середа, 3 жовтня 2018 р.

Вибране: Александр Федоров - Краткий определитель авторов "Флоры СССР"

Найкумедніший з усіх ботанічних визначників, які я коли-небудь бачив. Публікується мовою оригіналу. Взято звідси.

Решением одного из очередных координационных совещаний было признано полезным составлять разного рода определители. Полностью разделяя эту плодотворную мысль, мы задались целью составить определитель ав­торов "Флоры СССР", имея в виду тот жгучий интерес к ним, который несомненно возникнет у потомков.

В определитель вошли наиболее заметные виды из числа ныне здравствующих авторов. Виды же, ушедшие ad patres (или находящиеся в состоянии болезни), нами опущены. Некоторые виды, лишь эпизодически появлявшиеся на страницах "Флоры", даны в примечаниях.
Ключ для определения составлен по дихотомической системе, принятой во "Флоре СССР".
Разумеется, - все несообразности его нами бережно скопированы.

Краткие диагнозы видов приводятся в самом ключе, что является единственным отступлением от канонов "Флоры".
В этих диагнозах мы стремились дать доста­точно точные описания видов, оттеняя лишь свойственные им и наиболее характерные черты.
В том случае, когда по правилам совре­менной номенклатуры требовалось указать наиболее точное и принятое наукой назва­ние, - параллельно с ним приведены необ­ходимые синонимы.

Большинство видов, нашедших себе ме­сто в определителе, относится к монотипным родам, обладающим высоким "аптекар­ским" эндемизмом и чисто "биновским" мор­фологическим своеобразием.
Если наш по необходимости краткий определитель окажется в такой-то мере полезным, мы сочтем свою задачу решенной.

