Цього року разом з дружиною я розпочав польові ботанічні дослідження на території Харківської області. Мета цієї експедиції - з'ясування сучасного стану поширення типових і рідкісних весняних ефемероїдів у південній частині Лівобережного Лісостепу та північній частині Лівобережного Степу. У перший день, 29 березня, ми оглянули дубовий ліс, лісосмуги та балки неподалік залізниці Харків - Лозова між залізничною станцією "Бірки" (Зміївський район) і платформою "Липкуватівка" (Нововодолазький район).
Пройшовши трохи на захід від станції "Бірки" ми відвідали діброву на східній околиці села Липкуватівки. У великій кількості почала квітувати проліска сибірська (
Scilla siberica Haw.). Невеликими групами на схилах яру у лісі росте тюльпан дібровний (
Tulipa quercetorum Klokov & Zoz), він же тюльпан лісовий південний (
Tulipa sylvestris subsp.
australis (Link) Pamp.) чи тюльпан Біберштейна (
Tulipa biebersteiniana Schult. & Schult. f.), як його називають у різних працях - вид з "Червоної книги України" (2009). Тюльпан вже сформував бутони. Серед інших весняних ефемероїдів ми бачили тільки ряст ущільнений (
Corydalis solida (L.) Clairv.), який щойно розпочинав цвісти, та зірочки низенькі (
Gagea pusilla (F.W. Schmidt) Sweet) у невеликій кількості. У цьому лісі також ростуть копитняк європейський (
Asarum europaeum L.) і фіалка запашна (
Viola odorata L.), а також регіонально рідкісний у Харківській області вид - ряст Маршаллів (
Corydalis marschalliana (Steph. ex Willd.) Pers.), усі вони поки ще квіток не утворили.
 |
| Дубовий ліс на схід від Липкуватівки |
 |
| Зірочки низенькі |
 |
| Проліска сибірська |
 |
| Проліска сибірська |
 |
| Тюльпан дібровний |
 |
| Ряст ущільнений |
У лісосмузі біля залізничного полотна у великій кількості відзначена омела біла (
Viscum album L.), яка паразитує на клені гостролистому (
Acer platanoides L.), ясеню пенсільванському (
Fraxinus pennsylvanica Marshall) та інших деревних породах.
 |
| Грунтова дорога між лісосмугою та залізницею на відрізку Бірки-Липкуватівка |
 |
| Омела біла |
Найцінніший об'єкт під час даного виїзду - це балка біля платформи "Липкуватівка", рослинний покрив якої я побіжно дослідив влітку 2018 року. Ця балка созологічно є дуже цінною, вона, безперечно, потребує заповідання. У великій кількості тут я знаходив ковилу волосисту з "Червоної книги України", а також регіонально рідкісні види - карагану кущову, шавлію лучну, волошку східну, азинеуму сивувату. Ось і цього разу дуже приємною несподіванкою було зустріти у цій балці цілих три види з "Червоної книги України" - брандушка різнобарвна (
Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng., зараз цей вид краще називати вже
Colchicum bulbocodium Ker Gawl.), сон лучний (
Pulsatilla pratensis (L.) Mill. s.l.; у вузькому розумінні - це сон український,
P. ucrainica (Ugr.) Wissjul.) та горицвіт весняний (
Adonis vernalis L.). Чисельність брандушки, що росте у нижній частині схилу південно-східної експозиції, становить близько 100 особин. Горицвіт у невеликій кількості (до 40 особин) росте по усій балці, а сон є численним у нижній і середній частинах схилів. Брандушка - для мене особливо цінна знахідка, оскільки останній раз я бачив її у природі аж у 2010 році. Також у цій балці ми знайшли регіонально рідкісні види - півники карликові (
Iris pumila L.), барвінок трав'яний (
Vinca herbacea Waldst. & Kit.), псефелюс сумський (
Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz =
Centaurea sumensis Kalen.) - усі, щоправда, тільки у вегетативному стані.
 |
| Загальний вигляд балки біля платформи "Липкуватівка" |
 |
| Брандушка різнобарвна |
 |
| Горицвіт весняний |
 |
| Сон український |
 |
| Сон український |
 |
| Сон український |
Наступного дня,
30 березня, ми здійснили ще два невеликі виїзди. Перший з них - в околицях залізничного роз'їзду "Караван" біля сел Завадівка та Червона Поляна Нововодолазького району. Рослинність цієї ділянки я теж оглядав минулого літа. Дуже цікавим є те, що тут невеликі площі займають піски, очевидно, пов'язані з відслоненнями пісковиків (великих річкових долин поблизу немає, а є лише невеликий струмок - притока річки Вільхуватки). На цих пісках у чималій кількості ростуть зірочки низенькі (
Gagea pusilla). Зірочки, крім того, є масовими на горбах у селі Червона Долина. Поряд по струмку розташовані вільхові ліси, по периферії яких ростуть пшінка весняна (
Ficaria verna Huds.) і мати-й-мачуха звичайна (
Tussilago farfara L.). Серед цікавіших знахідок - адвентивні рослини лілійник рудий (
Hemerocallis fulva (L.) L.) біля однієї з покинутих хат у селі Червона Долина і елодея канадська (
Elodea canadensis Michx.) у струмку біля пішохідного містка.
 |
| Піски біля роз'зду "Караван" |
 |
| Зірочки низенькі |
 |
| Вільхові ліси по струмку-притоці р. Вільхуватка |
 |
| Пшінка весняна |
 |
| Мати-й-мачуха звичайна |
 |
| Лілійник рудий |
Після цього ми відвідали околиці села Раківки Нововодолазького району біля залізничного роз'їзду "Широкий". Цю ділянку я досліджую уперше, вона цікава розташованим неподалік великим дубовим лісом, який розташований біля межі між Лісостепом і Степом на Лівобережжі і адміністративно належить вже не до Нововодолазького, а до Красноградського району Харківської області (між селами Світле і Кобзівка). Перед тим, як дослідити цей ліс, ми оглянули досить велике озеро в селі Раківка та балочку на його північній околиці, де росли зірочки низенькі, квітуючи просто у величезній кількості.
 |
| Озеро у селі Раківка |
 |
| Балка на північній околиці Раківки |
 |
| Зірочки низенькі |
Після цього ми оглянули сам лісовий масив, про який йшла мова вище. Типовими ранньовесняними видами рослин для нього є проліска сибірська (Scilla siberica), ряст ущільнений (Corydalis solida) та пшінка весняна (Ficaria verna), спорадично трапляються анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.) і медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.). На заболоченій ділянці лісу знайдений щитник картузійський (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs) - регіонально рідкісний на території Харківської області вид.
 |
| Анемона жовтецева |
 |
| Проліска сибірська |
 |
| Пшінка весняна |
 |
| Щитник картузійський |
До південно-західної межі лісового масиву прилягає схил північної експозиції до озера. Саме на цьому схилі було знайдено численну популяцію ще одного рідкісного вида з "Червоної книги України" - шафрана сітчастого (Crocus reticulatus Steven ex Adams).
 |
| Загальний вигляд схилів з шафраном |
 |
| Шафран сітчастий |
 |
| Шафран сітчастий |
Користуючись нагодою, ми дослідили ще й невелику балку біля залізниці Харків - Красноград на північній околиці села Кирилівки Красноградського району (між роз'їздом "Широкий" і платформою "53 км"). Проїзджаючи у 2014 р. електричкою, я бачив з вікна потяга у цій балці якийсь вид горицвіту (для околиць міста Красноград вказуються як Adonis vernalis, так і A. volgensis). Виявилося, що цей вид - горицвіт весняний (Adonis vernalis), щоправда нам було дуже важко знайти його, оскільки він тільки-тільки починав формувати цьогорічні пагони.
 |
| Балка біля залізниці |
 |
| Горицвіт весняний у балці біля залізниці |
Загалом, це була дуже цікава та продуктивна експедиція, були знайдені нові для Харківської області локалітети п'яти видів з "Червоної книги України" (Bulbocodium versicolor, Crocus reticulatus, Tulipa quercetorum, Adonis vernalis, Pulsatilla pratensis) та п'яти регіонально рідкісних (Dryopteris carthusiana, Iris pumila, Corydalis marschalliana, Vinca herbacea, Psephellus sumensis).
Ті мої читачі, хто є активними користувачами соцмережі Facebook, можуть також прочитати розповідь моєї дружини про ці експедиції (
пост 1 і
пост 2).
Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Немає коментарів:
Дописати коментар