Продовжую знайомити Вас з текстом Міжнародного кодексу номенклатури водоростей, грибів та рослин (він же Мельбурнський кодекс).
У попередньому повідомленні блогу було охарактеризовано структуру цього документу, розкрито зміст преамбули, вказано принципи ботанічної номенклатури.
Друга частина Кодексу - Правила та Рекомендації (Rules and Recommendations) - містить характеристику усіх 62 статей. Вони об'єднані у дев'ять розділів, а додатково у межах найкрупніших розділів для зручності виділені також секції. У даному повідомленні пропоную детально розглянути перший і частково другий розділи правил та рекомендацій.
Розділ 1 Кодексу Таксони та їхні ранги (Taxa and their ranks) містить п'ять статей.
Стаття 1
1.1. Таксономічні групи будь-якого рангу у даному Кодексі будуть у подальшому називатися таксонами.
1.2. Таксони (за винятком діатомових водоростей), назви яких засновані на викопному типі, є викопними таксонами. Викопний таксон включає залишки однієї чи декількох частин предкового організму або однієї чи декількох його життєвих стадій в одному чи декількох станах зберігання, що були вказані в оригінальному чи пізнішому описі чи діагнозі таксону (див. також Ст. 11.1 і 13.3).
Стаття 2
2.1. Кожен індивідуальний організм розглядається як такий, що належить до безмежного числа таксонів, ранги яких послідовно підпорядковані один одному, головним серед них є ранг виду.
Стаття 3
3.1. Головні ранги таксонів у низхідному порядку є такими: царство (regnum), відділ або філум (divisio або phylum), клас (classis), порядок (ordo), родина (familia), рід (genus) та вид (species). Таким чином, кожен вид належить до певного роду, кожен рід - до певної родини і т.д.
Примітка 1. Види та підрозділи родів мають належати до певних родів, а внутрішньовидові таксони мають належати до певних видів, оскільки їхні імена є комбінаціями (Ст. 21.1, 23.1 і 24.1), але це положення не перешкоджає розташуванню таксонів як insertae sedis щодо таксонів рангом вище роду.
Прикл. 1. Рід Haptanthus Goldberg & C. Nelson (in Syst. Bot. 14: 16. 1989) в оригінальній публікації був описаний без вказівки на приналежність до певної родини.
Прикл. 2. Викопний рід Paradinandra Schönenberger & E. M. Friis (in Amer. J. Bot. 88: 478. 2001) був віднесений до "Ericales s.l.", але з відзначенням того, що родина, до якої цей вид належить, має "insertae sedis".
3.2. Головними рангами гібридних таксонів (нототаксонів) є ноторід та нотовид. Ці ранги є такими ж, як рід та вид. Префікс "ното-" вказує на їх гібридний характер (див. Додаток І).
Коментар: Insertae sedis (лат.) - "невизначене положення". Мається на увазі, що місце цього таксону в існуючій системі поки що є не зовсім чітко зрозумілим.
Стаття 4
4.1. Другорядні ранги у низхідному порядку є такими: триба (tribus) - між родиною та родом, секція (sectio) і ряд (series) - між родом та видом, та різновидність (varietas) і форма (forma) - нижче виду.
4.2. Якщо існує необхідність використати більше число таксономічних рангів, терміни до них утворюються шляхом додавання префіксу "під-" ("sub-") до термінів, що позначають головні чи другорядні ранги. Організм, таким чином, може належати до таксонів таких рангів (у низхідному порядку): царство (regnum), підцарство (subregnum), відділ або філум (divisio або phylum), підвідділ або підфілум (subdivisio або subphylum), клас (classis), підклас (subclassis), порядок (ordo), підпорядок (subordo), родина (familia), підродина (subfamilia), триба (tribus), підтриба (subtribus), рід (genus), підрід (subgenus), секція (sectio), підсекція (subsectio), ряд (series), підряд (subseries), вид (species), підвид (subspecies), різновидність (varietas), підрізновидність (subvarietas), форма (forma), підформа (subforma).
Примітка 1. Ранги, утворені шляхом додавання префіксу "під-", можуть вживатися незалежно від того, чи були застосовані якісь другорядні ранги (Ст. 4.1).
4.3. Також можуть бути вжиті будь-які додаткові ранги за умови, що це не викличе плутанини чи помилки.
4.4. Другорядні ранги нототаксонів є такими ж, як і для негібридних таксонів, за винятком того, що найвищим дозволеним рангом є ноторід (див. Додаток І).
Примітка 2. У даному Кодексі вислів "підрозділ родини" скрізь стосується тільки таксонів у ранзі між родиною та родом, а вислів "підрозділ роду" - тільки таксонів у ранзі між родом та видом.
Примітка 3. Стосовно позначень певних категорій організмів, що використовуються у сільському господарстві, лісівництві та садівництві, див. п. 11 Преамбули та Ст. 28, Прим. 2, 4 і 5.
