пʼятницю, 12 серпня 2022 р.

Юрій Клеопов: До 120-річчя з дня народження

Зовсім нещодавно виповнилося 120 років з дня народження видатного українського флориста, геоботаніка і ботаніко-географа Юрія Дмитровича Клеопова (1902-1943).

Фото вченого з книги "Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР" (1990)

Юрій Клеопов народився 9 серпня 1902 р. у м. Городище на Черкащині у сім'ї священника Дмитра Степури (отримав прізвище "Клеопов" (гр. клео - славний) після отримання сану). Навчався спочатку у Смілянській гімназії, а у 1920-1924 рр. - у Вищому інституті народної освіти ім. М. Драгоманова у м. Київ. Вже з дитинства цікавився природознавством, а в період студентства мав можливість суттєво поглибити свої знання з природничих наук, слухаючи курси лекцій та проводячи практичні заняття під керівництвом видатних учених-педагогів О.В. Фоміна (морфологія і систематика рослин, ботанічна географія), О.А. Янати (загальна ботаніка), М.Г. Холодного (анатомія і фізіологія рослин), І.І. Шмальгаузена (загальна зоологія та ембріологія), П.А. Тутковського тощо. З 1921 р. Ю.Д. Клеопов став працювати у лабораторії академіка ВУАН Олександра Фоміна, а з 1923 р. був зарахований позаштатним науковим співробітником Ботанічного кабінету і гербарію ВУАН, де під керівництвом О.В. Фоміна розпочав дослідження флори та рослинності різних регіонів України. У квітні 1925 р. Ю.Д. Клеопов був зарахований до аспірантури науково-дослідної кафедри ботаніки у Київському ботанічному саду Київського університету, а з липня 1929 р. став штатним науковим співробітником Інституту ботаніки УАН. У 1930 р. вченому був присвоєний науковий ступінь кандидата біологічних наук за сукупністю праць без захисту дисертації, а у 1934 р. - вчене звання професора. У 1931-1939 рр. Ю.Д. Клеопов очолював відділ геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР, ставши його першим завідувачем, а з 1935 р. він також очолив кафедру ботанічної географії у Харківському державному університеті, якою успішно керував до 1941 р. У Харкові вчений мав змогу більше часу приділяти викладацькій роботі, читав лекції з ботанічної географії (останні викликали дуже велику зацікавленість навіть серед студентів інших факультетів), регулярно вів польові практики та активну індивідуальну науково-дослідну роботу зі студентами. До учнів Ю.Д. Клеопова належать добре відомі багатьом вітчизняним ботанікам вчені - доктори біологічних наук Дарина Доброчаєва і Георгій Зозулін, а також М. Киндяк, Д. Калашніков, О. Культенко, М. Журавльов.

Дуже складний період у житті вченого розпочався у серпні 1941 р. з початком фашистської окупації України. Спочатку Ю.Д. Клеопов разом з іншими викладачами і студентами ХДУ займався будівництвом та укріпленням оборонних споруд біля с. Залінійне на межі Харківщини і Дніпропетровщини, а згодом за сімейних обставин не зміг евакуюватися з Харкова у той час, коли окупація міста вже стала неминучою. У січні 1942 р. Ю.Д. Клеопов повернувся до Києва. Одним з небагатьох інститутів АН УРСР, що продовжили роботу в окупації, був саме Інститут ботаніки, який тоді мав назву Інститут сільськогосподарської ботаніки при Форшунцентрасе у Києві, очолюваний відомим німецьким ботаніком Генріхом Вальтером. З огляду на те, що Г. Вальтер добре знав та високо оцінював наукові праці Ю.Д. Клеопова, йому було запропоновано стати заступником Г. Вальтера, так званим "українським директором" Інституту. У цей складний час в установі працювали ті вітчизняні ботаніки, які з різних причин також не змогли евакуюватися - Є.І. Бордзіловський, Н.О. Десятова-Шостенко, І.Г. Зоз, Г.М. Зозулін, О.Г. Радде-Фоміна, Є.Т. Полонська та ін., ними проводилися ботанічні екскурсії, збір гербарних зразків та лікарських рослин, складання карт ареалів видів флори України тощо. В одній з таких екскурсій з вивчення  лікарських рослин на Черкащині Юрій Клеопов відвідав рідну для себе Смілянщину, де й закінчився його земний шлях. Помер вчений 13 липня 1943 р. після раптової хвороби. Похований на старому польському кладовищі у м. Сміла.

