Вибране: Александр Федоров - Краткий определитель авторов "Флоры СССР"

Найкумедніший з усіх ботанічних визначників, які я коли-небудь бачив. Публікується мовою оригіналу. Взято звідси.

Решением одного из очередных координационных совещаний было признано полезным составлять разного рода определители. Полностью разделяя эту плодотворную мысль, мы задались целью составить определитель ав­торов "Флоры СССР", имея в виду тот жгучий интерес к ним, который несомненно возникнет у потомков.

В определитель вошли наиболее заметные виды из числа ныне здравствующих авторов. Виды же, ушедшие ad patres (или находящиеся в состоянии болезни), нами опущены. Некоторые виды, лишь эпизодически появлявшиеся на страницах "Флоры", даны в примечаниях.

Ключ для определения составлен по дихотомической системе, принятой во "Флоре СССР".
Разумеется, - все несообразности его нами бережно скопированы.

Краткие диагнозы видов приводятся в самом ключе, что является единственным отступлением от канонов "Флоры".
В этих диагнозах мы стремились дать доста­точно точные описания видов, оттеняя лишь свойственные им и наиболее характерные черты.
В том случае, когда по правилам совре­менной номенклатуры требовалось указать наиболее точное и принятое наукой назва­ние, - параллельно с ним приведены необ­ходимые синонимы.

Большинство видов, нашедших себе ме­сто в определителе, относится к монотипным родам, обладающим высоким "аптекар­ским" эндемизмом и чисто "биновским" мор­фологическим своеобразием.
Если наш по необходимости краткий определитель окажется в такой-то мере полезным, мы сочтем свою задачу решенной.

Ключ для определения видов
1. Особи, отмеченные знаком Юпитера ... I. (Сем. Masculinaceae) ... 2
- Особи, носящие знак Венеры ... ІІ. (Сем. Feminiaceae) ... 15
2. Кожные покровы лица темные ... 3
- Кожные покровы иного оттенка ... 4
3. Лик смуглый. Волосяной покров черепа густой, почти черный. В молодом возрасте питался диким мин­далем и плацентами различных растений. Впоследствии перешел на фоссилизованные растительные остатки, а также стволы и ветви родословного древа растений ... 1. Takhtadzhianus phylogenicus (Sosn.) Krischt. (Syn. T. amygdalinus Sosn.) х
х) Вид включен ошибочно. В пределах "Флоры СССР" не встречается. Прим. Рeд.
- Лик смугловатый. Волосяной покров сивый, с чуть заметными признаками изреживания. Питается "водяными орехами" и березовым соком. Избегает ледниковых морен и валунов ... 2. Vassilievius deluvium testis (Kom.) Iljjin (Syn. V. trapo-betulinus Kom.)
4. Лик бледноватый, тощий. Брюки узкие, 18-20 см ширины; пальто короткое, модное, до 100 см в длину. Питается клевером и "кузмичевой травой". Считается ядовитым ... 3. Bobrovius eugenius Schischk. (рис. 1)
+ Иные признаки ... 5
5. Лик окрашен нормально. Выражение его как бы плаксивое. Голос (в раздра­женном состоянии) с подвизгиванием. Питается гербарными отходами и дублетами ... 4. Czerepanovius duplicarius (Schischk.) Takht. (Syn. Cz. alnoides Schischk.)
- Иные признаки ... 6
6. Апикальная часть черепа гладкая, при­крытая особой затылочной прядью. Питается сорняками и всходами ... 5. Vassilczenkovius ruderalis Novopokr.
- Затылочная прядь отсутствует ... 7
7. Выражение лица б.ч. сердитое. Нос до­вольно длинный. Крайне аккуратен и весьма медлителен. Имеет острые колючки, которыми (при случае) больно колет. Передви­гается в сопровождении Rozhkovia satellita ... 6. Linczevskyius tardus (M. Pop.) Schischk. 
- Рост средний или малый ... 8
8. Лик разнообразной окраски ... 9
- Иные признаки ... 11
9. Лик бледный, суховатый. Голос тихий, тон его минорный. Питается (в основном) злаками, но мо­жет жить и на одуванчиках (с мякиной) ... 7. Tzvelevius paleatus (Schischk.) Takht. (Syn. Tz. graminivorus Schischk.)
- Покровы лица яркие или нормальные ... 10
10. Лик красный. Habitus важный, само­уверенный. Отрицательно относится к правилам пунктуации в рукописях. Питается видами полыни, в том чис­ле и глистогонными ... 8. Poljakovius ingloriosus (N. Pavl.) E. Bobr. (Syn. P. ingratus N. Pawl.)
- Лик нормальной окраски. Волосяной покров черепа и подбородка буровато-серый ("изабеллиновый"). Совершает заметные миграции за пределы своего естественного арела. Питается словарями и некоторыми сложноцветными ... 9. Kirpicznikovius translatus (Schischk.) Juz. (Syn. K. gnaphalioides Schischk.).
11. Выражение лица мрачное. Взгляд серди­тый. Слуховые аппараты заметно увели­ченные против нормы. Питается дробленными видами различ­ных растений ... 10. Klokovius klokionus Juz.
- Иные признаки ... 12
12.Лик чаще сумрачный. Взгляд острый. Вооружен шипами. Питался грушами и околоснежной растительностью ... 11. Fedorovius primulaceus (Sosn.) Schischk. (Syn. F. pyriscopus Sosn.) (рис. 2)
- Волосяной покров на черепе есть или он отсутствует ... 13
13. Апикальная часть черепа гладкая, бле­стящая. Голос устрашающий (преимущественно для особей женского пола). Изредка питается лебедой и солянками. Обитает между шкафов, которые иногда носит на спине ... 12. Botschantzevius pseudoferox (Vved.) Kuprevicz. (Syn. B. asiaticus Vved.)
- Голос скрипучий ... 14
14. Апикальная часть черепа волосистая. Выражение лица б.ч. брезгливое. Питается крушиной и гербарием Пржевальского ... 13. Grubovius sino-mongolicus (Schischk.) Lavr. (Syn. G. rhamnoides Schischk.)
- Волосяной покров черепа торчащий, черный (с проседью). Выражение ли­ца ироническое, углы губ скорбно опущены. Обитает в тени. Содержит фитон­циды ... 14. Lipschitzovius historiographus Baranov (рис. 3)
15 (1). Сем. Feminaceae. Особи упитанные, едва умещающиеся на обычном стуле ... 16
- Особи средней упитанности или то­щие (типа «селедка») ... 17
16. Возраст солидный или преклонный ... 18
- Возраст средний (а также «бальзаков­ский») ... 19
17. Глаза выразительные ... 20
- Глаза тусклые (но не с «поволокой») ... 21
18. Лик морщинистый; слегка или сильно подкрашенный (подсем. Ornatae) ... 22
- Лик гладкий, а если морщинистый, то без подкраски (подсем. Incarnatae) ... 23
19. Цвет волос рыжий, структура паклевидная ... 24
- Цвет волос нормальный, структура отсутствует ... 25
20. Голос приятный, музыкальный ... 26
- Голос сильный, но противный ... 27
21. Характер покладистый, спокойный ... 28
- Характер несносный ... 29
Конец ключа изъят цензурой.

