четвер, 14 листопада 2024 р.

Гаврило Білик: До 120-річчя від дня народження

Навесні виповнилося 120 років від дня народження видатного українського геоботаніка, відомого фахівця з вивчення галофітної і степової рослинності півдня України - Гаврила Івановича Білика (1904-1985).

Фото Гаврила Білика на першій сторінці другого номера "Українського ботанічного журналу" за 1974 р. з нагоди 70-річчя вченого

Гаврило Іванович Білик народився 7 квітня 1904 року в селі Богушкова Слобідка (зараз - Благодатне) Золотоніського району Черкаської області у селянській родині. Навчався у місцевій земській школі, Черкаському індустріальному і Золотоніському педагогічному технікумах, а після вчителювання в 1924-1927 рр. в декількох сільських школах на Полтавщині здобував вищу освіту в 1927-1931 рр. на біологічному факультеті Київського інституту профосвіти (зараз - Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Вже в студентські роки він розпочав свою наукову роботу, працюючи в одній з лабораторій Українського науково-дослідного інституту торфової промисловості разом з іншим видатним вітчизняним ботаніком - Дмитром Костянтиновичем Зеровим. По закінченню Інституту профосвіти в 1931 р. Гаврило Іванович вступив до аспірантури Науково-дослідного інституту ботаніки ВУАН і по її закінченню в 1935 р. продовжив свою трудову діяльність саме в цій установі, з якою й було пов'язане усе його подальше наукове життя. В Інституті ботаніки АН УРСР він пропрацював на посадах наукового (1935-1938) і старшого наукового спрівробітника (1939-1941, 1945-1949), вченого секретаря (1945-1949), заступника директора (1949-1969), завідувача відділом геоботаніки (1956-1975) і директора Інституту (1963-1968), а згодом старшого наукового співробітника-консультанта (1975-1980).

Під час навчання в аспірантурі Гаврило Іванович захопився вивченням галофітної рослинності України, яка на той час була вивчена вкрай недостатньо. В 1932-1933 році, займаючись агроінвентаризацією ґрунтів, він провів геоботанічне обстеження солончакової і засолено-лучної рослинності південної частини Полтавщини і прилеглої території Січеславщини (долини річок Сула, Псел, Ворскла, Оріль), доповнивши їх в 1934 р. обстеженнями терас рр. Дніпро і Самара. Увесь літній період 1936 року він присвятив фітоценотичним дослідженням галофітної рослинності лівобережної частини басейну р. Сіверський Донець від півдня Харківщини до східних адміністративних кордонів нашої країни (колишньої Станично-Луганської округи). Ці роботи лягли в основу кандидатської дисертації Г.І. Білика, яка була успішно захищена в 1939 році. Фактично публікації Гаврила Івановича стали першим детальним описом континентальної галофітної рослинності на Лівобережжі України і дозволили встановити подібність за видовим і ценотичним складом, а також за розташуванням у рельєфі між солончаками Придніпров'я та басейну Сіверського Дінця. Подальші дослідження засолено-лучної рослинності Г.І. Білик проводив у Молдові та у приморських регіонах України, зокрема у Присивашші. В 1941 р. він підготував до друку монографію "Солончакова рослинність приморської смуги УРСР", яку планував захистити як докторську дисертацію. На жаль, війна 1941-1945 рр. не дала змоги йому втілити свої плани в життя і вчений ступінь доктора біологічних наук Г.І. Білик зміг отримати лише в 1964 році.

В 1941 році Гаврило Іванович Білик добровільно пішов на фронт, долучившися до Восьмої гвардійської армії, з якою пройшов шлях від Сталінграда до Берліна. Він отримав чимало нагород за свою мужність, зокрема ордени Червоної Зірки (1944) і Вітчизняної війни ІІ ступеня (1945).

