субота, 3 червня 2017 р.

Олександр Фомін: До 150-річчя з дня народження


Вчора виповнилося 150 років і один місяць з дня народження одного з найвидатніших ботаніків кінця XIX – першої половини XX сторіччя – Олександра Фоміна (1867-1935).
Олександр Васильович Фомін народився 2 травня 1867 р. у селі Єрмоловка Петрівського повіту Саратовської губернії (нині - Пензенська область). Закінчивши у 1888 р. Пензенську гімназію, він вступив до природничого відділу фізико-математичного факультету Московського університету. Після закінчення університету О.В. Фомін переїхав до м. Дерпт (згодом - Юріїв, а нині - Тарту), де з 1896 р. почав викладати природознавство у жіночій гімназії та одночасно влаштувався у ботанічну лабораторію Дерптського (Юріївського) університету. Дуже значний вплив на формування Олександра Васильовича як вченого здійснив видатний російський ботанік, дослідник флори Кавказу, професор Микола Іванович Кузнєцов, який у цей самий час переїхав до Юріїва з Петербурга та очолив новостворений Ботанічний сад Юріївського університету. Саме під керівництвом проф. М.І. Кузнєцова і у тісній співпраці з колегами - Миколою Адольфовичем Бушем, Болеславом Болеславовичем Гриневецьким, Павлом Івановичем Міщенком та іншими - й відбулося становлення молодого ботаніка - Олександра Фоміна. Розпочавши з геоботанічних досліджень болотної рослинності, зокрема басейну р. Оки, під час виконання робіт в експедиції з дослідження витоків найголовніших річок тодішньої Російської імперії, О.В. Фомін слідом за М.І. Кузнєцовим зацікавився вивченням флори Кавказу і цьому питанню присвятив більшу частину свого наукового життя.

У 1902 р. О.В. Фомін був запрошений на посаду головного ботаніка Тіфліського ботанічного саду. Очоливши цю установу, він взяв активну участь у її розбудові та створенні декількох нових відділень; поряд з існуючим виданням "Труды Тифлисского ботанического сада" заснував новий журнал - "Вестник Тифлисского ботанического сада", спільно з М.І. Кузнєцовим та М.А. Бушем був одним з засновників та редакторів багатотомного видання "Flora Caucasica critica". Саме у період роботи над цим виданням Олександр Фомін у 1907 р. шляхом публічного захисту в Юріївському університеті отримав ступінь магістра ботаніки за працю "Cucurbitaceae и Campanulaceae флоры Кавказа", а у 1913 р. - ступінь доктора ботаніки за працю "Pteridophyta флоры Кавказа".

У 1914 р. Олександр Фомін переїхав до м. Києва, де він обійняв посаду професора кафедри морфології та систематики рослин та директора ботанічного саду Київського університету Святого Володимира. Саме у цей період, викладаючи в університеті загальну ботаніку, систематику і географію рослин, вчений зацікавився значно ширшим колом ботанічних питань. Продовжуючи детальні критико-систематичні дослідження судинних спорових та голонасінних рослин, він розпочав також вивчення сфагнових мохів України, зацікавився дослідженнями грибів. Олександр Васильович Фомін є автором одного з перших ботанічних районувань України, він є засновником 12-томного видання "Флора УРСР", перший том якого, присвячений вищим споровим та голонасінним рослинам, він підготував майже самотужки. Будучи одним з кращих фахівців з дослідження папоротеподібних, він став автором обробок даної групи у виданнях "Флора СССР" (том 1) та "Флора Сибири и Дальнего Востока" (вып. 5).

Не можна оминути увагою й науково-організаційну діяльність Олександра Васильовича. Він був одним з найактивніших учасників розбудови Української академії наук (УАН), за його ініціативи у 1921 р. був створений Ботанічний кабінет та гербарій УАН, який він сам і очолив, вже будучи академіком УАН. Саме цей Ботанічний кабінет та гербарій УАН згодом і став тією установою, яку ми нині знаємо як Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. У цей же час він заснував науковий журнал "Вісник Київського ботанічного саду", який став одним з провідних ботанічних видань України. О.В. Фомін також багато зробив для розбудови ботанічного саду Київського університету, у якому він був директором і який зараз носить його ім'я. Також він був членом багатьох наукових товариств, у 1925-1935 рр. очолював Українське ботанічне товариство. Разом з С.Г. Навашиним та Є.Ф. Вотчалом у 1915 р. він виступив ініціатором створення Російського ботанічного товариства.

