Іван Акінфієв: До 170-річчя з дня народження

 У червні цього року виповнилося 170 років з дня народження видатного вітчизняного ботаніка, дослідника флори Південно-Східної України і Кавказу Івана Яковича Акінфієва (1851-1919). 

Фото І.Я. Акінфієва з обкладинки книги В.С. Савчука (1996)

 Іван Якович Акінфієв народився 10 червня (29 травня за старим стилем) 1851 року у селі Донське Ставропольської губернії (нині - Ставропольський край Російської Федерації) у родині священнослужителя. Навчався у 1862–1869 рр. у Катеринодарському духовному училищі, у 1869–1874 рр. – у Кавказькій духовній семінарії (м. Ставрополь), але у 1874 р. відмовився від майбутньої долі священника і цього ж року вирушив до м. Одеса, де вступив до природничого відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. Після закінчення університету у 1879 р. І.Я. Акінфієв працював вчителем природознавства у Центральному училищі м. Болград на Одещині (1880 р.), а згодом переїхав до Катеринослава (нині – м. Дніпро), де працював викладачем природознавства та хімії Катеринославського реального училища (1880–1905) та додатково викладав біологічні дисципліни у жіночих гімназіях і різних школах міста. У 1905 р. він був запрошений на посаду очільника Олександрівського комерційного училища (нині – м. Запоріжжя), але вже у 1911 р. знову повернувся до Катеринослава, де влаштувався на посаду інспектора учбових класів музичної школи. З 1917 до своєї смерті у 1919 рр. І.Я. Акінфієв також виконував обов’язки доцента вищих жіночих курсів, які у 1918 р. були перетворені у Катеринославський університет, зробивши значний внесок в організацію у цій установі ботанічних кабінетів і лабораторій. 

Івана Яковича Акінфієва, безперечно, слід вважати одним з найактивніших дослідників рослинного покриву Катеринославської губернії. Цю територію, яка нині розташована переважно у межах нинішньої Дніпропетровської адміністративної області України, І.Я. Акінфієв досліджував упродовж майже 40 років (з 1880 р. до самої смерті у 1919 р.). Ним у ботанічному аспекті детально вивчено флору околиць Катеринослава, а також зібрано низку відомостей про рослинний покрив інших місць Катеринославської губернії, зокрема Верхньодніпровського, Новомосковського та Павлоградського повітів. Також Іван Якович є добре відомим дослідником флори Північного і Центрального Кавказу, де він регулярно екскурсував у 1882–1913 рр., зібравши значний за обсягом гербарій, який був використаний М.І. Кузнєцовим та В.І. Липським для підготовки узагальнених зведень з флори Кавказу. Гербарні збори І.Я. Акінфієва зараз зберігаються переважно у Ботанічному інституті імені В.Л. Комарова РАН у Санкт-Петербурзі та Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, хоча окремі аркуші з його прізвищем як колектора можна відшукати й у багатьох інших гербаріях Східної Європи.

І.Я. Акінфієв - відомий український фітофенолог, який проводив тривалі та регулярні фенологічні спостереження в околицях Катеринослава, багато уваги приділяв питанням впливу клімату на розвиток рослинного покриву. Крім того, надзвичайно вагоме місце у діяльності Івана Яковича займала популяризація наукових знань та суспільно-педагогічна робота. У кінці ХІХ ст. він став одним з провідних педагогів та громадських діячів Катеринославщини, а також здобув славу одного з найвідоміших викладачів природознавства тодішньої Російської імперії. Він заклав у Катеринославському реальному училищі природнознавчий кабінет з великою кількістю різних експонатів, регулярно проводив екскурсії у природу для своїх учнів, писав численні науково-популярні праці, які були присвячені його поїздкам на Кавказ та природі Катеринославщини. Також він регулярно брав участь у з'їздах природодослідників та лікарів Російської імперії з 1883 до 1911 рр., був членом низки наукових товариств - Московського, Харківського і Новоросійського товариств дослідників природи, Кавказького відділу Російського географічного товариства. Учнями І.Я. Акінфієва були талановиті ботаніки Федір Микитович Олексієнко (1882-1904) і Олександр Альфонсович Гроссгейм (1888-1948).

Аналізуючи трудовий шлях Івана Яковича, треба відзначити, що він різко відрізнявся від основної маси викладачів середніх шкіл дореволюційної Росії, бо поряд з педагогічною діяльністю Акінфієв багато часу, сил і енергії віддавав вивченню природи рідного краю і в першу чергу дослідженню його флори і рослинного покриву

(зі статті О.Л. Бельгарда, 1952 р.)

Основні публікації про Івана Акінфієва:

• [Акинфиев Иван Яковлевич (Автобиографические данные)]. В кн.: Венгеров С.А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых. Санкт-Петербург, 1904. Т. 6. С.  321–324.
  
• Бельгард А.Л., Липшиц С.Ю. Акинфиев, Иван Яковлевич. В кн.: Липшиц С.Ю. Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь. І. А–Б. Москва: МОИП, 1947. С. 17–20.
• Бельгард О.Л. І.Я. Акінфієв (До сторіччя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1952. Т. 9, № 1. С. 89–93. 
• Бельгард А.Л. Памяти И.Я. Акинфиева - выдающегося исследователя флоры юго-восточной Украины и Кавказа. Ботанический журнал. 1952. Т. 37, № 4. С. 569–575.
  
• Савчук В.С. Иван Яковлевич Акинфиев. 1851–1919. Москва: Наука, 1996. 110 с.
• Ляшко С.М. Акінфієв І.Я. - один з плеяди педагогів Олександрівська. Культурологічний вісник. 2002. Вип. 9. С. 16–19. 
• Швидько Г.К. Нові дані до біографії І.Я. Акінфієва. Придніпров'я: Історико-краєзнавчі дослідження. 2011. Вип. 9. С. 72–90.
• Коробченко А.А. Погляди І. Акінфієва (1851–1919) на викладання природознавства в середній школі. В кн.: ХХ Каришинські читання: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Полтава, 2013. С. 165–168.
• Барановський Б.О. Акінфієв І.Я. – один із засновників флористичних досліджень степової зони України. В кн.: Внесок натуралістів-аматорів у вивчення біологічного різноманіття: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Берегово, 2015. С. 127–131.
• Савчук В.С. І.Я. Акінфієв і представники Київської ботанічної школи: невідомі сторінки спілкування. Наддніпрянська Україна: Історичні процеси, події, постаті. 2017. Вип. 17. С. 69–77.
• Барановський Б., Лісовець О. Колекція І.Я. Акінфієва в науковому гербарії Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Вісник Львівського університету. Серія біологічна. 2018. Вип. 78. С. 85–88.
• Савчук В.С. Іван Акінфієв: учений, освітянин, громадський діяч. Дніпро: "Герда", 2025. 360 с.
  

Перелік найважливіших наукових праць І.Я. Акінфієва:

1. Акинфиев И.Я. Список цветковых растений г. Болграда. Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. 1884. Т. 10, вып. 1. С. 1–44.
2. Акинфиев И.Я. Очерк флоры г. Екатеринослава. Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. 1884. Т. 10, вып. 1. С. 1–114.
3. Акинфиев И.Я. Таблицы для определения семейств цветковых растений Европейской России по Кауфману, Люрсену и Ледебуру. Вып. 1. Екатеринослав, 1885. 26 c.
4. Акинфиев И.Я. О результатах наблюдений, производимых на метеорологической станции при Екатеринославском реальном училище. В кн.: Отчет о состоянии Екатеринославского реального училища за 1886–1888 учебные годы. Екатеринослав, 1888. С. 1–11.
5. Акинфиев И.Я. О наблюдении метеорологической станции при Екатеринославском реальном училище в связи со сведениями, относящимися к вопросу о развитии растительности Екатеринослава (весною). В кн.: Отчет Екатеринославского реального училища за 1887–1888 учебный год. Екатеринослав, 1888. С. 1–9.
6. Акинфиев И.Я. Наблюдения над развитием растительности окрестностей г. Екатеринослава. Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1889. Т. 22. С. 1–32.
7. Акинфиев И.Я. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. Екатеринослав, 1889. Ч. 1. 116 с. Ч. 2. 238 с.
8. Акинфиев И.Я. О фенологических наблюдениях в Екатеринославской губернии. В кн.: Дневник VIII Съезда русских естествоиспытателей и врачей. Санкт-Петербург, 1890. № 3. С. 6.
9. Акинфиев И.Я. Фенологические наблюдения над растениями окрестностей Екатеринослава. В кн.: Труды VIII Съезда русских естествоиспытателей и врачей. Санкт-Петербург, 1890. С. 62–83.
10. Акинфиев И.Я. О  фенологических  наблюдениях  в  Екатеринославской  губ.  в  1890  г. В кн.: Труды  метеорологической  сети  Юго-Западной  России. Одесса, 1890. С. 1–20.
11. Акинфиев И.Я. По поводу "Флоры Крыма" г. Агеенко. Вестник естествознания. 1891. № 4. С. 145–147.
12. Акинфиев И.Я. Ответ на возражение г. Аггеенка. Журнал Министерства народного просвещения. 1893. № 2. С. 488–493.
13. Акинфиев И. Обзор древесной растительности Екатеринославской губернии. Ч. 1–3. Екатеринославские губернские ведомости. 1893. Вып. 1. С. 1–21. 1894. Вып. 2. С. 1–10. 1895. Вып. 3. С. 1–10.
    
