четвер, 14 листопада 2024 р.

Гаврило Білик: До 120-річчя від дня народження

Навесні виповнилося 120 років від дня народження видатного українського геоботаніка, відомого фахівця з вивчення галофітної і степової рослинності півдня України - Гаврила Івановича Білика (1904-1985).

Фото Гаврила Білика на першій сторінці другого номера "Українського ботанічного журналу" за 1974 р. з нагоди 70-річчя вченого

Гаврило Іванович Білик народився 7 квітня 1904 року в селі Богушкова Слобідка (зараз - Благодатне) Золотоніського району Черкаської області у селянській родині. Навчався у місцевій земській школі, Черкаському індустріальному і Золотоніському педагогічному технікумах, а після вчителювання в 1924-1927 рр. в декількох сільських школах на Полтавщині здобував вищу освіту в 1927-1931 рр. на біологічному факультеті Київського інституту профосвіти (зараз - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Вже в студентські роки він розпочав свою наукову роботу, працюючи в одній з лабораторій Українського науково-дослідного інституту торфової промисловості разом з іншим видатним вітчизняним ботаніком - Дмитром Костянтиновичем Зеровим. По закінченню Інституту профосвіти в 1931 р. Гаврило Іванович вступив до аспірантури Науково-дослідного інституту ботаніки ВУАН і по її закінченню в 1935 р. продовжив свою трудову діяльність саме в цій установі, з якою й було пов'язане усе його подальше наукове життя. В Інституті ботаніки АН УРСР він пропрацював на посадах наукового (1935-1938) і старшого наукового спрівробітника (1939-1941, 1945-1949), вченого секретаря (1945-1949), заступника директора (1949-1969), завідувача відділом геоботаніки (1956-1975) і директора Інституту (1963-1968), а згодом старшого наукового співробітника-консультанта (1975-1980).

Під час навчання в аспірантурі Гаврило Іванович захопився вивченням галофітної рослинності України, яка на той час була вивчена вкрай недостатньо. В 1932-1933 році, займаючись агроінвентаризацією ґрунтів, він провів геоботанічне обстеження солончакової і засолено-лучної рослинності південної частини Полтавщини і прилеглої території Січеславщини (долини річок Сула, Псел, Ворскла, Оріль), доповнивши їх в 1934 р. обстеженнями терас рр. Дніпро і Самара. Увесь літній період 1936 року він присвятив фітоценотичним дослідженням галофітної рослинності лівобережної частини басейну р. Сіверський Донець від півдня Харківщини до східних адміністративних кордонів нашої країни (колишньої Станично-Луганської округи). Ці роботи лягли в основу кандидатської дисертації Г.І. Білика, яка була успішно захищена в 1939 році. Фактично публікації Гаврила Івановича стали першим детальним описом континентальної галофітної рослинності на Лівобережжі України і дозволили встановити подібність за видовим і ценотичним складом, а також за розташуванням у рельєфі між солончаками Придніпров'я та басейну Сіверського Дінця. Подальші дослідження засолено-лучної рослинності Г.І. Білик проводив у Молдові та у приморських регіонах України, зокрема у Присивашші. В 1941 р. він підготував до друку монографію "Солончакова рослинність приморської смуги УРСР", яку планував захистити як докторську дисертацію. На жаль, війна 1941-1945 рр. не дала змоги йому втілити свої плани в життя і вчений ступінь доктора біологічних наук Г.І. Білик зміг отримати лише в 1964 році.

В 1941 році Гаврило Іванович Білик добровільно пішов на фронт, долучившися до Восьмої гвардійської армії, з якою пройшов шлях від Сталінграда до Берліна. Він отримав чимало нагород за свою мужність, зокрема ордени Червоної Зірки (1944) і Вітчизняної війни ІІ ступеня (1945).

Після демобілізації в 1945 р. Гаврило Іванович повернувся до активної наукової роботи в Інституті ботаніки АН УРСР та продовжив вивчення не лише галофітної рослинності України, а й інших типів (зокрема лучної і степової), яке було викликане підвищенням уваги в той період до активного народногосподарського освоєння природних ландшафтів. За його безпосередньої участі здійснювалися обстеження природних сіножатей Закарпаття, заплавних лук басейну Сіверського Дінця, пасовищ півдня України. Пізніше у зв'язку з розробленням геоботанічного районування України велика робота Г.І. Біликом була зроблена не тільки на основі аналізу власних польових фітоценотичних досліджень, а й на підставі узагальнення геоботанічних матеріалів, отриманих іншими вченими. Ним детально було розроблено геоботанічне районування лісостепової і степової зон України до рівня геоботанічного району як найменшої фітоценотичної одиниці (опубліковане двома окремими статтями в Українському ботанічному журналі та у монографії "Геоботанічне районування Української РСР" в 1977 р.). Воно й до сих пір лишається найповнішою схемою районування (пізніше геоботанічне районування, запропоноване Я.П. Дідухом та Ю.Р. Шелягом-Сосонком в 2003 р., було доведене тільки до округів).