Помер Олександр Фомін 16 жовтня 1935 р. після тривалої тяжкої хвороби, похований на Лук'янівському меморіальному цвинтарі у м. Києві.

"Співробітники, з якими доводилося працювати Олександру Васильовичу, знають його не тільки як ентузіаста-науковця, організатора ботанічної науки та активного громадського діяча, - вони знають його як чутливу й уважну людину, яка завжди готова була допомогти, підтримати, дати пораду. Поруч з тим Олександр Васильович ніколи не висував наперед ні власної особи, ні своїх заслуг. Характерна риса, - Олександр Васильович уперто відмовлявся від пропозицій улаштувати його юбілей".
Зі статті Д.К. Зерова (1936 р.)


Основні публікації про Олександра Фоміна:
      Видання, присвячені О.В. Фоміну:
        Основні наукові праці Олександра Фоміна:
        1. Kusnezow N.J., Busch N., Fomin A., Slesmayer H. Delectus seminum anno 1896 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1897. – Год 5, № 2. – С. 1–17.
        2. Kusnezow N.J., Busch N.A., Fomin A.B., Murjan A. Delectus seminum anno 1897 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1897. – Год 5, № 4. – С. 1–21.
        3. Фомин А.В. Болота Европейской России. – СПб, 1898. – 65 с.
        4. Фомин А.В. Бассейн Оки: Геоботанические исследования 1897 г. – СПб., 1898. – 99 с.
        5. Kusnezow N.J., Вusсh N.A., Fоmin A.B. I. Delectus plantarum exsiccatarum quas anno 1898 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1898 году в обмен Ботаническим Садом Императорского Юрьевского университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1898. – Год 6, № 1. – С. 1–30.
        6. Kusnezow N.J., Fomin A.B., Murjan A. Delectus Seminum anno 1897 a cl. Komarow in Mandshuria et Japonia et a cl. Litvinov in regione transcaspica collectorum, quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1898. – Год 6, № 2. – С. 1–4.
        7. Kusnezow N., Busch N., Fomin A., Fеdossejew M. Delectus Seminum anno 1898 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1899. – Год 7, № 2. – С. 1–19.
        8. Kusnezow N., Busch N., Fomin A., Fеdossejew M. II. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1899 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1899 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1899. – Год 7, № 2. – С. 1–60.
        9. Фомин А.В., Шмидт П.Ю. Растительный и животный мир. В кн.: Россия. Полное географическое описание нашего Отечества: Настольная и дорожная книга для русских людей / Под ред. В.Н. Семенова. – Т. 1. Московская промышленная область и Верхнее Поволжье. – СПб., 1899. – С. 44–69.
        10. Фомин А.В. Предварительный отчет о ботанико-географических экскурсиях в Восточном Закавказье // Известия Императорского Русского географического общества. – 1900. – Т. 36, вып. 3. – С. 299–323.
        11. Кusnеzоw N.J., Вusсh N.A., Fomin A.B., Hryniewiecki B.B., Fеdossejew M.K., Воrsсzоw N.I. III. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1900 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1901 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Год 8, № 2. – С. 1–109.
        12. Фомин А.В. [Сообщение об экскурсии в Закавказье] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 1. – С. 52. 
        13. Фомин А. Ботанические экскурсии по Закавказью (Краткий предварительный отчет) // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 2. – С. 57–60.
        14. Фомин А.В. [Сообщение о поездке с проф. Н.И. Кузнецовым с целью изучения высокогорной растительности Армении] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 2. – С. 109–110. 
        15. Фомин А. Заметка о новом виде Celsia с Кавказа // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 3. – С. 140–141.
        16. Фомин А. [Реферат: Танфильев Г. Ботанико-географические исследования в степной полосе] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 3. – С. 159–162.
        17. Фомин А. [Реферат: Высоцкий Г. Растительность Велико-Анадольского участка] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 3. – С. 162.
        18. Фомин А. [Реферат: Спрыгин И. Почвенные и ботанические исследования в Пензенском и Городищенском уездах в 1896–1899 гг.] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 4. – С. 214–215.
        19. Фомин А. [Реферат: Ростовцев С. Как составлять гербарий? Краткое руководство к собиранию тайнобрачных и явнобрачных растений (с 14 рисунками в тексте)] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 4. – С. 224.
        20. Кusnеzоw N.J., Вusсh N.A., Fomin A.B., Hryniewiecki B.B., Воrsсzоw N.I. IV. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1901 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Год 9, № 3. – С. 1–63.