 

 

Опечатки:
стр. 3
Напечатано: Юпитера

Следует: Марса.

Тираж - 1 экз.
Авт. листов - 8
Подписано к печати 26.V.1964 г.

Коментар автора блогу. Думаю, є сенс стисло вказати про кожного з учених-ботаніків, вказаних у цьому визначнику.

1. Тахтаджян Армен Леонович (1910-2009) - вірменський ботанік, академік АН СРСР та Вірменської РСР. Фахівець у галузі систематики, еволюційної морфології, ботанічної географії судинних рослин, автор власної філогенетичної системи. Автор праць "Система и филогения цветковых растений" (1966), "Происхождение и расселение цветковых растений" (1970), "Флористические области Земли" (1978), "Система магнолиофитов" (1987) та "Flowering Plants" (2009), які вже стали класичними. Насправді він не належить до авторів "Флоры СССР", але з огляду на те, що на момент написання цього визначника він вважався одним з найвидатніших радянських ботаніків того часу, мабуть, автор вирішив все ж помістити його до ключа.

2. Васильєв Віктор Миколайович (1890-1987) - російський ботанік, знавець флори Далекого Сходу. Описав значну кількість нових для науки видів у складі різних родів, насамперед, у родах Trapa і Betula. Автор праць "Растительность Анадырского края" (1956), "Флора и палеогеография Командорских островов" (1957), "Род Empetrum" (1961), "Березы Урала" (1969). Опрацював для "Флоры СССР" декілька родів родини Fabaceae (том 13, 1948), родини Empetraceae (том 14, 1949), Hydrocaryaceae (том 15, 1949), Oleaceae (том 18, 1952) та Polemoniaceae (том 19, 1953), а також роди Hypochaeris, Achyrophorus, Leontodon і Picris родини Asteraceae (том 29, 1964).

