Експедиції-2018: квітень

Починаю короткий огляд ботанічних поїздок, здійснених цьогоріч. Планів щодо польових виїздів на 2018 р. нині дуже багато, з червня по вересень маю намір подорожувати значно інтенсивніше, ніж у минулі два роки. Але у квітні, з огляду на відносно піздню весну та різні інші причини, вдалося здійснити тільки чотири поїздки.

Відкриття польового сезону відбулося 5 квітня у Броварському районі Київської області, де було оглянуто природні ландшафти біля населених пунктів Заворичі, Мокрець та Бервиця. У Заворичах та біля Мокреця я був уже декілька разів, а ось околиці Бервиці відвідую уперше. Було обстежено заплаву річки Трубіж, прилеглі до неї ділянки суходільних піскуватих лук, а також соснові, березово-соснові і частково вільхові ліси лівого берега долини Трубежа (Старобасаньське лісництво). Видів у стані квітування було, як Ви, мабуть, зрозуміли, тоді дуже мало (подекуди у лісах ще лежав сніг), але декілька цікавих знахідок усе ж відбулося. В одному місці у яру між Мокрецем і Бервицею у вільхово-березовому лісі знайдено велику популяцію хвоща зимуючого (Equisetum hyemale L.) - малопоширеної у Лівобережному Лісостепу рослини. Поруч з нею - численну популяцію котрогось з видів грушанки (Pyrola sp.; точнішу видову приналежність за відсутності квіток встановити не вдалося) - теж рідкісної для лісостепової зони України рослини. У вільшняках невеликими групами росте щитниця картузійська (Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs), ваї якої на зиму не відмирають. По узліссях виявлені ліщина звичайна (Corylus avellana L.), верба козяча (Salix caprea L.), червець однорічний (Scleranthus annuus L.), перстач сивий (Potentilla incana G. Gaertn. & al.) тощо.

Квітує ліщина звичайна

Групи вай щитниці картузійської

Окрема вая щитниці картузійської

Розетки листків невідомого виду грушанки

Зарості хвоща зимуючого у вільхово-березовому лісі

Пагони хвоща зимуючого

Сніг на узліссі

Друга та третя поїздки відбулися 7 та 9 квітня в околицях села Дівички та між селами Дівички і Ковалин (Переяслав-Хмельницький район Київської області). Про Дівички я, здається, пишу вже у кожному повідомленні даної рубрики, тому дуже стисло. Основна мета цих двох експедицій - вивчення синузій ефемероїдів листяних та мішаних лісів на другій терасі р. Дніпра з метою підготовки відповідної наукової публікації. Так, поблизу Дівичок знайдені та описані синузії з домінуванням рястів проміжного (Corydalis intermedia (L.) Merat) і порожнистого (Corydalis cava (L.) Schweigg. & Koerte), а також анемони жовтецевої (Anemone ranunculoides L.). Між Дівичками та Ковалином знайдені численні популяції рястів проміжного, порожнистого і ущільненого (Corydalis solida (L.) Clairv.), а також пшінки весняної (Ficaria verna Huds.). Супутніми елементами цих синузій є медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), фіалка запашна (Viola odorata L.), зірочки жовті (Gagea lutea (L.) Ker Gawl.), кінський часник черешковий (Alliaria petiolata (M. Bieb.) Cavara & Grande), копитняк європейський (Asarum europaeum L.), осока Мікелі (Carex michelii Host). А у дубово-сосновому лісі знайдено ще одну невелику популяцію регіонально рідкісного виду - псефелюсу сумського (Psephellus sumensis (Kalen.) Wagenitz).

Ряст проміжний

Псефелюс сумський

Пшінка весняна

Вільха клейка посеред поля озимини між Дівичками та Ковалином

Ряст ущільнений

Цікавою була й четверта поїздка, що відбулася 14 квітня у Бориспільський район Київської області. Були обстежені дубово-соснові і осиково-дубові ліси у масиві між селами Артемівка, Андріївка та Кучаків (стара назва - Кірове), а також прилеглі до лісів ділянки у долині річки Стара Красилівка. На жаль, у самому даному масиві синузій ефемероїдів знайти не вдалося, з ранньоквітуючих видів у невеликій кількості тут ростуть лише вже згадані копитняк європейський та медунка темна. У деревостані, крім дуба звичайного (Quercus robur L.), знайдені осика (Populus tremula L.) та береза повисла (Betula pendula Roth), на окремих ділянках висаджено сосну звичайну (Pinus sylvestris L.), ялину звичайну (Picea abies (L.) Karst.; дає помітний підріст), клен несправжньоплатановий (Acer pseudoplatanus L.), робінію несправжньоакацієву (Robinia pseudacacia L.), птелею трилисту (Ptelea trifoliata L.). На узліссях нерідко трапляються верба козяча (Salix caprea L.) і в'яз гладкий (Ulmus laevis Pall.). На порушених ділянках біля полів знаходив талабан польовий (Thlaspi arvense L.), молочай сонячний (Euphorbia helioscopia L.), вероніку витончену (Veronica polita Fr.), а у заплаві Старої Красилівки - вербу попелясту (Salix cinerea L.) та мати-й-мачуху звичайну (Tussilago farfara L.).

