Вчора виповнилося 150 років і один місяць з дня народження одного з найвидатніших ботаніків кінця XIX – першої половини XX сторіччя – Олександра Фоміна (1867-1935).
Олександр Васильович Фомін народився 2 травня 1867 р. у селі Єрмоловка Петрівського повіту Саратовської губернії (нині - Пензенська область). Закінчивши у 1888 р. Пензенську гімназію, він вступив до природничого відділу фізико-математичного факультету Московського університету. Після закінчення університету О.В. Фомін переїхав до м. Дерпт (згодом - Юріїв, а нині - Тарту), де з 1896 р. почав викладати природознавство у жіночій гімназії та одночасно влаштувався у ботанічну лабораторію Дерптського (Юріївського) університету. Дуже значний вплив на формування Олександра Васильовича як вченого здійснив видатний російський ботанік, дослідник флори Кавказу, професор Микола Іванович Кузнєцов, який у цей самий час переїхав до Юріїва з Петербурга та очолив новостворений Ботанічний сад Юріївського університету. Саме під керівництвом проф. М.І. Кузнєцова і у тісній співпраці з колегами - Миколою Адольфовичем Бушем, Болеславом Болеславовичем Гриневецьким, Павлом Івановичем Міщенком та іншими - й відбулося становлення молодого ботаніка - Олександра Фоміна. Розпочавши з геоботанічних досліджень болотної рослинності, зокрема басейну р. Оки, під час виконання робіт в експедиції з дослідження витоків найголовніших річок тодішньої Російської імперії, О.В. Фомін слідом за М.І. Кузнєцовим зацікавився вивченням флори Кавказу і цьому питанню присвятив більшу частину свого наукового життя.
У 1902 р. О.В. Фомін був запрошений на посаду головного ботаніка Тіфліського ботанічного саду. Очоливши цю установу, він взяв активну участь у її розбудові та створенні декількох нових відділень; поряд з існуючим виданням "Труды Тифлисского ботанического сада" заснував новий журнал - "Вестник Тифлисского ботанического сада", спільно з М.І. Кузнєцовим та М.А. Бушем був одним з засновників та редакторів багатотомного видання "Flora Caucasica critica". Саме у період роботи над цим виданням Олександр Фомін у 1907 р. шляхом публічного захисту в Юріївському університеті отримав ступінь магістра ботаніки за працю "Cucurbitaceae и Campanulaceae флоры Кавказа", а у 1913 р. - ступінь доктора ботаніки за працю "Pteridophyta флоры Кавказа".
У 1914 р. Олександр Фомін переїхав до м. Києва, де він обійняв посаду професора кафедри морфології та систематики рослин та директора ботанічного саду Київського університету Святого Володимира. Саме у цей період, викладаючи в університеті загальну ботаніку, систематику і географію рослин, вчений зацікавився значно ширшим колом ботанічних питань. Продовжуючи детальні критико-систематичні дослідження судинних спорових та голонасінних рослин, він розпочав також вивчення сфагнових мохів України, зацікавився дослідженнями грибів. Олександр Васильович Фомін є автором одного з перших ботанічних районувань України, він є засновником 12-томного видання "Флора УРСР", перший том якого, присвячений вищим споровим та голонасінним рослинам, він підготував майже самотужки. Будучи одним з кращих фахівців з дослідження папоротеподібних, він став автором обробок даної групи у виданнях "Флора СССР" (том 1) та "Флора Сибири и Дальнего Востока" (вып. 5).
Не можна оминути увагою й науково-організаційну діяльність Олександра Васильовича. Він був одним з найактивніших учасників розбудови Української академії наук (УАН), за його ініціативи у 1921 р. був створений Ботанічний кабінет та гербарій УАН, який він сам і очолив, вже будучи академіком УАН. Саме цей Ботанічний кабінет та гербарій УАН згодом і став тією установою, яку ми нині знаємо як Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. У цей же час він заснував науковий журнал "Вісник Київського ботанічного саду", який став одним з провідних ботанічних видань України. О.В. Фомін також багато зробив для розбудови ботанічного саду Київського університету, у якому він був директором і який зараз носить його ім'я. Також він був членом багатьох наукових товариств, у 1925-1935 рр. очолював Українське ботанічне товариство. Разом з С.Г. Навашиним та Є.Ф. Вотчалом у 1915 р. він виступив ініціатором створення Російського ботанічного товариства.