Основні наукові досягнення Юрія Клеопова пов'язані з вивченням рослинного покриву лісів та степів Східної Європи (від Поділля до Уралу), що базуються на значному фактичному матеріалі, отриманому автором під час польових експедицій. Так, ним детально досліджувалися колишні Маріупільська і Сталінська округи на Донбасі, Черкащина, Київщина, Харківщина, здійснено декілька поїздок на Кам'янеччину, Полтавщину, Дніпропетровщину, до Тамбовської губернії та Приуралля. Результатом цього була низка важливих наукових праць ученого, що містять інформацію про найцікавіші флористичні знахідки з цих експедицій та описи нових для науки видів і таксонів нижчих рангів. Ю.Д. Клеопову належить оригінальна класифікація географічних елементів флори України, яка часто використовується і у наш час для аналізу флори. Безсумнівним і надзвичайно вагомим є внесок вченого у вивчення походження неморальних і степових видів флори України та шляхів їхньої міграції у зв'язку з нинішніми ареалами. Як таксономіст Юрій Клеопов відомий своїми грунтовними і оригінальними статтями про систематику і географію родів Dianthus L. i Silene L. s.l. родини Caryophyllaceae, хоча низка нових таксонів ним описано й з інших груп судинних рослин. Ю.Д. Клеопов підготував рукопис докторської дисертації «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР», яка не була захищена з огляду на початок Великої Вітчизняної війни, але завдяки наполегливості його учениці Дарині Доброчаєвій, була опублікована у 1990 році як окрема монографія. Чимало фахівців вважають цю книгу однією із зразкових робіт у галузі ботанічній географії, вона вже давно має класичний характер і наполегливо рекомендується до ознайомлення усім людям, які вважають себе ботаніками.

 Юрій Дмитрович Клеопов, на мою особисту думку, без жодних сумнівів має вважатися одним з найвидатніших українських ботаніків, однак його наукова спадщина ще потребує детальнішого вивчення, осмислення та аналізу. Не можна не згадати при цьому, що його ім'я з огляду на співпрацю з німцями у період фашистської окупації України тривалий час замовчувалося та ігнорувалося, а численні гербарні збори автора цитувалися у 12-томній "Флорі УРСР" без прізвища, а лише зі знаком "!".

Основні публікації про Ю.Д. Клеопова: 

Список наукових праць Юрія Клеопова:

  1. Клеопов Ю.Д. Про цікаву знахідку папоротів на Маріупільщині. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 3. С. 27–29.
  2. Клеопов Ю.Д. Дещо з фауни Lepidoptera Черкащини. Збірник праць Зоологічного музею. 1926. С. 79–81.
  3. Клеопов Ю. Матеріали для флори Надазов’я (Маріупольської окр.). Український ботанічний журнал. 1926. Т. 3. С. 28–34.
  4. Клеопов Ю., Дубовик М. Ботанічна екскурсія до кол. Переяславського повіту Полтавщини. Український ботанічний журнал. 1926. Т. 3. С. 44–45.
  5. Клеопов Ю.Д. Нові дані для флори Ліпецького повіту Тамбовської губернії. Вісник Київського ботанічного саду. 1926. Вип. 4. С. 11–15.
  6. Клеопов Ю. Нові й маловідомі рослини Маріупольської округи. Вісник Київського ботанічного саду. 1926. Вип. 4. С. 16–21.
  7. Клеопов Ю. Уваги до де-яких рослин Української флори. Вісник Київського ботанічного саду. 1927. Вип. 5–6. С. 84–88.
  8. Клеопов Ю. Хомутовський степ (Маріупольської окр.). У зб.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник І. Харків, 1927. С. 40–48. [На жаль, у скані відсутня остання сторінка цієї праці]
  9. Клеопов Ю. Новіші відомості про флору Поділля. Український ботанічний журнал. 1928. Т. 4. С. 24–32.