Річка Стара Красилівка у селі Артемівка

Загальний вигляд лісового масиву

Верба козяча на узліссі

Медунка темна

Копитняк європейський

"Черв'ячки" з опалих суцвіть осики

Талабан польовий

Річка Стара Красилівка у селі Кучаків

Ну, й на додачу - трохи зоологічного матеріалу з цих поїздок:

Щербатка с-біле (Polygonia c-album) на узліссі ліщинника за Дівичками

Сонцевики чорно-руді (Nymphalis xanthomelas) на пеньку за Дівичками

Сонцевик чорно-рудий на узліссі біля Дівичок

Довгохвоста синиця (Aegithalos caudatus) по краях вільшняка за Дівичками

Білий лелека (Ciconia ciconia) - мешканець села Артемівка

Майки (Meloe sp.) на полі біля Андріївки

Дивіться також попередні повідомлення цієї рубрики:
Експедиції-2017: березень
Експедиції-2017: квітень
Експедиції-2017: травень
Експедиції-2016: Дівички (17-18 квітня)
Експедиції-2016: Київ, ДВРЗ - Биківня (22 квітня)
Експедиції-2016: Київ, парк Дружби Народів (28 квітня)
Експедиції-2016: Корчі - Мотовилівка (29 квітня)
Експедиції-2016: Дівички - Ковалин (30 квітня, 2-3 травня)
Експедиції-2016: Гречаники - Веселе - Дівички (6 травня)
Експедиції-2016: Панфили - Яготин (7 травня)
Експедиції-2016: Русанів (13 травня)
Експедиції-2016: Вербки (27 травня)
Експедиції-2016: Маховик - Попівка (28 травня)
Експедиції-2016: Слободо-Петрівка (5 червня)

Олександр Гроссгейм: До 130-річчя з дня народження

Нещодавно виповнилося 130 років з дня народження видатного ботаніка Олександра Гроссгейма (1888–1948), одного з найвідоміших дослідників рослинного покриву Кавказу у ХХ столітті.

Фото з книги О.А. Гроссгейма "Растительные богатства Кавказа" (1952))

Олександр Альфонсович Гроссгейм народився 6 березня 1888 р. у селищі Лихівка П'ятихатського району Дніпропетровської області (тоді – Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії). Навчався у Катеринославському реальному училищі, яке закінчив у 1905 р., одним з його викладачів був відомий ботанік Іван Якович Акінфієв. У 1907 р. вступив до Харківського університету, а у 1911 р. перевівся на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету (закінчив у 1912 р.). Здійснивши ще під час навчання у Харківському університеті (1910 р.) експедицію в Єреванську губернію, Олександр Альфонсович захопився вивченням флори Кавказу, що й визначило його подальшу долю. Він вніс значний внесок у пізнання флори Закавказзя, особливо його південно-східної частини (Талиш, Нахічеванська АРСР, Карабах). Трудову діяльність О.А. Гроссгейм розпочав у Тіфліському ботанічному саду (1913 р. – практикант, 1914–1926 рр. – ботанік-флорист), після чого тривалий час працював в Азербайджані (1927–1930 – ботанік Наркомзему з вивчення пасовищ Азербайджанської РСР, 1931–1932 рр. – завідувач сектору з перегляду флори на каучуконосність Азербайджанського науково-дослідного інституту, 1932–1936 рр. – завідувач сектору ботаніки Азербайджанського відділення Закавказького філіалу АН СРСР, 1936–1945 рр. – директор Ботанічного інституту Азербайджанського філіалу АН СРСР). Після Великої вітчизняної війни переїхав до Ленінграду і останні роки життя працював у Ленінградському державному університеті. Доктор біологічних наук (з 1935 р., ступінь присуджено за сукупністю праць), член-кореспондент АН СРСР з 1939 р., а з 1946 р. – академік АН СРСР. Лауреат премії ім. В.Л. Комарова та Сталінської премії ІІ ступеня, нагороджений малою золотою медаллю Російського географічного товариства.

Олександр Гроссгейм – відомий вчений у галузі систематики судинних рослин, філогенії та ботанічної географії, автор двох видань багатотомної праці "Флора Кавказа" (перше видання – 1928–1934 рр. – чотири томи; друге видання лишилося незавершеним – 1939–1967 рр. – з запланованих десяти томів вийшло сім, причому чотири – вже після смерті вченого), таксономічних обробок родів Gagea Salisb., Scilla L., Medicago L., Trigonella L. та Onobrychis Adans. для "Флоры СССР". Його перу належать такі фундаментальні монографії, як "Флора Талыша" (1926), "Анализ флоры Кавказа" (1936), "Растительные ресурсы Кавказа" (1946), "Растительный покров Кавказа" (1948), а також "Определитель растений Кавказа" (1949) та цікава науково-популярна книга "В горах Талыша" (1948). Втім, Олександр Альфонсович має також декілька праць, присвячених флорі тодішньої Катеринославської губернії, заснованих на його особистих матеріалах, зібраних під час польових експедицій у 1903–1910 рр. (як самостійних, так і разом зі своїм  вчителем І.Я. Акінфієвим).

Гербарні колекції, зібрані О.А. Гроссгеймом у численних експедиціях, зберігаються переважно у гербаріях TBI, TB, BAK, ERE, LE, LECB та MW, а також в іменній колекції вченого у Дніпропетровському національному університеті (DSU, 5600 аркушів), а окремі дублети та ексикати флори Кавказу - у багатьох інших світових гербаріях (A, B, BM, E, G, GH, K, LAU, MO, P, S, Z).