Помер Олександр Фомін 16 жовтня 1935 р. після тривалої тяжкої хвороби, похований на Лук'янівському меморіальному цвинтарі у м. Києві.
Олександр Васильович Фомін народився 2 травня 1867 р. у селі Єрмоловка Петрівського повіту Саратовської губернії (нині - Пензенська область). Закінчивши у 1888 р. Пензенську гімназію, він вступив до природничого відділу фізико-математичного факультету Московського університету. Після закінчення університету О.В. Фомін переїхав до м. Дерпт (згодом - Юріїв, а нині - Тарту), де з 1896 р. почав викладати природознавство у жіночій гімназії та одночасно влаштувався у ботанічну лабораторію Дерптського (Юріївського) університету. Дуже значний вплив на формування Олександра Васильовича як вченого здійснив видатний російський ботанік, дослідник флори Кавказу, професор Микола Іванович Кузнєцов, який у цей самий час переїхав до Юріїва з Петербурга та очолив новостворений Ботанічний сад Юріївського університету. Саме під керівництвом проф. М.І. Кузнєцова і у тісній співпраці з колегами - Миколою Адольфовичем Бушем, Болеславом Болеславовичем Гриневецьким, Павлом Івановичем Міщенком та іншими - й відбулося становлення молодого ботаніка - Олександра Фоміна. Розпочавши з геоботанічних досліджень болотної рослинності, зокрема басейну р. Оки, під час виконання робіт в експедиції з дослідження витоків найголовніших річок тодішньої Російської імперії, О.В. Фомін слідом за М.І. Кузнєцовим зацікавився вивченням флори Кавказу і цьому питанню присвятив більшу частину свого наукового життя.
У 1902 р. О.В. Фомін був запрошений на посаду головного ботаніка Тіфліського ботанічного саду. Очоливши цю установу, він взяв активну участь у її розбудові та створенні декількох нових відділень; поряд з існуючим виданням "Труды Тифлисского ботанического сада" заснував новий журнал - "Вестник Тифлисского ботанического сада", спільно з М.І. Кузнєцовим та М.А. Бушем був одним з засновників та редакторів багатотомного видання "Flora Caucasica critica". Саме у період роботи над цим виданням Олександр Фомін у 1907 р. шляхом публічного захисту в Юріївському університеті отримав ступінь магістра ботаніки за працю "Cucurbitaceae и Campanulaceae флоры Кавказа", а у 1913 р. - ступінь доктора ботаніки за працю "Pteridophyta флоры Кавказа".
У 1914 р. Олександр Фомін переїхав до м. Києва, де він обійняв посаду професора кафедри морфології та систематики рослин та директора ботанічного саду Київського університету Святого Володимира. Саме у цей період, викладаючи в університеті загальну ботаніку, систематику і географію рослин, вчений зацікавився значно ширшим колом ботанічних питань. Продовжуючи детальні критико-систематичні дослідження судинних спорових та голонасінних рослин, він розпочав також вивчення сфагнових мохів України, зацікавився дослідженнями грибів. Олександр Васильович Фомін є автором одного з перших ботанічних районувань України, він є засновником 12-томного видання "Флора УРСР", перший том якого, присвячений вищим споровим та голонасінним рослинам, він підготував майже самотужки. Будучи одним з кращих фахівців з дослідження папоротеподібних, він став автором обробок даної групи у виданнях "Флора СССР" (том 1) та "Флора Сибири и Дальнего Востока" (вып. 5).