Гаврило Іванович в 1950-1960 рр. не полишав і дослідження галофітної рослинності України, яке ним проводилося в цей час переважно в приморських районах. Наслідками вивчення видової і ценотичної різноманітності галофітної рослинності України, її динаміки та генезису, меліоративного і кормового значення стала фундаментальна монографія вченого "Рослинність засолених ґрунтів України" (1963), що й лягла в основу його докторської дисертації. Згодом Г.І. Біликом було започатковане комплексне геоботанічне дослідження степових заповідників України (зокрема динаміки рослинності в ході впливу різних природних і антропогенних факторів). Ці дослідження, які базувалися не тільки на описі пробних площ, а й на створенні великомасштабних карт рослинного покриву, значною мірою були продовжені його учнями - В.С. Ткаченком, В.В. Осичнюком, З.А. Саричевою, Л.С. Пановою. Завдяки наполегливій праці Г.І. Білика було підготовлене чотиритомне видання "Рослинність УРСР" (він є одним з провідних авторів четвертого тому і підготував для нього оригінальну класифікацію та характеристику найголовніших синтаксономічних одиниць степової рослинності України), за яке вчений в 1974 р. спільно з колегами отримав Державну премію АН УРСР імені М.Г. Холодного.

Важливим є й не лише суто геоботанічний, а й флористичний та созологічний аспекти ботанічних досліджень Гаврила Івановича. Ним описано два нові для науки види з роду Puccinellia Parl. родини злакових (Poaceae), уперше на території України була знайдена чужорідна рослина з Північної Америки - гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa), яка зараз добре відома багатьом фахівцям-ботанікам і яка протягом останніх років активно розповсюджується в північних регіонах України, а на півдні нашої країни взагалі стала одним з найхарактерніших бур'янів. Велика кількість гербарних зразків судинних рослин флори України, зібраних Гаврилом Івановичем, зберігається у Національному гербарії України (KW). Цінні результати, отримані під час роботи Г.І. Білика в степових заповідниках України, зараз активно використовуються співробітниками цих заповідників, які згодом стали окремими науковими установами і продовжують вивчення рослинного покриву цих територій. Співробітники відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (до яких безпосередньо належить і автор цих рядків) високо оцінюють науковий внесок Гаврила Івановича Білика у розвиток вітчизняної ботаніки та регулярно користуються його фундаментальними працями під час проведення власних геоботанічних досліджень.

 Гаврило Іванович був талановитим дослідником, душевно чистою, скромною і чуйною людиною, добрим товаришем, щиримим порадником і безкорисливим наставником

зі статті В.С. Ткаченка "Гаврило Іванович Білик (До 90-річчя від дня народження)" (1994 р.)

 

Основні публікації про життя і наукову діяльність Гаврила Івановича Білика:

Перелік наукових праць Гаврила Івановича Білика:

  1. Білик Г.І. Галофільна рослинність лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Вісті Академії наук УСРР. 1936. № 4. С. 123–139.
  2. Білик Г.І. Рослинність засолених угідь лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. В кн.: Геоботанічний збірник. Київ: АН УРСР, 1937. Вип. 1. С. 85–118.
  3. Білик Г.І. Матеріали до вивчення галофільної рослинності УРСР. Галофільна рослинність МАРСР. В кн.: Геоботанічний збірник. Київ: АН УРСР, 1937. Вип. 1. С. 119–130.
  4. Білик Г.І. Нові дані про рослинність і флору найпівнічнішої частини Арабатської стрілки. В кн.: Збірник праць, присвячених пам’яті академіка О.В. Фоміна. Київ: АН УРСР, 1938. С. 210–221.
  5. Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів лівобережжя Середнього Дінця. В кн.: Геоботанічний збірник. Київ: АН УРСР, 1938. Вип. 2. С. 15–88.
  6. Білик Г.І. Галофільна рослинність УРСР (Попереднє повідомлення). Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1939. № 20(28). С. 173–177.
  7. Білик Г.І. Наукова сесія Інституту ботаніки АН УРСР, присвячена XVIII з’їзду ВКП(б). Вісті АН УРСР. 1939. № 3–4. С. 97–100.
  8. Білик Г.І. Екологічні ряди галофільних фітоценозів приморської смуги УРСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1940. Т. 1, № 3–4. С. 325–331.
  9. Білик Г.І. Геоботанічний опис басейну р. Молочної і Молочного лиману. Ботанічний журнал АН УРСР. 1946. Т. 3, № 1–2. С. 51–58.
  10. Білик Г.І. Заплавні луки р. Вовчої (ліва притока р. Півн. Дінця). Ботанічний журнал АН УРСР. 1947. Т. 4, № 3–4. С. 113–119.
  11. Білик Г.І. Рослинність Дністро-Бузького байрачного степу. Ботанічний журнал АН УРСР. 1948. Т. 5, № 2. С. 53–60.
  12. Білик Г.І. Сталінський план перетворення природи. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 2. С. 8–13.
  13. Білик Г.І. Заплавні луки р. Північного Дінця. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 4. С. 10–31.
  14. Білик Г.І. Сіножаті та пасовища Закарпатської області й заходи до їх поліпшення та раціонального використання. Ботанічний журнал АН УРСР. 1950. Т. 7, № 1. С. 19–33.
  15. Білик Г.І. Нова адвентивна рослина для флори Української РСР – гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal.). Ботанічний журнал АН УРСР. 1950. Т. 7, № 2. С. 76–79.
  16. Білик Г.І. Сталінські будови комунізму і завдання ботаніків. Ботанічний журнал АН УРСР. 1951. Т. 8, № 1. С. 3–7.
  17. Білик Г.І. Новий для флори СРСР вид подорожника – Plantago Swarzenbergiana Schur. Ботанічний журнал АН УРСР. 1951. Т. 8, № 1. С. 95–98.
  18. Білик Г.І. Рослинність заплавини р. Інгулу у Баштанському районі Миколаївської області. Ботанічний журнал АН УРСР. 1951. Т. 8, № 4. С. 31–46.
  19. Білик Г.І. Рослинність зони зрошення півдня Української РСР і раціональне її використання. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 1. С. 9–26.
  20. Білик Г.І. Рослинність подів у Баштанському районі Миколаївської області. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 2. С. 62–73.
  21. Білик Г.І. Новий вид покісниці з півдня Української РСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 3. С. 77–80.
  22. Афанасьев Д.Я., Билык Г.И., Костяковский А.Г., Котов М.И. Растительный и животный мир юга Украинской ССР и Северного Крыма. Киев: АН УССР, 1952. 87 с.
  23. Білик Г.І. Природні кормові угіддя та заходи по їх поліпшенню. В кн.: Природа і господарство південних районів УРСР. Київ: АН УРСР, 1953. С. 99–112.
  24. Білик Г.І. Гірчак подовий (Phalacrachena inuloides Iljin) в Українській РСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1953. Т. 10, № 3. С. 42–51.
  25. Білик Г.І. Сіножаті і пасовища півдня Української РСР, їх раціональне використання та поліпшення. Ботанічний журнал АН УРСР. 1953. Т. 10, № 4. С. 7–15.
  26. Білик Г.І. До класифікації галофільної рослинності Української РСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1954. Т. 11, № 4. С. 43–50.
  27. Білик Г.І. Лучна рослинність Притисенської низовини та гірсько-лісового поясу Карпат. В кн.: Рослинність Закарпатської області УРСР. Київ: АН УРСР, 1954. С. 92–136.
  28. Билык Г.И. Естественная кормовая база юга Украинской ССР и пути ее реконструкции. В сб.: Вопросы улучшения кормовой базы в степной, полупустынной и пустынной зонах СССР. Москва–Ленинград: АН СССР, 1954. С. ?
  29. Білик Г.І. Підсумки наукової роботи Інституту ботаніки АН УРСР за 1954 рік. Ботанічний журнал АН УРСР. 1955. Т. 12, № 2. С. 105–108.
  30. Білик Г.І. Рослинні комплекси Лівобережжя Середнього Придніпров’я. Ботанічний журнал АН УРСР. 1955. Т. 12, № 4. С. 46–65.
  31. Афанасьєв Д.Я., Білик Г.І., Брадіс Є.М., Гринь Ф.О. Класифікація рослинності Української РСР. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 4. С. 63–82.
  32. Бiлик Г.I. Рослиннiсть Нижнього Приднiпров’я. Київ: АН УРСР, 1956. 178 с. [Щиро вдячний Павлу Тимошенку за люб'язно надані ним скани цієї цінної книги]
  33. Білик Г.І. Низинні засолені луки північної частини Лівобережжя Середнього Придніпров’я. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 2. С. 3–12.
  34. Білик Г.І. Наукова діяльність Інституту ботаніки Академії наук Української РСР за 1956 р. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 2. С. 115–119.
  35. Білик Г.І. Вивчення рослинності Української РСР за 40 років (1917–1957). Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 3. С. 27–35.
  36. Білик Г.І. Рослинність заповідника Михайлівська цілина та її зміни під впливом господарської діяльності людини. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 4. С. 26–39.
  37. Білик Г.І. Підвищимо врожайність низинних засолених лук. Інформаційний листок № 2 Інституту ботаніки АН УРСР. Київ, 1957. С. ?
  38. Білик Г.І. Природні кормові вгіддя Верхньоінгулецького масиву, їх використання та поліпшення. У зб.: Питання господарського використання вперше зрошувальних земель півдня Української РСР. Київ: АН УРСР, 1957. С. ?
  39. Білик Г.І. Геоботанічна карта Української РСР. Український ботанічний журнал. 1958. Т. 15, № 4. С. 32–36.
  40. Білик Г.І. Карта рослинності УРСР масштабом 1 : 4 000 000. У кн.: Атлас сільського господарства Української РСР. Київ: КДУ, 1958. С. 15.
  41. Білик Г.І. Зростання стоколосу прибережного (Zerna riparia (Rehm.) Nevski) в заповіднику Михайлівська цілина. Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 1. С. 57–61.
  42. Білик Г.І., Панова Л.С. Рослинні комплекси заповідника Кам’яні Могили. Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 6. С. 40–48.
  43. Білик Г.І. [Рецензія: Известия на Ботаническия институт]. Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 6. С. 110–113.
  44. Білик Г.І. Наукова діяльність Інституту ботаніки АН УРСР в 1959 р. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 2. С. 113–116.
  45. Білик Г.І. Історія вивчення галофільної рослинності УРСР. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 3. С. 87–97.
  46. Білик Г.І. Федір Олександрович Гринь (1902–1960 рр.). Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 4. С. 93–96.
  47. Білик Г.І. Єлизавета Модестівна Брадіс (До 60-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 6. С. 100–102.
  48. Билык Г.И. Состояние и задачи геоботанической картографии в Украинской ССР. В сб.: Картография растительного покрова: Тезисы докладов на совещании по вопросам картографии растительности. Новосибирск, 1960. С. ?
  49. Білик Г.І., Брадіс Є.М. Геоботанічне районування Української РСР. Український ботанічний журнал. 1962. Т. 19, № 4. С. 23–32.
  50. Билык Г.И., Гейдеман Т.С. Карта растительности в масштабе 1 : 3 000 000. В кн.: Атлас Украинской ССР и Молдавской ССР. Москва: ГУГК, 1962. С. 26–27.
  51. Білик Г.І. Засолені луки Лівобережного Придніпров’я, їх раціональне використання та поліпшення. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 2. С. 87–96.
  52. Білик Г.І., Полубояринов І.І., Шеляг-Сосонко Ю.П. Пам’яті Володимира Олексійовича Поварніцина. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 2. С. 110–114.
  53. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal.) у заплаві Сіверського Дінця. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 4. С. 108–110.
  54. Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів України, їх розвиток, використання та поліпшення. Київ: АН УРСР, 1963. 300 с.
  55. Білик Г.І., Бачурина Г.Ф. Дмитро Костянтинович Зеров (До 70-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1965. Т. 22, № 6. С. 114–118.
  56. Білик Г.І. Міжнародна геоботанічна карпатська екскурсія. Український ботанічний журнал. 1966. Т. 23, № 2. С. 96–98.
  57. Билык Г.И., Бачурина А.Ф. Дмитрий Константинович Зеров (К 70-летию со дня рождения). Ботанический журнал. 1966. Т. 51, № 6. С. 897–901.
  58. Білик Г.І. Микола Іларіонович Косець. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 1. С. 107–108.
  59. Білик Г.І., Осичнюк В.В. Сучасний стан рослинності асканійського цілинного степу. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 4. С. 44–49.
  60. Білик Г.І. Інститут ботаніки АН УРСР до 50-річчя радянської влади. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 4. С. 97–104.
  61. Білик Г.І. Підсумки вивчення рослинності в Українській РСР за 50 років. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 5. С. 20–29.
  62. Билык Г.И. Институт ботаники Академии наук Украинской ССР к 50-летию Великого Октября. Ботанический журнал. 1967. Т. 52, № 10. С. 1540–1548.
  63. Билык Г.И., Ткаченко В.С. Растительность. В кн.: Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия, вып. 3. Бассейн Северского Донца и реки Приазовья. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1967. С. 41–50.
  64. Билык Г.И. Карты растительности в "Атласе природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР". В сб.: Геоботаническое картографирование. Ленинград: Наука, 1968. С. 62–64.
  65. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Прогноз змін рослинного покриву заплави р. Сіверського Дінця під впливом гідроспоруд. Український ботанічний журнал. 1969. Т. 26, № 1. С. 16–21.
  66. Білик Г.І. Гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal.) на Черкащині. Український ботанічний журнал. 1969. Т. 26, № 2. С. 75–76.
  67. Осычнюк В.В., Билык Г.И. Украинский степной заповедник. В кн.: Заповедники Советского Союза. Москва: Колос, 1969. С. 287–297.
  68. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинність ділянки Північної новоасканійського заповідного степу на першому році після припинення випасання. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 2. С. 216–222.
  69. Білик Г.І. Детальне геоботанічне районування Лісостепу Української РСР. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 3. С. 273–278.
  70. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинність урочища Потіївка Чорноморського державного заповідника. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 4. С. 491–496.
  71. Білик Г.І., Панова Л.С. Поновлення степової рослинності в заповіднику Кам’яні Могили після припинення випасання. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 6. С. 711–715.
  72. Билык Г.И. Карты растительности в I томе атласа "Природные условия и естественные ресурсы Украинской ССР". В кн.: Комплексное картографирование УССР. Киев, 1970. Вып. 1. С. 311–314.
  73. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинний покрив абсолютно заповідної ділянки Хомутовського степу. Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 3. С. 337–342.
  74. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинний покрив Провальського степу УРСР. Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 4. С. 443–449.
  75. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинний покрив Стрільцівського степу. Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 5. С. 613–617.
  76. Билык Г.И., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Ткаченко В.С. Состояние охраны ботанических объектов на Украине. В кн.: Вопросы охраны ботанических объектов. Ленинград: Наука, 1971. С. 129–134.
  77. Білик Г.І., Бачурина Г.Ф. Пам’яті Дмитра Костянтиновича Зерова. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 2. С. 245–254.
  78. Білик Г.І., М’якушко В.К. [Рецензія: Бельгард А.Л. Степное лесоведение]. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 3. С. 389–390.
  79. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Сучасний стан рослинного покриву заповідника Михайлівська цілина на Сумщині. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 6. С. 696–702.
  80. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Зміни рослинного покриву степу Михайлівська цілина на Сумщині залежно від режиму заповідності. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 1. С. 89–95.
  81. Білик Г.І. Данило Якович Афанасьєв (До 70-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 1. С. 122–124.
  82. Білик Г.І. Детальне геоботанічне районування Степу Української РСР. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 2. С. 191–195.
  83. Билык Г.И., Ткаченко В.С. К вопросу об оптимальном режиме заповедности в степных заповедниках. В кн.: Тезисы докладов V делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. Киев, 1973. С. 5–6.
  84. Білик Г.І. Історія вивчення степів України. Основні закономірності розподілу рослинності степів на території УРСР. Взаємовідношення лісу і степу [спільно з В.С. Ткаченком]. Принципи класифікації та класифікаційна схема рослинності степів УРСР. Лучні степи. Типові (справжні) степи. Різнотравно-типчаково-ковилові степи. Пустельні степи. Чагарникові степи. Напівсаванові степи. У кн.: Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. Київ: Наукова думка, 1973. С. 9–170, 229–249.
  85. Білик Г.І., Саричева З.А. Михайлівська цілина: Нарис-путівник. Харків: Прапор, 1973. 44 с.
  86. Білик Г.І. Рослинність лук балок заповідника Михайлівська цілина на Сумщині. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 2. С. 198–204.
  87. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Деякі особливості степової рослинності Керченського півострова. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 4. С. 461–465.
  88. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Післяпасовищне поновлення рослинності ділянки Північної новоасканійського степу за даними геоботанічного картування. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 5. С. 624–629.
  89. Білик Г.І., Осичнюк В.В., Ткаченко В.С. Рослинний покрив Хомутовського степу за даними крупномасштабного картування. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 6. С. 747–752.
  90. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Степи Тарханкутського півострова та їх охорона. Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 5. С. 526–531.
  91. Билык Г.И., Ткаченко В.С. Михайловская целина. В сб.: Почвенно-биогеоценологические исследования в Приазовье. Москва: Наука, 1976. Вып. 2. С. 169–204.
  92. Осычнюк В.В., Билык Г.И., Ткаченко В.С. Растительный покров Хомутовской степи. В сб.: Почвенно-биогеоценологические исследования в Приазовье. Москва: Наука, 1976. Вып. 2. С. 37–122.
  93. Білик Г.І., Комендар В.І., Малиновський К.А. Підсумки вивчення рослинного покриву та проблеми розвитку геоботанічних та біоценологічних досліджень на Україні. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 3–11.
  94. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Сучасний стан рослинного покриву Українського державного степового заповідника. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 140–143.
  95. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Нове місцезростання Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal. на Україні. Український ботанічний журнал. 1977. Т. 34, № 1. С. 92–93.
  96. Білик Г.І. Історія геоботанічного районування Української РСР. Принципи геоботанічного районування [спільно з М.А. Голубцем]. Європейсько-Сибірська лісостепова область (крім Тернопільського округу). Європейсько-Азіатська степова область (крім Кримського степового і Керченського округів). В кн.: Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. С. 4–16, 140–143, 148–246, 259–267.
  97. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Нові відомості про ліси з участю Quercus pubescens Willd. в Одеській області. Український ботанічний журнал. 1978. Т. 35, № 1. С. 15–18.
  98. Білик Г.І. Історія геоботанічного картографування в Україні. Український ботанічний журнал. 1980. Т. 37, № 1. С. 99–102.
  99. Билык Г.И., Лавренко Е.М. Типчаково-ковыльные (бедноразнотравные) степи. Пустынные полынно-дерновиннозлаковые степи. В кн.: Растительность европейской части СССР. Ленинград: Наука, 1980. С. 242–249. 
  100. Билык Г.И., Сарычева З.А. Михайловская целина: Путеводитель по заповеднику. Харків: Прапор, 1981. 40 с.

Нові для науки таксони судинних рослин, описані Гаврилом Біликом:

1. Puccinellia fominii Bilyk, 1936, Збірник праць, присвячених пам'яті академіка О.В. Фоміна: 218; Кречетович, 1940, Флора УРСР, 2: 273; Цвелев, 1974, Флора европейской части СССР, 1: 300; Прокудин и др., 1977, Злаки Украины: 364. - P. dolicholepis subsp. fominii (Bilyk) Tzvelev, 1976, Злаки СССР: 503.
Описано з Присивашшя ("in Arabatskaja strilka prope oppidum Geniczesk in littore Syvaschica").
Неотип (Федорончук та ін., 2012, Український ботанічний журнал, 69(2): 220): "Херсонская обл., Геническ, Арабатская стрелка, по левую сторону ж. дороги, от 1 до 2 км. 18.VIII.1968. А. Краснова" (KW 013142).
2. Puccinellia syvaschica Bilyk, 1952, Ботанічний журнал АН УРСР, 9(3): 77; Цвелев, 1974, Флора европейской части СССР, 1: 300; id. 1976, Злаки СССР: 503; Прокудин и др., 1977, Злаки Украины: 365.
Описано з Присивашшя ("RSS Ucr., dit. Chersonensis, distr. Novo-Troizkiensis, pag. Czervonyj Syvaschez, loco salso inundato littorali, 18.V 1951, - legit G. I. Bilyk, in Herbario Instituti Botanicae Ac. Sc. RSS Ucr. conservatur").
Голотип: "Херсонська обл., Ново-Троїцький р-н, радгосп "Червоний Сивашець". Дно висохлого озера лиману. 18.05.1951. Г.І. Білик" (KW 001001677).

Видова самостійність цих двох видів потребує спеціального вивчення. Станом на 14.11.2024 в POWO Puccinellia fominii вважається синонімом P. dolicholepis (V.I.Krecz.) Pavlov, а P. syvaschica - синонімом P. convoluta (Hornem.) Fourr.

Дякую Збройним Силам України за можливість й надалі в цей непростий для нашої країни час займатися науковою діяльністю! Усім читачам раджу також звернути увагу на біографічні матеріали про інших видатних українських ботаніків:

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)