Іван Федорович Шмальгаузен: До 175-річчя від дня народження

Нещодавно виповнилося 175 років від дня народження Івана Федоровича Шмальгаузена (1849–1894) – видатного вітчизняного ботаніка німецького походження.

Фото вченого з книги А.М. Криштофовича "История палеоботаники в России" (1956)

 

Іван Федорович Шмальгаузен народився 15 квітня (3 квітня за старим стилем) 1849 року в Санкт-Петербурзі в сім’ї німецького чиновника Йоганна-Дітріха (Федіра Федоровича) Шмальгаузена та його дружини Доротеї. Батько майбутнього вченого був дуже освідченою людиною, він народився в Бремені і після закінчення Берлінського університету переїхав до Російської імперії, де працював спочатку викладачем математики Ревельского аристократичного училища, а згодом – вихователем у Петербурзькому педагогічному інституті та помічником бібліотекаря в Імператорському Санкт-Петербурзькому ботанічному саду, був гарним лінгвістом, знавцем математики та природничих наук. Саме Федір Федорович сильно вплинув на формування особистості свого сина Івана, а також його старших брата і сестри, постійно займаючися з дітьми в сімейному колі у свій вільний час. Під час регулярного відвідування природничо-історичних музеїв та вивчення природознавства разом з батьком в Івана Федоровича виник емоційний потяг до природи, що ні на мить не згасав у вченого впродовж усього його життя. В 10-річному віці Іван Федорович вступив на навчання до Ларинської гімназії, яку закінчив в 1867 році, і цього ж року був зарахований до числа студентів Медично-хірургічної академії в Петербурзі. Як згадував І.К. Бордзиловський (1894), Іван Федорович під час вибору учбового закладу для подальшого навчання радше виконував волю своєї матері, але не зміг витримати вигляду операційної зали та відрази до мертвих людських тіл, тому вирішив перевестися до природничого відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету. Вже під час навчання на першому курсі майбутній вчений виявив неабиякий хист до ботаніки, займаючися вивченням морфології і систематики рослин під керівництвом Андрія Миколайовича Бекетова та фізіології рослин під керівництвом Андрія Сергійовича Фамінцина, які на той час були дуже відомими в Російській імперії ученими-ботаніками. На другому курсі навчання в 1870 р. І.Ф. Шмальгаузен підготував дисертацію на тему "О последовательности побегов в соцветии злаков", що згодом була опублікована в "Трудах Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей" і була нагороджена золотою медаллю в університеті. Ставши активним членом Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи, Іван Федорович розпочав активне вивчення флори тодішньої Петербурзької губернії. В 1870 р. він відвідав Петербурський і Шліссельбурзький повіти, в 1871 р. – Новоладозький повіт, в 1872 р. – Лузький і Гдовський повіти, активно збираючи гербарний матеріал та поповнюючи фонди університетського гербарію. Закінчивши Петербурзький університет в 1871 р., Іван Шмальгаузен був залишений у виші на два роки для підготовки до отримання звання професора і в 1874 р. він успішно складає іспит і захищає дисертацію на ступінь магістра ботаніки під назвою "О растительных помесях. Наблюдения из Петербургской флоры". Післа одержання ступеня Іван Федорович був відправлений на два роки в закордонне відрядження до Західної Європи. В цей час він вивчав анатомію рослин в Страсбурзі (Франція) у видатного міколога Генріха Антона де Барі, розпочав вивчення фітопалеонтології у Вільгельма Шимпера в Страсбурзі, а згодом – в Освальда Геєра в Цюриху (Швейцарія), також відвідав з науковою метою Відень, Прагу, Мюнхен і Берлін, досліджував рослинний покрив Швейцарських Альп та узбережжя Середземного моря на півночі Італії та півдні Франції. Після закінчення терміну закордонного відрядження Іван Шмальгаузен повернувся до Санкт-Петербурга, отримавши посаду конверсатора Імператорського ботанічного саду і, незважаючи на значну участь в господарській діяльності саду, продовжив активну наукову роботу – займався визначенням рослин флори Туркестану, зібраних Альбертом Регелем, Ольгою Федченко та іншими ботаніками, впорядковував колекції викопних рослин. В 1877 р. він підготував дисертацію "Исследование над развитием млечных вместилищ растений" і, успішно захистивши її, отримав ступінь доктора ботаніки. Крім того, цього ж року він за сумісництвом обіймає посаду приват-доцента Петербурзького університету та читає студентам лекції з фітопалеонтології.

В 1878 р. після раптової смерті в Києві професора Іллі Борщова Імператорський університет ім. Святого Володимира з ініціативи О.В. Баранецького запрошує Івана Федоровича Шмальгаузена до Києва, пропонуючи посаду екстраординарного професора кафедри морфології і систематики рослин. Так на початку 1879 р. розпочинається дуже продуктивний київський період наукової діяльності вченого. Зусилля Івана Федоровича в цей час спрямовуються переважно на вивчення флори тодішньої Південно-Західної Росії (тобто нинішніх територій України і Молдови), він впорядковує гербарні колекції Київського університету, викладає студентам загальну ботаніку, морфологію і систематику вищих та нижчих рослин, і, звісно, регулярно сам проводить польові експедиційні дослідження, знаходячи чимало нових та рідкісних судинних рослин, як для околиць Києва, так і для інших регіонів України. Результатами цієї наполегливої праці І.Ф. Шмальгаузена стали фундаментальні для свого часу монографії – "Флора Юго-Западной России" (1886) і двотомна "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" (1895 і 1897), які до виходу 12-томної "Флори УРСР" (1936–1965) вважалися найголовнішими виданнями щодо видового складу фіторізноманіття України і мають важливе значення для багатьох вітчизняних фахівців до сих пір.

Активна ботанічна діяльність Івана Федоровича Шмальгаузена була перервана раптово. Після експедиції з палеоботанічною метою до Донецького кам’яновугільного басейну 2 (14) квітня 1894 р. він сильно захворів, а рано вранці 7 (19) квітня помер. Похований у м. Київ на Байковому кладовищі.

Серед багатьох вітчизняних ботаніків Іван Федорович Шмальгаузен цілком справедливо вважається одним з найвидатніших дослідників флори України, а його ім’я є прикладом невтомного служіння ботанічній науці, неймовірного працелюбства, наполегливості і скурпульозності в науковій роботі. Крім флористики і систематики судинних рослин, ним здійснено вагомий внесок у формування і розвиток вітчизняної палеоботаніки, морфології і анатомії рослин. До учнів Івана Федоровича належать відомі вітчизняні ботаніки Володимир Липський і Йозеф Пачоський, а його син – Іван Іванович Шмальгаузен (1884–1963) є видатним українським зоологом-еволюціоністом, чиє ім’я носить зараз Інститут зоології НАН України.

 

Коротким було життя Івана Федоровича Шмальгаузена, але зроблено ним для вітчизняної науки дуже багато. Його наукова діяльність являє приклад невтомної самовідданої цілеспрямованої роботи, а його праці залищаться достойним пам’ятником цій скромній, відданій науці людині

(зі статті Д.К. Зерова і Н.О. Щекіної, 1957 р.)