Основна література про Олександра Гроссгейма:

• Сосновский Д.И. Академик А.А. Гроссгейм. К 60-летию со дня рождения // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 379–383.
• Лавренко Е.М. Памяти акад. А.А. Гроссгейма // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 326–335.
• Гейдеман Т.С. Светлой памяти акад. А.А. Гроссгейма // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 336–337.
• Ильинская И.А., Кирпичников М.Э. Воспоминания об А.А. Гроссгейме // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 337–339.
• [Гроссгейм А.А.] В кн.: Липшиц С.Ю. Русские ботаники (Ботаники России - СССР). Биографо-библиографический словарь. Том 3. – М., 1950. – С. 59–67 [Зведений список наукових праць вченого можна знайти саме у цій книзі]
• Александр Альфонсович Гроссгейм. 1888–1948. – Москва–Ленинград: АН СССР, 1953. – 131 с.
  
• Колаковский А.А. К 100-летию со дня рождения. Александр Альфонсович Гроссгейм (1888-1948) // Ботанический журнал. – 1989. – Т. 74, № 1. – С. 124–127.

Праці Олександра Гроссгейма, які стосуються флори та рослинності України:

• Гроссгейм А.А., Акинфиев И.Я. Дикая растительность Славяносербского уезда // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1907. – Т. 40, вып. 2. – С. 136–151.
• Акинфиев И., Гроссгейм А. Природа Александровских степей ранней весной. В кн.: Адрес-календарь г. Александровска и уезда на 1907 год. – Александровск, 1907. – С. 1-21.
• Гроссгейм А.А. Заметка о более редких и новых для флоры окрестностей г. Екатеринослава видах // Протоколы Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1913. – Т. 2. – С. 11–18.
• Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. О видовой самостоятельности Sedum pallidum M. B. // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 33. – С. 9–15.
• Гроссгейм А. Об охране природы в Екатеринославской губ. // Бюллетени Харьковского общества любителей природы. – 1914. – № 4. – С. 22–30. – 1915. – № 5. – С. 30–39.
• Гроссгейм А.А. Интересный случай уродливости у Sedum glaucum W. K. // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1915. – Вып. 37. – С. 80–83.
• Гроссгейм А.А. К систематике крымско-кавказских Crassulaceae. Таблица для определения родов Umbilicus и Sedum по "чешуйкам" // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1917. – Вып. 42–43. – С. 125–135.
• Гроссгейм А.А. Флора Екатеринославской губ. І. Высшие споровые - голосемянные - однодольные. – Юрьев, 1917. – 272 с. [Рукопис, вийшов друком ніби-то єдиний сигнальний примірник]
• Гроссгейм А.А. Вторая заметка о более редких и новых видах Екатеринославской флоры // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1918. – Т. 49. – С. 1–13.
• Гроссгейм А.А. Обзор крымско-кавказских представителей рода Medicago // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада. – 1919. – Вып. 1. – С. 1–56.
• Гроссгейм А.А. Эспарцеты Кавказа // Записки научно-прикладного отдела Тифлисского ботанического сада. – 1926. – Вып. 5. – С. 149–168. – 1929. – Вып. 6. – С. 113–151.
• Гроссгейм А.А. Гусиный лук – Gagea Salisb. Пролеска – Scilla L. В кн.: Флора СССР. Том 4. – Л., 1935. – С. 61–112, 369–379, 734–738, 740–743.
• Гроссгейм А.А. Пажитник – Trigonella L. Люцерна – Medicago L. В кн.: Флора СССР. Том 11. - М.–Л., 1941. – С. 102–176, 391.
• Гончаров Н.Ф., Попов М.Г., Борисова А.Г., Васильченко И.Т., Горшкова С.Г., Гроссгейм А.А. Астрагал – Astragalus L. В кн.: Флора СССР. Том 12. – М.–Л., 1945. – 918 с.
• Гроссгейм А.А. Некоторые данные о растительности ныне затопленных песчаных островов Днепра близ Днепропетровска // Научные записки Днепропетровского государственного университета. – 1948. – Т. 32. – С. 3–22.
• Гроссгейм А.А. Обзор лютиков ряда Illyrici m. // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 305–314.
• Гроссгейм А.А. Эспарцет – Onobrychis Adans. В кн.: Флора СССР. Том 13. – М.–Л., 1948. – С. 319–367, 553–554. 
• Гроссгейм А.А. Семейство Gentianaceae [кроме рода Lomatogonium]. В кн.: Флора СССР. Том 18. – М.–Л., 1952. – С. 525–620, 622–640, 750–751.

Для завантаження доступні також такі праці О.А. Гроссгейма:

• Гроссгейм А.А. Материалы для флоры Эриванской губернии // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1912. – Т. 45. – С. 178–251.
• Гроссгейм А.А. Ботаническая экскурсия в Эриванскую губернию в августе 1911 года // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1913. – Т. 46. – С. 17–40.
• Гроссгейм А.А. Некоторые данные о засоренности крестьянских пшеничных посевов Гокчинского плато (Ново-Баязетского уезда, Эриванской губерн.) // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 16 (приложение). – С. 1–81.
• Гроссгейм А. [Реферат: Пачоский И. Описание растительности Херсонской губернии. I. Леса] // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1916. – Т. 9, № 10. – С. 583–589.
• Гроссгейм А. [Реферат: Медведев Я. Растительность Кавказа] // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1917. – Т. 10, № 1. – С. 193–199.
• Гроссгейм А. Заметка о двух Primulaceae талышинской флоры // Известия Кавказского музея. – 1918. – Вып. 11. – С. 303–309.
  