        21. Фомин А.В. [Сообщение о поездке в Батумскую область в окрестности Чаквы] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 1. – С. 63. 
        22. Фомин А. Delectus IV plantarum exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Horti Botanicus Universitatis Jurjevensis. Примечания к каталогу IV и поправки и добавления к каталогам I–III. № 125. Holosteum marginatum C.A.M. // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 3. – С. 163.
        23. Фомин А.В. [Сообщение об экскурсии на Карталинском хребте и поездке в Ордубад и Нахичевань] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 3. – С. 204. 
        24. Фомин А. Delectus IV plantarum exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Horti Botanicus Universitatis Jurjevensis. Примечания к каталогу IV и поправки и добавления к каталогам I–III. № 148. Viola Weidemanni Boiss. // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 4. – С. 232.
        25. Kusnezow N.J, Fomin A.B., Borsczow N.J., Busch N.A., Hryniewiecki B.L., Murjan A. Delectus Seminum anno 1901 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1902. – Год 10, № 3. – С. 1–18.
        26. Кusnеzоw N.J., Hryniewiecki B.B., Fomin A.B., Misczenko P.I., Воrsсzоw N.I. V. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1902 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1902 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1902. – Год 10, № 5. – С. 1–80.
        27. Фомин А.В. Критические заметки и наблюдения относительно некоторых растений Кавказа // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1903. – Вып. 6, кн. 2. – С.1–18.
        28. Фомин А.В. Herbarium Caucasicum vivum Horti Botanici Tiflisiensis. Дикорастущие растения Кавказа, собранные в Тифлисском ботаническом саду // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1903. – Вып. 6, кн. 2. – С. 25–70. – Вып. 6, кн. 3. – С. 17–32.
        29. Фомин А.В. Заметки и наблюдения относительно некоторых растений Кавказа // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1903. – Вып. 6, кн. 3. – С. 33–46.
        30. Фомин А. К флоре Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 5–11.
        31. Фомин А. Два новых вида Campanula с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 12–17.
        32. Фомин А. Новый вид Fritillaria с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 18–19.
        33. Фомин А. [Реферат: Гриневецкий Б.Б. Предварительный отчет о путешествии по Армении и Карабагу в 1903 году] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 23–32. 
        34. Фомин А. Цветение лотоса (Nelumbo nucifera Gärtn.) в бассейне Кавказского отдела в Тифлисском ботаническом саду // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 35–36.
        35. Фомин А. Солончаки и сопровождающие их формации в Восточном и Южном Закавказье // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1906. – Вып. 2. – С. 3–21.
        36. Фомин А. Таблица для определения кавказских видов Convolvulus // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1906. – Вып. 3. – С. 15–17.
        37. Фомин А.В. Cucurbitaceae, Campanulaceae. В кн.: Кузнецов Н., Буш Н., Фомин А. Flora Caucasica critica. Материалы для флоры Кавказа. Ч. IV, вып. 6. – Юрьев, 1907. – 157 с. [Виходила як доповнення до «Трудов Санкт-Петербурского общества естествоиспытателей»].
        38. Фомин А.В. Nonnulae Transcaucasiae species novae ex Herbario Musei Caucasici. Некоторые новые растения из Закавказья, находящиеся в гербарии Кавказского музея // Известия Кавказского музея. – 1907. – Т. 3, вып. 2–3. – С. 280–283.
        39. Фомин А. Новые виды Muscari и Tulipa с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 11–14.
        40. Фомин А. Список растений, собранных Е.Г. Кенигом в Карсской области в 1903–1905 годах // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 15–33. 
        41. Фомин А. [Реферат: Алексеенко Ф.А. Ботанические исследования на Кавказе в 1902 году] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 34–35.
        42. Фомин А. [Реферат: Сосновский Д. Предварительная таблица для определения крымско-кавказских представителей р. Daphne L.] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 36. 
        43. Фомин А. Два новых вида из Закавказья (Scabiosa и Podanthum) // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 10. – С. 34–36.
        44. Фомин А. [Реферат: Боровиков Г. Папоротники Кубанской области] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 10. – С. 37. 