14. Акинфиев И.Я. Новые и редко встречающиеся виды Кавказской флоры, собранные в 1882 –1892 годах. Записки Кавказского отдела Русского географического общества. 1893. Т. 15. С. 1–24.
15. Акинфиев И.Я. Северный Кавказ. Ботаническое исследование Ставропольской губ. 1889 г. Верховье Калауса и ставропольское поднятие. Записки Кавказского отдела Русского географического общества. 1894. Т. 16. С. 65–79.
16. Акинфиев И.Я. Поездка в Осетию на Ардоне и Сванетию. Записки Кавказского отдела Русского географического общества. 1894. Т. 16. С. 81–114.
17. Акинфиев И.Я. Девять дней в центре Кавказа. Екатеринослав, 1893. 30 с.
18. Акинфиев И.Я. Путешествие по югу России и Северному Кавказу. Екатеринослав, 1893. 146 с.
19. Акинфиев И.Я. С Кавказа. О растительных и преимущественно лесных зонах. Русское лесное дело. 1894. Вып. 14. С. 655–659. Вып. 15. С. 702–708.
20. Акинфиев И.Я. Краткий предварительный отчет о ботаническом исследовании Верхнеднепровского уезда Екатеринославской губернии. Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1895. Т. 28. С. 267–278.
21. Акинфиев И.Я. Флора Центрального Кавказа. Ч. 1. Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1894. Т. 27. С. 123–332.
22. Акинфиев И.Я. О древесной растительности Екатеринославского уезда. Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1895. Т. 28 (приложение). С. IX–XII.
23. Акинфиев И.Я. Ботаническое иcследование Новомосковского уезда Екатеринославской губернии. В кн.: Материалы к познанию фауны и флоры Российской империи. Москва, 1896. Т. 3. С. 1–28.
24. Акинфиев И.Я. Определитель семейств цветковых растений. Издание 2-е, исправленное и дополненное. Екатеринослав, 1896. 68 с.
25. Акинфиев И.Я. Альпийские растения Центрального Кавказа. Записки Кавказского отдела Русского географического общества. 1897. Т. 19. С. 1–38.
26. Акинфиев И.Я. Поездка  по  Эльборусу  в  1896  г. Естествознание и география. 1897. № 4. С. 12–26.
27. Акинфиев И.Я. Весенняя поездка на Кавказ в 1897 г. Естествознание и география. 1897. № 4. С. 83–87.
28. Акинфиев И.Я. Ботаническое исследование Кубанско-Терского водораздела и Эльбруса. Труды Тифлисского ботанического сада. 1899. Т. 3. С. 83–168. 
29. Акинфиев И. Delectus IV plantarum exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Horti Botanicus Universitatis Jurjevensis. Примечания к каталогу IV и поправки и добавления к каталогам I–III. № 115. Cymbaria borysthenica Pall. Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1901. Т. 2, вып. 3. С. 163.
    