• Гроссгейм А.А. Новые данные к флоре Талыша и других областей Кавказа // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1920. – Сер. 2, вып. 1. – С. 1–48.
• [Сообщение] Гроссгейм А.А. Геоботанический очерк Талыша // Журнал Русского ботанического общества. – 1922. – Т. 7. – С. 324–325.
• [Сообщение] Гроссгейм А.А. Анализ флоры Талыша // Журнал Русского ботанического общества. – 1922. – Т. 7. – С. 326–327.
• Гроссгейм А.А. Новые кавказские злаки // Ботанические материалы Гербария Главного ботанического сада РСФСР. – 1923. – Т. 4, вып. 3. – С. 17–21.
• Гроссгейм А.А. Новая раса дикой горной ржи Secale Vavilovi m. из Закавказья // Труды Бюро по прикладной ботанике. – 1923. – Т. 13, вып. 2. – С. 461–482.
• Гроссгейм А.А. [Автореферат: Новые данные для флоры Талыша и других областей Кавказа] // Ботаническое обозрение. Реферирующий орган Главного Ботанического сада в Петрограде. – 1923. – Т. 1 (1919–1920 г.), № 3. – С. 75–77.
• Гроссгейм А.А. [Автореферат: Несколько новых видов для Закавказья] // Ботаническое обозрение. Реферирующий орган Главного Ботанического сада в Петрограде. – 1923. – Т. 1 (1919–1920 г.), № 3. – С. 77–78.
• Сосновский Д.И., Гроссгейм А.А. [Автореферат: Определитель растений окрестностей Тифлиса] // Ботаническое обозрение. Реферирующий орган Главного Ботанического сада в Петрограде. – 1923. – Т. 1 (1919–1920 г.), № 3. – С. 93–94.
  
• Гроссгейм А.А. Опыт деления южного Закавказья на флористические провинции // Журнал Русского ботанического общества. – 1924. – Т. 9. – С. 83–100.
• Grossheim A., Schischkin B. Schedae ad Herbarium "Plantae orientalis exsiccatae". Fasc. I-VIII. № 1-200. – Тифлис, 1924. – 52 с. – Fasc. IX-XVI. № 201-400. – Тифлис, 1928. – 52 с.
• Гроссгейм А.А. Материалы к познанию растительных формаций северо-западной Персии // Журнал Русского ботанического общества. – 1925. – Т. 10, № 3–4. – С. 251–278.
• Гроссгейм А., Сосновский Д., Шишкин Б. Флора Тифлиса. Часть 1 // Труды Музея Грузии. – 1925. – № 3. – С. 1–211. 
• Гроссгейм А.А. Типы растительности северной части Нагорного Дагестана. – Тифлис, 1925. – 68 с. 
• Гроссгейм А.А. Новые данные к познанию кавказских люцерн // Записки научно-прикладных отделов Тифлисского ботанического сада. – 1925. – Вып. 4. – С. 143–148.
• Гроссгейм А.А. Материалы к характеристике растительных формаций северо-западной Персии. В кн.: Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Москве в январе 1926 года. – М., 1926. – С. 73–74.
• Гроссгейм А.А. Флора Талыша. – Тифлис, 1926. – 273 с.
• Grossheim A.A. Vegetation und Flora des Talysch-Gebietes // Beihefte zum Botanischen Centralblatt. Abteilung 2: Systematik, Pflanzengeographie, angewandte Botanik etc. – 1926. – Bd. 43. – S. 1–33.
  
• Гроссгейм А.А. Западноевропейские флористы о флоре СССР (Обзор) // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 1–2. – С. 233–239. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Kozlowska A. La variabilite de Festuca ovina L. en rapport avec la succession des associations steppiques du plateau de la Petite Pologne] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 375–377. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Podpera J. Die ostrussischen Laubmischwalder] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 377–378. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Warburg O., Erg A. Pisum fulvum Sibth. et Sm. v. nova amphicarpum] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 378–379. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Стефанов Б. Монография на род Colchicum L.] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 379–380. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Wulff E. Entwicklungsgeschichte der Flora der Krim] // Журнал Русского ботанического общества. – 1926. – Т. 11, № 3–4. – С. 380–381.
•  Grossheim A.A. Iter Persicum primum // Beihefte zum Botanischen Centralblatt. Abteilung 2: Systematik, Pflanzengeographie, angewandte Botanik etc. – 1927. – Bd. 44. – S. 199–248. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Hard av Segerstad F. Sydsvenska Florans vaxtgeogradiska Huvudgruppe] // Журнал Русского ботанического общества. – 1927. – Т. 12, № 1–2. – С. 228–231. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Stojanoff N. On the origin of the xerothermic plant element in Bulgaria] // Журнал Русского ботанического общества. – 1927. – Т. 12, № 1–2. – С. 232–233.
• Гроссгейм А.А. Некоторые новые для Кавказа виды цветковых растений // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1927. – Новая серия. Вып. 3–4. – С. 15–24.
• Гроссгейм А.А. Пролески Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1927. – Новая серия. Вып. 3–4. – С. 179–202.
• Гроссгейм А.А. Некоторые данные маршрутного исследования бородачевой и ковыльной степи в Центральном Закавказье // Журнал Русского ботанического общества. – 1928. – Т. 13, № 3–4. – С. 271–310.
• Гроссгейм А.А. Краткий очерк растительного покрова С.С.Р. Армении // Комиссия районирования при Государственной плановой комиссии С.С.Р. Армении. Материалы по районированию. – Тифлис–Эривань, 1928. – Вып. 2. – С. 1–38.
• Гроссгейм А.А. Флора Кавказа. Первое издание. Том 1. – Эривань–Тифлис, 1928. – 296 с. – Том 2. – Эривань–Тифлис, 1930. – 438 с. – Том 3. – Тифлис–Эривань, 1932. – 405 с. – Том 4. – Баку, 1934. – 344 с.
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Попов М.Г. Основные черты истории развития флоры Средней Азии] // Журнал Русского ботанического общества. – 1928. – Т. 12, № 3. – С. 357–359.
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Eig A. On the vegetation of Palestine] // Журнал Русского ботанического общества. – 1928. – Т. 12, № 4. – С. 417–420.
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Gaussen H. Vegetation de la moitie orientale des Pyrenees] // Журнал Русского ботанического общества. – 1929. – Т. 14, № 1. – С. 111–113.
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Kozlowska A. Etudes phyto-sociologiques sur la vegetation des roches du plateau de la Petite-Pologne] // Журнал Русского ботанического общества. – 1929. – Т. 14, № 1. – С. 114–115.
• Гроссгейм А.А., Сосновский Д.И., Троицкий Н.А. [Реферат: Михеев А.А. Опыты и наблюдения на Мугани в 1922–23 и 24 г. Флора Апшеронского полуострова. Флора Азербайджана] // Журнал Русского ботанического общества. – 1929. – Т. 14, № 2. – С. 202–204.
  