        45. Фомин А.В. Новые виды папоротников на Кавказе (Nephrodium Raddeanum Fom. sp. nova, Asplenium pseudolanceolatum Fom. sp. nova)  // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 12. – С. 8–10.
        46. Фомин А. Заметка о новом виде рода Scilla на Кавказе  // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 13.
        47. Фомин А. Несколько новых видов растений из Закавказья // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1909. – Вып. 14. – С. 43–56.
        48. Фомин А. Обзор видов рода Polystichum на Кавказе // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1909. – Вып. 15.
        49. Фомин А., Воронов Ю. Определитель растений Кавказа и Крыма. Т. 1. – Тифлис, 1909. – 331 с. – Т. 2, вып. 1. – Тифлис, 1911. – 112 с. – Т. 2, вып. 2. – Тифлис, 1914. – С. 113–192 [лишився незавершеним].
        50. Fomin A. Herbarium Caucasicum vivum Horti Botanici Tiflissiensis. Supplementum primum // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1910. – Вып. 11, кн. 2. – С. 172-190.
        51. Fomin A. Herbarium Caucasicum vivum Horti Botanici Tiflissiensis. Список 400 видов растений кавказской флоры по семействам с указанием их местонахождений // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1910. – Вып. 11, кн. 2.
        52. Фомин А. Обзор видов рода Cystopteris на Кавказе // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1911. – Вып. 18. – С. 3–19.
        53. Фомин А. Два новых папоротника с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1911. – Вып. 18. – С. 20–23.
        54. Fomin A. Übersicht der Dryopteris-Arten im Kaukasus // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1911. – Вып. 20. – С. 20–70.
        55. Фомин А.В. Polypodiaceae, Osmundaceae, Salviniaceae, Marsileaceae, Ophioglossaceae, Equisetaceae, Lycopodiaceae, Selaginellaceae. В кн.: Кузнецов Н., Буш Н., Фомин А. Flora Caucasica critica. Материалы для флоры Кавказа. Ч. I, вып. 1. – Юрьев, 1913. – 247 с.
        56. Фомин А.В. Направление и программа организации отделов научных и научно-практических работ в Бакурьянском и Колхидском отделениях Тифлисского ботанического сада // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1913. – Вып. 26. – С. 20–26.
        57. Фомин А.В. Схема сельскохозяйственных областей, округов и районов, намеченная для ботанических исследований Кавказского края. – Тифлис, 1913.
        58. Фомин А. К систематике крымско-кавказских видов и подвидов рода Pinus. Географическое распространение видов и ключ к определению их // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 34. – С. 1-12.
        59. Фомин А.В. Заметка о флоре Армении // Известия Кавказского отдела Императорского Русского географического общества. – 1914. – Т. 22, вып. 3. – С. 276–279.
        60. Фомин О.В. Ботанічний музей при Українській академії наук. У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 50–53.
        61. Фомин О.В. Про ботанічний сад при Українській академії наук. У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 54–56.
        62. Вотчал Є.Ф., Фомін О.В. З приводу записки проф. В.М. Арнольді «Біологічні станції та їх значіння в сучасному студіюванні природи». У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 77–79.
        63. Фомин О. Про знайдену на Волині папороть Asplenium germanicum Weis. // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 26–27.
        64. Фомин О. Новий для України печінкуватий мох Trichocolea tomentella (Ehrh.) N. V. E. // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 44.
        65. Фомин О. [Реферат: Станков С.С. К вопросу о синонимике крымской сосны] // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 48. 
        66. Фомин О. [Реферат: Филиппов Ю.А. Крымско-кавказские виды сем. Iridaceae] // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 48–49.
        67. Фомин О. [Рецензія: Український ботаничний журнал. Т. 1, в. 1–2, під редакцією проф. О. Янати] // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 1. – С. 22–23.
        68. Фомин О. [Рецензія: Табенцький О.О. Beta vulgaris var. saccharifera. Атлас малюнків з анатомії та біології цукрового буряка] // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 1. – С. 26.
        69. Фомин О. [Рецензія: Яната О., проф. Рослина та її життя] // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 3. – С. 115.
        70. Фомін О.В. До вивчення торфових мохів Київщини та Чернігівщини // Записки Київських науково-дослідних катедр. – 1923. – Т. 1. – С. 34–39.
