вівторок, 9 грудня 2025 р.

Найцікавіше на iNaturalist: листопад 2025

Листопад 2025 року лишився позаду, тому є чудовий привід звернути вашу увагу на деякі цікаві види рослин, фотографії яких були оприлюднені впродовж минулого місяця на iNaturalist з території України. Незважаючи на те, що кількість ботанічних спостережень вже в жовтні цього року суттєво зменшилося у порівнянні з вереснем і ця тенденція продовжилася у листопаді (так, до нашого основного проєкту "Flora of Ukraine", який об'єднує всі верифіковані спостереження судинних рослин з території України, в листопаді потрапило 6565 спостережень і 1126 видів, тоді як в жовтні - 10134/1325, а у вересні - 13335/1338), розповісти є про що. Як і зазвичай, найцікавіші знахідки розподілені на актуальні (сфотографовані і оприлюднені на iNaturalist з 1 по 30 листопада 2025 р.) і архівні (сфотографовані до 1 листопада, але завантажені на ресурс саме протягом минулого місяця), також пропонуються додаткові відомості про актуальні проєкти і зміни в таксономії.

Не буде зайвим нагадати: в цьому повідомленні я висловлюю тільки свою особисту і дуже суб'єктивну думку! На жаль, за браком вільного часу я не маю можливості постійно і регулярно переглядати абсолютно всі спостереження на iNaturalist з території України, тому пропоную для обговорення у рамках цієї рубрики тільки ті спостереження, які мені особисто здаються найцікавішими і вартими уваги! Про найцікавіші (на ваш особистий погляд) спостереження листопада ви можете написати в коментарях під цим дописом.

Попередні повідомлення цієї рубрики:


Актуальні спостереження:

1. Gentianopsis ciliata (L.) Ma на Хмельниччині

Невеликий за обсягом (до 20 видів) циркумполярний (поширений переважно у бореальній зоні Старого і Нового світу) рід Gentianopsis (тирличка) у вітчизняних джерелах зазвичай розглядався як частина збірного роду Gentiana (тирлич) і в Україні представлений єдиним видом - тирличка війчаста (Gentianopsis ciliata). Свій видовий епітет ця невелика за розміром (до 30 см заввишки) дворічна рослина отримала за довгі численні війки, розташовані з країв часток відносно великого (до 5 см завдовжки) синього віночка. В Україні вона трапляється дуже локально в Карпатах, Західному і Правобережному Лісостепу (від Закарпаття до Київської і Кіровоградської областей, але в останніх двох вона відома тільки за одиничними і дуже давніми знахідками ще з середини ХІХ ст.). На iNaturalist з України досі було лише шість спостережень: три із Закарпаття, два з Івано-Франківщини і одне з Чернівецької області. 3 листопада 2025 р. тирличку війчасту сфотографувала Катерина Гарбарчук у ландшафтному заказнику "Іванковецький" на Хмельниччині, тому на iNaturalist це поки що перше спостереження виду з Поділля. Цікаво, що приблизно в цьому ж місці біля с. Іванківці Gentianopsis ciliata знаходив видатний український ботанік Михайло Котов (про що є згадка у восьмому томі "Флори УРСР", відповідний гербарний зразок має зберігатися в гербарії Інституту ботаніки НАН України).
 

Gentianopsis ciliata (L.) Ma на Хмельниччині (фото Катерини Гарбарчук, оригінал за посиланням)

2. Asparagus pseudoscaber Grecescu на Одещині

Холодок несправжньошорсткий (Asparagus pseudoscaber) є дуже цікавим представником флори України з невеликим за площею східносередземноморським ареалом, який охоплює Балканський півострів, Румунію, Молдову і південно-західні регіони України. Його легко впізнати за короткими (5-15 мм завдовжки) і численними (зібраними до 20 в листковому пучку) кладодіями (редукованими зеленими листками). В Україні цей вид є найменш відомим з-поміж інших видів роду Asparagus і спостерігався тільки в заплаві Дністра на Тернопільщині та Хмельниччині, а також на приморських косах на Одещині. Його фото на iNaturalist оприлюднювали тільки двоє українських користувачів цього ресурсу (спостереження Олега Марцуна, на мою думку, належить не до A. pseudoscaber, а до A. maritimus) - Дмитро Свиридюк (Хмельницька обл., два спостереження в 2015 і 2024 рр.) і Віталій Коломійчук (Одещина, два спостереження в 2016 і 2022 рр.). Власне, Віталій Петрович Коломійчук 1 листопада 2025 р. мав змогу зробити третє спостереження холодку несправжньошорсткого - на косі між озером Сасик і Чорним морем неподалік села Приморське Білгород-Дністровського району (інші два спостереження були зроблені біля лиману Шагани та в селі Лебедівка).

Asparagus pseudoscaber Grecescu біля с. Приморське на Одещині (фото Віталія Коломійчука, оригінал за посиланням)

3. Polystichum braunii (Spenn.) Fée біля Львова

Ще одна цікава особисто для мене знахідка - багаторядник Брауна (Polystichum braunii) неподалік Львова. Ця папороть насправді не є надзвичайно рідкісною в Україні, вона зрідка трапляється в Карпатах, Розточчі, Західному і Правобережному Лісостепу та в горах Криму (на iNaturalist - 27 спостережень), але мені поки що не щастить її зустріти в природі. Візуально вона схожа на інший вид роду - P. aculeatum (L.) Roth (багаторядник шипуватий), але відрізняється менш жорсткими і дещо пухнастими з верхнього боку листковими пластинками. 2 листопада 2025 року багаторядник Брауна був сфотографований відомою львівською вченою і громадською діячкою Звениславою Мамчур в лісовому заказнику "Гряда" в околицях села Воля-Гомулецька неподалік Львова, зараз це друге спостереження виду із Львівщини.

Polystichum braunii (Spenn.) Fée на Львівщині (фото Звенислави Мамчур, оригінал за посиланням)

Архівні спостереження

1. Erythranthe guttata (DC.) G.L. Nesom на Закарпатті

Про назву цього виду, фото якого нещодавно завантажив на iNaturalist із Закарпаття польський вчений Марцін Сцеліна (Marcin Scelina), я дізнався на той момент вперше, тому відразу подумав, що це новий вид для флори України (про що й написав у коментарях до цього спостереження). Але трохи згодом з'ясувалося, що ця рослина вже вказувалася для України під іншою назвою - крапочник жовтий або губастик крапчастий (Mimulus guttatus DC.). Вона належала раніше до родини ранникові (Scrophulariaceae), яка була визнана поліфілетичною (тобто такою, що складається з декількох окремих еволюційних ліній, які розвивалися незалежно одна від одної) у прийнятому попередніми авторами обсязі, а тому вона має бути розділена на декілька окремих родин - подорожникові (Plantaginaceae, куди відійшли добре відомі вітчизняним ботанікам роди Veronica, Linaria, Digitalis, Chaenorhinum, Gratiola і деякі інші), ліндернієві (Linderniaceae, з єдиним у нас родом Lindernia), вовчкові (Orobanchaceae, сюди перенесені також напівпаразитичні представники Rhinanthus, Odontites, Pedicularis, Melampyrum та ін.) і власне ранникові (Orobanchaceae s.str., де лишилися з нашої флори лише роди Limosella, Scrophularia та Verbascum). Власне, родина Phrymaceae (для неї пропонується українська назва фримові, типовий рід - Phryma) теж походить від збірної раніше групи Scrophulariaceae і включає близько 15 родів, що поширені переважно в Південній півкулі (Південна і частково Північна Америка, Африка, Австралія і Південно-Східна Азія). В Європі в дикорослому стані, очевидно, фіксували досі тільки чотирьох представники цієї родини - Mimulus ringens L. і три види, що нещодавно були перенесені з роду Mimulus до окремого роду Erythranthe - E. guttata (DC.) G.L. Nesom, E. lutea (L.) G.L. Nesom i E. moschata (Douglas ex Lindl.) G.L. Nesom, усі вони є занесеними з Америки. Найпоширенішим з них є E. guttata, що зафіксований нині в багатьох країнах Північної, Західної і Центральної Європи і в деяких з них (наприклад, на Британських островах чи в Бельгії) є інвазивною рослиною. В Україні перші відомості про фіксацію крапочника жовтого датовані 1971 роком (стисла замітка про знахідки цієї рослини в околицях села Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпаття в 1946, 1968 і 1970 рр. була опублікована в другому номері тому 28 "Українського ботанічного журналу") . Крім того, угорські ботаніки вказували цей вид також для околиць селища Ясіня за давнім гербарним збором (1847 р.) Лайоша Вагнера, що зберігається в Будапешті (Balogh et al., 2001). Марцін Сцеліна знайшов Erythranthe guttata 27 липня 2005 р. на березі річки Плайська по дорозі з полонини Гріпка до села Брустури Тячівського району. Цілком ймовірно, що крапочник жовтий в Українських Карпатах буде знайдений в майбутньому ще в декількох локаціях з огляду на його активне поширення нині в прилеглій Словаччині, а відомі осередки біля Кобилецької Поляни, Брустур і Ясіні потребують спеціального пошуку і детальнішого вивчення.

Стаття про знахідку Erythranthe guttata (DC.) G.L. Nesom на Закарпатті в "Українському ботанічному журналі"

Erythranthe guttata (DC.) G.L. Nesom неподалік села Брустури на Закарпатті (фото Марціна Сцеліни, оригінал за посиланням)

2. Sedum dasyphyllum L. в місті Чернівці

Ще одна цікава знахідка, яка стосується чужорідної для України рослини. Різні види роду Sedum (очиток) з родини товстолисті (Crassulaceae) взагалі мають вагоме значення в Україні як декоративні рослини, їх часто вирощують на клумбах, квітниках та альпійських гірках. Деякі види цього збірного в минулому роду зараз перенесені до інших самостійних родів (заяча капуста - Hylotelephium, скельний очиток - Petrosedum, живучник - Aizoon та ін.), а останнім часом чимало інших видів роду Sedum у вузькому розумінні активно дичавіють з культури і спонтанно поширюються у природні оселища (зокрема Sedum spurium і S. album вже відомі з багатьох адміністративних областей, на Поліссі активно поширюється S. sarmentosum). Ще одним (до листопада невідомим для мене представником) став очиток пухнастолистий (Sedum dasyphyllum), первинний ареал якого зосереджений у Західному Середземномор'ї (від Піренейського півострова до Малої Азії та північних регіонів Африканського континенту). Зараз цей вид поступово поширюється у північному напрямку, він є чужорідним на Британських островах, у Данії та Бельгії і лише в останні роки був знайдений у здичавілому стані в Україні. На iNaturalist ми зараз маємо чотири спостереження, три з них були зроблені в Києві в 2022, 2023 і 2025 рр. в Сирецькому дендропарку і Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України Олександром Шиндером та Ігорем Балашовим, а ще одне - 23 жовтня 2025 р. в місті Чернівці, де цю рослину на наносах піску у щілинах між будівлею та тротуаром по вулиці Першотравневій знайшла викладачка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олена Дмитрівна Волуца.

Sedum dasyphyllum L. в місті Чернівці (фото Олени Волуци, оригінал за посиланням)

Події

Розпочався традиційний (вже шостий) Всеукраїнський зимовий біобліц, який триватиме з 1 грудня 2025 р. по 28 лютого 2026 р. За перший тиждень заходу непогано стартували київські спостерігачі Олександр Баранський та Віктор Стренада, а також Олександр Ватага з Вінниччини (перші три місця в індивідуальному заліку), серед регіонів у лідерах з понад сотнею спостережень місто Київ, Житомирщина, АР Крим, Вінницька та Київська області. З фінальними результатами попереднього зимового біобліцу можна ознайомитися за цим посиланням.

Інформую, що на iNaturalist продовжують свою роботу проєкти-змагання з фотофіксації видів окремих таксономічних груп протягом поточного календарного року, які я модерую. Станом на ранок 09.12.2025 поточний розподіл перших місць в цих проєктах виглядає так:

  • Beetles of Ukraine 2025 | Жуки України 2025 - як і раніше, перше місце впевнено тримає Віктор Стренада (506 видів), друге займає Руслан Неруш (354), третє - автор цього допису (290)
  •  Birds of Ukraine 2025 | Птахи України 2025 - перші два місця займають кримські спостерігачі Ігор Сікорський (272 види) і Єлєна Шубєнкіна (240), третє - Олена Фоміна (230)
  • Bugs of Ukraine 2025 | Клопи України 2025 - продовжує лідирувати Віктор Стренада (72 види), друге місце займає користувачка з логіном "oksana_sintia" (51), третє - Сергій Оксененко (48)
  • Earwigs of Ukraine 2025 | Вуховертки України 2025 - як і раніше, перше місце займає Олександр Ватага (єдиний, хто має в активі три сфотографовані види), у восьми користувачів лишається по два види
  • Fungi of Ukraine 2025 | Гриби та лишайники України 2025 - перше місце продовжує утримувати Андрій Новгородський (165 видів), друге і третє місця поділяють два Олександри - Гриб і Баранський (по 111 видів)
  • Hover flies of Ukraine 2025 | Сирфіди України 2025 - на одноосібне перше місце вийшов Ігор Змієвський (20 видів), на другому місці користувачка з логіном "oksana_sintia" (19), на третьому - Андрій Заморока (18)
  • Mammals of Ukraine 2025 | Ссавці України 2025 - перше місце продовжує утримувати Віктор Стренада (25 видів), друге - Ігор Балашов (21), третє і четверте місце поділяють Руслан Неруш і Олександр Гриб (по 17)
  • Odonata of Ukraine 2025 | Бабки України 2025 - на першому місці лишається Андрій Раджабов (35 видів), на другому - Максим Рудік (33), на третю сходинку вийшов Володимир Горобчишин (22)
  • Orthoptera of Ukraine 2025 | Прямокрилі України 2025 - перше місце продовжує утримувати користувач з логіном "perimetr-danmar" (18 видів), друге - користувач з логіном "efarilis" (15), третє і четверте поділяють Євген Рибальченко і Олексій Василюк (по 14)
  • Rhopalocera of Ukraine 2025 | Денні метелики України 2025 - тут сталася зміна лідера: традиційний переможець минулорічних змагань Євген Каролінський вийшов на перше місце (86 видів), на другому - Андрій Раджабов (79 видів), на третьому - Дмитро Демченко (70)
  • Spiders of Ukraine 2025 | Павуки України 2025 - після трьовладдя у жовтні на чисте перше місце за кількістю видів вийшов Євген Рибальченко (25), друге-четверте місця ділять Віктор Стренада, Ігор Балашов і Катерина Кашпуренко
  • Vascular Plants of Ukraine 2025 | Судинні рослини України 2025 - майже без змін за листопад, перше місце продовжує утримувати Іван Мойсієнко (1021 вид), друге - Олександр Баранський (997), третє - автор цього допису (846), але тут головна інтрига ще попереду, бо в мене чимало цьогорічних фотографій за браком часу поки лишаються незавантаженими

Нагадую, що фінальні результати в усіх згаданих вище проєктах будуть оприлюднені вже в наступному році, а отже, розподіл місць в них поки що має вважатися попереднім. До цих проєктів потрапляють тільки ті спостереження певної групи живих організмів з території України упродовж поточного календарного року, які отримали дослідницький статус. Завантажуючи певні фото живих організмів цієї групи, зроблені в 2025 році, ви автоматично берете участь в цих проєктах-змаганнях, якщо тільки у вашому персональному акаунті на iNaturalist немає заборони на залучення ваших спостережень до будь-яких проєктів інших користувачів. 

Зміни в таксономії

Колегам-ботанікам раджу звернути увагу на відновлення на iNaturalist окремого роду Libanotis з родини Apiaceae, раніше він багатьма вітчизняними ботаніками розглядався як самостійний з двома видами - Libanotis intermedia (L.) Rupr. i L. montana (L.) Crantz, перший у нас спорадично трапляється на Поліссі, в Лісостепу і частково в Степу (переважно на півночі та Донецькому кряжі), а другий - на горі Пікуй в Карпатах. Пізніше вони були об'єднані і перенесені в рід жабриця (Seseli, під назвою Seseli libanotis (L.) E. Krause). Зараз за результатами молекулярних досліджень їх повернули до роду Libanotis, але все ж розглядають як один вид Libanotis pyrenaica (L.) Bourg. з двома підвидами L. pyrenaica subsp. pyrenaica (гірський) i L. pyrenaica subsp. intermedia (Rupr.). O. Swartz (рівнинний).

Libanotis pyrenaica subsp. intermedia (Rupr.). O. Swartz в селищі Кегичівка Берестинського району Харківщини (фото автора)

 Також вважаю доцільним проінформувати вас про один нюанс, пов'язаний з визначенням внутрішньовидових таксонів на iNaturalist в останній час (помітив його випадково): якщо під час завантаження спостереження його автор визначав таксон до рівня підвиду чи різновидності, а ви під час перегляду фото не впевнені саме у цьому внутрішньовидовому таксоні і пропонуєте визначення саме до рангу виду (а не підвиду чи різновидності, як це пропонував автор), то воно більше НЕ отримує дослідницький статус. Ось приклад такої ситуації. Раніше в такому випадку видове підтвердження автоматично надавало дослідницький статус пропонованому першим користувачем і внутрішньовидовому таксону також. Тож малодосвідченим користувачам раджу взагалі не використовувати під час автоматичного завантаження фото і автовизначення своїх спостережень за допомогою ШІ додаткову опцію присвоєння внутрішньовидових таксонів. В деяких випадках фахівці самі запропонують вам потрібний підвид (наприклад, для омели білої Viscum album, яка в нас представлена трьома самостійними підвидами, що легко розрізняються за породою дерева-господаря), а в деяких випадках точне визначення саме до рангу підвиду і різновидності може бути дуже складним чи навіть неможливим.

Дякую усім моїм читачам за увагу, запрошую долучатися до iNaturalist, якщо ви про цей ресурс дізналися вперше. Особлива подяка Збройним силам України за можливість продовжувати ботанічні дослідження в умовах військової агресії рф проти України, закликаю вас і далі підтримувати ЗСУ в цей непростий час шляхом донатів благодійним фондам (наприклад, "Повернись живим") та вашим знайомим волонтерам.


Немає коментарів:

Дописати коментар