3. Бобров Євген Григорович (1902-1983) - російський ботанік, фахівець у галузі систематики і таксономії різних груп судинних рослин, ботанічної географії, морфології та еволюції голонасінних. Монограф роду Trifolium, його перу належать також чудові книги "Линней, его жизнь и труды" (1957) і "Карл Линней. 1707-1778" (1970). Один з найактивніших авторів "Флоры СССР", тривалий час був секретарем цього видання, опрацював для нього такі родини: Ephedraceae (том 1, 1934), Poaceae (роди Leucopoa, Festuca, Vulpia, Nardurus, Scleropoa та Loliolum, у співавторстві з В. Кречетовичем; том 2, 1934), Betulaceae (роди Corylus, Ostrya, Carpinus), Fagaceae (рід Castanea) і Santalaceae (том 5, 1936), Ranunculaceae (рід Adonis, том 7, 1937), Capparidaceae (том 8, 1939), Fabaceae (роди Lagonychium, Caesalpinia, Melilotus, Trifolium, Pisum, Falcata, Glycine, Phaseolus (томи 11 і 13, 1945 і 1948), Geraniaceae і Zygophyllaceae (частково, том 14, 1949), Apiaceae (роди Hydrocotyle, Centella, Sanicula, Astrantia, Actinolema, Eryngium; том 16, 1950), Monotropaceae, Menyanthaceae, Primulaceae (рід Androsace - спільно з Б.К. Шишкіним, том 18, 1952), Globulariaceae (том 23, 1958), Asteraceae (роди Echinops і Atractylodes, том 27, 1962). Детальніша інформація про вченого - у цьому відео.

4. Черепанов Сергій Кирилович (1921-1995) - російський ботанік, автор класичних довідників "Свод дополнений и изменений к "Флоре СССР"" (1973), "Сосудистые растения СССР" (1981) і "Сосудистые растения России и сопредельных государств (в пределах бывшего СССР)" (1995, вийшов російською та англійською мовами), які займають почесні місця у власних бібліотеках усіх вітчизняних ботаніків-таксономістів. Для "Флоры СССР" опрацював роди Crupina, Chartolepis, Acroptilon, Centaurea (частково, том 28, 1963), Youngia, Crepis, Lagoseris (том 29, 1964) родини Asteraceae.

5. Васильченко Іван Тихонович (1903-1995) - російський ботанік, фахівець з вивчення рослин-бур'янів. Інформацію про його науковий та життєвий шлях можна дізнатися, переглянувши це відео. Автор таких важливих праць: "Всходы деревьев и кустарников (определитель)" (1960), "Определитель всходов сорных растений" (1965), "Неотенические изменения у растений" (1965), "Определитель сорных растений районов орошаемого земледелия" (1975, спільно з О.О. Підотті). Для "Флоры СССР" підготував обробки родин Amaranthaceae (том 6, 1936), Cruciferae (частково, том 8, 1939), Fabaceae (роди Sophora, Psoralea, Oxytropis (спільно з Б.О. Федченком), Glycyrrhiza (спільно з Ю.С. Грігор'євим) та деякі інші (томи 11 за 1945 р. та 13 за 1948 р.), Lamiaceae (рід Hypogomphia, том 20, 1954), Scrophulariaceae (рід Rhinanthus, том 22, 1955), Bignoniaceae, Pedaliaceae (23, 1958), а також чимало родів Compositae, серед яких, наприклад, Parthenium, Heliopsis, Siegesbeckia, Eclipta, Rudbeckia, Helianthus, Coreopsis, Dahlia, Bidens, Galinsoga, Tagetes (том 25, 1959), Calendula (том 26, 1961), Arnoseris, Koelpinia, Hedypnois, Rhagadiolus, Lapsana, Aposeris, Zacintha (том 29, 1964).

6. Лінчевський Ігор Олександрович (1908-1997) - російський ботанік, знавець флори Середньої Азії. Детально займався систематикою родини Plumbaginaceae, описавши низку нових для науки видів та декілька родів. Опрацював для "Флоры СССР" рід Amygdalus родини Rosaceae (том 10, 1941, спільно з А.О. Федоровим), рід Cicer родини Fabaceae (том 13, 1948), родини Simarubaceae, Meliaceae, Anacardiaceae (том 14, 1949), рід Bupleurum родини Apiaceae (16, 1950), усі роди Plumbaginaceae (том 18, 1952), рід Mandragora родини Solanaceae (том 22, 1955), частину родів Rubiaceae та Valerianaceae (том 23, 1958), а також декілька родів Compositae, серед яких Xeranthemum, Carlina (том 27, 1962) та Tricholepis (том 28, 1963).

7. Цвєльов Микола Миколайович (1925-2015) - російський ботанік, знавець флори Східної Європи, випускник Харківського державного університету. Займався таксономією дуже багатьох груп судинних рослин, але, насамперед, відомий своїми вагомими працями, присвяченими систематиці родини Poaceae, зокрема монографіям "Злаки СССР" (1976) та "Система злаков (Poaceae) и их эволюция" (1987). У науковому доробку вченого також "Определитель сосудистых растений северо-запада России (Лениниградская, Псковская и Новгородская области)" (2000), активна участь у підготовці усіх томів багатотомних видань "Флора Европейской части СССР" та "Флора Восточной Европы" і першого тому "Конспекта флоры Восточной Европы" (2012). Опрацював для "Флоры СССР" родину Orobanchaceae (спільно з І.В. Новопокровським; том 23, 1958) і низку родів Asteraceae: Galatella та Linosyris (том 25, 1959), Leucanthemum, Leucanthemella, Pyrethrum, Tanacetum (том 26, 1961), Centaurea (частина, том 28, 1963), Scolymus, Cichorium та деякі інші (том 29, 1964).

8. Поляков Петро Петрович (1902-1974) - російський ботанік, спеціаліст з вивчення флори Казахстану. Відомий своїми працями щодо систематики роду Artemisia, опрацював для "Флоры СССР" саме цей рід разом з деякими близькими до нього (том 26, 1961).

9. Кірпічніков Моїсей Ілліч (1913-1995) - російський ботанік, фахівець з систематики родів Helichrysum та Gnaphalium s.l. Відомий також своєю активною участю у підготовці низки довідникових ботанічних видань, серед яких два томи "Атласа описательной морфологии цветковых растений" (1956, 1962), "Русско-латинский словарь для ботаников" (1977), "Справочное пособие по систематике высших растений. Вып. 1. Сокращения, условные обозначения, географические названия" (1954), "Справочное пособие по систематике высших растений. Вып. 2. Латинско-русский словарь для ботаников" (1957), "Справочное пособие по систематике высших растений. Вып. 3. Библиография, терминология, номенклатура" (1998). Опрацював для "Флоры СССР" такі роди Asteraceae: Helichrysum, Gnaphalium (том 25, 1959), Sonchus, Prenanthes, Lactuca, Scariola, Streptorhamphus, Mycelis, Cephalorrhynchus, Cicerbita (том 29, 1964).

10. Клоков Михайло Васильович (1896-1981) - видатний український ботанік, який, гадаю, не потребує особливого представлення. Профайл вченого - за цим посиланням. Опрацював для "Флоры СССР" роди Viola (частково - секція Melanium; том 15, 1949), Thymus (том 21, 1954), Asperula (частково, том 23, 1958), Centaurea (частково, том 28, 1963).

11. Федоров Андрій Олександрович (1908-1987) - російський ботанік, брат автора цього визначника. Монограф родин Primulaceae i Campanulaceae. Один із співавторів багатотомних видань "Flora Europaea" та "Флора Европейской части СССР". Опрацював для "Флоры СССР" рід Amygdalus (том 10, 1941, спільно з І.О. Лінчевським), родину Primulaceae (крім Androsace, том 18, 1952) та рід Anthemis (том 26, 1961). Детальніша інформація про вченого - у цьому відео.

12. Бочанцев Віктор Петрович (1910-1990) - російський ботанік, знавець флори Середньої Азії. Відомий своїми працями, які стосуються систематики родин Cruciferae i Chenopodiaceae. Один з авторів "Флоры Узбекистана". Для "Флоры СССР" опрацював декілька родів Compositae, серед яких Brachyactis, Erigeron, Baccharis (том 25, 1959), Ptarmica (том 26, 1961), Polytaxis (том 27, 1962).

13. Грубов Валерій Іванович (1917-2009) - російський ботанік, фахівець з вивчення флори Монголії. Монограф роду Rhamnus. Автор книг "Опыт ботанико-географического районирования Центральной Азии" (1959) і "Определитель сосудистых растений Монголии" (1982). Опрацював для "Флоры СССР" родини Rhamnaceae (том 14, 1949), Ebenaceae (том 18, 1952), Valerianaceae (зокрема рід Valeriana; том 23, 1958), а також рід Leontopodium у Compositae (том 25, 1959).

14. Ліпшиц Сергій Юлійович (1905-1983) - російський ботанік, видатний історіограф та бібліограф. Автор унікального довідникового видання "Русские ботаники: Биографо-библиографический словарь" (на жаль, вийшло друком лише чотири томи з десяти запланованих - А-Б, Б-Г, Г-И, К, а рукопис п'ятого тому Л-М доступний за цим посиланням), а також праць "Московское общество испытателей природы за 135 лет его существования" (1940), "Литературные источники по флоре СССР" (1975), "Род Saussurea DC. (Asteraceae)" (1979). Опрацював для "Флоры СССР" такі роди Compositae: Saussurea (том 27, 1962), Scorzonera та Epilasia (том 29, 1964).

Ну й трохи про автора цього визначника - Федоров Олександр Олександрович (1906-1982) - російський ботанік, фахівець у галузі морфології судинних рослин та ботанічного ресурсознавства. Співавтор п'ятитомного довідника "Атлас по описательной морфологии высших растений": "Лист" (1956), "Стебель и корень" (1962), "Цветок" (1975), "Плод" (1986), "Соцветие" (1979).