          Фомин О. Про форми рідні Polypodium, що ростуть в Криму та на Україні // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 63–64.
        71. Фомин О. [Реферат: Яната А. Материалы к флоре Солено-Озерной лесной дачи Днепровского уезда Таврической губ.] // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 75. 
        72. Фомін О. Про географічне поширення видів Polypodium vulgare L. та P. virginianum L. у Сибіру та на Далекому Сході // Записки Фізико-математичного відділу УАН. – 1924. – Т. 1, вип. 2. – С. 341–343.
        73. Фомін О. [Передмова] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 3.
        74. Фомин А.В. Торфяные мхи Харьковской губернии // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 37–40.
        75. Фомін О.В. Наслідки акліматизаційних спроб в Київському ботанічному саді // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 3–8.
        76. Фомін О. [Реферат: Douin R., Davy de Virville Ad. Action du milieu sur le Fegatella conica] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 41.
        77. Фомін О. [Реферат: Cajander A.K. Zur Frage der gegnseitigen Beziehungen zwischen Klima, Boden und Vegetation] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 41-43.
        78. Fomin A.W. De varietatibus atque formis Woodsiarum in Sibiria crescentium // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 3. – С. 3–7.
        79. Фомін О.В. Короткий нарис природніх ботаніко-географічних районів України. – К., 1925. – 12 с. [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 143–154]
        80. Фомін О.В. Флора України. І. Pteridophyta // Труди Фізично-математичного відділу УАН. – 1926. – Т. 2, вип. 1. – С. 1–71.
        81. Фомін О. Звіт про діяльність Київського ботанічного саду за 10 років та науково-дослідчої катедри ботаніки за 5 років // Вісник природознавства. – 1927. – № 5–6. – С. 323–326.
        82. Фомин А.В. Обзор крымско-кавказских видов можжевельников. В кн.: Юбилейный сборник, посвященный И.П. Бородину. – Ленинград, 1927. – С. 360–377.
        83. Фомін О.В. Голонасінньові Кавказу та Криму // Труди фізико-математичного відділення УАН. – 1928. – Т. 11, вип. 1.
        84. Fomin A. Eine neue Art der Gattung Cryptogramma aus Sibirica // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 10. – S. 3–4.
        85. Фомін А.В. Про рослинність найближчих околиць Манглісу, гай Pinus hamata Stev. // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 10. – С. 53–54 [Текст праці також доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 163–165]
        86. Fomin A. Ueber die Anogramma Makinoi H. Christ // Вісник Київського ботанічного саду. – 1930. – Вип. 11. – S. 8–10.
        87. Фомин А. Папоротникообразные (Filices). В кн.: Флора Сибири и Дальнего Востока. Вып. 5. - Л., 1930. - 218 с.
        88. Фомін О. Беззав’язкові України. Gymnospermae // Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН. – 1932. – № 3–4. – С. 3–38.
        89. Фомін О. Досягнення за 15 років у галузі ботаніки. У кн.: Всеукраїнська Академія Наук на службі соціялістичного будівництва: Праці ювілейної сесії ВУАН, присвяченої 15-літтю Жовтневої революції. К., 1933. – С. 99-106 [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 181–188]
        90. Фомин А.В. Роль ботаники в проблеме «Большого Днепра» // Советская ботаника. – 1934. – № 3. – С. 141–143 [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 155–157]
        91. Фомин А.В. Папоротниковые – Filicales. В кн.: Флора СССР. Т. 1. – Л., 1934. – С. 16–100.
        92. Фомін О. П’ять га на Чорноморському узбережжі // Соціалістичний Київ. – 1935. – № 1. – С. 24–25.
        93. Фомін О.В. До культури в ботанічних і міських садах роду Paeonia Закавказзя // Журнал Інституту ботаніки УАН. – 1935. – № 7(15). – С. 41–42 [Текст праці також доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 189–190]
        94. Фомін О.В. Pteridophyta – Папоротеподібні. Gymnospermae – Голонасінні, або Беззав’язкові. У кн.: Флора УСРР. Том 1. – К., 1936. – С. 37–190 [У 1938 р. вийшло друге стереотипне видання цієї праці]
        95. Фомин А. Новый вид колокольчика из Западного Закавказья. В кн.: Флора и систематика высших растений. Труды БИН СССР. – М.–Л., 1936. – Вып. 3. – С. 289–291.
        96. Фомін О.В., Бордзіловський Є.І. Родини Amaryllidaceae і Iridaceae. У кн.: Флора УРСР. Том 3. – К., 1950. – С. 266–312.
        97. Фомин А.В. Растительность Полесья. Доклад в «Комитете Большого Днепра». У кн.: Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні. – К.: Телком, 2017. – С. 157–163.
         