• Гроссгейм А.А. Новые и критические формы кавказских растений // Журнал Русского ботанического общества. – 1930('1929'). – Т. 14, № 3. – С. 297–315.
• Гроссгейм А.А. Новые виды растений из Азербайджана // Труды Ботанического института Азербайджанского филиала АН СССР. – 1936. – Т. 2. – С. 245–261.
• Гроссгейм А.А. Анализ флоры Кавказа. – Баку, 1936. – 259 с.
• Гроссгейм А.А. Флора Кавказа. Второе издание. Том 1. – Баку, 1939. – 402 с. – Том 2. – Баку, 1940. – 284 с. – Том 3. – Баку, 1945. – 321 с. – Том 4. – М.–Л., 1950. – 311 с. – Том 5. – М.–Л., 1952. – 453 с. – Том 6. – М.–Л., 1962. – 256 с. – Том 7. – Л., 1967. – 549 с.
• Гроссгейм А.А. Заметки о кавказских астрагалах // Заметки по систематике и географии растений Тбилисского ботанического института. – 1940. – Вып. 9. – С. 13–19
• Гроссгейм А.А. Что такое Dionysia sp. indet. Boiss. et Kusn. с Кавказа? // Заметки по систематике и географии растений Тбилисского ботанического института. – 1940. – Вып. 11. – С. 3–5.
• Гроссгейм А.А. Лотос в СССР // Ботанические материалы Гербария Ботанического института имени В.Л. Комарова АН СССР. – 1940. – Т. 8, вып. 8. – С. 130–136.
• Гроссгейм А.А. Новый вид молочая с Кавказа // Ботанический журнал СССР. – 1940. – Т. 25, № 4–5. – С. 330–331.
• Гроссгейм А.А. Новый вид тополя с Кавказа – Populus Sosnowskyi sp. n. // Заметки по систематике и географии растений Тбилисского ботанического института. – 1941. – Вып. 10. – С. 1–4.
• Гроссгейм А.А. Институт ботаники АзФАН // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1943. – № 6. – С. 71–84.
• Гроссгейм А.А. В.Л. Комаров – крупнейший ботаник Советского Союза // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1944. – № 10. – С. 19–21.
• Гроссгейм А.А. Новые виды цветковых растений из Закавказья // Известия Азербайджанского филиала АН СССР. – 1944. – № 10. – С. 30–47.
• Гроссгейм А.А. Новый пирамидальный тополь. Populus Schischkini sp. nova // Ботанический журнал СССР. – 1944. – Т. 29, № 4. – С. 124–125. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Заметки по систематике и географии растений. Вып. 12] // Ботанический журнал. – 1946. – Т. 31, № 2. – С. 49–50. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Сосновский Д.. Оригиналы и аутентики представителей флоры Кавказа. I. Аутентики Музея Грузии. Род Quercus] // Ботанический журнал. – 1946. – Т. 31, № 2. – С. 50–52. 
• Гроссгейм А.А. Ксероморфогенез и некоторые вопросы истории флоры (тезисы доклада) // Ботанический журнал. – 1947. – Т. 32, № 1. – С. 43–44.
• Гроссгейм А.А. Два новых астрагала из Закавказья // Ботанические материалы Гербария Ботанического института имени В.Л. Комарова АН СССР. – 1947. – Т. 10. – С. 100.
• Гроссгейм А.А. Высокогорные кавказские представители рода Podospermum D. C. // Заметки по систематике и географии растений Института ботаники АН Грузинской ССР. – 1947. – № 13. – С. 65–68.
  
• Гроссгейм А.А. Растительный покров Кавказа. – М., 1948. – 267 с.
• Гроссгейм А.А. В горах Талыша. Рассказ об одной экспедиции. – М., 1948. – 122 с. Переиздана в 1960 г. – М., 1960. – 120 с.
• Гроссгейм А.А. Проблема филогении растений на предстоящем четвертом Всесоюзном ботаническом съезде // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 1. – С. 144–145. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: Harold N. Moldenke. A preliminary classification on the plant kingdom to families] // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 3. – С. 384–386. 
• Гроссгейм А.А. К вопросу о графическом изображении характера эволюции на филогенетических схемах // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 4. – С. 407–415. 
• Гроссгейм А.А. О новом геоботаническом районировании Кавказа // Ботанический журнал. – 1948. – Т. 33, № 6. – С. 619–621.
• Гроссгейм А.А. Новый вид Argyrolobium из Закавказья // Заметки по систематике и географии растений Института ботаники АН Грузинской ССР. – 1948. – № 14. – С. 1–3.
• Гроссгейм А.А. Новые данные о кавказских Caryophyllaceae // Ботанические материалы Гербария Ботанического института имени В.Л. Комарова АН СССР. – 1949. – Т. 11. – С. 82–86.
• Гроссгейм А.А. Определитель растений Кавказа. – М., 1949. – 748 с. 
• Гроссгейм А.А. [Реферат: А.Л. Тахтаджян. Морфологическая эволюция покрытосеменных] // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 2. – С. 211. 
• Гроссгейм А.А. Основные задачи ботанической науки в свете мичуринского учения // Ботанический журнал. – 1949. – Т. 34, № 3. – С. 233–244.
• Гроссгейм А.А. Растительные богатства Кавказа. – М., 1952. – 632 с.
• Гроссгейм А.А., Сахокия М.Ф. Обзор новейших систем цветковых растений. – Тбилиси, 1966. – 198 с.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 6

Черговий випуск даної рубрики пропонує Вам знову низку цікавих та важливих ботанічних праць, що можуть знадобитися усім тих, хто займається вивченням флори та рослинності нашої країни.

Серед пропонованої підбірки важливе місце, безумовно, займає робота видатного вітчизняного ботаніка Панаса Семеновича Роговича (1813-1878) під назвою "Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской". Як правило, вона цитується як книга, опублікована автором у 1869 р., однак насправді вона виходила друком окремими частинами у складі журналу "Университетские Известия" (друкованого органу Імператорського Київського університету ім. Святого Володимира, у якому й працював автор), і лише дещо згодом була видана окремою єдиною працею. На жаль, якість сканів цієї праці, з'єднаної в один PDF файл, не є дуже високою, але текст можна читати і це є найважливішим. У даному повідомленні оприлюднена ще одна цікава праця вченого, яка стосується етноботаніки - "Опыт словаря народных названий растений Юго-Западной России, с некоторыми поверьями и рассказами о них" (1874), а також стаття Ф.К. Волкова, яка є своєрідним доповненням до неї.

Цікавими, але дещо підзабутими нині, є праці видатного ботаніка Рудольфа Ернестовича Траутфеттера (1809-1889), який у середині ХІХ ст. був професором Київського університету ім. Святого Володимира та віце-президентом комісії з опису губерній Київського учбового округу. Його перу належить чимало оригінальних та цінних праць (як російсько-, так і німецькомовних), у тому числі пропоновані тут "Обозрение естественных семейств, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа" (1853; у цій статті автор встановлює навіть декілька нових для науки родин - Tribulaceae Trautv., Potentillaceae Trautv., Harmalaceae Trautv.) та "О растительно-географических округах Европейской России" (1851; дуже своєрідне ботаніко-географічне районування!), а також статті, що стосуються відомостей щодо поширення у Київській губернії видів родин Urticaceae, Cuscutaceae, Polygonaceae, Cyperaceae та видів роду Senecio L. (родина Asteraceae).

Сподіваюся, кожен з моїх постійних читачів знайде щось цікаве у пропонованому тут переліку публікацій. Як завжди, прошу використовувати дані файли виключно у науково-освітніх цілях.

Попередні випуски рубрики:

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 1

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 2
Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 3
Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 4

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 5

Інші вже опубліковані у блозі матеріали:

Видатні дослідники флори та рослинності України:

• Дарина Доброчаєва
• Михайло Клоков
• Михайло Котов (до вже опублікованих додано праці "Рідкісні та ендемічні рослини флори України і необхідність їх охорони" і "Высокогорная растительность северного склона хребта Терскей Алатау в Центральном Тянь-Шане" 1979 р.)
• Віталій Вершковський
• Борис Заверуха (додано такі праці: "Теоретичні основи вивчення раритетного флорофонду заповідних територій" (1995), "Биоквантированность и разнообразие раритетного флорофонда Украины" (1996) і "Теоретичні аспекти флоросозології – нового перспективного напрямку охорони та збереження фіторізноманіття" (1997), а також книгу "Охраняемые растения Украины", видану у 1983 р.)
• Олександр Фомін

Бібліографії періодичних видань:

• Український ботанічний журнал: частина І і частина ІІ
• Записки Киевского общества естествоиспытателей
• Вісник Київського ботанічного саду 
• Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета  
• Русский ботанический журнал
  
• Ботанический журнал, издаваемый отделением ботаники Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей
• Журнал Русского ботанического общества

А також:

Альгологічна бібліотека: Випуск 1

Альгологічна бібліотека: Випуск 2

Перелік робіт:

1. Артемчук І.В. До походження піскових видів Tragopogon L. Європейської частини СРСР // Наукові записки біологічного факультету Чернівецького державного університету. – 1948. – Т. 1. – С. 85–91.
2. Артемчук И.В. Основные типы лугов долины р. Прут в границах западных областей Украинской ССР. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 365–368.
3. Березовская Р.А. Галофильная растительность в Черновицкой области. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 374–376.
4. Верниченко Ю.В. Особенности суточной ритмики цветения душистого колоска (Anthoxanthum odoratum L.) в условиях Харьковской области // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 54–56.
5. Вовк А.Г., Черная Г.А. Особенности анатомического строения листовых пластинок овсецов (Helictotrichon Bess.) украинской флоры // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 38–40.
6. Волков Ф.К. Список растений с народными названиями и этнографическими примечаниями, представленных в Юго-Западный отдел Императорского Русского географического общества М.Ф. Семиренком и определенных в ботаническом отношении профес. А.С. Роговичем // Записки Юго-Западного отдела Императорского Русского географического общества. – 1874. – Т. 1. – С. 165–178.
7. Горелова Л.Н. О некоторых редких и реликтовых растениях Харьковской области // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 56–58.
8. Горелова Л.Н. Флора и растительность в районе среднего течения р. Сев. Донец // Вестник Харьковского университета. – 1987. – № 308. Биология. Флора и растительность среднего течения р. Северский Донец и вопросы ее охраны. – С. 8–16. [Оригінал скану взято з бібліотеки «Життя на крейді»]
9. Горохова З.Н. Основные сорные растения горных районов Черновицкой области и меры борьбы с ними. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 381–384.
10. Горохова З.Н., Остапенко Б.Ф. Основные типы лесов Прут-Днестровского междуречья Черновицкой области. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 368–371.
11. Горохова З.Н., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Тисс (Taxus baccata L.) в лесах Черновицкой области. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 371–374.
12. Ермоленко Е.Д. О сроках и суточных ритмах цветения овсяницы луговой (Festuca pratensis Huds.) и овсяницы восточной (Festuca orientalis Kern.) // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 51–54.
13. Зосимович В.П. Жизненные формы, полиплоидия и эволюция видов семейств центросеменных. В кн.: Цитология и генетика: Республиканский межведомственный сборник. – К., 1965. – С. 5–38.
14. Іщук Л.П., Смоляр Н.О. Стан галерейних вербово-тополевих лісів у пониззі річки Ворскли. У зб.: Тернопільські біологічні читання – Ternopil Bioscience – 2017. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 20-річчю заснування наукового фахового видання України «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Біологія». Ред. кол.: М.М. Барна (відп. ред.) та ін. – Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2017. – С. 57–61.
15. Калениченко М.Г. Об украинских видах тонконога (Koeleria Pers.) подсекции Splendentes Domin // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 41–44.
16. Лавренко Е.М. О развитии некоторых ценотических типов флоры Древнего Средиземья в связи с альпийским орогенезом // Труды Ташкентского государственного университета им. В.И. Ленина. – 1961. – Вып. 187. – С. 17–27 [Оригінал скану взято з бібліотеки «Життя на крейді»].
17. Лавренко Е.М., Свешникова В.М. О синтетическом изучении жизненных форм на примере степных дерновинных злаков (Предварительное сообщение) // Журнал общей биологии. – 1965. – Т. 26, № 3. – С. 261–275.
18. Линдеманн Э. Список употребительнейших растений Херсонской флоры // Записки Новороссийского общества естествоиспытателей. – 1872. – Т. 1, приложение 2. – С. 1–39.
19. Мережковский К.С. Список лишайников Крыма // Труды Ботанического музея Российской Академии наук. – 1920. – Вып. 18. – С. 143–180.
20. Оксіюк П. До історії флори крейдяних відслонень УРСР (Цито-географічне дослідження) // Доповіді АН УРСР. – 1940. – № 8–9. – С. 77–81 [Оригінал скану взято з бібліотеки «Життя на крейді»]
21. Погребняк А.И. К вопросу о влиянии использования лугов на динамику их растительного покрова. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 384–386.
22. Попов М.А. Прозекторы и их помощники при кафедре нормальной анатомии в Императорском Харьковском университете со времени основания последнего и до настоящего времени (Материалы для истории Харьковского университета и в особенности для «Истории кафедры нормальной анатомии») // Записки Императорского Харьковского университета. – 1901. – Кн. 2. – С. 1–135 [праця містить важливі біографічні відомості щодо проф. В.М. Черняєва].
23. Пояркова Е.Н. Морфологическая характеристика степных популяций пырея ползучего (Elytrigia repens Desv.) на Украине // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 48–51.
24. Прокудин Ю.Н., Зубашенко А.В. Анатомические и антэкологические особенности двух видов щучки (Deschampsia Beauv.) флоры Украины // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 31–38.