Примітка 4. У класифікації паразитів, особливо паразитичних грибів, автори, що не вказують рангів виду, підвиду чи різновидності таксонам, що відрізняються за фізіологічними показниками та слабко чи майже зовсім не розрізняються за морфологічними ознаками, можуть виділяти у межах виду спеціальні форми (formae specialis), що відзначаються адаптацією до різних господарів, але номенклатура таких спеціальних форм не регулюється положеннями даного Кодексу.
Коментар: Варто підкреслити, що вживання другорядних рангів зовсім не є обов'язковим. У межах кожного роду у таксономії виділення окремих секцій та рядів відбувається далеко не завжди; те ж саме стосується й встановлення внутрішньовидових таксонів.
Стаття 5
5.1. Відносний порядок рангів, визначений у Ст. 3 та 4, не може бути змінений (див. Ст. 37.6 і 37.9).
Рекомендація 5А
З метою стандартизації рекомендується вживати такі скорочення: cl. (клас), ord. (порядок), fam. (родина), tr. (триба), gen. (рід), sect. (секція), ser. (ряд), sp. (вид), var. (різновидність), f. (форма). Скорочення для додаткових рангів утворюються шляхом додавання префіксу "sub-" чи, для нототаксонів, префіксу "notho-", наприклад, subsp. (підвид), nothosp. (нотовид), але для підроду вживається скорочення subg., а не "subgen.".
Розділ 2 Кодексу Статус, типіфікація та пріоритет назв (Status, typification, and priority of names) охоплює 10 статей, об'єднаних у три секції. У даному повідомленні ми розглянемо поки що тільки першу секцію, до складу якої входить лише одна стаття.
Секція І. Визначення статусу (Status definitions)
Стаття 6
6.1. Ефективною є публікація, здійснена відповідно до вимог Ст. 29-31.
6.2. Валідною є публікація, здійснена відповідно до вимог Ст. 32-45 чи Н.9 (див. також Ст. 61).
Примітка 1. Для цілей номенклатури валідна публікація створює назву, а інколи також автонім (Ст. 22.1 і 26.1), але сама по собі не встановлює жодних меж цього таксону за винятком включення до його складу типу цієї назви (Ст. 7.1).
6.3. У даному Кодексі під словом "назва", якщо не вказано щось інше, мається на увазі саме ім'я таксону, що було валідно опубліковане, незважаючи на те, чи є воно законним, чи незаконним (див. Ст. 12, але див. Ст. 14.15).
Примітка 2. Якщо одна й та ж назва, що базується на одному й тому ж самому типі, була незалежно опублікована у різний час, можливо, навіть різними авторами, у даному випадку лише найраніша з цих назв-ізонімів має номенклатурний статус. Назва завжди має бути вказана разом з першочерговим місцем її валідної публікації, а пізніші ізоніми можуть бути проігноровані (але див. Ст. 14.15).
Прикл. 1. Бейкер (Baker, Summary New Ferns: 9. 1892) і Хрістенсен (Christensen, Index Filic.: 44. 1905) незалежно один від одного опублікували нову назву Alsophila kalbreyeri замість A. podophylla Baker (1881) non Hook. (1857). Назва, що була опублікована Хрістенсеном, A. kalbreyeri Christensen, є пізнішим ізонімом назви A. kalbreyeri Baker і не має номенклатурного статусу (але див. Ст. 41, Прикл. 19).
Прикл. 2. Під час публікації “Canarium pimela Leenh. nom. nov.”, Лінхаутс (Leenhouts, in Blumea 9: 406. 1959) повторно вжив незаконну назву C. pimela K. D. Koenig (1805), засновану на тому самому типі, приписавши її авторство собі. Таким чином він створив пізніший ізонім, що не має номенклатурного статусу.
6.4. Незаконною є назва, визнана такою згідно вимог Ст. 18.3, 19.6 чи 52-54 (див. також Ст. 21, Прим. 1 та Ст. 24, Прим. 2). Назва, яка згідно вимог цього Кодексу була незаконною під час публікації, не може згодом стати законною пізніше за винятком вимог Ст. 18.3 і 19.6 чи окрім тих випадків, коли ця назва була законсервована або санкціонована.
Прикл. 3. Назва Anisothecium Mitt. (1869) під час публікації включала тип назви Dicranella (Müll. Hal.) Schimp. (1856), позначений раніше. Незважаючи на те, що Dicranella була законсервована з іншим типом, назва Anisothecium не стала законною.
Прикл. 4. Назва Skeletonemopsis P. A. Sims (1995) є незаконною, оскільки вона під час публікації включала тип назви Skeletonema Grev. (1865). Незважаючи на те, що Skeletonema була законсервована з іншим типом, назва Skeletonemopsis лишилася незаконною і лише шляхом консервації може стати придатною для вживання.
6.5. Законною є назва, що відповідає правилам, тобто назва, яка не є незаконною згідно вимог Ст. 6.4.