        Опубліковано о Немає коментарів:

        четвер, 25 травня 2017 р.

        Флора Лівобережного Лісостепу України: XIV. Pinaceae

        Родина Соснові (Pinaceae) є одним з найхарактерніших представників голонасінних нашої флори. У світовому масштабі вона охоплює 11 родів та близько 250 видів, поширених майже виключно у Північній півкулі. Південна межа ареалу родини досягає Північної Африки, Індії, Китаю, Індонезії та Центральної Америки.
        Ареал родини Pinaceae (позначено штриховкою; цит. за: Maheshwari, Konar, 1971)

        Значна частина представників родини має важливе фітоценотичне (та й економічне, безперечно!) значення, оскільки належить до едифікаторів природних рослинних угруповань. Зазвичай це досить високі дерева (дуже рідко - кущі) з дрібними вузьколінійними чи голчастими листками (хвоя), у переважної більшості видів - вічнозеленими. Хоча, стоп - Ви ж, мабуть, і так добре знаєте, як насправді виглядають хвойні дерева! Саме до цієї родини належать сосни та ялини, а також ялиці, модрини, кедри, тсуги і псевдотсуги та деякі інші, менш популярні роди.

        У природній флорі України родина Pinaceae представлена чотирма родами: Abies Mill., Picea A. Dietr., Larix Mill. i Pinus L. Найбільша кількість видів родини (шість - Abies alba Mill., Larix decidua Mill. s.l. (сюди ж належить і дуже близький вид L. polonica Racib.), Picea abies (L.) H. Karts., Pinus cembra L., P. mugo Turra, P. sylvestris L.) відзначена у горах Карпат; тільки у горах Криму трапляються P. brutia Ten. s.l. (=P. pityusa Steven; P. stankewiczii (Sukacz.) Fomin) i P. nigra Arnold s.l. (=P. pallasiana D. Don). Що собою являє P. uliginosa Neumann ex Wimm. мені поки не зовсім зрозуміло; очевидно, ця назва має уключатися до складу P. mugo. Слідуючи видатному досліднику голонасінних Альйосу Фарйону і його монографії "A Handbook of the World's Conifers", Pinus fominii Kondr. та P. hamata (Steven) Sosn. зараховую до складу збірного виду Pinus sylvestris L. Сосна Веймутова (Pinus strobus L.) в Україні росте тільки у культурі, а сосну Бенкса (Pinus banksiana Lamb.) я особисто ніколи не бачив, хоча у багатьох працях вона наводилася як така, що часто раніше вирощувалася у різноманітних лісництвах, у тому числі й на території Лівобережного Лісостепу (походить цей вид з Північної Америки).
        Один з найпівденніших природних масивів сосни лісової (Pinus sylvestris) - бір на лівому березі р. Самари біля с. Вербки Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.
        Ялинові ліси у Горганах (Українські Карпати)
        Ялиновий ліс біля перевалу Боревка (Івано-Франківська обл.)
        Криволісся на горі Ігровець (Українські Карпати): Picea abies (на передньому плані) та Pinus mugo
        Pinus mugo на горі Ігровець (Східні Карпати)
        Larix decidua у культурі біля с. Петрів Тлумацького р-ну Івано-Франківської області
        У лісах Лівобережного Лісостепу України нині можна зустріти два види - сосну лісову або звичайну (Pinus sylvestris) і ялину звичайну (Picea abies). Довго вагався, чи варто уключати ялину до списку флори цього регіону, оскільки, зрозуміло, її природний ареал проходить значно північніше, і вирішив все ж уключити. Ялину нині вирощують у різних лісництвах і часом вона справляє враження цілком природного виду, трапляючись поодиноко чи невеликими групами поруч з сосною. Місцями вона навіть дає невеликий самосів. Тому, гадаю, ялину можна вважати адвентивним видом-ергазіофітом, який знаходиться на перших стадіях натуралізації у місцях свого культивування.

        Таблиця для визначення родів:
        1. Дерева, які мають тільки видовжені пагони із поодинокими спірально розташованими листками. Шишки циліндричні ... I. Picea A. Dietr. (Ялина)
        - Дерева, які мають пагони двох типів: кінцеві видовжені та бічні вкорочені; зелені листки розвиваються тільки на бічних пагонах, зібрані у пучки по 2-5. Шишки яйцевидні ... II. Pinus L. (Сосна) 
        I. Picea A. Dietr. - Ялина
        1824, Flora der Gegend um Berlin, 1(2): 793.
        Тип: P. rubra A. Dietr. nom. illeg. (≡ P. abies (L.) H. Karst.).

        1. Picea abies (L.) H. Karst. - Ялина звичайна 
        1881, Deutsche Flora: Pharmazeutisch-Medizinische Botanik: 324.
        ≡ Pinus abies L. 1753, Species Plantarum, 2: 1002.
        ≡ Pinus excelsa Lam. 1779, Flore Française, 2: 202, nom. illeg.
        ≡ Picea vulgaris Link, 1830, Abhandlungen der Königlichen Akademie der Wissenschaften zu Berlin, 1827: 180, nom. illeg.
        ≡ Picea excelsa (Lam.) Link, 1841, Linnaea 15: 517, nom. illeg.
        Описано з Євразії (“in Europae, Asiae borealibus humidiusculis”).
        Лектотип: зображення – “Picea” in Mattioli & Camerarius, 1586, De Plantis Epitome Utilissima: 47 – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 128: 122.
        Протолог Pinus abies L. (цит. за: Linnaeus, 1753)
        Оприлюднення комбінації Picea abies (L.) H. Karst. (цит. за: Karsten, 1881)
        Лектотип Pinus abies - малюнок з доліннеївської праці (Mattioli, Camerarius, 1586)
        У лісах, здебільшого соснових, але іноді вирощують навіть у дібровах (наприклад, біля с. Підлісся Броварського району Київської області). Зрідка. Культивується, але інколи справляє враження цілком природної рослини. Гербарних матеріалів дуже мало, з території ЛЛС є лише один зразок з околиць с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., зібраний автором (передано до KW).
        Picea abies у сосновому лісі біля контори Стовп'язького лісництва за с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.; фото автора)
        Гілочка Picea abies з цього ж локалітету (фото автора)
        II. Pinus L. - Сосна
        1753, Species Plantarum, 2: 1000. 
        Тип: P. sylvestris L. – Green in Hitchcock & Green, 1929, Proposals by British Botanists (International Botanical Congress, Cambridge (England), 1930, Nomenclature): 189.

        Таблиця для визначення видів:
        1. Шишки зігнуті, яйцевидно-довгасті, залишаються на дереві декілька років після плодоношення; листки серповидно-зігнуті, 2,5-6 см завдовжки. Дерево з темно-сірою корою та пірамідальною кроною ... *P. banksiana Lamb. (С. Бенкса; на території ЛЛС достовірно нині невідома, але може трапитися у лісових культурах)

        - Шишки прямі, яйцевидні, зазвичай опадають відразу після плодоношення; листки прямі, 3-7(13) см завдовжки. Крона не пірамідальна ... 1. P. sylvestris L. (С. лісова)