25. Рогович А.С. Обозрение семенных и высших споровых растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской // Университетские Известия. – 1868. – № 4. – С. 1–16. – № 5. – С. 17–48. – № 6. – С. 49–80. – № 7. – С. 81–104. – № 8. – С. 105–128. – № 11. – С. 129–144. – 1869. – № 2. – С. 145–176. – № 3. – С. 177–200. – № 4. – С. 201–224. – № 5. –С. 226–248. – № 6. – С. 249–272. – № 7. – С. 273–308 [На жаль, електронна версія скану, взята з HathiTrust Digital Library, має не дуже гарну якість].
26. Рогович А.С. Опыт словаря народных названий растений Юго-Западной России с некоторыми поверьями и рассказами о них // Записки Юго-Западного отдела Императорского Русского географического общества. – 1874. – Т. 1. – С. 109–164.
27. Талиев В.И. О растительности крымской яйлы. К зоогеографии Крыма // Труды Общества испытателей природы при Императорском Харьковском университете. – 1909. – Т. 42. – С. 109–209.
28. Тверетинова В.В. Некоторые итоги комплексного изучения внутривидовой изменчивости овсяницы красной (Festuca rubra L. s.l.) флоры Украины // Вестник Харьковского университета. – 1975. – № 123. Биология. Вып. 7. – С. 44–48.
29. Траутфеттер Р. О растительно-географических округах Европейской России. В кн.: Труды коммисии Высочайше учрежденной при Императорском университете Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа: Подольской, Волынской, Киевской, Черниговской и Полтавской. Естественная история губерний Киевского учебного округа. Ботаника. Часть географическая. – К., 1851. – С. 1–20.
30. Траутфеттер Р. Обозрение естественных семейств, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа. В кн.: Труды коммисии Высочайше учрежденной при Императорском университете Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа: Подольской, Волынской, Киевской, Черниговской и Полтавской. Естественная история губерний Киевского учебного округа. Ботаника. Часть систематическая. – К., 1853. – С. 1–37.
31. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Основные черты древесно-кустарниковой растительности долины реки Днестр в пределах Станиславской и Черновицкой областей. В кн.: Черновицкий государственный университет. Научный ежегодник за 1958 год. – Черновцы, 1960. – С. 376–379.
32. Шеляг-Сосонко Ю.Р. Лучна рослинність долини верхнього Дністра. У зб.: Питання фізіології, фітоембріології та флори України. – К.: Наук. думка, 1963. – С. 153–179.
33. Шкорбатов Л.А. Памяти проф. В.М. Арнольди // Наукові записки по біології. – Дніпропетровськ, 1927. – С. 1–6.
34. Coldea G., Plămadă E. Contribuţii la studiul clasei Scheuchzerio-Caricetea fuscae Nordh. 36 din România // Hidrobiologia. – 1970. – T. 11. – P. 105–116.
35. Coldea G. Contribuţii la studiul clasei Scheuchzerio-Caricetea fuscae Nordh. 36 din România (II) // Hidrobiologia. – 1973. – T. 14. – P. 161–175.
36. Coldea G., Plămadă E., Bartók E. Contribuţii la studiul clasei Scheuchzerio-Caricetea fuscae Nordh. 36 din România (IV) // Contribuţii Botanicae. – 1977. – P. 69–78.
37. Hitchcock A.S., Green M.L. Standart-species of Linnean genera of Phanerogamae (1753–54). In: International Botanical Congress. Cambridge (England), 1930. Nomenclature. Proposals by British botanists. – London, 1929. – P. 111–199.
38. Lunell J. The genus Alisma in North Dakota // The Botanical Gazette. – 1907. – Vol. 43. – P. 209–213 [Оригінал скану взято з BHL].
39. Macko S. Roślinnośc okolić Łucka // Zіemia. – 1937. – R. 27, № 11–12. – S. 235–240.
40. Mosyakin S.L. Preliminary synopsis of the genus Echinochloa Beauv. (Poaceae: Paniceae) in the former USSR. В сб.: Ботаника и микология на пути в третье тысячелетие. Международный сборник научных работ, посвященный 70-летию со дня рождения академика К.М. Сытника. – К., 1996. – С. 217–225.
41. Nicolson D.H. A brief review of classifications in the Araceae // Baileya. – 1960. – Vol. 8. – P. 62–67.
42. Novotny I. The Ceratodon moss genus in the Czech Republic and Slovakia. In: Enviromental Changes and Biological Assesment IV (Ostrava, 10–11.IV.2008). Scripta Facultatis Rerum Naturalium Universitatis Ostraviensis, 186. – 2008. –  P. 154–162 [Оригінал скану взято з ResearchGate автора].
43. Schleiden M.J. Prodromus monographiae Lemnacearum oder conscpectus generum atque specierum // Linnaea. – 1839. – T. 13. – S. 385–392.
44. Schleiden M.J. Prodromus monographiae Lemnacearum oder conscpectus generum atque specierum. In: Beiträge zur Botanik. T. 1. – Leipzig, 1844. – S. 229–235.
45. Simonkai L. Revisio nomenclaturae Nymphacearum, in Hungaria spontanearum // Magyar Botanikai Lapok. – 1908. – T. 7. – S. 129–132.
46. Trautvetter R. Ueber die Cyperaceae des Kiewschen Gouvernements // Bulletin de la Classe Physico-Mathématique de l’Académie Impériale des sciences de St.-Pétersbourg. – 1852. – T. 10. – S. 362–368.
47. Trautvetter R. Ueber die Polygonaceae des Kiewschen Gouvernements // Bulletin de la Classe Physico-Mathématique de l’Académie Impériale des sciences de St.-Pétersbourg. – 1853. – T. 11. – S. 378–384.
48. Trautvetter R. Ueber die Seneciones des Kiewschen Gouvernements // Bulletin de la Classe Physico-Mathématique de l’Académie Impériale des sciences de St.-Pétersbourg. – 1854. – T. 12. – S. 350–352.
49. Trautvetter R. Ueber die Urticaceae des Kiewschen Gouvernements // Bulletin de la Classe Physico-Mathématique de l’Académie Impériale des sciences de St.-Pétersbourg. – 1855. – T. 13. – S. 187–192.
50. Trautvetter R. Ueber die Cuscutaceae des Kiewschen Gouvernements // Bulletin de la Classe Physico-Mathématique de l’Académie Impériale des sciences de St.-Pétersbourg. – 1855. – T. 13. – S. 369–379.