Не можна оминути увагою й науково-організаційну діяльність Олександра Васильовича. Він був одним з найактивніших учасників розбудови Української академії наук (УАН), за його ініціативи у 1921 р. був створений Ботанічний кабінет та гербарій УАН, який він сам і очолив, вже будучи академіком УАН. Саме цей Ботанічний кабінет та гербарій УАН згодом і став тією установою, яку ми нині знаємо як Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. У цей же час він заснував науковий журнал "Вісник Київського ботанічного саду", який став одним з провідних ботанічних видань України. О.В. Фомін також багато зробив для розбудови ботанічного саду Київського університету, у якому він був директором і який зараз носить його ім'я. Також він був членом багатьох наукових товариств, у 1925-1935 рр. очолював Українське ботанічне товариство. Разом з С.Г. Навашиним та Є.Ф. Вотчалом у 1915 р. він виступив ініціатором створення Російського ботанічного товариства.
Помер Олександр Фомін 16 жовтня 1935 р. після тривалої тяжкої хвороби, похований на Лук'янівському меморіальному цвинтарі у м. Києві.
"Співробітники, з якими доводилося працювати Олександру Васильовичу, знають його не тільки як ентузіаста-науковця, організатора ботанічної науки та активного громадського діяча, - вони знають його як чутливу й уважну людину, яка завжди готова була допомогти, підтримати, дати пораду. Поруч з тим Олександр Васильович ніколи не висував наперед ні власної особи, ні своїх заслуг. Характерна риса, - Олександр Васильович уперто відмовлявся від пропозицій улаштувати його юбілей".
Зі статті Д.К. Зерова (1936 р.)
Основні публікації про
Олександра Фоміна:
- Зеров Д.К. Олександр Васильович Фомін // Журнал Інституту ботаніки УАН. – 1936. – № 7(15). – С. 3–5 [Текст праці також доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 361–365]
- Бордзиловский Е.И. Памяти Александра Васильевича Фомина (1869–1935) // Советская ботаника. – 1936. – № 1. – С. 137–146 [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 355–361]
- Радде-Фомина О.Г., Зеров Д.К., Любименко В.Н. Александр Васильевич Фомин. Биографический очерк. У кн.: Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна. – К.: Вид-во АН УРСР, 1938. – С. 8–18 [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 24–35]
- Бордзиловский Е.И. Обзор работ академика А.В. Фомина. У кн.: Збірник праць, присвячений пам’яті акад. О.В. Фоміна. – К.: Вид-во АН УРСР, 1938. – С. 19–25 [Також текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 138–142 і 374–379]
- Береговий П.М. Двадцять років з дня смерті акад. Олександра Васильйовича Фоміна // Наукові записки КДУ. – 1957. – Т. 16, вип. 1. Праці Ботанічного саду ім. О.В. Фоміна № 25. – С. 5–11.
- Лавренко Е.М., Заленский О.В. Ботаники – организаторы Русского ботанического общества // Ботанический журнал. – 1965. – Т. 50, № 12. – С. 1751–1768.
- Зеров Д.К. Олександр Васильович Фомін – перший директор Інституту ботаніки АН УРСР // Український ботанічний журнал. – 1971. – Т. 28, № 5. – С. 560–565.
- Михайлова О.О. Архівна спадщина О.В. Фоміна. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 3. С. 393.
- Вірченко В.М. Перші дослідники спорових рослин в УАН та їх долі // Український ботанічний журнал. – 2001. – Т. 58, № 6. – С. 775–777
- Кондратюк С.Я., Капустян В.В., Шевера М.В. Академік Олександр Васильович Фомін (02.5.1867–16.10.1935) – фундатор ботанічної наукової школи, ботанічних установ і періодичних видань // Український ботанічний журнал. – 2009. – Т. 66, № 5. – С. 611–628.
- Кондратюк С.Я., Шевера М.В., Вірченко В.М. Академік Олександр Васильович Фомін (02.05.1867–16.10.1935) – фундатор гербарію KW Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України // Фомінія. – 2009. – Вип. 1. – С. 6–23.
- Kondratyuk S.Ya. Professor O.V. Fomin (1867–1935) – founder of the Kiev botanical scientific school, botanical institutions and periodicals // Фомінія. – 2009. – Вип. 1. – С. 24–29.
