Іван Федорович Шмальгаузен: До 175-річчя від дня народження

Нещодавно виповнилося 175 років від дня народження Івана Федоровича Шмальгаузена (1849–1894) – видатного вітчизняного ботаніка німецького походження.

Фото вченого з книги А.М. Криштофовича "История палеоботаники в России" (1956)

 

Іван Федорович Шмальгаузен народився 15 квітня (3 квітня за старим стилем) 1849 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї німецького чиновника Йоганна-Дітріха (Федіра Федоровича) Шмальгаузена та його дружини Доротеї. Батько майбутнього вченого був дуже освідченою людиною, він народився в Бремені і після закінчення Берлінського університету переїхав до Російської імперії, де працював спочатку викладачем математики Ревельского аристократичного училища, а згодом – вихователем у Петербурзькому педагогічному інституті та помічником бібліотекаря в Імператорському Санкт-Петербурзькому ботанічному саду, був гарним лінгвістом, знавцем математики та природничих наук. Саме Федір Федорович сильно вплинув на формування особистості свого сина Івана, а також його старших брата і сестри, постійно займаючися з дітьми в сімейному колі у свій вільний час. Під час регулярного відвідування природничо-історичних музеїв та вивчення природознавства разом з батьком в Івана Федоровича виник емоційний потяг до природи, що ні на мить не згасав у вченого впродовж усього його життя. В 10-річному віці Іван Федорович вступив на навчання до Ларинської гімназії, яку закінчив в 1867 році, і цього ж року був зарахований до числа студентів Медично-хірургічної академії в Петербурзі. Як згадував І.К. Бордзиловський (1894), Іван Федорович під час вибору учбового закладу для подальшого навчання радше виконував волю своєї матері, але не зміг витримати вигляду операційної зали та відрази до мертвих людських тіл, тому вирішив перевестися до природничого відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету. Вже під час навчання на першому курсі майбутній вчений виявив неабиякий хист до ботаніки, займаючися вивченням морфології і систематики рослин під керівництвом Андрія Миколайовича Бекетова та фізіології рослин під керівництвом Андрія Сергійовича Фамінцина, які на той час були дуже відомими в Російській імперії ученими-ботаніками. На другому курсі навчання в 1870 р. І.Ф. Шмальгаузен підготував дисертацію на тему "О последовательности побегов в соцветии злаков", що згодом була опублікована в "Трудах Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей" і була нагороджена золотою медаллю в університеті. Ставши активним членом Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи, Іван Федорович розпочав активне вивчення флори тодішньої Петербурзької губернії. В 1870 р. він відвідав Петербурський і Шліссельбурзький повіти, в 1871 р. – Новоладозький повіт, в 1872 р. – Лузький і Гдовський повіти, активно збираючи гербарний матеріал та поповнюючи фонди університетського гербарію. Закінчивши Петербурзький університет в 1871 р., Іван Шмальгаузен був залишений у виші на два роки для підготовки до отримання звання професора і в 1874 р. він успішно складає іспит і захищає дисертацію на ступінь магістра ботаніки під назвою "О растительных помесях. Наблюдения из Петербургской флоры". Післа одержання ступеня Іван Федорович був відправлений на два роки в закордонне відрядження до Західної Європи. В цей час він вивчав анатомію рослин в Страсбурзі (Франція) у видатного міколога Генріха Антона де Барі, розпочав вивчення фітопалеонтології у Вільгельма Шимпера в Страсбурзі, а згодом – в Освальда Геєра в Цюриху (Швейцарія), також відвідав з науковою метою Відень, Прагу, Мюнхен і Берлін, досліджував рослинний покрив Швейцарських Альп та узбережжя Середземного моря на півночі Італії та півдні Франції. Після закінчення терміну закордонного відрядження Іван Шмальгаузен повернувся до Санкт-Петербурга, отримавши посаду конверсатора Імператорського ботанічного саду і, незважаючи на значну участь в господарській діяльності саду, продовжив активну наукову роботу – займався визначенням рослин флори Туркестану, зібраних Альбертом Регелем, Ольгою Федченко та іншими ботаніками, впорядковував колекції викопних рослин. В 1877 р. він підготував дисертацію "Исследование над развитием млечных вместилищ растений" і, успішно захистивши її, отримав ступінь доктора ботаніки. Крім того, цього ж року він за сумісництвом обіймає посаду приват-доцента Петербурзького університету та читає студентам лекції з фітопалеонтології.

В 1878 р. після раптової смерті в Києві професора Іллі Борщова Імператорський університет ім. Святого Володимира з ініціативи О.В. Баранецького запрошує Івана Федоровича Шмальгаузена до Києва, пропонуючи посаду екстраординарного професора кафедри морфології і систематики рослин. Так на початку 1879 р. розпочинається дуже продуктивний київський період наукової діяльності вченого. Зусилля Івана Федоровича в цей час спрямовуються переважно на вивчення флори тодішньої Південно-Західної Росії (тобто нинішніх територій України і Молдови), він впорядковує гербарні колекції Київського університету, викладає студентам загальну ботаніку, морфологію і систематику вищих та нижчих рослин, і, звісно, регулярно сам проводить польові експедиційні дослідження, знаходячи чимало нових та рідкісних судинних рослин, як для околиць Києва, так і для інших регіонів України. Результатами цієї наполегливої праці І.Ф. Шмальгаузена стали фундаментальні для свого часу монографії – "Флора Юго-Западной России" (1886) і двотомна "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895 і 1897), які до виходу 12-томної "Флори УРСР" (1936–1965) вважалися найголовнішими виданнями щодо видового складу фіторізноманіття України і мають важливе значення для багатьох вітчизняних фахівців до сих пір.

Активна ботанічна діяльність Івана Федоровича Шмальгаузена була перервана раптово. Після експедиції з палеоботанічною метою до Донецького кам’яновугільного басейну 2 (14) квітня 1894 р. він сильно захворів, а рано вранці 7 (19) квітня помер. Похований у м. Київ на Байковому кладовищі.

Серед багатьох вітчизняних ботаніків Іван Федорович Шмальгаузен цілком справедливо вважається одним з найвидатніших дослідників флори України, а його ім’я є прикладом невтомного служіння ботанічній науці, неймовірного працелюбства, наполегливості і скурпульозності в науковій роботі. Крім флористики і систематики судинних рослин, ним здійснено вагомий внесок у формування і розвиток вітчизняної палеоботаніки, морфології і анатомії рослин. До учнів Івана Федоровича належать відомі вітчизняні ботаніки Володимир Липський і Йозеф Пачоський, а його син – Іван Іванович Шмальгаузен (1884–1963) є видатним українським зоологом-еволюціоністом, чиє ім’я носить зараз Інститут зоології НАН України.

 

Коротким було життя Івана Федоровича Шмальгаузена, але зроблено ним для вітчизняної науки дуже багато. Його наукова діяльність являє приклад невтомної самовідданої цілеспрямованої роботи, а його праці залищаться достойним пам’ятником цій скромній, відданій науці людині

(зі статті Д.К. Зерова і Н.О. Щекіної, 1957 р.)

 

Основні джерела про життя і наукову діяльність Івана Федоровича Шмальгаузена:

• Шмальгаузен И.Ф. [Автобиографический очерк]. В кн.: Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета Св. Владимира (1834–1884). Под ред. В.С. Иконникова. Киев, 1884. С. 756–760.
• Бекетов А. Иван Федорович Шмальгаузен: Некролог. Научное обозрение. 1894. № 17. С. 513.
• Коржинский С.И. Памяти И.Ф. Шмальгаузена. Известия Императорской академии наук. 1894. Сер. 5. Т. 1. С. 3–6.
• Бордзиловский И.К. И.Ф. Шмальгаузен. Биографический очерк. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. VIII–XV.
• Баранецкий О.В. О значении работ И.Ф. Шмальгаузена по ботанике. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XV–XXI.
• Армашевский П.Я. О заслугах И.Ф. Шмальгаузена в области палеофитологии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XXII–XXX.
• Григорьев Н.В. О педагогической деятельности И.Ф. Шмальгаузена. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XXX–XXXV.
• [Аноним] Список ученых работ проф. И.Ф. Шмальгаузена. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XXXVII–XXXIX.
• Криштофович А.Н. История палеоботаники в СССР. Москва: АН СССР, 1956. 112 с.
• Зеров Д.К., Щекіна Н.О. Іван Федорович Шмальгаузен (до 60-річчя виходу в світ "Флоры Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа". Український ботанічний журнал. 1957. Т. 16, № 4. С. 92–99.
• Гайсинович А.Е. Первое изложение работы Г. Менделя в России (И.Ф. Шмальгаузен, 1874). Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. 1965. Т. 70, вып. 4. С. 22–24.
• Барбарич А.І., Казанська Н.А. Гербарій І.Ф. Шмальгаузена – завершальний етап флористичних досліджень XIX ст. на півдні Росії. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 3. С. 376–377.
• Доброчаєва Д.М., Шевера М.В. "Флора Юго-Западной России" І.Ф. Шмальгаузена: До 100-річчя виходу у світ. Український ботанічний журнал. 1987. Т. 44, № 5. С. 101–103.
• Доброчаєва Д.М., Мякушко Т.Я. Іван Федорович Шмальгаузен (до 140-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1989. Т. 46, № 3. С. 87–91.
• Гудзь Ю.П., Пилипчук О.Я. Діяльність І.Ф. Шмальгаузена у Київському товаристві дослідників природи. У кн.: Рослинний світ України та його охорона: збірник наукових праць. Киев: КГПИ, 1990. С. 4–13.
• Гудзь Ю.П., Пилипчук О.Я. Іван Федорович Шмальгаузен. Київ: Наукова думка, 1991. 152 с.
• Жилин С.Г. Вклад И.Ф. Шмальгаузена в меловую и третичную палеоботанику. Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 76–85.
• Цвелев Н.Н. Вклад И.Ф. Шмальгаузена во флористику и систематику растений. Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 86–91.
• Жилин С.Г., Иконников С.С. Таксоны, названные в честь И.Ф. Шмальгаузена. Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 123–127.
• Снигиревская Н.С. Основные вехи жизни Ивана Федоровича Шмальгаузена (1849–1894). Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 128–132.
• Крицька Л.І., Шевера М.В. "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" професора І. Шмальгаузена (1895–1897) (до 100-річчя з часу виходу в світ). Український ботанічний журнал. 1997. Т. 54, № 6. С. 591–593.
• Пилипчук О.Я. Иван Федорович Шмальгаузен. 1849–1894. Москва: Наука, 2001. 134 с.
• Рубцова О.Л. Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена. Інтродукція рослин. 2006. № 2. С. 20–25.
• [Аноним] Иван Федорович Шмальгаузен (1849–1894) – первый российский ботаник, ставший и палеоботаником. Lethaea rossica. 2013. Т. 8. С. 43–52.
• Игнатьев И.А. Об истории и проблемах обучения палеоботанике в России. Палеоботанический временник. Приложение к журналу «Lethaea rossica». 2013. Вып. 1. C. 137–144.
• Коломійчук В.П., Зав’ялова Л.В., Кучер О.О. «Флора Юго-Западной России» І.Ф. Шмальгаузена: Адвентивні рослини. У зб.: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття у ботанічних садах Східної Європи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена 180-річчю створення Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна, 22–24 травня 2019 р., м. Київ). Київ: ТАЛКОМ, 2019. С. 192–195.

Перелік наукових праць Івана Федоровича Шмальгаузена:

1. Шмальгаузен И. [Сообщение об экскурсии на Карельский перешеек]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1870. Т. 1. С. 132.
2. Шмальгаузен И. О последовательности образования побегов в соцветии злаков. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1870. Т. 1. С. 161–187.
3. Шмальгаузен И. Отчет об экскурсиях по уездам Петербургскому и Шлиссельбургскому, произведенных в лето 1870 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1871. Т. 2. С. 139–155.
4. Шмальгаузен И. Отчет об экскурсиях по Новоладожскому уезду, произведенных в лето 1871 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1872. Т. 3. С. 86–164.
5. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о списке печеночных мхов, собранных в Новоладожском уезде]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1872. Т. 3. С. LIII.
6. Шмальгаузен И. Список печеночных мхов, собранных в лето 1871 г. в Новоладожском уезде. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1872. Т. 3. С. 425–434.
7. Шмальгаузен И. Список растений, собранных в Лугском и Гдовском уездах в течение лета 1872 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1873. Т. 4. С. 1–58.
8. Шмальгаузен И. О растительных помесях. Наблюдения из петербургской флоры. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 1. С. 79–190 [Виходила і як окремий відбиток на 112 с.]
9. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение об экскурсиях в Ямбургском и Петергофском уездах]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. С. XIII–XIV.
10. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о различных формах водяного лютика (Ranunculus aquatilis) и кувшинковых (Nymphaea и Nuphar), встречаемых в петербургской флоре]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. C. XVII–XIX.
11. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о наблюдениях над некоторыми дикорастущими растительными помесями]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. C. XX–XXII.
12. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о наблюдениях над Triglochin maritima и T. palustre]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. C. XXIV–XXV.
13. Шмальгаузен И. Список растений, собранных в Ямбургском и Петергофском уездах в 1874 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. С. 33–112.
14. Schmalhausen J. Beobachtungen über wildwachsende Pflanzenbastarde. Botanische Zeitung. 1875. Jahrg. 33. P. 489–496, 505–508, 521–534, 541–546.
15. Schmalhausen J. Aufzählung der im Gouvernement von St. Petersburg vorkommenden Bastard- und Zwischenformen. Botanische Zeitung. 1875. Jahrg. 33. P. 537–540, 553–560, 569–578.
16. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о растительных остатках валунов речки Огур]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1876. Т. 7. C. LV–LVI.
17. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о развитии млечных сосудов у молочайниковых (Euphorbiaceae)]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1876. Т. 7. C. CLXVIII–CLXIX.
18. Шмальгаузен И. Растительные остатки, находимые в валунах речки Огур в Сибири. Записки Императорской академии наук. 1876. Т. 27. С. 133–137.
19. Regel E., Maximowicz C.E., Schmalhausen J., Ender E., Höltzer H. Delectus seminum quae Hortus Botanicus Imperialis Petropolitanus pro mutua commutatione offert. Petropoli, 1876. 36 p.
20. Schmalhausen J. Die Pflanzenreste aus der Ursa-Stufe im Flussgeschiebe des Ogur in Ost-Sibirien. Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1876. T. 22. P. 277–291.
21. Schmalhausen J. Vorläufiger Bericht über die Resultate mikroskopischer Untersuchungen der Futterreste eines sibirischen Rhinoceros antiquitatis seu tichorhinus. Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1876. T. 22. P. 291–295.
22. Schmalhausen J. Die Pflanzenreste aus der Ursa-Stufe im Flussgeschiebe des Ogur in Ost-Sibirien. Mélanges Physiques et Chimiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1877. T. 9. P. 625–645.
23. Schmalhausen J. Vorläufiger Bericht über die Resultate mikroskopischer Untersuchungen der Futterreste eines sibirischen Rhinoceros antiquitatis seu tichorhinus. Mélanges Biologiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1877. T. 9. P. 661–666.
24. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение об окаменелой древесине, собранной Гебелем на Мангишлаке]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1877. Т. 8. C. 114–115.
25. Шмальгаузен И. Изследование над развитием млечных вместилищ растений. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1877. Т. 8. С. 1–53.
26. Schmalhausen J. Beiträge zur Kenntnis der Milchsaftbehälter der Pflanzen. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1877. T. 24, № 2. P. 1–27.
27. Schmalhausen J. Ein fernerer Beitrag zur Kenntniss der Ursastufe Ost-Sibirien. Mélanges Physiques et Chimiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1877. T. 10. P. 733–756. [На жаль, таблиці до статті поки знайти не вдалося]
28. Шмальгаузен И. Растительные остатки яруса Урса Восточной Сибири. Записки Императорской академии наук. 1878. Т. 31. С. 244–247.
29. Schmalhausen J. Ein fernerer Beitrag zur Kenntniss der Ursastufe Ost-Sibirien. Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1879. T. 25. P. 1–17.
30. Schmalhausen J. Beiträge zur Jura-Flora Russland (Extrait). Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1879. T. 25. P. 345–348.
31. Schmalhausen J. Beiträge zur Jura-Flora Russland (Extrait). Mélanges Physiques et Chimiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1879. T. 11. P. 77–81.
32. Schmalhausen J. Beiträge zur Jura-Flora Russland. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1879. T. 27, № 4. P. 1–96.
33. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о растениях Кузнецкого каменноугольного бассейна]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1879. Т. 10. C. 1–2.
34. Шмальгаузен И.Ф. [Предварительное сообщение о юрской флоре Сибири и Печорского края]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1879. Т. 10. C. 98–100.
35. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о некоторых новых родовых типах растений русской юрской формации]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1879. Т. 10. C. 107–109.
36. Schmalhausen J., Schneo G. Delectus seminum anno 1878 collectorum, quae mutuae commutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Caesareae St. Vladimiri. Университетские известия. 1879. № 2. С. 1–15.
37. Шмальгаузен И. Юрская флора Кузнецкого бассейна и Печорского края. Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества. 1881. Ч. 16. С. 97–178.
38. Шмальгаузен И.Ф. О некоторых, найденных впервые около Киева, видах растений. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1881. Т. 6 (ч. 2), вып. 3. C. 60.
39. Шмальгаузен И.Ф. О растительных остатках киевского спондилового яруса. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1881. Том 6 (ч. 2), вып. 3. С. 87.
40. Шмальгаузен И. О стволе папоротника Protopteris punctata Sternb. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1883. Т. 6 (ч. 1), вып. 2. C. 216–219.
41. Шмальгаузен И.Ф. Об экскурсии, произведенной в 1882 г. в Подольской губ. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1883. Т. 7, вып. 1. С. LII–LX.
42. Schmalhausen J. Pflanzenpaläontologische Beiträge. Mélanges Biologiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1883. T. 11. P. 545–563.
43. Schmalhausen J. Die Pflanzenreste der Steinkohlenformation am östlichen Abhange des Uralgebirges. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1883. T. 31, № 13. P. 1–20.
44. Schmalhausen J. Beiträge zur Tertiarflora Süd-West-Russlands. Palaeontologische Abhandlungen. 1883. Bd. 1, heft 4. P. 283–336.
45. Шмальгаузен И. Araucarites rhodeanus. Известия Геологического комитета. 1883. Т. 2. С. 87–88.
46. Шмальгаузен И.Ф. О третичной флоре Юго-Западной России. В кн.: Протоколы VII съезда русских естествоиспытателей и врачей в Одессе, с 18-го по 28-е августа 1883 года. Протокол заседания ботанической секции 22 августа 1883 г. Одесса, 1883. С. 1–2.
47. Шмальгаузен И. Материалы к третичной флоре Юго-Западной России. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1884. Т. 7, вып. 2. C. 288–432.
48. Шмальгаузен И.Ф. [Биография А.С. Роговича и список работ Р.Э. Траутфеттера]. В кн.: Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета Св. Владимира (1834–1884). Под ред. В.С. Иконникова. Киев, 1884. С. 566–570, 659–662.
49. Шмальгаузен И. Флора Юго-Западной России, то есть губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей. Руководство для определения семенных и высших споровых растений. Киев, 1886. 783 с.
50. Шмальгаузен И.Ф. Краткий учебник ботаники. Для студентов медицины и начинающих натуралистов. Киев, 1887. 314 с.
51. Schmalhausen J. Ueber tertiäre Pflanzen aus dem Thale des Flusses Buchtorma am Fusse des Altaigebirges. Palaeontographica. 1887. Bd. 33. S. 181–216.
52. Шмальгаузен И. Описание остатков растений артинских и пермских отложений. Труды Геологического комитета. 1887. Т. 2, № 4. С. 1–42.
53. Schmalhausen J., Hohnbaum E. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1887 collectorum. Университетские известия. 1888. № 12. С. 1–8. [В назві помилково вказано 1888 рік]
54. Schmalhausen J., Hohnbaum E. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1888 collectorum. Университетские известия. 1889. № 12. С. 1–8.
55. Schmalhausen J. Tertiäre Pflanzen der Insel Neusibirien. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1890. T. 37, № 5. P. 1-22.
    
56. Шмальгаузен И. О некоторых новых для окрестностей г. Киева видах растений. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1891. Т. 11, вып. 2. С. 69–74.
57. Schmalhausen J., Hohnbaum E. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1891 collectorum. Университетские известия. 1891. № 12. С. 1–10.
58. Шмальгаузен И. Письмо в редакцию [Ответ К.А. Космовскому]. Bulletin de la Société Impériale des Naturalistes de Moscou. 1892. T. 5. C. 597–598.
59. Шмальгаузен И. Шиповники окрестностей Киева. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1892. Т. 12, вып. 1. С. 1–48.
60. Schmalhausen J. Neue Pflanzenarten aus dem Kaukasus. Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft. 1892. Bd. 10. S. 284–294.
61. Schmalhausen J., Hohnbaum E., Lipsky W. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1892 collectorum. Университетские известия. 1892. № 12. С. 1–11.
62. Schmalhausen J., Hohnbaum E., Lipsky W. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1893 collectorum. Университетские известия. 1893. № 12. С. 1–10.
63. Шмальгаузен И. О девонских растениях Донецкого каменноугольного бассейна. Труды Геологического комитета. 1894. Т. 8, № 3. C. 1–36.
64. Шмальгаузен И.Ф. О девонских растениях Донецкого бассейна. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1895. Т. 14, вып. 1. С. XII–XIII.
65. Шмальгаузен И.Ф. Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа. Руководство для определения семянных и высших споровых растений. Том 1. Двудольные свободнолепестные. Киев, 1895. 468 с. Том 2. Двудольные сростнолепестные и безлепестные, однодольные, голосемянные и высшие споровые. Киев, 1897. 752 с.
66. Шмальгаузен И.Ф. Краткий учебник ботаники. Для студентов медицины и начинающих натуралистов. Второе издание. Киев, 1899. 313 с.