6.6. У ранзі родини чи нижче правильною назвою таксону з певним обсягом, положенням та рангом є його законна назва відповідно до правил (див. Ст. 11), яка й має бути прийнята.
Прикл. 5. Родова назва Vexillifera Ducke (1922), заснована на одному виді V. micranthera, є законною. Теж саме є вірним щодо родової назви Dussia Krug & Urb. ex Taub. (1892), заснованої на одному виді D. martinicensis. Обидві родові назви є правильними у тому випадку, коли вони вважаються самостійними. Хармс (Harms, in Repert. Spec. Nov. Regni Veg. 19: 291. 1924), однак, об'єднав Vexillifera і Dussia в один рід; остання назва є вірною для цього роду у такому розумінні його обсягу. Отже, законна назва Vexillifera може бути правильною чи неправильною відповідно до різних таксономічних концепцій.
6.7. Назва таксону рангом нижче за рід, що складається з назви самого роду у поєднанні з одним чи двома епітетами, позначається терміном "комбінація" (див. Ст. 21, 23 і 24).
Прикл. 6. Комбінації: Mouriri subg. Pericrene, Arytera sect. Mischarytera, Gentiana lutea, Gentiana tenella var. occidentalis, Equisetum palustre var. americanum, Equisetum palustre f. fluitans.
6.8. Автоніми - це такі назви, що встановлюються автоматично згідно вимог Ст. 22.3 і 26.3, незалежно від того, чи є вони фактично вказаними у публікації, в якій вони утворюються, чи ні (див. Ст. 32.3, Реком. 22В.1 і 26В.1).
6.9. Назва нового таксону (наприклад, genus novum, gen. nov., species nova, sp. nov.) - це назва, що була валідно опублікована самостійно, тобто є такою, що не була заснована на іншій раніше опублікованій назві; вона не є новою комбінацією, назвою у новому ранзі чи такою, яка заміщує іншу раніше опубліковану.
Прикл. 7. Cannaceae Juss. (1789), Canna L. (1753), Canna indica L. (1753), Heterotrichum pulchellum Fisch. (1812), Poa sibirica Roshev. (1912), Solanum umtuma Voronts. & S. Knapp (2012).
6.10. Нова комбінація (combinatio nova, comb. nov.) чи назва у новому ранзі (status novus, stat. nov.) є новою назвою, заснованою на законній раніше опублікованій назві, яка є її базіонімом. Базіонім надає їй кінцевий епітет, назву чи основу для нової комбінації або назви у новому ранзі.
Прикл. 8. Базіонімом для Centaurea benedicta (L.) L. (1763) є Cnicus benedictus L. (1753), саме остання назва надає їй епітет.
Прикл. 9. Базіонімом для Crupina (Pers.) DC. (1810) є Centaurea subg. Crupina Pers. (Syn. Pl. 2: 488. 1807), саме ця назва надає епітет для роду, а не Centaurea crupina L. (1753) (див. Ст. 41.2).
Прикл. 10. Базіонімом для Anthemis subg. Ammanthus (Boiss. & Heldr.) R. Fern. (1975) є Ammanthus Boiss. & Heldr. (1849), саме ця назва надає їй епітет.
Прикл. 11. Базіонімом для Ricinocarpaceae Hurus. (in J. Fac. Sci. Univ. Tokyo, ser. 3, Bot., 6: 224. 1954) є Ricinocarpeae Müll.-Arg. (in Bot. Zeitung (Berlin) 22: 324. 1864), але не Ricinocarpos Desf. (1817) (див. Ст. 41.2, а також Ст. 49.2) завдяки якій й була утворена відповідна назва родини та триби.
Примітка 3. Словосполучення "номенклатурна новація", використане у даному Кодексі, стосується усіх категорій: назви нового таксону, нової комбінації, назви у новому ранзі чи назви, яка заміщує іншу раніше опубліковану.
Примітка 4. Нова комбінація може одночасно бути й назвою у новому ранзі (comb. & stat. nov.); номенклатурна новація, що має базіонім, може не бути жодною з вище зазначених.
Прикл. 12. Назва Aloe vera (L.) Burm. f. (1768), заснована на A. perfoliata var. vera L. (Sp. Pl.: 320. 1753), одночасно є як новою комбінацією, так і назвою у новому ранзі.
Прикл. 13. Назва Centaurea jacea subsp. weldeniana (Rchb.) Greuter, “comb. in stat. nov.” (in Willdenowia 33: 55. 2002), заснована на C. weldeniana Rchb. (1831), насправді не була новою комбінацією з огляду на те, що раніше була опублікована назва C. jacea var. weldeniana (Rchb.) Briq. (Monogr. Centaurées Alpes Marit.: 69. 1902); не була вона також і назвою у новому ранзі у зв'язку з існуванням C. amara subsp. weldeniana (Rchb.) Kušan (in Prir. Istraž. Kral. Jugoslavije 20: 29. 1936); незважаючи на усе це вона була номенклатурною новацією.