- Из эпистолярного наследия В.И. Вернадского. Письма А.В. Фомину 1929–1934. – К., 2010. – 25 с.
- Кондратюк С.Я., Шевера М.В. Олександр Васильович Фомін (1867–1935). У кн.: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1921–2011): Віхи історії та сучасність. – К., 2011. – С. 391–393.
- Кривенко Ю.О. Становлення О.В. Фоміна як особистості та науковця // Історія науки і біографістика. - 2011. - № 4. - 12 с.
- Кривенко Ю.О. Внесок О.В. Фоміна у становлення та розвиток ботанічного саду Київського університету (1914-1935) // Історія науки і біографістика. - 2012. - № 4. - 13 с.
- Кривенко Ю.О. Науково-організаційна діяльність О.В. Фоміна в гірських відділеннях Тифліського ботанічного саду // Історична пам’ять. – 2013. – № 29. – С. 40–47.
- Шиян Н.М., Шумілова А.В., Дяченко І.І. Наукова спадщина О.В. Фоміна у фондах Національного гербарію України (KW). У зб.: Інтродукція, збереження та моніторинг рослинного різноманіття: матеріали Міжнародної наукової конференції до 175-річчя Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка (20–24 травня 2014 р., м. Київ). – Київ: ПАЛИВОДА А.В., 2014. – С. 263–264.
- Капустян В.В., Сенчило О.О., Коломійчук В.П., Головченко А.М., Палагеча Р.М., Капустян А.В. Київський період в житті та творчості О.В. Фоміна. У кн.: Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні. – К.: Телком, 2017. – С. 36–137.
- Кемулариа-Натадзе Л. Академик А.В. Фомин на Кавказе. У кн.: Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні. – К.: Телком, 2017. – С. 366–370.
- Кондратюк С.Я., Кучер О.О. Фундатор Ботанічного інституту. Урочисте засідання з нагоди 150-річчя від дня народження академіка О.В. Фоміна // Вісник НАН України. – 2017. – № 10. – С. 80–83.
Видання, присвячені О.В. Фоміну:
- Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні (присвячується 150-річчю з дня народження) / Капустян В.В., Сенчило О.О., Коломійчук В.П., Головченко А.М., Палагеча Р.М., Капустян А.В. – К.: Телком, 2017. – 382 с. [Дуже цікава і цінна книга, містить чимало відомостей про діяльність вченого у його київський період, епістолярну спадщину тощо]
- Збірник праць, присвячений пам'яті акад. О.В. Фоміна. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1938. – 379 с.
- Фомінія (Fominia) – друковане видання, започатковане Інститутом ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (опубліковано два випуски у 2009 та 2010 рр.).
- Kusnezow N.J., Busch N., Fomin A., Slesmayer H. Delectus seminum anno 1896 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1897. – Год 5, № 2. – С. 1–17.
- Kusnezow N.J., Busch N.A., Fomin A.B., Murjan A. Delectus seminum anno 1897 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1897. – Год 5, № 4. – С. 1–21.
- Фомин А.В. Болота Европейской России. – СПб, 1898. – 65 с.
- Фомин А.В. Бассейн Оки: Геоботанические исследования 1897 г. – СПб., 1898. – 99 с.
- Kusnezow N.J., Вusсh N.A., Fоmin A.B. I. Delectus plantarum exsiccatarum quas anno 1898 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1898 году в обмен Ботаническим Садом Императорского Юрьевского университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1898. – Год 6, № 1. – С. 1–30.
- Kusnezow N.J., Fomin A.B., Murjan A. Delectus Seminum anno 1897 a cl. Komarow in Mandshuria et Japonia et a cl. Litvinov in regione transcaspica collectorum, quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1898. – Год 6, № 2. – С. 1–4.
- Kusnezow N., Busch N., Fomin A., Fеdossejew M. Delectus Seminum anno 1898 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1899. – Год 7, № 2. – С. 1–19.
- Kusnezow N., Busch N., Fomin A., Fеdossejew M. II. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1899 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1899 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1899. – Год 7, № 2. – С. 1–60.