        1. Pinus sylvestris L. - Сосна лісова

        1753, Species Plantarum, 2: 1000.
        Описано з Північної Європи (“in Europae borealis sylvis glareosis”).
        Лектотип: зображення – “Le Sapin” in Daléchamps, 1587, Histoire Generale des Plantes, 1: 45 – Farjon & Jarvis, 1993, Regnum Vegetabile, 127: 76.
        = P. fominii Kondr. 1950, Ботанічний журнал АН УРСР, 7(1): 53 (описано з України, тип – “RSS Ucr., distr. Zhytomirensis, prope opp. Gorodnitza, in graniticis ad fl. Slucz, 14.X.1947, E. Kondratjuk” – у KW).
        Протолог Pinus sylvestris L. (цит. за: Linnaeus, 1753)

        Лектотип Pinus sylvestris - зображення з доліннеївської праці (Dalechamps, 1587)

        У лісах на борових терасах річок, на пісках, іноді також висаджують для закріплення схилів балок і ярів, культивують у лісництвах. Звичайно. У природному стані масово трапляється на боровій терасі р. Дніпра, а також у басейнах його лівобережних приток - рр. Сули, Псла та Ворскли.
        Pinus sylvestris на пісках борової тераси р. Дніпра біля військового полігону "Дівички" (Бориспільський р-н Київської обл.)
        Pinus sylvestris у гаю між каналами біля с. Дівички (Переяслав-Хмельницький р-н Київської обл.)
        Pinus sylvestris - жертва "новорічних" браконьєрів (окол. с. Дівички Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.)
        Несподівана знахідка Pinus sylvestris на полі соняшнику біля села Бугаївка (Полтавський р-н Полтавської обл.)
        Під назвою P. fominii Kondr. були описані особини з довшими шишками (4,5-7 см завдовжки замість 3-4 см у типової P. sylvestris), часто червонуватими, а не матово-сірими, а також з деякими особливостями анатомічної будови хвої, однак вказані Є.М. Кондратюком ознаки мені особисто здаються не дуже чіткими.

        Картосхема поширення видів родини Pinaceae на території Лівобережного Лісостепу України за дослідженими гербарними матеріалами:
        1 - Pinus sylvestris; 2 - Picea abies


        Дивіться також інші повідомлення цієї рубрики:
        Флора Лівобережного Лісостепу України: I. Lycopodiaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: II. Equisetaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: III. Ophioglossaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: IV. Salviniaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: V. Dennstaedtiaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: VI. Cystopteridaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: VII. Aspleniaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: VIII.Onocleaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: IX. Athyriaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: X. Thelypteridaceae
        Флора Лівобережного Лісостепу України: XI. Dryopteridaceae 
        Флора Лівобережного Лісостепу України: XII. Polypodiaceae 
        Флора Лівобережного Лісостепу України: XIII. Ephedraceae


        Опубліковано о 3 коментарі:

        Рукопис Войнича - найзагадковіша книга у світі

        Нещодавно (у неділю - 21 травня) мав можливість взяти участь у заходах, присвячених Міжнародному дню рослин, та зробити доповідь, яка стосується однієї з найзагадковіших книг ботанічної тематики - рукопису Войнича.

        Відразу скажу, що не люблю публічних виступів, але часто доводиться себе пересилювати. Не буду детально тут усе розписувати, краще дивіться відеолекцію, доступну на YouTube. Моя презентація також доступна для завантаження за цим посиланням.

        Деякі інтернет-ресурси:
        Сторінка з українськомовної Вікіпедії
        Статті Едіт Шервуд
        Статті на Хабрахабр (habrahabr.ru): 1 і 2
        Разгадка манускрипта Войнича (tezan.ru)
        Д/ф "Код Войнича. Самый загадочный манускрипт в мире"
        та чимало-чимало інших ... Сам рукопис можна завантажити, наприклад, тут.

        Також рекомендую Вам переглянути відеозаписи ще двох заходів з Міжнародного дня рослин, які відбулися у цей самий день, 21 травня, у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України:

        Від квітів фантазії до Світлоносних Дерев. Рослини у літературі фентезі (лекція д.ф.н. Тетяни Рязанцевої)
        Образи степових рослин в повісті М. Гоголя "Тарас Бульба" (практикум к.ф.н. Тетяни Михайлової)


        Опубліковано о Немає коментарів:
        Підписатися на: Дописи (Atom)