6.11. Назва, яка заміщує іншу раніше опубліковану (nomen novum, nom. nov.) - це нова назва, заснована на законній чи незаконній іншій раніше опублікованій назві, яка є її синонімом. Синонім, що у даному замінюється, навіть якщо він є законним, не надає кінцевий епітет, назву чи основу для назви, яка її заміщує.
Прикл. 14. Caulerpa pinnata C. Agardh (1817), заснована на незаконній назві Fucus pinnatus L. f. (1782), яка є пізнішим омонімом F. pinnatus Huds. (1762). – Centaurea chartolepis Greuter (2003), заснована на Chartolepis intermedia Boiss. (1856), епітет "intermedia" недоступний для використання у Centaurea з огляду на те, що існує Centaurea intermedia Mutel (1846). – Cyanus segetum Hill (1762), заснований на Centaurea cyanus L. (1753), епітет "cyanus" не має права бути вжитим, оскільки він співпадає з назвою роду Cyanus (Ст. 23.4). – Mycena coccineoides Grgur. (2003), заснована на Omphalina coccinea Murrill (1916), так як M. coccinea (Murrill) Singer (1962) є незаконним пізнішим омонімом M. coccinea (Sowerby) Quél. (1880).
Коментарі:
1. Детальні умови ефективної та валідної публікації будуть детально охарактеризовані пізніше у статтях 29-45.
2. Саме до ізонімів належать такі назви, як Gypsophila stepposa Klokov (у Бот. матер. Герб. Гл. бот. сада, 4: 95. 1923) та Lathyrus sect. Pseudorobus Krytzka (в Укр. ботан. журн. 71(6): 683. 2014), згадані в одному з моїх попередніх повідомлень.
2. Варто підкреслити, що валідність чи невалідність назви та її законність чи незаконність є не зовсім тотожними поняттями. Валідно опубліковані назви можуть бути як законними, так і незаконними. Невалідно опубліковані назви у ботанічній номенклатурі просто відхиляються, для неї не має значення, чи є ці назви законними, чи незаконними. Вірні (правильні) назви таксонів мають бути як валідними, так і законними. Незаконні назви можуть стати законними шляхом їх консервації (про це також мова йтиме далі).
3. Щодо розмежування нових таксонів та нових комбінацій: для комбінації у переважній більшості випадків в оригінальній публікації базіонім вказується у тексті праці шляхом прямого або непрямого посилання (такі випадки ми теж згодом обговоримо).
4. Як бачимо з пункту 7 цієї статті, Кодекс взагалі не допускає вживання номенклатурних комбінацій більше, ніж з двома епітетами; такі назви мають бути виправлені. Про це йдеться й у статті 24.1.
Приклад 1. Я.В. Ролл (у Журн. Інст. бот. ВУАН, 10: 19. 1936) у межах виду Arthrodesmus incus West & G.S. West встановив нову для науки різновидність var. planum var. nov., підпорядкувавши їй також f. scrobiculata f. nov., останній таксон має цитуватися не як Arthrodesmus incus var. planum f. scrobiculata Roll, а як Arthrodesmus incus f. scrobiculata Roll.
5. Дуже показовим є приклад 13, який пояснює той факт, що перенесення таксону з рангу, наприклад, форми у ранг різновидності чи підвиду, не є новою комбінацією. Це ж саме стосується й підрозділів роду.
Приклад 2. Lathyrus sect. Pseudorobus (Czefr.) Krytzka (у Флорологія та фітосозологія, 3-4: 72) "comb. nov.", заснована на Lathyrus subg. Pseudorobus Czefr., насправді є не новою комбінацією, а назвою у новому ранзі (stat. nov.).
6. Для англомовного терміну "replacement name", який відповідає латинському "nomen novum" я використав під час перекладу розгорнуту конструкцію "назва, яка заміщує іншу раніше опубліковану". Російськомовний її аналог - "замещающее название". Вживати термін "заміщуюча назва", на мій погляд, зовсім не варто, виходячи з правил правопису української мови, а "нова назва" (дослівний переклад з латинської мови) традиційно є значно ширшим у таксономії поняттям. Базіонім назви, що заміщує іншу раніше опубліковану, не завжди є незаконним (див. приклад з Centaurea cyanus L.).
Приклад 3. При перенесенні видів, що були описані К. Ліннеєм як Antirrhinum genistifolium L. i A. linaria L. (Sp. Pl. 2: 616. 1753), до складу роду Linaria Mill., їх коректними назвами є Linaria genistifolia (L.) Mill. та L. vulgaris Mill. (Gard. Dict. ed. 8. 1768). У даному випадку перша назва є новою комбінацією (comb. nov.), а друга - назвою, яка заміщує іншу раніше опубліковану (nom. nov.). Назва Linaria linaria не може бути використана, оскільки вона є тавтонімом (див. Ст. 23.4). Але при цьому базіонім - Antirrhinum linaria L. - сам по собі є валідною та законною назвою.
