У флорі України представники родини Cupressaceae - це кущі або невеликі деревця з короткими листками голковидної чи лусковидно-сплощеної форми. Завдяки таким морфологічним особливостям вони легко відрізняються від видів родини Pinaceae, які є великими деревами. Однак до Cupressaceae також належать деякі деревні рослини, наприклад, секвоя вічнозелена (Sequoia sempervirens (D. Don) Endl.) та секвоядендрон велетенський (Sequoiadendron giganteum (Lindl.) J. Buchh) - одні з найвищих дерев на Землі (до 110 м заввишки; часто їх називають "мамонтовими деревами"). Чимало представників цієї родини, з огляду на реліктовий характер їхнього поширення, належать до рідкісних видів та охороняються Міжнародною спілкою охорони природи. Прикладами таких таксонів є, наприклад, метасеквоя (Metasequoia glyptostroboides Hu & W.C. Cheng) з Центрального Китаю чи фіцроя (Fitzroya cupressioides (Molina) Johnston) з півдня Чилі та Аргентини.
У флорі України виявлено три роди - Cupressus L. (з одним видом C. sempervirens L., що широко культивується і ніби-то дичавіє на Південному березі Криму), Platycladus Spach (з єдиним видом P. orientalis (L.) Franco, який часто дичавіє у горах Криму і, крім того, відмічався у здичавілому стані в околицях міст Ужгорода та Кам'янця-Подільського) та Juniperus L. У складі останнього на території України різні автори виділяють від п'яти до семи видів.
Взагалі, питання систематики роду Juniperus у світовому обсязі зараз досить активно обговорюються і цей процес є досить далеким до завершення. Наприклад, відомий американський ботанік Роберт Адамс на основі власних молекулярно-філогенетичних та хемотаксономічних досліджень виду Juniperus oxycedrus L. виявив, що цей таксон у традиційному обсязі навіть на території Європи насправді є неоднорідним (Adams & al., 2003, 2005). Враховуючи, що тип даного виду походить з Іспанії, Адамс залишив назву J. oxycedrus лише для рослин з Піренейського півострова, Франції та Марокко, а для рослин, поширених західніше у Середземномор'ї (у тому числі й для українських), запропонував новий для науки вид - J. deltoides R.P. Adams (Adams, 2004, 2014). Чимало вітчизняних фахівців погодилися з цим рішенням (наприклад, Ан.В. Єна та М.В. Шевера). А дарма! Багатьом вченим чомусь досі невідомим лишається такий факт: якщо навіть і визнавати два окремі види у межах J. oxycedrus s.l. в Європі (в чому, наприклад, нині ще сумнівається відомий нідерландський ботанік та фахівець з вивчення голонасінних Альйос Фарйон у монографії "A Handbook of the World's Conifers"), то пріоритетною назвою для наших рослин має бути J. macrocarpa Sm. (описано з Греції у 1816 р.), а не J. deltoides.
 |
| Juniperus macrocarpa Sm. на схилі гори Південна Демерджи (АР Крим) |
За нашими даними, рід Juniperus L. у флорі України представлений такими видами: J. communis L. (=J. sibirica Burgsd., J. pygmaea K. Koch, J. depressa Steven non (Pursh) Raf. ex McMurtrie, J. klokovii Kondr.), J. excelsa M. Bieb., J. foetidissima Willd. (=Sabinus foetidissima (Willd.) Kondr.), J. macrocarpa Sm. (=J. deltoides R.P. Adams, J. oxycedrus auct. non L.), J. sabina L. (=Sabinus sabina (L.) Kondr.).
На території Лівобережного Лісостепу України зустрічається тільки один вид родини Cupressaceae - Juniperus communis L.
І. Juniperus L. - Ялівець
1753, Species Plantarum, 2: 1038.
Тип: J. communis L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 192.
1. Juniperus communis L. - Ялівець звичайний
1753, Species Plantarum, 2: 1040.
Описано з Північної Європи (“in Europae septentrionalis sylvis”).
Лектотип: Herb. Clifford: 464, Juniperus 1 (BM 000647518) – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 127: 58.
 |
| Протолог Juniperus communis L. (цит. за: Linnaeus, 1753) |
У соснових та дубово-соснових лісах на зниженнях борових терас річок. Дуже рідко. Вид достовірно відомий з Київської (Переяслав-Хмельницький р-н, національний природний парк "Білоозерський"), Полтавської (Вельбівське лісництво біля м. Гадяч, наводився також С.О. Іллічевським для околиць с. Духове Лубенського р-ну), Сумської (Сумський р-н, Низівський бір біля с. Низи; Великописарівський р-н, між смт Кириківка і с. Іванівка) та Харківської (Краснокутський р-н, національний природний парк "Слобожанський"; Богодухівський р-н, околиці смт Гути). У гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW) зберігається також зразок даного виду з етикеткою "Шубинский бор", зібраний невідомим колектором 1 квітня 1838 р. - цілком ймовірно, що насправді він був зібраний проф. В.М. Черняєвим і походить з околиць м. Харкова.
Juniperus communis - рідкісний бореальний вид на південній межі ареалу, знаходиться під регіональною охороною на територіях усіх зазначених вище областей. Угруповання з його домінуванням у підліску уключені до "Зеленої книги України".
 |
| Ялівець звичайний у сосновому лісі біля с. Володимирівка (Краснокутський район Харківської обл.) |
Картосхема поширення єдиного виду родини Cupressaceae на території
Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними зразками:
 |
| 1 - Juniperus communis |
Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae
Немає коментарів:
Дописати коментар