30. Акинфиев И.Я. Определение семейств цветковых растений Европейской России. Систематика растений России. Издание 3-е, исправленное и дополненное. Екатеринослав, 1902. 66 с.
31. Акинфиев И. Цветочный календарь для Екатеринослава. В кн.: Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1905 г. Екатеринослав, 1905. С. 1–5.
32. Акинфиев И. Материалы по метеорологии Екатеринославской губернии. В кн.: Памятная книжка Екатеринославской губернии. Екатеринослав, 1905. С. 1–11.
33. Акинфиев И.Я. О флоре Екатеринославской губ. В кн.: Сборник Екатеринославского научного общества. Екатеринослав, 1905. С. 139–204. [Додано скан значно кращої якості]
34. Акинфиев И., Воронов Ю. Памяти Федора Никитича Алексеенко. Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1906. Т. 7, вып. 1. С. 51–61.
35. Гроссгейм А.А., Акинфиев И.Я. Дикая растительность Славяносербского уезда. Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. 1907. Т. 40, вып. 2. С. 136–151.
36. Акинфиев И., Гроссгейм А. Природа Александровских степей ранней весной. В кн.: Адрес-календарь г. Александровска и уезда на 1907 год. Александровск, 1907. С. 1–21.
37. Акинфиев И.Я. Ботанический очерк Новомосковского уезда. В кн.: Материалы к оценке земель Екатеринославской губернии. Вып. 3. Новомосковский уезд. Екатеринослав, 1908. С. 1–15.
38. Акинфиев И.Я. Краткое  описание  поездок  по  Кавказу  (К кавказскому гербарию). Вестник Тифлисского ботанического сада. 1913. Вып. 32. С. 1–26.

 Види судинних рослин, описані за участю І.Я. Акінфієва:

1. Dracocephalum caucasicum Lipsky & Akinf. 1894, Acta Horti Petropolitani, 13: 326. Описано з Кавказу ("In monte Elbrus una cum amico J. Akinfiew invenimus ad glaciem Malka, alt. 9 000 - 10 000, medio Julio 1892; iterum Augusto 1893 ad Stulivzek (Balkaria x Digoria)"), у POWO зараз вважається синонімом Nepeta supina Steven.
   
2. Laserpitium dauciforme Schmalh. ex Akinf. 1893, Записки Кавказского отдела Русского географического общества, 15: 22. Описаний з Кавказу ("в Центральном Кавказе: в Главном хребте, на горной стороне, по Бечоскому перевалу, на выс. 6500, в плодах, 9 июля, а также по горному склону Дадиановского хребта, в цвету 24 июня"), у POWO зараз вважається синонімом Laser stevenii (Fisch. & al.) Wojew. & Spalik.

Крім того, у працях І.Я. Акінфієва, зазначено також декілька нових видів, встановлених І.Ф. Шмальгаузеном, які одночасно або дещо раніше були оприлюднені цим автором в інших працях, а також запропоновано низку номенклатурних комбінацій для внутрішньовидових таксонів, які потребують детальніших досліджень.

Таксони, названі на честь І.Я. Акінфієва:

1. Alsine akinfijewi Schmalh. 1892, Berichte der Deutschen Botanischen Gessellschaft, 10: 287. - Minuartia akinfijewii (Schmalh.) Woronow, 1914, Определитель растений Кавказа и Крыма, 2(2): 176 [самостійність виду потребує уточнення].
2.  Hieracium incanum subsp. akinfiewii Woronow & Zahn, 1908, Вестник Тифлисского ботанического сада, 12: 13. - H. akinfiewii (Woronow & Zahn) Juxip, 1960, Флора СССР, 30: 401. - Pilosella akinfiewii (Woronow & Zahn) Sennik. 1998, Ботанический журнал, 83(3): 62. - P. verruculata subsp. akinfiewii (Woronow & Zahn) S. Braut. & Greuter, 2007, Willdenowia, 37(1): 136 (POWO приймає саме останню назву).
   
3. Jurinea akinfievii Nemirova, 1973, Новости систематики высших растений, 10: 261 [прийнята у POWO].
   
4. Saxifraga x akinfievii Galushko & Kudrjasch. 1967, Деревья и кустарники Северного Кавказа: 173 [прийнята у POWO].
   
5. Silene akinfijewi Schmalh. 1892, Berichte der Deutschen Botanischen Gessellschaft, 10: 286. - Charesia akinfijewii (Schmalh.) E. Busch, 1926, Труды Ботанического музея АН СССР, 19: 183. - Melandrium akinfijewii (Schmalh.) Schischk. 1936, Флора СССР, 6: 709 [POWO приймає першу назву].
   
6. Pyrethrum akinfiewii F.N. Alex. 1902, Труды Тифлисского ботанического сада, 6: 58. - Tanacetum akinfiewii (F.N. Alex.) Tzvelev, 1961, Флора СССР, 26: 357 [POWO приймає другу назву].