Далі буде...
У попередньому повідомленні блогу було охарактеризовано структуру цього документу, розкрито зміст преамбули, вказано принципи ботанічної номенклатури.
Друга частина Кодексу - Правила та Рекомендації (Rules and Recommendations) - містить характеристику усіх 62 статей. Вони об'єднані у дев'ять розділів, а додатково у межах найкрупніших розділів для зручності виділені також секції. У даному повідомленні пропоную детально розглянути перший і частково другий розділи правил та рекомендацій.
Розділ 1 Кодексу Таксони та їхні ранги (Taxa and their ranks) містить п'ять статей.
Стаття 1
1.1. Таксономічні групи будь-якого рангу у даному Кодексі будуть у подальшому називатися таксонами.
1.2. Таксони (за винятком діатомових водоростей), назви яких засновані на викопному типі, є викопними таксонами. Викопний таксон включає залишки однієї чи декількох частин предкового організму або однієї чи декількох його життєвих стадій в одному чи декількох станах зберігання, що були вказані в оригінальному чи пізнішому описі чи діагнозі таксону (див. також Ст. 11.1 і 13.3).
Стаття 2
2.1. Кожен індивідуальний організм розглядається як такий, що належить до безмежного числа таксонів, ранги яких послідовно підпорядковані один одному, головним серед них є ранг виду.
Стаття 3
3.1. Головні ранги таксонів у низхідному порядку є такими: царство (regnum), відділ або філум (divisio або phylum), клас (classis), порядок (ordo), родина (familia), рід (genus) та вид (species). Таким чином, кожен вид належить до певного роду, кожен рід - до певної родини і т.д.
Примітка 1. Види та підрозділи родів мають належати до певних родів, а внутрішньовидові таксони мають належати до певних видів, оскільки їхні імена є комбінаціями (Ст. 21.1, 23.1 і 24.1), але це положення не перешкоджає розташуванню таксонів як insertae sedis щодо таксонів рангом вище роду.
Прикл. 1. Рід Haptanthus Goldberg & C. Nelson (in Syst. Bot. 14: 16. 1989) в оригінальній публікації був описаний без вказівки на приналежність до певної родини.
Прикл. 2. Викопний рід Paradinandra Schönenberger & E. M. Friis (in Amer. J. Bot. 88: 478. 2001) був віднесений до "Ericales s.l.", але з відзначенням того, що родина, до якої цей вид належить, має "insertae sedis".
3.2. Головними рангами гібридних таксонів (нототаксонів) є ноторід та нотовид. Ці ранги є такими ж, як рід та вид. Префікс "ното-" вказує на їх гібридний характер (див. Додаток І).
Коментар: Insertae sedis (лат.) - "невизначене положення". Мається на увазі, що місце цього таксону в існуючій системі поки що є не зовсім чітко зрозумілим.
Стаття 4
4.1. Другорядні ранги у низхідному порядку є такими: триба (tribus) - між родиною та родом, секція (sectio) і ряд (series) - між родом та видом, та різновидність (varietas) і форма (forma) - нижче виду.
4.2. Якщо існує необхідність використати більше число таксономічних рангів, терміни до них утворюються шляхом додавання префіксу "під-" ("sub-") до термінів, що позначають головні чи другорядні ранги. Організм, таким чином, може належати до таксонів таких рангів (у низхідному порядку): царство (regnum), підцарство (subregnum), відділ або філум (divisio або phylum), підвідділ або підфілум (subdivisio або subphylum), клас (classis), підклас (subclassis), порядок (ordo), підпорядок (subordo), родина (familia), підродина (subfamilia), триба (tribus), підтриба (subtribus), рід (genus), підрід (subgenus), секція (sectio), підсекція (subsectio), ряд (series), підряд (subseries), вид (species), підвид (subspecies), різновидність (varietas), підрізновидність (subvarietas), форма (forma), підформа (subforma).
Примітка 1. Ранги, утворені шляхом додавання префіксу "під-", можуть вживатися незалежно від того, чи були застосовані якісь другорядні ранги (Ст. 4.1).
4.3. Також можуть бути вжиті будь-які додаткові ранги за умови, що це не викличе плутанини чи помилки.
4.4. Другорядні ранги нототаксонів є такими ж, як і для негібридних таксонів, за винятком того, що найвищим дозволеним рангом є ноторід (див. Додаток І).
Примітка 2. У даному Кодексі вислів "підрозділ родини" скрізь стосується тільки таксонів у ранзі між родиною та родом, а вислів "підрозділ роду" - тільки таксонів у ранзі між родом та видом.
Примітка 3. Стосовно позначень певних категорій організмів, що використовуються у сільському господарстві, лісівництві та садівництві, див. п. 11 Преамбули та Ст. 28, Прим. 2, 4 і 5.