Ключ для определения видов
1. Особи, отмеченные знаком Юпитера ... I. (Сем. Masculinaceae) ... 2
- Особи, носящие знак Венеры ... ІІ. (Сем. Feminiaceae) ... 15
2. Кожные покровы лица темные ... 3
- Кожные покровы иного оттенка ... 4
3. Лик смуглый. Волосяной покров черепа густой, почти черный. В молодом возрасте питался диким мин­далем и плацентами различных растений. Впоследствии перешел на фоссилизованные растительные остатки, а также стволы и ветви родословного древа растений ... 1. Takhtadzhianus phylogenicus (Sosn.) Krischt. (Syn. T. amygdalinus Sosn.) х
х) Вид включен ошибочно. В пределах "Флоры СССР" не встречается. Прим. Рeд.
- Лик смугловатый. Волосяной покров сивый, с чуть заметными признаками изреживания. Питается "водяными орехами" и березовым соком. Избегает ледниковых морен и валунов ... 2. Vassilievius deluvium testis (Kom.) Iljjin (Syn. V. trapo-betulinus Kom.)
4. Лик бледноватый, тощий. Брюки узкие, 18-20 см ширины; пальто короткое, модное, до 100 см в длину. Питается клевером и "кузмичевой травой". Считается ядовитым ... 3. Bobrovius eugenius Schischk. (рис. 1)
+ Иные признаки ... 5
5. Лик окрашен нормально. Выражение его как бы плаксивое. Голос (в раздра­женном состоянии) с подвизгиванием. Питается гербарными отходами и дублетами ... 4. Czerepanovius duplicarius (Schischk.) Takht. (Syn. Cz. alnoides Schischk.)
- Иные признаки ... 6
6. Апикальная часть черепа гладкая, при­крытая особой затылочной прядью. Питается сорняками и всходами ... 5. Vassilczenkovius ruderalis Novopokr.
- Затылочная прядь отсутствует ... 7
7. Выражение лица б.ч. сердитое. Нос до­вольно длинный. Крайне аккуратен и весьма медлителен. Имеет острые колючки, которыми (при случае) больно колет. Передви­гается в сопровождении Rozhkovia satellita ... 6. Linczevskyius tardus (M. Pop.) Schischk. 
- Рост средний или малый ... 8
8. Лик разнообразной окраски ... 9
- Иные признаки ... 11
9. Лик бледный, суховатый. Голос тихий, тон его минорный. Питается (в основном) злаками, но мо­жет жить и на одуванчиках (с мякиной) ... 7. Tzvelevius paleatus (Schischk.) Takht. (Syn. Tz. graminivorus Schischk.)
- Покровы лица яркие или нормальные ... 10
10. Лик красный. Habitus важный, само­уверенный. Отрицательно относится к правилам пунктуации в рукописях. Питается видами полыни, в том чис­ле и глистогонными ... 8. Poljakovius ingloriosus (N. Pavl.) E. Bobr. (Syn. P. ingratus N. Pawl.)
- Лик нормальной окраски. Волосяной покров черепа и подбородка буровато-серый ("изабеллиновый"). Совершает заметные миграции за пределы своего естественного арела. Питается словарями и некоторыми сложноцветными ... 9. Kirpicznikovius translatus (Schischk.) Juz. (Syn. K. gnaphalioides Schischk.).
11. Выражение лица мрачное. Взгляд серди­тый. Слуховые аппараты заметно увели­ченные против нормы. Питается дробленными видами различ­ных растений ... 10. Klokovius klokionus Juz.
- Иные признаки ... 12
12.Лик чаще сумрачный. Взгляд острый. Вооружен шипами. Питался грушами и околоснежной растительностью ... 11. Fedorovius primulaceus (Sosn.) Schischk. (Syn. F. pyriscopus Sosn.) (рис. 2)
- Волосяной покров на черепе есть или он отсутствует ... 13
13. Апикальная часть черепа гладкая, бле­стящая. Голос устрашающий (преимущественно для особей женского пола). Изредка питается лебедой и солянками. Обитает между шкафов, которые иногда носит на спине ... 12. Botschantzevius pseudoferox (Vved.) Kuprevicz. (Syn. B. asiaticus Vved.)
- Голос скрипучий ... 14
14. Апикальная часть черепа волосистая. Выражение лица б.ч. брезгливое. Питается крушиной и гербарием Пржевальского ... 13. Grubovius sino-mongolicus (Schischk.) Lavr. (Syn. G. rhamnoides Schischk.)
- Волосяной покров черепа торчащий, черный (с проседью). Выражение ли­ца ироническое, углы губ скорбно опущены. Обитает в тени. Содержит фитон­циды ... 14. Lipschitzovius historiographus Baranov (рис. 3)
15 (1). Сем. Feminaceae. Особи упитанные, едва умещающиеся на обычном стуле ... 16
- Особи средней упитанности или то­щие (типа «селедка») ... 17
16. Возраст солидный или преклонный ... 18
- Возраст средний (а также «бальзаков­ский») ... 19
17. Глаза выразительные ... 20
- Глаза тусклые (но не с «поволокой») ... 21
18. Лик морщинистый; слегка или сильно подкрашенный (подсем. Ornatae) ... 22
- Лик гладкий, а если морщинистый, то без подкраски (подсем. Incarnatae) ... 23
19. Цвет волос рыжий, структура паклевидная ... 24
- Цвет волос нормальный, структура отсутствует ... 25
20. Голос приятный, музыкальный ... 26
- Голос сильный, но противный ... 27
21. Характер покладистый, спокойный ... 28
- Характер несносный ... 29
Конец ключа изъят цензурой.
 
 

Опечатки:
стр. 3
Напечатано: Юпитера
Следует: Марса.
Тираж - 1 экз.
Авт. листов - 8
Подписано к печати 26.V.1964 г.