- Фомин А.В., Шмидт П.Ю. Растительный и животный мир. В кн.: Россия. Полное географическое описание нашего Отечества: Настольная и дорожная книга для русских людей / Под ред. В.Н. Семенова. – Т. 1. Московская промышленная область и Верхнее Поволжье. – СПб., 1899. – С. 44–69.
- Фомин А.В. Предварительный отчет о ботанико-географических экскурсиях в Восточном Закавказье // Известия Императорского Русского географического общества. – 1900. – Т. 36, вып. 3. – С. 299–323.
- Кusnеzоw N.J., Вusсh N.A., Fomin A.B., Hryniewiecki B.B., Fеdossejew M.K., Воrsсzоw N.I. III. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1900 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1901 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Год 8, № 2. – С. 1–109.
- Фомин А.В. [Сообщение об экскурсии в Закавказье] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 1. – С. 52.
- Фомин А. Ботанические экскурсии по Закавказью (Краткий предварительный отчет) // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 2. – С. 57–60.
- Фомин А.В. [Сообщение о поездке с проф. Н.И. Кузнецовым с целью изучения высокогорной растительности Армении] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 2. – С. 109–110.
- Фомин А. Заметка о новом виде Celsia с Кавказа // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 3. – С. 140–141.
- Фомин А. [Реферат: Танфильев Г. Ботанико-географические исследования в степной полосе] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 3. – С. 159–162.
- Фомин А. [Реферат: Высоцкий Г. Растительность Велико-Анадольского участка] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 3. – С. 162.
- Фомин А. [Реферат: Спрыгин И. Почвенные и ботанические исследования в Пензенском и Городищенском уездах в 1896–1899 гг.] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 4. – С. 214–215.
- Фомин А. [Реферат: Ростовцев С. Как составлять гербарий? Краткое руководство к собиранию тайнобрачных и явнобрачных растений (с 14 рисунками в тексте)] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1900. – Т. 1, вып. 4. – С. 224.
- Кusnеzоw N.J., Вusсh N.A., Fomin A.B., Hryniewiecki B.B., Воrsсzоw N.I. IV. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1901 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Год 9, № 3. – С. 1–63.
- Фомин А.В. [Сообщение о поездке в Батумскую область в окрестности Чаквы] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 1. – С. 63.
- Фомин А. Delectus IV plantarum exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Horti Botanicus Universitatis Jurjevensis. Примечания к каталогу IV и поправки и добавления к каталогам I–III. № 125. Holosteum marginatum C.A.M. // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 3. – С. 163.
- Фомин А.В. [Сообщение об экскурсии на Карталинском хребте и поездке в Ордубад и Нахичевань] // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 3. – С. 204.
- Фомин А. Delectus IV plantarum exsiccatarum quas anno 1901 permutationi offert Horti Botanicus Universitatis Jurjevensis. Примечания к каталогу IV и поправки и добавления к каталогам I–III. № 148. Viola Weidemanni Boiss. // Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета. – 1901. – Т. 2, вып. 4. – С. 232.
- Kusnezow N.J, Fomin A.B., Borsczow N.J., Busch N.A., Hryniewiecki B.L., Murjan A. Delectus Seminum anno 1901 collectorum quae permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Imperialis Jurjevensis (olim Dorpatensis) // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1902. – Год 10, № 3. – С. 1–18.
- Кusnеzоw N.J., Hryniewiecki B.B., Fomin A.B., Misczenko P.I., Воrsсzоw N.I. V. Delectus Plantarum Exsiccatarum quas anno 1902 permutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Jurjevensis. Каталог сухих растений, предлагаемых в 1902 году в обмен Ботаническим садом Императорского Юрьевского Университета // Ученые записки Императорского Юрьевского университета. – 1902. – Год 10, № 5. – С. 1–80.
- Фомин А.В. Критические заметки и наблюдения относительно некоторых растений Кавказа // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1903. – Вып. 6, кн. 2. – С.1–18.