Примітка 4. У класифікації паразитів, особливо паразитичних грибів, автори, що не вказують рангів виду, підвиду чи різновидності таксонам, що відрізняються за фізіологічними показниками та слабко чи майже зовсім не розрізняються за морфологічними ознаками, можуть виділяти у межах виду спеціальні форми (formae specialis), що відзначаються адаптацією до різних господарів, але номенклатура таких спеціальних форм не регулюється положеннями даного Кодексу.
Коментар: Варто підкреслити, що вживання другорядних рангів зовсім не є обов'язковим. У межах кожного роду у таксономії виділення окремих секцій та рядів відбувається далеко не завжди; те ж саме стосується й встановлення внутрішньовидових таксонів.
Стаття 5
5.1. Відносний порядок рангів, визначений у Ст. 3 та 4, не може бути змінений (див. Ст. 37.6 і 37.9).
Рекомендація 5А
З метою стандартизації рекомендується вживати такі скорочення: cl. (клас), ord. (порядок), fam. (родина), tr. (триба), gen. (рід), sect. (секція), ser. (ряд), sp. (вид), var. (різновидність), f. (форма). Скорочення для додаткових рангів утворюються шляхом додавання префіксу "sub-" чи, для нототаксонів, префіксу "notho-", наприклад, subsp. (підвид), nothosp. (нотовид), але для підроду вживається скорочення subg., а не "subgen.".
Розділ 2 Кодексу Статус, типіфікація та пріоритет назв (Status, typification, and priority of names) охоплює 10 статей, об'єднаних у три секції. У даному повідомленні ми розглянемо поки що тільки першу секцію, до складу якої входить лише одна стаття.
Секція І. Визначення статусу (Status definitions)
Стаття 6
6.1. Ефективною є публікація, здійснена відповідно до вимог Ст. 29-31.
6.2. Валідною є публікація, здійснена відповідно до вимог Ст. 32-45 чи Н.9 (див. також Ст. 61).
Примітка 1. Для цілей номенклатури валідна публікація створює назву, а інколи також автонім (Ст. 22.1 і 26.1), але сама по собі не встановлює жодних меж цього таксону за винятком включення до його складу типу цієї назви (Ст. 7.1).
6.3. У даному Кодексі під словом "назва", якщо не вказано щось інше, мається на увазі саме ім'я таксону, що було валідно опубліковане, незважаючи на те, чи є воно законним, чи незаконним (див. Ст. 12, але див. Ст. 14.15).
Примітка 2. Якщо одна й та ж назва, що базується на одному й тому ж самому типі, була незалежно опублікована у різний час, можливо, навіть різними авторами, у даному випадку лише найраніша з цих назв-ізонімів має номенклатурний статус. Назва завжди має бути вказана разом з першочерговим місцем її валідної публікації, а пізніші ізоніми можуть бути проігноровані (але див. Ст. 14.15).
Прикл. 1. Бейкер (Baker, Summary New Ferns: 9. 1892) і Хрістенсен (Christensen, Index Filic.: 44. 1905) незалежно один від одного опублікували нову назву Alsophila kalbreyeri замість A. podophylla Baker (1881) non Hook. (1857). Назва, що була опублікована Хрістенсеном, A. kalbreyeri Christensen, є пізнішим ізонімом назви A. kalbreyeri Baker і не має номенклатурного статусу (але див. Ст. 41, Прикл. 19).
Прикл. 2. Під час публікації “Canarium pimela Leenh. nom. nov.”, Лінхаутс (Leenhouts, in Blumea 9: 406. 1959) повторно вжив незаконну назву C. pimela K. D. Koenig (1805), засновану на тому самому типі, приписавши її авторство собі. Таким чином він створив пізніший ізонім, що не має номенклатурного статусу.
6.4. Незаконною є назва, визнана такою згідно вимог Ст. 18.3, 19.6 чи 52-54 (див. також Ст. 21, Прим. 1 та Ст. 24, Прим. 2). Назва, яка згідно вимог цього Кодексу була незаконною під час публікації, не може згодом стати законною пізніше за винятком вимог Ст. 18.3 і 19.6 чи окрім тих випадків, коли ця назва була законсервована або санкціонована.
Прикл. 3. Назва Anisothecium Mitt. (1869) під час публікації включала тип назви Dicranella (Müll. Hal.) Schimp. (1856), позначений раніше. Незважаючи на те, що Dicranella була законсервована з іншим типом, назва Anisothecium не стала законною.
Прикл. 4. Назва Skeletonemopsis P. A. Sims (1995) є незаконною, оскільки вона під час публікації включала тип назви Skeletonema Grev. (1865). Незважаючи на те, що Skeletonema була законсервована з іншим типом, назва Skeletonemopsis лишилася незаконною і лише шляхом консервації може стати придатною для вживання.
6.5. Законною є назва, що відповідає правилам, тобто назва, яка не є незаконною згідно вимог Ст. 6.4.