Коментар автора блогу. Думаю, є сенс стисло вказати про кожного з учених-ботаніків, вказаних у цьому визначнику.
1. Тахтаджян Армен Леонович (1910-2009) - вірменський ботанік, академік АН СРСР та Вірменської РСР. Фахівець у галузі систематики, еволюційної морфології, ботанічної географії судинних рослин, автор власної філогенетичної системи. Автор праць "Система и филогения цветковых растений" (1966), "Происхождение и расселение цветковых растений" (1970), "Флористические области Земли" (1978), "Система магнолиофитов" (1987) та "Flowering Plants" (2009), які вже стали класичними. Насправді він не належить до авторів "Флоры СССР", але з огляду на те, що на момент написання цього визначника він вважався одним з найвидатніших радянських ботаніків того часу, мабуть, автор вирішив все ж помістити його до ключа.
2. Васильєв Віктор Миколайович (1890-1987) - російський ботанік, знавець флори Далекого Сходу. Описав значну кількість нових для науки видів у складі різних родів, насамперед, у родах Trapa і Betula. Автор праць "Растительность Анадырского края" (1956), "Флора и палеогеография Командорских островов" (1957), "Род Empetrum" (1961), "Березы Урала" (1969). Опрацював для "Флоры СССР" декілька родів родини Fabaceae (том 13, 1948), родини Empetraceae (том 14, 1949), Hydrocaryaceae (том 15, 1949), Oleaceae (том 18, 1952) та Polemoniaceae (том 19, 1953), а також роди Hypochaeris, Achyrophorus, Leontodon і Picris родини Asteraceae (том 29, 1964).
3. Бобров Євген Григорович (1902-1983) - російський ботанік, фахівець у галузі систематики і таксономії різних груп судинних рослин, ботанічної географії, морфології та еволюції голонасінних. Монограф роду Trifolium, його перу належать також чудові книги "Линней, его жизнь и труды" (1957) і "Карл Линней. 1707-1778" (1970). Один з найактивніших авторів "Флоры СССР", тривалий час був секретарем цього видання, опрацював для нього такі родини: Ephedraceae (том 1, 1934), Poaceae (роди Leucopoa, Festuca, Vulpia, Nardurus, Scleropoa та Loliolum, у співавторстві з В. Кречетовичем; том 2, 1934), Betulaceae (роди Corylus, Ostrya, Carpinus), Fagaceae (рід Castanea) і Santalaceae (том 5, 1936), Ranunculaceae (рід Adonis, том 7, 1937), Capparidaceae (том 8, 1939), Fabaceae (роди Lagonychium, Caesalpinia, Melilotus, Trifolium, Pisum, Falcata, Glycine, Phaseolus (томи 11 і 13, 1945 і 1948), Geraniaceae і Zygophyllaceae (частково, том 14, 1949), Apiaceae (роди Hydrocotyle, Centella, Sanicula, Astrantia, Actinolema, Eryngium; том 16, 1950), Monotropaceae, Menyanthaceae, Primulaceae (рід Androsace - спільно з Б.К. Шишкіним, том 18, 1952), Globulariaceae (том 23, 1958), Asteraceae (роди Echinops і Atractylodes, том 27, 1962). Детальніша інформація про вченого - у цьому відео.
4. Черепанов Сергій Кирилович (1921-1995) - російський ботанік, автор класичних довідників "Свод дополнений и изменений к "Флоре СССР"" (1973), "Сосудистые растения СССР" (1981) і "Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР)" (1995, вийшов російською та англійською мовами), які займають почесні місця у власних бібліотеках усіх вітчизняних ботаніків-таксономістів. Для "Флоры СССР" опрацював роди Crupina, Chartolepis, Acroptilon, Centaurea (частково, том 28, 1963), Youngia, Crepis, Lagoseris (том 29, 1964) родини Asteraceae.
5. Васильченко Іван Тихонович (1903-1995) - російський ботанік, фахівець з вивчення рослин-бур'янів. Інформацію про його науковий та життєвий шлях можна дізнатися, переглянувши це відео. Автор таких важливих праць: "Всходы деревьев и кустарников (определитель)" (1960), "Определитель всходов сорных растений" (1965), "Неотенические изменения у растений" (1965), "Определитель сорных растений районов орошаемого земледелия" (1975, спільно з О.О. Підотті). Для "Флоры СССР" підготував обробки родин Amaranthaceae (том 6, 1936), Cruciferae (частково, том 8, 1939), Fabaceae (роди Sophora, Psoralea, Oxytropis (спільно з Б.О. Федченком), Glycyrrhiza (спільно з Ю.С. Грігор'євим) та деякі інші (томи 11 за 1945 р. та 13 за 1948 р.), Lamiaceae (рід Hypogomphia, том 20, 1954), Scrophulariaceae (рід Rhinanthus, том 22, 1955), Bignoniaceae, Pedaliaceae (23, 1958), а також чимало родів Compositae, серед яких, наприклад, Parthenium, Heliopsis, Siegesbeckia, Eclipta, Rudbeckia, Helianthus, Coreopsis, Dahlia, Bidens, Galinsoga, Tagetes (том 25, 1959), Calendula (том 26, 1961), Arnoseris, Koelpinia, Hedypnois, Rhagadiolus, Lapsana, Aposeris, Zacintha (том 29, 1964).
6. Лінчевський Ігор Олександрович (1908-1997) - російський ботанік, знавець флори Середньої Азії. Детально займався систематикою родини Plumbaginaceae, описавши низку нових для науки видів та декілька родів. Опрацював для "Флоры СССР" рід Amygdalus родини Rosaceae (том 10, 1941, спільно з А.О. Федоровим), рід Cicer родини Fabaceae (том 13, 1948), родини Simarubaceae, Meliaceae, Anacardiaceae (том 14, 1949), рід Bupleurum родини Apiaceae (16, 1950), усі роди Plumbaginaceae (том 18, 1952), рід Mandragora родини Solanaceae (том 22, 1955), частину родів Rubiaceae та Valerianaceae (том 23, 1958), а також декілька родів Compositae, серед яких Xeranthemum, Carlina (том 27, 1962) та Tricholepis (том 28, 1963).
