Флора Лівобережного Лісостепу України: Передмова та деякі доповнення

Проект "Флора Лівобережного Лісостепу України" (далі - "Флора ЛЛС") був розпочатий у цьому блозі у грудні 2016 року. Основне його завдання - критико-таксономічний перегляд і узагальнення даних щодо поширення судинних рослин на цій території та оприлюднення результатів у такому форматі, до якого можна періодично вносити певні зміни та виправлення. Усім добре відомо, що систематика рослин, їх таксономія і номенклатура не стоять на місці, тому наукові латинські назви багатьох рослин регулярно змінюються, що, на жаль, не завжди знаходить своє відображення у вітчизняній літературі. Навіть для багатьох ботаніків такі зміни часто лишаються невідомими, а деякі вчені розглядають їх як щось "чужорідне", таке, що радше "ріже слух", ніж насправді відповідає реальній ситуації у систематиці рослин. Дійсно, в окремих випадках ті нові латинські назви, які нам нав'язують різноманітні наукові бази даних (такі, як The Plant List, Tropicos, Euro+Med PlantBase чи POWO), є певною мірою дискусійними. Але варто пам'ятати, що такі випадки є скоріше винятком, ніж правилом, а усі згадані вище бази даних створювалися на основі аналізу різноманітних (передусім, закордонних) наукових публікацій, а тому вони не відрізняються за принципами формування від добре відомих багатьом праць С.К. Черепанова (Czerepanov, 1995) та С.Л. Мосякіна та М.М. Федорончука (Mosyakin & Fedoronchuk, 1999), які теж значною мірою можна вважати компілятивними. Останні два зведення - це, безперечно, цінні і важливі наукові праці, так само, як і широко відомий "Определитель высших растений Украины" 1987 року, але, на жаль, усі ці видання є суттєво застарілими і не завжди містять актуальні дані, особливо у тій частині, що стосується наукових назв видів, обсягу окремих видів, родів та родин, відомостей про поширення окремих таксонів.

Територія Лівобережного Лісостепу України ніколи не мала власної "флори" - узагальненого ботанічного зведення, яке містило б таблиці для визначення видів рослин та таксонів вищих рангів, морфологічні описи окремих таксономічних груп та детальну інформацію про їхнє поширення саме на цій території. Незважаючи на те, що цей регіон вивчався дуже багатьма ботаніками, цілісної картини, яка б дозволила зробити певні висновки та проаналізувати сучасний стан флори даного регіону, зараз поки що немає. Цю прогалину й має заповнити проект "Флора ЛЛС". У рамках роботи над ним його основні результати будуть виходити окремими випусками, кожен з яких присвячений одній окремій родині. Станом на сьогодні (20.04.2020) для перегляду доступно 25 випусків, з них випуски 1-12 присвячені вищим споровим (плаунам, хвощам та папоротеподібним), випуски 13-15 - голонасінним, випуски 16 і 17 - так званим "базальним покритонасінним", решта (18-25) - однодольним. Усього заплановано 120 випусків, деякі з них, очевидно (з огляду на їх дуже великий обсяг), будуть розділені на декілька частин.

Посилання на окремі вже опубліковані випуски:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XV. Cupressaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVІ. Nymphaeaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVII. Aristolochiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVIII. Acoraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХІХ. Lemnaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХ. Araceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХІ. Alismataceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXII. Butomaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIII: Hydrocharitaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIV: Scheuchzeriaceae  
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXV: Juncaginaceae

У кожному випуску публікується коротка характеристика аналізованої родини, кількість таксонів нижчих рангів, які входять до її складу та їх ареал, подаються таблиці для визначення таксонів (родів та видів), відомості про філогенетичні взаємозв'язки між ними (часто з фрагментами кладограм та посиланням на відповідні наукові публікації). Наводити детальний морфологічний опис кожного виду зараз, на мій погляд, є недоцільним, оскільки інформацію про те, як виглядає та чи інша рослина зараз легко знайти в інтернет-мережі за її латинською назвою. Для кожного виду обов'язково зазначаються латинська та українська назви (остання - переважно на основі назв, прийнятих у словниках Ю. Кобіва, С. Зиман зі співавторами чи "Определителя высших растений Украины", іноді згадується декілька назв), місце опису (та територія, з якої вид був описаний автором його опису згідно з першоджерелом (протологом)), відомості про номенклатурний тип (гербарний зразок або зображення, яке точно було відомо автору опису таксону і слугує його своєрідним "еталоном", з вказівкою на того автора, який уперше обрав та опублікував цей тип), екологічні умови трапляння (у тому числі синтаксономічної приналежності угруповань з участю цього виду на основі еколого-флористичної класифікації рослинності, якщо ця інформація є відомою), частота трапляння (вказується умовно: звичайно, часто, спорадично, зрідка та дуже рідко; якщо вид відомий з усіх адміністративних областей, то вони не зазначаються у тексті). Якщо вид заслуговує на охорону (уключений до "Червоної книги України" (2009) чи є регіонально рідкісним на території якоїсь з адміністративних областей), то це теж обов'язково вказується. Для окремих видів також подаються фотографії, зроблені автором (на території ЛЛС чи за її межами, за наявності), а у кінці кожного випуску - картосхеми, які ілюструють поширення вказаних у даному випуску видів, виконані точковим методом на основі вивчення автором гербарних аркушів, які є фактичним підтвердженням і науковим документом поширення виду на цій території.

Хотілося б особливо підкреслити, що єдиним достовірним науковим фактом, що підтверджує трапляння виду у досліджуваному регіоні, є саме гербарний зразок. Звичайно, фотографії видів, опубліковані на електронних ресурсах iNaturalist, UkrBIN та Plantarium, я також намагався враховувати і вони є цінним додатковим фактичним матеріалом, але, безперечно, у деяких критичних групах вони не можуть поки що на рівних конкурувати з гербарними зразками. Численні літературні джерела також я намагався враховувати, особливо щодо тих видів, які є созологічно цінними, але все ж правильність визначення деяких окремих видів, які наводяться для досліджуваної території різними авторами, викликає у мене деякі сумніви. Базовими для складання картосхем поширення стали матеріали найбільшого гербарію України - гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW), також під час підготовки усіх випусків враховувалися матеріали гербарію Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (PWU), добре відомого мені і детально опрацьованого під час мого навчання у 2003-2008 рр. у цій установі, та гербарію Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова (MW), який доступний онлайн та містить цінні колекції (зокрема К.М. Залеського та Б.М. Тіхомірова, а також дублети деяких зборів С.С. Ганєшина, Є.М. Лавренка та інших вчених). Випуски 18-25 містять також дані з гербаріїв Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка (KWHA), Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (CWU) та Державного природознавчого музею НАН України у м. Львові (LWS). Ймовірно, пізніше будуть залучені й деякі інші гербарні установи. Користуючися нагодою, висловлюю щиру подяку усім кураторам та працівниками згаданих гербаріїв за сприяння у моїй роботі!

Також варто зауважити, що до складу флори Лівобережного Лісостепу України уключені тільки резидентні таксони - ті таксони природної флори, які тривалий час існують на цій території і регулярно розмножуються. Тому, наприклад, серед голонасінних відсутні такі види, як Thuja occidentalis L., Juniperus sabina L., Ginkgo biloba L. та інші види, які поширені виключно у культурі і не дичавіють та натуралізуються. Ті культурні види, які зрідка трапляються у здичавілому стані, будуть подані у ключах для визначення, однак лише з приміткою, що вони не натуралізуються і потребують подальшого моніторингу у цьому регіоні.


Територія, яку охоплює проект "Флора ЛЛС", адміністративно належить до шести областей:
1) Київська: Бориспільський, Баришівський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький і Яготинський райони - майже повністю (крім акваторії Канівського водосховища), Броварський - на південь від умовної лінії Бровари - Калита);
2) Черкаська: Драбівський, Золотоніський і Чорнобаївський райони - повністю, Канівський - крайня східна частина; акваторії та острови водосховищ Дніпра не уключені;
3) Полтавська: більша частина, крім правобережжя Кременчуцького району та акваторії Дніпровських водосховищ, а також Карлівського району і східних частин Кобеляцького, Новосанжарського, Машівського і Чутівського районів, які належать до степової зони;
4) Чернігівська: Варвинський, Ічнянський, Прилуцький, Срібнянський, Талалаївський райони - повністю, Бобровицький - крім півночі, Бахмацький, Ніжинський і Носівський - південні частини, Козелецький - крайній південний схід;
5) Сумська: Білопільський, Великописарівський, Краснопільський, Лебединський, Липоводолинський, Недригайлівський, Охтирський, Роменський, Сумський і Тростянецький райони та м. Суми - повністю, Буринський - більша частина (крім крайньої півночі), Конотопський - на південь від лінії Конотоп - Бочечки - Духанівка);
6) Харківська: територія м. Харків, Богодухівський, Дергачівський, Золочівський, Коломацький, Краснокутський і Харківський райони - повністю, Валківський і Зміївський - крім крайнього півдня, Нововодолазький - північна частина, Вовчанський і Печенізький - західні частини, на схід до третьої тераси р. Сіверського Дінця, Чугуївський - крім південного сходу, Балакліївський - крайній захід, Первомайський - крайній північний схід.

Картосхема території Лівобережного Лісостепу України з позначками трьох обласних центрів, розташованих у її межах

Випуски 1-18 були підготовлені та опубліковані у кінці 2016 - на початку 2018 рр. і з огляду на пізніші власні експедиційні дослідження та перегляд гербарних матеріалів CWU i KWHA вони будуть доповнені новими актуальнішими даними. Наприклад, нещодавно був суттєво доопрацьований перший випуск з огляду на те, що поширення Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & Mart., Lycopodium complanatum L. та L. annotinum L. на території регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (Полтавська обл.) підтверджено гербарними зборами, які були передані до KW Н.О. Стецюк і О.Р. Ханнановою. Таким чином, L. complanatum i L. annotinum додано до переліку підтверджених резидентних таксонів на території ЛЛС. Крім того, останній вид був також знайдений мною особисто у 2019 р. у Переяслав-Хмельницькому р-ні Київської обл.

Lycopodium annotinum на зниженні борової тераси р. Дніпра біля с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.)

Суттєво доопрацьовані також випуски 2 і 3, присвячені хвощам та вужачковим папоротеподібним. Вони, насамперед, були суттєво доповнені першоописами видів та місцями публікації їх лектотипів. Найближчим часом будуть відредаговані й деякі інші випуски, опубліковані раніше.

Щиро прошу усіх тих, что читає ці випуски, слідкує за їх виходом та має до них певні зауваження чи побажання, повідомляти про це у коментарях до відповідних дописів у кінці кожної сторінки або за контактною формою на головній сторінці блогу. Дякую!