неділя, 15 березня 2020 р.

Експедиції-2020: Талалаївка - Липове - Скороходове (Чернігівська і Сумська обл., 11-12 березня)

Нещодавно разом з дружиною мав змогу здійснити дводенну експедицію у смт Талалаївку та дослідити синузію ранньовесняних ефемероїдів у лісах південно-східної частини Чернігівської області і частково - південно-західної частини Сумської області (Роменський район).

Маршрут цей був обраний не просто так - навіть зараз у літературі майже відсутні відомості про рослинний покрив Талалаївського району Чернігівщини (окремі дані про поширення деяких видів і угруповань на території цього району можна знайти у роботах А.П. Тертишного і Г.М. Лисенка). Інформація про поширення та склад синузії ефемероїдів у лісах Талалаївщини нам також до сих пір була невідомою. Звичайно, нам дуже хотілося б знайти у цих лісах підсніжник звичайний (Galanthus nivalis L.) і анемону дібровну (Anemone nemorosa L.), які теоретично могли б тут траплятися: перший вид росте, наприклад, у великій кількості в Ічнянському національному природному парку, а також у Прилуцькому районі, тоді як другий вид як дуже рідкісна у Лівобережному Лісостепу рослина відомий тільки за давніми знахідками з Сумської області (околиці міст Суми та Ромни). На жаль, жодного з цих видів нам знайти не вдалося, хоча й без них поїздка вийшла дуже цікавою і продуктивною.

Свою увагу у перший день ми зосередили на північних околицях Талалаївки, звідки пройшли пішки до села Липове, дослідивши дубові ліси і схили балок поблизу цього населеного пункту. Ночували ми у палатці у дубовому лісі на схід від Липового, який адміністративно належить вже до Роменського району Сумщини (дальні околиці с. Посад). Другий день був присвячений дубовим лісам і балкам на захід від с. Липове, звідки ми дійшли пішки до с. Скороходове, а далі - до Талалаївки, звідки у другій половині дня 12 березня попрямували приміським поїздом до м. Бахмач, а вже звідти - до м. Києва.

У формуванні деревостану лісів біля с. Липове Талалаївського району Чернігівщини помітну роль відіграють дуб звичайний (Quercus robur L.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.), береза повисла (Betula pendula Roth), вільха клейка (Alnus glutinosa (L.) Gaertn., на зниженнях), трапляються окремі ділянки насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.; цей вид, безумовно, тут спеціально садили на окремих крутих ділянках схилів). Взагалі рельєф місцевості дуже хвилястий, з різкими перепадами висот (від 150 до 250 м над рівнем моря).
Байрачний дубовий ліс західніше вулиці Біла Гора у селі Липове
Вільховий ліс на зниженні неподалік озера
Посадки сосни звичайної на схилі біля озера

Найпоширенішими ранньовесняними видами у дубових лісах є анемона жовтецева (Anemone ranunculoides L.), ряст ущільнений (Corydalis solida (L.) Clairv.), пшінка весняна (Ficaria verna Huds.) і зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.).
Анемона жовтецева
Анемона жовтецева
Пшінка весняна
Ряст ущільнений
Зірочки жовті
Зірочки жовті

На окремих ділянках нерідко трапляються медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), копитняк європейський (Asarum europaeum L.) і адокса мускусна (Adoxa moschatellina L.).
Медунка темна
Адокса мускусна
Копитняк європейський

Серед рідкісних видів біля с. Липове звертає на себе увагу регіонально рідкісна у Чернігівській та Сумській областях рослина - проліска дволиста (Scilla bifolia L.), яка трапляється тут місцями у дуже великій кількості і домінує у складі ранньовесняної синузії.
Проліска дволиста

Цікавими є ліси на схід від с. Липове, розташовані вже у Сумській області. Тільки у цих масивах ми змогли знайти ряст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte), переліску багаторічну (Mercurialis perennis L.), а біля струмка серед лісу - невеликі групи жовтяниці черговолистої (Chrysosplenium alternifolium L.) - малопоширеної у Лісостепу рослини, яка також вже розпочинає квітування.
Жовтяниця черговолиста

Ряст порожнистий

Переліска багаторічна

Серед регіонально рідкісних видів листяних лісів нам вдалося знайти й проліску сибірську (Scilla siberica Haw.), яка у невеликій кількості трапляється у дубовому лісі між селами Липове і Скороходове. Цей вид на Талалаївщині росте на північній межі свого ареалу і, безперечно, потребує охорони.
Проліска сибірська
Цікавими також є двоє представників грибів - один з видів роду саркосцифа (Sarcoscypha), який зрідка трапляється на вологих місцях у дібровах біля с. Липове (крайня східна околиця), за с. Посад та між селами Липове і Скороходове, а також невідомий слизовик (міксоміцет), знайдений у дубовому лісі на крайній східній околиці с. Липове.
Той самий слизовик

Саркосцифа

На жаль, на схилах балок, досліджених нами біля Липового, жодних ранньоквітуючих видів не трапилося, а на перелогах ми бачили окремі особини вероніки стрункої (Veronica polita Fr.), грициків звичайних (Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.) та різушки Таля (Arabidopsis thaliana (L.) Heynh.).
Загальний вигляд однієї з балок

Також не можу не похизуватися деякими зоологічними знахідками. Серед метеликів у цій поїздці я зміг сфотографувати сонцевика жовто-рудого (Nymphalis xanthomelas), а серед птахів - снігура (Pyrrhula pyrrhula), горихвістку чорну (Phoeniculus ochruros) і вівсянку звичайну (Emberiza citrinella).
Вівсянка звичайна
Горихвістка чорна
Сонцевик жовто-рудий
Снігур
 Загалом, ця поїздка вийшла дуже цікавою і подарувала нам з дружиною купу приємних і незабутніх вражень.

Користуючись нагодою, хотів би повідомити, що усі фотографії, які роблю під час експедицій, я завантажую на ресурс iNaturalist і ви можете переглядати їх і слідкувати за моїми поїздками (якщо вам це цікаво) за цим посиланням: https://www.inaturalist.org/observations/davydovbotany


Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2020: Полтава (Пушкарівський ліс і Гришкін ліс, 5 березня)
Експедиції-2019: Харківська обл. (29-30 березня)
Опубліковано о Немає коментарів:

вівторок, 10 березня 2020 р.

Експедиції-2020: Полтава (Пушкарівський ліс і Гришкін ліс, 5 березня)

Минулого тижня мав змогу відвідати Полтаву та оглянути два невеликі лісові масиви у західній частині міста - Пушкарівський ліс і Гришкін ліс.

Пушкарівський ліс разом з прилеглими до нього ділянками природної рослинності (каскад ставків та схили балок, які мають загальну назву Пушкарівська балка) досліджую вже досить давно і майже щорічно, починаючи з 2002 року. Загалом це цікавий природний комплекс, який заслуговує на детальну увагу - тут у міській зоні трапляється чимало як типових, так і рідкісних видів рослин, птахів і безхребетних тварин. Сам лісовий масив розташований між мікрорайонами Сади-1, Сади-2, Юрівка і Половки. Серед видів, які заслуговують на охорону, у цьому лісі трапляються тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov & Zoz, "Червона книга України"; він же тюльпан лісовий у широкому розумінні - T. sylvestris L. s.l.), коручка чемерникоподібна (Epipactis helleborine (L.) Crantz, "Червона книга України") і проліска сибірська (Scilla siberica Haw., регіонально рідкісний у Полтавській області вид). Слід відзначити, що раритетна фітокомпонента флори зараз суттєво збідніла - раніше для Пушкарівського лісу за літературними даними вказувалися такі регіонально рідкісні види, як жеруха (зубниця) п'ятилиста (Cardamine quinquefolia (M. Bieb.) Schmalh., синонім - Dentaria quinquefolia M. Bieb.), ряст Маршаллів (Corydalis marschalliana (Willd.) Pers.), барвінок малий (Vinca minor L.). Усі вони нашими дослідженнями не підтверджуються. Однак у Пушкарівському лісі я зміг уперше на території Полтавської області знайти ряст проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat). Цей вид відомий з багатьох локалітетів на Сумщині та Харківщині, нерідко трапляється й в околицях м. Києва, але для Полтавщини досі був відомий лише з двох локалітетів - Пушкарівський ліс м. Полтави та байрачна діброва біля с. Мачухи Полтавського району (Гомля, Давидов, 2008; Давидов, 2011; Давидов, Гомля, 2019). Цікавим є той факт, що у лісах Розсошенського лісництва біля Полтави, які я досліджував у весняний період 2007-2019 рр. досить регулярно, ряст проміжний мені жодного разу не трапився. Цього року я вирішив перевірити, чи не росте раптом Corydalis intermedia у Гришкіному лісі - іншому невеликому лісовому масиві, розташованому близько 1 км на захід від Пушкарівського, на околиці мікрорайону Половки.

Деякі відомості про ранньовесняну флору Пушкарівського лісу можна знайти в одній з попередніх публікацій Блогу за 2017 рік. П'ятого березня була чудова сонячна погода, температура повітря досягла +16 градусів з а Цельсієм. По березі ставка вже почала активне квітування мати-й-мачуха звичайна (Tussilago farfara L.), представлена численними куртинами.

Мати-й-мачуха звичайна
На узліссі та у самому Пушкарівському лісі вже трапляються поодинокі квітки пшінки весняної (Ficaria verna Huds.).

Пшінка весняна
На жаль, незважаючи на тривалі пошуки, ряст проміжний у Пушкарівському лісі відшукати не зміг (очевидно, він зараз тільки проростає), але знайшов дві квітуючі особини рясту ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.).

Ряст ущільнений
Також у Пушкарівському лісі спостерігав декілька особин метелика сонцевика чорно-рудого (Nymphalis xanthomelas), серед птахів - дятлів звичайного (Dendrocopos major) і середнього (Dendrocoptes medius), синицю велику (Parus major), підкоришника звичайного (Certhia familiaris), сойку (Garrulus glandarius), ворону сіру (Corvus cornix), костогриза (Coccothraustes coccothraustes), а по струмку на узліссі і в одному із ставків - декілька пар крижнів (Anas platyrhynchos).

Струмок у Пушкарівському лісі
Сонцевик жовто-рудий
Ворона сіра
Дятел середній
Синиця велика
Костогриз
Крижень на плесі ставка (зліва - самка, справа - самець)

Гришкін ліс розташований на західній околиці м. Полтави біля мікрорайону Половки. Про цей масив є окрема сторінка у Вікіпедії, а його флорі присвячено низка публікацій (Донченко, 2015; Смоляр, Донченко, 2015). Цей ліс я раніше не досліджував, тому було цікаво ознайомитися з його видовим різноманіттям. Серед ранньовесняних ефемероїдів у цьому масиві бачив проліску сибірську (Scilla siberica), яка росте тут у значній кількості, але, схоже, винищується мешканцями міста на продаж (уздовж стежок бачив окремі зірвані квітки, які, очевидно, випадали з букетів), пшінку весняну, медунку темну (Pulmonaria obscura).
Проліска сибірська - регіонально рідкісний у Полтавській області вид

Пшінка весняна
Медунка темна

Сам ліс, на жаль, з огляду на сильне засмічення справляє дещо гнітюче враження, а вода у струмку серед лісу має неприродно білий колір.

Разом з тим, є й приємні моменти. На одній з ділянок бачив перші квітуючі екземпляри переліски багаторічної (Mercurialis perennis L.), а у нижній частині схилу поруч зі струмком мені все ж вдалось знайти ряст проміжний (Corydalis intermedia (L.) Merat) у кількості лише двох особин: одна з квіткою, інша - з бутоном.
Переліска багаторічна
Ряст проміжний
Це третє місцезнаходження рясту проміжного на території Полтавської області. Він дуже поширеного в області рясту ущільненого (Corydalis solida) він добре відрізняється малоквітковими головчастими суцвіттями та цілісними приквітками (у C. solida суцвітті багатоквіткові і більш-менш видовжені, а приквітки майже завжди з добре помітними зубцями). Безперечно, Corydalis intermedia у Полтавській області як дуже рідкісний вид заслуговує на регіональну охорону.

Перелік публікацій, що містять відомості про рослинний покрив лісових масивів Пушкарівський ліс і Гришкин ліс:
  1. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Рідкісні неморальні види рослин Полтавського району Полтавської області та проблеми їх охорони // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – 2007. – № 15–17. – С. 43–44.
  2. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Доповнення до «Конспекту флори Лівобережного Придніпров’я» з Полтавського району Полтавської області // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія № 20. Біологія. – 2008. – № 2. – С. 3–11.
  3. Гомля Л.М., Давидов Д.А. Флора вищих судинних рослин Полтавського району. – Полтава, ТОВ "Фірма Техсервіс", 2008. – 212 с.
  4. Давидов Д.А. Нові види для флори лісів Роменсько-Полтавського геоботанічного округу // Укр. ботан. журн. – 2011. – Т. 68, № 2. – С. 195–204.
  5. Смоляр Н.О., Донченко Д.В. Урочище "Гришкин ліс" - осередок збереження лісової фіторізноманітності в м. Полтава // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття Україн: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава: Астрая, 2015. – С. 74-76.
  6. Донченко Д.В. Алгоритм заповідання біорізноманітності урочища "Гришкин ліс" у м. Полтава // Біологічні дослідження – 2015: збірник наукових праць. – Житомир: ПП «Рута», 2015. – С. 256–257.
  7. Давидов Д.А., Гомля Л.М. Нові види судинних рослин, запропоновані для регіональної охорони на території Полтавської області // Біологія та екологія. – 2019. – Т. 5, № 1. – С. 76–82.

Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2019: Харківська обл. (29-30 березня)
Опубліковано о Немає коментарів:

понеділок, 9 березня 2020 р.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 11

Одинадцятий випуск рубрики пропонує Вашій увазі чергову підбірку сканованих версій різних праць, які в тій чи іншій мірі стосуються флори та рослинності України.

Вагоме місце у цьому випуску займають праця Рудольфа Траутфеттера "История исследования флоры губерний Киевского учебного округа и литература, к ней относящаяся" (1855) і дві роботи Панаса Роговича - "Отчет о произведенной экспедиции с ботанической целью по Черниговской, Киевской и Полтавской губерниях в 1849-53 г." (1853) і "О нахождении и распространении дикорастущих деревьев и кустарников в губерниях Киевского учебного округа" (1861). Ці праці люб'язно передав мій колега Олександр Шиндер (Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України), за що висловлюю йому велику подяку.

Також у цьому випуску уперше в електронному вигляді публікується низка праць з так званих "уфімських збірників", які виходили друком у 1980-их роках під редакцією відомого геоботаніка Бориса Михайловича Міркіна. У цих роботах опубліковано чимало нових для науки синтаксонів (у тому числі й з території України).

Декілька робіт можуть мати певний інтерес і для вітчизняних мікологів та ліхенологів. Це, зокрема, праці О.О. Єлєнкіна, В. Семашка і Л. Казновського. Чимало робіт стосується флори Криму. Заслуговують на увагу ще дві публікації - "Атлас семян и плодов среднерусских полевых сорных растений" (1914) російського ботаніка (випускника Київського університету) Володимира Хітрово і "Природна районізація України" (1922) видатного вітчизняного геолога, академіка Української академії наук Павла Аполоновича Тутковського. Сподіваюся, для постійних читачів Блогу щось цікаве у цьому випуску точно знайдеться.

Перелік праць:
  1. Аггеенко В. Ботанические наблюдения и данные, добытые во время 3-го путешествия по Крыму летом 1899 года // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1899. – Т. 30, вып. 1 (протоколы заседаний), № 5. – С. 169–173, 205.
  2. Балашов Л.С., Зуб Л.Н., Савицкий А.Л. Типы водоемов Киева по флористическому составу высшей водной растительности // Биология внутренних вод. – 2000. – № 1. – С. 5–12.
  3. Ваньков И.В. О новых для флоры Крыма папоротниках // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1906. – Т. 37, вып. 1 (протоколы заседаний), № 1. – С. 69–73, 85.
  4. Гоби Х. Э.Э. Линдеман (некролог) // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1900. – Т. 31, вып. 1 (протоколы заседаний), № 5. – С. 224–227.
  5. Голуб В.Б., Савченко И.В. Флористическая классификация пустынных сообществ дельты р. Волги. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 17–26.
  6. Гольде К. О нескольких интересных и для Крыма новых видах растений // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1903. – Т. 34, вып. 1 (протоколы заседаний), № 7. – С. 206–211, 223–224.
  7. Гольде К. О нескольких интересных растениях Крымского полуострова // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1900. – Т. 31, вып. 1 (протоколы заседаний), № 6. – С. 275–281, 291–294.
  8. Гольде К. Еще о нескольких интересных и для Крыма новых видах растений // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1904. – Т. 35, вып. 1 (протоколы заседаний), № 6. – С. 386–393, 415–417.
  9. Громова Т. Определитель видов и разновидностей рода Lotus (лядвенца), встречающихся в Европейской России и на Кавказе, и схема их распространения // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 9. – С. 1025–1058.
  10. Денисова А.В., Мухаметшина В.С., Муст Н.М. Краткая характеристика основных ассоциаций пойменных лугов Башкирии класса Molinio-Arrhenatheretea. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 27–40.
  11. Еленкин А. Лишайниковые формации в Крыму и на Кавказе // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1901. – Т. 22, вып. 1 (протоколы заседаний). – С. 171–181, 219–220.
  12. Казновский Л. Материалы по микофлоре окрестностей м. Смелы Киевской губ.; сборы 1913 года // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 8. – С. 929–960.
  13. Каменский К. Polygonum (Fagopyrum) tataricum Gärtn., как сорное растение среди гречихи в Волынской губ. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 7. – С. 496–497.
  14. Карпов Д.Н. Ассоциации солонцеватых степей Башкирского Предуралья. В сб.: Фитоценология антропогенной растительности. – Уфа, 1985. – С. 124–132.
  15. Кашапов Р.Ш. Ассоциации лугов Башкирского государственного заповедника. В сб.: Фитоценология антропогенной растительности. – Уфа, 1985. – С. 113–123.
  16. Козо-Полянский Б. Об отечестве Levisticum officinale Koch // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 8. – С. 961–967.
  17. Комендар В.И. Растительность полонин хребта Черногора // Szeged. – 1965. – С. 75–91.
  18. Кононов К.Е., Гоголева П.А., Миронова С.И. О двух пастбищных ассоциациях степей в Центральной Якутии. В сб.: Фитоценология антропогенной растительности. – Уфа, 1985. – С. 137–144.
  19. Корженевский В.В. Антропогенные ассоциации карьеров Керченского полуострова. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 40–55.
  20. Краснов А. Современное состояние вопроса о происхождении Слободско-Украинской степи // Харьковский сборник. – 1891. – Вып. 5. – С. 188–210.
  21. Криштофович А. Очерк весенней растительности с. Криштоповки, Екатеринославской губ. Павлоградского уезда // Сборник студенческого биологического кружка при Новороссийском университете. – Одесса, 1906. – Вып. 1. – С. 49–68 [Скан взято з eScriptorium]
  22. Кузнецов В. Бекмания (Beckmannia eruciformis Host) // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 9. – С. 577–589.
  23. Кузнецова Г.О. Флора і рослинність Поділля як памʼятка природи. У зб.: Матеріали про охорону природи на Україні. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1958. – Вип. 1. – С. 55–62.
  24. Ларионов Д. К статье: «Местонахождение дикой однозернянки (Triticum monococcum L.) в России» // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 10. – С. 667–668.
  25. Мальцев А.И. О нахождении в России Cuscuta racemosa Mart. и Сuscuta arvensis Beyr. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1915. – Т. 8, № 3. – С. 257–275.
  26. Мальцев А. [Реферат: Каменский К. Сорные растения посевов мака в Волынской и Подольской губерниях] // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1916. – Т. 9, № 1. – С. 38–41.
  27. Миркин Б.М., Ишбирдин А.Р., Сахапов М.Т., Соломещ А.И. Эколого-флористическая классификация рудеральной растительности Башкирии. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 4–16.
  28. Окиншевич Н. Двудольные Северной Бессарабии, собранные летом 1902 года // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1908. – Т. 31. – С. 61–128.
  29. Рогович А.С. Отчет проф. А.С. Роговича об произведенной экспедиции с ботанической целью по Черниговской, Киевской и Полтавской губерниях в 1849–53 г. // Труды комиссии, Высочайше утвержденной при Университете Святого Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. – К., 1853. – С. 23–26.
  30. Рогович А.С. О нахождении и распространении дикорастущих деревьев и кустарников в губерниях Киевского учебного округа // Научные сообщения, читанные в собрании естествоиспытателей, бывшем в Киеве с 11 по 18 июня 1861 г. Приложение к отчету Университета за 1860–1861 гг. – Киев, 1861. – С. 54–76.
  31. Рыбин В.А. Об обнаружении алычи – Prunus divaricata Ldb. в дикорастущем состоянии в Крыму // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – 1951. – Вып. 1. – С. 59–63.
  32. Семашко В. Материалы к микологической флоре России. Список грибов, собранных Л. Грабовским в окрестностях Смелы Киевской губ. летом и осенью 1912 года // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 11. – С. 710–719.
  33. Соломаха Т.Д., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ассоциация Chenopodio-Setarietum Záhradníková-Rożetzka, 1955 сегетальной растительности Левобережной Лесостепи Украины. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 62–66.
  34. Траутфеттер Р.Э. История исследования флоры губерний Киевского учебного округа и литература, к ней относящаяся // Труды комиссии, Высочайше учрежденной при Университете Святого Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. – Киев, 1855. – Т. 3. – С. 1–11.
  35. Троицкий Н.А. Ботаническая и производственная характеристика пастбищ каракулеводческих совхозов Крыма // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – 1951. – Вып. 1. – С. 11–34.
  36. Туганаев В.В., Хазиахметов Р.М. Флористическая классификация растительности лугов пойм рек Удмуртии. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 66–76.
  37. Турубанова Л.П., Макулова Н.Н. Ассоциации с Phalaroides arundinacea в бассейнах рек Печоры и Вычегды. В сб.: Синтаксономия и динамика антропогенной растительности. – Уфа, 1986. – С. 76–85.
  38. Тутковський П.А. Пpиpодня pайонізація Укpаїни: Генетична класифікація і pозподіл фізико-геогpафічних кpаєвидів Укpаїни на підставі геологічної їх еволюції. У зб.: Матеpіяли до pайонізації Укpаїни. – К., 1922. – Т. 1. – С. 1–79.
  39. Фляксбергер К. Triticum monococcum L. // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1913. – Т. 6, № 10. – С. 669–695.
  40. Хитрово В.Н. Атлас семян и плодов среднерусских полевых сорных растений // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1914. – Т. 7, № 3. – С. 181–202.
  41. Христюк П.М. Два новых для Крыма вида водных растений // Известия Крымского отдела Географического общества Союза ССР. – 1951. – Вып. 1. – С. 65–68.
  42. Юзьків М.І. Тис у Княждвірській лісовій дачі на Прикарпатті. У зб.: Матеріали про охорону природи на Україні. – Київ: Видавництво АН УРСР, 1958. – Вип. 1. – С. 27–41.
  43. Юнге А.Э. К флоре Крыма. 4. О новых для флоры Крыма и нескольких интересных для нее растениях // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1910. – Т. 41, вып. 1 (протоколы заседаний), № 1. – С. 33–45, 61–63.
  44. Юнге А.Э. О новых для флоры Крыма растениях и нескольких редких для нее видах // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. – 1904. – Т. 35, вып. 1 (протоколы заседаний), № 6. – С. 393–405, 417–420.
  45. Burda R. Alien trees and shrubs of the Ukrainian agricultural landscape. У зб.: Phytogeographycal problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zajac. – Krakow, 2003. – P. 11–16.
  46. Król Z. Roślinność na granicznym pasie wyżyny podolskiej i niżu północnoeuropejskiego w Galicyi wschodniéj // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1878. – T. 12. – S. 108–148.
  47. Krupa J. Przyczynek do florystyki roślin naczyniowych // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1885. – T. 19. – S. 168–170.
  48. Protopopova V. Phytogeographical characteristic of stable and unstable components of the Kyiv adventive flora. У зб.: Phytogeographycal problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zajac. – Krakow, 2003. – P. 41–46.
  49. Śleńdziński A.J. Rośliny międzyrzecza Zbruczu і Seretu // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1878. – T. 12. – S. 68–107.
  50. Turczyński E. Zapiski botaniczne ze wschodniéj Galicyi i Bukowiny // Sprawozdanie Komisji Fizjograficznej. – 1878. – T. 12. – S. 3–10.

Попередні випуски рубрики:
Інші опубліковані у блозі матеріали:
Видатні дослідники флори та рослинності України:
Бібліографії періодичних видань:
А також:




Опубліковано о Немає коментарів:

понеділок, 17 лютого 2020 р.

Бібліографія: Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы (1912-1930)

"Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы" - друкований орган Кримського товариства дослідників та любителів природи. Це товариство було засноване 20 лютого 1910 року у м. Сімферополі за ініціативи видатного зоолога та фітопатолога Сигізмунда Олександровича Мокржецького (1865-1936). Основними завданнями його роботи було вивчення Криму та прилеглих територій у природничо-історичному аспекті, популяризація знань про природничі науки загалом та на території Криму зокрема, налагодження співпраці між тими членами Товариства, які цікавляться як теоретичними, так і практичними питаннями у галузях різних природничих наук. Поряд з суто науковими дослідженнями члени Товариства провадили широку науково-популяризаційну та просвітницьку діяльність, у тому числі читали публічні лекції і доповіді, організовували проводили екскурсії територією Криму. Організація цього товариства мала дуже позитивну реакцію, вже у перший рік його існування його членами стало понад 200 чоловік. Крім науковців, до діяльності Товариства долучалися вчителі, лікарі, інженери, садівники і лісівники. Географічно, крім території Криму, Товариство було представлене мешканцями Одеси, Тіфлісу, Харкова, Нової Олександрії, Москви, Санкт-Петербурга.

З Кримським товариством дослідників та любителів природи тісно пов'язані імена таких відомих вітчизняних ботаніків, як Євген Володимирович Вульф, Олександр Алоїзович Яната, Йозеф Конрадович Пачоський, Сергій Антонович Дзевановський, Сергій Сергійович Станков, Валерій Іванович Талієв. Майже у кожному томі "Записок Крымского общества естествоиспытателй и любителей природы" представлені цінні публікації цих авторів, які безпосередньо стосуються флори Кримського півострова та півдня степової зони України.

У виданні "Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы" публікувалися короткі відомості про діяльність Товариства, протоколи його засідань, звіти Товариства і його окремих секцій, результати наукових досліджень його членів та загалом тих осіб, діяльність яких була пов'язана з вивченням Кримського півострова, науково-популярні статті про Крим, огляди літератури та рецензії на нові видання. Загалом вийшло друком 12 томів цього видання. Томи 1-4 вийшли під загальною редакцією С.О. Мокржецького, редактором п'ятого і шостого томів був відомий грунтознавець М.М. Клєпінін, редактором сьомого тому - видатний ботанік М.І. Кузнєцов, томи 8-10 редагував Є.В. Вульф, а томи 11 і 12 - відомий зоолог І.І. Пузанов.

Усі випуски видання раніше були доступні для завантаження у фундаментальній бібліотеці "Флора і фауна". Окремі томи зараз можна знайти на "Biodiversity Heritage Library".

Перелік праць, опублікованих у виданні "Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы" у 1912-1930 роках:

1912 - Том 1 за 1911 рік

1913 - Том 2 за 1912 рік

1913 - Том 3 за 1913 рік

1915 - Том 4 за 1914 рік

1916 - Том 5 за 1915 рік


1917 - Том 6 за 1916 рік

1920 - Том 7 за 1917 рік

1926 - Том 8 за 1925 рік

1927 - Том 9 за 1926 рік

1928 - Том 10 за 1928 рік

1929 - Том 11 за 1929 рік

1930 - Том 12 за 1930 рік


Опубліковано о Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)