willd.) та мишачий хвіст малий (Myosurus minimus L.) – види, що є малопоширеними у степовій зоні України. 

Ділянка зниження зі значною участю сусака зонтичного та куги озерної

Жовтець багатолистий

Навпаки, на сухіших ділянках поширені смілка або елізанта клейка (Elisanthe viscosa (L.) Rupr.), залізняк бульбистий (Phlomoides tuberosa (L.) Moench), жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L.), підмаренник справжній (Galium verum L.), молочай прутовидний (Euphorbia virgata Waldst. et Kit.) тощо.

Елізанта клейка

На боровій терасі лівого берега річки поширені соснові насадження. Середній їх вік становить 50-60 років. Хоч вони й мають штучне походження, але були сформовані на місці природного соснового бору, що знаходить своє відображення у складі їхнього рослинного покриву. Останній формують такі види, як куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth), нечуйвітер зонтичний (Hieracium umbellatum L.), нечуйвітерець синяковидний (Pilosella echioides (Lumn.) F.W. Schultz et Sch. Bip.), смілка поникла (Silene nutans L.), зіновать руська (Cytisus ruthenicus Fisch. ex Wol.), холодок лікарський (Asparagus officinalis L.), купина запашна (Polygonatum odoratum (Mill.) Druce). Досить значне поширення у цих лісах мають й бур'янові види - чистотіл великий (Chelidonium majus L.), фіалка польова (Viola arvensis Murr.), зірочник середній (Stellaria media (L.) Cirillo), жовтозілля королицелисте (Senecio leucanthemifolius Poir.), глуха кропива пурпурова (Lamium purpureum L.), скереда покрівельна (Crepis tectorum L.) тощо. 

Купина запашна

 По периферії масиву зростають бузина чорна (Sambucus nigra L.) та клен ясеневидний (Acer negundo L.).

Бузина чорна

Піщана рослинність формується у "вікнах", утворених внаслідок рубання деревостану, і трапляється окремими невеликими площами. До характерних псамофітних видів належать жито дике (Secale sylvestre Host), костриця Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), астрагал мінливий (Astragalus varius S.G. Gmel.), вероніка весняна (Veronica verna L.), роговик болгарський (Cerastium bulgaricum Uechtr.), тонконіг бульбистий (Poa bulbosa L.), воловик Гмеліна (Anchusa gmelinii Ledeb.), жовтозілля або якобія дніпровська (Jacobaea borysthenica (Andrz. ex DC.) B. Nord. et Greuter), козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz.) тощо. На окремих ділянках трапляються верба розмаринолиста (Salix rosmarinifolia L.), комишівник звичайний (Scirpoides holoschoenus (L.) Sojak), осока колхідська (Carex colchica J. Gay), молочай Сегієрів (Euphorbia seguieriana Neck.), юринея волошковидна (Jurinea cyanoides (L.) Rchb.) тощо.

Астрагал мінливий

Воловик Гмеліна

Мохові та лишайникові угруповання на боровій терасі представлені переважно фітоценозами з домінуванням політриху волосконосного (Polytrichum piliferum Hedw.) та видів роду кладонія (Cladonia Hill). Трапляються вони як під наметом деревостану, так і по узліссях. На зниженнях спеціально розшукував сфагнові мохи, але вони тут відсутні. Лише в одному місці в западинці росте політрих звичайний (Polytrichum commune Hedw.). Під сосною також спорадично трапляються плевроцій Шребера (Pleurozium schreberi (Willd. ex Brid.) Mitt.) та види родів брахітецій (Brachythecium Schimp.) і дикран (Dicranum Hedw.), а на відкритих пісках - цератодон пурпуровий (Ceratodon purpureus (Hedw.) Brid.).

Політрих волосконосний

Ділянка з домінуванням кладонієвих лишайників

Загалом, на дослідженому відрізку долини р. Самари поблизу села Вербки я знаходив 17 рідкісних видів судинних рослин. Серед тих, що були знайдені під час цієї екскурсії, варто згадати рябчик малий, купину запашну, півники солелюбні, пирій видовжений, хартолепіс середній, рапонтикум серпієвидний, жовтозілля дніпровське, скереда або птеротека палестинська (Crepis sancta (L.) Babck.; знайдена на залізничному насипі), козельці українські, пустельниця дрібнозалозкова (Eremogone micradenia (P. Smirn.) Ikonn.; знайдена на суходільних луках біля рукава Самари), смілка поникла, жовтець багатолистий. Під час попередніх екскурсій у 2014-2015 рр. також мною відмічалися щитник шартрський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), конвалія травнева (Convallaria majalis L.), лисонасінник омановидний (Phalacrachena inuloides (Fisch. ex Schmalh.) Iljin), мулянка водяна (Limosella aquatica L.), льонок Біберштейна (Linaria biebersteinii Besser).

Маршрут екскурсії: