До родини тризубцевих належить три роди і близько 35 видів. Типом родини є рід тризубець (Triglochin L.). Одна з латинських синонімічних назв цього роду - "Juncago" - була вперше вжита Турнефором і широко розповсюдилася у ботанічній літературі XVIII-початку ХІХ століть, а сама родину, до складу якої входили представники цього роду, називали Juncaginaceae. Однак формально родова назва Juncago Seg. була валідно опублікована у 1754 р., лише через рік після виходу "Species Plantarum" Карла Ліннея, а сам Лінней прийняв для рослин цього роду назву Triglochin L., яка, таким чином, є пріоритетною для Juncago. Замінивши родову назву Juncago на Triglochin, ботаніки, втім, не стали змінювати добре відому багатьом назву родини Juncaginaceae на Triglochinaceae, як цього вимагали правила ботанічної номенклатури, а вирішили законсервувати назву Juncaginaceae, зберігши її вживання у науковій літературі усупереч принципу пріоритету.
Крім майже космополітного роду Triglochin, до Juncaginaceae належать ще два роди: Cycnogeton Endl. з 8 видами, поширеними в Австралії та Новій Гвінеї, і монотипний рід Tetroncium Willd. з видом T. magellanicum Willd., який росте на крайньому півдні Південної Америки (у Чилі і Аргентині), на острові Гоф та Фолклендських островах. Раніше до цієї родини уключали також монотипний східноавстралійський рід Maundia F. Muell. з видом M. triglochinoides F. Muell., однак у системі APG IV він виділений в окрему родину Maundiaceae Nakai. Відокремленість цього роду підтверджують як молекулярно-філогенетичні (von Mering & Kadereit, 2010; Les & Tippery, 2013), так і морфологічні дослідження (Platonova & al., 2016).
 |
| Фрагмент кладограми, який ілюструє молекулярно-філогенетичні взаємозв'язки між видами родин Scheuchzeiaceae, Maundiaceae, Juncaginaceae, Potamogetonaceae i Zosteraceae (цит. за: Les & Tippery, 2013) |
I. Triglochin L. - Тризубець
1753, Species Plantarum, 1: 338; id. 1754, Genera Plantarum, ed. 5: 157.
Тип: T. palustre L. – Hitchcock in Hitchcock & Green, 1929, International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature, Proposals by British botanists: 148.
≡ Juncago Ség. 1754, Plantarum quae in Agro Veronensi Reperiuntur Supplementum: 90
(тип – J. palustris (L.) Ség.)
Рід уключає близько 25 видів, поширених майже по всій Земній кулі. У флорі України - два види.
Таблиця для визначення видів:
1. Усі шість плодолистків є фертильними. Плоди яйцеподібні з округлою основою. Суцвіття - густа китиця, кількість квіток зазвичай понад 50. Язички листків 4-8 мм завдовжки, заокруглені, "вушок" не утворюють ... 1. T. maritima L. (т. морський)- Лише три плодолистки з шести є фертильними (решта - стерильні і плодів не утворюють). Плоди довгасто-лінійні, в основі звужені. Суцвіття - рідка китиця, кількість квіток не перевищує 50. Язички листків 1,5-3 мм, на верхівці виїмчасті, утворюють "вушка" ... 2. T. palustris L. (т. болотний)
1. Triglochin maritima L. - Тризубець морський
1753, Species Plantarum, 1: 339 ('maritimum').
Описано з Європи (‘in Europae maritimis’).
Лектотип: "Herb. Linn. № 466.2" (LINN). – Dandy, 1971, Flora Iranica, 83: 1.
 |
| Протолог Triglochin maritima L. (цит. за: Linnaeus, 1753) |
 |
| Оприлюднення типу Triglochin maritima L. (цит. за: Dandy, 1971) |
На засолених луках у заплавах річок. Спорадично по всій території ЛЛС (найчастіше у південних районах Придніпровської низовини, на півночі - рідше).
 |
| Зображення Triglochin maritima у сьомому томі "Icones Florae Germanicae et Helveticae" (цит. за: Reichenbach, 1845) |
1753, Species Plantarum, 1: 338 ('palustre').
Описано з Європи (‘in Europae inundatis uliginosis’).
Лектотип: "Herb. Linn. № 466.1" (LINN). – Simpson in Jarvis & al., 1993, Regnum Vegetabile, 127: 96.
 |
| Протолог Triglochin palustris L. (цит. за: Linnaeus, 1753) |
На вологих та заболочених луках. Спорадично по всій території ЛЛС (але найчастіше у її північній частині).
На відміну від попереднього цей вид уникає помітно засолених ділянок у заплавах. Значної ценотичної ролі на території України вид не відіграє, як супутній вид він зрідка трапляється у лучних та болотних ценозах з домінуванням бекманії звичайної (Beckmannia eruciformis (L.) Host), костриці лучної (Schedonorus pratensis (Huds.) P. Beauv.), осоки чорної (Carex nigra (L.) Reichard) та ін.
 |
| Зображення Triglochin palustris у сьомому томі "Icones Florae Germanicae et Helveticae" (цит. за: Reichenbach, 1845) |
Картосхеми поширення двох видів родини Juncaginaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними зразками:
 |
| 1 - Triglochin maritima |
 |
| 1 - Triglochin palustre |
Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
Флора Лівобережного Лісостепу України: I. LycopodiaceaeФлора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XV. Cupressaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVІ. Nymphaeaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVII. Aristolochiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVIII. Acoraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХІХ. Lemnaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХ. Araceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХІ. Alismataceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXII. Butomaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIII: Hydrocharitaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIV: Scheuchzeriaceae
Немає коментарів:
Дописати коментар