  10. Клеопов Ю.Д. Про видову самостійність Daphne Juliae K.-Pol. Вісник Київського ботанічного саду. 1928. Вип. 7–8. С. 74–77.
  11. Клеопов Ю. Рештки степової рослинності в Черкаській окр. У зб.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник ІІ. Харків, 1928. С. 37–49.
  12. Клеопов Ю. Степи Надазовської кристалічної смуги. У зб.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник ІІ. Харків, 1928. С. 61–67.
  13. Клеопов Ю.Д. Доповнення до флори Черкащини. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 3–17.
  14. Клеопов Ю.Д. Критичні уваги до де-яких рослин української флори ІІ. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 64–76.
  15. Клеопов Ю. До питання про клясифікацію степів південного сходу України. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 41–52.
  16. Клеопов Ю.Д. Доповнення до фльори Сталінської округи. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 68–86.
  17. Клеопов Ю.Д. Рослинність Сталінської окр. (короткий попередній нарис). У зб.: Матеріали дослідження ґрунтів України. Київ, 1929. Вип. 4. С. 52–62.
  18. Клеопов Ю.Д. До історії рослинного вкриття України. Четвертинний період. 1930. Вип. 1–2. С. 123–151.
  19. Клеопов Ю.Д. Про Маріупільську фльору в зв’язку з реліктовим питанням на Україні. Вісник Київського ботанічного саду. 1930. Вип. 11. С. 21–40.
  20. Клеопов Ю.Д. Огляд представників роду Dianthus України й сумежних місцевостей. Вісник Київського ботанічного саду. 1931. Вип. 12–13. С. 155–161. 1932. Вип. 14. С. 99–140.
  21. Kleopow Ju.D. Über das Alter der Relikte der Ukraine im Konnex mit den Sukzessionen ihrer Vegetation im Laufe der Quartärzeit. Четвертинний період. 1932. Вип. 4. С. 17–25.
  22. Клеопов Ю.Д. До питань, зв’язаних із знахідкою Orobus variegatus Ten. в лісах Правобережної України. Четвертинний період. 1932. Вип. 3. С. 207–214.
  23. Клеопов Ю.Д., Лавренко Є.М. Сучасний стан клясифікації Українських степів. Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН. 1933. № 5–6. С. 7–21.
  24. Клеопов Ю.Д. Залишки степової рослинності на Київській височині. Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН. 1933. № 5–6. С. 135–156.
  25. Клеопов Ю.Д. Рослинне вкриття південно-західної частини Донецького кряжа (кол. Сталінської округи). Вісник Київського ботанічного саду. 1933. Вип. 15. С. 9–162.
  26. Клеопов Ю.Д., Гринь Ф.О. Про умови росту та історію Euonymus nana MB. в Понтійській області. Вісник Київського ботанічного саду. 1933. Вип. 16. С. 109–115.
  27. Клеопов Ю.Д. Геоботанічний ескіз лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Журнал Інституту ботаніки ВУАН. 1934. № 2(10). С. 29–73.
  28. Клеопов Ю.Д. Рослинність Карлівського степового заповідника ВУАН. Вісник Київського ботанічного саду. 1934. Вип. 17. С. 41–86.
  29. Клеопов Ю.Д. Родина Orchidaceae. У кн.: Флора УСРР. Визначник квіткових та вищих спорових рослин УСРР. Частина І. Вищі спорові, голонасінні та вкритонасінні односім’ядольні. Київ: Держколгоспвидав, 1935. С. 327–344.
  30. Клеопов Ю.Д. Про геоморфогенетичні мотиви розвитку рослинного вкриття УРСР. Журнал Інституту ботаніки УАН. 1935. № 5(13). С. 13–74.
  31. Клеопов Ю.Д. Список рослин гербарію флори УСРР, що його видає Інститут ботаніки УАН. Центурія І (1934). Київ, 1935. С. 1–23.
  32. Клеопов Ю.Д. Геоботанический очерк районов свеклосеяния УССР. В кн.: Почвы в районах свеклосеяния. Москва–Ленинград, 1936. С. 75–95.
  33. Клеопов Ю.Д. Геоботанічний профіль від Дністра до Урала. Вісті Української Академії наук. 1936. № 1–2. С. 41–50.
  34. Клеопов Ю.Д. До систематики і географії Caryophyllaceae УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1936. № 9(17). С. 91–126.
  35. Клеопов Ю.Д. [Діагнози нових видів Silene polaris Kleop. sp. n. і Gypsophila ucrainica Kleop. sp. n.]. У кн.: Флора СССР. Т. 6. Ленинград, 1936. С. 890, 891.
  36. Клеопов Ю.Д. [Выступление в прениях к докладу Б. Городкова «Степные растения в Арктике» на совещании по истории флоры и растительности СССР, Ленинград, 25–29 января 1938 г.]. Советская ботаника. 1938. № 2. С. 86–87.
  37. Клеопов Ю.Д. Ботаніко-географічні етюди. І. Про нові знахідки Evonymus nana MB. i Coronilla elegans Panc. в УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1938. № 17(25). С. 136–165.
  38. Клеопов Ю.Д. Проект класифікації географічних елементів для аналізу флори УРСР. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1938. № 17(25). С. 209–219.
  39. Клеопов Ю.Д., Лавренко Є.М. Легенда до карти рослинності УРСР. У кн.: Геоботанічний збірник Інституту ботаніки АН УРСР. Київ, 1938. Вип. 2. С. 3–14.
  40. Клеопов Ю.Д. Реликты во флоре широколиственных лесов Европейской части СССР. В кн.: Проблемы реликтов во флоре СССР (тезисы совещания). 1938. Вып. 2. С. 16–25.
  41. Клеопов Ю.Д. Новини флори Присивашшя. Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1939. № 21–22(29–30). С. 243–252.
  42. Клеопов Ю.Д. Основные черты развития флоры широколиственных лесов Европейской части СССР. В кн.: Материалы к истории флоры и растительности СССР. Москва–Ленинград, 1941. Вып. 1. С. 183–256.
  43. Клеопов Ю.Д. Перигляциальные степи Европейской части СССР. Труди Науково-дослідного Інституту ботаніки ХДУ. 1941. Т. 4. С. 167–181.
  44. Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. Киев: Наукова думка, 1990. 352 с.
  45. Клеопов Ю.Д. Геоботанічна карта УРСР в масштабі 1:1000000 (тезиси доповіді). У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 62–63.
  46. Клеопов Ю.Д. Karte Botanisch-Geographischer Rayons der Ukraine. У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 64–71.
  47. Клеопов Ю.Д. Про єдиний буковий ліс України. У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 72–77.
  48. Клеопов Ю.Д. География и экология полевых сорняков Украины. У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 78–90.
  49. Клеопов Ю.Д. Тезисы доклада «Лес и степь в их взаимоотношениях в пределах Европейской равнины СССР». У кн.: Ю.Д. Клеопов (1902–1943). До 100-річчя від дня народження / Укладачі: В.В. Протопопова, М.В. Шевера. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. С. 91–92.


Список нових для науки видів, описаних Юрієм Клеоповим з території України:

  1. Centaurea pseudoleucolepis Kleopow, 1926, Вісник Київського ботанічного саду, 4: 20. – Centaurea margaritacea subsp. pseudoleucolepis (Kleopow) Dostál, 1976, Botanical Journal of the Linnaean Society, 71(3): 204. Описано з заповідника «Кам’яні Могили» у Донецькій області (протологу не бачив). Голотип: «Ukrainia meridionalis: distr. Mariupol, in rupibus graniticis in loco “Kamjani Mohyly” dicto. Planta stepo-endemica! 05 VII 1925. G. Kleopow» (KW000006266!).
  2. Centaurea taliewii Kleopow, 1927, Вісник Київського ботанічного саду, 5–6: 87. – Rhaponticoides taliewii (Kleopow) M.V.Agab. & Greuter, 2003, Willdenowia 33(1): 61, nom. inval.; id. 2008, Med-Checklist, 2: 690. Описано з півдня степової зони Східної Європи («In steppis siccis castagneis et in declivis denudatis Ucrainae australioris atque Rossiae austro-orientalis (Prov. Taurica, Catherinoslav, Terra Cosaccorum Tanaiticorum et Astrachan … Маріупільська округа, глинясті схили до моря коло с. Ляпине 21.V.1926. пуп!! Маріупіль Вержбицький! (Герб. Київ. Бот. Саду). Мелітопільська округа, Асканія Нова, на цілинному степу. VI.1924 fl. fr. Окснер! Астраханська губ. Єргеня, південна Еліста. 1.VI (19.V.) 1890. fl. Пачоський!»). Лектотип (Шиян та ін., 2010): «Маріупільська округа, с. Ляпине, глинясті схили до моря, 21 V 1926, Ю. Клеопов» (KW000006278!).