Після демобілізації в 1945 р. Гаврило Іванович повернувся до активної наукової роботи в Інституті ботаніки АН УРСР та продовжив вивчення не лише галофітної рослинності України, а й інших типів (зокрема лучної і степової), яке було викликане підвищенням уваги в той період до активного народногосподарського освоєння природних ландшафтів. За його безпосередньої участі здійснювалися обстеження природних сіножатей Закарпаття, заплавних лук басейну Сіверського Дінця, пасовищ півдня України. Пізніше у зв'язку з розробленням геоботанічного районування України велика робота Г.І. Біликом була зроблена не тільки на основі аналізу власних польових фітоценотичних досліджень, а й на підставі узагальнення геоботанічних матеріалів, отриманих іншими вченими. Ним детально було розроблено геоботанічне районування лісостепової і степової зон України до рівня геоботанічного району як найменшої фітоценотичної одиниці (опубліковане двома окремими статтями в Українському ботанічному журналі та у монографії "Геоботанічне районування Української РСР" в 1977 р.). Воно й до сих пір лишається найповнішою схемою районування (пізніше геоботанічне районування, запропоноване Я.П. Дідухом та Ю.Р. Шелягом-Сосонком в 2003 р., було доведене тільки до округів).

Гаврило Іванович в 1950-1960 рр. не полишав і дослідження галофітної рослинності України, яке ним проводилося в цей час переважно в приморських районах. Наслідками вивчення видової і ценотичної різноманітності галофітної рослинності України, її динаміки та генезису, меліоративного і кормового значення стала фундаментальна монографія вченого "Рослинність засолених ґрунтів України" (1963), що й лягла в основу його докторської дисертації. Згодом Г.І. Біликом було започатковане комплексне геоботанічне дослідження степових заповідників України (зокрема динаміки рослинності в ході впливу різних природних і антропогенних факторів). Ці дослідження, які базувалися не тільки на описі пробних площ, а й на створенні великомасштабних карт рослинного покриву, значною мірою були продовжені його учнями - В.С. Ткаченком, В.В. Осичнюком, З.А. Саричевою, Л.С. Пановою. Завдяки наполегливій праці Г.І. Білика було підготовлене чотиритомне видання "Рослинність УРСР" (він є одним з провідних авторів четвертого тому і підготував для нього оригінальну класифікацію та характеристику найголовніших синтаксономічних одиниць степової рослинності України), за яке вчений в 1974 р. спільно з колегами отримав Державну премію АН УРСР імені М.Г. Холодного.

Важливим є й не лише суто геоботанічний, а й флористичний та созологічний аспекти ботанічних досліджень Гаврила Івановича. Ним описано два нові для науки види з роду Puccinellia Parl. родини злакових (Poaceae), уперше на території України була знайдена чужорідна рослина з Північної Америки - гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa), яка зараз добре відома багатьом фахівцям-ботанікам і яка протягом останніх років активно розповсюджується в північних регіонах України, а на півдні нашої країни взагалі стала одним з найхарактерніших бур'янів. Велика кількість гербарних зразків судинних рослин флори України, зібраних Гаврилом Івановичем, зберігається у Національному гербарії України (KW). Цінні результати, отримані під час роботи Г.І. Білика в степових заповідниках України, зараз активно використовуються співробітниками цих заповідників, які згодом стали окремими науковими установами і продовжують вивчення рослинного покриву цих територій. Співробітники відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (до яких безпосередньо належить і автор цих рядків) високо оцінюють науковий внесок Гаврила Івановича Білика у розвиток вітчизняної ботаніки та регулярно користуються його фундаментальними працями під час проведення власних геоботанічних досліджень.

 Гаврило Іванович був талановитим дослідником, душевно чистою, скромною і чуйною людиною, добрим товаришем, щиримим порадником і безкорисливим наставником

зі статті В.С. Ткаченка "Гаврило Іванович Білик (До 90-річчя від дня народження)" (1994 р.)