 

Основні джерела про життя і наукову діяльність Івана Федоровича Шмальгаузена:

• Шмальгаузен И.Ф. [Автобиографический очерк]. В кн.: Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета Св. Владимира (1834–1884). Под ред. В.С. Иконникова. Киев, 1884. С. 756–760.
• Бекетов А. Иван Федорович Шмальгаузен: Некролог. Научное обозрение. 1894. № 17. С. 513.
• Коржинский С.И. Памяти И.Ф. Шмальгаузена. Известия Императорской академии наук. 1894. Сер. 5. Т. 1. С. 3–6.
• Бордзиловский И.К. И.Ф. Шмальгаузен. Биографический очерк. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. VIII–XV.
• Баранецкий О.В. О значении работ И.Ф. Шмальгаузена по ботанике. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XV–XXI.
• Армашевский П.Я. О заслугах И.Ф. Шмальгаузена в области палеофитологии. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XXII–XXX.
• Григорьев Н.В. О педагогической деятельности И.Ф. Шмальгаузена. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XXX–XXXV.
• [Аноним] Список ученых работ проф. И.Ф. Шмальгаузена. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1897. Т. 15, вып. 1. С. XXXVII–XXXIX.
• Криштофович А.Н. История палеоботаники в СССР. Москва: АН СССР, 1956. 112 с.
• Зеров Д.К., Щекіна Н.О. Іван Федорович Шмальгаузен (до 60-річчя виходу в світ "Флоры Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа". Український ботанічний журнал. 1957. Т. 16, № 4. С. 92–99.
• Гайсинович А.Е. Первое изложение работы Г. Менделя в России (И.Ф. Шмальгаузен, 1874). Бюллетень Московского общества испытателей природы. Отдел биологический. 1965. Т. 70, вып. 4. С. 22–24.
• Барбарич А.І., Казанська Н.А. Гербарій І.Ф. Шмальгаузена – завершальний етап флористичних досліджень XIX ст. на півдні Росії. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 3. С. 376–377.
• Доброчаєва Д.М., Шевера М.В. "Флора Юго-Западной России" І.Ф. Шмальгаузена: До 100-річчя виходу у світ. Український ботанічний журнал. 1987. Т. 44, № 5. С. 101–103.
• Доброчаєва Д.М., Мякушко Т.Я. Іван Федорович Шмальгаузен (до 140-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1989. Т. 46, № 3. С. 87–91.
• Гудзь Ю.П., Пилипчук О.Я. Діяльність І.Ф. Шмальгаузена у Київському товаристві дослідників природи. У кн.: Рослинний світ України та його охорона: збірник наукових праць. Киев: КГПИ, 1990. С. 4–13.
• Гудзь Ю.П., Пилипчук О.Я. Іван Федорович Шмальгаузен. Київ: Наукова думка, 1991. 152 с.
• Жилин С.Г. Вклад И.Ф. Шмальгаузена в меловую и третичную палеоботанику. Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 76–85.
• Цвелев Н.Н. Вклад И.Ф. Шмальгаузена во флористику и систематику растений. Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 86–91.
• Жилин С.Г., Иконников С.С. Таксоны, названные в честь И.Ф. Шмальгаузена. Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 123–127.
• Снигиревская Н.С. Основные вехи жизни Ивана Федоровича Шмальгаузена (1849–1894). Ботанический журнал. 1995. Т. 80, № 1. С. 128–132.
• Крицька Л.І., Шевера М.В. "Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа" професора І. Шмальгаузена (1895–1897) (до 100-річчя з часу виходу в світ). Український ботанічний журнал. 1997. Т. 54, № 6. С. 591–593.
• Пилипчук О.Я. Иван Федорович Шмальгаузен. 1849–1894. Москва: Наука, 2001. 134 с.
• Рубцова О.Л. Рід Rosa L. у дослідженнях І.Ф. Шмальгаузена. Інтродукція рослин. 2006. № 2. С. 20–25.
• [Аноним] Иван Федорович Шмальгаузен (1849–1894) – первый российский ботаник, ставший и палеоботаником. Lethaea rossica. 2013. Т. 8. С. 43–52.
• Игнатьев И.А. Об истории и проблемах обучения палеоботанике в России. Палеоботанический временник. Приложение к журналу «Lethaea rossica». 2013. Вып. 1. C. 137–144.
• Коломійчук В.П., Зав’ялова Л.В., Кучер О.О. «Флора Юго-Западной России» І.Ф. Шмальгаузена: Адвентивні рослини. У зб.: Інтродукція та збереження рослинного різноманіття у ботанічних садах Східної Європи: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (присвячена 180-річчю створення Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна, 22–24 травня 2019 р., м. Київ). Київ: ТАЛКОМ, 2019. С. 192–195.

Перелік наукових праць Івана Федоровича Шмальгаузена:

1. Шмальгаузен И. [Сообщение об экскурсии на Карельский перешеек]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1870. Т. 1. С. 132.
2. Шмальгаузен И. О последовательности образования побегов в соцветии злаков. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1870. Т. 1. С. 161–187.
3. Шмальгаузен И. Отчет об экскурсиях по уездам Петербургскому и Шлиссельбургскому, произведенных в лето 1870 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1871. Т. 2. С. 139–155.
4. Шмальгаузен И. Отчет об экскурсиях по Новоладожскому уезду, произведенных в лето 1871 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1872. Т. 3. С. 86–164.
5. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о списке печеночных мхов, собранных в Новоладожском уезде]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1872. Т. 3. С. LIII.
6. Шмальгаузен И. Список печеночных мхов, собранных в лето 1871 г. в Новоладожском уезде. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1872. Т. 3. С. 425–434.
7. Шмальгаузен И. Список растений, собранных в Лугском и Гдовском уездах в течение лета 1872 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1873. Т. 4. С. 1–58.
8. Шмальгаузен И. О растительных помесях. Наблюдения из петербургской флоры. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 1. С. 79–190 [Виходила і як окремий відбиток на 112 с.]
9. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение об экскурсиях в Ямбургском и Петергофском уездах]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. С. XIII–XIV.
10. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о различных формах водяного лютика (Ranunculus aquatilis) и кувшинковых (Nymphaea и Nuphar), встречаемых в петербургской флоре]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. C. XVII–XIX.
11. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о наблюдениях над некоторыми дикорастущими растительными помесями]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. C. XX–XXII.
12. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о наблюдениях над Triglochin maritima и T. palustre]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. C. XXIV–XXV.
13. Шмальгаузен И. Список растений, собранных в Ямбургском и Петергофском уездах в 1874 г. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1874. Т. 5, вып. 2. С. 33–112.
14. Schmalhausen J. Beobachtungen über wildwachsende Pflanzenbastarde. Botanische Zeitung. 1875. Jahrg. 33. P. 489–496, 505–508, 521–534, 541–546.
15. Schmalhausen J. Aufzählung der im Gouvernement von St. Petersburg vorkommenden Bastard- und Zwischenformen. Botanische Zeitung. 1875. Jahrg. 33. P. 537–540, 553–560, 569–578.
16. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о растительных остатках валунов речки Огур]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1876. Т. 7. C. LV–LVI.
17. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о развитии млечных сосудов у молочайниковых (Euphorbiaceae)]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1876. Т. 7. C. CLXVIII–CLXIX.
18. Шмальгаузен И. Растительные остатки, находимые в валунах речки Огур в Сибири. Записки Императорской академии наук. 1876. Т. 27. С. 133–137.
19. Regel E., Maximowicz C.E., Schmalhausen J., Ender E., Höltzer H. Delectus seminum quae Hortus Botanicus Imperialis Petropolitanus pro mutua commutatione offert. Petropoli, 1876. 36 p.
20. Schmalhausen J. Die Pflanzenreste aus der Ursa-Stufe im Flussgeschiebe des Ogur in Ost-Sibirien. Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1876. T. 22. P. 277–291.
21. Schmalhausen J. Vorläufiger Bericht über die Resultate mikroskopischer Untersuchungen der Futterreste eines sibirischen Rhinoceros antiquitatis seu tichorhinus. Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1876. T. 22. P. 291–295.
22. Schmalhausen J. Die Pflanzenreste aus der Ursa-Stufe im Flussgeschiebe des Ogur in Ost-Sibirien. Mélanges Physiques et Chimiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1877. T. 9. P. 625–645.
23. Schmalhausen J. Vorläufiger Bericht über die Resultate mikroskopischer Untersuchungen der Futterreste eines sibirischen Rhinoceros antiquitatis seu tichorhinus. Mélanges Biologiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1877. T. 9. P. 661–666.
24. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение об окаменелой древесине, собранной Гебелем на Мангишлаке]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1877. Т. 8. C. 114–115.
25. Шмальгаузен И. Изследование над развитием млечных вместилищ растений. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1877. Т. 8. С. 1–53.
26. Schmalhausen J. Beiträge zur Kenntnis der Milchsaftbehälter der Pflanzen. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1877. T. 24, № 2. P. 1–27.
27. Schmalhausen J. Ein fernerer Beitrag zur Kenntniss der Ursastufe Ost-Sibirien. Mélanges Physiques et Chimiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1877. T. 10. P. 733–756. [На жаль, таблиці до статті поки знайти не вдалося]
28. Шмальгаузен И. Растительные остатки яруса Урса Восточной Сибири. Записки Императорской академии наук. 1878. Т. 31. С. 244–247.
29. Schmalhausen J. Ein fernerer Beitrag zur Kenntniss der Ursastufe Ost-Sibirien. Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1879. T. 25. P. 1–17.
30. Schmalhausen J. Beiträge zur Jura-Flora Russland (Extrait). Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1879. T. 25. P. 345–348.
31. Schmalhausen J. Beiträge zur Jura-Flora Russland (Extrait). Mélanges Physiques et Chimiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St.-Pétersbourg. 1879. T. 11. P. 77–81.
32. Schmalhausen J. Beiträge zur Jura-Flora Russland. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1879. T. 27, № 4. P. 1–96.
33. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о растениях Кузнецкого каменноугольного бассейна]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1879. Т. 10. C. 1–2.
34. Шмальгаузен И.Ф. [Предварительное сообщение о юрской флоре Сибири и Печорского края]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1879. Т. 10. C. 98–100.
35. Шмальгаузен И.Ф. [Сообщение о некоторых новых родовых типах растений русской юрской формации]. Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 1879. Т. 10. C. 107–109.
36. Schmalhausen J., Schneo G. Delectus seminum anno 1878 collectorum, quae mutuae commutationi offert Hortus Botanicus Universitatis Caesareae St. Vladimiri. Университетские известия. 1879. № 2. С. 1–15.
37. Шмальгаузен И. Юрская флора Кузнецкого бассейна и Печорского края. Записки Императорского Санкт-Петербургского минералогического общества. 1881. Ч. 16. С. 97–178.
38. Шмальгаузен И.Ф. О некоторых, найденных впервые около Киева, видах растений. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1881. Т. 6 (ч. 2), вып. 3. C. 60.
39. Шмальгаузен И.Ф. О растительных остатках киевского спондилового яруса. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1881. Том 6 (ч. 2), вып. 3. С. 87.
40. Шмальгаузен И. О стволе папоротника Protopteris punctata Sternb. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1883. Т. 6 (ч. 1), вып. 2. C. 216–219.
41. Шмальгаузен И.Ф. Об экскурсии, произведенной в 1882 г. в Подольской губ. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1883. Т. 7, вып. 1. С. LII–LX.
42. Schmalhausen J. Pflanzenpaläontologische Beiträge. Mélanges Biologiques tirés du Bulletin de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg. 1883. T. 11. P. 545–563.
43. Schmalhausen J. Die Pflanzenreste der Steinkohlenformation am östlichen Abhange des Uralgebirges. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1883. T. 31, № 13. P. 1–20.
44. Schmalhausen J. Beiträge zur Tertiarflora Süd-West-Russlands. Palaeontologische Abhandlungen. 1883. Bd. 1, heft 4. P. 283–336.
45. Шмальгаузен И. Araucarites rhodeanus. Известия Геологического комитета. 1883. Т. 2. С. 87–88.
46. Шмальгаузен И.Ф. О третичной флоре Юго-Западной России. В кн.: Протоколы VII съезда русских естествоиспытателей и врачей в Одессе, с 18-го по 28-е августа 1883 года. Протокол заседания ботанической секции 22 августа 1883 г. Одесса, 1883. С. 1–2.
47. Шмальгаузен И. Материалы к третичной флоре Юго-Западной России. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1884. Т. 7, вып. 2. C. 288–432.
48. Шмальгаузен И.Ф. [Биография А.С. Роговича и список работ Р.Э. Траутфеттера]. В кн.: Биографический словарь профессоров и преподавателей Императорского университета Св. Владимира (1834–1884). Под ред. В.С. Иконникова. Киев, 1884. С. 566–570, 659–662.
49. Шмальгаузен И. Флора Юго-Западной России, то есть губерний: Киевской, Волынской, Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных местностей. Руководство для определения семенных и высших споровых растений. Киев, 1886. 783 с.
50. Шмальгаузен И.Ф. Краткий учебник ботаники. Для студентов медицины и начинающих натуралистов. Киев, 1887. 314 с.
51. Schmalhausen J. Ueber tertiäre Pflanzen aus dem Thale des Flusses Buchtorma am Fusse des Altaigebirges. Palaeontographica. 1887. Bd. 33. S. 181–216.
52. Шмальгаузен И. Описание остатков растений артинских и пермских отложений. Труды Геологического комитета. 1887. Т. 2, № 4. С. 1–42.
53. Schmalhausen J., Hohnbaum E. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1887 collectorum. Университетские известия. 1888. № 12. С. 1–8. [В назві помилково вказано 1888 рік]
54. Schmalhausen J., Hohnbaum E. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1888 collectorum. Университетские известия. 1889. № 12. С. 1–8.
55. Schmalhausen J. Tertiäre Pflanzen der Insel Neusibirien. Mémoires de l'Académie Impériale des Sciences de St. Pétersbourg, Ser. VII. 1890. T. 37, № 5. P. 1-22.
    
56. Шмальгаузен И. О некоторых новых для окрестностей г. Киева видах растений. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1891. Т. 11, вып. 2. С. 69–74.
57. Schmalhausen J., Hohnbaum E. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1891 collectorum. Университетские известия. 1891. № 12. С. 1–10.
58. Шмальгаузен И. Письмо в редакцию [Ответ К.А. Космовскому]. Bulletin de la Société Impériale des Naturalistes de Moscou. 1892. T. 5. C. 597–598.
59. Шмальгаузен И. Шиповники окрестностей Киева. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1892. Т. 12, вып. 1. С. 1–48.
60. Schmalhausen J. Neue Pflanzenarten aus dem Kaukasus. Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft. 1892. Bd. 10. S. 284–294.
61. Schmalhausen J., Hohnbaum E., Lipsky W. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1892 collectorum. Университетские известия. 1892. № 12. С. 1–11.
62. Schmalhausen J., Hohnbaum E., Lipsky W. Index seminum in Horto Universitatis Imperialis Kiewensis anno 1893 collectorum. Университетские известия. 1893. № 12. С. 1–10.
63. Шмальгаузен И. О девонских растениях Донецкого каменноугольного бассейна. Труды Геологического комитета. 1894. Т. 8, № 3. C. 1–36.
64. Шмальгаузен И.Ф. О девонских растениях Донецкого бассейна. Записки Киевского общества естествоиспытателей. 1895. Т. 14, вып. 1. С. XII–XIII.
65. Шмальгаузен И.Ф. Флора Средней и Южной России, Крыма и Северного Кавказа. Руководство для определения семянных и высших споровых растений. Том 1. Двудольные свободнолепестные. Киев, 1895. 468 с. Том 2. Двудольные сростнолепестные и безлепестные, однодольные, голосемянные и высшие споровые. Киев, 1897. 752 с.
66. Шмальгаузен И.Ф. Краткий учебник ботаники. Для студентов медицины и начинающих натуралистов. Второе издание. Киев, 1899. 313 с.

