Значно краще, ніж могло б бути: Мої враження від конференції "Актуальні проблеми ботаніки та екології-2017"

Із значною затримкою, але все ж публікую ...

З п’ятого по десяте вересня 2017 р. відбувалася щорічна міжнародна конференція молодих учених «Актуальні проблеми ботаніки та екології». Цього разу вона проходила на мальовничій Волині – у місті Луцьку на базі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Відразу варто зауважити, що у нас цього року виникли певні труднощі, пов’язані з організацією конференції, за що оргкомітет приносить усім учасникам свої вибачення. Так, другий інформаційний лист був розісланий тільки за тиждень до початку роботи самої конференції, оскільки першочергова програма неодноразово зазнавала змін. Були побоювання, що цього року буде дуже мало учасників, втім, сам захід, як завжди, пройшов досить цікаво та продуктивно.

Відкриття конференції відбулося шостого вересня у бібліотеці Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, там само проходили й усі засідання. Зі словами привітань на адресу учасників виступили співголови оргкомітету: декан біологічного факультету Східноєвропейського національного університету к.б.н. Андрій Іванович Поручинський та чл.-кор. НАН України Єлизавета Кордюм, а також голова Ради молодих учених Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України к.б.н. Олександр Поліщук.

Після цього розпочалося пленарне засідання. Було заслухано дві наукові доповіді: «Двадцять років потому спільного українсько-американського експерименту» (чл.-кор. НАН України Єлизавета Кордюм, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України) та «РНК, послідовність якої відрізняється від геномної» (к.б.н. Олексій Болдирєв, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України). Незважаючи на те, що обидві доповіді представляли виключно експериментальні напрямки дослідження рослинних організмів, вони були цікавими та корисними для більшості учасників і викликали жвавий інтерес.

Секційні засідання відбувалися сьомого та восьмого вересня. З огляду на невелику кількість учасників було прийнято рішення заслухати усі «класичні» доповіді першого дня (07.09, куратори – к.б.н. Денис Винокуров і автор цих рядків), а усі експериментальні – другого (08.09, куратори – к.б.н. Василь Бриков і к.б.н. Олександр Поліщук). Передували секційним засіданням дві ботанічні школи: «Вимірювання потоків СО2 в польових умовах» (к.б.н. Олександр Поліщук, 07.09) та «» (к.б.н. Сергій Волгін). Друга школа мала формат наукової лекції, тоді як перша проходила на свіжому повітрі – на подвір’ї бібліотеки.

 Особисто мені дуже сподобалися обидві ботанічні школи, а серед наукових доповідей я б особливо відзначив роботи Катерини Калашнік і Олександра Кошелева «Созологічна цінність схилів Одеських лиманів» та Інни Бесарабчук «Орхідні (Orchidaceae Juss.) загальнозоологічного заказника місцевого значення “Гнідавське болото” (м . Луцьк, Волинська область)», що містили цікаві та оригінальні наукові результати. Втім, варто висловити подяки усім доповідачам, оскільки кожен з них у тій чи іншій мірі вносить свій внесок у пізнання рослинного світу.

У програмі конференції була передбачена також екскурсія містом Луцьк, зокрема його історичною частиною з відвідинами Луцького замку і підземель під костелом Петра і Павла, що пройшла сьомого вересня. А вже дев’ятого вересня по закінченні секційних доповідей учасники мали змогу відвідати музей-садибу Лесі Українки у селі Колодяжне (Ковельський р-н Волинської обл.), ознайомитися з природними ландшафтами Шацького національного природного парку, помилуватися озерами Світязь та Пісочне і оглянути сфагнові болота Західного Полісся з численними рідкісними видами судинних рослин, серед яких, між іншим, росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.), андромеда ряснолиста (Andromeda polifolia L.), шейхцерія болотна (Scheuchzeria palustris L.), журавлина болотна (Oxycoccos palustris Pers.), дзьобонасінник білий (Rhynchosphora alba (L.) Vahl), бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata L.) тощо.

Озеро Пісочне

Росичка круглолиста

Загалом у цьогорічній конференції взяли участь 157 науковців, з них очно – близько 30 (жодного міжнародного очного учасника). Були присутні представники як установ-співорганізаторів (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки). так і інших наукових (Інститут гідробіології НАН України, Інститут морської біології НАН України, Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, Інститут садівництва НААН України, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України) та освітніх (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет біоресурсів та природокористування України) закладів. Збірник матеріалів цьогорічної конференції у форматі pdf (як і інші збірки тез останніх років) доступний для завантаження на сайті Ради молодих учених Інституту ботаніки, у ньому оприлюднено 89 тез доповідей.

Сподіваюся, наступні конференції, організовані Радою молодих учених Інституту ботаніки, будуть такими ж цікавими (а, може, й цікавішими). Але скоріше за все, вони будуть проходити вже без участі автора цих рядків.

Читайте також:
Необов'язково летіти на Марс, щоб бути впевненим, що він реально існує. Мої враження від конференції "Актуальні проблеми ботаніки та екології-2016"
Мої враження: IV Міжнародна конференція по Червоній книзі (16-20 травня 2016 р., м. Київ)