Експедиції-2016: Маховик - Попівка (28 травня)

Продовжую вивчення пісків степової зони України.
У басейні річки Оріль борова тераса та псамофітна рослинність добре розвинена не на самій Орелі, а у долині її притоки - річки Берестової. Берестова - друга за величиною (після Орчика) притока р. Оріль. Загальна її довжина становить 99 км, вона протікає по території Нововодолазького, Красноградського та Зачепилівського районів Харківської області.

Відомостей про рослинний покрив долини річки Берестової у літературі взагалі дуже мало. Серед основних: "До флори пісків Полтавщини" Якова Лепченка і Олексія Соколовського (1924), "Список рослин б. Костянтиноградського повіту Полтавщини" та "Солончаки и пески юго-востока Полтавщины" Сергія Іллічевського (1928, 1929, 1931). При цьому борова тераса детально досліджувалася лише поблизу села Шахівки (нині - село Наталине) Красноградського району Харківської області.

28 травня дослідив ділянку лівого берега р. Берестової біля сіл Маховик та Попівка Красноградського району. Піски тут досить добре представлені, вони займають досить значні площі біля залізничних платформ "Розжив'ївка" та "Мир" (ділянка Південної залізниці між Красноградом та Лозовою). Вони переважно засаджені сосною, але трапляються й відкриті ділянки на пагорбах та по периферії насаджень.

Піски біля платформи "Розжив'ївка"

Домінантами псамофітних угруповань є такі види, як жито дике (Secale sylvestre Host), куничник наземний (Calamagrostis epigeios (L.) Roth), келерія сиза піщана (Koeleria glauca subsp. sabuletorum Domin), осока колхідська (Carex colchica J. Gay). Часто трапляються ділянки з домінуванням костриці валіської (Festuca valesiaca Gaud.) та Беккера (Festuca beckeri (Hack.) Trautv.), а також комишівника звичайного (Scirpoides holoschoenus (L.) Sojak) і тонконогу бульбистого (Poa bulbosa L.).

Ділянка з домінуванням куничника наземного

Комишівник звичайний на піскуватих луках

До характерних асектаторів пісків борової тераси р. Берестової належать козельці українські (Tragopogon ucrainicus Artemcz.), жовтозілля дніпровське (Jacobaea borysthenica (Andrz. ex DC.) B. Nordh. et Greuter), бурачок звивистий (Alyssum tortuosum Waldst. et Kit. ex Willd.), волошка дніпровська (Centaurea borysthenica Gruner; тут цей вид чи підвид росте на східній межі свого природного ареалу), воловик Гмеліна (Anchusa gmelinii Ledeb.), молочай Сегієрів (Euphorbia seguieriana Neck.), льонок солодкий (Linaria odora subsp. dulcis (Klokov) Ivanina; на відкритих пісках), спориш новоасканійський (Polygonum novoascanicum Klokov), чебрець Палласів (Thymus pallasianus H. Braun), жабриця звивиста (Seseli tortuosum L.), вероніка весняна (Veronica verna L.) тощо. У кінці літа спорадично на піщаних пагорбах поширена цибуля савранська (Allium savranicum (Nyman) Oxner) - вид з "Червоної книги України". Трапляються (хоча не дуже часто) й адвентивні види: злинка канадська (Erigeron canadensis L.), хрінниця густоцвіта (Lepidium densiflorum Schrad.), сухоребрик волзький (Sisymbrium wolgense M. Bieb. ex Fourn.).

Бурачок звивистий

Льонок солодкий

Хрінниця густоцвіта

Досліджена ділянка цікава не лише завдяки наявності псамофітних, але й лісових, лучних та болотних угруповань. Серед лісових відзначені ценози формацій Pineta sylvestris, Alneta glutinosae, Populeta tremulae та Betuleta pubescentis (останні ростуть тут на південній межі ареалу). Для травостою соснових лісів характерні такі види, як щитник шартрський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), смілка поникла (Silene nutans L.), нечувітер зонтичний (Hieracium umbellatum L.), чистотіл великий (Chelidonium majus L.), міцеліс стінний (Mycelis muralis (L.) Dumort.), іван-чай вузьколистий (Chamaenerion angustifolium (L.) Scop.) і деякі інші. У вільхових лісах на зниженнях борової тераси з-поміж інших трапляються кропива жабрійолиста (Urtica galeopsifolia Wiersb. ex Opiz), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), дягіль лікарський (Archangelica officinalis Hoffm.), дудник лісовий (Angelica sylvestris L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.), родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.), смовдь болотна (Thysselinum palustre (L.) Rafn.), ранник вузлуватий (Scrophularia nodosa L.), а по їх рідколіссях та заболочених узліссях ростуть дуже рідкісні у степовій зоні види - гірчак зміїний (Bistorta officinalis Delarbre; =Polygonum bistorta L.), гравілат річковий (Geum rivale L.), різуха плоскостручкова (Arabis planisiliqua Rchb.), а також пальчатокорінник м'ясо-червоний (Dactylorhiza incarnata (L.) Soo) з "Червоної книги України". У минулі роки тут я знаходив також у чималій кількості гвоздику стиснуточашечкову (Dianthus stenocalyx Juz.), а на болітцях - щитник гребінчастий (Dryopteris cristata (L.) A. Gray), осоку несправжньосмикавцеву (Carex pseudocyperus L.) та плавушник болотний (Hottonia palustris L.).

Гірчак зміїний на заболоченому узліссі вільшняка

Відцвітає гравілат річковий

Яглиця звичайна

Дягиль лікарський

Дудник лісовий

Пальчатокорінник м'ясо-червоний

Луки у долині р. Берестової теж найрізноманітніші. Трапляються чималі ділянки з переважанням костриці тростинової (Schenodorus arundinaceus (Schreb.) Dumort.; =Festuca regeliana V. Krecz.), келерії Делявіня (Koeleria delavignei Czern. ex Domin), китника лучного (Alopecurus pratensis L.). Суходільні луки представлені переважно ценозами формацій Cariceta praecocis та Poeta angustifoliae. Супутніми видами при цьому є маточник болотний (Ostericum palustre (Hoffm.) Hoffm.), валеріана лікарська, жовтець багатоквітковий (Ranunculus polyanthemos L.) та ілірійський (Ranunculus illyricus L.), китятки чубаті (Polygala comosa Schkuhr), щавель пірамідальний (Rumex thyrsiflorus Fingerh.), роговик джерельний (Cerastium fontanum Baumg.), дзвоники круглолисті (Campanula rotundifolia L.), гадючник звичайний (Filipendula vulgaris Moench), віскарія звичайна (Viscaria vulgaris Bernh.), осот їстівний (Cirsium esculentum (Siev.) C.A. Mey.) тощо. Трапляються дуже мальовничі "плями" конюшини альпійської (Trifolium alpestre L.), що відразу впадають в очі.

Конюшина альпійська

Луки з віскарією звичайною

Дуже невеликими за площею фрагментами трапляються дубово-соснові рідколісся, по периферії яких трапляються герань криваво-червона (Geranium sanguineum L.), ластовень лікарський (Vincetoxicum hirundinaria Medik.), перестріч гребінчастий (Melampyrum cristatum L.), горлянка женевська (Ajuga genevensis L.) тощо.

Герань криваво-червона

Перестріч гребінчастий

В одному місці біля залізниці на зниженні біля осичняку виявлене невелике болітце зі сфагновими мохами (за визначенням Олексія Барсукова тут ростуть Sphagnum fimbriatum Wilson і Sphagnum palustre L.). На цьому болоті, трав'яний покрив якого є малосформованим, також знайдені осоки гостра (Carex acuta L.) і чорна (Carex nigra (L.) Reichard), фіалка собача (Viola canina L.), смовдь болотна, ожика бліда (Luzula pallescens (L.) Sw.). Чагарниковий ярус формує верба попеляста (Salix cinerea L.) з участю осики (Populus tremula L.), крушини ламкої (Frangula alnus Mill.) та калини звичайної (Viburnum opulus L.).

Загальний вигляд зниження

Сфагнум

На дослідженій ділянці трапляється 13 рідкісних видів: два з ЧКУ (пальчатокорінник м'ясо-червоний, цибуля савранська), один з Додатку І Бернської конвенції (маточник болотний) та 10 регіонально рідкісних у Харківській області (щитник гребінчастий, щитник шартрський, гірчак зміїний, гвоздика стиснуточашечна, плавушник болотний, родовик лікарський, калина звичайна, валеріана лікарська, осот їстівний, осока несправжньосмикавцева). Потребують охорони на регіональному рівні також козельці українські та жовтозілля дніпровське, що перебувають під охороною у прилеглих адміністративних областях.
Маршрут екскурсії: