Ростислав Ганжа: До 100-річчя від дня народження

Нещодавно виповнилося 100 років від дня народження відомого українського ботаніка - міколога, флориста, еколога і природоохоронця Ростислава Васильовича Ганжі (1924-2008).

Ростислав Ганжа (фото з допису Леоніда Булави у спільноті "ІСТОРІЯ ПОЛТАВСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ" в Facebook)

Ростислав Ганжа народився 21 січня 1924 року у селі Суха Маячка (нині - Драбинівська сільська громада Полтавського району Полтавської області) у сім'ї службовців. З огляду на постійні переїзди батька у зв'язку з роботою початкову освіту він здобував із перервами за допомогою матері, що була вчителькою. У 1943 р. після визволення Полтави від фашистської окупації брав участь у розмінуванні міста, а в 1945 р. закінчив зі срібною медаллю 10 клас середньої школи № 4 м. Полтава та без вступних іспитів був зарахований на природничий факультет Полтавського педагогічного інституту. З цим вищим учбовим закладом і була пов'язана уся подальша трудова діяльність Ростислава Васильовича. З 1951 р. він розпочав роботу на посаді асистента кафедри ботаніки, спочатку займаючися вивчення флори судинних рослин Полтавщини, а згодом зацікавився вивченням агарикальних грибів долини річки Ворскла. У 1962 р. в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Р.В. Ганжа успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "К флоре грибов порядка Agaricales долины р. Ворскла на Полтавщине", а в 1972 році отримав диплом доцента кафедри ботаніки. Після виходу на пенсію в 1994 році не припинив активної науково-педагогічної роботи, продовжував вивчення судинних рослин і грибів Полтавської області та підтримував тісні зв'язки із співробітниками кафедри ботаніки Полтавського педінституту. Є одним з організаторів наукового гербарію теперішнього Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (акронім - PWU в міжнародній мережі гербаріїв світу Index Herbariorum), в якому зараз зберігається його іменна гербарна колекція. У 1998 році за багаторічні наукові досягнення в галузі ботаніки та мікології Ростислав Васильович був удостоєний звання почесного члена Українського ботанічного товариства. Помер 28 грудня 2008 р. Похований у м. Полтава на старому міському кладовищі. У 2014 р. на його честь на природничому факультеті Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка була відкрита меморіальна дошка.

Основні наукові досягнення Р.В. Ганжі стосуються дослідження видового складу мікобіоти Полтавської області. Особливо вагомим є внесок вченого у вивчення грибів порядку Agaricales долини р. Ворскла на Полтавщині, дослідження особливостей поширення окремих видів, їхньої екотопічної приуроченості та фенологічних закономірностей. Загалом у долині р. Ворскла в 1950-1959 рр. ним було знайдено 497 видів, значна частина яких виявилися новими для цього регіону. Так, у соснових лісах ним було зафіксовано 275 видів шапинкових грибів, в дубово-соснових лісах борових терас - 417, у плакорних і заплавних дібровах - 397, у вільшняках - 179, на луках, полях і в садах - 80 видів. Результати наукової роботи Ростислава Васильовича активно використовувалися багатьма пізнішими авторами - згадки про його знахідки присутні в п'ятитомному виданні "Визначник грибів України" (1967-1979), в окремих випусках багатотомної "Флоры грибов Украины" (Вассер, 1980, 1992; Придюк, 2015) тощо. Ним спільно з І.С. Беседіною описаний один новий для науки вид гриба - Amanita olivaceobrunnea Hanzha & Besed. Крім вивчення мікобіоти Полтавщини, Ростиславом Васильовичем започатковане формування гербарної колекції в Полтавському педагогічному інституті (одна з колекцій цього гербарією зараз є іменною та містить лише його збори), знайдено низку рідкісних на Полтавщині видів судинних рослин. Ним спільно з Д.С. Івашиним та іншими співробітниками кафедри ботаніки було підготовлено декілька публікацій, присвячених результатам вивчення і збереження рідкісних рослин у 1970-1990-их та підготовлено низку наукових обґрунтувань на створення у межах Полтавщини нових природно-заповідних об'єктів.