  3. Cynanchum rossicum Kleopow, 1929, Вісник Київського ботанічного саду, 9: 66 (in clavi), 67, nom. inval.; id. in Hill, 1933, Index Kewensis, Suppl. 8: 67. – Vincetoxicum rossicum (Kleopow) Barbarych, 1950, Визначник рослин УРСР: 346. – Antitoxicum rossicum (Kleopow) Pobed. 1952, Флора СССР, 18: 690. – Alexitoxicon rossicum (Kleopow) Pobed. 1962, Taxon, 11(5): 174. – Vincetoxicum officinale var. rossicum (Kleopow) Grodzinska, 1971, Flora Polska, 12: 49. Описано зі сходу України та півдня Росії («in decliviis inter frutices in Ucraina orientalis atque in Rossia australi ... Specim. exam.: Prov. Charcov: 1. Ивановка-Каразина ex Herb. Delavignei! – V. medium. 2. Circa Charcovia! – V. medium. Prov. Tanaitica. 3. Ореховка на Медведице. 18.VI.1884. Д. Литвинов! – V. medium. Prov. Saratov: 4. Sarepta A. Becker! – V. medium. 5. Sarepta! – V. medium. 6. Цариц. у., с. Ольховатка. Персидський! – V. medium det. Шмальгаузен. № 1–2 Герб. Харк. Бот. Саду. № 3 Герб. Д. І. Літвінова. № 4–6 Герб. Київ. Ботан. Ін-ту»). Неотип (Федорончук и др., 2006): «Екатеринослав. Ар. Н. Войнов» (KW). Примітка: Номенклатурі цього виду присвячена одна з робіт за участю автора (Mosyakin et al., 2017).
  4. Cynanchum meoticum Kleopow, 1929, Вісник Київського ботанічного саду, 9: 70. – Antitoxicum meoticum (Kleopow) Pobed. 1952, Флора СССР, 18: 687. – Vincetoxicum meoticum (Kleopow) Barbarych, 1950, Визначник рослин УРСР: 395. Описано з півдня України («in lapidosis argillosisque decliviis et steppis meridiei extremae Ucrainae … Specim. exam.: Prov. Katerinoslav. 1. Околиці Маріуполя, схили зіллясті до р. Кальчика. 30.VI.1925. fr. Клеопов!! 2. Окол. Маріуполя, вапн. відсл. над р. Кальчиком. 20.V.1925. fl. Клеопов!! 3. Маріуп. округа, с. Чердакли, каменяст. степ над р. Полковою. 16.V.1926. fl. пуп. Клеопов!! 4. Маріуп. округа, Кам’яні Могили, жорства гранітова. 29.V.1926. fl. Клеопов!! Prov. Tanaitica. 5. Окол. Маріуполя, глинясті схили по Найденівськ. балці. 21.V.1926. fl. Клеопов!! 6. Маріупільська окр., с. Хомутове, вапн. відсл. в б. 24.V.1926 fl. Клеопов!! 7. Маріуп. окр., целена Принцфельд в окр. с. Карани. 5.VI.1923. fl. (fr.). Е. Лавренко и Н. Прошкина! – C. minus? 8. Таганр. окр., окр. с. Красново. Целина Клепфера, склоны балочки с б. м. обнаж. лесом. 4.VI.1923. Е. Лавренко и Н. Прошкина! – C. Schmalhauseni. 9. Таганр. у., окр. ст. Кутейниково, целина по склону б. Копани. 10.VI.1923. fr. (fl.). Е. Лавренко – C. minus? 10. Сталінська окр., ст. Амвросіївка, на взліссі байрачн. ліска по Білому ярі, мергель, 4.IX.1928. defr. Клеопов!! 11. Rostow! – V. medium. 12. Аксай. Скалы. 25.IV.1888. fl. Д. І. Літвінов! – V. medium. № 1–6, 10, 11 Герб. Київ. Ботан. Ін-ту. № 7–9. Герб. Харк. Бот. Саду. № 12 Герб. Д. І. Літвінова»). Лектотип (Крицька та ін., 2000): «Надозів’я. Маріупіль. Степовий схил до р. Кальчика (зіллястий участок). 30.VI.1925, Ю. Клеопов» (KW000003685!).
  5. Dianthus eugeniae Kleopow, 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 157, 161; id. 1932, op. cit. 14: 103. Описано зі східної частини України ("in pratulis silvaticis atque in steppis pratensis Ucrainae orientalis"). Лектотип (Федорончук, 1999): «Харьковская губ., Ахтырский у., урочище «Маков лес» близ Тростянца, 27.VI.1914, С. Милютин» (KW).
  6. Dianthus rogowiczii Kleopow, 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 156, 160; id. 1932, op. cit. 14: 104. Описано з західної частини України ("in silvis atque inter frutices Ucrainae occidentalis"). Лектотип (Федорончук, 1999): «Н. Град Волын. у. окр. г. Полонное. 1860, цв. Тышецкий» (KW). Примітка: Очевидно, цей вид слід вважати гетеротипним синонімом D. polonicus Zapał. 
  7. Dianthus pineticola Kleopow, 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 156, 161; id. 1932, op. cit. 14: 119. Описано з Полісся і північної частини Лісостепу ("in pinetis et pineto-quercetis nec non in pratis Ucrainae borealis et media"). Лектотип (Федорончук, 1999): «Ucrainia distr. Wasilkow, 1815, Andrz.» (KW). 
  8. Gypsophila ucrainica Kleopow, 1936, Флора СССР, 6: 748, 891. Описано з Лівобережного Полісся («Ucraina. In viciniis urbis Kiev in pineto prope pag. Darvitza. 9 VIII 1909. Leg. E. Bordzilowski; in Herb. Acad. Sci. URSS conservatur»). Голотип зберігається в LE. Примітка: Переважна більшість фахівців вважає цю назву синонімом G. fastigiata L.
  9. Silene krymensis Kleopow, 1936, Журнал Інституту ботаніки АН УСРР, 9(17): 115. – Otites krymensis (Kleopow) Klokov, 1974, Новости систематики высших и низших растений, 1974: 58. Описано з Гірського Криму («Крим.: Кара-кум, Карасубазарськ. р!»). Неотип (Крицька та ін., 1999): «Крымская обл., Белогорский район, с. Вышенное, Белая Скала, меловые склоны, 29.VIII.1964, О. Дубовик» (KW). 
  10. Silene donetzica Kleopow, 1936, Журнал Інституту ботаніки АН УСРР, 9(17): 116. – Otites donetzicus (Kleopow) Klokov, 1948, Ботанічний журнал АН УРСР, 5(1): 25. Описано з Донбасу і Передкавказзя («УСРР: Д.Л.-С.: Слав’янськ! Артемівськ! с. Часов Яр! Амвросіївка!! Ясеновата!! Красна могила! с. Олександрівка на р. Кальміусі! ст. Байрак, Горлівськ. р! Макіївка! Л. З.-Л. С.: Гори Артема! Крива Лука к. Ізюм. п! Комсомольське л-цтво! с. Ігнатівка! ст. Каранськ. р!! Передкав.: Ставрополь! П’ятигорськ!»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «RSS Ucr., ditio Donetzica, prope st. v. f. Jassinovataja, ad fl. Kalmiuss, 13.VII.1931, G. Kleopow» (KW000056764!). 
  11. Silene eugeniae Kleopow, 1936, Журнал Інституту ботаніки АН УСРР, 9(17): 119. – Otites eugeniae (Kleopow) Klokov, 1974, Новости систематики высших и низших растений, 1974: 61. Описано з Правобережного Лісостепу («УСРР: П. Л.-С.: Житомир! М. Турбів! ст. Устинівка! Біла Церква с. Лютори – с. Чайки! Богусл. р., с. Хотіва! Богусл. р.»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Білоцерківська округа, Богуславський р-н, с.с. Лютори × Чайки. На вирубці соснового лісу. 3.VII.1929, Є. Полонська, sub nom. S. pseudotites Besser» (KW).
  12. Scilla scythica Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 245. Описано з півдня степової зони («П. С. Захарівка, Новотроїцького р-ну, Запорізької області (Білик!)»). Тип: невідомий. Примітка: Самостійність виду є дискусійною, скоріше за все, його слід вважати синонімом S. autumnalis L.
  13. Cerastium syvaschicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 246. Описано з Присивашшя України («П. С. О-в Бирючий (Прянішніков!, Левіна!, Чича!, Зоз!), “Степок” між остр. Бирючим і с. Кирилівкою (Кот!), Солодкий під, Н.-Троїцьк. р-ну (Левіна!), о-в Джарилгач (Зоз!), коса Тендер (Давидич!), Ягорлицький півострів (Давидич!), Куюк-Тук (Зоз!, Л. Сукачов!»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «О-в Джарылгач. Солончаки в сев. ч. острова, плоская гривка, 16.V.1936, И. Зоз» (KW000017410!).
  14. Holosteum syvaschicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 246. – Holosteum umbellatum subsp. syvaschicum (Kleopow) Tzvelev, 2004, Флора Восточной Европы, 11: 173. Описано з Присивашшя («П. С. о-в Чурюк (Левіна!), о-в Китай (Попович!), о-в Куюк-Тук (Прянішніков!), Новотроїцький рн, ділянка № 64 меліофонду (Левіна!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999; помилково зазначений як голотип): «Melitopil. Ins. Tschurjuk. Новотроицкий р-н, о-в Чурюк, уроч. Узгун, 23.V.1928, Ф. Левина» (KW000056747!). 
  15. Arenaria zozii Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 247. Описано з приморських пісків на крайньому півдні України («ЛЗ–ЛС. Білосарайська коса на Азовському морі (Постригань). Бердянська коса на Азовському морі (Черн!). П. С. о-в Джарилгач (Зоз!), о-в Бирючий (Чича!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Українська РСР, Херсонська обл., о. Джарилгач в Чорному морі» (KW). Примітка: Самостійність виду є спірною, зазвичай нині його уключають до синонімів A. serpyllifolia L. s.l. або A. viscida Lois. 
  16. Scleranthus syvaschicus Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 248. Описано з подів півдня степової зони («Л.З.С. Асканія Нова (Клок n. v.). П. С. Куюк-Тук (Сукачов!), півостр. Чонгар (Кривошия!)»). Неотип (Крицька та ін., 1999): «Херсонська обл., Новотроїцький р-н, колгосп ім. Сталіна. Положистий схил Сиваша. 18.V.1951, Г. Білик» (KW000021349!). Примітка: Цей таксон потребує подальших досліджень. Більшістю новітніх авторів він розглядається як синонім S. verticillatus Tausch (=S. annuus subsp. verticillatus (Tausch) Arcang.). 
  17. Silene syvaschica Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 248. Описано з півдня степової зони («Var. pubescens Kleop. var. nova … П.З.С. окол. Миколаєва! Л.З.С. остр. Джарилгач (Дзевановський!), остр. Довгий в Ягорлицькій затоці (Шост. і Левіна!), коса Тендер (Давидич! Шост. і Левіна!), П.С. Новотроїцьк. рн, півостр. Тюбек (Кот!) … Var. glabra Kleop. var. nova … П.З.С. Між Одесою і Херсоном (Біберштейн!), окол. Миколаєва! Л.З.С. Буркутські плавні (Свистунова!), окол. с. Чалбас, Буркутські плавні (Лавр!), окол. Голої Пристані, хут. Солдати (Козлов!), Коса Тендер (Давидич!), П.С. Ташкишкентський під Новотроїцького рну (Левіна!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Distr. Cherson. Коса Тендер. Білі кучугури. У трингуляційного знаку, 500 м на північ від берега Чорного моря. Ракушняковий хребтик. 17.VII.1929, П. Давидич, № 458» (KW000021375!). Примітка: На нашу думку, цю назву треба вважати синонімом S. multiflora (Waldst. & Kit.) Pers. 
  18. Silene steppicola Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 250. Описано з Лісостепу і Степу («Subsp. glabra Kleop. subsp. nova … П. Л.-С. Новогеоргієвськ (Пач!), Л. Л.-С. Омельник Кременч. р-ну (Клеоп!!), Говтва Козельщанськ. р-ну (Клеоп!!), Лубни (Рог!), Абазівка Решетилівськ. р-ну (Лейба!), Полтава (Рог! Шмальг! Іллічевський!), бл. Мерефи (Стахорський!), Харків (Чеботарьов!), Зміїв (Мілютін!), Донецька біолог. станція Змієв. р-ну (Лавр! Клеоп!!), Коробові хутори Змієв. р-ну (Шир!), Маслівка кол. Зміїв. п. (Шир!), піски і Замостя к. Змієв. п. (Карзов!), окол. ст. Мохнач Чугуївськ. р-ну (Лавр!), Кочеток Чугуївськ. р-ну (Савенков!). Л. З.-Л. С. м. Білики Кобеляцького р-ну, Кобеляки, Карлівка (все Цінгер!), Павлоград (Криштофович!), Близнеці кол. Павлогр. п. (Лукашов!), Багатир на р. Вовчій (Клеоп!!), по Дінцю: Балаклія (Карзов!), Артемовські (кол. “Святі”) гори (Мілютін! Залєський! Кот!), Богородичне (Шир!), Петровська-Співаківка (Залєський!), Нов. Айдар к. Староб. пов. (Шир!) ... Subsp. pubescens Kleop. subsp. nova … Л. Л.-С. Окол. Мерефи (Стахорський!), Мостова, кол. Зміїв. пов. (Карзов!), Печеніги×Лебяже (Лавр!), Хотомля Стар. Салтівського р-ну (Черн!). Д. Л.-С. Серебрянка по Дінцю (Кот!). Л. З.-Л. С. Ізюм (Залєський!), Рубцево (Залєський!), Куп’янськ (Піскунов!), Дуванка к. Куп’янськ. п. (Клок!), Верхня Дуванка (Кот!), Андріївка к. Куп’янськ. п. (Черн!), Старобільськ (Черн!), Курячівка к. Староб. п. (Контрольський!), Нов. Айдар к. Староб. пов. (Шир!), Стрілецька цілина (Еттінген!), Петропавлівка Нижнє-Теплівськ. р-ну (Шир!)»). Лектотип (Крицька та ін., 1999): «Полтавская губ., Кобелякский у., поляны в лесу бл. железнодорожной колонии, 15.V.1897, Н. Цингер» (KW). Примітка: На нашу думку, цю назву треба вважати синонімом S. multiflora (Waldst. & Kit.) Pers. 
  19. Lepidium syvaschicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 251. Описано з Присивашшя України («П. С. Захарівка Новотроїцьк. р-ну (Свистунова!), оз. Овер’янівське Новотроїцьк. р-ну (Кот.!), півостр. Тюбек (Левіна!), о-в Чурюк (Левіна!), о-в Чурюк-Тюб (Прянішніков!), о-в Бирючий (Чича!), окол. Генічеська, Арбатська стрілка (Кот.!)»). 
  20. Lepidium borysthenicum Kleopow, 1939, Журнал Інституту ботаніки АН УРСР, 21–22(29–30): 251. Описано з Лівобережного Лісостепу («Л. Л.-С. Лубни і Березоточі Лубенського р-ну (Августинович!), Кременчук (Краснов), Солониця Козельщанського р-ну (Клеоп.!!), Мартинівка і Холява-Гребля Кобеляцького р-ну (Цінгер!), Турбаї Хорольськ. р-ну (Зоз!), Скалонівка (Іллічевський!), с. Лиман Зміївського р-ну (Лавр.!), оз. Горіле Зміївськ. р-ну (Савенков!)»). Примітка: Самостійність двох зазначених видів Lepidium L. та їхні взаємозв'язки з L. crassifolium Waldst. & Kit. i L. carthilagineum (C.A. Mey.) Thell. потребують спеціального дослідження.



Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)