 

Основні публікації про життя і наукову діяльність Гаврила Івановича Білика:

Перелік наукових праць Гаврила Івановича Білика:

  1. Білик Г.І. Галофільна рослинність лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. Вісті Академії наук УСРР. 1936. № 4. С. 123–139.
  2. Білик Г.І. Рослинність засолених угідь лівобережжя Середньої Наддніпрянщини. В кн.: Геоботанічний збірник. Київ: АН УРСР, 1937. Вип. 1. С. 85–118.
  3. Білик Г.І. Матеріали до вивчення галофільної рослинності УРСР. Галофільна рослинність МАРСР. В кн.: Геоботанічний збірник. Київ: АН УРСР, 1937. Вип. 1. С. 119–130.
  4. Білик Г.І. Нові дані про рослинність і флору найпівнічнішої частини Арабатської стрілки. В кн.: Збірник праць, присвячених пам’яті академіка О.В. Фоміна. Київ: АН УРСР, 1938. С. 210–221.
  5. Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів лівобережжя Середнього Дінця. В кн.: Геоботанічний збірник. Київ: АН УРСР, 1938. Вип. 2. С. 15–88.
  6. Білик Г.І. Галофільна рослинність УРСР (Попереднє повідомлення). Журнал Інституту ботаніки АН УРСР. 1939. № 20(28). С. 173–177.
  7. Білик Г.І. Наукова сесія Інституту ботаніки АН УРСР, присвячена XVIII з’їзду ВКП(б). Вісті АН УРСР. 1939. № 3–4. С. 97–100.
  8. Білик Г.І. Екологічні ряди галофільних фітоценозів приморської смуги УРСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1940. Т. 1, № 3–4. С. 325–331.
  9. Білик Г.І. Геоботанічний опис басейну р. Молочної і Молочного лиману. Ботанічний журнал АН УРСР. 1946. Т. 3, № 1–2. С. 51–58.
  10. Білик Г.І. Заплавні луки р. Вовчої (ліва притока р. Півн. Дінця). Ботанічний журнал АН УРСР. 1947. Т. 4, № 3–4. С. 113–119.
  11. Білик Г.І. Рослинність Дністро-Бузького байрачного степу. Ботанічний журнал АН УРСР. 1948. Т. 5, № 2. С. 53–60. 
  12. Білик Г.І. Походження і розвиток рослинного світу (Лекція). Київ, 1948. 28 с.
  13. Білик Г.І. Сталінський план перетворення природи. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 2. С. 8–13.
  14. Білик Г.І. Заплавні луки р. Північного Дінця. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 4. С. 10–31.
  15. Білик Г.І. Сіножаті та пасовища Закарпатської області й заходи до їх поліпшення та раціонального використання. Ботанічний журнал АН УРСР. 1950. Т. 7, № 1. С. 19–33.
  16. Білик Г.І. Нова адвентивна рослина для флори Української РСР – гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal.). Ботанічний журнал АН УРСР. 1950. Т. 7, № 2. С. 76–79.
  17. Білик Г.І. Сталінські будови комунізму і завдання ботаніків. Ботанічний журнал АН УРСР. 1951. Т. 8, № 1. С. 3–7.
  18. Білик Г.І. Новий для флори СРСР вид подорожника – Plantago Swarzenbergiana Schur. Ботанічний журнал АН УРСР. 1951. Т. 8, № 1. С. 95–98.
  19. Білик Г.І. Рослинність заплавини р. Інгулу у Баштанському районі Миколаївської області. Ботанічний журнал АН УРСР. 1951. Т. 8, № 4. С. 31–46.
  20. Білик Г.І. Рослинність зони зрошення півдня Української РСР і раціональне її використання. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 1. С. 9–26.
  21. Білик Г.І. Рослинність подів у Баштанському районі Миколаївської області. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 2. С. 62–73.
  22. Білик Г.І. Новий вид покісниці з півдня Української РСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 3. С. 77–80.
  23. Афанасьев Д.Я., Билык Г.И., Кистяковский А.Г., Котов М.И. Растительный и животный мир юга Украинской ССР и Северного Крыма. Киев: АН УССР, 1952. 87 с.
  24. Білик Г.І. Природні кормові угіддя та заходи по їх поліпшенню. В кн.: Природа і господарство південних районів УРСР. Київ: АН УРСР, 1953. С. 99–112.
  25. Білик Г.І. Гірчак подовий (Phalacrachena inuloides Iljin) в Українській РСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1953. Т. 10, № 3. С. 42–51.
  26. Білик Г.І. Сіножаті і пасовища півдня Української РСР, їх раціональне використання та поліпшення. Ботанічний журнал АН УРСР. 1953. Т. 10, № 4. С. 7–15.
  27. Білик Г.І. До класифікації галофільної рослинності Української РСР. Ботанічний журнал АН УРСР. 1954. Т. 11, № 4. С. 43–50.
  28. Білик Г.І. Лучна рослинність Притисенської низовини та гірсько-лісового поясу Карпат. В кн.: Рослинність Закарпатської області УРСР. Київ: АН УРСР, 1954. С. 92–136. 
  29. Білик Г.І. Луки низовини Закарпатської області та гірського лісового пояса Радянських Карпат. В кн.: Питання розвитку продуктивних сил західних областей Української РСР. Київ: АН УРСР, 1954. С. 214–223.