- Фомин А.В. Herbarium Caucasicum vivum Horti Botanici Tiflisiensis. Дикорастущие растения Кавказа, собранные в Тифлисском ботаническом саду // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1903. – Вып. 6, кн. 2. – С. 25–70. – Вып. 6, кн. 3. – С. 17–32.
- Фомин А.В. Заметки и наблюдения относительно некоторых растений Кавказа // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1903. – Вып. 6, кн. 3. – С. 33–46.
- Фомин А. К флоре Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 5–11.
- Фомин А. Два новых вида Campanula с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 12–17.
- Фомин А. Новый вид Fritillaria с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 18–19.
- Фомин А. [Реферат: Гриневецкий Б.Б. Предварительный отчет о путешествии по Армении и Карабагу в 1903 году] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 23–32.
- Фомин А. Цветение лотоса (Nelumbo nucifera Gärtn.) в бассейне Кавказского отдела в Тифлисском ботаническом саду // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1905. – Вып. 1. – С. 35–36.
- Фомин А. Солончаки и сопровождающие их формации в Восточном и Южном Закавказье // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1906. – Вып. 2. – С. 3–21.
- Фомин А. Таблица для определения кавказских видов Convolvulus // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1906. – Вып. 3. – С. 15–17.
- Фомин А.В. Cucurbitaceae, Campanulaceae. В кн.: Кузнецов Н., Буш Н., Фомин А. Flora Caucasica critica. Материалы для флоры Кавказа. Ч. IV, вып. 6. – Юрьев, 1907. – 157 с. [Виходила як доповнення до «Трудов Санкт-Петербурского общества естествоиспытателей»].
- Фомин А.В. Nonnulae Transcaucasiae species novae ex Herbario Musei Caucasici. Некоторые новые растения из Закавказья, находящиеся в гербарии Кавказского музея // Известия Кавказского музея. – 1907. – Т. 3, вып. 2–3. – С. 280–283.
- Фомин А. Новые виды Muscari и Tulipa с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 11–14.
- Фомин А. Список растений, собранных Е.Г. Кенигом в Карсской области в 1903–1905 годах // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 15–33.
- Фомин А. [Реферат: Алексеенко Ф.А. Ботанические исследования на Кавказе в 1902 году] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 34–35.
- Фомин А. [Реферат: Сосновский Д. Предварительная таблица для определения крымско-кавказских представителей р. Daphne L.] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 9. – С. 36.
- Фомин А. Два новых вида из Закавказья (Scabiosa и Podanthum) // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 10. – С. 34–36.
- Фомин А. [Реферат: Боровиков Г. Папоротники Кубанской области] // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 10. – С. 37.
- Фомин А.В. Новые виды папоротников на Кавказе (Nephrodium Raddeanum Fom. sp. nova, Asplenium pseudolanceolatum Fom. sp. nova) // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 12. – С. 8–10.
- Фомин А. Заметка о новом виде рода Scilla на Кавказе // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1908. – Вып. 13.
- Фомин А. Несколько новых видов растений из Закавказья // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1909. – Вып. 14. – С. 43–56.
- Фомин А. Обзор видов рода Polystichum на Кавказе // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1909. – Вып. 15.
- Фомин А., Воронов Ю. Определитель растений Кавказа и Крыма. Т. 1. – Тифлис, 1909. – 331 с. – Т. 2, вып. 1. – Тифлис, 1911. – 112 с. – Т. 2, вып. 2. – Тифлис, 1914. – С. 113–192 [лишився незавершеним].
- Fomin A. Herbarium Caucasicum vivum Horti Botanici Tiflissiensis. Supplementum primum // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1910. – Вып. 11, кн. 2. – С. 172-190.
- Fomin A. Herbarium Caucasicum vivum Horti Botanici Tiflissiensis. Список 400 видов растений кавказской флоры по семействам с указанием их местонахождений // Труды Тифлисского ботанического сада. – 1910. – Вып. 11, кн. 2.
- Фомин А. Обзор видов рода Cystopteris на Кавказе // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1911. – Вып. 18. – С. 3–19.
- Фомин А. Два новых папоротника с Кавказа // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1911. – Вып. 18. – С. 20–23.
- Fomin A. Übersicht der Dryopteris-Arten im Kaukasus // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1911. – Вып. 20. – С. 20–70.
- Фомин А.В. Polypodiaceae, Osmundaceae, Salviniaceae, Marsileaceae, Ophioglossaceae, Equisetaceae, Lycopodiaceae, Selaginellaceae. В кн.: Кузнецов Н., Буш Н., Фомин А. Flora Caucasica critica. Материалы для флоры Кавказа. Ч. I, вып. 1. – Юрьев, 1913. – 247 с.
- Фомин А.В. Направление и программа организации отделов научных и научно-практических работ в Бакурьянском и Колхидском отделениях Тифлисского ботанического сада // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1913. – Вып. 26. – С. 20–26.
- Фомин А.В. Схема сельскохозяйственных областей, округов и районов, намеченная для ботанических исследований Кавказского края. – Тифлис, 1913.
- Фомин А. К систематике крымско-кавказских видов и подвидов рода Pinus. Географическое распространение видов и ключ к определению их // Вестник Тифлисского ботанического сада. – 1914. – Вып. 34. – С. 1-12.
- Фомин А.В. Заметка о флоре Армении // Известия Кавказского отдела Императорского Русского географического общества. – 1914. – Т. 22, вып. 3. – С. 276–279.
- Фомин О.В. Ботанічний музей при Українській академії наук. У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 50–53.
- Фомин О.В. Про ботанічний сад при Українській академії наук. У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 54–56.
- Вотчал Є.Ф., Фомін О.В. З приводу записки проф. В.М. Арнольді «Біологічні станції та їх значіння в сучасному студіюванні природи». У кн.: Збірник праць комісії для вироблення законопроєкту про заснування Української академії наук у Київі. – К., 1919. – С. 77–79.
- Фомин О. Про знайдену на Волині папороть Asplenium germanicum Weis. // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 26–27.
- Фомин О. Новий для України печінкуватий мох Trichocolea tomentella (Ehrh.) N. V. E. // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 44.
- Фомин О. [Реферат: Станков С.С. К вопросу о синонимике крымской сосны] // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 48.
- Фомин О. [Реферат: Филиппов Ю.А. Крымско-кавказские виды сем. Iridaceae] // Український ботанічний журнал. – 1921. – Т. 1. – С. 48–49.
- Фомин О. [Рецензія: Український ботаничний журнал. Т. 1, в. 1–2, під редакцією проф. О. Янати] // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 1. – С. 22–23.
- Фомин О. [Рецензія: Табенцький О.О. Beta vulgaris var. saccharifera. Атлас малюнків з анатомії та біології цукрового буряка] // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 1. – С. 26.
- Фомин О. [Рецензія: Яната О., проф. Рослина та її життя] // Вісник сільськогосподарської науки. – 1922. – Т. 1, вип. 3. – С. 115.
- Фомін О.В. До вивчення торфових мохів Київщини та Чернігівщини // Записки Київських науково-дослідних катедр. – 1923. – Т. 1. – С. 34–39.
Фомин О. Про форми рідні Polypodium, що ростуть в Криму та на Україні // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 63–64. - Фомин О. [Реферат: Яната А. Материалы к флоре Солено-Озерной лесной дачи Днепровского уезда Таврической губ.] // Український ботанічний журнал. – 1924. – Т. 2. – С. 75.
- Фомін О. Про географічне поширення видів Polypodium vulgare L. та P. virginianum L. у Сибіру та на Далекому Сході // Записки Фізико-математичного відділу УАН. – 1924. – Т. 1, вип. 2. – С. 341–343.
- Фомін О. [Передмова] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 3.
- Фомин А.В. Торфяные мхи Харьковской губернии // Вісник Київського ботанічного саду. – 1924. – Вип. 1. – С. 37–40.
- Фомін О.В. Наслідки акліматизаційних спроб в Київському ботанічному саді // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 3–8.
- Фомін О. [Реферат: Douin R., Davy de Virville Ad. Action du milieu sur le Fegatella conica] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 41.
- Фомін О. [Реферат: Cajander A.K. Zur Frage der gegnseitigen Beziehungen zwischen Klima, Boden und Vegetation] // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 2. – С. 41-43.
- Fomin A.W. De varietatibus atque formis Woodsiarum in Sibiria crescentium // Вісник Київського ботанічного саду. – 1925. – Вип. 3. – С. 3–7.
- Фомін О.В. Короткий нарис природніх ботаніко-географічних районів України. – К., 1925. – 12 с. [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 143–154]
- Фомін О.В. Флора України. І. Pteridophyta // Труди Фізично-математичного відділу УАН. – 1926. – Т. 2, вип. 1. – С. 1–71.
- Фомін О. Звіт про діяльність Київського ботанічного саду за 10 років та науково-дослідчої катедри ботаніки за 5 років // Вісник природознавства. – 1927. – № 5–6. – С. 323–326.
- Фомин А.В. Обзор крымско-кавказских видов можжевельников. В кн.: Юбилейный сборник, посвященный И.П. Бородину. – Ленинград, 1927. – С. 360–377.
- Фомін О.В. Голонасінньові Кавказу та Криму // Труди фізико-математичного відділення УАН. – 1928. – Т. 11, вип. 1.
- Fomin A. Eine neue Art der Gattung Cryptogramma aus Sibirica // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 10. – S. 3–4.
- Фомін А.В. Про рослинність найближчих околиць Манглісу, гай Pinus hamata Stev. // Вісник Київського ботанічного саду. – 1929. – Вип. 10. – С. 53–54 [Текст праці також доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 163–165]
- Fomin A. Ueber die Anogramma Makinoi H. Christ // Вісник Київського ботанічного саду. – 1930. – Вип. 11. – S. 8–10.
- Фомин А. Папоротникообразные (Filices). В кн.: Флора Сибири и Дальнего Востока. Вып. 5. - Л., 1930. - 218 с.
- Фомін О. Беззав’язкові України. Gymnospermae // Журнал біо-ботанічного циклу ВУАН. – 1932. – № 3–4. – С. 3–38.
- Фомін О. Досягнення за 15 років у галузі ботаніки. У кн.: Всеукраїнська Академія Наук на службі соціялістичного будівництва: Праці ювілейної сесії ВУАН, присвяченої 15-літтю Жовтневої революції. К., 1933. – С. 99-106 [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 181–188]
- Фомин А.В. Роль ботаники в проблеме «Большого Днепра» // Советская ботаника. – 1934. – № 3. – С. 141–143 [Текст праці доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 155–157]
- Фомин А.В. Папоротниковые – Filicales. В кн.: Флора СССР. Т. 1. – Л., 1934. – С. 16–100.
- Фомін О. П’ять га на Чорноморському узбережжі // Соціалістичний Київ. – 1935. – № 1. – С. 24–25.
- Фомін О.В. До культури в ботанічних і міських садах роду Paeonia Закавказзя // Журнал Інституту ботаніки УАН. – 1935. – № 7(15). – С. 41–42 [Текст праці також доступний у книзі «Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні» (2017), сс. 189–190]
- Фомін О.В. Pteridophyta – Папоротеподібні. Gymnospermae – Голонасінні, або Беззав’язкові. У кн.: Флора УСРР. Том 1. – К., 1936. – С. 37–190 [У 1938 р. вийшло друге стереотипне видання цієї праці]
- Фомин А. Новый вид колокольчика из Западного Закавказья. В кн.: Флора и систематика высших растений. Труды БИН СССР. – М.–Л., 1936. – Вып. 3. – С. 289–291.
- Фомін О.В., Бордзіловський Є.І. Родини Amaryllidaceae і Iridaceae. У кн.: Флора УРСР. Том 3. – К., 1950. – С. 266–312.
- Фомин А.В. Растительность Полесья. Доклад в «Комитете Большого Днепра». У кн.: Академік О.В. Фомін – фундатор ботанічної науки в Україні. – К.: Телком, 2017. – С. 157–163.
Немає коментарів:
Дописати коментар