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 17

Продовжуємо працювати над оприлюдненням різних ботанічних праць, переважно давніх, менш відомих широкому загалу українських ботаніків та відсутніх у вільному доступі в інтернет-мережі. В основній частині таких робіт усього 50, але були суттєво доповнені інші рубрики за рахунок цілеспрямованого пошуку публікацій тих авторів, чиї біографічні сторінки були підготовлені раніше (перелік таких робіт також вказано нижче). Цього разу для ознайомлення пропонуються праці різної тематики (флористичні, геоботанічні, таксономічні, мікологічні, лісівничі), сподіваюся, кожен читач здайде щось цікаве для себе особисто. Насамперед, раджу звернути увагу на ґрунтовні роботи Антонія Андржійовського і Сергія Михайловського, а також на дві невеликі монографії, підготовлені моїми колегами у відділі геоботаніки та екології Інституту ботаніки НАН України. Крім того, було суттєво доповнено сторінку, присвячену журналу "Вісник Київського ботанічного саду", туди вже додано усі статті цього видання за винятком випуску 4, який поки що відшукати мені не вдалося, - якщо ще не бачили, то раджу обов'язково глянути!

Перелік праць:

 

1. Августинович Ф.М. О дикорастущих врачебных растениях Полтавской губернии. В кн.: Труды комиссии, Высочайше учрежденной при Императорском университете Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. Киев, 1853. Т. 2. С. 1–85.
2. Андржиевский А. Исчисление растений Подольской губернии и смежных с нею мест. Вып. 1. В кн.: Труды комиссии, Высочайше учрежденной при Императорском университете Св. Владимира для описания губерний Киевского учебного округа. Киев, 1861. Т. 4, вып. 1. С. 1–51.
3. Бельгард А.Л. Предмет и задачи степного лесоведения. В кн.: Проблемы ботаники. Т. 6. Вопросы ботанической географии, геоботаники и лесной биогеоценологии. Москва–Ленинград, 1962. С. 74–82.
4. Бельгард А.Л. К теории структуры искусственного лесного сообщества в степи. В кн.: Искусственные леса степной зоны Украины. Харьков: ХГУ, 1969. С. 17–32.
5. Бондарцев А.С. Иван Львович Сербинов. Болезни растений. 1926. Т. 14, № 4. С. 149–157.
6. Бондарцев А.С. К флоре гименомицетов, встречающихся на древесине в насаждениях Дарницкого опытного лесничества. Болезни растений. 1927. Т. 16, № 1. С. 82–119.
7. Бондарцева-Монтеверде В.Н. Новые виды несовершенных грибов. Ботанические материалы отдела споровых растений БИН АН СССР. 1945. Т. 5, вып. 10–12. С. 157–161.
8. Брадис Е.М. Принципы и основные единицы классификации болотной растительности. Ученые записки Тартуского государственного университета. 1963. Вып. 145. Труды по ботанике. С. 9–21.
9. Бургвиц Г.К. Sphaerotheca macularis (Wallr.) P. Magnus на Dipsacus fullonum (L. ex p.) Mill. Болезни растений. 1926. Т. 14, № 2–3. С. 103–105.
10. Вульф Е. В. Ареал и возраст. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1927. Т. 17, вып. 4. С. 515–538.
11. Высоцкая Е.И. Кариотипический состав видовых популяций бриофлоры горных районов СССР. В кн.: Проблемы ботаники. Т. 14, 1. Флора и растительность высокогорий. Новосибирск: Наука, 1979. С. 91–94.
12. Высоцкий Г. У окна вагона. Наблюдения и размышления. Труды Бюро по прикладной ботанике. 1917. Т. 10, вып. 2. С. 220–247. Т. 10, вып. 7–10. С. 631–656.
13. Гешеле Е. К биологии Ustilago Reiliana Kühn. (Предварительное сообщение). Болезни растений. 1927. Т. 16, № 2. С. 150–155.
14. Голубев В.Н. К проблеме безлесья крымской яйлы. В кн.: Проблемы ботаники. Т. 14, 1. Флора и растительность высокогорий. Новосибирск: Наука, 1979. С. 189–196.
15. Декенбах К.Н., Коренев М.С. Материалы для изучения мучнистой росы специальных культур Крыма. Болезни растений. 1927. Т. 16, № 2. С. 155–160.
16. Дорогин Г. Заметка о Cytosporina septospora. Болезни растений. 1926. Т. 15, № 1. С. 48–50.
17. Друльова І.В. Деякі підсумки критичного вивчення пиріїв (Elytrigia Desv.) флори України. У зб.: V з’їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 14.
18. Дубовик О.М., Крицька Л.І., Мороз І.І. Про поширення і походження деяких молочаїв підсекції Lutescens Prokh. на Україні. У зб.: V з’їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 15.
19. Єрмоленко К.Д. Еколого-фітоценотичні особливості флори широколистяних лісів Південно-Східного Лісостепу Лівобережної України. У зб.: V з’їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 172.
    
20. Зелена книга України: якою їй бути? / Під заг. ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. Київ: Академперіодика, 2002. 35 с.
21. Зеров Д.К. Про наукову діяльність професорів Київського університету О.С. Роговича та І.Г. Борщова. У зб.: IX наукова сесія Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка: Тези доповідей. Секція біології. Київ, 1954. С. 15–17.
22. Зоз І.Г. До стратиграфії хорольських торфовищ (Резюме). Учені записки Харківського державного університету ім. О.М. Горького. 1936. Т. 2, кн. 6–7. С. 357–360.
23. Коваленко А.П., Малиновский К.А., Половников Л.И., Чвак Т.В., Шевчук А.И. Биогеоценологические исследования субальпийских лугов в Карпатах. В кн.: Проблемы биогеоценологии. Москва: Наука, 1973. С. 118–137.
24. Комендар В.И. Систематический, экологический, географический анализы флоры жерепняков (Pineta mughi) и леличников (Alneta viridi) Украинских Карпат. В кн.: Проблемы ботаники. Т. 14, 1. Флора и растительность высокогорий. Новосибирск: Наука, 1979. С. 70–76.
25. Кондратюк С.Я., Солонина Е.Ф. Аннотированный список лишайников равнинной части Украинской ССР. Препринт. Киев, 1990. 59 с.
26. Культенко Е.С. До флористичного нарису лісового рефугіуму в басейні р. Сіверського Дінця. У зб.: V з’їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 22–23.
27. Лавітська З.Г. Огляд паразитних грибів зелених насаджень міст півдня УРСР та районів Правобережного Лісостепу. У зб.: IX наукова сесія Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка: Тези доповідей. Секція біології. Київ, 1954. С. 31–33.
28. Лавренко Є. [Реферат: Климентов А.В. К характеристике растительности Нижне-Днепровских песков]. Вісник сільськогосподарської науки. 1927. Т. 4, № 1. С. 37–38.
29. Михайловский С. И. Очерк растительности Нежинского уезда Черниговской губернии. Труды Общества естествоиспытателей при Императорском Юрьевском университете. 1903. Т. 12. С. 1–54.
30. Морозюк С.С. Сучасний стан флори та рослинності крейдяних відслонень басейну р. Сіверський Донець. У зб.: V з’їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 24–25.
31. Морочковський С.Ф. Грибні хвороби сосни на Лівобережній Україні. У зб.: IX наукова сесія Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка: Тези доповідей. Секція біології. Київ, 1954. С. 30–31.
32. Мринський О.П. До історії формування флори та рослинності Лівобережного Лісостепу України. У зб.: V з’їзд Українського ботанічного товариства (Короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 25–26.
33. Олексієнко М.Г. До вивчення флори і рослинності вапнякових відслонень півдня УСРР (Попереднє повідомлення). Учені записки Харківського державного університету ім. О.М. Горького. 1936. Т. 2, кн. 6–7. С. 351–355.
34. Панасенко В.Т. Новые и редкие виды грибов на Ptelea trifoliata L. Ботанические материалы Отдела споровых растений БИН АН СССР. 1938. Т. 4, № 10–12. С. С. 24–30.
35. Панасенко В.Т. О новом виде Melanospora. Ботанические материалы Отдела споровых растений БИН АН СССР. 1938. Т. 4, № 10–12. С. 31–33.
36. Попова А.А. О заболеваниях табака Nicotiana rustica L. (Предварительное сообщение). Болезни растений. 1929. Т. 18, № 1–2. С. 45–53.
37. Потапенко Г.И. Тилигульская пересыпь (Почвенно-ботанический очерк). Записки Одеського інституту народної освіти. 1927. Т. 1. С. 195–209.
38. Соломаха В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дідух Я.П., Корженевський В.В., Костильов О.В., Малиновський К.А., Сипайлова Л.М. Фітосоціологічна схема синтаксонів рослинності України. Київ, 1995. 40 с.
39. Страхов Т.Д. Андрей Александрович Потебня. 1870–1919 (К десятилетию со дня смерти). Болезни растений. 1929. Т. 18, № 1–2. С. 1–10.
40. Танфильев Г.И. «Жерства» Алешковских песков и связанные с нею ботанико-географические вопросы. В кн.: Сборник, посвященный В.Е. Таирову в ознаменование 40-летия его деятельности. Одесса, 1925. С. 70–76.
41. Тасенкевич Л.А. Высокогорный элемент во флоре Угольского заповедного массива в Закарпатье и его анализ. В кн.: Проблемы ботаники. Т. 14, 1. Флора и растительность высокогорий. Новосибирск: Наука, 1979. С. 76–81.
42. Траншель В.А. Обзор видов рода Beta L. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1927. Т. 17, вып. 2. С. 203–225.
43. Шостенко-Десятова Н.О. До питання про філогенію видів роду Thymus L. підсекції Serpylla Briquet. Учені записки Харківського державного університету ім. О.М. Горького. 1936. Т. 2, кн. 6–7. С. 287–305.
44. Burda R.I. Alien trees and shrubs in the Ukrainian agricultural landscape. In: Phytogeographical problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zając, M. Zając, B. Zemanek. Cracow, 2003. P. 11–16.
45. Kricsfalusi V.V., Malynovski K.A. Synanthropic communities in high mountains of the Ukrainian Carpathians. In: Phytogeographical problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zając, M. Zając, B. Zemanek. Cracow, 2003. P. 249–253.
46. Popiela A., Łysko A. The distribution of species of the section Elatinella Seub. (Elatine L., Elatinaceae) in Europe. In: Geobotanist and Taxonomist: A volume dedicated to Professor Adam Zając on the 70^th anniversary of his birth / Ed. by B. Zemanek. Cracow, 2011. P. 33–45.
47. Protopopova V. Phytogeographical characteristic of stable and unstable components of the Kyiv adventive flora. In: Phytogeographical problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zając, M. Zając, B. Zemanek. Cracow, 2003. P. 41–46.
48. Rostański K. The provenience of evening primrose – Oenothera – in Europe and its present distribution. In: Phytogeographical problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zając, M. Zając, B. Zemanek. Cracow, 2003. P. 63–66.
49. Shevera M. Ecotopological differentiation of alien plants in the Uzhgorod urban flora. In: Phytogeographical problems of synanthropic plants / Ed. by A. Zając, M. Zając, B. Zemanek. Cracow, 2003. P. 67–73.
50. Tasenkevich L. Endemism in the Carpathian flora – a chorological aspect. In: Geobotanist and Taxonomist: A volume dedicated to Professor Adam Zając on the 70^th anniversary of his birth / Ed. by B. Zemanek. Cracow, 2011.

 

Попередні випуски рубрики:

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 1

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 2
Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 3
Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 4

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 5
Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 6
 Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 7 

Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 8
  Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 9  
   Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 10  

 Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 11
Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 12-14

 Бібліотека "Флора і рослинність України": Випуск 15-16

 

Інші опубліковані матеріали:

Біографії видатних дослідників флори та рослинності України:

• Дарина Доброчаєва
• Михайло Клоков
  
• Михайло Котов
  
• Віталій Вершковський
• Борис Заверуха
  
• Олександр Фомін
  
• Олександр Гроссгейм
• Альфред Окснер
• Михайло Попов 
• Йозеф Пачоський 
• Іван Акінфієв  
• Юрій Клеопов
• Володимир Липський
• Ростислав Ганжа

Праці, що були додані за період підготовки цього випуску:

• Доброчаєва Д.М. Систематичний склад та історія розвитку шорстколистих Східної Європи. У кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 13–14.
• Доброчаєва Д.М., Заверуха Б.В., Сіпайлова Л.М. Рослинний світ пустель Середньої Азії. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 102–103.
• Доброчаєва Д.М., Сипайлова Л.М. Рослинний світ Прибайкалля (за матеріалами експедиції). У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 150–151.
• Доброчаева Д.Н. Биноминалы или полиноминалы должны превалировать в названиях растений на страницах "Флор" и "Определителей"? В сб.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. Киев: Наукова думка, 1982. С. 14-15.
• Доброчаева Д.Н., Мокрицкий Г.П. Владимир Ипполитович Липский. Киев: Наукова думка, 1991. 216 с. [На жаль, скан не дуже гарної якості]
• Клоків М.В. Gypsophila stepposa m. sp. n. Український ботанічний журнал. 1924. Т. 2. С. 44–45.
• Клоков М.В. О новом виде пастушьей сумки, произрастающем в пределах Воронежской губернии. Бюллетень Общества естествоиспытателей при Воронежском университете. 1926. Т. 1, вып. 2–4. С. 119–122.
• Клоків М. [Опис Statice tshurjukiensis Klokov]. В статті: Левіна Ф., Шалит М. Про рослинність островів Чурюка та Чурюк-Тюба на Сиваші, Мелітопільск. окр. У кн.: Охорона пам’яток природи на Україні. Збірник І. Харків, 1927. С. 60.
• Клоков М., Десятова-Шостенко Н. Чебреці України. Вісник Київського ботанічного саду. 1932. Вип. 14. С. 77–98.
• Клоков М.В. Дмитро Іванович Сакало. Український ботанічний журнал. 1966. Т. 23, № 1. С. 109–110.
• Клоков М.В., Дубовик О.М. [Рецензія: Ю.Н. Прокудин, А.Г. Вовк, О.А. Петрова, Е.Д. Ермоленко, Ю.В. Верниченко. Злаки Украины]. Український ботанічний журнал. 1978. Т. 35, № 5. С. 546–549.
• Клоков М.В., Ткаченко В.С. Флорогенез причерноморских степей. В сб.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. Киев: Наукова думка, 1982. С. 20–21.
• Клоков М.В., Дубовик О.М., Івченко І.С. [Рецензія: С.К. Черепанов. Сосудистые растения СССР]. Український ботанічний журнал. 1982. Т. 39, № 6. С. 96–97.
• Клоков М.В., Крицька Л.І. Система родів Ptarmica Mill. i Achillea L. Український ботанічний журнал. 1984. Т. 41, № 3. С. 1–11.
• К[отов] М. Асканійська комісія при Наркомземі. Вісник сільськогосподарської науки. 1922. Т. 1, № 4. С. 182.
• К[отов] М. Планова комісія дослідження вод Росії при Раді праці та оборони в Москві. Вісник сільськогосподарської науки. 1922. Т. 1, № 4. С. 184.
• Савченко Я., Котов М. О предстоящем созыве 1-ой сессии Асканийского комитета. Наука на Украине. 1922. № 3. С. 253.
• Котів М. [Реферат: Буш Н.А. Ботанико-географический очерк России]. Вісник сільськогосподарської ботаніки. 1924. Т. 3, вип. 1–2. С. 49–51.
• Котов М. Нарада при Н.К.З.С. з приводу долі Державного заповідника "Асканія Нова" ім. т. Раковського. Вісник сільськогосподарської ботаніки. 1924. Т. 3, вип. 3. С. 76.
• Котів М. [Реферат: Як вести фенологічні спостереження над дикою природою]. Вісник сільськогосподарської науки. 1924. Т. 3, вип. 3. С. 76.
• К[отів] М. Комісія охорони природи С.-Г. Н.К.У. Вісник сільськогосподарської науки. 1924. Т. 3, вип. 7–9. С. 52.
• Котів М. [Реферат: Провідник спостерігача-дослідника]. Вісник сільськогосподарської ботаніки. 1924. Т. 3, вип. 10–12. С. 32.
• Котов М. [Реферат: Матковський І.В. Шкільне свято дерев (Порадник по влаштуванню шкільного свята деревосадіння]. Нова книга. 1925. № 9–10. С. 36.
• Котов М.И. Геоботанический очерк острова "Степок" в Азовском море. Известия Главного ботанического сада АН СССР. 1929. Т. 28, вып. 3–4. С. 368–372.
• Котов М.И. Геоботанический очерк полуострова Тюбек в Сиваше. Ботанический журнал СССР. 1933. Т. 18, № 1-2. С. 95-98.
• Котов М.И. Ботаническая экскурсия в район массового произрастания Azalea pontica L. в Украинское зандровое Полесье. Ботанический журнал СССР. 1933. Т. 18, № 3. С. 211-213.
• Котов М.И. [Реферат: Маевский П.Ф. Флора Средней России. 6 изд.]. Ботанический журнал СССР. 1933. Т. 18, № 4. С. 312-313.
• Котов М. [Реферат: Черкасов В.І. Наші каучукові рослини]. Природа. 1933. № 7. С. 78.
• Котов М. Нові та цікаві рослини для Сталінського та Макіївського районів Донбасу. Вісник Київського ботанічного саду. 1934. Вип. 17. С. 99–102.
• Котов М.И. [Реферат: Проблемы растениеводческого освоения пустынь]. Ботанический журнал СССР. 1935. Т. 20, № 5. С. 579-580.
• Котов М.И. [Реферат: Эфиромасличные растения, их культура и эфирные масла. ІІ. Специальная часть]. Ботанический журнал СССР. 1935. Т. 20, № 6. С. 697-698.
• Котов М.И. [Реферат: Аболин Р.И., Коровин Е.П., Советкина М.М. Горные пастбища Киргизии и их реконструкция]. Природа. 1935. № 5. С. 94-95.
• Котов М.И. [Реферат: Работы пустынной секции Почвенного института. Труды Почвенного института Академии Наук им. В.В. Докучаева, т. ХІ]. Природа. 1936. № 3. С. 148-150.
• Котов М.И. Что сделано харьковскими ботаниками по изучению флоры и растительности Украины и Союза со времен революции (1917-1935). Ботанический журнал СССР. 1937. Т. 22, № 1. С. 116-124.
• Котов М. [Реферат: Определитель карантинных сорняков. Под ред. Н.С. Щербиновского]. Природа. 1937. № 7. С. 140-141.
• Котов М.І. Систематика і географія рослин УРСР за 30 років. Ботанічний журнал АН УРСР. 1947. Т. 4, № 3-4. С. 36-41.
• Котов М.І. [Реферат: Шалыт М.С. О растительности Присивашья (К вопросу о существовании "полынных степей" на юге Украины и в Северном Крыму)]. Ботанічний журнал АН УРСР. 1949. Т. 6, № 3. С. 85-86.
• Котов М.І., Гринь Ф.О. Сталінський план перетворення природи і участь ботаніків Української РСР в його реалізації. Ботанічний журнал АН УРСР. 1952. Т. 9, № 1. С. 3-7.
• Котов М.І. [Реферат: Горяев М.И. Эфирные масла флоры СССР]. Ботанічний журнал АН УРСР. 1954. Т. 11, № 1. С. 115.
• Котов М.І. [Реферат: Мешков А.Р. Очерк истории флоры и растительности черноземного центра]. Ботанічний журнал АН УРСР. 1954. Т. 11, № 2. С. 98-99.
• Котов М.І. [Реферат: Гейдеман Т.С. Определитель растений Молдавской ССР]. Ботанічний журнал АН УРСР. 1955. Т. 12, № 1. С. 109-110.
• Котов М.І. [Реферат: Маевский П.Ф. Флора средней полосы европейской части СССР, изд. 8]. Ботанічний журнал АН УРСР. 1955. Т. 12, № 3. С. 108-110.
• Котов М.І. [Реферат: Викторов С.В. Использование геоботанического метода при геологических и гидрологических исследованиях]. Український ботанічний журнал. 1956. Т. 13, № 1. С. 111-113.
• Котов М.І. [Реферат: Геоботаническая карта СССР, масштаб 1:4000000. Растительный покров СССР (Пояснительный текст к карте под редакцией Е.М. Лавренко и В.Г. Сочавы]. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 2. С. 113-114.
• Котов М.І. [Реферат: Привалова Л.А. Растительный покров восточного нагорья Крыма и его хозяйственное использование]. Український ботанічний журнал. 1957. Т. 14, № 3. С. 107-108.
• Котов М.І. [Реферат: Станков С.С., Талиев В.И. Определитель высших растений европейской части СССР (изд. 2)]. Український ботанічний журнал. 1958. Т. 15, № 2. С. 108-109.
• Котов М.И. Новые для культуры эфиромасличные растения УССР. Интродукция растений и зеленое строительство. Труды Ботанического института им. В.Л. Комарова АН СССР. Серия VI. Москва-Ленинград: Издательство АН СССР, 1959. Вып. 7. Введение в культуру новых полезных растений. С. 85-87.
• Котов М.І. Олександр Гумбольдт (До 100-річчя з дня смерті). Український ботанічний журнал. 1959. Т. 16, № 6. С. 99-100.
• Смирнов А.Н., Котов М.И., Пузанов И.И., Дьяконов А.М., Грищенко Д.Л. Карадаг: Научно-популярные очерки. Киев: Издательство АН УССР, 1959. 108 с.
• Котов М.І. Модест Михайлович Ільїн (До 70-річчя з дня народження та 45-річчя наукової діяльності). Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 1. С. 91-92.
• Котов М.І. Значення ідей Ч. Дарвіна для розвитку ботанічної географії. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 1. С. 97-102.
• Котов М.І. Друга нарада з питань вивчення та освоєння флори і рослинності високогір'я. Український ботанічний журнал. 1961. Т. 18, № 5. С. 109-110.
• Котов М.И. Высокогорная флора Украинских Карпат и генетические связи ее с флорами гор Европы, Кавказа и Азии. В сб.: Второе совещание по вопросам изучения и освоения флоры и растительности высокогорий: Тезисы докладов. Ленинград, 1961. С. 7-10.
• Котов М.І. Професор Андрій Миколайович Краснов (До 160-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1962. Т. 19, № 5. С. 104-106.
• Котов М.І. Пам'яті Б.К. Шишкіна. Український ботанічний журнал. 1963. Т. 20, № 4. С. 118-119.
• Котов М.І., Лихвар Д.Я. Микола Миколайович Гришко. Український ботанічний журнал. 1964. Т. 21, № 4. С. 142-144.
• Котов М.И. Андрей Иванович Барбарич (К 60-летию со дня рождения). Ботанический журнал. 1965. Т. 50, № 8. С. 1183-1184.
• Котов М.І. Гаврило Іванович Білик (До 60-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1965. Т. 22, № 1. С. 101-103.
• Котов М.И. О работе секции флоры и растительности Украинского ботанического общества за 1964 и 1965 гг. Ботанический журнал. 1966. Т. 51, № 6. С. 914-915.
• Котов М.І. [Реферат: Голубев В.Н. Эколого-биологические особенности травянистых растений и растительных сообществ Лесостепи]. Український ботанічний журнал. 1966. Т. 23, № 2. С. 86-87.
• Котов М.І. Про роботу відділу вищих рослин Інституту ботаніки АН УРСР за післявоєнний час (1945-1966 рр.). Український ботанічний журнал. 1967. Т. 24, № 4. С. 112-113.
• Барбарич А.І., Білокінь І.П., Котов М.І. Олексій Лаврентійович Липа (До 60-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1968. Т. 25, № 4. С. 95-96.
• Котов М.І., Барбарич А.І. Олена Дмитрівна Вісюліна (До 70-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1969. Т. 26, № 2. С. 101-102.
• Котов М.І. Академік В.Л. Комаров (До 100-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 6. С. 797-799.
• Котов М.І. Є.М. Лавренко (До 70-річчя від дня народження і 50-річчя наукової та педагогічної діяльності). Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 2. С. 254-256.
• Котов М.І., Попович П.Я. Рослинність та флора селенебезпечних районів Криму та їх використання у боротьбі з ерозією грунтів. Український ботанічний журнал. 1972. Т. 29, № 3. С. 344-351.
• Котов М.І. Сучасний стан флори УРСР і завдання подальшого її вивчення. У зб.: Тези доповідей V з'їзду УБТ. Ужгород, 1972. С. 3-4.
• Котов М.І., Попович П.Я. Зміни у флорі та рослинності Криму під впливом діяльності людини. У зб.: Тези доповідей V з'їзду УБТ. Ужгород, 1972. С. 20-21.
• Котов М.І., Морозюк С.С. Пам'яті О.Д. Вісюліної. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 2. С. 246-250.
• Котов М.І. Вклад В.І. Талієва в розвиток ботаніки (До 100-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 2. С. 251-252.
• Котов М.І. [Реферат: Определитель высших растений Крыма]. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 3. С. 394-395.
• Морозюк С.С., Котов М.І. Андрій Іванович Барбарич (До 70-річчя від дня народження). Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 4. С. 530-531.
• Котов М.І., Судьїна О.Г. Життя і діяльність В.М. Любименка та розвиток його ідей в сучасній науці (До 100-річчя з дня народження). Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 6. С. 796-799.
• Котов М.І. [Реферат: Atlas Florae Europaeae. Distribution of Vascular Plants in Europe. Pteridophyta]. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 2. С. 260-261.
• Котов М.И. [Реферат: Козловская Н.В., Парфенов В.И. Хорология флоры Белоруссии]. Ботанический журнал. 1974. Т. 59, № 4. С. 609-611.
• Котов М.І. [Реферат: Черепанов С.К. Свод дополнений и изменений к "Флоре СССР"]. Український ботанічний журнал. 1976. Т. 33, № 2. С. 180-181.
• Котов М.І., Попович П.Я. Рослинність острова Куюк-Туп в Сиваші. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 61-62.
• Котов М.І. Про видовий склад флори України та нові види. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 116-117.
• Котов М.І. Букові ліси околиць Голубих озер по р. Череку Балкарському в Кабардино-Балкарії. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 206, 208.
• Барбарич А.И., Котов М.И., Омельчук-Мякушко Т.Я. Центрально-республиканский гербарий в Киеве. Ботанический журнал. 1977. Т. 62, № 5. С. 764-769.
• Котов М.И. [Реферат: Камышев Н.С., Хмелев Н.Ф. Растительный покров Воронежской области и его охрана]. Ботанический журнал. 1978. Т. 63, № 5. С. 776-778.
• Вершковский В.Н. Материалы к вопросу о географическом распространении и топографическом распределении вида. В кн.: Дневник Всесоюзного съезда ботаников в Москве в январе 1926 года. Москва, 1926. С. 44–45.
• Заверуха Б.В. Нарис рослинності Кременецьких гір та використання рослинних ресурсів. У кн.: Матеріали до вивчення природних ресурсів Поділля. Тернопіль–Кременець, 1963. С. 95–98.
• Заверуха Б.В., Сипайлова Л.М. Ботанічні враження від експедиційної поїздки в тундру та лісотундру. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 57–58.
• Заверуха Б.В., Сіпайлова Л.М. Ботанічні враження після відвідання Туріанчайського заповідника. У зб.: Досягнення ботанічної науки на Україні. 1970-1973 рр. Київ: Наукова думка, 1976. С. 106–107.
• Заверуха Б.В. Явление дизъюнктивноареальности во флоре Волыно-Подолии. В сб.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. Киев: Наукова думка, 1982. С. 17–18.
• Новосад В.В., Крицька Л.І., Остапко В.М., Заверуха Б.В. Раритетний флорофонд судинних рослин України та питання оптимізації його у третьому виданні "Червоної книги України". Вісник Національного науково-природничого музею НАН України. Серія: Ботаніка. 2007. № 4–5. С. 469–488.
• Михайлова О.О. Архівна спадщина О.В. Фоміна. Український ботанічний журнал. 1974. Т. 31, № 3. С. 393.
• Фомін О.В. Наслідки акліматизаційних спроб в Київському ботанічному саді. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 2. С. 3–8.
• Фомін О. [Реферат: Douin R., Davy de Virville Ad. Action du milieu sur le Fegatella conica]. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 2. С. 41.
• Фомін О. [Реферат: Cajander A.K. Zur Frage der gegnseitigen Beziehungen zwischen Klima, Boden und Vegetation]. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 2. С. 41–43.
• Fomin A.W. De varietatibus atque formis Woodsiarum in Sibiria crescentium. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 3. С. 3–7.
• Фомин А.В. Обзор крымско-кавказских видов можжевельников. В кн.: Юбилейный сборник, посвященный И.П. Бородину. Ленинград, 1927. С. 360–377.
• Fomin A. Eine neue Art der Gattung Cryptogramma aus Sibirica. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. S. 3–4.
• Фомін О.В. Про рослинність найближчих околиць Манглісу, гай Pinus hamata Stev. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 53–54.
• Fomin А. Ueber die Anogramma Makinoi H. Christ. Вісник Київського ботанічного саду. 1930. Вип. 11. S. 8–9.
• Окснер А.М. Де-що з флори обрісників Білорусі. Вісник Київського ботанічного саду. 1925. Вип. 3. С. 33–34.
• Окснер А.М. До систематики роду Lecania. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 62–63.
• Oxner A.M. Ueber Ramalina Rjabuschinskii Sav. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. S. 82–86.
• Окснер А.М. Реліктові обрісники з Далекого Сходу. Вісник Київського ботанічного саду. 1934. Вип. 17. С. 37–40.
• Окснер А.М., Матвієнко О.М., Бачурина Г.Ф., Масюк Н.П., Блюм О.Б. Основні питання та завдання дослідження лишайників, мохів та водоростей. У кн.: V з'їзд Українського ботанічного товариства (короткі тези доповідей). Ужгород, 1972. С. 46.
• Окснер А.Н. Таблицы для определения родов и видов семейства калоплаковых (Caloplacaceae Zahlbr.) флоры лишайников СССР. Киев, 1990. 52 с.
• Спрыгин И.И., Попов М.Г. Ботанико-географические исследования в Туркестане. Краткий обзор положения работ и их главнейших результатов. В кн.: Почвенные экспедиции в бассейнах р.р. Сыр-Дарьи и Аму-Дарьи. Вып. 1. Геологические, почвенные и ботанико-географические наблюдения и исследования в низовьях р.р. Аму-Дарьи и Сыр-Дарьи. Москва, 1915. С. 45–63.
• Попов М.Г. Ботанико-географический очерк гор Султан-Уиз-Даг. В кн.: Почвенные экспедиции в бассейнах р.р. Сыр-Дарьи и Аму-Дарьи. Вып. 1. Геологические, почвенные и ботанико-географические наблюдения и исследования в низовьях р.р. Аму-Дарьи и Сыр-Дарьи. Москва, 1915. С. 63–80.
• Попов М.Г. Десять лет работы в Средней Азии (Автообзор). Известия Института почвоведения и геоботаники Среднеазиатского государственного университета. 1925. № 1. С. 27–37.
• Попов М.Г. Географо-морфологический метод систематики и гибридизационные процессы в природе. Труды по прикладной ботанике, генетике и селекции. 1927. Т. 17, № 1. С. 221–290.
• Popov M., Vvedensky A., Korovin E. Schedae ad Herbarium Florae Asiae Mediae ab Universitate Asiae Mediae editum. Fasc. XI-XIII. Бюллетень Среднеазиатского государственного университета. 1927. Вып. 15 (Приложение). 53 с.
• Попов М.Г. [Диагнозы новых видов Astragalus pseudoamygdalinus M. Pop., A. holosericeus M. Pop., A. pseudoeremophysa M. Pop.]. В кн.: Флора Таджикистана. Том 5. Москва–Ленинград, 1937. С. 661–663, 671–672.
• Paczoski J. La forêt comme être organique. In: Actes du I Congrès International de Sylviculture (Rome, 29 Avril – 5 Mai 1926). Rome, 1926. Vol. 4. P. 589–594.
• Акинфиев И.Я. Поездка по Эльборусу в 1896 г. Естествознание и география. 1897. № 4. С. 12–26.
• Акинфиев И.Я. Весенняя поездка на Кавказ в 1897 г. Естествознание и география. 1897. № 4. С. 83–87.
• Клеопов Ю.Д. Уваги до деяких рослин української флори. Вісник Київського ботанічного саду. 1927. Вип. 5–6. С. 84-88.
• Клеопов Ю.Д. Доповнення до флори Черкащини. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 3–17.
• Клеопов Ю.Д. Критичні уваги до деяких рослин української флори (ІІ). Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 9. С. 64-76.
• Клеопов Ю.Д. До питання про класифікацію степів південного сходу України. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 41–52.
• Клеопов Ю.Д. Доповнення до фльори Сталінської округи. Вісник Київського ботанічного саду. 1929. Вип. 10. С. 68–86.
• Клеопов Ю.Д. Про маріупільську флору в зв'язку з реліктовим питанням на Україні. Вісник Київського ботанічного саду. 1930. Вип. 11. С. 21–40.
• Клеопов Ю.Д. Огляд представників р. Dianthus України й сумежних місцевостей. Вісник Київського ботанічного саду. 1931. Вип. 12–13. С. 155–161. 1932. Вип. 14. С. 99–140.
• Клеопов Ю.Д. Рослинне вкриття південно-західної частини Донецького кряжа (кол. Сталінської округи). Вісник Київського ботанічного саду. 1933. Вип. 15. С. 9–162.
• Ганжа Р.В. К биологии развития Tricholoma flavovirens (Pers. ex Fr.) Lund. Ботанический журнал. 1958. Т. 43, № 4. С. 580–581.
• Ганжа Р.В. Сосін Павло Євграфович. У зб.: Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті видатних ботаніків Полтавщини Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна, Д.С. Івашина (28–29 жовтня 2004 р.). Полтава, 2004. С. 9–11.

Бібліографії періодичних видань:

• Український ботанічний журнал: частина І (1921-1972), частина ІІ (1973-2013) і частина ІІІ (2014-2022)
• Записки Киевского общества естествоиспытателей (1870-1929)
• Вісник Київського ботанічного саду (1924-1934) 
• Труды Ботанического сада Императорского Юрьевского университета (1900-1915)  
• Русский ботанический журнал (1908-1915)
  
• Ботанический журнал, издаваемый отделением ботаники Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей (1906-1908)
• Журнал Русского ботанического общества (1916-1931) 
• Новости систематики высших и низших растений (1974-1981)
• Заповідна справа в Україні / Заповідна справа (1995-2016)
• Вісник природознавства (1927-1931)  
• Труды Ботанического музея (1902-1932)
• Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы (1912-1930)

А також:

Альгологічна бібліотека: Випуск 1

Альгологічна бібліотека: Випуск 2

 

Як завжди, прошу вас не використовувати ці файли (як і загалом увесь контент з цього ресурсу) у комерційних цілях. Якщо раптом ви хочете підтримати мою діяльність, то найкращою допомогою зараз буде підтримка Збройних сил України у боротьбі зі військовою агресією окупантів та донати знайомим волонтерам на актуальні потреби наших військовослужбовців.

 

Якщо раптом щось не працює і ви не можете завантажити потрібний вам файл - будь ласка, напишіть про це у коментарях або зверніться до мене, скориставшись формою зворотного зв'язку (контактна форма) праворуч на головній сторінці мого блогу. Додаткову інформацію щодо роботи проєкту можна також отримувати у відповідному телеграм-каналі: t.me/davydovbotany