7. Цвєльов Микола Миколайович (1925-2015) - російський ботанік, знавець флори Східної Європи, випускник Харківського державного університету. Займався таксономією дуже багатьох груп судинних рослин, але, насамперед, відомий своїми вагомими працями, присвяченими систематиці родини Poaceae, зокрема монографіям "Злаки СССР" (1976) та "Система злаков (Poaceae) и их эволюция" (1987). У науковому доробку вченого також "Определитель сосудистых растений северо-запада России (Лениниградская, Псковская и Новгородская области)" (2000), активна участь у підготовці усіх томів багатотомних видань "Флора Европейской части СССР" та "Флора Восточной Европы" і першого тому "Конспекта флоры Восточной Европы" (2012). Опрацював для "Флоры СССР" родину Orobanchaceae (спільно з І.В. Новопокровським; том 23, 1958) і низку родів Asteraceae: Galatella та Linosyris (том 25, 1959), Leucanthemum, Leucanthemella, Pyrethrum, Tanacetum (том 26, 1961), Centaurea (частина, том 28, 1963), Scolymus, Cichorium та деякі інші (том 29, 1964).
8. Поляков Петро Петрович (1902-1974) - російський ботанік, спеціаліст з вивчення флори Казахстану. Відомий своїми працями щодо систематики роду Artemisia, опрацював для "Флоры СССР" саме цей рід разом з деякими близькими до нього (том 26, 1961).
9. Кірпічніков Моїсей Ілліч (1913-1995) - російський ботанік, фахівець з систематики родів Helichrysum та Gnaphalium s.l. Відомий також своєю активною участю у підготовці низки довідникових ботанічних видань, серед яких два томи "Атласа описательной морфологии цветковых растений" (1956, 1962), "Русско-латинский словарь для ботаников" (1977), "Справочное пособие по систематике высших растений. Вып. 1. Сокращения, условные обозначения, географические названия" (1954), "Справочное пособие по систематике высших растений. Вып. 2. Латинско-русский словарь для ботаников" (1957), "Справочное пособие по систематике высших растений. Вып. 3. Библиография, терминология, номенклатура" (1998). Опрацював для "Флоры СССР" такі роди Asteraceae: Helichrysum, Gnaphalium (том 25, 1959), Sonchus, Prenanthes, Lactuca, Scariola, Streptorhamphus, Mycelis, Cephalorrhynchus, Cicerbita (том 29, 1964).
10. Клоков Михайло Васильович (1896-1981) - видатний український ботанік, який, гадаю, не потребує особливого представлення. Профайл вченого - за цим посиланням. Опрацював для "Флоры СССР" роди Viola (частково - секція Melanium; том 15, 1949), Thymus (том 21, 1954), Asperula (частково, том 23, 1958), Centaurea (частково, том 28, 1963).
11. Федоров Андрій Олександрович (1908-1987) - російський ботанік, брат автора цього визначника. Монограф родин Primulaceae i Campanulaceae. Один із співавторів багатотомних видань "Flora Europaea" та "Флора Европейской части СССР". Опрацював для "Флоры СССР" рід Amygdalus (том 10, 1941, спільно з І.О. Лінчевським), родину Primulaceae (крім Androsace, том 18, 1952) та рід Anthemis (том 26, 1961). Детальніша інформація про вченого - у цьому відео.
12. Бочанцев Віктор Петрович (1910-1990) - російський ботанік, знавець флори Середньої Азії. Відомий своїми працями, які стосуються систематики родин Cruciferae i Chenopodiaceae. Один з авторів "Флоры Узбекистана". Для "Флоры СССР" опрацював декілька родів Compositae, серед яких Brachyactis, Erigeron, Baccharis (том 25, 1959), Ptarmica (том 26, 1961), Polytaxis (том 27, 1962).
13. Грубов Валерій Іванович (1917-2009) - російський ботанік, фахівець з вивчення флори Монголії. Монограф роду Rhamnus. Автор книг "Опыт ботанико-географического районирования Центральной Азии" (1959) і "Определитель сосудистых растений Монголии" (1982). Опрацював для "Флоры СССР" родини Rhamnaceae (том 14, 1949), Ebenaceae (том 18, 1952), Valerianaceae (зокрема рід Valeriana; том 23, 1958), а також рід Leontopodium у Compositae (том 25, 1959).
14. Ліпшиц Сергій Юлійович (1905-1983) - російський ботанік, видатний історіограф та бібліограф. Автор унікального довідникового видання "Русские ботаники: Биографо-библиографический словарь" (на жаль, вийшло друком лише чотири томи з десяти запланованих - А-Б, Б-Г, Г-И, К, а рукопис п'ятого тому Л-М доступний за цим посиланням), а також праць "Московское общество испытателей природы за 135 лет его существования" (1940), "Литературные источники по флоре СССР" (1975), "Род Saussurea DC. (Asteraceae)" (1979). Опрацював для "Флоры СССР" такі роди Compositae: Saussurea (том 27, 1962), Scorzonera та Epilasia (том 29, 1964).
Ну й трохи про автора цього визначника - Федоров Олександр Олександрович (1906-1982) - російський ботанік, фахівець у галузі морфології судинних рослин та ботанічного ресурсознавства. Співавтор п'ятитомного довідника "Атлас по описательной морфологии высших растений": "Лист" (1956), "Стебель и корень" (1962), "Цветок" (1975), "Плод" (1986), "Соцветие" (1979).
Опубліковано о Немає коментарів:

середа, 16 травня 2018 р.

Експедиції-2018: квітень

Починаю короткий огляд ботанічних поїздок, здійснених цьогоріч. Планів щодо польових виїздів на 2018 р. нині дуже багато, з червня по вересень маю намір подорожувати значно інтенсивніше, ніж у минулі два роки. Але у квітні, з огляду на відносно піздню весну та різні інші причини, вдалося здійснити тільки чотири поїздки.

Відкриття польового сезону відбулося 5 квітня у Броварському районі Київської області, де було оглянуто природні ландшафти біля населених пунктів Заворичі, Мокрець та Бервиця. У Заворичах та біля Мокреця я був уже декілька разів, а ось околиці Бервиці відвідую уперше. Було обстежено заплаву річки Трубіж, прилеглі до неї ділянки суходільних піскуватих лук, а також соснові, березово-соснові і частково вільхові ліси лівого берега долини Трубежа (Старобасаньське лісництво). Видів у стані квітування було, як Ви, мабуть, зрозуміли, тоді дуже мало (подекуди у лісах ще лежав сніг), але декілька цікавих знахідок усе ж відбулося. В одному місці у яру між Мокрецем і Бервицею у вільхово-березовому лісі знайдено велику популяцію хвоща зимуючого (Equisetum hyemale L.) - малопоширеної у Лівобережному Лісостепу рослини. Поруч з нею - численну популяцію котрогось з видів грушанки (Pyrola sp.; точнішу видову приналежність за відсутності квіток встановити не вдалося) - теж рідкісної для лісостепової зони України рослини. У вільшняках невеликими групами росте щитниця картузійська (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), ваї якої на зиму не відмирають. По узліссях виявлені ліщина звичайна (Corylus avellana L.), верба козяча (Salix caprea L.), червець однорічний (Scleranthus annuus L.), перстач сивий (Potentilla incana G. Gaertn. & al.) тощо.
Квітує ліщина звичайна
Групи вай щитниці картузійської
Окрема вая щитниці картузійської
Розетки листків невідомого виду грушанки


Зарості хвоща зимуючого у вільхово-березовому лісі
Пагони хвоща зимуючого
Сніг на узліссі
Друга та третя поїздки відбулися 7 та 9 квітня в околицях села Дівички та між селами Дівички і Ковалин (Переяслав-Хмельницький район Київської області). Про Дівички я, здається, пишу вже у кожному повідомленні даної рубрики, тому дуже стисло. Основна мета цих двох експедицій - вивчення синузій ефемероїдів листяних та мішаних лісів на другій терасі р. Дніпра з метою підготовки відповідної наукової публікації. Так, поблизу Дівичок знайдені та описані синузії з домінуванням рястів проміжного (Corydalis intermedia (L.) Merat) і порожнистого (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte), а також анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.). Між Дівичками та Ковалином знайдені численні популяції рястів проміжного, порожнистого і ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.), а також пшінки весняної (Ficaria verna Huds.). Супутніми елементами цих синузій є медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), фіалка запашна (Viola odorata L.), зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara & Grande), копитняк європейський (Asarum europaeum L.), осока Мікелі (Carex michelii Host). А у дубово-сосновому лісі знайдено ще одну невелику популяцію регіонально рідкісного виду - псефелюсу сумського (Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz).
Ряст проміжний
Псефелюс сумський
Пшінка весняна
Вільха клейка посеред поля озимини між Дівичками та Ковалином
Ряст ущільнений
Цікавою була й четверта поїздка, що відбулася 14 квітня у Бориспільський район Київської області. Були обстежені дубово-соснові і осиково-дубові ліси у масиві між селами Артемівка, Андріївка та Кучаків (стара назва - Кірове), а також прилеглі до лісів ділянки у долині річки Стара Красилівка. На жаль, у самому даному масиві синузій ефемероїдів знайти не вдалося, з ранньоквітуючих видів у невеликій кількості тут ростуть лише вже згадані копитняк європейський та медунка темна. У деревостані, крім дуба звичайного (Quercus robur L.), знайдені осика (Populus tremula L.) та береза повисла (Betula pendula Roth), на окремих ділянках висаджено сосну звичайну (Pinus sylvestris L.), ялину звичайну (Picea abies (L.) Karst.; дає помітний підріст), клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.), робінію несправжньоакацієву (Robinia pseudacacia L.), птелею трилисту (Ptelea trifoliata L.). На узліссях нерідко трапляються верба козяча (Salix caprea L.) і в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.). На порушених ділянках біля полів знаходив талабан польовий (Thlaspi arvense L.), молочай сонячний (Euphorbia helioscopia L.), вероніку витончену (Veronica polita Fr.), а у заплаві Старої Красилівки - вербу попелясту (Salix cinerea L.) та мати-й-мачуху звичайну (Tussilago farfara L.).
Річка Стара Красилівка у селі Артемівка
Загальний вигляд лісового масиву

Верба козяча на узліссі
Медунка темна

Копитняк європейський
"Черв'ячки" з опалих суцвіть осики
Талабан польовий
Річка Стара Красилівка у селі Кучаків
Ну, й на додачу - трохи зоологічного матеріалу з цих поїздок:
Щербатка с-біле (Polygonia c-album) на узліссі ліщинника за Дівичками
Сонцевики чорно-руді (Nymphalis xanthomelas) на пеньку за Дівичками
Сонцевик чорно-рудий на узліссі біля Дівичок
Довгохвоста синиця (Aegithalos caudatus) по краях вільшняка за Дівичками
Білий лелека (Ciconia ciconia) - мешканець села Артемівка
Майки (Meloe sp.) на полі біля Андріївки
Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2017: березень
Експедиції-2017: квітень
Експедиції-2017: травень
Експедиції-2016: Дівички (17-18 квітня)
Експедиції-2016: Київ, ДВРЗ - Биківня (22 квітня)
Експедиції-2016: Київ, парк Дружби Народів (28 квітня)
Експедиції-2016: Корчі - Мотовилівка (29 квітня)
Експедиції-2016: Дівички - Ковалин (30 квітня, 2-3 травня)
Експедиції-2016: Гречаники - Веселе - Дівички (6 травня)
Експедиції-2016: Панфили - Яготин (7 травня)
Експедиції-2016: Русанів (13 травня)
Експедиції-2016: Вербки (27 травня)
Експедиції-2016: Маховик - Попівка (28 травня)
Експедиції-2016: Слободо-Петрівка (5 червня)
Опубліковано о Немає коментарів:

понеділок, 9 квітня 2018 р.

Олександр Гроссгейм: До 130-річчя з дня народження

Нещодавно виповнилося 130 років з дня народження видатного ботаніка Олександра Гроссгейма (1888–1948), одного з найвідоміших дослідників рослинного покриву Кавказу у ХХ столітті.
Фото з книги О.А. Гроссгейма "Растительные богатства Кавказа" (1952))
Олександр Альфонсович Гроссгейм народився 6 березня 1888 р. у селищі Лихівка П'ятихатського району Дніпропетровської області (тоді – Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії). Навчався у Катеринославському реальному училищі, яке закінчив у 1905 р., одним з його викладачів був відомий ботанік Іван Якович Акінфієв. У 1907 р. вступив до Харківського університету, а у 1911 р. перевівся на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету (закінчив у 1912 р.). Здійснивши ще під час навчання у Харківському університеті (1910 р.) експедицію в Єреванську губернію, Олександр Альфонсович захопився вивченням флори Кавказу, що й визначило його подальшу долю. Він вніс значний внесок у пізнання флори Закавказзя, особливо його південно-східної частини (Талиш, Нахічеванська АРСР, Карабах). Трудову діяльність О.А. Гроссгейм розпочав у Тіфліському ботанічному саду (1913 р. – практикант, 1914–1926 рр. – ботанік-флорист), після чого тривалий час працював в Азербайджані (1927–1930 – ботанік Наркомзему з вивчення пасовищ Азербайджанської РСР, 1931–1932 рр. – завідувач сектору з перегляду флори на каучуконосність Азербайджанського науково-дослідного інституту, 1932–1936 рр. – завідувач сектору ботаніки Азербайджанського відділення Закавказького філіалу АН СРСР, 1936–1945 рр. – директор Ботанічного інституту Азербайджанського філіалу АН СРСР). Після Великої вітчизняної війни переїхав до Ленінграду і останні роки життя працював у Ленінградському державному університеті. Доктор біологічних наук (з 1935 р., ступінь присуджено за сукупністю праць), член-кореспондент АН СРСР з 1939 р., а з 1946 р. – академік АН СРСР. Лауреат премії ім. В.Л. Комарова та Сталінської премії ІІ ступеня, нагороджений малою золотою медаллю Російського географічного товариства.

Олександр Гроссгейм – відомий вчений у галузі систематики судинних рослин, філогенії та ботанічної географії, автор двох видань багатотомної праці "Флора Кавказа" (перше видання – 1928–1934 рр. – чотири томи; друге видання лишилося незавершеним – 1939–1967 рр. – з запланованих десяти томів вийшло сім, причому чотири – вже після смерті вченого), таксономічних обробок родів Gagea Salisb., Scilla L., Medicago L., Trigonella L. та Onobrychis Adans. для "Флоры СССР". Його перу належать такі фундаментальні монографії, як "Флора Талыша" (1926), "Анализ флоры Кавказа" (1936), "Растительные ресурсы Кавказа" (1946), "Растительный покров Кавказа" (1948), а також "Определитель растений Кавказа" (1949) та цікава науково-популярна книга "В горах Талыша" (1948). Втім, Олександр Альфонсович має також декілька праць, присвячених флорі тодішньої Катеринославської губернії, заснованих на його особистих матеріалах, зібраних під час польових експедицій у 1903–1910 рр. (як самостійних, так і разом зі своїм  вчителем І.Я. Акінфієвим).

Гербарні колекції, зібрані О.А. Гроссгеймом у численних експедиціях, зберігаються переважно у гербаріях TBI, TB, BAK, ERE, LE, LECB та MW, а також в іменній колекції вченого у Дніпропетровському національному університеті (DSU, 5600 аркушів), а окремі дублети та ексикати флори Кавказу - у багатьох інших світових гербаріях (A, B, BM, E, G, GH, K, LAU, MO, P, S, Z).

Основна література про Олександра Гроссгейма:
Праці Олександра Гроссгейма, які стосуються флори та рослинності України:
  • Гроссгейм А.А., Акинфиев И.Я. Дикая растительность Славяносербского уезда // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1907. – Т. 40, вып. 2. – С. 136–151.
  • Акинфиев И., Гроссгейм А. Природа Александровских степей ранней весной. В кн.: Адрес-календарь г. Александровска и уезда на 1907 год. – Александровск, 1907. – С. 1-21.
  • Гроссгейм А.А. Заметка о более редких и новых для флоры окрестностей г. Екатеринослава видах // Протоколы Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1913. – Т. 2. – С. 11–18.
  • Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. О видовой самостоятельности Sedum pallidum M. B. // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 33. – С. 9–15.
  • Гроссгейм А. Об охране природы в Екатеринославской губ. // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1914. – № 4. – С. 22–30. – 1915. – № 5. – С. 30–39.
  • Гроссгейм А.А. Интересный случай уродливости у Sedum glaucum W. K. // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1915. – Вып. 37. – С. 80–83.
  • Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. Таблица для определения родов Umbilicus и Sedum по "чешуйкам" // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1917. – Вып. 42–43. – С. 125–135.
  • Гроссгейм А.А. Флора Екатеринославской губ. І. Высшие споровые - голосемянные - однодольные. – Юрьев, 1917. – 272 с. [Рукопис, вийшов друком ніби-то єдиний сигнальний примірник]
  • Гроссгейм А.А. Вторая заметка о более редких и новых видах Екатеринославской флоры // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1918. – Т. 49. – С. 1–13.
  • Гроссгейм А.А. Обзор крымско-кавказских представителей рода Medicago // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада. – 1919. – Вып. 1. – С. 1–56.
  • Гроссгейм А.А. Эспарцеты Кавказа // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада. – 1926. – Вып. 5. – С. 149–168. – 1929. – Вып. 6. – С. 113–151.
  • Гроссгейм А.А. Гусиный лук – Gagea Salisb. Пролеска – Scilla L. В кн.: Флора СССР. Том 4. – Л., 1935. – С. 61–112, 369–379, 734–738, 740–743.
  • Гроссгейм А.А. Пажитник – Trigonella L. Люцерна – Medicago L. В кн.: Флора СССР. Том 11. - М.–Л., 1941. – С. 102–176, 391.
  • Гончаров Н.Ф., Попов М.Г., Борисова А.Г., Васильченко И.Т., Горшкова С.Г., Гроссгейм А.А. Астрагал – Astragalus L. В кн.: Флора СССР. Том 12. – М.–Л., 1945. – 918 с.
  • Гроссгейм А.А. Некоторые данные о растительности ныне затопленных песчаных островов Днепра близ Днепропетровска // Научные записки Днепропетровского государственного университета. – 1948. – Т. 32. – С. 3–22.
  • Гроссгейм А.А. Обзор лютиков ряда Illyrici m. // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 305–314.
  • Гроссгейм А.А. Эспарцет – Onobrychis Adans. В кн.: Флора СССР. Том 13. – М.–Л., 1948. – С. 319–367, 553–554. 
  • Гроссгейм А.А. Семейство Gentianaceae [кроме рода Lomatogonium]. В кн.: Флора СССР. Том 18. – М.–Л., 1952. – С. 525–620, 622–640, 750–751.
Для завантаження доступні також такі праці О.А. Гроссгейма:

Опубліковано о Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)