  30. Билык Г.И. Естественная кормовая база юга Украинской ССР и пути ее реконструкции. В кн.: Вопросы улучшения кормовой базы в степной, полупустынной и пустынной зонах СССР. Москва–Ленинград: АН СССР, 1954. С. 144–154.
  31. Білик Г.І. Підсумки наукової роботи Інституту ботаніки АН УРСР за 1954 рік. Ботанічний журнал АН УРСР. 1955. Т. 12, № 2. С. 105–108.
  32. Білик Г.І. Рослинні комплекси Лівобережжя Середнього Придніпров’я. Ботанічний журнал АН УРСР. 1955. Т. 12, № 4. С. 46–65.
  33. Афанасьєв Д.Я., Білик Г.І., Брадіс Є.М., Гринь Ф.О. Класифікація рослинності Української РСР. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 4. С. 63–82.
  34. Бiлик Г.I. Рослиннiсть Нижнього Приднiпров’я. Київ: АН УРСР, 1956. 178 с. [Щиро вдячний Павлу Тимошенку за люб'язно надані ним скани цієї цінної книги]
  35. Білик Г.І. Низинні засолені луки північної частини Лівобережжя Середнього Придніпров’я. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 2. С. 3–12.
  36. Білик Г.І. Наукова діяльність Інституту ботаніки Академії наук Української РСР за 1956 р. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 2. С. 115–119.
  37. Білик Г.І. Вивчення рослинності Української РСР за 40 років (1917–1957). Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 3. С. 27–35.
  38. Білик Г.І. Рослинність заповідника Михайлівська цілина та її зміни під впливом господарської діяльності людини. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 4. С. 26–39.
  39. Білик Г.І. Підвищимо врожайність низинних засолених лук. Інформаційний листок № 2 Інституту ботаніки АН УРСР. Київ, 1957. С. ?
  40. Білик Г.І. Природні кормові вгіддя Верхньоінгулецького масиву, їх використання та поліпшення. В кн.: Питання господарського використання вперше зрошувальних земель півдня Української РСР. Київ: АН УРСР, 1957. С. ?
  41. Білик Г.І. Геоботанічна карта Української РСР. Український ботанічний журнал. 1958. Т. 15, № 4. С. 32–36.
  42. Білик Г.І. Карта рослинності УРСР масштабом 1 : 4 000 000. В кн.: Атлас сільського господарства Української РСР. Київ: КДУ, 1958. С. 15.
  43. Білик Г.І. Зростання стоколосу прибережного (Zerna riparia (Rehm.) Nevski) в заповіднику Михайлівська цілина. Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 1. С. 57–61.
  44. Білик Г.І., Панова Л.С. Рослинні комплекси заповідника Кам’яні Могили. Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 6. С. 40–48.
  45. Білик Г.І. [Рецензія: Известия на Ботаническия институт]. Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 6. С. 110–113.
  46. Білик Г.І. Наукова діяльність Інституту ботаніки АН УРСР в 1959 р. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 2. С. 113–116.
  47. Білик Г.І. Історія вивчення галофільної рослинності УРСР. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 3. С. 87–97.
  48. Білик Г.І. Федір Олександрович Гринь (1902–1960 рр.). Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 4. С. 93–96.
  49. Білик Г.І. Єлизавета Модестівна Брадіс (До 60-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 6. С. 100–102.
  50. Билык Г.И. Состояние и задачи геоботанической картографии в Украинской ССР. В кн.: Картография растительного покрова: Тезисы докладов на совещании по вопросам картографии растительности. Новосибирск, 1960. С. ?
  51. Білик Г.І., Брадіс Є.М. Геоботанічне районування Української РСР. Український ботанічний журнал. 1962. Т. 19, № 4. С. 23–32.
  52. Билык Г.И., Гейдеман Т.С. Карта растительности в масштабе 1 : 3 000 000. В кн.: Атлас Украинской ССР и Молдавской ССР. Москва: ГУГК, 1962. С. 26–27.
  53. Білик Г.І. Засолені луки Лівобережного Придніпров’я, їх раціональне використання та поліпшення. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 2. С. 87–96.
  54. Білик Г.І., Полубояринов І.І., Шеляг-Сосонко Ю.П. Пам’яті Володимира Олексійовича Поварніцина. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 2. С. 110–114.
  55. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal.) у заплаві Сіверського Дінця. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 4. С. 108–110.
  56. Білик Г.І. Рослинність засолених ґрунтів України, їх розвиток, використання та поліпшення. Київ: АН УРСР, 1963. 300 с.
  57. Білик Г.І., Бачурина Г.Ф. Дмитро Костянтинович Зеров (До 70-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1965. Т. 22, № 6. С. 114–118.
  58. Білик Г.І. Міжнародна геоботанічна карпатська екскурсія. Український ботанічний журнал. 1966. Т. 23, № 2. С. 96–98.
  59. Билык Г.И., Бачурина А.Ф. Дмитрий Константинович Зеров (К 70-летию со дня рождения). Ботанический журнал. 1966. Т. 51, № 6. С. 897–901.
  60. Білик Г.І. Микола Іларіонович Косець. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 1. С. 107–108.
  61. Білик Г.І., Осичнюк В.В. Сучасний стан рослинності асканійського цілинного степу. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 4. С. 44–49.
  62. Білик Г.І. Інститут ботаніки АН УРСР до 50-річчя радянської влади. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 4. С. 97–104.
  63. Білик Г.І. Підсумки вивчення рослинності в Українській РСР за 50 років. Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 5. С. 20–29.
  64. Билык Г.И. Институт ботаники Академии наук Украинской ССР к 50-летию Великого Октября. Ботанический журнал. 1967. Т. 52, № 10. С. 1540–1548.
  65. Билык Г.И., Ткаченко В.С. Растительность. В кн.: Ресурсы поверхностных вод СССР. Т. 6. Украина и Молдавия, вып. 3. Бассейн Северского Донца и реки Приазовья. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1967. С. 41–50.
  66. Билык Г.И. Карты растительности в "Атласе природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР". В кн.: Геоботаническое картографирование. Ленинград: Наука, 1968. С. 62–64.
  67. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Прогноз змін рослинного покриву заплави р. Сіверського Дінця під впливом гідроспоруд. Український ботанічний журнал. 1969. Т. 26, № 1. С. 16–21.
  68. Білик Г.І. Гринделія розчепірена (Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal.) на Черкащині. Український ботанічний журнал. 1969. Т. 26, № 2. С. 75–76.
  69. Осычнюк В.В., Билык Г.И. Украинский степной заповедник. В кн.: Заповедники Советского Союза. Москва: Колос, 1969. С. 287–297.
  70. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинність ділянки Північної новоасканійського заповідного степу на першому році після припинення випасання. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 2. С. 216–222.
  71. Білик Г.І. Детальне геоботанічне районування Лісостепу Української РСР. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 3. С. 273–278.
  72. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинність урочища Потіївка Чорноморського державного заповідника. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 4. С. 491–496.
  73. Білик Г.І., Панова Л.С. Поновлення степової рослинності в заповіднику Кам’яні Могили після припинення випасання. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 6. С. 711–715.
  74. Билык Г.И. Карты растительности в I томе атласа "Природные условия и естественные ресурсы Украинской ССР". В кн.: Комплексное картографирование УССР. Киев, 1970. Вып. 1. С. 311–314.
  75. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинний покрив абсолютно заповідної ділянки Хомутовського степу. Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 3. С. 337–342.
  76. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинний покрив Провальського степу УРСР. Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 4. С. 443–449.
  77. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Рослинний покрив Стрільцівського степу. Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 5. С. 613–617.
  78. Билык Г.И., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Ткаченко В.С. Состояние охраны ботанических объектов на Украине. В кн.: Вопросы охраны ботанических объектов. Ленинград: Наука, 1971. С. 129–134.
  79. Білик Г.І., Бачурина Г.Ф. Пам’яті Дмитра Костянтиновича Зерова. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 2. С. 245–254.
  80. Білик Г.І., М’якушко В.К. [Рецензія: Бельгард А.Л. Степное лесоведение]. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 3. С. 389–390.
  81. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Сучасний стан рослинного покриву заповідника Михайлівська цілина на Сумщині. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 6. С. 696–702. 
  82. Білик Г.І., Комендар В.І., Малиновський К.А. Підсумки вивчення рослинного покриву та проблем розвитку геоботанічних та біоценологічних досліджень на Україні. В кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 152–154.
  83. Білик Г.І. Підсумки та завдання картографування рослинного покриву Української РСР. В кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 161–162.
  84. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Закономірності розвитку рослинності степових заповідників України в умовах абсолютної заповідності. В кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 162–163.
  85. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Зміни рослинного покриву степу Михайлівська цілина на Сумщині залежно від режиму заповідності. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 1. С. 89–95.
  86. Білик Г.І. Данило Якович Афанасьєв (До 70-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 1. С. 122–124.
  87. Білик Г.І. Детальне геоботанічне районування Степу Української РСР. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 2. С. 191–195.
  88. Билык Г.И., Ткаченко В.С. К вопросу об оптимальном режиме заповедности в степных заповедниках. В кн.: Тезисы докладов V делегатского съезда Всесоюзного ботанического общества. Киев, 1973. С. 5–6.
  89. Білик Г.І. Історія вивчення степів України. Основні закономірності розподілу рослинності степів на території УРСР. Взаємовідношення лісу і степу [спільно з В.С. Ткаченком]. Принципи класифікації та класифікаційна схема рослинності степів УРСР. Лучні степи. Типові (справжні) степи. Різнотравно-типчаково-ковилові степи. Пустельні степи. Чагарникові степи. Напівсаванові степи. В кн.: Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. Київ: Наукова думка, 1973. С. 9–170, 229–249.
  90. Білик Г.І., Саричева З.А. Михайлівська цілина: Нарис-путівник. Харків: Прапор, 1973. 44 с.
  91. Білик Г.І. Рослинність лук балок заповідника Михайлівська цілина на Сумщині. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 2. С. 198–204.
  92. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Деякі особливості степової рослинності Керченського півострова. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 4. С. 461–465.
  93. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Післяпасовищне поновлення рослинності ділянки Північної новоасканійського степу за даними геоботанічного картування. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 5. С. 624–629.
  94. Білик Г.І., Осичнюк В.В., Ткаченко В.С. Рослинний покрив Хомутовського степу за даними крупномасштабного картування. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 6. С. 747–752.
  95. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Степи Тарханкутського півострова та їх охорона. Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 5. С. 526–531.
  96. Осычнюк В.В., Билык Г.И., Ткаченко В.С. Растительный покров Хомутовской степи. В кн.: Почвенно-биогеоценологические исследования в Приазовье. Москва: Наука, 1976. Вып. 2. С. 37–122.
  97. Билык Г.И., Ткаченко В.С. Михайловская целина. В кн.: Почвенно-биогеоценологические исследования в Приазовье. Москва: Наука, 1976. Вып. 2. С. 169–204.
  98. Білик Г.І., Комендар В.І., Малиновський К.А. Підсумки вивчення рослинного покриву та проблеми розвитку геоботанічних та біоценологічних досліджень на Україні. В кн.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 3–11.
  99. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Сучасний стан рослинного покриву Українського державного степового заповідника. В кн.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970–1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 140–143.
  100. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Нове місцезростання Grindelia squarrosa (Pursh.) Dunal. на Україні. Український ботанічний журнал. 1977. Т. 34, № 1. С. 92–93.
  101. Білик Г.І. Історія геоботанічного районування Української РСР. Принципи геоботанічного районування [спільно з М.А. Голубцем]. Європейсько-Сибірська лісостепова область (крім Тернопільського округу). Європейсько-Азіатська степова область (крім Кримського степового і Керченського округів). В кн.: Геоботанічне районування Української РСР. Київ: Наукова думка, 1977. С. 4–16, 140–143, 148–246, 259–267.
  102. Білик Г.І., Ткаченко В.С. Нові відомості про ліси з участю Quercus pubescens Willd. в Одеській області. Український ботанічний журнал. 1978. Т. 35, № 1. С. 15–18.
  103. Білик Г.І. Історія геоботанічного картографування в Україні. Український ботанічний журнал. 1980. Т. 37, № 1. С. 99–102.
  104. Билык Г.И., Лавренко Е.М. Типчаково-ковыльные (бедноразнотравные) степи. Пустынные полынно-дерновиннозлаковые степи. В кн.: Растительность европейской части СССР. Ленинград: Наука, 1980. С. 242–249. 
  105. Билык Г.И., Сарычева З.А. Михайловская целина: Путеводитель по заповеднику. Харків: Прапор, 1981. 40 с.

Нові для науки таксони судинних рослин, описані Гаврилом Біликом:

1. Puccinellia fominii Bilyk, 1936, Збірник праць, присвячених пам'яті академіка О.В. Фоміна: 218; Кречетович, 1940, Флора УРСР, 2: 273; Цвелев, 1974, Флора европейской части СССР, 1: 300; Прокудин и др., 1977, Злаки Украины: 364. - P. dolicholepis subsp. fominii (Bilyk) Tzvelev, 1976, Злаки СССР: 503.
Описано з Присивашшя ("in Arabatskaja strilka prope oppidum Geniczesk in littore Syvaschica").
Неотип (Федорончук та ін., 2012, Український ботанічний журнал, 69(2): 220): "Херсонская обл., Геническ, Арабатская стрелка, по левую сторону ж. дороги, от 1 до 2 км. 18.VIII.1968. А. Краснова" (KW 013142).
2. Puccinellia syvaschica Bilyk, 1952, Ботанічний журнал АН УРСР, 9(3): 77; Цвелев, 1974, Флора европейской части СССР, 1: 300; id. 1976, Злаки СССР: 503; Прокудин и др., 1977, Злаки Украины: 365.
Описано з Присивашшя ("RSS Ucr., dit. Chersonensis, distr. Novo-Troizkiensis, pag. Czervonyj Syvaschez, loco salso inundato littorali, 18.V 1951, - legit G. I. Bilyk, in Herbario Instituti Botanicae Ac. Sc. RSS Ucr. conservatur").
Голотип: "Херсонська обл., Ново-Троїцький р-н, радгосп "Червоний Сивашець". Дно висохлого озера лиману. 18.05.1951. Г.І. Білик" (KW 001001677).

Видова самостійність цих двох видів потребує спеціального вивчення. Станом на 14.11.2024 в POWO Puccinellia fominii вважається синонімом P. dolicholepis (V.I.Krecz.) Pavlov, а P. syvaschica - синонімом P. convoluta (Hornem.) Fourr.

Дякую Збройним Силам України за можливість й надалі в цей непростий для нашої країни час займатися науковою діяльністю! Усім читачам раджу також звернути увагу на біографічні матеріали про інших видатних українських ботаніків:

Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)