Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХVII. Melanthiaceae

Шановні друзі, продовжуємо дослідження флористичного різноманіття Лівобережного Лісостепу України і після чергової перерви найближчим часом зробимо у декількох повідомленнях огляд найгарніших представників нашої флори – однодольних рослин з порядків Liliales, Asparagales i Orchidales. 

Погляди на систематику рослин з цих таксономічних груп (буду умовно називати їх "ліліоїдними однодольними") в Україні суттєво змінювалися з часом. В еволюційному аспекті вони є значно розвиненішими за ті родини, які були розглянуті раніше (частухові, жабурникові, рдесникові та ін.), зазвичай вони є наземними, а не водними чи болотяними рослинами, мають яскраві квітки досить великих розмірів, пристосовані до запилення комахами (а деякі тропічні їхні представники - навіть хребетними тваринами). Їхня видова різноманітність є вражаючою, так, родина Orchidaceae, наприклад, уключає у світовому масштабі близько 30 000 видів (в Україні - близько 70 видів), але обсяг та кількість видів окремих родин важко точно підрахувати ще й з огляду на те, що останнім часом їх систематика регулярно переглядається та уточнюється. Так, у третьому томі "Флори УРСР", що вийшов у 1950 році, визнані родини лілійні (Liliaceae, у її складі виділено аж сім окремих підродин), амарилісові (Amaryllidaceae), півникові (Iridaceae), а також зозулинцеві (Orchidaceae), виокремлену в окремий порядок дрібнонасінних (Microspermae). У визначнику рослин України 1965 року до них також додано родину діоскорейних (Dioscoreaceae), єдиний в Україні вид якої (Tamus communis L. або Dioscorea communis (L.) Caddick & Wilkin) росте у горах Криму, і каннових (Cannaceae) з культивованим видом канною індійською (Canna indica L.). В "Определителе высших растений Украины" (1987) було додану родини агавові (Agavaceae, з родом Jucca L.) і понтедерієві (Pontederiaceae, з одним видом Monochoria korsakowii Regel & Maack або Pontederia korsakowii (Regel & Maack) M. Pell. & C.N. Horn. - чужорідним бур'яном рисових чеків на півдні України), а з родини Liliaceae виділено родини цибулеві (Alliaceae, Allium L. i Nectaroscordum Lindl., останній зараз зазвичай вважають синонімом першого) і холодкові (з родами Asparagus L. та Ruscus L.). Ще більше дрібніших родин було виділено з Liliaceae у чеклісті С.Л. Мосякіна і М.М. Федорончука "Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist" (1999): у цій праці було визнано самостійність Asphodelaceae (роди Anthericum L., Asphodeline Rchb., Eremurus M. Bieb.), Convallariaceae (Convallaria L., Maianthemum F.H. Wigg. i Polygonatum Mill.), Hemerocallidaceae (Hemerocallis L.), Hostaceae (Hosta Tratt.), Hyacinthaceae (Bellevalia Lapeyr., Hyacinthella Schur, Hyacinthus L., Leopoldia Parl., Muscari Mill., Ornithogalum L., Scilla L.), Melanthiaceae (Bulbocodium L., Colchicum L., Tofieldia Huds., Veratrum L.), Trilliaceae (Paris L.), а рід Ruscus був перенесений з Asparagaceae до окремої родини Ruscaceae. Як бачимо, навіть у вітчизняних авторів у різний час не було єдиної точки зору на обсяг та кількість багатьох представників родини Liliaceae sensu latissimo, а отже, є необхідність детальніше розглянути філогенетичні взаємозв'язки між ними на основі новітніх досягнень молекулярної біології.

Станом на липень 2022 року вже опубліковано досить багато наукових праць, присвячених філогенії ліліоїдних однодольних, а тому картина еволюції ліліоїдних однодольних у загальних рисах вже встановлена, дискусії йдуть переважно щодо обсягу окремих родин та їх кількості. Одна з узагальнених кладограм, які відображають молекулярно-філогенетичні співвідношення між окремими родинами на основі аналізу пластидної ДНК представлена, наприклад, у праці М.Н. Тамури зі співавторами (Tamura et al., 2004).

Рис. 1. Кладограма, яка ілюструє філогенетичні взаємозв'язки між однодольними, заснована на комбінованому аналізі matK i rbcL послідовностей ДНК (цит. за: Tamura et al., 2004; обсяг родин і порядків відповідає системі APG II (2003); родини, представники яких представлені у флорі України, підкреслені зеленим кольором)

На основі аналізу цієї кладограми можна стверджувати, що найпримітивнішим серед колишніх Liliaceae sensu latissimo є рід Tofieldia, він виявився вкоріненим усередину клади, що містить родини Araceae, Potamogetonaceae, Alismataceae i Hydrocharitaceae, а тому його взагалі доцільніше виключати з порядку Liliales. Відразу зауважу, що родина Tofieldiaceae детальніше, на жаль, розглядатися не буде, оскільки єдиний в Україні вид цієї родини Tofieldia calyculata (L.) Wahlenb. на території Лівобережного Лісостепу України достовірно невідомий: є лише єдина знахідка про його трапляння у колишньому Зміївському повіті Харківської губернії І.Я. Ковалевського у середині ХІХ ст., яка у "Флорі УРСР" Є.І. Бордзиловським вважається помилковою. З огляду на наявність у роботі цього автора "Каталог дикорастущих растений, находящихся в Змиевском уезде" (1862) значної кількості інших щонайменше спірних або ж і відверто сумнівних вказівок (Carex tripartita All., Malaxis monophyllos (L.) Sw., Gymnadenia odoratissima (L.) Rich. та ін.), немає жодних підстав не погоджуватися з думкою Євгена Івановича.

Далі згідно з вказаним рисунком окремими еволюційними лініями виділяються два роди з родини Petrosaviaceae, порядки Pandanales + Dioscoreales, порядок Liliales (уключає родини Liliaceae, Colchicaceae i Melanthiaceae, представлені у природній флорі України), а вище - дві великі клади, одна з яких відповідає порядку Asparagales у розумінні авторів системи APG II (уключаючи Orchidaceae, Amaryllidaceae, Hyacinthaceae, їхні філогенетичні взаємозв'язки, що є надзвичайно складними, ми розглянемо трохи згодом), а друга уключає найспеціалізованіших представників з порядків Arecales, Commelinales, Zingiberales i Poales. Таким чином, на цій кладограмі чітко виділяється окрема клада, що відповідає порядку Liliales APG II і включає родини Colchicaceae, Luzuriagaceae, Alstroemeriaceae, Liliaceae s.str. i Melanthiaceae (incl. Trilliaceae).

У 2006 р. була опублікована робота американсько-канадських авторів (Givnish et al., 2006) з детальнішою кладограмою філогенетичних взаємозв'язків в однодольних, побудованою за результатами аналізу високоінформативного пластидного гена ndhF, яка у загальних рисах відповідає кладограмі японських авторів, розглянутій вище (фрагмент представлено на рис. 2). До аналізу було залучено значно більше представників інших родів, тому є очевидним, що до складу порядку Liliales тепер мають також входити родини Smilacaceae, Philasiaceae, Rhipogonaceae i Campynemataceae, остання з них виявляється базальною до Melanthiaceae. Безсумнівним також є те, що до складу справжніх Liliaceae у вузькому розумінні мають входити, крім добре знайомих нам родів Gagea Salisb. (incl. Lloydia Salisb. ex Rchb.), Tulipa L., Erythronium L. i Lilium L., також рід Streptopus Michx., що раніше постійно зближувався з родами Convallaria L. i Polygonatum Mill., з якими він має візуальну схожість та близькі екологічні умови трапляння.