На першому курсі студенти природничого факультету мали змогу обрати для себе науковий напрямок досліджень і записатися до гуртків: ботаніки, зоології, чи хімії. Після перших занять із ботаніки майже всі студенти нашої групи-Б записалися до ботанічного наукового гуртка, роботою якого керував Ростислав Васильович Ганжа. Ростислав Васильович – глибоко інтелігентна і багатогранна людина, природознавець і філософ по життю. Нам дуже поталанило, що «Систематику рослин» викладав саме він. На кожне заняття Ростислав Васильович приносив свій демонстраційний гербарій і таблиці. Як з’ясувалося пізніше, таблиці були намальовані ним власноруч. Обов’язковим завданням на практичному занятті з ботаніки була замальовка об’єктів вивчення і їх циклів розвитку. Набагато пізніше я зрозуміла необхідність цих завдань. Коли людина малює, то вона дуже уважно вивчає об’єкт, фіксує його систематичні особливості і потім може визначити їх і у природі, і за гербарним зразком. Поєднавши глибокі знання природи і талант художника, Ростислав Васильович створив наукові малюнки шапкових грибів до свого дисертаційного дослідження. Сьогодні чотири альбоми цих рисунків зберігаються у Полтавському краєзнавчому музеї. Природознавець з великої літери, він перший на кафедрі звернув увагу на необхідність системного підходу до вивчення природи. Досконало знав флору і мікобіоту Полтавщини. Мені пощастило бути на екскурсіях Ростислава Васильовича під час польової практики і пізніше, під час наукових досліджень по вивченню шапкових грибів. Бачу, як він повільно йде лісовою стежкою, нібито гуляє, але помічає кожну істоту, рослину, гриб. Він усіх знає і може розповісти про їхнє життя усе, тут і зараз. Знаходячись поряд з Ростиславом Васильовичем у природі, я вчилася у нього мистецтву спостерігати, порівнювати і фіксувати зміни, бачити зв’язки, які існують між об’єктом дослідження і середовищем його існування. Я горда з того, що моїм першим науковим керівником був саме Ростислав Васильович, і щиро вдячна йому за науку, поради і допомогу.

                    (з публікації І.С. Беседіної 2017 р.)

Звісно, я особисто не міг добре знати Ростислава Васильовича з огляду на велику різницю у віці з ним. Однак я й досі добре пам'ятаю високого і худорлявого сивого чоловіка, якого уперше побачив у 2004 році на своїй першій науково-практичній конференції "Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку", присвячені пам'яті відомих ботаніків Полтавщини - Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна і Д.С. Івашина. Я тоді навчався на другому курсі Полтавського педагогічного унівеститету і нас познайомила мій студентський науковий керівник - доцент кафедри ботаніки (нині - проректор з виховної роботи цього ВНЗ) Людмила Миколаївна Гомля. Я відразу проникся симпатією до Ростислава Васильовича і був захоплений його доброзичливістю та ерудицією. Пізніше він навіть написав короткий відгук на декілька моїх ранніх невеликих наукових повідомлень, що стосувалися вивченню рідкісних видів судинних рослин околиць м. Полтава. Цей відгук я досі зберігаю в себе з великою вдячністю і на добру пам'ять про цього відомого вченого. З тих пір, на жаль, ми особисто бачилися з ним лише один раз в гербарії ПНПУ, а наприкінці 2008 року, коли я вже став аспірантом Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України в Києві, якраз під час приїзду на новорічні свята до Полтави, запланувавши дружній візит до кафедри ботаніки ПНПУ, я потрапив на поховання Ростислава Васильовича.

Відгук на декілька робіт Д.А. Давидова і Л.М. Гомлі, присвячених вивченню рідкісних рослин околиць м. Полтава та Рожаївського ботанічного заказника, написаний рукою Ростислава Васильовича Ганжі

Основна література про Ростислава Ганжу:

1. Ганжа Ростислав Васильович. У кн.: Природничий факультет: історія і сьогодення. До 95-річчя Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка та 90-річчя природничого факультету / За заг. ред. проф. М.В. Гриньової. Полтава: ТОВ "АСМІ", 2009. С. 67-68.
2. Беседіна І.С. Кафедра ботаніки очима студентки та викладача (сімдесяті роки). У зб.: Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі (присвячена 80-річчю з дня заснування
   кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології ПНПУ імені В.Г. Короленка): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 2-3 листопада 2017 р.). Полтава, 2017. С. 8–11.
3. Гомля Л.М. Ганжа Ростислав Васильович – видатний учений-ботанік, еколог, провідний міколог. У зб.: Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення у загальноосвітній та вищій школі (присвячена 80-річчю з дня заснування
   кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології ПНПУ імені В.Г. Короленка): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 2-3 листопада 2017 р.). Полтава, 2017. С. 21–22.
   
4. Ганжа Ростислав Васильович. У кн.: Випускники природничого факультету Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка – науковці України. До 100-річчя природничого факультету / В.В. Буйдін, Г.Ф. Джурка, Н.І. Шиян, М.В. Гриньова, В.М. Закалюжний, С.П. Яланська / За ред. Н.І. Шиян. Полтава: Сімон, 2019. С. 46-47.
5. Ганжа Ростислав Васильович. У кн.: Природничий факультет Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка: 100 років історії та здобутків: Літопис / За заг. ред. проф. М.В. Гриньової. Полтава: Астрая, 2019. С. 117.

Перелік вибраних наукових праць Ростислава Ганжі:

1. Ганжа Р.В. К биологии развития Tricholoma flavovirens (Pers. ex Fr.) Lund. Ботанический журнал. 1958. Т. 43, № 4. С. 580–581.
2. Ганжа Р.В. О шляпочных грибах и запасах съедобных грибов в сосновых лесах Полтавщины. Ботанический журнал. 1959. Т. 44, № 2. С. 193-197.
3. Ганжа Р.В. Шляпочные грибы ольшанников долины р. Ворсклы на Полтавщине. Ботанический журнал. 1960. Т. 45, № 2. С. 283-287.
4. Ганжа Р.В. Шляпочные грибы дубовых лесов долины р. Ворсклы. Ботанический журнал. 1960. Т. 45, № 5. С. 758-764.
5. Ганжа Р.В. Матеріали до екології та флори шапинкових грибів заплавних частин долини р. Ворскли на Полтавщині. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 2. С. 102-106.
6. Ганжа Р.В. Гриби порядку Agaricales заворсклянських суборів. Український ботанічний журнал. 1960. Т. 17, № 5. С. 72-84.
7. Ганжа Р.В. К флоре грибов порядка Agaricales долины р. Ворсклы на Полтавщине: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата биологических наук. Киев, 1962. 11 с.
8. Ганжа Р.В. Матеріали до мікофлори та екології вищих базидіоміцетів у лісосмугах Полтавщини. Український ботанічний журнал. 1970. Т. 27, № 5. С. 582-586.
9. Ганжа Р.В. Дослідження еколого-біологічних властивостей та врожайності плодовиків маслюка зернистого (Ixocomus granulatus Quel.) та маслюка звичайного (Ixocomus luteus Quel.). Український ботанічний журнал. 1971. Т. 28, № 6. С. 766-771.
10. Ганжа Р.В. Екологічні ніші та ресурси грибів порядка Boletales в зв'язку з реконструкцією долинних лісів борового комплексу на Україні. Український ботанічний журнал. 1973. Т. 30, № 5. С. 602-605.
11. Ганжа Р.В. Boletales в лісах України та підрахунок їх відносної врожайності. Український ботанічний журнал. 1975. Т. 32, № 2. С. 176-179.
12. Ганжа Р.В. Про екологічні групи грибів порядку Boletales. Український ботанічний журнал. 1977. Т. 34, № 4. С. 379-382.
13. Ивашин Д.С., Ганжа Р.В., Стасилюнас О.А., Буланый Ю.И. Редкие болотные и водные растения юго-востока Левобережной Лесостепи и их охрана. В сб.: VII Съезд Украинского ботанического общества: Тезисы докладов. Киев: Наукова думка, 1982. С. 269-270.
    
14. Ганжа Р.В., Люрин І.Б., Шевченко М.Т. Принципи виробничої природоохоронної оцінки екосистем. Український ботанічний журнал. 1983. Т. 40, № 5. С. 9-11, 14.
15. Івашин Д.С., Ганжа Р.В., Стасілюнас О.А., Голова Т.П., Литвинова М.Д. Рідкісні рослини південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України. Український ботанічний журнал. 1985. Т. 42, № 1. С. 71–75.
16. Івашин Д.С., Самородов В.М., Буйдін В.В., Байрак О.М., Стасілюнас О.А., Шевченко М.Т., Ганжа Р.В., Голова Т.П., Голов Б.О., Кушніренко Л.А., Литвинова М.Д. Щоб росли горицвіти. Полтава, 1992. 70 с.
17. Беседіна І.С., Ганжа Р.В. Amanita olivaceobrunnea sp. nov. – новий вид з України. Український ботанічний журнал. 1993. Т. 50, № 3. С. 123-125.
18. Ганжа Р.В., Орлова Л.Д. Сосін Павло Євграфович. В зб.: Історія Полтавського педагогічного інституту в особах: Матеріали конференції. Полтава, 1995. С. 89–91.
19. Збережи, де стоїш, де живеш. По сторінках Червоної книги Полтавщини / За ред. О.М. Байрак. Полтава: Верстка, 1998. 206 с.
20. Ганжа Р.В. Сосін Павло Євграфович. У зб.: Біорізноманіття: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті видатних ботаніків Полтавщини Ф.К. Курінного, П.Є. Сосіна, Д.С. Івашина (28–29 жовтня 2004 р.). Полтава, 2004. С. 9–11.