6.6. У ранзі родини чи нижче правильною назвою таксону з певним обсягом, положенням та рангом є його законна назва відповідно до правил (див. Ст. 11), яка й має бути прийнята.
Прикл. 5. Родова назва Vexillifera Ducke (1922), заснована на одному виді V. micranthera, є законною. Теж саме є вірним щодо родової назви Dussia Krug & Urb. ex Taub. (1892), заснованої на одному виді D. martinicensis. Обидві родові назви є правильними у тому випадку, коли вони вважаються самостійними. Хармс (Harms, in Repert. Spec. Nov. Regni Veg. 19: 291. 1924), однак, об'єднав Vexillifera і Dussia в один рід; остання назва є вірною для цього роду у такому розумінні його обсягу. Отже, законна назва Vexillifera може бути правильною чи неправильною відповідно до різних таксономічних концепцій.
6.7. Назва таксону рангом нижче за рід, що складається з назви самого роду у поєднанні з одним чи двома епітетами, позначається терміном "комбінація" (див. Ст. 21, 23 і 24).
Прикл. 6. Комбінації: Mouriri subg. Pericrene, Arytera sect. Mischarytera, Gentiana lutea, Gentiana tenella var. occidentalis, Equisetum palustre var. americanum, Equisetum palustre f. fluitans.
6.8. Автоніми - це такі назви, що встановлюються автоматично згідно вимог Ст. 22.3 і 26.3, незалежно від того, чи є вони фактично вказаними у публікації, в якій вони утворюються, чи ні (див. Ст. 32.3, Реком. 22В.1 і 26В.1).
6.9. Назва нового таксону (наприклад, genus novum, gen. nov., species nova, sp. nov.) - це назва, що була валідно опублікована самостійно, тобто є такою, що не була заснована на іншій раніше опублікованій назві; вона не є новою комбінацією, назвою у новому ранзі чи такою, яка заміщує іншу раніше опубліковану.
Прикл. 7. Cannaceae Juss. (1789), Canna L. (1753), Canna indica L. (1753), Heterotrichum pulchellum Fisch. (1812), Poa sibirica Roshev. (1912), Solanum umtuma Voronts. & S. Knapp (2012).
6.10. Нова комбінація (combinatio nova, comb. nov.) чи назва у новому ранзі (status novus, stat. nov.) є новою назвою, заснованою на законній раніше опублікованій назві, яка є її базіонімом. Базіонім надає їй кінцевий епітет, назву чи основу для нової комбінації або назви у новому ранзі.
Прикл. 8. Базіонімом для Centaurea benedicta (L.) L. (1763) є Cnicus benedictus L. (1753), саме остання назва надає їй епітет.
Прикл. 9. Базіонімом для Crupina (Pers.) DC. (1810) є Centaurea subg. Crupina Pers. (Syn. Pl. 2: 488. 1807), саме ця назва надає епітет для роду, а не Centaurea crupina L. (1753) (див. Ст. 41.2).
Прикл. 10. Базіонімом для Anthemis subg. Ammanthus (Boiss. & Heldr.) R. Fern. (1975) є Ammanthus Boiss. & Heldr. (1849), саме ця назва надає їй епітет.
Прикл. 11. Базіонімом для Ricinocarpaceae Hurus. (in J. Fac. Sci. Univ. Tokyo, ser. 3, Bot., 6: 224. 1954) є Ricinocarpeae Müll.-Arg. (in Bot. Zeitung (Berlin) 22: 324. 1864), але не Ricinocarpos Desf. (1817) (див. Ст. 41.2, а також Ст. 49.2) завдяки якій й була утворена відповідна назва родини та триби.
Примітка 3. Словосполучення "номенклатурна новація", використане у даному Кодексі, стосується усіх категорій: назви нового таксону, нової комбінації, назви у новому ранзі чи назви, яка заміщує іншу раніше опубліковану.
Примітка 4. Нова комбінація може одночасно бути й назвою у новому ранзі (comb. & stat. nov.); номенклатурна новація, що має базіонім, може не бути жодною з вище зазначених.
Прикл. 12. Назва Aloe vera (L.) Burm. f. (1768), заснована на A. perfoliata var. vera L. (Sp. Pl.: 320. 1753), одночасно є як новою комбінацією, так і назвою у новому ранзі.
Прикл. 13. Назва Centaurea jacea subsp. weldeniana (Rchb.) Greuter, “comb. in stat. nov.” (in Willdenowia 33: 55. 2002), заснована на C. weldeniana Rchb. (1831), насправді не була новою комбінацією з огляду на те, що раніше була опублікована назва C. jacea var. weldeniana (Rchb.) Briq. (Monogr. Centaurées Alpes Marit.: 69. 1902); не була вона також і назвою у новому ранзі у зв'язку з існуванням C. amara subsp. weldeniana (Rchb.) Kušan (in Prir. Istraž. Kral. Jugoslavije 20: 29. 1936); незважаючи на усе це вона була номенклатурною новацією.
