Флора та рослинність за два дні? Легко! - Майстер-клас від Віталія Коломійчука

Вийшла друком така стаття:

Коломійчук В.П., Мацюра О.В. Флора та рослинність острова Мартинячого (Азово-Сиваський національний природний парк, Херсонська область, Україна) // Бiологiчний вiсник МДПУ імені Богдана Хмельницького. - 2016. - Т. 6, № 2. - С. 14–21.

Метою цієї статті, як зазначено у тексті, була оцінка сучасного стану фіторізноманіття острова Мартинячий для прогнозування його змін під дією орнітофауни. Першу частину (оцінку фіторізноманіття), очевидно, взяв на себе Віталій Коломійчук (к.б.н., заступник директора Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна КНУ, колишній докторант Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України), а другу - Олександр Мацюра (д.б.н., колишній завідувач кафедри екології і охорони навколишнього природного середовища і декан хіміко-біологічного факультету Мелітопольського ДПУ, що нині працює професором кафедри екології, біохімії та біотехнології Алтайського державного університету у м. Барнаулі, Російська Федерація), який займався вивченням орнітофауни Причорномор'я та Приазов'я.

Зі вступу ми дізнаємося, що острів Мартинячий є одним з найменших з островів Центрального Сивашу. Його площа складає лише 6,5 га, він має урвисті береги і розташований на досить значній відстані від суші, завдяки чому є популярним місцем для гніздування та відпочинку птахів.

З розділу "Матеріали та методика досліджень" дізнаємося, що матеріалами досліджень слугували 18 геоботанічних описів, зроблених автором [лише В.П. Коломійчуком? - Д.Д.] двічі: 6 липня 2007 р. та 4 липня 2015 р. Всього два дні, як ми бачимо, є цілком достатнім для такого роду робіт, на думку авторів. За ці два дні зроблено 18 геоботанічних описів та складено карту рослинності. Є в тексті й така фраза: "Під час польових досліджень нами була зібрана гербарна колекція судинних рослин острова, яка нині зберігається в гербарії Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (MELIT), що налічує 15 гербарних аркушів". 15 аркушів - уявіть собі! При цьому так звана "флора" острова нараховує 31 вид судинних рослин (тріада провідних родин: Brassicaceae, Asteraceae, Chenopodiaceae). Чи коректно в даному випадку взагалі вживати термін "флора" як історично сформована сукупність рослин, якщо рослинний покрив цього острова знаходиться лише на початковій стадії свого формування? Питання лишається риторичним...

Тепер щодо рослинності: мабуть, Віталію Коломійчуку зовсім невідомо, що домінантний підхід є коректним тільки при дослідженні синтаксономії природних, а не синантропних угруповань (саме тому, наприклад, усі згадані у тексті "формації" - Sisymbrieta loeselii,  Anisantheta  sterilis чи Hyoscyameta nigrii - зовсім не згадуються у "Продромусе растительности Украины"). Автори статті у межах таких семи "формацій" виділяють 11 "асоціацій" (на щастя, у тексті вони не згадуються зовсім).

Класифікаційна схема угруповань, складена на основі за еколого-флористичного підходу, налічує 6 асоціацій (п'ять - з класу Stellarietea mediae R. Tx., Lohmeyer & Preising in R.Tx. ex von Rochow 1951, одна - з класу Thero-Salicornietea R. Tx. in R. Tx. et Oberd. 1958). При цьому виходить, що на 6 асоціацій всього 18 описів, та й самі геоботанічні описи у роботі чомусь не наводяться. Очевидно, під назвою Atripicetum hastatae Poli et J.Tx. 1960 автори мають на увазі угруповання з домінуванням Atriplex aucheri Moq., а якщо так, то їхня приналежність до згаданого синтаксону є дуже сумнівною, діагностичним їх видом є не A. aucheri, a A. prostrata Boucher ex DC. (щодо назви Atriplex hastata L. nom. rej. у синтаксономії - див.: Gutermann & Mucina, 1993, Tuexenia, 13: 541).

Висновок: дуже сумно. Якщо вже "без п'яти хвилин доктори біологічних наук" (це я про В.П. Коломійчука, раптом що) не зовсім розбираються, на яких засадах виділяються домінантні синтаксони, то чого очікувати зараз від студентів та аспірантів?