Нещодавно переглянув чудовий документальний фільм «Берегиня флори», підготовлений до сторіччя з дня народження відомого українського ботаніка Дарини Доброчаєвої (1916–1995), і згадав, що досі не підготував у своєму блозі жодного повідомлення про цю видатну постать у вітчизняній науці.
Дарина Микитівна Доброчаєва (дівоче прізвище – Ковальчук) народилася 30 березня 1916 р. у селі Хижники (Хмельницька обл.) у селянській родині. Закінчивши школи та педагогічні курси і деякий час пропрацювавши вчителькою, вона вирішили продовжити навчання, вступивши на робітничий факультет Північно-Кавказського ветеринарно-зоотехнічного інституту (м. Новочеркаськ). Згодом вона стала студенткою біологічного факультету Ростовського, а пізніше – Харківського державного університету. Познайомившись з видатним українським ботаніком Юрієм Клеоповим, вона вирішила професійно займатися ботанікою та взяла участь у своїй першій ботанічній експедиції на Кавказ. Після завершення навчання, восени 1938 р. Дарина Доброчаєва переїзджає до м. Києва і починає працювати асистентом відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР, а вже через рік вступає до аспірантури Інституту. Під керівництвом відомого систематика проф. Євгена Бордзиловського вона розпочала критико-систематичне вивчення волошок (рід Centaurea L.) флори УРСР.
Розпочаті Дариною Доброчаєвою дослідження були перервані Великою Вітчизняною війною. Спочатку Доброчаєву було евакуйовано до Ярославської області, де вона деякий час працювала агрономом. У 1942 р., після загибелі її чоловіка – льотчика-інженера Павла Доброчаєва – вона добровільно пішла на фронт і знаходилася у складі 215-ої авіаційної винищувальної дивізії.
У березні 1944 р. Дарина Доброчаєва повертається до м. Києва і у 1946 р. під керівництвом професора Михайла Клокова захищає кандидатську дисертацію «Систематичний та історико-географічний нарис роду Centaurea L. s.l. у флорі УРСР».
Подальша наукова діяльність Д.М. Доброчаєвої пов’язана з відділом вищих рослин Інституту ботаніки АН УРСР. Свої наукові інтереси вона зосередила на питаннях систематики, філогенії, хорології судинних рослин. Дуже вагомим є внесок Дарини Доброчаєвої у підготовку багатотомного видання «Флора УРСР» (у 1969 р. разом з Д.К. Зеровим, М.В. Клоковим, М.І. Котовим та А.І. Барбаричем вона була удостоєна за цю роботу Державної премії УРСР у галузі науки і техніки); також вона брала участь у підготовці багатьох інших ботанічних видань, зокрема «Визначник рослин УРСР» (1950), «Визначник рослин України» (1965), «Флора Крыма» (1969), «Визначник рослин Українських Карпат» (1977), «Флора европейской части СССР» (1981), «Хорология флоры Украины» (1986), «Определитель высших растений Украины» (1987).
Результати ґрунтовних критико-систематичних досліджень родини Boraginaceae у межах європейської частини тодішнього Радянського Союзу були підсумовані Д.М. Доброчаєвою у її докторській дисертації «Бурачникоцветные (Boraginales Hutch) европейской части СССР», яка була успішно захищена у 1978 р.
З ім’ям Дарини Доброчаєвої пов’язане створення та функціонування Ботанічного музею АН УРСР, який нині носить її назву. Вона очолила його у 1966 р. і зіграла дуже значущу роль у розробленні та створенні його експозицій, збору відповідних матеріалів, підготовці натурних експонатів, хорологічних карт тощо. Експозиції Ботанічного музею (перша черга була відкрита для відвідувачів вже у 1969 р., а друга – у 1973 р.) отримали дуже високу оцінку багатьох вітчизняних та зарубіжних спеціалістів.
Дуже важливим також є внесок Дарини Доброчаєвої у з’ясування історії ботанічної науки в Україні. Низка її друкованих праць присвячена аналізу наукової спадщини видатних ботаніків – О.С. Роговича, І.Ф. Шмальгаузена, В.І. Липського, О.А. Янати, Є.І. Бордзиловського, М.В. Клокова, М.І. Котова, М.Г. Попова, Є.М. Лавренка, Д.К. Зерова. Завдяки її ентузіазму та енергійності було опубліковано двотомний збірник праць М.Г. Попова «Филогения, флорогенетика, флорография, систематика» (1983) та монографію Ю.Д. Клеопова «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР» (1990).
Д.М. Доброчаєва описала 21 новий для науки вид, а також шість рядів та одну секцію у складі роду Centaurea. Крім того, вона здійснила 12 номенклатурних комбінацій (одна рангу підтриби, п’ять – підроду, три – ряду, три – виду). Перелік усіх цих таксонів, їхні типи та фотокопії типів (для видів) наведені у книзі «Дарина Микитівна Доброчаєва. До 100-річчя з дня народження» (2016), вказаній нижче.
Дарина Микитівна Доброчаєва (дівоче прізвище – Ковальчук) народилася 30 березня 1916 р. у селі Хижники (Хмельницька обл.) у селянській родині. Закінчивши школи та педагогічні курси і деякий час пропрацювавши вчителькою, вона вирішили продовжити навчання, вступивши на робітничий факультет Північно-Кавказського ветеринарно-зоотехнічного інституту (м. Новочеркаськ). Згодом вона стала студенткою біологічного факультету Ростовського, а пізніше – Харківського державного університету. Познайомившись з видатним українським ботаніком Юрієм Клеоповим, вона вирішила професійно займатися ботанікою та взяла участь у своїй першій ботанічній експедиції на Кавказ. Після завершення навчання, восени 1938 р. Дарина Доброчаєва переїзджає до м. Києва і починає працювати асистентом відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР, а вже через рік вступає до аспірантури Інституту. Під керівництвом відомого систематика проф. Євгена Бордзиловського вона розпочала критико-систематичне вивчення волошок (рід Centaurea L.) флори УРСР.
Розпочаті Дариною Доброчаєвою дослідження були перервані Великою Вітчизняною війною. Спочатку Доброчаєву було евакуйовано до Ярославської області, де вона деякий час працювала агрономом. У 1942 р., після загибелі її чоловіка – льотчика-інженера Павла Доброчаєва – вона добровільно пішла на фронт і знаходилася у складі 215-ої авіаційної винищувальної дивізії.
У березні 1944 р. Дарина Доброчаєва повертається до м. Києва і у 1946 р. під керівництвом професора Михайла Клокова захищає кандидатську дисертацію «Систематичний та історико-географічний нарис роду Centaurea L. s.l. у флорі УРСР».
Подальша наукова діяльність Д.М. Доброчаєвої пов’язана з відділом вищих рослин Інституту ботаніки АН УРСР. Свої наукові інтереси вона зосередила на питаннях систематики, філогенії, хорології судинних рослин. Дуже вагомим є внесок Дарини Доброчаєвої у підготовку багатотомного видання «Флора УРСР» (у 1969 р. разом з Д.К. Зеровим, М.В. Клоковим, М.І. Котовим та А.І. Барбаричем вона була удостоєна за цю роботу Державної премії УРСР у галузі науки і техніки); також вона брала участь у підготовці багатьох інших ботанічних видань, зокрема «Визначник рослин УРСР» (1950), «Визначник рослин України» (1965), «Флора Крыма» (1969), «Визначник рослин Українських Карпат» (1977), «Флора европейской части СССР» (1981), «Хорология флоры Украины» (1986), «Определитель высших растений Украины» (1987).
Результати ґрунтовних критико-систематичних досліджень родини Boraginaceae у межах європейської частини тодішнього Радянського Союзу були підсумовані Д.М. Доброчаєвою у її докторській дисертації «Бурачникоцветные (Boraginales Hutch) европейской части СССР», яка була успішно захищена у 1978 р.
З ім’ям Дарини Доброчаєвої пов’язане створення та функціонування Ботанічного музею АН УРСР, який нині носить її назву. Вона очолила його у 1966 р. і зіграла дуже значущу роль у розробленні та створенні його експозицій, збору відповідних матеріалів, підготовці натурних експонатів, хорологічних карт тощо. Експозиції Ботанічного музею (перша черга була відкрита для відвідувачів вже у 1969 р., а друга – у 1973 р.) отримали дуже високу оцінку багатьох вітчизняних та зарубіжних спеціалістів.
Дуже важливим також є внесок Дарини Доброчаєвої у з’ясування історії ботанічної науки в Україні. Низка її друкованих праць присвячена аналізу наукової спадщини видатних ботаніків – О.С. Роговича, І.Ф. Шмальгаузена, В.І. Липського, О.А. Янати, Є.І. Бордзиловського, М.В. Клокова, М.І. Котова, М.Г. Попова, Є.М. Лавренка, Д.К. Зерова. Завдяки її ентузіазму та енергійності було опубліковано двотомний збірник праць М.Г. Попова «Филогения, флорогенетика, флорография, систематика» (1983) та монографію Ю.Д. Клеопова «Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР» (1990).
Д.М. Доброчаєва описала 21 новий для науки вид, а також шість рядів та одну секцію у складі роду Centaurea. Крім того, вона здійснила 12 номенклатурних комбінацій (одна рангу підтриби, п’ять – підроду, три – ряду, три – виду). Перелік усіх цих таксонів, їхні типи та фотокопії типів (для видів) наведені у книзі «Дарина Микитівна Доброчаєва. До 100-річчя з дня народження» (2016), вказаній нижче.
Основні публікації про Дарину Доброчаєву:
- Кондратюк Є.М., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Дарія Микитівна Доброчаєва (до 60-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 3. С. 301–302.
- Заверуха Б.В., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Дарина Микитівна Доброчаєва (до 75-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1991. Т. 48, № 2. С. 109–110.
- Бурда Р.І., Дудка І.О., Заверуха Б.В., Ільїнська А.П., Крицька Л.I., Мусатенко Л.І., Протопопова В.В., Ситник К.М., Сипайлова Л.М., Черевченко Т.М., Шевера М.В. Вінок пам’яті на свіжу могилу професора Дарини Доброчаєвої. Український ботанічний журнал. 1996. Т. 53, № 1–2. С. 154–161.
- Кузьмичев А.И., Ильинская А.Ф., Протопопова В.В., Шевера М.В. Памяти Дарьи Никитичны Доброчаевой. Ботанический журнал. 1997. Т. 82, № 9. С. 143–145.
- Ільїнська А.П., Шевера М.В. Дарина Микитівна Доброчаєва (1916–1995). Київ–Кременчук: ПП Щербатих, 2006. 40 с.
- Ільїнська А.П., Протопопова В.В., Шевера М.В. Берегиня ботанічного дива (з нагоди 90-річчя від дня народження Д.М. Доброчаєвої). Вісник НАН України. 2006. № 7. С. 62–66.
- Ільїнська А.П., Протопопова В.В., Шевера М.В. Людина, яка творила добро (до 95-річчя від дня народження Дарини Микитівни Доброчаєвої). Український ботанічний журнал. 2011. Т. 68, № 3. С. 474–477.
- Ільїнська А.П., Шевера М.В. Д.М. Доброчаєва. У кн.: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1921–2011): Віхи історії та сучасність. Київ: Альтерпрес, 2011. С. 416–417.
- Дарина Микитівна Доброчаєва. До 100-річчя від дня народження / Упорядкування та вступна стаття А.П. Ільїнської, В.В. Протопопової, М.В. Шевери. Київ: Академперіодика, 2016. 168 с.
- Дарина Микитівна Доброчаєва у спогадах / Укладачі М.В. Шевера, В.В. Протопопова, А.П. Ільїнська. Київ: Фітосоціоцентр, 2016. 80 с.
Перелік публікацій Дарини Доброчаєвої:
- Доброчаєва Д.М. Вивчаємо дикорослі рослини. Київ: Радянська школа, 1941. 18 с.
- Доброчаєва Д.М. Група волошок фригійських на Україні. Ботанічний журнал АН УРСР. 1946. Т. 3, № 1–2. С. 29–33.
- Доброчаєва Д.М. Систематичний і історико-географічний огляд роду Centaurea L. у флорі УРСР. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук. Київ, 1946. 16 с.
- Доброчаєва Д.М. Нові види роду Centaurea L. з України та суміжних областей. Ботанічний журнал АН УРСР. 1947. Т. 4, № 3–4. С. 73–83.
- Доброчаєва Д.М. Волошки УРСР, їх поширення та історія розвитку. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 2. С. 63–77.
- Доброчаєва Д.М. Родина Складноцвіті (роди Серпуха, Крупіна, Рапонтикум, Хартолепіс, Гірчак, Феопапус, Волошка). У кн.: Визначник рослин УРСР. Київ-Харків, 1950. С. 570–582.
- Доброчаєва Д.М., Утєхін А.Г. Гірчак рожевий – Acroptilon picris (Pall.) Fisch. et Mey. та заходи боротьби з ним. Ботанічний журнал АН УРСР. 1950. Т. 7, № 2. С. 40–54.
- Доброчаєва Д. Великий перетворювач природи. Зірка. 1950. № 24. 8 червня.
- Доброчаєва Д.М., Макаревич М.Ф. Про роботу конференції по проблемі «Вивчення флори і рослинності Української РСР у зв’язку з їх використанням і перетворенням». Ботанічний журнал АН УРСР. 1953. Т. 10, № 4. С. 91–100.
- Доброчаєва Д.М., Соколовський О.І. Інструкція та методика по проведенню обстежень земель південних районів УРСР на засміченість їх гірчаком рожевим. Київ: МСГ УРСР, 1953. 7 с.
- Доброчаєва Д., Соколовський О., Сулима А. Знищимо гірчак рожевий на полях [Плакат, малюнок з текстом]. Київ, 1953. 1 с.
- Соколовський О.І., Ларіонов Д.К., Доброчаєва Д.М., Іваненко Д.А., Литвин С.Г., Грохольський П.М., Дрожжін І.М., Макодзеба І.П., Суліма А.Г. Інструкція по боротьбі з гірчаком рожевим. Київ, 1953. 7 с.
- Доброчаєва Д.М., Соколовський О.І. Інструкція по боротьбі з гірчаком рожевим. Видання 2, доповнене. Київ: МСГ УРСР, 1954. 7 с.
- Доброчаєва Д.М. Родина Розові (роди Пухироплідник, Таволга, Горобинник, Таволжник, Екзохорда, Кизильник, Айва, Хеномелес, Груша, Яблуня, Горобина, Ірга, Мушмула, Суниця, Дюшенея, Парило, Родовик, Чорноголовник). Діагнози нових видів рослин (Spiraea Litwinowii Dobrocz. sp. nova). У кн.: Флора УРСР. Том 6. Київ: Видавництво АН УРСР, 1954. С. 8–49, 94–104, 164–176, 574.
- Доброчаєва Д.М. Родини Геранієві, Квасеницеві, Красолеві, Льонові, Паролистові, Рутові, Виринницеві, Виноградові, Мальвові, Руслицеві, Чистові, Онагрові, Водяногоріхові, Столисникові, Сосонкові. Діагнози нових видів рослин (Trapa Flerovii Dobrocz. sp. nova, Trapa macrorhiza Dobrocz. sp. nova, Trapa danubialis Dobrocz. sp. nova). У кн.: Флора УРСР. Том 7. Київ: Видавництво АН УРСР, 1955. С. 5–98, 176–182, 240–250, 261–301, 313–318, 327–337, 410–459, 634–635.
- Доброчаєва Д.М. Флора і рослинність заповідника АН УРСР Стрілецький степ. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 2. С. 44–57.
- Доброчаєва Д.М., Кондратюк Є.М. Михайло Григорович Попов. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 3. С. 100–103.
- Доброчаєва Д.М. [Рецензія: Игошина К.Н. Дополнения к флоре Закарпатской области УССР]. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 3. С. 104–105.
- Доброчаева Д.Н. Сорные растения юга УССР. Труды Киевского государственного университета. 1957. Т. ? С. ?
- Доброчаєва Д.М. Другий з’їзд Всесоюзного ботанічного товариства. Наука і життя. 1957. № 7. С. 4.
- Доброчаєва Д.М. Родина Шорстколисті [рід Громовик - у співавторстві з М.В. Клоковим]. Діагнози нових видів рослин (Onosma macrochaetum Klok. et Dobrocz. sp. nova, Myosotis popovii Dobrocz. sp. nova). У кн.: Флора УРСР. Том 8. Київ: Видавництво АН УРСР, 1957. С. 328–514, 527–528.
- Доброчаєва Д.М. Нова адвентивна рослина – ксименезія енцелійовидна (Ximenesia encelioides Cav.) на Україні. Український ботанічний журнал. 1958. Т. 15, № 3. С. 87–89.
- Доброчаева Д. Сохраните и расширьте свою зеленую здравницу. Советская правда (Орган Тузловского РК КПУ Одесской обл.). 1958. 5 декабря.
- Доброчаева Д.Н. М.Г. Попов как исследователь флоры и растительности Украины. В кн.: Научные чтения памяти Михаила Григорьевича Попова. І и ІІ (18 декабря 1856 и 18 декабря 1857 г.). Новосибирск: Издательство Сибирского отделения АН СССР, 1960. С. 15–26.
- Доброчаєва Д.М. Про зростання дріоптериса остистого в заповіднику "Кам’яні Могили", Володарського району, Сталінської області. В кн.: Матеріали про охорону природи на Україні. Київ, 1960. Вип. 2. С. 84–87.
- Доброчаєва Д.М. Заповідник "Стрілецький степ". Наука і життя. 1960. № 12. С. 36–38.
- Доброчаєва Д.М. Хомутовський степ. Кам’яні Могили. Стрілецький степ. Михайлівська цілина. Дендропарки. В кн.: По заповідних місцях України. Заповідники АН УРСР. Київ: Молодь, 1960. С. 13–47, 103–130.
- Доброчаєва Д.М. До систематики роду роман (Anthemis L.) з України. Український ботанічний журнал. 1961. Т. 18, № 2. С. 67–72.
- Доброчаєва Д.М. Водяний горіх. Наука і життя. 1961. № 4. С. 38.
- Доброчаєва Д.М. Гірчак рожевий і райони його поширення. В кн.: Гірчак рожевий та заходи боротьби з ним. Київ: УАСГН, 1961. С. 5–14.
- Доброчаєва Д.М. Воловик (Anchusa L.). В кн.: Українська радянська енциклопедія. Ред. О.К. Антонов. Київ: Видавництво АН УРСР, 1961. Т. 2. С. 561.
- Доброчаєва Д.М. Геліотроп (Heliotropium L.). В кн.: Українська радянська енциклопедія. Ред. О.К. Антонов. Київ: Видавництво АН УРСР, 1961. Т. 3. С. 171.
- Доброчаєва Д.М. Живокіст (Symphytum L.). В кн.: Українська радянська енциклопедія. Ред. О.К. Антонов. Київ: Видавництво АН УРСР, 1961. Т. 5. С. 59–60.
- Доброчаєва Д.М. Родина Складноцвіті (роди Агератум, Сідач, Гринделія, Золотушник, Стокротки, Китайська айстра, Айстра, Солонечник, Грудниця, Солончакова айстра, Злинка, Стенактис, Бомбицилена, Жабник, Котячі лапки, Білотка, Сухоцвіт, Цмин, Оман, Блощиця, Карпезій, Паленіс, Крем’яник, Сильфій, Гвайюла, Майорці, Геліопсис, Сигезбекія, Рудбекія, Ехінацея, Соняшник, Ксименезія, Кореопсис, Жоржина, Череда, Космос, Галінсога, Мадія, Гайлардія, Чорнобривці, Сантоліна, Роман, Хамемелюм, Анацикл, Аргирантемум, Хризантема, Королиця, Левкантемела, Ромашка, Триреберник, Маруна, Пижмо, Дендрантема). У кн.: Флора УРСР. Том 11. Київ: Видавництво АН УРСР, 1962. С. 16–19, 22–147, 160–230, 265–307.
- Доброчаєва Д.М., Котов М.І. До систематики роду волошка (Centaurea L.). Український ботанічний журнал. 1962. Т. 19, № 1. С. 39–44.
- Доброчаева Д.Н. Н.И. Кузнецов – исследователь бурачниковых Кавказа. В кн.: Программа и тезисы докладов научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения проф. Н.И. Кузнецова (17–20 декабря 1964 г., Тарту). Тарту, 1964. С. 33–34.
- Доброчаева Д. Исследователь. Крымская правда. 1964. № 2. 3 января.
- Доброчаєва Д. Невідомі листи Васнецова. Вечірній Київ. 1964. № 76. 30 березня.
- Доброчаєва Д. Підступна квітка. Колгоспне село. 1964. № 167. 17 липня.
- Доброчаєва Д.М. Родина Складноцвіті (роди Крупина, Рапонтикум, Хартолепіс, Гірчак, Одонтолофус, Псефелус, Волошка, Лисонасінник). У кн.: Флора УРСР. Том 12. Київ: Видавництво АН УРСР, 1965. С. 5–8, 23–168.
- Доброчаева Д.Н. Памяти Веры Николаевны Сарандинаки (1878–1963). Ботанический журнал. 1965. Т. 50, № 2. С. 272–274.
- Доброчаева Д.Н. Флора бурачниковых Украины и сопредельных территорий Европейской части СССР в ее историческом развитии. В кн.: Тезисы докладов Республиканской научной конференции по проблеме «Биологические основы рационального использования, преобразования и охраны растительного и животного мира» (27–30 октября 1965 г., г. Симферополь). Симферополь, 1965. С. 40–42.
- Доброчаєва Д.М. Родини Виноградові, Виринницеві, Водяногоріхові, Водянососонкові, Геранієві, Квасеницеві, Красолеві, Льонові, Онагрові, Паролистні, Плакунові, Розоцвітні (крім родів Абрикос, Вальдштейнія, Вишня, Гравілат, Дріада, Лабазник, Мигдаль, Персик, Перстач, Сіверсія, Слива, Черемха, Шипшина), Рутові, Складноцвітні (роди Агератум, Аденостилес, Айстра, Анацикл, Аргирантемум, Білотка, Блошниця, Бомбицилена, Волошка, Гайлардія, Галінсога, Гвайюла, Геліопсис, Гринделія, Грудниця, Дендрантема, Ехінацея, Жабник, Жоржина, Злинка, Золотушник, Карпезій, Китайська айстра, Кореопсис, Королиця, Космос, Котячі лапки, Крем'яник, Крупіна, Ксименезія, Левкантемела, Лисонасінник, Мадія, Майорці, Маруна, Оман, Паленіс, Пижмо, Псефелус, Рапонтикум, Роман, Ромашка, Рудбекія, Сантоліна, Серпій, Сигезбекія, Сильфій, Сідач, Солонечник, Солончакова айстра, Соняшник, Стенактис, Степовий гірчак, Стокротки, Сухоцвіт, Триреберник, Феопапус, Цмин, Хамемелюм, Хартолепіс, Хризантема, Череда, Чорнобривці), Столисникові, Чистові, Шорстколистні. У кн.: Визначник рослин України. Київ: Урожай, 1965. С. 344–368, 374–380, 427–440, 456–458, 467–470, 477–479, 480–486, 538–556, 659–670, 670–677, 679–684, 704–718.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (До 70-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1966. Т. 23, № 6. С. 88–90.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В. Михаил Васильевич Клоков (К 70-летию со дня рождения и 50-летию научной и педагогической деятельности). Ботанический журнал. 1966. Т. 51, № 11. С. 1672–1678.
- Доброчаєва Д.М., Виноградова В.М. Новий вид громовика (Onosma guberlinense Dobrocz. et Vinogr.) із Південного Приуралля. Український ботанічний журнал. 1966. Т. 23, № 3. С. 96–99.
- Доброчаєва Д.М. До систематики роду живокіст (Symphytum L.). І. Секція Symphytum. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 5. С. 33–39.
- Доброчаєва Д.М. Про видову самостійність двох видів роду живокіст (Symphytum L.) – S. asperum Lepech. та S. peregrinum Led. Український ботанічний журнал. 1968. Т. 25, № 4. С. 43–49.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Про створення Ботанічного музею Інституту ботаніки АН УРСР. Український ботанічний журнал. 1968. Т. 25, № 5. С. 108–109.
- Доброчаєва Д.М. До систематики роду живокіст (Symphytum L.). ІІ. Секція Tuberosa Buckn. Український ботанічний журнал. 1968. Т. 25, № 6. С. 58–62.
- Доброчаєва Д.М. Життя і діяльність Й.К. Пачоського (до 100-річчя з дня народження). У кн.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1965–1966 рр. Київ: Наукова думка, 1968. С. 64–66.
- Доброчаева Д.Н. Род Пупавка. В кн.: Вульф Е.В. Флора Крыма. Т. 3, вып. 3. Ялта, 1969. С. 185–195.
- Доброчаєва Д.М. Родини Квасеницеві, Льонові, Паролистові, Шорстколисті, Складноцвіті (Ключ для визначення родів). У кн.: Бур’яни України. Відп. ред. О.Д. Вісюліна. Київ: Наукова думка, 1970. С. 229–233, 287–311, 372–376.
- Доброчаєва Д.М. Воловик (Anchusa). Геліотроп (Heliotropium). Гостриця (Asperugo). Горобейник (Lithospermum). Живокіст (Symphytum). В кн.: Українська сільськогосподарська енциклопедія. Відп. ред. В.Ф. Пересипкін. Київ: УРЕ, 1970. Т. 1. С. 268–269, 289, 349, 457.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Ботанический музей Института ботаники им. Н.Г. Холодного АН УССР (к 50-летию Института ботаники АН УССР). Ботанический журнал. 1972. Т. 57, № 3. С. 416–423.
- Доброчаєва Д.М. Систематичний склад та історія розвитку шорстколистих Східної Європи. У кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 13–14.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. [Рецензія: Дикорастущие полезные растения Крыма (Краткий справочник). Под общей редакцией проф. Н. И. Рубцова, Труды Гос. Никитского ботанического сада, Ялта, 1971, 59, 278 стор.]. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 6. С. 799.
- Клоков М.В., Доброчаева Д.Н. Заметки о Helianthemum canum (L.) Baumg. и близких к нему видах . В кн.: Новости систематики высших и низших растений. 1974. Киев: Наукова думка, 1974. С. 67–77.
- Доброчаева Д.Н. Новый род бурачниковых (Moltkia Lehm.) для флоры УССР . В кн.: Новости систематики высших и низших растений. 1974. Киев: Наукова думка, 1974. С. 78–80.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Новые экспозиции Ботанического музея Института ботаники им. Н.Г. Холодного АН УССР. Ботанический журнал. 1975. Т. 60, № 2. С. 300–308.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Рослинний світ Радянського Союзу в експозиціях Ботанічного музею Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Академії наукУРСР. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 2. С. 256–258.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Рослинний світ Земної кулі в експозиціях Ботанічного музею Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 3. С. 387–389.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Ботанічний музей Інституту ботаніки АН УРСР та перспективи його розвитку. Вісник АН УРСР. 1975. № 8. С. 87–92.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Научные основы создания Ботанического музея Института ботаники им. Н.Г. Холодного АН УССР и перспективы его развития. В кн.: Тезисы докладов Четвертой Всесоюзной конференции Музейного совета при Президиуме АН СССР. Ленинград, 1975. С. ?
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Путеводитель по экспозициям Ботанического музея. Киев, 1975. 143 с.
- Доброчаева Д.Н. Бурачниковые Восточной Европы. В кн.: XII Международный ботанический конгресс. Ленинград: Наука, 1975. С. 104.
- Доброчаєва Д.М., Ситенко Б.Б. Ботаніки в десятому рейсі науково-дослідного судна «Академик Вернадский». Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 2. С. 207–212.
- Барбарич А.І., Доброчаєва Д.М. Євген Іванович Бордзиловський (до 100-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 3. С. 227–230.
- Кондратюк Є.М., Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Михайло Васильович Клоков (до 80-річчя з дня народження і 60-річчя наукової і педагогічної діяльності). Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 4. С. 436–438.
- Доброчаєва Д.М., Сипайлова Л.М. Ботанічні загони в складі морських експедицій АН СРСР і АН УРСР. Вісник АН УРСР. 1976. № 7. С. 82–85.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сіпайлова Л.М. Рослинний світ пустель Середньої Азії. У кн.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 102–103.
- Доброчаєва Д.М., Сипайлова Л.М. Рослинний світ Прибайкалля (за матеріалами експедиції). У кн.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 150–151.
- Доброчаєва Д.М. Слово про М.Г. Попова та його вчення. Український ботанічний журнал. 1977. Т. 34, № 2. С. 205–209.
- Доброчаєва Д.М. Кількісний склад і аналіз флори Boraginaceae Lindl. (порядок Boraginales Hutch) європейської частини СРСР. Український ботанічний журнал. 1977. Т. 34, № 6. С. 604–611.
- Доброчаева Д.Н. Новые таксоны бурачниковых Восточной Европы. В кн.: Новости систематики высших и низших растений. 1976. Киев: Наукова думка, 1977. С. 114-125.
- Доброчаєва Д.М. Родина Шорстколисті. У кн.: Визначник рослин Українських Карпат. Київ: Наукова думка, 1977. С. 238–248.
- Доброчаева Д.Н. Бурачникоцветные (Boraginales Hutch.) европейской части СССР: Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора биологических наук. Киев, 1977. 59 с.
- Доброчаева Д.Н. Критический список флоры бурачникоцветных (порядок Boraginales Hutch.) европейской части СССР. В кн.: Новости систематики высших и низших растений. 1977. Киев: Наукова думка, 1978. С. 140–201.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. В царстве флоры. Киев: Наукова думка, 1978. 171 с.
- Шеляг-Сосонко Ю.Р., Доброчаєва Д.М., Панова Л.С. VI з’їзд Всесоюзного ботанічного товариства. Екскурсії по Молдавії. Український ботанічний журнал. 1979. Т. 36, № 2. С. 182–184.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Черевченко Т.М. Ботанічний загін у ХІХ рейсі НДС "Академік Вернадський". Вісник АН УРСР. 1980. № 5. С. 76–81.
- Доброчаева Д.Н. Семейства Hydrophyllaceae и Boraginaceae. В кн.: Жизнь растений. Ред. А.Л. Тахтаджян. Москва: Просвещение, 1980. Т. 5, вып. 2. С. 393–398.
- Доброчаева Д.Н. О направлении морфогенеза бурачникоцветных (Boraginales Hutch.) по данным флорогенетических исследований. В кн.: Проблемы эволюционной морфологии и биохимии в систематике и филогении растений: Доклады республиканского семинара. Киев: Наукова думка, 1981. С. 86–100.
- Доброчаева Д.Н. Семейство Бурачниковые. В кн.: Флора европейской части СССР. Том 5. Ленинград: Наука, 1981. С. 113–179.
- Доброчаєва Д.М., Панова Л.С. Микола Іванович Рубцов (до 75-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1982. Т. 39, № 4. С. 106.
- Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Пам’яті Михайла Васильовича Клокова. Український ботанічний журнал. 1982. Т. 39, № 4. С. 107.
- Доброчаева Д.Н. Биноминалы или полиноминалы должны превалировать в названиях растений на страницах "Флор" и "Определителей"? В кн.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. Киев: Наукова думка, 1982. С. 14-15.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. В царстве флоры. Изд. 2. Киев: Наукова думка, 1982. 207 с.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Ботанический музей. В кн.: Центральный научно-природоведческий музей АН УССР. Аннотированный альбом. Киев: Наукова думка, 1982. С. 139–172.
- Ситник К.М., Блюм О.Б., Кондратьєва Н.В., Чопик В.І., Судьїна О.Г., Соломко Е.З., Вассер С.П., Гродзінський А.М., Заверуха Б.В., Протопопова В.В., Білай В.Й., Григора І.М., Сікура Й.Й., Дудка І.О., Доброчаєва Д.М., Андрієнко Т.Л., Комендар В.І., Масюк Н.П., Коваль Е.З., Кордюм Є.Л. Роль ботанічної науки в сучасному світі. Український ботанічний журнал. 1983. Т. 40, № 2. С. 91–106.
- Доброчаєва Д.М., Сипайлова Л.М., Савицький В.Д. До створення нових експозицій Ботанічного музею Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного АН УРСР. Український ботанічний журнал. 1983. Т. 40, № 6. С. 74–80.
- Доброчаєва Д.М. Йосип Конрадович Пачоський (До 120-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1985. Т. 42, № 1. С. 95–97.
- Ситник К.М., Гродзінський А.М., Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Масюк Н.П., Гордецький А.В., Багнюк В.М., Морозюк С.С., Блюм О.Б., Глеба Ю.Ю., Андрощук О.Ф., Кордюм В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Банникова В.П., Судьїна О.Г., Сябряй С.В., М’якушко В.К., Паламар-Мордвинцева Г.М., Дубовик О.М., Савицький В.Д., Любченко В.М., Івченко І.С., Григора І.М., Андрієнко Т.Л., Ткаченко В.С., Лаптєв О.О., Панова Л.С., Ловеліус О.Л., Мар’юшкіна В.Я., Вольвач Ф.В., Соломахіна В.М., Дудка І.О., Кондратьєва Н.В., Зерова М.Я., Сікура Й.Й., Черевченко Т.М., Сіренко Л.А., Митяєва Т.І. Фітосфера та її охорона. Український ботанічний журнал. 1985. Т. 42, № 2. С. 49–82.
- Доброчаєва Д.М. Євген Іванович Бордзиловський (до 110-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1985. Т. 42, № 5. С. 76–78.
- Доброчаєва Д.М., Савицький В.Д. Пам’яті Володимира Геннадійовича Хржановського (1912–1985). Український ботанічний журнал. 1985. Т. 42, № 5. С. 83.
- Доброчаєва Д.М., М’якушко Т.Я., Сябряй С.В. Водяний горіх (рід Trapa L.) у басейні середньої течії р. Дніпра. Український ботанічний журнал. 1986. Т. 43, № 1. С. 87–90.
- Доброчаєва Д.М., Дубовик О.М., Заверуха Б.В. Наукова спадщина М.В. Клокова та її значення для розвитку ботанічної науки (до 90-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1986. Т. 43, № 5. С. 107.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Ресурси дикорослих лікарських рослин України, їх раціональне використання та охорона. Фармацевтичний журнал. 1986. № 2. С. 10–13.
- Доброчаева Д.Н. Введение [спільно з Б.В. Заверухою і В.І. Чопиком]. Род Василек. В кн.: Хорология флоры Украины. Киев: Наукова думка, 1986. С. 4–16, 133–150.
- Доброчаева Д.Н., Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Ботанический музей: Путеводитель. Киев: Наукова думка, 1986. 64 с.
- Доброчаєва Д.М., Протопопова В.В. Наукова спадщина Михайла Івановича Котова (до 90-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1987. Т. 43, № 1. С. 97–99.
- Доброчаєва Д.М., Шевера М.В. «Флора Юго-Западной России» І. Ф. Шмальгаузена (до 100-річчя з часу виходу у світ). Український ботанічний журнал. 1987. Т. 44, № 5. С. 101–102.
- Доброчаєва Д.М. Третє видання цінної книги – підручника, довідника. Гейдеман Т.С. Определитель высших растений Молдавской ССР / Отв. ред. Черепанов С.К. – Кишинев, Штиница, 1986. – 637 с. Український ботанічний журнал. 1987. Т. 44, № 6. С. 97–98.
- Ситник К.М., Доброчаєва Д.М. Євген Михайлович Лавренко. Вісник АН УРСР. 1987. № 12. С. 100.
- Доброчаева Д.Н. Таблица для определения семейств [у співавторстві з Т.Я. М’якушко]. Семейства Онагровые, Водяноореховые, Леновые, Бурачниковые, Лобелиевые, Астровые (ключ для определения родов, роды Степной горчак, Анацикл, Кошачьи лапки, Пупавка, Аргирантемум, Астра, Бомбицилена, Василек, Хамемелюм, Хартолепис, Хризантема, Кринитария, Крупина, Мелколепестник, Жабник, Гайлардия, Солонечник, Сушеница, Цмин, Эдельвейс, Леукантемелла, Нивяник, Мадия, Одонтолофус, Лысосемянник, Псефеллюс, Рапонтикум, Рудбекия, Сантолина, Золотарник, Бархатцы, Триполиум). В кн.: Определитель высших растений Украины. Киев: Наукова думка, 1987. С. 11–20, 207–212, 216–218, 266–278, 316–326, 330–334, 336–337, 353–364.
- Доброчаева Д.Н., Панова Л.С., Лихобабина Е.П., Ситенко Б.Б. Остатки незаповеданных степей на юге Украины. В кн.: VIII съезд Украинского ботанического общества. Киев: Наукова думка, 1987. С. 9–10.
- Ситник К.М., Доброчаєва Д.М. Яскрава сторінка радянської ботаніки (Життя і творчість Євгена Михайловича Лавренка). Український ботанічний журнал. 1988. Т. 45, № 1. С. 89–91.
- Гольд Т.М., Доброчаєва Д.М. Володимир Іполитович Липський (до 125-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1988. Т. 45, № 3. С. 94–96.
- Доброчаєва Д.М. Вчений, поет, філософ. В кн.: Наука і культура. Київ, 1988. Вип. 22. С. 184–190.
- Доброчаєва Д., Мокрицький Г. Липський (З призабутої спадщини). Знання та праця. 1988. № 9. С. 10–13.
- Доброчаєва Д.М. Дозвольте внести ясність. Вечірній Київ. 1988. № 286. 22 листопада.
- Доброчаєва Д.М., Мокрицький Г.П. Сади академіка. Радянська Житомирщина. 1988. 20 березня.
- Мокрицький Г., Доброчаєва Д. Нащадок видатного вченого. Трибуна хлібороба (Христинівка, Черкаська обл.). 1988. 12 січня.
- Доброчаєва Д.М., Рибалко О.Л. Олександр Алоїзович Яната – талановитий вчений і організатор ботанічної науки (до 100-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1989. Т. 46, № 1. С. 97–101.
- Доброчаєва Д.М., М’якушко Т.Я. Іван Федорович Шмальгаузен (до 140-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1989. Т. 46, № 3. С. 87–91.
- Доброчаева Д.Н. Владимир Ипполитович Липский (1863–1937). В кн.: Очерки истории науки и техники. 1989. Вып. 3. С. 81–90.
- Доброчаева Д.Н. Научная деятельность Й.К. Пачоского в области систематики высших растений. В кн.: І Научные чтения Й.К. Пачоского "Пачоский и современность": Тезисы докладов. Херсон, 1989. С. 5–6.
- Доброчаева Д.Н. Краткий очерк жизни, научной и педагогической деятельности Ю.Д. Клеопова. В кн.: Клеопов Ю.Д. Анализ флоры широколиственных лесов европейской части СССР. Киев: Наукова думка, 1990. С. 4–7.
-
Доброчаева Д.Н., Мокрицкий Г.П. Владимир Ипполитович Липский. Киев: Наукова думка, 1991. 216 с. [На жаль, скан має відверто погану якість]
- Бойко М.Ф., Горлова Н.І., Доброчаєва Д.М. Перші наукові читання пам’яті Йосипа (Юзефа) Конрадовича Пачоського. Український ботанічний журнал. 1991. Т. 48, № 1. С. 106–107.
- Заверуха Б.В., Доброчаєва Д.М. Відділ вищих рослин. Український ботанічний журнал. 1991. Т. 48, № 6. С. 22–30.
- Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В. Ботанічний музей. Український ботанічний журнал. 1991. Т. 48, № 6. С. 120–123.
- Доброчаєва Д.М. У пошуках карти Ю. Д. Клеопова «Флористическое районирование Евросибири». Український ботанічний журнал. 1991. Т. 48, № 6. С. 124–128.
- Доброчаєва Д.М., Мокрицький Г.П. В.І. Липський. У кн.: Аксіоми для нащадків. Львів: Каменяр, 1991. С. 162–168.
- Азарова Л.В., Бонецький А.С., Доброчаєва Д.М., Пирожок Ю.А. Вшанування пам’яті Володимира Іполитовича Липського. Український ботанічний журнал. 1992. Т. 49, № 1. С. 98–101.
- Доброчаєва Д.М., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Панас Семенович Рогович (до 180-річчя від дня народження). Біографічний нарис. Український ботанічний журнал. 1992. Т. 49, № 5. С. 116–123.
- Доброчаєва Д.М. Пам’яті моїх незабутніх колег – Олександра Люціановича Бельгарда, Юрія Миколайовича Прокудіна та Євгена Миколайовича Кондратюка. Український ботанічний журнал. 1992. Т. 49, № 6. С. 105–106.
- Доброчаєва Д.М., Мокрицький Г.П. Життя, наповнене сонцем і теплом. У кн.: Аксіоми для нащадків. Українські імена у світовій науці. Львів: Меморіал, 1992. С. 356–373.
- Доброчаєва Д.М., Любінська Л.Г., Рибалко О.Л. Нестор Гаморак. Сторінки життя вченого. Український ботанічний журнал. 1993. Т. 50, № 5. С. 86–92.
- Доброчаєва Д.М., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Наукова спадщина П.С. Роговича (вклад у дослідження флори України). Український ботанічний журнал. 1993. Т. 50, № 6. С. 85–92.
- Доброчаєва Д., Рибалко О. Двоє вчених, дві знівечені долі. У кн.: Україна. Наука і культура. Київ, 1993. С. 260–276.
- Азарова Л.В., Бонецький А.С., Доброчаєва Д.М., Пирожок Ю.А. Вшанування пам’яті академіка Володимира Іполитовича Липського. Український ботанічний журнал. 1994. Т. 51, № 5. С. 121–122.
- Доброчаєва Д.М., Ільїнська А.П., Німчук В.В., Пеняк П.С., Рековець Л.І., Шевера М.В. Наукова спадщина П.С. Роговича (етноботанічний, палеонтологічний та археологічний доробок). Український ботанічний журнал. 1994. Т. 51, № 5. С. 160–165.
- Доброчаєва Д.М. Нове у науковій спадщині Юрія Дмитровича Клеопова (1902–1943). Український ботанічний журнал. 1995. Т. 52, № 2. С. 288–305.
- Доброчаєва Д.М., Малиновський К.А. Всеволод Максимович Мельничук (1914–1994). Український ботанічний журнал. 1995. Т. 52, № 3. С. 426–428.
- Доброчаєва Д.М., Крицька Л.І., Новосад В.В., Протопопова В.В., Сипайлова Л.М., Шевера М.В. Ольга Миколаївна Дубовик (до 60-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1995. Т. 52, № 3. С. 429–433.
- Доброчаєва Д.М. До 100-річчя від дня народження академіка НАН України Д.К. Зерова. Брати Зерови. Український ботанічний журнал. 1995. Т. 52, № 6. С. 757–766.
- Доброчаєва Д.М., Мосякін С.Л. Д.К. Зеров – відповідальний редактор «Флори УРСР». Український ботанічний журнал. 1995. Т. 52, № 6. С. 810–815.
- Доброчаєва Д.М. Рід Centaurea L. У кн.: Червона книга України. Рослини і гриби. Видання 2. Київ: Українська енциклопедія ім. М. Бажана, 1996. С. 249–261.
- Доброчаєва Д.М., Грембецька В., Ільїнська А.П., Шевера М.В. Епістолярна спадщина П.С. Роговича. Український ботанічний журнал. 1997. Т. 54, № 2. С. 201–206.
Acroptilon picris f. virens Bornm. ex Dobrocz. & Utekhin, 1950, Ботан. журн. АН УРСР, 7(2): 44, nom. inval. [Art. 39.1].
Acroptilon picris f. incanum Hohenack. ex Dobrocz. & Utekhin, 1950, Ботан. журн. АН УРСР, 7(2): 44, nom. inval. [Art. 39.1].
Типами цих форм є відповідні гербарні зразки, зібрані Й. Борнмюллером та Р.Ф. Гогенакером, які, очевидно, зберігаються у гербарії Ботанічного інституту ім. В.Л. Комарова РАН у Санкт-Петербурзі (LE).

Немає коментарів:
Дописати коментар