Рис. 2. Фрагмент кладограми, що ілюструє молекулярно-філогенетичні взаємозв'язки між деякими однодольними на підставі аналізу послідовностей пластидного гена ndhF (цит. за: Givnish et al., 2006)

Таким чином, за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень лише упродовж останніх 10-15 років вдалося чітко окреслити обсяг порядку Liliales. В останньому варіанті системи APG (APG IV, 2016) до складу цього порядку входить 10 родин, три з яких представлені у природній флорі України і безпосередньо у флорі Лівобережного Лісостепу України: Melanthiaceae, Colchicaceae i Liliaceae s.str., ці ж родини віднесені до порядку Liliales у прагматичній класифікації С.Л. Мосякіна (Мосякін, 2013).

Це повідомлення буде детальніше стосуватися систематики базальної групи ліліоїдних однодольних, об’єднаних у родину мелантієві (Melanthiaceae). У складі цієї родини чимало авторів виділяють дві підродини: справжні мелантієві (Melanthoideae) та трілійові (Trillioideae). Хотілося б відразу звернути увагу, що вживати для роду Trillium L. українську назву «тріліум» (і відповідно називати цю підродину тріліумові) не зовсім доречно, оскільки вона є калькою з латини, пропоную цей рід називати «трілій». Загалом представники родини Melanthiaceae є багаторічними травами, підземні органи яких зазвичай представлені кореневищами (часто повзучими), рідше – бульбами. Морфологічно та візуально ці дві підродини відрізняються дуже суттєво. Для мелантієвих характерними рисами є три–багатоквіткові волотєподібні, китицеподібні, колосоподібні чи зонтикоподібні суцвіття, квітки без нектарників, відігнуті назовні тичинки, плід у них завжди сухий, коробочкоподібний, а хромосоми мають відносно невеликі розміри, їх основні числа x = 8, 10, 11, 12, 15, 16, 17, 21, 22. Натомість трілійові мають нерозгалужені стебла з листками у кількості 3–22, завжди зібраними у несправжнє кільце, квітки поодинокі, оцвітина зазвичай тричленна, але іноді відсутня або у складі 4–8 листочків, тичинки спрямовані всередину або убік, плід ягодоподібний або коробочкоподібний, хромосоми великі, їх основне число х = 5. Спільними рисами для обох підродин є наявність парієтальних клітин і кристалів оксалату кальцію, вільні стовпчики квіток і гелобіальний зародок. 

У світовому масштабі таксономічне різноманіття родини охоплює 14 родів і 180 видів за даними Plants of the World Online. Підродина трілійові уключає 74 види, які об’єднуються у три роди: Paris L. (Євразія, 24 види, уключаючи дуже близьких східноазійських представників, які раніше виділялися в окремі роди Kinugasa Tatewaki & Suto і Daiswa Rafin.), Pseudotrillium S.B. Farmer (монотипний, з єдиним видом P. rivale (S. Watson) S.B. Farmer, поширеним в окремих західних штатах США) і Trillium L. (49 видів, що трапляються у Північній Америці та у східній частині Євразії).

Підродина мелантієві відповідно налічує 106 видів, уключених до 11 родів. За результатами філогенетичних досліджень вона виявилася не зовсім однорідною, тому останнім часом чимало авторів виділяють у складі Melanthiaceae не підродини, а окремі триби - Melanthieae, Heloniadeae, Chamaelirideae (=Chionographideae) і Xerophylleae, причому остання є близькою до триби Paridae, куди належать усі представники трилійових (рис. 3). До складу триби Melanthieae входять роди Amianthium A. Gray, Zygadenus Michx. (обидва є монотипними та ендемічними для східної частини Сполучених Штатів Америки), Melanthium L. (чотири види, Сполучені Штати Америки), Veratrum L. (близько 25 видів, помірні регіони Північної півкулі), Stenanthium (A. Gray) Kunth (шість видів у Північній Америці), Schoenocaulon A. Gray (близько 25 видів, зафіксованих від південних штатів США до Венесуели та Перу), Anticlea Kunth (близько 10 видів у Північній Америці та Азії) та Toxicoscordion Rydb. (8 видів у США), до складу триби Heloniadeae - один рід Helonias L. (12 видів, східна частина США і Південно-Східна Азія), до складу триби Chamaeliridae - один рід Chamaelirium Willd. (близько 10 видів у східній частині Північної Америки і Південно-Східній Азії), до складу триби Xerophylleae - один рід Xerophyllum Michx. (два види, Сполучені Штати Америки; рис. 4).

Рис. 3. Деякі представники родини Melanthiaceae і характерні для них морфологічні ознаки: A -  Stenanthium densum (Desr.) Zomlefer & Judd, B - Veratrum album L., C - Schoenocaulon dubium (Michx.) Small, D - Helonias bullata L., E - Chamaelirium luteum (L.) A. Gray, F - Trillium erectum L., G - Xerophyllum tenax (Pursh) Nutt.; назви триб: Melan - Melanthieae, Helon - Heloniadeae, Chion - Chamaelirideae (=Chionographideae), Parid - Parideae, Xerop - Xerophylleae (цит. за: Zomlefer et al., 2006)

Рис. 4. Ареали триб (розфарбовані різними кольорами) та окремих родів Melanthiaceae (роди, які позначені зірочкою, одночасно трапляються у Євразії та Північній Америці; цит. за: Kim et al., 2019)

 

Обсяг окремих родів Melanthiaceae останнім часом був ретельно переглянутий, тому, скоріше за все, жодних сюрпризів у систематиці цієї родини найближчим часом очікувати не варто, можливо, якісь нові види незабаром будуть знайдені у Південно-Східній Азії, але навряд чи їх відкриття суттєво вплине на біогеографію даної групи. Цілком обгрунтованими є дані корейських дослідників про те, що центром біорізноманіття родини є Північна Америка, звідки через Берингіїв перешийок її представники проникли у Східну Азію і далі на захід (Kim et al., 2019). Тому цілком зрозумілим є те, що до європейської частини Євразії доходять тільки окремі представники родини, які належать до родів Anticlea, Paris i Veratrum - еволюційно наймолодших у відповідних трибах. Рід Anticlea з єдиним у Європі видом A. sibirica (L.) Kunth на захід доходить тільки до басейну р. Уфа (крайнього сходу Європейської частини РФ), тоді як два інші роди є досить поширеними в Європі і трапляються навіть у її атлантичних регіонах. В Україні зафіксовано чотири види родини Melanthiaceae, що належать до двох родів, три з них трапляються у Лівобережному Лісостепу.

Таблиця для визначення родів:

1. Листки зібрані у кільце по 4 (дуже рідко – по 5 чи 6); листочки оцвітини зелені; плід чорний, ягодоподібний ... 1. Paris L. (Вороняче око)
– Листки чергові, численні; листочки оцвітини зеленкувато-жовтуваті, білі або темно-пурпурові; плід – суха коробочка ... 2. Veratrum L. (Чемериця)

I. Paris L. - Вороняче око
1753, Species Plantarum, 1: 367; id. 1754, Genera Plantarum, ed. 5: 172.
Тип: P. quadrifolia L.

До складу роду входить близько 25 видів, поширених майже на усій території Євразії. В Європі зафіксовано два види (інший - Paris incompleta M. Bieb. - у природі росте на Кавказі і в Анатолії, в Україні культивується і частково відновлюється самостійно на території Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України у м. Київ).

Вороняче око неповне (Paris incompleta M. Bieb.) у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України у м. Київ (фото Олександра Левона, оригінал доступний за посиланням)

 1. Paris quadrifolia L. - Вороняче око звичайне
1753, Species Plantarum, 1: 367.
Описано з Європи (‘in Europae nemoribus’).
Лектотип: Burser Herbarium. IX: 9 (UPS) – Mathew in Jarvis & al., 1993, Regnum Vegetabile, 127: 73.

Протолог Paris quadrifolia L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

У листяних лісах, переважно на більш-менш зволожених ділянках. Вид спорадично поширений на усій території ЛЛС, зафіксований в усіх адміністративних областях. Знаходиться під регіональною охороною на території Харківської області. Значної фітоценотичної ролі не відіграє, трапляється як супутній вид в угрупованнях союзу Alnion incanae Pawlowski et al. 1928 порядку Alno-Fraxinetalia excelsioris Passarge 1968 класу Carpino betuli-Fagetea sylvaticae Jakucs ex Passarge 1968.

Вороняче око звичайне у грабово-дубовому лісі біля с. Дівички Бориспільського району Київської обл. (фото автора)

Нетипова рослина воронячого ока звичайного з п'ятьма листками у кільці замість чотирьох у ліщиннику біля с. Дівички Бориспільського району Київської обл. (фото автора)

Вороняче око звичайне у дубовому лісі біля с. Вільне Броварського району Київської обл. (фото автора)

II. Veratrum L. - Чемериця
1753, Species Plantarum, 2: 1044; id. 1754, Genera Plantarum, ed. 5: 468, nom. cons.
Лектотип: V. album L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature, Proposals by British Botanists: 193.

До складу роду входить приблизно 25 видів, поширених в Євразії та Північній Америці, в Європі та Україні - три види. З огляду на специфіку біології видів (рослини живуть у природі до 50 років, але квітують і плодоносять зазвичай лише у віці 15-30 років) їх визначення у природі є досить непростим, хоча вони легко відрізняються за кольором квіток (білим або зеленкувато-білим без жовтуватого відтінку у V. album, зеленкувато-жовтуватим у V. lobelianum і темно-пурпуровим у V. nigrum). Це спричиняє чималі труднощі у дослідженні особливостей їхнього поширення (судячи з усього, в Україні V. album росте тільки у Карпатах), крім того, лектотипом видової назви V. album був помилково прийнятий зразок, що за всіми морфологічними ознаками належить до V. lobelianum, тому назва V. album L. задля збереження її традиційного використання потребує консервації з новим типом (див. нижче). Крім того, не можна не згадати, що чимало авторів раніше вважали V. lobelianum синонімом V. album або окремим підвидом останнього (V. album subsp. virescens (Gaud.) Javorka & Soo, саме ця назва, наприклад, була прийнята автором цих рядків у його кандидатській дисертації у 2013 р.) і лише останнім часом самостійність V. lobelianum була детальніше обгрунтована (Hu et al., 2020) і вже навряд чи буде у майбутньому піддаватися сумніву.

Таблиця для визначення видів:

1. Оцвітина зеленкувато-жовтувата. Листки рівномірно розташовані на стеблі. Рослина переважно вологих місцезростань (вільхові ліси, болота, вологі луки) ... 1. V. lobelianum Bernh. (Ч. Лобелійова)
– Оцвітина пурпурова. Листки переважно зосереджені у нижній частині стебла. Рослина сухих місцезростань (листяні ліси, узлісся, схили балок) ... 2. V. nigrum L. (Ч. чорна)

1. Veratrum lobelianum Bernh. - Чемериця Лобелійова

1808, Neues Journal für die Botanik, 2(3): 356.

Описано з Європи і Сибіру (‘in montosis herbidis atque sterilibus in solo calcareo Helvetiae, Carinthiae, Carnioliae, Sibiriae’).

Тип: поки що невідомий. 

Примітка: Формально наша рослина мала б називатися Veratrum album L., оскільки типом цієї назви є зразок Гербера у гербарії Ліннея (LINN) з номером 1210.1 (Mathew in Jarvis & al., 1993, Regnum Vegetabile, 127: 98), який має зеленуваті квітки і цілком відповідає ознакам V. lobelianum. Однак у автора цих рядків немає жодних сумнівів, що переважно західноєвропейський гірський вид (в Україні поширений у Карпатах) V. album з білувато-зеленуватими квітками і центрально- східноєвропейський з широким поширенням в Азії V. lobelianum із зеленувато-жовтуватими квітками - це два близькі, але все ж окремі види, тому назва V. album у майбутньому має бути законсервована з новим типом. 

 

Протолог Veratrum lobelianum Bernh. (цит. за: Bernhardi, 1808)

На вологих луках, болотах, у вільхових лісах. Зрідка трапляється майже на усій території ЛЛС, але переважно у північній її частині. Регіонально рідкісна рослина в адміністративних межах Київської, Полтавської, Харківської і Черкаської областей, потребує охорони.

Чемериця Лобелійова разом з воронячим оком звичайним у вільховому лісі у гідрологічному заказнику "Веселе" біля с. Веселе Ніжинського району Чернігівської обл. (фото автора)

Чемериця Лобелійова у гідрологічному заказнику "Свидовецький" біля с. Свидовець Ніжинського району Чернігівської обл. (фото Тетяни Ситник, оригінал доступний за посиланням)

2. Veratrum nigrum L. - Чемериця чорна

1753, Species Plantarum, 2: 1044.

Описано з Європи (‘in Hungariae, Sibiriae apricis siccis’).

Лектотип не позначено. Оригінальні елементи: Gerber in Linnean Herbarium: 1210.2 (LINN, цілком може бути прийнятий за лектотип); Burser Herbarium. X: 38 (UPS); Morison, 1699, Plantarum Historiae Universalis Oxoniensis, 3: 485, t. 4, f. 2.

Протолог Veratrum nigrum L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

 

Малюнок з роботи Р. Морісона, який є оригінальним елементом видової назви Veratrum nigrum L. (цит. за: Morison, 1699)

Чемериця чорна на узліссі байрачного липово-дубового лісу біля с. Бугаївка Полтавського району Полтавської обл. (фото автора)

Листяні ліси, узлісся, схили балок та річкових долин. Рідко. Малочисельний вид, зафіксований у Полтавській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях. Знаходиться під регіональною охороною на території Полтавської, Сумської, Харківської і Черкаської областей.

Картосхеми поширення видів родини Melanthiaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними зразками:

1 - Paris quadrifolia

 

1 - Veratrum lobelianum

1 - Veratrum nigrum

Спостереження видів родини Melanthiaceae з території Лівобережного Лісостепу України на ресурсі iNaturalist:

Paris quadrifolia

Veratrum lobelianum

Veratrum nigrum

Попередні випуски рубрики:

Флора Лівобережного Лісостепу України: Передмова

Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XV. Cupressaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVІ. Nymphaeaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVII. Aristolochiaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XVIII. Acoraceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХІХ. Lemnaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХ. Araceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: ХХІ. Alismataceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXII. Butomaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIII. Hydrocharitaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXIV. Scheuchzeriaceae
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXV. Juncaginaceae 
Флора Лівобережного Лісостепу України: XXVI. Potamogetonaceae

Перелік наукових праць автора

Ця сторінка була створена, перш за все, з метою швидкого доступу у два-три кліки до усіх моїх раніше опублікованих праць у хронологічному порядку (необхідність у цьому іноді виникає під час написання нових наукових робіт). Крім того, вважаю, що ведення такого переліку власних праць є необхідним для впорядкування власних наукових результатів та сприяє їхній популяризації, що є важливим для кожного вченого. Аналогічний перелік доступний на моїй сторінці на ResearchGate, але пошук окремих раніше опублікованих праць там, на жаль, є не дуже зручним, крім того, у неавторизованих чи незареєстрованих на цьому сайті осіб можуть виникати проблеми з доступом до повних текстів. Нові публікації також будуть поступово сюди додаватися. Врешті-решт, цілком ймовірним є те, що комусь з вас просто буде цікаво дізнатися, чим конкретно я займаюся, крім публікації дописів на цьому блозі і  визначення ваших фотографій на iNaturalist та у спільноті "Рослинний світ України" на Facebook. До списку увійшли опубліковані праці (за винятком моєї кандидатської дисертації, яка має статус рукопису), тоді як різноманітні онлайн-публікації (доступні на цьому Блозі і деяких інших ресурсах) не були уключені.

1. Давидов Д.А., Гомля Л.М., Гаркович О.Л., Коваленко Н.П. Флористичні особливості ботанічного заказника «Рожаївський». Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті видатних ботаніків Полтавщини Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна, Д.С. Івашина (28–29 жовтня 2004 р.). Полтава, 2004. С. 125–127.
2. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Поширення Lathyrus venetus (Mill.) Wohlf на території Полтавської області. Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття: матеріали конференції молодих учених-ботаніків (6–9 вересня 2005 р., м. Умань). Київ: Фітосоціоцентр, 2005. С. 47–48.
3. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Закономірності поширення рідкісних видів рослин в околицях Полтави та проблеми їх охорони. Біоетика: сучасний стан та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (19 квітня 2006 р., м. Полтава). Полтава, 2006. С. 216–218. 
4. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Symphytum tauricum Willd. на Полтавщині. Регіональні проблеми природокористування та охорона рослинного і тваринного світу: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (20–21 квітня 2006 р., м. Кривий Ріг). Кривий Ріг: «Мінерал», 2006. С. 88.
5. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Гербарій Полтавського державного педагогічного університету: Структура та перспективи розвитку. Проблеми якості природничої педагогічної освіти. XIII Каришинські читання: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (25–26 травня 2006 р., м. Полтава). Полтава, 2006. С. 175–176.
6. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Раритетна фракція флори околиць міста Полтави та її систематичний аналіз. Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених-ботаніків (27–30 вересня 2006 р., м. Київ). Київ: Фітосоціоцентр, 2006. С. 48–49.
7. Давидов Д.А. Особливості поширення видів роду Scilla L. в околицях міста Полтава. Сучасні проблеми природничих наук: матеріали ІІ Всеукраїнської студентської наукової конференції (25–26 квітня 2007 р., м. Ніжин). Ніжин, 2007. С. 4. 
8. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Особливості проведення польових практик з ботаніки в околицях міста Полтави. Розвиток наукової творчості майбутніх вчителів природничих дисциплін. XIV Каришинські читання: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (24–25 травня 2007 р., м. Полтава). Полтава: Астрая, 2007. С. 175–176.
9. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Astrodaucus orientalis (L.) Drude – новий адвентивний вид для флори Лівобережної України. Екологія: наука, освіта, природоохоронна діяльність: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (21–22 вересня 2007 р., м. Умань). Київ: Наука і світ, 2007. С. 21–22.
10. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Флора лісового комплексу в околицях села Копили Полтавського району Полтавської області. Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (присвячена пам’яті відомих полтавських зоологів І.Д. Іваненка, М.І. Петрика). Полтава: Астрая, 2007. С. 103–104.
11. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Поширення видів роду Vinca L. у Полтавському районі Полтавської області. Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених-ботаніків (17–20 вересня 2007 р., м. Київ). Київ: Фітосоціоцентр, 2007. С. 88.
12. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Малопоширені види бур’янів околиць міста Полтави. Рослини та урбанізація: матеріали І науково-практичної конференції (21–23 листопада 2007 р., м. Дніпропетровськ.). Дніпропетровськ: ООО ТПГ «Куница», 2007. С. 69–71.
13. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Рідкісні неморальні види рослин Полтавського району Полтавської області та проблеми їх охорони. Вісник Київського національного університета імені Тараса Шевченка. Серія Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. 2007. № 15–17. С. 43–44.
14. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Види Бернської конвенції та їх розповсюдження у флорі Полтавської області. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 120-річчю від дня народження М.І. Вавилова. Полтава, 2008. С. 144–145.
15. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Рідкісні види рослин околиць міста Полтава (Україна), занесені до Червоної книги України. Актуальні проблеми ботаніки та екології: збірник наукових праць. Київ: Фітосоціоцентр, 2008. Вип. 2. С. 100–101.
16. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Гербарій Полтавського державного педагогічного університету: Сучасний стан та перспективи розвитку. Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі. XV Каришинські читання: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції (29–30 травня 2008 р., м. Полтава). Полтава, 2008. С. 175–176.
17. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Доповнення до «Конспекту флори Лівобережного Придніпров’я» з Полтавського району Полтавської області. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 20. Біологія. 2008. № 2. С. 3–11.
18. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. Полтава: ТОВ "Фірма Техсервіс", 2008. 212 с.
19. Давидов Д.А. Історія дослідження лісової рослинності Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України в світлі вчення про ноосферу: матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (26–27 березня 2009 р., м. Полтава). Полтава: Астрая, 2009. С. 97–98.
20. Давидов Д.А. Лісова рослинність долини річки Коломак та прилеглих плакорних територій. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Біологічні науки. 2009. Вип. 24, № 4(1). С. 73–77.
21. Давидов Д.А. Знахідки Сarex brevicollis DC. у лісах Розсошенського лісництва поблизу Полтави. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). Полтава, 2010. С. 74–75.
22. Давидов Д.А. Флора та рослинність Буланівського лісу (Полтавський район Полтавської області). Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). Полтава, 2010. С. 75–77.
23. Давидов Д.А. Весняні ефемероїди дібров долини р. Коломак та прилеглих плакорних територій. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). Полтава, 2010. С. 77–78.
24. Павленко В.С., Давидов Д.А., Гомля Л.М. Фіторізноманіття вільхових лісів Полтавського району Полтавщини. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). Полтава, 2010. С. 115–116.
25. Павленко В.С., Давидов Д.А., Гомля Л.М. Еколого-ценотичні особливості соснових лісів Полтавського району Полтавщини. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена пам’яті видатних вчених-ботаніків, які працювали в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка: Р.В. Ганжі, І.М. Голубинського, Д.С. Івашина, С.О. Іллічевського, Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна). Полтава, 2010. С. 116–117.
26. Давыдов Д.А., Гомля Л.Н., Павленко В.С., Агаркова Е.Ю. Гербарий Дальнего Востока в Полтавском педагогическом университете (Украина). Бюллетень Ботанического сада-института Дальневосточного отделения РАН. 2010. Вып. 6. С. 56–72.
27. Davydov D.A. Classification of the vegetation of floodplain forests (all. Alnion incanae Pawłowski et al. 1928) in the Romny-Poltava geobotanical district. Ботаніка та мікологія: Проблеми і перспективи на 2011–2020 роки: матеріали Всеукраїнської наукової конференції (6–8 квітня 2011 р., м. Київ). Київ, 2011. С. 122–123.
28. Давидов Д.А. Нові види для флори лісів Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Український ботанічний журнал. 2011. Т. 68, № 2. С. 195–204.
29. Давыдов Д.А. Виды семейства Orchidaceae Juss. во флоре лесов Роменско-Полтавского геоботанического округа Украины и их охрана. Охрана и культивирование орхидей: материалы ІХ Международной научной конференции (26–30 сентября 2011 г., г. Санкт-Петербург). Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2011. С. 143–145.
30. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Гербарій Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. У кн.: Гербарії України. Index herbariorum Ucrainicum / Редактор-укладач Н.М. Шиян. Київ: Альтерпрес, 2011. С. 234–236. 
31.  Давидов Д.А. Лісова рослинність Роменсько-Полтавського геоботанічного округу (Україна): синтаксономія, антропогенні зміни та охорона: Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 «Ботаніка». Київ, 2013. 408 с.
    
32. Давидов Д.А. Лісова рослинність Роменсько-Полтавського геоботанічного округу (Україна): синтаксономія, антропогенні зміни та охорона: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 «Ботаніка». Київ, 2013. 18 с. 
33. Давидов Д.А., Дацюк В.В., Яроцька М.О. У нашого вчителя ювілей! Чорноморський ботанічний журнал. 2013. Т. 9, № 1. С. 145–147.
    
34. Davydov D.A. Seseli hippomarathrum Jacq. (Apiaceae), a new species for the flora of the Ukrainian Left-Bank Forest-Steppe. Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених (18–22 червня 2013 р., м. Щолкіне). Київ: Фітосоціоцентр, 2013. С. 79–80.
35. Вакаренко Л.П., Винокуров Д.С., Давидов Д.А., Дацюк В.В., Дворецький Т.В., Дзюба Т.П., Дубина Д.В., Ємельянова С.М., Устименко П.М., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Бойко М.Ф., Бойко П.М., Жмуд О.І., Мовчан Я.І. Екомережа степової зони України: принципи створення, структура, елементи / Ред. Д.В. Дубина, Я.І. Мовчан. Київ: LAT & K, 2013. 409 с.
36. Давидов Д.А. Оцінка синантропізації лісових угруповань Роменсько-Полтавського геоботанічного округу. Український ботанічний журнал. 2013. Т. 70, № 5. С. 630–634.
37. Давидов Д.А. Знахідки рідкісних видів у південно-західній частині Харківської області. Флорологія та фітосозологія. 2014. № 3–4. С. 29–32.
38. Давыдов Д.А. О распространении Asparagus pallasii Miscz. на территории Крыма. Проблемы и перспективы исследований растительного мира: материалы Международной научно-практической конференции молодых ученых (13–16 мая 2014 г., г. Ялта). Ялта, 2014. С. 89.
39. Давидов Д.А. Номенклатурні проблеми, що стосуються деяких видів рослин, занесених до «Червоної книги України». Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження глобальної стратегії збереження рослин: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (4–7 червня 2014 р., м. Львів). Львів, 2014. С. 27–28.
40. Davydov D.A. Syntaxonomic citations – next step for the developing of phytosociological nomenclature. Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених (9–12 вересня 2014 р., м. Умань). Умань: «Сочінський», 2014. С. 73.
41. Davydov D.A., Daciuk V.V., Vynokurov D.S. New localities of rare plant species in Volyn region (Ukraine). Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Біологія. 2014. Вип. 20, № 1100. С. 258–264.
42. Давидов Д.А. Урочище «Красноперівка» – цінний природний масив на межі лісостепової і степової зон на Лівобережжі України. Природні та антропогенно трансформовані екосистеми прикордонних територій у постчорнобильський період: матеріали Міжнародної наукової конференції «Природні та техногеннозмінені екосистеми прикордонних територій у постчорнобильський період» і Міжнародної науково-практичної студентської конференції «Структурно-функціональна організація природних і антропогенно трансформованих екосистем прикордонних територій» (9–11 жовтня 2014 р., м. Чернігів): збірник статей. Чернігів: Лозовий В.М., 2014. С. 18–20.
43. Давыдов Д.А. Сосудистые растения Европейской России и Западной Сибири в фондах гербария Полтавского национального педагогического университета (Украина). Ботанические коллекции – национальное достояние России: сборник научных статей Всероссийской (с международным участием) научной конференции, посвященной 120-летию Гербария имени И.И. Спрыгина и 100-летию Русского ботанического общества (17–19 февраля 2015 г., г. Пенза). Пенза: ПГУ, 2015. С. 226–227.
44. Давыдов Д.А. Предварительные данные к современному распространению дневных бабочек (Lepidoptera, Rhopalocera) в юго-западной части Харьковской области. Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції (24–25 квітня 2015 р., смт Путила, Чернівецька область). Чернівці: «Друк Арт», 2015. С. 16–17.
45. Davydov D.A., Poliovyi Ye.V. New locality of Polypodium vulgare L. (Polypodiaceae) in Kyiv city (Ukraine). Наукові основи збереження біотичної різноманітності: матеріали І (ХІІ) Міжнародної наукової конференції молодих учених (21–22 травня 2015 р., м. Львів). Львів, 2015. С. 33–35.
46. Давидов Д.А., Гордійчук А.Д. Рідкісні види рослин ключових степових ділянок околиць міста Полтави. Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених, присвяченої 120-річчю від дня народження Д.К. Зерова (15–20 вересня 2015 р., м. Полтава). Полтава, 2015. С. 14.
47. Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Давидов Д.А., Ємельянова С.М. Сучасний стан синтаксономії та актуальні завдання вивчення піонерної рослинності України. Український ботанічний журнал. 2015. Т. 72, № 6. С. 527–541. DOI: 10.15407/ukrbotj72.06.527
    
48. Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Давидов Д.А. Сучасний стан та актуальні завдання охорони піонерної рослинності України. Український ботанічний журнал. 2016. Т. 73, № 1. С. 11–20. DOI: 10.15407/ukrbotj73.01.011
    
49. Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Давидов Д.А., Ємельянова С.М. Раритетна фракція ценофлори піонерної рослинності України, основні загрози та завдання охорони. Рідкісні рослини і гриби України та прилеглих територій: реалізація природоохоронних стратегій: матеріали IV Міжнародної наукової конференції (16–20 травня 2016 р., м. Київ). Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2016. С. 76–80.
50. Davydov D.A., Berezovska V.Yu. Proposal to conserve the name Lagerheimia (De Toni) Chodat (Chlorophyta: Oocystaceae) against Lagerheima Sacc. (Ascomycota: Helotiaceae). Taxon. 2016. Vol. 65, № 3. P. 630–631. DOI: 10.12705/653.16
    
51. Davydov D.A., Berezovska V.Yu. Request for a binding decision on whether Lagerheima Sacc. (Ascomycota: Helotiaceae) and Lagerheimia (De Toni) Chodat (Chlorophyta: Oocystaceae) are sufficiently alike to be confused. Taxon. 2016. Vol. 65, № 3. P. 640–641. DOI: 10.12705/653.24
    
52. Davydov D.A. What is Euglena swirenkoi Arnoldi (Euglenophyta)? Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених (29 червня – 3 липня 2016 р., м. Херсон). Херсон, 2016. С. 30.
53. Польовий Є.В., Давидов Д.А. Синузія весняних ефемероїдів Бритавського лісу (Вінницька область, Україна). Наукові записки НаУКМА. 2016. Т. 184. Біологія та екологія. С. 67–71.
54. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Анотований список флори Рожаївського ботанічного заказника та прилеглих до нього степових ділянок (Полтавська обл.). Вісник проблем біології і медицини. 2016. Вип. 4, т. 1(133). С. 83–87.
55. Mosyakin S.L., Davydov D.A., Shiyan N.M. The authorship and nomenclature of Vincetoxicum rossicum (Cynanchum rossicum) and V. meoticum (C. meoticum) (Apocynaceae: Asclepiadoideae), with considerations on nomenclatural uncertainties in determining the validity of names. Phytotaxa. 2017. Vol. 307, № 1. P. 75–83. DOI: 10.11646/phytotaxa.307.1.7
56. Давидов Д.А. Нові дані щодо синтаксономії широколистяних лісів (клас Carpino-Fagetea Passarge 1968) України. Актуальні проблеми ботаніки та екології: матеріали Міжнародної конференції молодих учених (5–10 вересня 2017 р., м. Луцьк). Луцьк, 2017. С. 41.
57. Давидов Д.А. Синтаксономія соснових лісів Лівобережного Лісостепу України. Матеріали XIV з’їзду Українського ботанічного товариства (25–26 квітня 2017 р., м. Київ). Київ, 2017. С. 43.
58. Sokolova I.V. (ed.), Kapustin D.A., Davydov D.A., Borovichev E.A., Potemkin A.D. Cryptogamic nomenclatural notes. I. Новости систематики низших растений. 2017. Т. 51. С. 382–385.
59. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Раритетний фітоценофонд долини річки Оріль у межах Полтавської області. Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (присвячена 80-річчю з дня заснування кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка; 2–3 листопада 2017 р., м. Полтава). Полтава: ФОП Гаража М.Ф., 2017. С. 95–97.
60. Устименко П.М., Дубина Д.В., Мовчан Я.І., Давидов Д.А., Якубенко Б.Є. Раритетний фітоценофонд Лісостепу в контексті формування екомережі. Київ: Ліра-К, 2018. 524 с. Доступний фрагмент книги, у написанні якого автор брав безпосередню участь.
61. Давидов Д.А. Фітосоціологічна номенклатура в Україні: сучасний стан та перспективи подальшого розвитку. Класифікація рослинності та біотопів України: матеріали ІІІ наукової конференції (19–21 квітня 2018 р., м. Київ). Київ, 2018. С. 124–129.
62. Давидов Д.А. Номенклатурні проблеми, що стосуються деяких видів рослин, уключених до «Червоної книги України» (ІІ). Рослинний світ у Червоній книзі України: впровадження Глобальної стратегії збереження рослин: матеріали V Міжнародної наукової конференції (25–28 червня 2018 р., м. Херсон). Херсон: ФОП Вишемирський В.С., 2018. С. 39–40.
63. Устименко П.М., Дубина Д.В., Давидов Д.А. Раритетна різноманітність степової рослинності ключових територій національного рівня проектованої екомережі Лісостепу України. Основні шляхи збереження лучно-степових екосистем України: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90-річчю «Михайлівської цілини» (20–22 червня 2018 р., м. Суми). Суми: «Сумський національний аграрний університет», 2018. С. 113–119.
64. Давидов Д.А. Нові дані про поширення деяких регіонально рідкісних видів судинних рослин у Полтавській області. Біологія та екологія. 2018. Т. 4, № 2. С. 68–75. DOI: 10.5281/zenodo.2367423
    
65. Davydova A.O., Ponomareva A.A., Davydov D.A. Investigation of vegetation as a precondition for improving the management of a national nature park (on the example of Dzharylhatskyi NP). Biosystems Diversity. 2019. Vol. 27, № 1. P. 69–75. DOI: 10.15421/011911
    
66. Дубина Д.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Багрікова Н.О., Борисова О.В., Борсукевич Л.М., Винокуров Д.С., Гапон С.В., Гапон Ю.В., Давидов Д.А., Дворецький Т.В., Дідух Я.П., Жмуд О.І., Козир М.С., Коніщук В.В., Куземко А.А., Пашкевич Н.А., Рифф Л.Е., Соломаха В.А., Фельбаба-Клушина Л.М., Фіцайло Т.В., Чорна Г.А., Чорней І.І., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Якушенко Д.М. Продромус рослинності України / Ред. Д.В. Дубина, Т.П. Дзюба. Київ: Наукова думка, 2019. 784 с.
67. Давидов Д.А. Знахідки видів рослин з «Червоної книги України» на території Лівобережного Лісостепу України у 2009–2018 рр. Знахідки рослин і грибів Червоної книги та Бернської конвенції (Резолюція 6). Т. 1 (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 11). Київ–Чернівці: Друк Арт, 2019. С. 225–236.
68. Davydov D. Józef Paczoski i jego wkład w badania roślin naczyniowych rozmieszczonych w okolicach miasta Perejasław-Chmielnicki (obwód Kijowski, Ukraina) [Jozef Paczoski and his contribution to the study of the vascular plants distributed near Pereyaslav-Khmelnytskyi town (Kyiv region, Ukraine)]. Botanika bez granic – 58. Zjazd Polskiego Towarzystwa Botanicznego (Kraków, 1–7 lipca 2019). Streszczenia Referatów i Plakatów (red. L. Frey). Kraków, 2019. S. 141.
69. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Нові види судинних рослин, запропоновані для регіональної охорони на території Полтавської області. Біологія та екологія. 2019. Т. 5, № 1. С. 76–82. DOI: 10.33989/2414-9810.2019.5.1.195120
70. Давидов Д.А. Поширення видів роду Papaver (Papaveraceae) на залізницях Лівобережної України. Синантропізація рослинного покриву України: збірник наукових статей ІІІ Всеукраїнської наукової конференції (26–27 вересня 2019 р., м. Київ). Київ: Наш формат, 2019. С. 33–37.
71. Давидов Д.А., Давидова А.О. Vallisneria spiralis L. (Hydrocharitaceae) в Україні: поширення та ценотична активність. Природничий альманах (Біологічні науки). 2019. Вип. 27. С. 59–78. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2019-27-5
72. Davydov D.A., Gomlya L.M. Floristic diversity of steppe territories near Poltava town (Ukraine). Biosystems Diversity. 2020. Vol. 28, № 1. P. 81–91. DOI: 10.15421/012012
73. Давидов Д.А. Physocarpus opulifolius (L.) Maxim. (Rosaceae) на Лівобережжі України: поширення та еколого-ценотичні особливості. Природничий альманах (Біологічні науки). 2020. Вип. 28. С. 23–32. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2020-28-2
74. Давидов Д.А., Давидова А.О. Дві нові асоціації для галофітної рослинності України. Чорноморський ботанічний журнал. 2020. Т. 16, № 2. С. 118–134. DOI: 10.32999/ksu1990-553X/2020-16-2-2
75. Давидов Д.А. Синтаксономія рудеральної рослинності міста Полтави: клас Polygono arenastri-Poetea annuae Rivas-Martinez 1975. Класифікація рослинності та біотопів України: матеріали IV науково-теоретичної конференції (25–26 березня 2020 р., м. Київ). Київ, 2020. С. 34–40. 
76. Давидов Д.А. Асоціація Euclidietum syriaci Slavnić – малопоширене угруповання рудеральної рослинності Полтавської області. Біорізноманіття: теорія, практика, формування здоров’язбережувальної компетентності у школярів та методичні аспекти вивчення у закладах освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції (присвячена пам’яті видатного вченого-ботаніка П.Є. Сосіна; 30 жовтня 2020 р., м. Полтава). Полтава, 2020. С. 73–75.
77. Давидов Д.А. Нові знахідки чужорідних рослин-ергазіофітів у Лівобережному Лісостепу України. Природничий альманах (Біологічні науки). 2020. Вип. 29. С. 14–23. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2020-29-2
78. Давидов Д.А. Синтаксономія антропогенних деревних угруповань Лівобережного Лісостепу України. Біологія та екологія. 2020. Т. 6, № 1–2. С. 8–18. DOI: 10.33989/2020.6.1-2.225015
79. Давидов Д.А. Знахідки видів з «Червоної книги України» на території Лівобережного Лісостепу України у 2019 році. Знахідки видів рослин, тварин та грибів, що знаходяться під охороною, в Україні (Серія: «Conservation Biology in Ukraine». Вип. 19.). Вінниця: ТВОРИ, 2020. С. 187–189.
80. Давидов Д.А. Доповнення до списку видів судинних рослин спонтанної флори Лівобережного Лісостепу України. Український ботанічний журнал. 2021. Т. 78, № 1. С. 23–31. DOI: 10.15407/ukrbotj78.01.023
81. Davydova A.O., Orlova-Hudim K.S., Shevchenko I.V., Davydov D.A., Dzerkal V.M. The first record of Elodea nuttallii (Hydrocharitaceae) in the Lower Dnipro river. Український ботанічний журнал. 2021. Т. 78, № 4. С. 303–307. DOI: 10.15407/ukrbotj78.04.303
82. Давидов Д.А., Давидова А.О. Поширення та екологія Corynephorus canescens (L.) P. Beauv. (Poaceae) у Лівобережному Лісостепу України. Природничий альманах (Біологічні науки). 2021. Вип. 30. С. 47–55. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2021-30-6
83. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Судинні рослини Полтавської міської територіальної громади: анотований перелік. Біологія та екологія. 2021. Т. 7, № 1. С. 70–81. DOI: 10.33989/2021.7.1.243453
84. Дубина Д.В., Ємельянова С.М., Дзюба Т.П., Устименко П.М., Фельбаба-Клушина Л.М., Давидова А.О., Давидов Д.А., Тимошенко П.А., Барановський Б.О., Борсукевич Л.М., Вакаренко Л.П., Винокуров Д.С., Дацюк В.В., Єременко Н.С., Іванько І.А., Лисогор Л.П., Казарінова Г.О., Кармизова Л.О., Махиня Л.М., Пашкевич Н.А., Фіцайло Т.В., Шевера М.В., Ширяєва Д.В. Рудеральна рослинність України: синтаксономічна різноманітність і територіальна диференціація. Чорноморський ботанічний журнал. 2021. Т. 17, № 3. С. 253–275. DOI: 10.32999/ksu1990-553X/2021-17-3-5
85. Darmostuk V.V., Khodosovtsev A.Ye., Gromakova A.B., Sira O.Ye., Davydov D.A., Gavrylenko L.M., Khodosovtseva Yu.A. Notes to lichen-forming and lichenicolous fungi in Ukraine ІІ. Чорноморський ботанічний журнал. 2021. Т. 17, № 3. С. 276–295. DOI: 10.32999/ksu1990-553X/2021-17-3-6
86. Давидова А.О., Давидов Д.А., Пархоменко М.О. Попередні дані про псамофітну рослинність національного природного парку «Дворічанський» (Харківська обл.) та його околиць. Природничий альманах (Біологічні науки). 2021. Вип. 31. С. 23–34. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2021-31-3
87. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Ботанічна характеристика нових перспективних об’єктів природно-заповідного фонду у межах Полтавської міської об’єднаної територіальної громади. Біологія та екологія. 2021. Т. 7, № 2. С. 14–21. DOI: 10.33989/2021.7.2.261534
88. Davydov D.A. Vegetation of the Ukrainian Left Bank Forest-Steppe: classification and nomenclature. Plant communities in changing environment. 30th Conference of the European Vegetation Survey (May 9–13, 2022, Bratislava, Slovakia). Eds. by R. Hrivnák & M. Slezák. Bratislava: Plant Science & Biodiversity Center SAS, 2022. P. 11.
89. Dubyna D., Iemelianova S., Dziuba T., Ustymenko P., Felbaba-Klushyna P., Davydova A., Davydov D., Tymoshenko P., Baranovski B., Borsukevych L., Vakarenko L., Vynokurov D., Datsyuk V., Yeremenko N., Ivanko I., Lysohor L., Kazarinova H., Karmyzova L., Makhynia L., Pashkevych N., Fitsailo T., Shevera M., Shyriaieva D. Ruderal vegetation of Ukraine: a review of syntaxonomy and biogeographical peculiarities. Plant communities in changing environment. 30th Conference of the European Vegetation Survey (May 9–13, 2022, Bratislava, Slovakia). Eds. by R. Hrivnák & M. Slezák. Bratislava: Plant Science & Biodiversity Center SAS, 2022. P. 12–13.
90. Vynokurov D., Chusova O., Davydova A., Davydov D., Kolomiets H., Moysiyenko I., Skobel N., Shapoval V., Shynder O., Shyriaieva D. Establishing the Ukrainian Database of Plant Traits. Plant communities in changing environment. 30th Conference of the European Vegetation Survey (May 9–13, 2022, Bratislava, Slovakia). Eds. by R. Hrivnák & M. Slezák. Bratislava: Plant Science & Biodiversity Center SAS, 2022. P. 55.
91. Дубина Д.В., Устименко П.М., Дацюк В.В., Вакаренко Л.П., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Давидов Д.А., Давидова А.О., Тимошенко П.М. Полезахисні лісові смуги України: стан, проблеми і рішення. Популяційна екологія рослин: сучасний стан, точки росту: матеріали ІІ Міжнародного симпозіуму до 90-річчя з дня народження Ю.А. Злобіна (16 червня 2022 р.). Суми, 2022. С. 58–65.
92. Давидов Д.А. Знахідки деяких чужорідних судинних рослин у Полтавскій області. Природничий альманах (Біологічні науки). 2022. Вип. 32. С. 5-19. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2022-32-1
    
93. Дубина Д., Винокуров Д., Давидов Д. Клеопов Юрій Дмитрович (09.08.1902 - 13.07.1943). У кн.: Історія Інституту ботаніки в іменах / Відп. ред. Д.В. Дубина. Київ, 2022. С. 124-128. Книга повністю доступна за цим посиланням.
    
94. Dubyna D., Iemelianova S., Dziuba T., Davydova A., Davydov D., Tymoshenko P. Ruderal vegetation of Ukraine: Stellarietea mediae Tx. et al. in Tx. 1950. Biodiversity: Research and Conservation. 2022. Vol. 66. P. 11-38. DOI: 10.2478/biorc-2022-0006
95. Ustymenko P.M., Dubyna D.V., Davydov D.A. The virgin forests of the Synevyr National Nature Park, Ukraine: its current condition and biodiversity. Environmental and Socio-economic Studies. 2022. Vol. 10, iss. 4. P. 12-21. DOI: 10.2478/environ-2022-0020
96. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Хорологія видів родини Ranunculaceae Juss. з «Червоної книги України» на території Полтавської області. Біологія та екологія. 2022. Т. 8, № 1. С. 22–33. DOI: 10.33989/2022.8.1.275388
    
97. Давидов Д.А. Знахідки регіонально рідкісних видів судинних рослин на території Харківської області у 2008-2021 рр. Поширення раритетних видів біоти України, том 2 (Серія: "Conservation Biology in Ukraine". Вип. 27, т. 2). Київ-Чернівці: ДрукАрт, 2023. С. 94-120.
98. Давидов Д.А., Баранський О.Р., Давидова А.О. Знахідки рідкісних видів судинних рослин на Лівобережному Поліссі у 2021 році. Поширення раритетних видів біоти України, том 2 (Серія: "Conservation Biology in Ukraine". Вип. 27, т. 2). Київ-Чернівці: ДрукАрт, 2023. С. 121-126.
99. Dubyna D., Iemelianova S., Dziuba T., Davydova A., Davydov D., Tymoshenko P. Ruderal vegetation of Ukraine. Class Artemisietea vulgaris Lohmeyer et al. in Tx. ex von Rochow 1951. Biodiversity: Research and Conservation. 2023. Vol. 69. P. 13–53. DOI: 10.14746/biorc.2023.69.1
100. Dubуna D.V., Vakarenko L.P., Ustymenko P.M., Davydov D.A., Dziuba T.P., Baranovski B.A., Karmyzova L.A., Kulik A.F., Zhykharieva A.V. Rare steppe plant communities of Ukraine: Status, threats and their minimization. Biosystems Diversity. 2023. Vol. 31, № 2. P. 209–216. DOI: 10.15421/012322
101. Дубина Д.В., Вакаренко Л.П., Давидов Д.А., Давидова А.О., Дацюк В.В., Дзюба Т.П., Ємельянова С.М., Тимошенко П.А. Павло Митрофанович Устименко – ботанік і лісознавець (штрихи творчого портрету ученого до 40 річного ювілею наукової діяльності). Чорноморський ботанічний журнал. 2023. Т. 19, № 2. С. 226–236. DOI: 10.32999/ksu1990-553X/2023-19-2-5
102. Давидов Д.А. Impatientetum noli-tangere-parviflorae ass. nova – новий синтаксон рудеральної рослинності з Лівобережного Лісостепу України. Природничий альманах (Біологічні науки). 2023. Вип. 34. С. 5–13. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2023-34-1
103. Dubyna D., Ustymenko P., Dziuba T., Iemelianova S., Vakarenko L., Davydov D., Davydova A., Datsiuk V., Tymoshenko P. Rare steppe plant communities of Ukraine. European Vegetation Survey: methods and approaches in a changing environment. 31th Conference of the European Vegetation Survey (May 21–25, 2023, Rome, Italy): Book of abstracts. Rome, 2023. P. 124.
104. Klesczewski M., Rossi S., Davydov D.A. Molènes hybrides de France, 3 – Verbascum ×flagriforme (V. blattaria L. × V. phlomoides L.). Carnets botaniques. 2023. № 142. P. 1–20. DOI: 10.34971/s3d9-xz53.
     
105. Chytrý M., Axmanová I., Holubová D., Novotný P., Preislerová Z., Řezníčková M., Attorre F., Biurrun I., Blažek P., Bonari G., Čeplová N., Danihelka J., Davydov D., Dřevojan P., Fahs N., Guarino R., Hennekens S., Hrivnák R., Kalníková V., Kalusová V., Kebert T., Knollová I., Knotková K., Kuzemko A., Loidi J., Lososová Z., Marcenò C., Midolo G., Milanović D., Novák P., Rohn M., Schaminée J., Štěpánková P., Těšitel J., Těšitelová T., Tichý L., Vynokurov D., Willner W. FloraVeg.EU – a new online database of European vegetation and flora. IAVS 2023 Australia. 65th Annual Symposium of the International Association for Vegetation Science (3rd–8th September 2023, Coffs Harbour, Australia): Book of abstracts. Coffs Harbour, 2023. P. 49.
106. Vynokurov D., Borovyk D., Chusova O., Davydova A., Davydov D., Danihelka J., Dembicz I., Iemelianova S., Kolomiiets G., Moysiyenko I., Shapoval V., Shynder O., Skobel N., Buzhdygan O., Kuzemko A. Ukrainian Plant Trait Database: UkrTrait v. 1.0. Biodiversity Data Journal. 2024. 12: e118128. DOI: 10.3897/BDJ.12.e118128
107. Klesczewski M., Maciuga N., Giardi L., Davydov D.A., Allain P., Lecompte C. Molènes hybrides de France, 13 – Verbascum ×schiedeanum Koch (V. lychnitis L. × V. nigrum L.). Carnets botaniques. 2024. №. 196. P. 1–23. DOI: 10.34971/HC3H-7Y25.
     
108. Шиндер О.І., Давидов Д.А., Ольшанський І.Г., Левон О.Ф., Несин Ю.Д. Нові флористичні знахідки у Києві та на його околицях. Український ботанічний журнал. 2024. Т. 81, № 2. С. 100–144. DOI: 10.15407/ukrbotj81.02.100
109. Давидова А.О., Давидов Д.А. Рослинність пісків урочища "Конча-Заспа" та прилеглих ділянок (Київська обл.). Природничий альманах (Біологічні науки). 2024. Вип. 36. С. 5–21. DOI: 10.32999/ksu2524-0838/2024-36-1
110. Давидов Д.А. Синтаксономічна різноманітність угруповань класу Papaveretea rhoeadis S. Brullo & al. 2001 на території Лівобережного Лісостепу України. Рослинність та біотопи України: Матеріали п’ятої науково-практичної конференції (Київ, 18–19 квітня 2024 р.) / За ред. акад. НАН України Я.П. Дідуха. Київ, 2024. С. 15.
111. Давидова А.О., Давидов Д.А. Рослинність піщаних арен урочища "Конча-Заспа" та прилеглих ділянок (Київська обл.). Рослинність та біотопи України: Матеріали п’ятої науково-практичної конференції (Київ, 18–19 квітня 2024 р.) / За ред. акад. НАН України Я.П. Дідуха. Київ, 2024. С. 49.
112. Chytrý M., Řezníčková M., Novotný P., Holubová D., Preislerová Z., Attorre F., Biurrun I., Blažek P., Bonari G., Borovyk D., Čeplová N., Danihelka J., Davydov D., Dřevojan P., Fahs N., Guarino R., Güler B., Hennekens S.M., Hrivnák R., Kalníková V., Kalusová V., Kebert T., Knollová I., Knotková K., Koljanin D., Kuzemko A., Loidi J., Lososová Z., Marcenò C., Midolo G., Milanović D., Mucina L., Novák P., von Raab-Straube E., Reczyńska K., Schaminée J.H.J., Štěpánková P., Świerkosz K., Těšitel J., Těšitelová T., Tichý L., Vynokurov D., Willner W., Axmanová I. FloraVeg.EU – An online database of European vegetation, habitats and flora. Applied Vegetation Science. 2024. Vol. 27, iss. 3: e12798. DOI: 10.1111/avsc.12798
113. Ustymenko P., Dziuba T., Vakarenko L., Davydov D., Davydova A., Datsiuk V., Tymoshenko P., Felbaba-Klushyna L., Dubyna D. Rare phytocoenofound of Ukraine. 32nd EVS Conference and 66th IAVS Annual Symposium (16–20 September 2024, Madeira, Funchal, Portugal): Programme and abstracts. Funchal, 2024. P. 137.
114. Давидов Д. Синтаксономічна різноманістність рослинного покриву Лівобережного Лісостепу України. Матеріали XV З’їзду Українського ботанічного товариства (Івано-Франківськ, 30 вересня – 4 жовтня 2024 р.). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2024. С. 68.
115. Дубина Д., Устименко П., Дзюба Т., Вакаренко Л., Ємельянова С., Давидов Д., Давидова А., Дацюк В., Пашкевич Н., Зав’ялова Л., Тимошенко П., Фельбаба-Клушина Л., Барановський Б., Борсукевич Л., Казарінова Г., Козир М., Красова О., Тищенко О. Рослинність агроекосистем України: Сучасний стан та актуальні завдання досліджень. Матеріали XV З’їзду Українського ботанічного товариства (Івано-Франківськ, 30 вересня – 4 жовтня 2024 р.). Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2024. С. 73.