6.11. Назва, яка заміщує іншу раніше опубліковану (nomen novum, nom. nov.) - це нова назва, заснована на законній чи незаконній іншій раніше опублікованій назві, яка є її синонімом. Синонім, що у даному замінюється, навіть якщо він є законним, не надає кінцевий епітет, назву чи основу для назви, яка її заміщує.
Прикл. 14. Caulerpa pinnata C. Agardh (1817), заснована на незаконній назві Fucus pinnatus L. f. (1782), яка є пізнішим омонімом F. pinnatus Huds. (1762). – Centaurea chartolepis Greuter (2003), заснована на Chartolepis intermedia Boiss. (1856), епітет "intermedia" недоступний для використання у Centaurea з огляду на те, що існує Centaurea intermedia Mutel (1846). – Cyanus segetum Hill (1762), заснований на Centaurea cyanus L. (1753), епітет "cyanus" не має права бути вжитим, оскільки він співпадає з назвою роду Cyanus (Ст. 23.4). – Mycena coccineoides Grgur. (2003), заснована на Omphalina coccinea Murrill (1916), так як M. coccinea (Murrill) Singer (1962) є незаконним пізнішим омонімом M. coccinea (Sowerby) Quél. (1880).
Коментарі:
1. Детальні умови ефективної та валідної публікації будуть детально охарактеризовані пізніше у статтях 29-45.
2. Саме до ізонімів належать такі назви, як Gypsophila stepposa Klokov (у Бот. матер. Герб. Гл. бот. сада, 4: 95. 1923) та Lathyrus sect. Pseudorobus Krytzka (в Укр. ботан. журн. 71(6): 683. 2014), згадані в одному з моїх попередніх повідомлень.
2. Варто підкреслити, що валідність чи невалідність назви та її законність чи незаконність є не зовсім тотожними поняттями. Валідно опубліковані назви можуть бути як законними, так і незаконними. Невалідно опубліковані назви у ботанічній номенклатурі просто відхиляються, для неї не має значення, чи є ці назви законними, чи незаконними. Вірні (правильні) назви таксонів мають бути як валідними, так і законними. Незаконні назви можуть стати законними шляхом їх консервації (про це також мова йтиме далі).
3. Щодо розмежування нових таксонів та нових комбінацій: для комбінації у переважній більшості випадків в оригінальній публікації базіонім вказується у тексті праці шляхом прямого або непрямого посилання (такі випадки ми теж згодом обговоримо).
4. Як бачимо з пункту 7 цієї статті, Кодекс взагалі не допускає вживання номенклатурних комбінацій більше, ніж з двома епітетами; такі назви мають бути виправлені. Про це йдеться й у статті 24.1.
Приклад 1. Я.В. Ролл (у Журн. Інст. бот. ВУАН, 10: 19. 1936) у межах виду Arthrodesmus incus West & G.S. West встановив нову для науки різновидність var. planum var. nov., підпорядкувавши їй також f. scrobiculata f. nov., останній таксон має цитуватися не як Arthrodesmus incus var. planum f. scrobiculata Roll, а як Arthrodesmus incus f. scrobiculata Roll.
5. Дуже показовим є приклад 13, який пояснює той факт, що перенесення таксону з рангу, наприклад, форми у ранг різновидності чи підвиду, не є новою комбінацією. Це ж саме стосується й підрозділів роду.
Приклад 2. Lathyrus sect. Pseudorobus (Czefr.) Krytzka (у Флорологія та фітосозологія, 3-4: 72) "comb. nov.", заснована на Lathyrus subg. Pseudorobus Czefr., насправді є не новою комбінацією, а назвою у новому ранзі (stat. nov.).
6. Для англомовного терміну "replacement name", який відповідає латинському "nomen novum" я використав під час перекладу розгорнуту конструкцію "назва, яка заміщує іншу раніше опубліковану". Російськомовний її аналог - "замещающее название". Вживати термін "заміщуюча назва", на мій погляд, зовсім не варто, виходячи з правил правопису української мови, а "нова назва" (дослівний переклад з латинської мови) традиційно є значно ширшим у таксономії поняттям. Базіонім назви, що заміщує іншу раніше опубліковану, не завжди є незаконним (див. приклад з Centaurea cyanus L.).
Приклад 3. При перенесенні видів, що були описані К. Ліннеєм як Antirrhinum genistifolium L. i A. linaria L. (Sp. Pl. 2: 616. 1753), до складу роду Linaria Mill., їх коректними назвами є Linaria genistifolia (L.) Mill. та L. vulgaris Mill. (Gard. Dict. ed. 8. 1768). У даному випадку перша назва є новою комбінацією (comb. nov.), а друга - назвою, яка заміщує іншу раніше опубліковану (nom. nov.). Назва Linaria linaria не може бути використана, оскільки вона є тавтонімом (див. Ст. 23.4). Але при цьому базіонім - Antirrhinum linaria L. - сам по собі є валідною та законною назвою.
Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар