понеділок, 10 листопада 2025 р.

Найцікавіше на iNaturalist: жовтень 2025

Черговий місяць календарного року лишився позаду, тому продовжую вас інформувати про найцікавіші ботанічні спостереження, оприлюднені на платформі iNaturalist з території України впродовж жовтня 2025 року. Кількість завантажених спостережень поступово зменшується пізньої осені та взимку, але все ж цікавих фотографій було достатньо, причому як серед архівних фотоматеріалів, так і серед тих, що були отримані нещодавно. Традиційно усе найцікавіше розподілено між цими двома групами - актуальні (сфотографовані і завантажені на iNaturalist з 1 по 31 жовтня 2025 р. включно) та архівні (сфотографовані до 01.Х.2025, але завантажені на ресурс саме протягом жовтня 2025 р.), бонусом, як завжди, пропонуються деякі відомості про майбутні події на платформі та актуальна інформація в проєктах-змаганнях.

Нагадую: в цьому повідомленні я висловлюю тільки свою особисту і дуже суб'єктивну думку! Не маючи можливості за браком вільного часу стабільно і регулярно переглядати абсолютно всі спостереження з території України, обираю для оприлюднення і обговорення у рамках цієї рубрики тільки ті спостереження, які мені особисто здаються найцікавішими і вартими уваги! Про аналогічні (найцікавіші на ваш погляд) спостереження ви можете за бажанням написати в коментарях під цим дописом.

Попередні повідомлення цієї рубрики:

Найцікавіше на iNaturalist: вересень 2025
Найцікавіше на iNaturalist: серпень 2025

Актуальні спостереження:

1. Colchicum arenarium Waldst. & Kit. на Одещині

В Україні трапляється п'ять видів роду Colchicum L. (включаючи брандушку - C. bulbocodium subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Perss., яка раніше виділялася в окремий рід Bulbocodium L.). Усі вони включені до "Червоної книги України", а найрідкіснішим серед них, безперечно, є пізньоцвіт Фоміна (C. fominii Bordz.), який багатьма авторами нині розглядається як синонім пізньоцвіту піскового (C. arenarium Waldst. & Kit.). Ареал C. arenarium зосереджений переважно в межах басейну р. Дунай в Центральній і Південній Європі (Словаччина, Угорщина, північна частина Балканського півострова, Румунія, Молдова та Одеська область України). В Україні нині відомо близько 15 його локалітетів в долинах річок Киргиж, Когильник та Кучурган на Одещині (Gnatiuk et al., 2018; Калашнік та ін., 2024), а на iNaturalist досі було оприлюднено тільки два спостереження, зроблених Михайлом Любінським в 2014 і 2019 рр. Третє ж спостереження Colchicum arenarium на iNaturalist з України було зроблено саме в жовтні 2025 р. моєю колегою з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Анною Куземко.

Colchicum arenarium Waldst. & Kit. на Одещині (фото Анни Куземко, оригінал за посиланням)

2. Crataegus × rubrinervis Lange - маловідомий гібрид глоду з Харківщини

Рід глід (Crataegus L.) таксономічно є проблемним і деякі широко поширені в нас його представники (C. rhipidophylla Gand. i C. monogyna Jacq.) відзначаються дуже широкою варіативністю морфологічних ознак, як вегетативних (форма і розміри листків), так і генеративних (довжина і форма чашолистків та гіпантіїв, ступінь розвитку опушення на них та ін.), що ускладнюється й наявністю низки гібридних форм (трохи про те, як можна відрізняти між собою C. monogyna, C. rhipidophylla та їх спонтанний гібрид під назвою C.× kyrtostyla Fingerh., я писав в цьому повідомленні). Разом з тим, було досить очевидним, що в Україні мають траплятися й інші гібриди роду Crataegus, в тому числі й за участю C. pentagyna - виду, який можна легко впізнати за дуже темними (майже чорними) стиглими плодами. Зразок одного з таких гібридів я бачив у гербарії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (KW) з етикеткою "Карпова сад. 21.ІХ.1864. В.М. Черняев" (зібраний в окол. м. Харків), але його точно ідентифікувати мені, на жаль, не вдалося (але немає жодних сумнівів, що це гібрид або C. pentagyna × C. rhipidophylla, або C. monogyna × C. pentagyna). А ось вже 4 жовтня 2025 р. безсумнівний (на мій погляд) спонтанний гібрид C. monogyna × C. pentagyna (бінарна назва - глід червоножилковий - Crataegus × rubrinervis Lange) був сфотографований Аллою Громаковою на березі р. Сіверський Донець біля с. Черемушне Чугуївського району Харківської області (фото). Оприлюднена рослина дуже схожа на типовий глід п'ятиматочковий (C. pentagyna), але має загалом дрібніші та численніші листки, частина з яких у вузлах має майже цілісну пластинку (характерна ознака C. monogyna). Цілком ймовірно, цей гібрид згодом буде знайдений і в інших регіонах України - на Полтавщині (де C. pentagyna спорадично трапляється на схилах річкових долин Псла та Ворскли), в Гірському Криму і на Донецькому кряжі.

3. Sixalix atropurpurea (L.) Greuter & Burdet у здичавілому стані на Миколаївщині

Sixalix atropurpurea (L.) Greuter & Burdet або Scabiosa atropurpurea L. - середземноморський вид, природний ареал якого охоплює Південну Європу (від Піренейського півострова до Греції і Болгарії), Малу Азію і Північну Африку. В інших регіонах Європи цей вид раніше вирощувався на квітниках як досить невибаглива декоративна рослина і згодом почав активно розповсюджуватися в атлантичних регіонах Європи, а також в низці країн Північної і Південної Америки, в Австралії, Південній Африці, Японії (в багатьох з них він нині є інвазійним). У Східній Європі і на пострадянському просторі вид для багатьох досі залишається невідомим: він не згадувався ні у "Флорі УРСР", ні в "Флоре СССР", ні у "Флоре европейской части СССР", ні в чеклісті С.Л. Мосякіна та М.М. Федорончука, ні в нещодавній статті М.М. Федорончука, присвяченій огляду представників родини Caprifoliaceae s.l. в Україні (Fedoronchuk, 2023). Хоча згідно з повідомленням О.І. Шиндера цей вид вирощують в культурі в Україні ще з ХІХ ст., у здичавілому стані у нас він досі не фіксувався. 17 жовтня 2025 р. у великій кількості цю рослину спостерігав Андрій Козловець на рудеральній ділянці поруч з клумбами (осередком вирощування S. atropurpurea) у місті Нова Одеса на Миколаївщині. Таким чином, завдяки увазі пана Андрія, що зараз активно досліджує природний заповідник "Єланецький степ" та деякі інші території в межах Миколаївської області, ми маємо ще одну нову для флори України чужорідну рослину-ергазіофіт середземноморського походження.

Sixalix atropurpurea (L.) Greuter & Burdet в м. Нова Одеса на Миколаївщині (фото Андрія Козловця, оригінал за посиланням)

Архівні спостереження

1. Caldesia parnassifolia (L.) Parl. на Волині

Восени 2025 р. у Facebook-спільноті "Рослинний світ України" я побачив допис, присвячений знахідці у Волинській області дуже рідкісної рослини, включеної до "Червоної книги України" - кальдезії білозоролистої (Caldesia parnassifolia (L.) Parl.). На жаль, точну дату оприлюднення допису і його авторство я вже не пам'ятаю, але його текст супроводжувався фотографією іншого близького виду з родини Alismataceae - стрілолиста звичайного (Sagittaria sagittifolia). В коментарях під цим дописом я тоді написав, що рослина на фото не може бути кальдезією і про те, що чергова "сенсаційна" знахідка виявилася пшиком. Мабуть, цей допис згодом був видалений його автором, принаймні в пошуку Facebook у згаданій спільноті я не зміг його відшукати. Разом з тим, на iNaturalist декілька днів тому я несподівано побачив фото рослини, що дійсно належить до Caldesia parnassifolia. В Google я знайшов детальнішу інформацію про цьогорічну знахідку кальдезії білозоролистої, яка активно тиражувалася у вересні-жовтні відразу декількома ЗМІ (Суспільне: Луцьк, Еспресо: Захід, Волинська газета, Конкурент, сайт ВНУ тощо). Відповідне фото було зроблене Оксаною Цьось 20 серпня 2025 р. на мілководді озера Солинка біля с. Кримне Ковельського району. Дійсно, ця знахідка є дуже цікавою і має значну наукову цінність, оскільки кальдезія білозоролиста в Україні нині є зникаючим видом, в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. вона спостерігалася в заплавах Дніпра, Сейму та Сіверського Дінця, але згодом ці локалітети були втрачені. На початку 2000-их рр., як вказано у "Червоній книзі України", кальдезію знаходили тільки на Західному Поліссі (Волинська область) у двох місцях - в заказниках "Кормин" і "Чортове болото". Але, як стверджувала Г.А. Чорна, цілеспрямовані пошуки C. parnassifolia у вказаних локалітетах в 2017 р. були безуспішними, а зібрані раніше зразки виявилися вегетативними особинами Ranunculus flammula L. (Чорна, 2020). Отже, виявлений в 2025 р. осередок Caldesia parnassifolia в озері Солинка, в якому цей вид росте у досить великій кількості, нині має вважатися поки що єдиною новітньою популяцією цього надзвичайно рідкісного зараз виду, що, безперечно, заслуговує на охорону шляхом створення тут природно-заповідного об'єкту. На iNaturalist оприлюднене фото пані Оксани стало лише 23-ім спостереженням Caldesia parnassifolia загалом і першим з території України.

Caldesia parnassifolia (L.) Parl. в озері Солинка на Волині (фото Оксани Цьось, оригінал за посиланням)

2. Erodium beketowii Schmalh. на Донецькому кряжі

Грабельки Бекетова (Erodium beketowii Schmalh.) - дуже рідкісний і ендемічний для Приазовської височини вид з "Червоної книги України". Його ареал є дуже локальним і зосередженим тільки на гранітних, гнейсових, доломітових і сланцевих відслоненнях в долинах річок Кальміус і Кальчик в адміністративних межах Донецької області. Усі відомі його локалітети (загалом до 10) нині розташовані на тимчасово окупованій території України, тому їхній сучасний стан лишається невідомим. На iNaturalist досі було оприлюднено тільки одне фото Erodium beketowii, зроблене Анастасією Давидовою 28 квітня 2013 р., але протягом жовтня 2025 р. Вадим Манюк завантажив ще два своїх архівних спостереження цього виду, зроблених в квітні 2007 року. Таким чином, зараз ми маємо вже три спостереження грабельків Бекетова на iNaturalist.

Erodium beketowii Schmalh. в Донецькій області (фото Вадима Манюка, оригінал за посиланням)

3. Знахідки Botrychium multifidum (S.G. Gmel.) Rupr., Elatine alsinastrum L. i Sisymbrium strictissimum L. на Сумщині, а також Lupinus albus L. на Чернігівщині

Дуже багато цікавих архівних ботанічних спостережень в жовтні 2025 року на iNaturalist завантажив Сергій Панченко - відомий дослідник флори і рослинності Північно-Східної України. З-поміж інших найбільший інтерес в мене особисто викликали знахідки гронянки багатодільної (Botrychium multifidum (S.G. Gmel.) Rupr. або Sceptridium multifidum (S.G. Gmel.) M. Nishida), руслиці кільчастої (Elatine alsinastrum L.), сухоребрика жорсткого (Sisymbrium strictissimum L.) і люпину білого (Lupinus albus L.).

Botrychium multifidum (S.G. Gmel.) Rupr. - рідкісний аборигенний вид з диз'юнктивним ареалом, включений до "Червоної книги України", зрідка трапляється в Карпатах, на Поліссі і в Лісостепу. На iNaturalist досі було 12 спостережень цього виду з України, ще чотири було додано в жовтні з поліської частини Сумської області: 12 серпня 2009 р. - НПП "Деснянсько-Старогутський" (фото) і 22 липня цього ж року - біля с. Білиця колишнього Ямпільського району (три спостереження - перше, друге і третє).

Elatine alsinastrum L. - малопоширений аборигенний вид перезволожених біотопів, зафіксований в Україні переважно на Поліссі та в північній частині Лісостепу. На iNaturalist досі з України було три спостереження (одне з них також належало пану Сергію), ще два було додано в жовтні 2025 р., рослини були сфотографовані 18 червня 2009 р. у двох місцях в заплаві р. Десна північніше с. Очкине (фото 1 і фото 2).

Sisymbrium strictissimum L. - малопоширений аборигенний вид світлих лісів і чагарників. На iNaturalist досі було представлено вісім верифікованих спостережень цього виду з Київської, Вінницької, Житомирської, Тернопільської, Хмельницької і Дніпропетровської областей (моє спостереження з Львівщини поки що лишається непідтвердженим), а 17 серпня 2011 р. ця рослина була також сфотографована паном Сергієм в місті Тростянець на Сумщині (фото). Цей локалітет нині лишається єдиним, виявленим в ХХІ ст. на території Лівобережного Лісостепу, власне, він вже був мені відомим, оскільки в гербарії Інституту ботаніки НАНУ (KW) я бачив відповідний зразок, зібраний С.М. Панченком в цій же локації.

Lupinus albus L. - чужорідна середземноморська рослина, яка в Україні зрідка культивується як кормова і декоративна та іноді трапляється у здичавілому стані. Фото Сергія Панченка, зроблене 15 червня 2008 р. на узбіччі дороги між селами Мезин і Деснянське Новгород-Сіверського району Чернігівщини (див. тут) і завантажене на iNaturalist 24 жовтня 2025 р. стало першим спостереженням цього виду з території України на згаданому ресурсі.

4. Lomelosia argentea (L.) Greuter & Burdet біля Люботина на Харківщині

Скабіоза срібляста або українська (Lomelosia argentea (L.) Greuter & Burdet, синоніми - Scabiosa ucranica L. і S. taurica Kotov) природно поширена в Україні на пісках півдня лісостепової і усієї степової зон, а також на кам'яних відслоненнях Криму. Її північну межу ареалу прослідкувати складно, але за різними даними в ХІХ ст. її знаходили на Правобережжі біля міст Сміла та Умань на Черкащині, а на Лівобережжі - біля м. Суми (можливо, тільки як випадково занесену рослину). Найпівнічніші достовірні знахідки Lomelosia argentea на Харківщині розташовані на пісках долини р. Сіверський Донець південніше міста Зміїв в Чугуївському та Ізюмському районах. 27 липня 2025 р. ця рослина досить несподівано була знайдена Андрієм Новгородським на південно-східній околиці міста Люботин неподалік Харкова. Умови знахідки виду (вздовж автошляху під мостом на річці Мерефа) дозволяють зробити однозначний висновок, що ця рослина була сюди випадково занесена. Цікаво було б прослідкувати в майбутньому, чи зможе вона в наступні роки натуралізуватися у знайденому локалітеті, де в 2025 р. спостерігалася у досить великій кількості.

Lomelosia argentea (L.) Greuter & Burdet біля м. Люботин на Харківщині (фото Андрія Новгородського, оригінал за посиланням)

5. Najas minor All. у річці Ірпінь неподалік Києва

Різуха мала (Najas minor All. або Caulinia minor (All.) Coss. & Germ.) є аборигенною для багатьох регіонів Євразії та Північної Африки, а в Україні трапляється дуже локально у річках, озерах та деяких інших типах прісних водойм, за чисельністю значно поступаючись іншим двом видам роду - N. major All. i N. marina L. Як і більшість інших постійно занурених у товщу води видів вищих рослин, вона рідко потрапляє в об'єктиви фотоспостерігачів. На iNaturalist з України досі ми мали тільки 11 спостережень Najas minor з території Кримського півострова, а в жовтні 2025 р. перше спостереження з материкової частини України завантажив користувач ресурсу з логіном "milvus19", рослина була сфотографована 20 серпня 2024 р. у річці Ірпінь біля с. Бобриця на Київщині. Загалом цей вид, мабуть, заслуговує на охорону, чимало відомих раніше його знахідок на Лівобережжі України (Київська, Полтавська, Харківська і Черкаська області) нині не підтверджуються (фактично єдині новітні знахідки, що я мав змогу бачити на підставі аналізу гербарних зразків, були зроблені Ганною Казаріновою в 2011 р. на Сіверському Дінці на Харківщині).

Najas minor All. у річці Ірпінь біля с. Бобриця на Київщині (фото користувача з логіном "milvus19", оригінал за посиланням)
 

Події

На iNaturalist розпочинаються роботи з підготовки до щорічного міжнародного заходу "City Nature Challenge 2026", який буде проходити в різних містах 24-27 квітня 2026 року. Вже створено загальний проєкт для індивідуальних змагань - "City Nature Challenge 2026: Global Project" (відповідний парасольковий проєкт буде створено, очевидно, дещо пізніше). Вже попередньо доступні проєкти для міст Київ та Кривий Ріг. В аналогічному заході в 2025 році брало участь чимало українських міст (від Києва, Харкова і Одеси до Яготина, Малина, Чорткова та Білої Церкви, також був і загальноукраїнський проєкт), сподіваюся, і в 2026 році наше представництво теж буде досить помітним. Незважаючи на присутність в цьому заході і міст з держави-окупанта (з учасниками цих міст ми в рамках цього заходу в жодному форматі не взаємодіємо і не співпрацюємо), є необхідною подальша активна представленість наших спостережень і відповідних проєктів на міжнародному рівні у подібних заходах світового значення.

Вже 1 грудня розпочне роботу щорічний Всеукраїнський зимовий біобліц 2025/2026, який буде проходити з 1 грудня 2025 р. по 28 лютого 2026 р. В кінці листопада аналогічний проєкт за зиму 2024/2025 буде перейменований на новий і в його журналі ви зможете ознайомитися з його кінцевими результатами.

Нагадую, що на iNaturalist продовжують свою роботу проєкти-змагання з фотофіксації видів окремих таксономічних груп протягом поточного календарного року, які я модерую. Станом на 10.11.2025 ситуація в цих проєктах виглядає так:

Не буде зайвим нагадати вам, що підсумкові результати в усіх згаданих проєктах-змаганнях будуть оприлюднені в кінці січня - лютому 2026 року, тому розподіл місць в них поки є попереднім. До цих проєктів потрапляють усі спостереження певної групи живих організмів з території України упродовж поточного календарного року і включають тільки ті з них, які отримали дослідницький статус. Завантажуючи певні фото живих організмів цієї групи, зроблені в 2025 році, ви несвідомо берете в них участь, якщо тільки у вашому персональному акаунті на iNaturalist немає заборони на залучення ваших спостережень до будь-яких проєктів. За бажанням ще можна натиснути на кнопку "Приєднатися" на головній сторінці будь-якого з цих проєктів (або й усіх відразу), це дасть вам можливість отримувати оновлення від нього у своїй стрічці новин (хоча цих оновлень нині за браком в мене вільного часу фактично немає, за винятком оголошення в кінці грудня, що відповідний проєкт завершився та повідомлення про його підсумки).

Дякую усім моїм читачам за увагу, запрошую долучатися до iNaturalist, якщо ви про цей ресурс дізналися вперше. Особлива подяка Збройним силам України за можливість продовжувати ботанічні дослідження в умовах військової агресії рф проти України, закликаю вас продовжувати підтримку ЗСУ в цей непростий час шляхом донатів благодійним фондам (наприклад, "Повернись живим") та вашим знайомим волонтерам.


Опубліковано о Немає коментарів:

середа, 15 жовтня 2025 р.

Найцікавіше на iNaturalist: вересень 2025

 Вітання! Попереднє повідомлення в блозі, яке було присвячене найцікавішим спостереженням рослин, які були завантажені на iNaturalist протягом серпня 2025 року (якщо раптом не бачили, то перегляньте його тут), зібрало чимало позитивних реакцій, тому є бажання продовжити цю рубрику і окинути оком ті спостереження з iNaturalist, що були завантажені на цей ресурс упродовж вересня цього календарного року. Традиційно є сенс розділити їх на актуальні (сфотографовані і завантажені на iNaturalist з 1 по 30 вересня 2025 р.) та архівні (сфотографовані до 01.09.2025, але завантажені на ресурс саме протягом вересня 2025 р.). Деякі події також відбулися. 

Нагадую: в цьому повідомленні я висловлюю тільки свою особисту і дуже суб'єктивну думку! Не маючи можливості за браком вільного часу стабільно і регулярно переглядати абсолютно всі спостереження з території України, обираю для оприлюднення і обговорення у рамках цієї рубрики тільки ті спостереження, які мені особисто здаються найцікавішими і вартими уваги! Про якісь свої найцікавіші спостереження ви можете за бажанням без проблем написати в коментарях під цим дописом.

Актуальні спостереження

1. Cyperus flavescens L. i Helianthemum nummularium (L.) Mill. в Києві

Почнемо огляд найцікавіших ботанічних знахідок вересня з міста Київ, де традиційно зосереджена велика кількість користувачів iNaturalist, тому кожна цікава рослина відразу привертає увагу. Мій колега з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Ігор Ольшанський знайшов 26 вересня біля пляжу "Африка" на Оболоні два локалітети смикавця жовтуватого (Cyperus flavescens L. або Pycreus flavescens (L.) P. Beauv. ex Rchb.). Цей вид має майже космополітний ареал (відсутній лише в Східній Азії, а в Австралії росте тільки як чужорідна рослина), але в Україні нині трапляється дуже локально на прирічкових пісках Дніпра та деяких його великих приток. На iNaturalist досі було оприлюднено лише шість спостережень цього виду, два з них у Києві (Конча-Заспа) і ще по одному - на Київщині, Полтавщині (острів Жовнин у Кременчуцькому водосховищі), у Волинській та Рівненській областях.

Cyperus flavescens L. на Оболоні в м. Київ (фото Ігоря Ольшанського, оригінал за посиланням)

Ще одна цікава знахідка в Києві у вересні - сонянка звичайна (Helianthemum nummularium (L.) Mill. s.l.; знайдені рослини, очевидно, належать до окремого підвиду H. nummularium subsp. obscurum (Pers.) Holub із синонімами H. chamaecistus Mill. i H. hirsutum (Thuill.) Merat.) - перше спостереження виду на території м. Київ на iNaturalist! Ця рослина спорадично трапляється у багатьох регіонах України на луках, у світлих лісах, степових схилах та відслоненнях різних кристалічних порід, а в околицях Києва була відома за давніми знахідками різних дослідників в середині ХІХ - першій половині ХХ ст. (від Рудольфа Траутфеттера до Михайла Котова; див. том 7 "Флори УРСР"). Її сфотографувала 14 вересня користувачка iNaturalist з логіном "oksana_sintia" на Міністерці, на луках біля озера Редькине.

Helianthemum nummularium (L.) Mill. s.l. біля озера Редькине в м. Київ (фото користувачки iNaturalist з логіном "oksana_sintia", оригінал за посиланням)

2. Dysphania botrys (L.) Mosyakin & Clemants та Symphyotrichum ciliatum (Ledeb.) G.L. Nesom на острові Хортиця в Запоріжжі

Низка цікавих видів судинних рослин у вересні 2025 р. спостерігалася в заплаві річки Дніпро на острові Хортиця в м. Запоріжжя користувачем (чи користувачами?) з логіном "khortytsianpd". Серед них особливий інтерес викликає запашник звичайний або ж лобода запашна (Dysphania botrys (L.) Mosyakin & Clemants, раніше - Chenopodium botrys L.) - аборигенний для України переважно середземноморсько-центральноазійський вид, що в наших умовах росте на прирічкових пісках в долинах великих річок, але останнім часом трапляється дуже рідко (значна кількість давніх його локалітетів, відомих в ХХ столітті, нині вже зникли). Ця рослина має сильний приємний запах і була сфотографована на Хортиці 23 вересня 2025 р. Вона лише втретє фіксується на iNaturalist в межах України, дві інші знахідки були зроблені Олександром Шиндером (в 2019 р. у Войнівському гранітному кар'єрі на Кіровоградщині та в 2022 р. в селі Великі Береги на Закарпатті), але в обох з них цей вид, очевидно, був лише випадково занесеним.

Dysphania botrys (L.) Mosyakin & Clemants на острові Хортиця в місті Запоріжжя (оригінал фото за посиланням)

Інша рослина, яку варто відзначити - американська айстра війчаста (Symphyotrichum ciliatum (Ledeb.) G.L. Nesom, відома ще в нас під назвою Brachyactis ciliata (Ledeb.) Ledeb.). Вона, як можна зрозуміти з родової назви, справді походить з Північної Америки (і, як стверджує POWO, також із Сибіру та Східної Азії), а на території України ще в 1970-1980-их рр. була знайдена в декількох локалітетах на алювіальних пісках в пониззях Дунаю, Дністра і Дніпра (Дубина та ін., 1986). На Хортиці вид був зафіксований відразу у двох локалітетах: 23 вересня у північній частині острова неподалік балки Музичиної і 29 вересня - у його східній частині на сильно обмілілій ділянці Дніпра біля селища Садоводів. З огляду на пізнє цвітіння цей вид також нечасто потрапляє в об'єктиви фотокамер, ці спостереження з Хортиці є лише четвертим і п'ятим на iNaturalist з України, до того американська айстра війчаста фіксувалася двічі Олександром Шиндером на Кіровоградщині (в 2019 р. в м. Новоукраїнка та в 2024 р. в Капустинському кар'єрі) і одного разу Оленою Волуцею на Буковині (в 2021 р. на березі Дністра в околицях с. Анадоли в межах НПП "Хотинський").

Symphyotrichum ciliatum (Ledeb.) G.L. Nesom на острові Хортиця в м. Запоріжжя (оригінал фото за посиланням)

3. Lepidium graminifolium L. на Січеславщині

Хрінниця злаколиста (Lepidium graminifolium L.) - типовий приклад виду із середземноморським ареалом, поширеного від Піренейського півострова та Північної Африки (Алжир і Марокко) до Криму і Туреччини. В Україні ця рослина була досі відома тільки з Південного берега Криму, де є досить поширеним бур'яном. Я добре її знаю і є нині її найкращим ідентифікатором на iNaturalist, бо неодноразово мав можливість спостерігати її в Ялті, Гурзуфі, Алушті та Симеїзі під час подорожей по Криму в 2010-2013 рр. Тому мені було дуже цікаво побачити її перші спостереження і в континентальній частині України - в селищі Дніпровське Кам'янського району Дніпропетровської області, де вона була сфотографована 16 вересня 2025 р. активною дослідницею флори Правобережного Степу Світланою Кияк. Вперше в цьому селищі пані Світлана знайшла хрінницю злаколисту в листопаді минулого року біля Дніпровського крохмале-патокового комбінату і, судячи з усього, цей вид (який, безперечно, на Січеславщині має вважатися чужорідною рослиною) почав тут активно поширюватися. Випадки заносу Lepidium graminifolium вже давно відомі у Західній і Центральній Європі, вид неодноразово знаходили в Німеччині, Великій Британії, континентальних районах Франції тощо.

Lepidium graminifolium L. в селищі Дніпровське на Січеславщині (фото Світлани Кияк, оригінал за посиланням)

4. Potamogeton obtusifolius Mert. & W.D.J. Koch на Житомирщині 

Одним з найактивніших спостерігачів природи в Житомирській області є Олександр Гриб, який досліджує біорізноманітність Миропільської громади та прилеглих до неї територій, та регулярно знаходить низку цікавих рослин і тварин. Одна з таких рослин - рдесник туполистий (Potamogeton obtusifolius Mert. & W.D.J. Koch) - була сфотографована 27 вересня цього року в руслі річки Лісна між селами Борятин і Лісна Рудня Житомирського району. Цей вид має циркумполярний ареал і трапляється у різних прісних водоймах Старого і Нового Світу, але переважно в межах бореальної зони. В Україні його чисельність (як і багатьох інших вузьколистих видів роду Potamogeton L.) останнім часом дуже скоротилася з огляду на забруднення та евтрофікацію водойм, досі на iNaturalist з України ми мали тільки одне спостереження 2011 р. Олександра Баранського із Західного Полісся, хоча за літературними і гербарними даними рдесник туполистий неодноразово спостерігався в багатьох адміністративних областях України в межах Полісся та Лісостепу. Традиційно на iNaturalist водні рослини фотографують значно рідше за наземні, тому варто очікувати в майбутньому й на інші знахідки P. obtusifolius у північній частині України.

Potamogeton obtusifolius Mert. & W.D.J. Koch у річці Лісна на Житомирщині (фото Олександра Гриба, оригінал за посиланням)

5. Carex oederi Retz., Radiola linoides Roth, Myricaria germanica (L.) Desv. i Chamaenerion dodonaei (Vill.) Schur на Рівненщині

До дуже своєрідних і поки що відносно малодосліджених осередків фіторізноманітності на території України належать кар'єри для промислового добування різних порід. В таких кар'єрах часто трапляються як місцеві (аборигенні) види судинних рослин, характерні для цього регіону, так і низка чужорідних, що часто потрапляють сюди з автотранспортом і активно поширюються, займаючи вільні екологічні ніші. Один з таких кар'єрів розташований біля с. Гранітне Вирівської ОТГ Сарненського району Рівненської області і 3 вересня 2025 року його відвідала моя колега з Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Олена Міськова, сфотографувавши тут чимало вартих уваги видів судинних рослин. Серед останніх зупинюся детальніше на двох напевно аборигенних (Carex oederi Retz. і Radiola linoides Roth) та двох чужорідних (Myricaria germanica (L.) Desv. i Chamaenerion dodonaei (Vill.) Schur).

Осока Едера або пізня (Carex oederi Retz., =C. serotina Merat) належить до групи C. flava aggr., представники якої відзначаються невисоким зростом і мають жовтувато-зелені компактно зібрані на верхівці пагонів жіночі колоски, нижній приквітковий листок в них за довжиною завжди значно перевищує загальне суцвіття. В Україні цей вид зрідка спостерігався на Поліссі та в Лісостепу (Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська, Рівненська, Львівська області), а на iNaturalist з України ми маємо сім спостережень виду, але всі вони були зроблені приблизно в одному місці і в один день - Олександром Баранським і Олександром Левоном 27 липня 2023 р. в ботанічному заказнику "Кемпа" в Бродівському районі Львівської області.

Carex oederi Retz. біля села Гранітне на Рівненщині (фото Олени Міськової, оригінал за посиланням)

Радіола льоноподібна або льон-радіола (Radiola linoides Roth, синонім - Linum radiola L.) - одна з тих судинних рослин, на яку спостерігачі мало звертають увагу з огляду на її дрібні розміри. Її ареал можна охарактеризувати як субокеанічний і переважно західно-, центрально- та південноєвропейський з окремими осередками в Передній Азії, Північній, Центральній та Східній Африці. На території України радіолу неодноразово спостерігали в різних областях Полісся, Лісостепу і в долинах великих річок у степовій зоні, але на iNaturalist ми поки мали тільки три спостереження, одне з яких є дуже давнім і гербарним (1937 р., біля с. Підстепне на Херсонщині), а інші два були зроблені відповідно Олександром Левоном в 2014 р. на Чернігівщині та Олександром Баранським в 2025 р. на Волині.

Radiola linoides Roth в гранітному кар'єрі на Рівненщині (фото Олени Міськової, оригінал за посиланням)

Інші два види - біждерев звичайний чи мірикарія німецька (Myricaria germanica (L.) Desv.) та іван-чай розмаринолистий чи зніт Додонея (Chamaenerion dodonaei (Vill.) Schur, =Epilobium dodonaei Vill.) - мені загалом добре відомі, бо вони є дуже характерними представниками узбереж річок на Прикарпатті (наприклад, в чималій кількості вони ростуть в околицях Івано-Франківська на річці Бистриці-Солотвинській). Мірикарія в Україні спостерігалася в Закарпатській, Чернівецькій та Івано-Франківській областях (є ще давня вказівка Віллібальда Бессера для Південного Поділля загалом), тоді як іван-чай розмаринолистий - в Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій, Тернопільській областях, а минулого року він вперше був зафіксований в Кіровоградській області - Юрієм Вовкотрубом і Наталією Драбиною в гранітному кар'єрі на південно-західній околиці міста Кропивницький. Отже, популяції Chamaenerion dodonaei в Україні нині мають експансивний характер і поступово розповсюджуються у північному і східному напрямках. Щодо Myricaria germanica поки що якісь висновки робити рано, вид загалом потребує тривалішого моніторингу в усіх його осередках з метою з'ясування його статусу у флорі України. Від видів роду Tamarix L., з яким часто плутають біждерев звичайний, останній відрізняється китицеподібними, а не волотеподібними суцвіттями, десятьма (а не 3-8) тичинками та сидячими приймочками квіток (у видів Tamarix стовпчики маточки добре помітні). В будь-якому випадку Myricaria germanica і Chamaenerion dodonaei були вперше зафіксовані в 2025 році Оленою Міськовою як на Рівненщині, так і на території Українського Полісся загалом.

Myricaria germanica (L.) Desv. на Рівненщині (фото Олени Міськової, оригінал за посиланням)

Chamaenerion dodonaei (Vill.) Schur біля села Гранітне на Рівненщині (фото Олени Міськової, оригінал за посиланням)

6. Isolepis setacea (L.) R. Br. i Juncus capitatus Weigel на Львівщині

Ще дві цікаві рослини 6 вересня 2025 р. спостерігав Василь Шевчик в околицях міста Яворів на Львівщині - оситняг щетинястий (Isolepis setacea (L.) R. Br., синоніми - Schoenoplectus setaceus (L.) Palla та Scirpus setaceus L.) i ситник голівчастий (Juncus capitatus Weigel). Це малопоширені в Україні види, що є представниками так званого "заплавного ефемеретуму" - своєрідних рослинних угруповань пересохлих берегів прісних водойм, що зазвичай розвиваються в кінці літа та восени. Isolepis setacea в нас загалом був відомий із Західного Полісся, Правобережного Лісостепу (м. Саврань на Одещині), Донецького кряжу (урочище "Грабова балка" в Шахтарському районі Донецької області) та Криму, а на iNaturalist з України досі було тільки п'ять спостережень з Гірського Криму, оприлюднених різними спостерігачами в 2022-2024 рр. Очевидно, ця рослина є новою для Львівської області. Схожа ситуація і з Juncus capitatus: хоча цей вид відомий з багатьох регіонів Полісся, Лісостепу і Степу (Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська, Львівська, Тернопільська, Черкаська, Донецька, Луганська, Кіровоградська, Херсонська області) на iNaturalist завантажено тільки сім спостережень з Київської, Харківської та Херсонської областей.

Isolepis setacea (L.) R. Br. на Львівщині (фото Василя Шевчика, оригінали за посиланням)

Juncus capitatus Weigel біля м. Яворів на Львівщині (фото Василя Шевчика, оригінал за посиланням)

7. Перший факт здичавіння Leonotis nepetifolia (L.) R. Br. в Києві

Тропічний індоафриканський вид Leonotis nepetifolia (L.) R. Br. (левове вухо котячом'ятолисте) з родини Lamiaceae є маловідомим для українських ботаніків, але він є перспективною лікарською і кормовою рослиною в багатьох регіонах в Південній півкулі. В останнє десятиліття він зрідка випробовується в культурі в окремих країнах Європи, а 30 вересня 2025 р. Олександр Шиндер зафіксував його самосів у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України в м. Київ. Таким чином, Leonotis nepetifolia є новим для флори України ергазіофітом, який потребує моніторингу в майбутньому.

Leonotis nepetifolia (L.) R. Br. у здичавілому стані в м. Київ (фото Олександра Шиндера, оригінал за посиланням)

8. Третя знахідка Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald на Полтавщині

Ще я б хотів окремо відмітити мого гарного знайомого Андрія Раджабова, який зараз є одним з найактивніших спостерігачів в околицях міста Полтави. Незважаючи на те, що він найбільше фотографує для iNaturalist птахів, бабок та денних метеликів, у доробку його ботанічних спостережень є низка цікавих рослин, зокрема й перша поза межами Полтави знахідка гострянки довгоколючкової (Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald). Ця північноамериканська рослина з високим інвазійним потенціалом добре відома багатьом ботанікам Києва за активним її розповсюдженням в останні роки на пісках Дніпра, а також дослідникам півдня України, де C. longispinus місцями є дуже поширеним видом у приморських екотопах. Влітку 2003 року я уперше для Полтавщини знайшов одну особину гострянки довгоколючкової у Полтаві - на узбіччі дороги по вулиці Чорновола біля так званого "нового" корпусу Полтавського педагогічного університету і, висмикнувши з коренем єдину в тому місці рослину для гербаризації, самостійно знищив її осередок. Втім, згодом у великій кількості цей вид був знайдений в Полтаві на міському пляжі на р. Ворскла неподалік Південного вокзалу, де він і досі росте щороку у великій кількості і дуже загалом добре себе почуває. Ця популяція довгий час лишалася єдиною на Полтавщині, доки Андрій 5 вересня 2025 р. не знайшов C. longispinus на прирічкових пісках правого берега річки Ворскла на північно-східній околиці села Буланове південніше Полтави (Щербанівська сільська громада Полтавського району). Поки що в цьому місці вид відрізняється низькою чисельністю, але потребує моніторингу. Цікаво, що я зовсім нещодавно (5 жовтня 2025 р.) мав можливість детально обстежити прирічкові піски на південній околиці с. Буланове і там гострянка довгоколючкова ніде не була знайдена.

Cenchrus longispinus (Hack.) Fernald на прирічкових пісках р. Ворскла біля с. Буланове на Полтавщині (фото Андрія Раджабова; оригінал за посиланням)

Архівні спостереження

1. Знахідки низки ергазіофігофітів в дендропарку "Березинка" на Закарпатті

Протягом вересня 2025 р. Олександр Шиндер завантажив чимало власних фотографій з експедиції 2-4 травня 2024 року на Закарпаття, де він мав змогу спостерігати багато рідкісних для України як аборигенних, так і чужорідних рослин. Почнемо з останніх. 2 травня в дендропарку "Березинка" в Мукачівському районі пан Олександр спостерігав самосів двох деревних екзотів, що, мабуть, у здичавілому стані для території України досі не вказувалися - Kalopanax septemlobus (Thunb.) Koidz. (родина Araliaceae, батьківщина - Східна Азія), Calycanthus floridus L. (нова для української флори родина Calycanthaceae, Північна Америка), а крім того, - чимало вже відомих в Україні видів дерев та кущів, зокрема Carya glabra (Mill.) Sweet (Juglandaceae, Північна Америка), Berberis julianae C.K. Schneid. (Berberidaceae, Китай), Celastrus scandens L. (Celastraceae, Північна Америка) та ін.

Самосійна особина Kalopanax septemlobus (Thunb.) Koidz. в дендропарку "Березинка" на Закарпатті (фото Олександра Шиндера, оригінал за посиланням)

Самосів Calycanthus floridus L. в дендропарку "Березинка" на Закарпатті (фото Олександра Шиндера, оригінал за посиланням)

2. Thymus jankae Čelak. i Carduus collinus Waldst. & Kit. на Чорній горі на Закарпатті

Крім чужорідних рослин в дендропарках, Олександр Шиндер мав можливість 4 травня 2024 р. відвідати Чорну гору біля м. Виноградів на Закарпатті, яка є відомим для вітчизняних ботаніків форпостом центральноєвропейських видів в Україні, чимало з яких в нашій країні можна побачити лише в цьому місці. До деяких з них, наприклад, Stipa transcarpatica Klokov, Doronicum hungaricum Rchb. f. та Fraxinus ornus L. як представників "Червоної книги України" вже давно прикута увага спеціалістів, тоді як про інших інформація у фаховій літературі поки досить обмежена. Тому у цей блок включив два найцікавіші для мене види: чебрець Янке (Thymus jankae Čelak.) і будяк пагорбовий (Carduus collinus Waldst. & Kit.), оскільки обидва вони вперше проілюстровані на iNaturalist відповідними спостереженнями пана Олександра з території України, завантаженими у вересні 2025 р. Перший з них був знайдений на Чорній горі ще в 1967 р., як з'ясував львівський ботанік Віктор Начичко в ході роботи над своєю кандидатською дисертацією, присвяченою видам роду Thymus L. в західних регіонах України, але довгий час залишався неправильно ідентифікованим (Nachychko & al., 2019), а другий включено до "Червоної книги України" з природоохоронним статусом "зникаючий" (стан єдиної його популяції в Україні нині потребує спеціального дослідження).

Thymus jankae Čelak. на Чорній горі на Закарпатті (фото Олександра Шиндера, оригінал за посиланням)

Carduus collinus Waldst. & Kit. на Чорній горі на Закарпатті (фото Олександра Шиндера, оригінал за посиланням)

3. Dracocephalum ruyschiana L. на Київському Поліссі

Серед деяких архівних знахідок видів з "Червоної книги України", завантажених на iNaturalist у вересні 2025 р., привертає увагу змієголівник Рюйша (Dracocephalum ruyschiana L.), сфотографований Катериною Лавріненко 15 липня 2025 р. на Київському Поліссі в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику. Чисельність цього виду у нас зараз стрімко скорочується (раніше він був відомий з багатьох регіонів Полісся, Лісостепу і навіть з півночі Лівобережного Степу), а на iNaturalist це спостереження пані Катерини стало лише п'ятим з території України і першим на Правобережжі Дніпра.

Dracocephalum ruyschiana L. на Київщині (фото Катерини Лавріненко, оригінал за посиланням)

4. Equisetum × moorei Newman i Orobanche coerulescens Stephan біля м. Кам'янське на Січеславщині

Дніпропетровська область лишається одним з тих адміністративних регіонів, де регулярно спостерігають чимало цікавих і малопоширених в Україні видів рослин. Дві такі рослини мала можливість спостерігати Тетяна Горєлова: 16 березня 2021 р. нею вперше на Січеславщині був знайдений рідкісний гібрид Equisetum hyemale L. × E. ramosissimum Desf., відомий під бінарною назвою хвощ Мура (Equisetum × moorei Newman). Трохи інформації про поширення цього гібриду є в одній з моїх праць (Шиндер та ін., 2024), де він був вперше вказаний для м. Київ, околиць Полтави та Гірського Криму. Пізніше його спостерігав в 2023 р. Олександр Баранський неподалік міста Бородянка на Київщині (Правобережне Полісся) та Юрій Вовкотруб в 2024 р. в м. Кропивницький (Правобережний Степ). Тепер маємо інформацію і про наявність цієї рослини у Лівобережному Степу на Січеславщині - в заплаві Дніпра біля м. Кам'янське.

Equisetum × moorei Newman на Січеславщині (фото Тетяни Горєлової, оригінал за посиланням)

Ще одна своєрідна знахідка пані Тетяни - вовчок синюватий (Orobanche coerulescens Stephan) - перше спостереження цього виду на iNaturalist з України! Він був сфотографований 7 червня 2020 р. в селищі Курилівка неподалік міста Кам'янське. Це безхлорофільна паразитична рослина, яка розвивається на коренях представників роду Artemisia L. і в Дніпропетровській області раніше була відома з околиць міста Дніпро та природного заповідника "Дніпровсько-Орільський" (Тарасов, 2012). За чисельністю O. coerulescens сильно поступається багатьом іншим видам роду Orobanche L., зафіксованим в Україні (O. alba, O. lutea, O. hederae, O. cumana тощо).

Orobanche coerulescens Stephan на Січеславщині (фото Тетяни Горєлової, оригінал за посиланням)

5. Третє спостереження Cystopteris sudetica A. Braun & Milde з України

У минулому повідомленні про найцікавіші ботанічні знахідки серпня згадувалося про другу фіксацію на iNaturalist в межах України міхурниці судетської (Cystopteris sudetica A. Braun & Milde) з "Червоної книги України", зроблену Андрієм Заморокою 25 липня 2025 р. біля с. Пробійнівка Івано-Франківської області. І рівно через місяць - 25 серпня 2025 року - вона була знову знайдена на Івано-Франківщині в новій (вже третій) локації! Ця рослина була сфотографована Катериною Кашпуренко біля села Бистриця Надвірнянського району.

Cystopteris sudetica A. Braun & Milde на Івано-Франківщині (фото Катерини Кашпуренко, оригінал за посиланням)

Події

24 серпня 2025 року на iNaturalist проходив одноденний біобліц до Дня Незалежності України (Independence Day of Ukraine 2025) і 9 вересня були підведені його остаточні підсумки. Вперше в історії таких заходів, що проводяться щорічно з 2022 року, перемогу в ньому здобула користувачка iNaturalist з України - Вікторія Сергійчук, якій вдалося сфотографувати впродовж одного календарного дня 410 видів живих організмів та зробити 1661 спостереження. Це справді вражаючий результат, тому варто привітати пані Вікторію з цим здобутком! Для порівняння: в минулі роки перемогу тричі поспіль за кількістю видів здобував користувач з Іспанії з логіном "faluke" з такими показниками: 2022 р. - 297 видів і 486 спостережень (більше спостережень тоді було лише у користувача з логіном "gernotkunz" - 848), 2023 р. - 442 види і 927 спостережень, 2024 р. - 461 вид і 1205 спостережень. В 2025 році цей користувач зробив 842 спостереження, зафіксувавши 405 видів, що й не дозволило йому зайняти перше місце. Тобто, якщо ви плануєте наступного року перемогти в такому одноденному біобліці, то варто прагнути досягти позначки в 450-460 сфотографованих видів. Єдине, що мене трохи тривожить - невелика частина тих спостережень, які зробила пані Вікторія цього дня, належить до деяких таксономічно проблемних чи просто слабко представлених на iNaturalist з огляду на брак фахівців комах і грибів, точне визначення яких, запропоноване нею відразу до видового рангу, на мій погляд, є дискусійним. Такі її спостереження в підсумку не були верифіковані іншими користувачами і не отримали дослідницького статусу, але це цілком відповідає заявленим до цього проєкту вимогам. Принаймні всі спостереження судинних рослин у пані Вікторії цього дня я особисто мав можливість перевірити і з ними все в порядку. Загалом же в цьому біобліці взяло участь 218 користувачів з усього світу (представлені всі континенти, крім Антарктиди) і за загальною кількістю спостережень (15930, які належать до 4061 виду) цьогорічний захід поступається лише минулорічному, значно перевищуючи аналогічні події, що проходили в 2022 і 2023 роках.

Для відслідковування статистики в минулих біобліцах до Дня Незалежності України рекомендую долучитися до відповідного "парасолькового" проєкту (Independence Day of Ukraine: Umbrella Project), який узагальнює відомості про усі такі заходи за 2022-2025 рр., щоб не шукати їх в разі потреби у рядку пошуку на цьому ресурсі.

Традиційно нагадую, що на iNaturalist продовжують свою роботу проєкти-змагання з фотофіксації видів окремих таксономічних груп протягом поточного календарного року, які я маю можливість модерувати. Висловлюючись футбольною мовою: якщо біобліци - це кубки, де можна виграти титули упродовж невеликого періоду (від однієї доби до кількох тихнів), то ці проєкти можна вважати аналогами регулярних чемпіонатів і перемогу в них можуть здобути тільки кращі з кращих вітчизняних користувачів iNaturalist. Станом на вечір 15.10.2025 ситуація в цих проєктах виглядає так:

Традиційно нагадую, що підсумкові результати в усіх цих проєктах будуть доступними в кінці січня - лютому 2026 року, тому розподіл місць в них поки є попереднім. Вони узагальнюють усі спостереження певної групи живих організмів з території України упродовж поточного календарного року і включають тільки ті з них, які отримали дослідницький статус. Завантажуючи певні фото живих організмів цієї групи, зроблені в 2025 році, ви несвідомо берете в них участь, якщо тільки у вашому персональному акаунті на iNaturalist немає заборони на залучення ваших спостережень до будь-яких проєктів. За бажанням ще можна натиснути на кнопку "Приєднатися" на головній сторінці будь-якого з цих проєктів (або й усіх відразу), це дасть вам можливість отримувати оновлення від нього у своїй стрічці новин (хоча цих оновлень нині за браком в мене вільного часу фактично немає, за винятком оголошення в кінці грудня, що проєкт завершився та повідомлення про його підсумки).

Якихось змін в таксономії і номенклатурі судинних рослин, що були зроблені протягом вересня 2025 року на iNaturalist і стосуються представників флори України, я не помітив. Втім, в нашому чаті українських користувачів iNaturalist в Telegram (якщо ви користуєтеся цим месенджером, то запрошую долучитися до нашого чату за цим посиланням: t.me/iNatUKR) зовсім нещодавно обговорювали заміну латинської назви оси сколії-гіганта з "Червоної книги України" Megascolia maculata на Regiscolia maculata на підставі нещодавньої статті (Castagnet & Cabon, 2025).

Опубліковано о Немає коментарів:

вівторок, 2 вересня 2025 р.

Найцікавіше на iNaturalist: серпень 2025

Вітаю, пропоную вашій увазі нову рубрику в Ботанічному Блозі, яка буде знайомити вас з актуальними подіями та найцікавішими ботанічними спостереженнями з території України за певний місяць календарного року. Не можу обіцяти, що вона буде завжди постійною і регулярною, але вже давно планував запустити такий експериментальний формат, тому навіть самому зараз дуже цікаво над ним попрацювати.

Попередньо в цій рубриці новини будуть дуже стислими та розділеними на чотири окремих блоки: "Нові спостереження" (тобто те, що було сфотографовано і завантажено на iNaturalist у період з 1 по 31 серпня 2025 року), "Архівні спостереження" (те, що було сфотографовано до 1 серпня 2025 р., але завантажено на сайт саме з 1 по 31 серпня цього року), "Події" (інформація про проведені заходи, наприклад, біобліци), "Зміни в таксономії" (об'єднання чи розділення якихось видів, номенклатурні зміни та ін., що безпосередньо стосуються флори України). Посилання на усі спостереження будуть в тексті (виділені кольором), деякі з них будуть проілюстровані відповідними фото із вказанням авторства та посиланням на оригінальні спостереження.

Відразу хочу підкреслити: в цій рубриці я висловлюю тільки свою особисту і дуже суб'єктивну думку! Не маючи можливості за браком вільного часу стабільно і регулярно переглядати абсолютно усі спостереження з території України, я обираю для оприлюднення і обговорення у рамках цієї рубрики тільки ті спостереження, які мені особисто здаються найцікавішими і вартими уваги! Про свої найцікавіші спостереження ви можете написати в коментарях під цим дописом.

Нові спостереження

1. Lycopodiella inundata (L.) Holub біля м. Нетішин на Хмельниччині

Рідкісний бореальний вид, включений до Червоної книги України. Знайдений Наталією Кратасюк 15 серпня на південній околиці м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області. Десяте спостереження виду на iNaturalist з України і перше з Хмельниччини. 

Lycopodiella inundata (L.) Holub на Хмельниччині (фото Наталії Кратасюк, оригінал за посиланням)

2. Pistia stratiotes L. в Києві та біля Змієва на Харківщині

Чужорідна водна тропічна рослина, яка відзначається спалахами чисельності в окремі роки, неодноразово вже фіксувалася в минулому як в м. Київ, так і в Сіверському Дінці на Харківщині, потребує регулярного моніторингу. Віктор Стренада сфотографував її 30 серпня в декількох невеликих водоймах на Галерному острові в Києві (зокрема на так званих "Білих Каменях", відомих багатьом рибалкам міста), а 5 серпня вона була знайдена Аллою Громаковою у руслі Сіверського Дінця на південній околиці села Зідьки неподалік м. Зміїв Чугуївського району Харківської області (фото).

Pistia stratioides L. у водоймі "Білі Камені" в м. Київ (фото Віктора Стренади, оригінал за посиланням)

 3. Pontederia crassipes Mart. в Києві та Борисполі

Ще одна чужорідна тропічна водна рослина, відома під назвою "водяний гіацинт". Періодично також фіксується в наших водоймах, але загалом рідше на пісцію (як випадковий втікач з культури). Знайдена 29 серпня Ігорем Ольшанським і Оксаною Футорною в невеликому ставку в м. Бориспіль на Київщині та 30 серпня Віктором Стренадою разом з пісцією у водоймі "Білі Камені" в м. Київ.

Pontederia crassipes Mart. в м. Бориспіль на Київщині (фото Ігоря Ольшанського, оригінал за посиланням)

Pontederia crassipes у водоймі "Білі Камені" в м. Київ (фото Віктора Стренади, оригінал за посиланням)

4. Нові осередки Tragus racemosus (L.) All. в Києві

Tragus racemosus (L.) All - це субсередземноморський і чужорідний для Полісся злак, уперше знайдений в м. Київ мною спільно з Анастасією Давидовою в 2022 році біля Бортницької станції аерації (Шиндер та ін., 2024). 10 серпня Олександр Левон знайшов два нових його осередки в місті на Троєщині (по вул. Пухівській біля озера Алмазне та на перехресті вул. Олександри Екстер з проспектом Червоної Калини). Також варто згадати, що у липні цього року я також знайшов новий локалітет Tragus racemosus в Києві (у Конче-Заспі на узбіччі Столичного шосе біля бази ФК "Динамо"), але мої фото поки що на iNaturalist не були завантажені. Отже, зараз Tragus racemosus в Києві відомий не з одного, а вже з чотирьох локалітетів, три з яких спостерігалися протягом поточного календарного року.

Tragus racemosus (L.) All. на Троєщині в м. Київ (фото Олександра Левона, оригінал за посиланням)

5. Festuca drymeja Mert. & W.D.J. Koch біля села Шаян на Закарпатті

Рідкісний лісовий вид з Червоної книги України, поширений у нас лише в Закарпатській та Львівській областях. Очевидно, правильною назвою для нього з огляду на поліфілію в роді Festuca має бути Drymochloa drymeja (Mert. & W.D.J. Koch) Holub. Сфотографований Анною Куземко 5 серпня біля с. Шаян на Закарпатті, це друге спостереження виду на iNat з території України.

Festuca drymeja Mert. & W.D.J. Koch біля с. Шаян на Закарпатті (фото Анни Куземко, оригінал за посиланням)

 6. Нова знахідка Cyperus michelianus (L.) Delile на Закарпатті

Cyperus michelianus (L.) Delile (відомий у вітчизняній літературі також як Dichostylis micheliana (L.) Nees) - є малопоширеним в Україні видом - представником так званого "заплавного ефемеретуму" - біотопів алювіальних прирічкових пісків та пересохлих континентальних прісних водойм. В Україні цей вид поширений локально (переважно в долинах великих річок), а на Закарпатті є дуже рідкісним, зокрема спостерігався А. Маргіттаєм на початку ХХ ст. в околицях Мукачева, Чопа і Батьового (Маргиттай, 1923), а С.С. Фодором в 1962 р. в м. Чоп (Фодор, 1974). Роман Кіш 16 серпня сфотографував цю рослину на березі озера Форнош в Мукачівському районі Закарпаття (фото).

7. Solidago × niederederi Khek в Києві та на Харківщині

Solidago × niederederi Khek є спонтанним гібридом аборигенного S. virgaurea і чужорідного північноамериканського S. canadensis, який зрідка утворюється в місцях спільного трапляння представників обох видів. Даних про його поширення в Україні поки що недостатньо, але немає сумнівів, що він трапляється досить рідко і далеко не скрізь, де ці два види ростуть поруч. Загалом було б цікаво дослідити потенційні гібридні особини експериментальним шляхом, втім, морфологічно вони справді, на мій погляд, займають чітке проміжне положення між батьками. 8 серпня Михайло Сандул сфотографував цей гібрид в селі Липкуватівка Харківського району Харківщини (перша знахідка цього нотовиду в Харківській області), а 9 серпня на території Національного музею народної архітектури та побуту в м. Київ (селище Пирогів) його спостерігав Ігор Ольшанський.

Solidago × niederederi Khek в селі Липкуватівка на Харківщині (фото Михайла Сандула, оригінал за посиланням)

Solidago × niederederi Khek в м. Київ (фото Ігоря Ольшанського, оригінал за посиланням)

8. Знахідки Centaurea appendicata Klokov i Centaurea margarita-alba Klokov в степовій зоні

Centaurea appendicata Klokov i C. margarita-alba Klokov - два представники дуже своєрідної групи так званих "перлистих волошок", які мають майже цілком перетинчасті листочки обгортки кошика і бліді (від біло-рожевих і світло-жовтих до блідо-пурпурових) квітки. Усі види цієї групи є вузьколокальними ендеміками, включеними до Червоної книги України, і для підрахунку кількості відомих локалітетів майже кожного з них (за винятком лише C. breviceps Iljin і C. donetzica Klokov, які, втім, нині цілком розташовані на тимчасово окупованих територіях) буде достатньо пальців однієї руки. Михайло Муленко в серпні мав можливість зробити два спостереження C. appendicata в околицях с. Лисогірка південніше м. Запоріжжя (один і два), тоді як користувач з логіном "efarilis" (підписаний у Facebook як Роман Степовий) 31 серпня сфотографував C. margarita-alba поблизу м. Миколаїв.

Centaurea margarita-alba Klokov неподалік міста Миколаїв (фото користувача з логіном "efarilis", оригінал за посиланням)

9. Друга знахідка Teucrium scorodonia L. на Закарпатті

Завершимо цей блок подій двома новими для України видами, інформація про які, мабуть, поки що досі не була опублікована у фаховій літературі. 13 серпня 2024 р. на території національного природного парку "Зачарований Край" на Закарпатті Анна Куземко знайшла новий для флори України вид Teucrium scorodonia L. (фото), поширений у Західній і Центральній Європі). Ця знахідка є надзвичайно цікавою, враховуючи ще той факт, що у вітчизняних ботанічних працях для України ця рослина ніколи не вказувалася! А 8 серпня 2025 року Анна Куземко знайшла й другий локалітет T. scorodonia в Україні - поза межами НПП "Зачарований Край", але також на Закарпатті - на північно-східній околиці села Білки Хустського (колишнього Іршавського) району. Очевидно, вид тут є аборигенним і росте на крайній східній межі свого природного ареалу.

Teucrium scorodonia L. біля села Білки на Закарпатті (фото Анни Куземко, оригінал за посиланням)


10. Seseli osseum Crantz - новий для флори України вид із Закарпаття

Seseli osseum Crantz - центральноєвропейський вид, ареал якого за POWO охоплює Австрію, Чеську Республіку, Словаччину, Польщу, Угорщину та Румунію, як занесена рослина вказаний для Німеччини. 6 серпня 2025 року він був знайдений уперше на території України Романом Кішем на Чорній горі біля м. Виноградів на Закарпатті. З огляду на те, що Чорна гора є відомим осередком низки дуже рідкісних в Україні видів, зафіксованих тільки в цьому місці, цілком ймовірно, що цей вид також є аборигенним, а не чужорідним в нашій флорі (хоча це й є поки лише моїм власним припущенням). Оригінальні фото автора знахідки можна переглянути за цим посиланням. Цікаво, що найближчий відомий на iNat локалітет S. osseum в Румунії (фото) розташований всього лише приблизно в 15 кілометрах від Чорної гори!


Архівні спостереження

1. Neottia ovata (L.) Hartm. неподалік м. Кам'янське на Січеславщині

Дуже рідкісний в степовій зоні вид з Червоної книги України. У третьому виданні ЧКУ для Дніпропетровської області він взагалі не був вказаний, хоча в літературних джерелах є відомості про знахідки в околицях сіл Василівка, Андріївка та Куліші Дніпровського району, а також неподалік с. Усть-Лип'янка на межі з Полтавщиною (Тарасов, 2012). Сфотографований 22 травня 2016 року Тетяною Горєловою між м. Кам'янське і селом Куліші, це друге спостереження на iNat з Дніпропетровщини (перше було зроблене Вадимом Манюком в червні 2010 року).

Neottia ovata (L.) Hartm. в околицях міста Кам'янське на Січеславщині (фото Тетяни Горєлової, оригінал за посиланням)

2. Dianthus borbasii Vandas на Січеславщині

Ще одна дуже цікава архівна знахідка Тетяни Горєлової стосується Dianthus borbasii Vandas - бореального виду, який є дуже поширеним в лісовій зоні України та у північній частині Лісостепу, але південніше стає вкрай рідкісним. Вже в Полтавській області цей вид трапляється локально і майже виключно в її північно-західній частині. В.В. Тарасов вказував D. borbasii для р. Оріль і Присамар'я, але в гербарії Інституту ботаніки в Києві (KW) гербарні збори з Січеславщини зовсім відсутні. Очевидно, з огляду на це в третьому томі "Екофлори України" D. borbasii вказано для Дніпропетровської області тільки зі знаком питання (Федорончук та ін., 2002). Мені особисто вказівки на поширення D. borbasii в степовій зоні України вважалися раніше сумнівними, оскільки вже в Лісостепу цей вид іноді плутають з близьким D. polymorphus M. Bieb (синонім - D. platyodon Klokov), що росте південніше і має тупі зубці чашечки, але переглянувши фото пані Тетяни, в мене зараз немає жодних сумнівів, що її рослини, знайдені 18 травня 2012 р. біля села Шульгівка Дніпровського району, належать саме до Dianthus borbasii, який був зафіксований тут на південній межі свого ареалу!

Dianthus borbasii Vandas біля села Шульгівка на Січеславщині (фото Тетяни Горєлової, оригінал за посиланням)

3. Cystopteris sudetica A. Braun & Milde біля села Пробійнівка на Івано-Франківщині

Рідкісний вид з Червоної книги України, у нас локально трапляється в Карпатах. Знайдений Андрієм Заморокою 25 липня 2025 року в околицях с. Пробійнівка Верховинського району Івано-Франківської області (оригінали фото за посиланням). Всього лише друге спостереження цього виду на iNaturalist з території України.

4. Gypsophila scorzonerifolia Ser. в Дніпрі

У балці біля Ботанічного саду ДНУ в м. Дніпро 25 липня 2025 року Вадим Манюк сфотографував вид, визначений мною як Gypsophila scorzonerifolia Ser. Це ендемічна для Передкавказзя та пониззя р. Волги рослина, яка в кінці ХХ ст. розпочала активно поширюватися в синантропних екотопах Південного Сходу України та в окремих країнах Західної Європи. В Україні її досі фіксували тільки в Донецькій і Луганській областях, а на iNaturalist опубліковані фото стали першим спостереженням цього виду на території нашої країни.

Gypsophila scorzonerifolia Ser. в м. Дніпро (фото Вадима Манюка, оригінал за посиланням)

Події

24 серпня на iNaturalist проходив щорічний (вже четвертий поспіль) одноденний біобліц, присвячений Дню незалежності України - "Independence Day of Ukraine 2025". Його підсумки будуть підведені після 8 вересня, але станом на 02.09.2025 до цього проєкту вже потрапило понад 15 тисяч спостережень, зроблених протягом одного календарного дня 210 користувачами iNaturalist не тільки з України, а й з багатьох інших країн Європи, Азії, Африки, Північної і Південної Америки, Австралії та Нової Зеландії. Якщо ви маєте у себе в архівах спостереження, зроблені саме 24 серпня цього року, прошу завантажити їх на iNaturalist та долучитися до відповідного проєкту, натиснувши на його сторінці кнопку "Приєднатися", саме таким чином ваші спостереження також до нього потраплять. Я особисто, на жаль, не зміг взяти участь в цьому заході, а перемогу в ньому за кількістю сфотографованих видів (якщо за найближчий тиждень не станеться чогось екстраординарного) вчетверте поспіль здобуде користувач з Іспанії з логіном "faluke". Варто відзначити вагомий внесок українських спостерігачів - Вікторії Сергійчук, Олександра Баранського і Михайла Жука, які поки що впевнено тримаються в топ-6 найактивніших учасників за кількістю сфотографованих видів, а пані Вікторія і Олександр Ростиславович - в двійці найкращих за загальним числом спостережень.

Станом на 02.09.2025 продовжують свою роботу проєкти-змагання з фотофіксації видів окремих таксономічних груп протягом поточного календарного року, які я маю можливість модерувати:

Усі перераховані вище проєкти зараз ще тривають (підсумки я традиційно підводжу на початку лютого наступного року), тому розподіл місць в них ще буде змінюватися. Ці проєкти узагальнюють усі спостереження певної групи живих організмів з території України упродовж поточного календарного року і включають тільки ті з них, які отримали дослідницький статус (завантажуючи щось, ви несвідомо берете в них участь, якщо тільки у вашому персональному акаунті на iNaturalist немає заборони на залучення ваших спостережень до будь-яких проєктів). Якщо вам цікаво свідомо долучитися до їх роботи, то можна натиснути на кнопку "Приєднатися" на головній сторінці будь-якого з них, це дасть вам можливість отримувати оновлення від цього проєкту у своїй стрічці новин.

Зміни в таксономії

1. Об'єднання Daedaleopsis confragosa i D. tricolor

Daedaleopsis confragosa i Daedaleopsis tricolor - це два дуже близькі між собою види трутових грибів, що дещо відрізняються як морфологічно (D. tricolor зазвичай має плодові тіла меншого розміру і з помітним червонуватим відтінком з верхнього боку, а також пластинчастий гіменофор - Piatek, 2001), так і хорологічно (D. confragosa тяжіє до північних, центральних і атлантичних південних регіонів Європи, зокрема Карпат і Українського Полісся, тоді як D. tricolor найчастіше трапляється в Центральній і Південній Європі, а в Україні - очевидно, саме в лісостеповій і степовій зонах). Групою чеських мікологів ще в 2014 р. було запропоноване об'єднання цих двох видів і підкреслено, що їх розділення не підтверджується ні мікроморфологічними, ні молекулярно-філогенетичними даними (Koukol et al., 2014). Відповідно, й на iNaturalist у серпні було запропоновано зробити таксономічну зміну і визнати D. tricolor тільки як різновидність D. confragosa під назвою D. confragosa var. tricolor. Тому якщо ви є учасником нашого проєкту-змагання з фотофіксації грибів "Fungi of Ukraine 2025 | Гриби та лишайники України 2025" і у вас одночасно були сфотографовані в 2025 році і D. confragosa, i D. tricolor, то майте на увазі, що кількість зафіксованих в поточному році видів тепер зменшилася на один!

Daedaleopsis confragosa var. tricolor на стовбурі черешні (Prunus avium) в Голосіївському лісі в м. Київ, 30.І.2025 (фото автора, оригінал тут)

Мій особистий внесок на iNaturalist за серпень 2025 року - завантажив 1189 спостережень, що належать до 664 видів (фото були зроблені у період з 4 по 10 червня 2025 р. в м. Київ, Полтавській, Харківській та Дніпропетровській областях) та зробив 9374 ідентифікацій судинних рослин інших спостерігачів (рахую тільки ті, що потрапили за серпень до проєкту "Flora of Ukraine" і отримали там дослідницький статус, загальну кількість моїх ідентифікацій в усіх групах живих організмів за серпень, мабуть, швидко порахувати неможливо).

Закликаю колег-ботаніків активніше долучатися до визначення спостережень судинних рослин інших користувачів (оскільки мені самому за браком вільного часу дуже складно переглядати абсолютно усі спостереження, що завантажують українські натуралісти). Але щиро прошу вас при цьому робити це свідомо і дуже уважно, підтверджуючи чи пропонуючи ідентифікації тільки для тих видів рослин, які ви добре знаєте особисто (або перевірили їх за допомогою відповідних ключів у визначниках чи актуальних наукових працях)! Усі спостереження судинних рослин, які потребують ідентифікації, ви можете регулярно переглядати в окремому проєкті "Flora of Ukraine (Needs ID)".

Дякую вам за увагу, дякую Збройним силам України за можливість продовжувати ботанічні дослідження в умовах збройної агресії рф проти України та закликаю вас продовжувати підтримку ЗСУ в цей непростий час шляхом донатів благодійним фондам (наприклад, "Повернись живим" та вашим знайомим волонтерам.




Опубліковано о Немає коментарів:
Підписатися на: Коментарі (Atom)