пʼятниця, 19 грудня 2025 р.

Євген Бордзиловський: До 150-річчя від дня народження

У 2025 році виповнилося 150 років від дня народження видатного українського ботаніка, відомого дослідника флори Кавказу Євгена Івановича Бордзиловського (1875-1949).

Євген Бордзиловський (фото зі сторінки вченого на Вікіпедії)

Євген Бордзиловський народився 10 серпня (згідно з іншими даними - 22 серпня або 10 вересня) 1875 року в місті Київ. Його батько Іван Каетанович Бордзиловський (білорус за походженням) закінчив Київський університет імені Святого Володимира і працював в цій установі лаборантом (а пізніше - консерватором Ботанічного кабінету), займаючися вивченням морфології плодів квіткових рослин під керівництвом професора Й.В. Баранецького. Завдяки батьку, який був активним членом Київського товариства дослідників природи, Євген Іванович зацікавився вивченням рослинного світу і вже під час навчання у Мозирській шестикласній прогімназії (1886-1890) розпочав дослідження судинних рослин околиць міста Мозир у Білорусі. У 1890 р. він продовжив навчання у Київській гімназії № 4 для хлопчиків, а пізніше - на природничо-історичному відділенні фізико-математичного факультету Київського університету (1896-1901). У 1898 р. внаслідок залізничної катастрофи Євген Бордзиловський втратив ліву ногу, але не полишив ботанічних досліджень, обстежуючи щоліта протягом 1899-1901 рр. флору і рослинність колишньої Мінської губернії (ним було знайдено близько 20 нових видів судинних рослин для цього регіону). Після закінчення університету Є.І. Бордзиловський здійснив подорож до Західної Європи, де мав можливість лікуватися і ознайомитися з ботанічними садами та гербарними колекціями Парижа, Мюнхена, Берліна і Відня. З поверненням до Києва Євген Іванович з огляду на відсутність штатних одиниць в університеті займався упорядкуванням його гербарних колекцій на громадських засадах, а дещо згодом в 1903 р. був зарахований на посаду помічника консерватора Ботанічного саду Київського університету, на якій пропрацював до серпня 1915 р. В 1905 р. він здійснив декілька експедицій територією України (Волинська, Київська, Чернігівська і Полтавська губернії), а в 1906-1907 рр. на доручення Київського товариства дослідників природи (членом якого він також став), досліджував флору Закавказзя, зібравши великий (до 10 тисяч аркушів) гербарний матеріал. Ці поїздки на Кавказ з його унікальною та багатою флорою і визначили коло подальших наукових інтересів вченого. Пізніше він ще здійснив низку експедицій до Закавказзя (переважно в теперішніх межах Вірменії і Грузії, 1926-1937 рр.). Значна частина опублікованих праць Є.І. Бордзиловського присвячена саме судинним рослинам Кавказу, ним валідно описано 65 нових для науки видів, критично опрацьовано родини Santalaceae, Loranthaceae, Aristolochiaceae i Ulmaceae для багатотомного видання "Flora Caucasica critica" (на жаль, це видання під час Першої світової війни було зупинено, тому обробки Є.І. Бордзиловського лишилися неопублікованими), також він займався вивченням систематики окремих критичних таксонів родин Apiaceae, Asteraceae, Brassicaceae, Santalaceae i Scrophulariaceae.

В 1915-1917 рр. Є.І. Бордзиловський працював в Київському університеті на посаді помічника завідувача Ботанічного саду, в 1917-1920 рр. - асистентом кафедри морфології і систематики рослин, а згодом - після реорганізації Київського університету в Інститут народної (пізніше - професійної) освіти - залишився на цій же посаді до 1931 р. Крім того, періодично він читав курси з ботаніки в інших закладах - у торф'яному і фармацевтичному технікумах, медичному інституті, на курсах з вивчення лікарських рослин і підсочки сосни тощо. В 1916-1923 рр. він працював на Київській сільськогосподарській дослідній станції на посаді помічника завідувача відділом прикладної ботаніки, а в 1927-1933 рр. очолював кафедру ботаніки в Київському фармацевтичному інституті. Чимало учнів Євгена Івановича (а серед них - Дарина Доброчаєва, Олексій Липа, Олена Вісюліна) вважали його чудовим педагогом, доброю і чуйною людиною.

В 1926 р. з огляду на активну співпрацю з видатними українськими ботаніками і членами Всеукраїнької академії наук (ВУАН) Олександром Фоміним і Володимиром Липським Є.І. Бордзиловський був запрошений на посаду наукового співробітника Київської науково-дослідної кафедри ботаніки при Народному комітеті освіти, яка в 1927 р. була трансформована в Науково-дослідний інститут ботаніки Наркомосу, а в 1931 р. об'єднана з Ботанічним кабінетом і Гербарієм ВУАН в Інститут ботаніки ВУАН. В 1935 р. Євген Іванович очолив відділ систематики вищих рослин Інституту ботаніки ВУАН і продовжив роботи покійного О.В. Фоміна з підготовки 12-томного видання "Флора УРСР" - він був головним редактором другого тому і одним з авторів томів 3-5, які побачили світ вже після смерті вченого 8 листопада 1949 року.

Незважаючи на відносно невелику кількість опублікованих наукових праць, українська ботанічна спільнота завжди високо оцінювала внесок Євгена Івановича Бордзиловського у вивчення флор України, Кавказу та Білорусі. В 1936 р. кваліфікаційна комісія Академії наук УРСР присвоїла вченому науковий ступінь доктора біологічних наук (без захисту дисертації), а в 1939 р. його було обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

"Є.І. Бордзіловський завжди був доброзичливим, щедро ділився знаннями з колегами, учнями, з молоддю ... Учні Є.І. Бордзіловського (а під його керівництвом проходили аспірантуру Д. М. Доброчаєва, О. Л. Липа, І. І. Симоненко, О. Д. Вісюліна) та всі, хто з ним працював, згадували і згадують про нього з особливою вдячністю, теплотою і сердечністю" (зі статті А.І. Барбарича та Д.М. Доброчаєвої 1976 р.)

Найголовніші публікації про Євгена Бордзиловського:

Перелік наукових праць Євгена Бордзиловського:

  1. Бордзиловский Е. Новинки минской флоры. В кн.: Протоколы Девятого очередного собрания Киевского общества естествоиспытателей от 20 ноября 1904 г. Киев, 1906. С. XXX–XXXIII.
  2. Бордзиловский Е. [Сообщение о новинках минской флоры]. Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1906. Т. 7, вып. 2. С. 119.
  3. Бордзиловский Е.И. Отчет об экскурсии с флористической целью в Минскую губернию. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1906. Т. 20, вып. 2 (протоколы). С. XII–XIII.
  4. Бордзиловский Е. Заметка о некоторых растениях, собранных в Закавказье. В кн.: Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 год. Киев, 1908. С. 22–36.
  5. Bordzilowsky E. Pyrethrum Lilae (sp. nova). In: Busch N.A., Marcowicz B.B., Woronow G.N. Schedae ad floram caucasicam exsiccatam, ab Horto Botanico Imperiali Petropolitano editam. Fasciculus VII–X. Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада. 1912. Т. 28, вып. 2. С. 380–381. [Випуск 2 тому 28 вперше вийшов друком в 1908 р.]
  6. Бордзиловский Е. О некоторых кавказских растениях. В кн.: Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 и 1908 гг. Киев, 1909. С. XXII–XXXVI.
  7. Бордзиловский Е. Описания новых форм растений, найденных на Кавказе. Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1910. Т. 11, вып. 1. С. 32–35.
  8. Bordzilowsky E. Diagnoses plantarum novarum in Caucaso detectarum. Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. 1912. Т. 13, вып. 1. C. 18–24.
  9. Бордзиловский Е.И. О нахождении в Европейской России Thesium procumbens C. A. M., Veronica umbrosa M. B. и Halimodendron argenteum DC. В кн.: Протоколы Киевского общества естествоиспытателей за 1913 г. Киев, 1913. С. 1–8.
  10. Бордзиловский Е. К флоре Кавказа. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1915. Т. 25. С. 65–133.
  11. Бордзиловський Є. Нові види рослин з Кавказу. Український ботанічний журнал. 1926. Т. 3. С. 50–53.
  12. Bordzilowsky E. Novitates florae Caucasi. Вісник Київського ботанічного саду. 1927. Вип. 5–6. С. 18–22.
  13. Бордзиловський Є. Нові дані флори Кавказу. Вісник Київського ботанічного саду. 1928. Вип. 7–8. С. 3–24.
  14. Bordzilowsky E. Salvia armeniaca Bordz. In: Index seminum anno 1929 a Horto botanici Kioviensi editum. Kioviae, 1929. 10 p.
  15. Бордзиловський Є. Замітка про Eleutherospermum grandiflorum C. Koch. Вісник Київського ботанічного саду. 1930. Вип. 11. С. 99–103.
  16. Бордзиловський Є. Про деякі вірменські й джавахетські рослини. Вісник Київського ботанічного саду. 1931. Вип. 12–13. С. 105–143.
  17. Бордзиловский Е. О некоторых новых и малоизученных растениях армянской флоры. Вестник Тифлисского ботанического сада. 1931. Вып. 5. С. 41–68.
  18. Bordzilowski E. De platis nonullis Armeniacis et Dzhawatkheticis. Repertorium specierum novarum regni vegetabilis. 1932. Bd. 30. P. 363–399.
  19. Bordzilowski E. Ueber neue Arten von Pflanzen aus dent Kaukasus. Repertorium specierum novarum regni vegetabilis. 1934. Bd. 36. P. 303–307.
  20. Бордзиловський Є.І. Дикорослі лікарські рослини флори УРСР. Їх опис, збирання і сушіння. Київ: УАН, 1935. 172 с.
  21. Бордзиловський Є.І. Нові дані до флори Кавказа. ІІ. Журнал Інституту ботаніки ВУАН. 1935. № 3(11). С. 69–84.
  22. Бордзиловский Е.И. Памяти Александра Васильевича Фомина (1869–1935). Советская ботаника. 1936. № 1. С. 137–146. [Текст праці також доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 355–361]
  23. Bordzilowski E. Ueber eine neue Art der Gattung Colchicum (C. Fominii) aus der Moldau. Repertorium specierum novarum regni vegetabilis. 1936. Bd. 40. P. 373.
  24. Бордзиловський Є.І. В.І. Липський (Некролог). Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1937. № 13–14. С. 5–10.
  25. Бордзиловський Є.І. Таблиця для визначення родин. В кн.: Бур’яни УРСР. Заходи боротьби з ними і ілюстрований їх визначник. Київ: АН УРСР, 1937.
  26. Бордзиловский Е.И. Обзор работ академика А.В. Фомина. В кн.: Збірник праць, присвячених пам’яті акад. О.В. Фоміна. Київ: АН УРСР, 1938. С. 19–25.
  27. Бордзиловський Є.І. Про нові для УРСР види рослин. В кн.: Збірник праць, присвячених пам’яті акад. О.В. Фоміна. Київ: АН УРСР, 1938. С. 55–57.
  28. Бордзиловский Е.И. О новых и редких растениях из Закавказья. В кн.: Збірник праць, присвячених пам’яті акад. О.В. Фоміна. Київ: АН УРСР, 1938. С. 58–65.
  29. Бордзиловський Є.І. Родини Liliaceae, Amaryllidaceae [спільно з О.В. Фоміним], Iridaceae [спільно з О.В. Фоміним], Orchidaceae. В кн.: Флора УРСР. Т. 3. Київ: АН УРСР, 1950. С. 61–401.
  30. Бордзиловський Є.І. Порядки Santalales [спільно з О.О. Лоначевським] і Aristolochiales. Родини Nyctaginaceae, Phytolaccaceae, Aizoaceae, Portulacaceae. В кн.: Флора УРСР. Т. 4. Київ: АН УРСР, 1952. С. 170–189, 414–420.
  31. Бордзиловський Є.І. Родини Papaveraceae [з доповненнями М.В. Клокова щодо роду Papaver L.], Capparidaceae, Resedaceae, Droseraceae, Crassulaceae, Saxifragaceae. В кн.: Флора УРСР. Т. 5. Київ: АН УРСР, 1953. С.159–203, 429–496.

Перелік нових для науки видів судинних рослин, описаних Євгеном Бордзиловським:

  1. Aethionema fruticulosum Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 19; id. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 113; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 367. Описано з Туреччини ("In glareosis alpinis montis Surb-Chacz (in provicia Kars) juxta nives deliquescentes 22. VI. 1910 legit T. Roop").
  2. Aethionema schelkownikowii Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 112; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 366. Описано з Вірменії ("in rupibus in zona littoris orientalis lacus Gokczae (Sewan), Gjunej dicta. Prope babadzhan-dara in rupibus. 29. VII. 1927. fl. ult., fr. non perfecte maturi. Schelkownikow et Kara-Murza! … In vicinis Babadzhan-dara, in fauc. Schampyrt in rupibus Kizyl-kaja, 6800–7200'. 6. VII. 1928. fl. Schelkownikow et Kara-Murza!").
  3. Agrostis macrostachya Bordz. 1927, Вісник Київського ботанічного саду, 5–6: 18; id. 1931, op. cit., 12–13: 105. Описано з Вірменії і Грузії ("in herbidis atque in pratis Armeniae et Dshawakhetiae. Reperi prope urbem Leninakan (Alexandropolim) in herbidis humidiusculis in valle fluminis Arpa-czaj, ubi florentem 30. VI. 1906. collegi, in monte Alagös in prato supra pagum Kipczak (6. VII. 1906!!) atque in pascuis alpinis Karduchorum (7. VII. 1906!!), in prato montano prope pagum Gorielowka in districto Akhalkalaki in angustiis rivuli Kyrkh-Bulakh (21. VII. 1906!!)").
  4. Allium antoniani Bordz. 1934, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 36: 303; id. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 69 ('Antonjani'). Описано з Азербайджану ("in Armenia in provincia Daralagez, ubi prope pagum Ortakend Julio mensi a. 1933 a studente Mowsessjan’o detectum est (Herbarium Musei Historiae Naturalis Armeniae in Eriwan!)").
  5. Allium czelghauricum Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 18. Описано з Туреччини ("In provincia Kars prope pagum Czelghaury a cl. T. Roop 12. VII. 1909 detectum est").
  6. Allium mariae Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 71. Описано з Вірменії ("in districtu Nakhiczewań provinciae Eriwań, ubi anno 1914 prope pagum Czinanab aprilis die 20 et in itinere a pago Azy Dzhulfam versus die 24 ejusdem mensis a cl. T. Roop repertum est").
  7. Allium materculae Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 73. Описано з Азербайджану ("in districtu Nakhiczewań. Prope oppidum Nakhiczewań 14. IV. 1914 et ad pagum Dzhulfam 24. IV. 1914 detexit cl. T. Roop!").
  8. Angelica tatianae Bordz. 1934, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 36: 304; id. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 73. ≡ Xanthogalum tatianae (Bordz.) Schischk. 1951, Флора СССР, 17: 39. Описано з Північного Кавказу ("Caucasus borealis. Distr. Laba. In monte Bambak Majore ad marginem Betuleti. 3. VIII. 1930 fl., 3. VIII. 1930 fr. N. Vvedenski! (Herb. Instituti Botanici Academiae Scientiarum Ucrainicae)").
  9. Arenaria oosepala Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 110; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 363. ≡ Eremogone oosepala (Bordz.) Czerep. 1981, Сосудистые растения СССР: 160. Описано з Грузії, Вірменії і Туреччини ("in gramineis siccis Armeniae borealis et Dzhawakhetiae. Armenia. Kipczakh. VI. 75. G. Radde! … Daracziczagh. 30. V. 1871. fl. G. Radde! … In provincia Kars prope oppidulum Sarykamysch. 7. VII. (24. VI.) 1910. fl., fr. immat. T.A. Roop! … Dzhawakhetia. Akhalkalaki. VI. 1875. fl., fr. G. Radde … Akhalkalaki; in decliviis collis Tauschan, 28. (15.) V. 1907. (initio florendi). W. Krynytzki!; in decliviis herbosis angustiarum rivuli Kyrkh-Bulakh. 20. (7.) VI. 1907. fl.!!").
  10. Astragalus dzhawakheticus Bordz. 1938, Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна: 58. Описано з Грузії ("in provincia Georgiae Dzhawakhetia, ubi in Alkhalkalaki loco lapidoso haud procul a castello Turcico 7.VII (24.VI) 1907 repertus est!! (Herbarium auctoris)").
  11. Bellevalia lutea Bordz. 1926, Український ботанічний журнал, 3: 50, 52. Описано з Грузії ("in Transcaucasia in ditione Dzhawakhetia prope oppidum Akhalkalaki, ubi anno 1907 Junio ineunte in planitie loco graminoso sicco (in alt. 5500 pedes supra mare) a me reperta est").
  12. Camelina longestyla Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 20. Описано з Туреччини ("Prope urbem Kars anno 1910 legit cl. T. Roop").
  13. Carduus nawaschini Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 141; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 395. Описано з Вірменії ("in Armenia in decliviis montis Alagez supra pagum Kipczakh in alt. c. 7000 pedes supra mare. 31. VIII. 1928. fl., fr. submat.!!").
  14. Celsia joannis Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 135; id. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 49; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 388. ≡ Verbascum joannis Bordz., 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 136, nom. illeg. (pro syn.); id. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 49 (pro syn.); id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 389 (pro syn.). – Verbascum oreophilum var. joannis (Bordz.) Hub.-Mor. 1971, Denkschriften der Schweizerischen Naturforschenden Gesellschaft, 87: 136. Описано з Вірменії ("in lapidosis regionis subalpinae Armeniae. Districtus Leninakan. Haud procul a pago Chorom inter lapides in monte Kizyl-dagh. 26. VII. 1928. fl., fr. immat.!!").
  15. Celsia patris Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 136; id. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 51; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 389. ≡ Verbascum patris (Bordz.) Bordz. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 77; id. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 137, npm. illeg. (pro syn.); id. 1931, 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 51 (pro syn.); id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 390 (pro syn.) [V. joannis × V. phoeniceum]. Описано з Вірменії ("in lapidosis regionis subalpinae Armeniae. Districtus Leninakan. Haud procul a pago Chorom inter lapides in monte Kizyl-dagh una cum Celsia Joannis atque in vicinis Nepetae Nawaschini Bordz. et Cephalariae armeniacae Bordz. 26. VII. 1928. fl.!!").
  16. Centaurea alexandri Bordz. 1934, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 36: 306; id. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 80 ≡ C. transcaucasica subsp. alexandri (Bordz.) Mikheev, 2000, Ботанический журнал, 85(3): 121. Описано з Вірменії ("Armenia. Zangezur. Inter pagos Megri et Artazur in faucibus fluminis Araxis. 7. VII. 1929. A. Schelkownikow et E. Kara-Murza! (Herbarium Musei Historiae Naturalis Armeniae in Eriwan)").
  17. Centaurea finitima Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 24. ≡ Chartolepis finitima (Bordz.) Iljin, 1932, Известия Ботанического сада АН СССР, 30: 353. Описано з Туреччини ("Prope pagum Bardus in districtu Olty provinciae Kars legit 15. VIII. 1909 cl. T. Roop").
  18. Centaurea phaeopappoides Bordz. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 82. ≡ Psephellus phaeopappoides (Bordz.) Wagenitz, 2000, Willdenowia, 30(1): 39. Описано з Азербайджану ("in provincia Armeniae Daralagez (Wajotz-Dzor), ubi prope pagum Ortakend Julio mensi anni 1933 ab A. Mowsessjan'o detecta est (Herb. Musei Hist. Natur. Armeniae in Eriwan!)").
  19. Cephalaria armeniaca Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 22. ≡ Lepicephalus armeniacus Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 22, nom. illeg. (pro syn.). Описано з Вірменії ("in ascensu in montem Alagös in prato subalpino humido supra pagum Kipczakh in alt. c. 7000' 6. VII. 1906").
  20. Cephalaria gracilis Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 22. Описано з Туреччини ("in provincia Kars, ubi a cl. T. Roop anno 1909. 12. VIII. ad p. Eni-Kej et 15. VIII. prope p. Bardus detecta est").
  21. Chrysanthemum roopianum Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 23. Описано з Туреччини ("in monte Surb-Chacz (in provincia Kars), ubi inventum est 4. VIII. 1909 a diligentissima collectrice florae Transcaucasiae cl. Tatiana Roop, cui hanc speciem dedico").
  22. Colchicum fominii Bordz. 1936, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 40: 373; id. 1938, Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна: 55, 57. Описано з Одеської області України ("in decliviis stepposis in districtu Tiraspolensi reipublicae Moldavicae haud procul a pagp Grebenniki. A cl. Burczak-Abramowicz repertum est").
  23. Cynanchum kuznetzowii Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 20, fig. 6. Описано з Азербайджану і Вірменії ("Aserbajdzhan. In republica Nachiczewanensi haud procul a pago Karabagliar in decliviis lapidosis montis Kassaba sub cacumine ejus. 11. VII. 1926. fr. immat., flores utilimi. C. Lorens! … Armenia. In decliviis lapidosis in viciniis stationis viae ferreae Ani. 31. VII. 1926!!").
  24. Dianthus siemienkiewiczii Bordz. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 364. Описано з Вірменії ("in Armeniae districtu Lori-Bambak circa oppidum Stepanawan (olim Dzhelal-Ogly). In prato inter Stepanawan et pagum Schaghardy. 11. VII. 1929. fl., fr. non perfecte maturi. J.N. Siemienkiewicz! Prope oppidum Stepanawan in herbidis ad radices montis Ursini (Mjedwjezhja gora). VII. 1929. fl., fr.!!").
  25. Eryngium woronowii Bordz. 1934, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 36: 303. id. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 72. Описано з Вірменії ("Armenia. Daralagez (Wajotz-Dzor). Supra pagum Baschkend. 26. VII 1933 (initio florescendi). Armen Tachtadzhjan ! (Herb. Musei Hist. Natur. Armeniae in Eriwan)").
  26. Erysimum hajastanicum Wissjul. & Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 125; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 375. Описано з Вірменії ("in regione montano-stepposa Armeniae occidentalis. Districtus Leninakan. In monte Ker-Ogly. 29. VII. 1930. fl. ult., fr. Wissjulina!").
  27. Erysimum krynitzkii Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 127; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 375. ≡ E. gelidum subsp. krynitzkii (Bordz.) V.I. Dorof. 1987, Ботанический журнал, 72(11): 1541. Описано з Грузії ("Dzhawakhetia. (Distr. Akhalkalaki). In cacumine montis Abul majoris, 25. (12.) VIII. 1906. fl., fr. immat. W. J. Krynitzki! Ibidem in lapidosis in alt. c. 10800 ped. supra mare. 17. (4.) VIII. 1907. fl., fr. juv.!!").
  28. Euphorbia aserbajdzhanica Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 19, fig. 5. Описано з Азербайджану ("in Aserbajdzhan in republica Nachiczewanensi, ubi reperi prope oppidum Nachiczewan in aridis lapidosis una cum Polygala Hohenackeriana F. et M. crescentem 6. VII. 1926!! (fl., fr.)").
  29. Galium majmechense Bordz. 1927, Вісник Київського ботанічного саду, 5–6: 21. ≡ G. consanguineum subsp. majmechense (Bordz.) Mikheev, 1992, Ботанический журнал, 77(10): 71. Описано з Вірменії ("in Armenia in alpinis montis Majmekh [district. Lori-Bambak], ubi florens 14. VIII. 1926 repertum est").
  30. Gentiana blepharophora Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 21. ≡ Gentianopsis blepharophora (Bordz.) Galushko, 1976, Новости систематики высших растений, 13: 254. ≡ Gentiana ciliata subsp. blepharophora (Bordz.) Greuter, 1981, Willdenowia, 11(2): 279. Описано з Грузії ("in oppido Akhalkalaki in declivibus herbosis in fauce rivuli Kyrkh-Bulakh 21. VIII. 1906").
  31. Holosteum brachypetalum Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 19. Описано з Грузії ("prope oppidum Akhalkalaki 3. V. 1907 in alt. 5500' et in monte Tzkhra-tzkharo in alt. c. 7000' 12. VI. 1907").
  32. Inula armena Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 118, fig. 10. Описано з Туреччини ("in provincia Kars, ubi prope pagum Bardus 12. VII. 1910. et ad custodiam Promiezhutoczny 24. VII. 1911. a cl. T. Roop detecta est").
  33. Inula mariae Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 115, fig. 9. ≡ Pentanema mariae (Bordz.) D. Gut. Larr. & al. 2018, Taxon, 67(1): 159. Описано з Грузії та Вірменії ("in alpinis subalpinisque Armeniae Rossicae. Districtus Alkhalkalaki. In prato subalpino montis Abul Majoris. 14. VII. 1907. !! Ibidem. 25. VII. 1907. W. Krynitzki! Districtus Alexandropol. In alpinis montis Maimekh. 5. VII. 1909. (nondum florens). T. Roop! Provincia Kars. In jugo Saghanlug ad custodiam Promiezhutoczny. 24. VII. 1911. T. Roop! In monte Kecza-czi (distr. Kaghyzman) juxta nives deliquescentes. 32. VII. 1910. T. Roop!").
  34. Isatis somchetica Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 16, fig. 3. Описано з Вірменії ("in Armenia in decliviis lapidosis montium haud procul ab oppido Karaklis. 5. VIII. 1926!! (fruct., fl. ultimi)").
  35. Linaria somchetica Bordz. 1927, Вісник Київського ботанічного саду, 5–6: 20. Описано з Вірменії ("in Armenia in declivibus schistosis apricis montium ad ripam sinistram fluminis Bambak prope oppidum Karaklis. 29. VII. 1926").
  36. Medicago dzhawakhetica Bordz. 1908, Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 год: 26. Описано з Грузії ("in Dzhawakhetia (distr. Akhalkalaki, prov. Tiflis) prope Akhalkalaki, ubi crescit sat copiose in locis herbosis, in pascuis, in declivibus atque ad vias").
  37. Nepeta nawaschini Bordz. 1908, Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 год: 36; id. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 109. Описано з Грузії ("prope Akhalkalaki, ubi crescit in locis herbosis, in pratis et in declivibus lapidosis").
  38. Nepeta roopiana Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 107. Описано з Туреччини ("in parte australi provinciae Kars, ubi prope pagum Jeni-Kej in confinio Armeniae Turcicae a cl. T. Roop 12. VIII. 1909. (fl., fr.) et 9. VII. 1910 (fl.) collecta est").
  39. Opopanax armeniacus Bordz. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 378. ≡ Peucedanum armeniacum (Bordz.) M. Hiroe, 1979, Umbelliferae of World: 1570. Описано з Вірменії ("in Armeniae districtu Leninakan in promontorio montis Alagez in monte Kizyl-dagh, ubi 26. VII. 1928. (fl., fruct. valde juven.) repertum est!!").
  40. Opopanax armenus Fisch. & C.A. Mey. ex Bordz. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 379, in obs. Описано з Вірменії ("Caucasus. Alagös Frick").
  41. Papaver psammophilum Bordz. 1938, Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна: 57. Описано із степової зони України ("in Ucraina australi in arenis ad flumina Tyram, Hypanim et Borysthenem atque in arenosis ad littora Ponti et Maeotidis").
  42. Pedicularis tatianae Bordz. 1934, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 36: 305; id. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 78. Описано з Краснодарського краю ("Caucasus borealis. Distr. Laba. Ad ripam rivuli in monte Bambak Majore. 16. VII. 1930 fl. N. Vvedenski! In pratis in decliviis orientalibus montis Bambak Majoris. 12. VII. 1931 fl. N. Vvedenski! (Herb. Instituti Botanici Academiae Scientiarum Ucrainicae)").
  43. Petasites fominii Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 123, fig. 5. Описано з Грузії ("in Jugo Principali Caucasico, ubi prope Gudaur a cl. A. W. Fomin'o detecta est").
  44. Pyrethrum lilae Bordz. 1908, Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 год: 29; id. 1908, Труды Императорского Санкт-Петербургского ботанического сада, 28(2): 380. Описано з Вірменії та Грузії ("in Armenia anno 1906 die 30 jun. prope Alexandropolim (prov. Eriwan) in locis paludosis in valle fluminis Arpa-czaj et 21 jul. prope Alkhalkalaki (prov. Tiflis), ubi copiosissime crescit in locis paludosis uliginosisque ad rivula Kyrkh-Bulakh, Abul-puary atque af flumina Toporowan-czaj et Akhalkalak-czaj. Prope Akhalkalaki anno 1907 florescentem hanc plantam videbam 15 jul.–25 aug.").
  45. Reseda mira Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 17, fig. 4. Описано з Азербайджану ("in Aserbajdzhan in republica Nachiczewanensi. Reperta est in decliviis montis Kassaba haud procul a pago Karabagliar initio florescendi 11. VII. 1926. ab am. C. Lorens’o!").
  46. Salvia armeniaca (Bordz.) Bordz. 1929, Index Seminum anno 1929 a Horto Botanici Kioviensi editum: 10; id. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 44. – S. staminea subsp. armeniaca Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 22. Описано з Вірменії та Грузії ("in pratis subalpinis Armeniae Rossicae, ad 5000' descendens. Legi in ascensu in montem Alagös ad pagum Kipczakh (6500'). (foliis floralibus verticillorum mucronatis), in via inter Alexandropolim et Akhalkalaki ad pagos Kisyl-Gocz, Efremowka et Gorielowka atque locis numerosis prope opp. Akhalkalaki. Notavi in declivibus m. Abul Majoris ad pagum Abul. Ad lacu Gokcza legit Fomin [v. in herb. Horti Tiflisiensis sub S. staminea M. et Auch. var. albiflora Fomin (nomen nudum)]. Ad hanc subspeciem pertinere videtur Salvia staminea ab Akinfiew in Cartalinia prope Bakuriani collecta (v. in herb. Universitatis Kioviensis et Horti Tiflisiensis)").
  47. Sameraria odontogera Bordz. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 71. ≡ Isatis odontogera (Bordz.) D.A. German, 2014, Phytotaxa, 173(1): 36. – Sameraria odontophora Bordz. 1938, Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна: 58, nom. illeg. Описано з Туреччини ("Armenia. Daralagez (Wajotz-Dzor). Prope pagum Ortakend. 23.VII 1933. fl., fr. non satis matur. A. Mowsessjan (!), f.f. leiocarpa m. et trichocarpa m. (Herb. Musei Hist. Natur. Armeniae)").
  48. Sameraria sclerocarpa Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 16, fig. 2. Описано з Азербайджану ("in Aserbajdzhan in republica Nachiczewanensi, ubi prope pagum Neghram 29. (16.) IV. 1914. a clariss. T. A. Roop reperta est").
  49. Scabiosa holophylla Bordz. 1926, Український ботанічний журнал, 3: 51, 52. Описано з Кавказу ("in parte boreali-occidentali regionis Caucasicae, ubi anno 1906 a P. Tischevskyo inventa est").
  50. Scabiosa schizantha Bordz. 1928, Вісник Київського ботанічного саду, 7–8: 22. Описано з Азербайджану ("in Aserbajdzhan haud procul ab oppido Nachiczewan in valle fluminis Nachiczewan-czaj. 3. VII. 1926. fl.!!").
  51. Scilla macrantha Bordz. 1910, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 11(1): 32. Описано з Краснодарського краю, Грузії та Вірменії ("in provincia Terek non procul a Czyr-Jurt ad parvam stationem viae ferreae, inter frutices [23. III. 1907!! germen unici speciminis hic lecti in exsiccatione valde deformatum]. In provincia Tiflis in monte Cartaliniae Tzkhra-tzkharo [legit in alt. 8800' 12. VII. 1888 Akinfiew! (v. in Herb. Universitatis Kioviensis sub S. cernua!); in eodem monte legi in alt. 7600' juxta nives deliquescentes 12. VI. 1907!!]. In districtu Akhalkalaki in prato subalpino montis Magni Abul in alt. c. 7000' [legit specimina numerosa 5. V. 1907 et 12. V. 1909 W. Krynitzki!]. In districtu Alexandropol provinciae Eriwan in prato non procul a pago Gurdzhiel [legit 13. V. 1909 W. Kubyschkin!]").
  52. Scrophularia armeniaca Bordz. 1938, Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна: 63. Описано з Вірменії ("in Armenia circa lacum Sevan (Gokczam). Prope Jeljenovkam in decliviis meridionalibus montis Bugda-tapa, 20. VI 1927. fl.; ibidem. in alt. 7 894 pedes supra mare, 5. VII 1927. fl., fr. juven. Schelkovnikov et Kara-Murza! In ora orientali lacus Sevan, Gjunej dicta, prope Babdzhan-dara ad littus lacus prope fauces Schampyrt in alt. c. 6 320 pedes s. m., 11. VII 1928. fl., fr. inmmat.; prope Schodzham, 20. VI 1928. fl. Schelkovnikov et Kara-Murza! (Herb. Fil. Arm. Acad. Sc. URSS in Erevan). – Prop. Schordzham, 12. VIII 1937. O. Romanova!").
  53. Silene transcaucasica Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 19. Описано з Вірменії ("6. VII. 1906 in ascensu in montem Alagös supra pagum Kipczakh").
  54. Sorbus roopiana Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 131, tab. 2, fig. 2 (pro hybr. S. boissieri C. Schneid. × S. meridionalis var. baldacci (Deg. & Fritsch) Bordz.); id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 377. ≡ Hedlundia roopiana (Bordz.) Sennikov & Kurtto, 2017, Memoranda Societatis pro Fauna et Flora Fennica, 93: 43. ≡ Pyrus roopiana (Bordz.) M.F. Fay & Christenh. 2018, Global Flora, 4: 118. Описано з Туреччини ("in districtu Kaghyzman provinciae Kars in decliviis montis Kecza-czi, ubi 13. VIII. (31. VII.) 1910. a cl. T. A. Roop detecta est").
  55. Stenodiptera armena Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 96. ≡ Chaerophyllum armenum (Bordz.) M. Hiroe, 1979, Umbelliferae of World: 666. Описано з Туреччини ("in provincia Kars, ubi a cl. T. Roop reperta est in jugo Saghanlug ad stationem ejusdem nominis 7. VII. 1910").
  56. Thlaspi somkheticum (Bordz.) Bordz. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 369. – T. macranthum var. somkheticum Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 117, tab. 1, fig. 20. Описано з Вірменії ("in districtu Lori-Bambak in lapidosis prope pagum Worontzowka. VII. 1929. fr.!!").
  57. Thlaspi tatianae Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 114, tab. 1, fig. 21; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 368. ≡ Carpoceras tatianae (Bordz.) Grossh. 1950, Флора Кавказа, 4: 146. ≡ Noccaea tatianae (Bordz.) F.K. Mey. 1973, Feddes Repertorium, 84(5–6): 465. Описано з Вірменії ("in Armenia boreali in herbidis subalpinis jugorum Pambak et Schach-dagh. Districtus Lori-Bambak. In prato subalpino in decliviis montis Majmekh in alt. c. 7000 ped. supra mare. 14. VIII. 1926.!! (Fructus fere omnes aperti). Districtus Nor-Bajazet. In ora orientali lacus Gokczae (Sewan), Gjunej dicta, prope Babdzhan-dara in prato silvatico in faucibus Tarssa in alt. 6800–7200 p. s. m. 6. VII. 1928. (fructus maturi). Schelkownikow et Kara-Murza!")
  58. Triglochin transcaucasica Bordz. 1912, Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета, 13(1): 18. Описано з Грузії ("in oppido Akhalkalaki una cum T. maritima L. et T. palustri L. in paludosi in fauce rivuli Kyrkh-Bulakh 26. VII. 1906").
  59. Verbascum akhalkalakiense Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 135 (pro hybr. V. phoeniceum var. dzhawakheticum Bordz. × V. orientale M. Bieb.); id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 387. Описано з Грузії ("Dzhawakhetia. Akhalkalaki. In herbicis siccis ad castellum turcicum. VII. 1907. fl. !!").
  60. Verbascum × arpaczajicum Bordz. 1931, Вісник Київського ботанічного саду, 12–13: 132; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 384. [V. sceptrum Schmalh. × V. speciosum Schrad.]. Описано з Вірменії ("in Armenia 31. VIII. 1928. prope oppidum Leninakan in valle fluminis Arpa-czaj, ubi crevit una cum Verbasco sceptro Schmalh. et V. specioso Schrad.").
  61. Verbascum clinantherum Bordz. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 45; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 382. = V. alagezicum Bordz. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 46 (pro syn.). Описано з Вірменії, протологу не бачив.
  62. Verbascum hajastanicum Bordz. 1931, Вестник Тифлисского ботанического сада, 5: 47; id. 1932, Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, 30: 385. Описано з Вірменії, протологу не бачив.
  63. Verbascum × polyphyllo-pyramidatum Bordz. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 76 [V. chaixii subsp. orientale × V. pyramidatum]. Описано з Грузії ("Georgia. Dzhawakhetia (antea distr. Akhalkalaki). Prope oppidum Akhalkalaki in herbidis in angustiis rivi Kyrkh-Bulakh. 23(10). VII 1907. (!!)").
  64. Verbascum × roopianum Bordz. ex Murb. 1933, Acta Universitatis Lundensis, sectio 2, 29(2): 382 (1933), in obs.; Bordz. 1935, Журнал Інституту ботаніки ВУАН, 3(11): 76 [V. hajastanicum × V. phoeniceum]. Описано з Туреччини ("Transcaucasia. Armenia. Prov. Kars: prope oppidulum Sarykamysch, leg. Roop Jul. 1909 [Hb. Bordz.]").
  65. Veronica baranetzkii Bordz. 1908, Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 год: 33; id. 1909, Протоколы заседаний Киевского общества естествоиспытателей за 1907 и 1908 гг.: XXXI. Описано з Грузії ("in prato alpino montis Magni Abul (distr. Akhalkalaki) in alt. 7500'–8000'").

Перелік нових номенклатурних комбінацій для таксонів видового рангу, запропонованих Євгеном Бордзиловським: 

  • Allium ucrainicum (Kleopow & Oxner) Bordz. 1950, Флора УРСР, 3: 143. – A. ursinum subsp. ucrainicum Kleopow & Oxner, 1935, Список рослин гербарію флори УСРР, що його видає Інститут ботаніки Української академії наук, 1: 10.
  • Centaurea erivanensis (Lipsky) Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 128. – Psephellus erivanensis Lipsky, 1902, Труды Тифлисского ботанического сада, 6(1): 64.
  • Centaurea spectabilis (DC.) Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 126. – Amberboa spectabilis DC. 1838, Prodromus Systematis Naturalis Regni Vegetabilis, 6: 561.
  • Chrysanthemum aucherianum (DC.) Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 121. – Pyrethrum aucherianum DC. 1838, Prodromus Systematis Naturalis Regni Vegetabilis, 7(1): 297. – Tanacetum aucherianum (DC.) Sch. Bip. 1844, Ueber die Tanacetee: 49.
  • Chrysanthemum szovitsii (K. Koch) Bordz. 1915, Записки Киевского общества естествоиспытателей, 25: 123. – Gymnocline szovitsii K. Koch, 1851, Linnaea, 24(3): 340.

Перелік нових для науки видів судинних рослин, описаних на честь Євгена Бордзиловського:

  • Althaea bordzilowskii Wissjul. 1946, Ботанічний журнал АН УРСР, 3(1–2): 27. Описано із степової зони України ("RSS Ucr., prov. Nikolajev, distr. Oczakov, in decliviis loco Balka Anzhigaljskaja dicto 28. VII. 1930. Legit A. Oxner et S. Moskovetz, in Herb. Inst. Bot. Ac. Sc. RSS Ucr.").
  • Carex bordzilowskii V.I. Krecz. 1935, Флора СССР, 3: 378, 615. – C. liparocarpos subsp. bordzilowskii (V.I. Krecz.) T.V. Egorova, 1972, Новости систематики высших растений, 9: 84. Описано з Грузії ("Iberia, Tiflis, in jugo Telety, 28 IV 1908 (fr. matur.), legit T. Roop – in Herb. Inst. Bot. Ac. Sc. URSS conservatur").
  • Chamaenerion bordzilovskyi Tzvelev, 2014, Новости систематики высших растений, 45: 47. – Epilobium bordzilovskyi (Tzvelev) S.S. Ying, 2025, New Taxa & New Names, 8: 57. Описано з Вірменії ("E. Bordzilovski. Plantae caucasicae. Transcaucasia. Armena rossica, distr. Kagyzman, in schistosis in monte Kecza-czi, 31 VII 1910, leg. T. Roop (LE)").
  • Hedysarum bordzilovskyi Grossh. 1948, Флора СССР, 13: 310; id. 1952, Флора Кавказа, изд. 2, 5: 352 ('bordzilowskyi'). – H. olgae Bordz. 1938, Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна: 59, non B. Fedtsch. Описано з Вірменії ("in Armenia Sovjetica, ubi in districtu Leninakan in cacumine lapidoso montis Sariar Majoris 11.VII 1937 a cl. O. J. Romanova repertum est (Herb. Instituti Botanici Academiae Scientiarum Ucr. RSS!)").
  • Polygonum bordzilowskii Klokov, 1952, Флора УРСР, 4: 651. Описано з півдня європейської частини тодішнього СРСР ("Prov. Kursk., distr. Belgorod., in arenosis pr. Neshegol, 10 Jul. 1902 fl. et fr. Legit J. Pallon (H. F. R. n-o 1630). In Herbario Instituti Botanici Ac. Sci. URSS conservatur").
  • Rosa bordzilowskii Chrshan. 1952, Ботанічний журнал АН УРСР, 9(4): 58. Описано із степової зони України ("RSS Ucr., ditio Zaporoviensis, distr. Rosoviensis, (Kamiani Mohyly; in herbario Inst. Agrobiolog. Acad. Scient. RSS Ucr. (Lvov) conservatur").
  • Trifolium bordsilovskyi Grossh. 1930, Журнал Русского ботанического общества, 14(3): 311. – Amoria bordsilovskyi (Grossh.) Roskov, 1990, Ботанический журнал, 75(5): 719 ('bordzilowskyi'). Описано із Закавказзя ("в пределах Закавказья распространенная в его южных районах: Ленинакан, Гокча, Арарат и т.п.").
  • Veronica bordzilowskii Juz. 1949, Список растений Гербария флоры СССР, 11: 149. – V. taurica subsp. bordzilowskii (Juz.) Elenevsky, 1977, Бюллетень Московского общества испытателей природы, отдел биологический, 82(1): 155. Описано з Гірського Криму ("in omnibus fere jailis Tauriae (Ai-Petri, Nikita, Babugan, Tschatyr-dagh, Demerdzhi, Karabi), locis plerumque lapidosis. … Tauria. Supra opp. Jalta prope jailam, in declivibus montium. Leg. K. Golde. 1905 VI 15 fl. fr.; 1906 VII 3 fl. fr.").

Дякую Збройним Силам України за можливість й надалі в цей непростий для нашої країни час займатися науковою діяльністю! Усім читачам раджу також звернути увагу на біографічні матеріали про інших видатних українських ботаніків:

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)